| dbo:abstract
|
- El MG FF (Maschinegewehr Flügel Fest metralladora de muntatge fix alar) El MG FF era un canó automàtic aeronàutic de 20 mm amb carregador de tambor desenvolupat i produït per la companyia alemanya Ikaria Werke Berlin des del 1936. (ca)
- MG FF byl automatický letecký kanón ráže 20 mm vyvinutý v roce 1936 firmou v Německu. Byl odvozen od švýcarského kanonu Oerlikon FF F, který byl zas vyvinut z německého prvoválečného . Navržen byl jak útočná, tak i obranná zbraň. V počátečních fázích druhé světové války byl široce používán na letounech Luftwaffe a od roku 1941 byl postupně nahrazován kanonem MG 151/20. Za druhé světové války vznikla modernizovaná verze MG FF/M. (cs)
- Das MG FF war eine von der deutschen Luftwaffe im Zweiten Weltkrieg eingesetzte Maschinenkanone im Kaliber 20 mm ('FF' = 'Flügel Fest'). (de)
- EL MG FF (en alemán MaschineGewehr FlügelFest, o «ametralladora de montaje fijo alar») era un cañón automático de 20 mm desarrollado en 1936 por la empresa berlinesa Ikaria-Werke GmbH para ser montado en afustes alares, fijos o flexibles, en los aviones de combate de la Luftwaffe durante la Segunda Guerra Mundial. Era un derivado del cañón suizo Oerlikon FF F, cuya licencia había sido comprada por la empresa alemana. (es)
- Le MG FF était un canon automatique de 20 mm pour avion alimenté par tambour et fonctionnant par emprunt des gaz ; il a été développé en 1936 par l'entreprise allemande Ikaria Werke à Berlin. Le MG FF était un dérivé du canon suisse Oerlikon FF F (son suffixe FF indiquant Flügel Fest, pour "montage fixe d'aile"), lui-même étant un développement du canon Becker 20 mm allemand de la première guerre mondiale. (fr)
- The MG FF was a drum-fed, blowback-operated, 20 mm aircraft autocannon, developed in 1936 by of Germany. It was a derivative of the Swiss Oerlikon FF F cannon (its FF suffix indicating Flügel Fest, for a fixed-mount, wing location from the Swiss original), with the Oerlikon FF design itself a development of the Imperial German World War I Becker 20 mm cannon, and was designed to be used in space-limited, fixed mountings such as inside aircraft wings, although it saw use as both an offensive and a defensive weapon, in both fixed and flexible format. It saw widespread use in those roles by the German Luftwaffe, particularly during the early stages of World War II, although from 1941 onwards it was gradually replaced by the Mauser firm's 20 mm MG 151/20, which was lighter, and had both a higher rate of fire and muzzle velocity. (en)
- L'MG FF era un cannone automatico aeronautico da 20 mm con caricatore a tamburo, sviluppato e prodotto dall'azienda tedesca dal 1936. Derivato dallo svizzero Oerlikon FF F da 20 mm, il pezzo tedesco era stato progettato per essere usato, in configurazione offensiva e difensiva, sia in postazione fissa che brandeggiabile. Dal 1936, anno della sua introduzione, divenne il cannoncino da 20 mm standard installato nei velivoli della Luftwaffe almeno fino al 1941, quando cominciò ad essere gradualmente sostituito dal più moderno MG 151/20. Rispetto ad armi similari del periodo, come ad esempio l'Hispano-Suiza HS.404 sviluppato anch'esso dalla versione maggiorata Oerlikon FF S, aveva alcuni svantaggi come bassi valori di cadenza di tiro e velocità alla volata oltre che un caricatore di piccole dimensioni. Questo però si rivelava positivo in termini di ingombro e peso. L'installazione alare nei caccia Messerschmitt Bf 109 e Focke-Wulf Fw 190 non fu agevole in quanto il caricatore a tamburo richiedeva spazio tanto che inizialmente vennero utilizzati caricatori da soli 60 colpi. Un tamburo di capacità nominale di 90 colpi venne introdotto nella versione A-5 dell'Fw 190, l'unico dei due ad aver sufficiente spazio nella struttura alare, ed adattato ad alcune precedenti versioni. Per cercare di ovviare definitivamente al problema furono realizzati alcuni MG FF con alimentazione a nastro ma rimasero solo allo stadio di prototipo anche per la sopraggiunta disponibilità degli MG 151/20. Un paio di MG FF/M installati ai lati della parte posteriore del tettuccio di un Bf 110 Gli MG FF successivamente vennero modificati per poter utilizzare un proiettile caratterizzato dalla pareti più sottili e che permetteva una maggior quantità di carica esplosiva, denominato in lingua tedesca minengeschoss. Questo tipo di proiettile risultava più leggero di quelli tradizionali, con conseguente minor rinculo, obbligando a riprogettare il meccanismo di rinculo. Con questo tipo di modifica gli MG FF potevano utilizzare senza problemi i nuovi proiettili ma nel caso si fossero utilizzate accidentalmente le munizioni standard si sarebbe potuto danneggiare l'arma. Per questo motivo i cannoncini che ricevettero questa modifica furono rinominati MG FF/M e furono introdotti nei Bf 109 E-4 e Bf 110 C-4 nell'estate 1940. Gli MG FF ed FF/M videro un'ampia diffusione nei caccia Bf 109, nelle versioni dalla E-3 alla F-1, nei Bf 110 nelle versioni dalla C alla F, e negli Fw 190 fin dalla versione A-1 alla A-5. Il Fw 190 venne normalmente equipaggiato con un paio di MG 151 collocate internamente e un paio di MG FF in collocazione esterna, anche se gli MG FF venivano talvolta rimossi al fine di risparmiare peso. Vennero inoltre adottati come arma difensiva da numerosi bombardieri quali i Dornier Do 17 e Do 217, Junkers Ju 88, Heinkel He 111, e molti altri ancora. Pur se sostituito nella seconda fase della seconda guerra mondiale dall'MG 151/20, l'MG FF ebbe una nuova chance operativa nel 1943 adottato come arma primaria nei delle versioni caccia notturno dei Bf 110, perfettamente integrato nella parte posteriore della cabina di pilotaggio. L'MG FF sparava proiettili da 134 grammi con una velocità alla volata di 600 m/s ed una cadenza di circa 520 colpi al minuto. L'MG FF/M sparava proiettili esplosivi da 90 grammi con una velocità alla volata di 700 m/s ed una cadenza di circa 540 colpi al minuto. Questi proiettili erano denominati HE/M (dall'inglese High Explosive Mine Shot), che non contenevano una carica incendiaria o tracciante. Erano disponibili anche proiettili perforanti ed esplosivi dal peso di 115-117 grammi che venivano sparati con una velocità alla volata di 585 m/s e una cadenza di circa 520 colpi al minuto. (it)
- MG FF 機関砲（MG FF きかんほう）は、スイスのエリコンFF 20 mm 機関砲のドイツにおける派生型（ライセンス生産品の独自改良型）である。 名称の"MG FF"とは"MaschinenGewehr, FlügelFest"の略号で、「航空機用固定式機関銃」の意味である。 (ja)
- MG FF – działko lotnicze kalibru 20 mm, zasilane z magazynka bębnowego, opracowane w 1936 przez szwajcarską firmę Oerlikon i produkowane na licencji w Niemczech. Było używane w samolotach Luftwaffe podczas II wojny światowej. Montowane było jako działko stałe lub w ruchomych stanowiskach strzeleckich. Działko to posiadało szereg poważnych wad takich jak: mała szybkostrzelność, niska prędkość wylotowa i zasilanie z magazynka bębnowego. Jego zabudowa w skrzydłach myśliwców Bf 109 i Fw 190 była dość trudna. Magazynek bębnowy potrzebował dużo miejsca, co pociągnęło za sobą ograniczenie jego pojemności do około 60 naboi. Nowy 90 nabojowy bęben amunicyjny został opracowany później dla samolotu Fw 190A-5 i dopasowany do wcześniej używanych działek także w innych samolotach. Prowadzono również eksperymenty z zasilaniem działka z taśm amunicyjnych. Działko MG FF zostało dostosowane do strzelania nową amunicją (Minengeschoß) z pociskami o cieńszych ściankach, ale z większym ładunkiem wybuchowym. Nowe pociski były lżejsze, a więc siła odrzutu również była mniejsza. Działko zmodyfikowane latem 1940 do strzelania tymi pociskami oznaczono symbolem MG FF/M. Oba modele MG FF i MG FF/M znalazły szerokie zastosowanie w myśliwcach Bf 109 wersji E i F, Fw 190 A-2 do A-5, w bombowcach Do 217, He 111, oraz innych typach samolotów. Często zastępowano je 20 mm działkami MG 151.Działko MG FF było głównym elementem systemu Schräge Musik zamontowanego na nocnych myśliwcach Bf 110 ze względu na ich kompaktową konstrukcję pasującą do tylnej kabiny tego samolotu. (pl)
- MG FF var en tysk automatkanon utvecklad av 1936. (sv)
- MG FF була авіаційною автоматичною гарматою з вільним затвором калібру 20 мм з барабанним живленням, розроблена у 1936 компанією Ikaria Werke Berlin у Німеччину. Вона була розроблена на базі шведської гармати Oerlikon FF F, яка сама була розроблена на основі 20 мм гармати Becker часів Першої світової війни і була розроблена для використання у стаціонарних або рухливих установках, як наступальна зброя і зброя для оборони. Вона широко використовувалася у німецьких Люфтваффе, особливо на початку Другої світової війни, хоча з 1941 вона була поступово замінена гарматою Маузер калібру 20 мм MG 151/20. У порівнянні з конкуруючими розробками, наприклад Hispano-Suiza HS.404 — яка була розроблена на основі більшої гармати Oerlikon FF S — MG FF мала деякі недоліки, наприклад низький темп вогню і низьку дулову швидкість, а також невеликий боєкомплект у барабанах. З іншого боку, вона була легшою і коротшою. Установка у крилах винищувачів Messerschmitt Bf 109 та Focke-Wulf Fw 190 була не легкою, тому що барабан потребував значного простору, тому боєукладка була зменшена до 60 набоїв на барабан. Барабан на 90 набоїв був розроблений для винищувача Fw 190 A-5 і був встановлений на деякі ранні варіанти. Були також експериментальні варіанти з ланцюговим живленням. MG FF був пристосований для стрільби новими високоефективними, осколково-фугасними мінними снарядами, які мали назву Minengeschoss. Це був снаряд з тонкими стінками, що дозволяло збільшити вибуховий заряд. Цей снаряд був легший і тому мав більшу дулову швидкість на відміну від попередніх боєприпасів; снаряд мав меншу віддачу, що вимагало модифікацію механізмів віддачі. Після такої модифікації з гармати можна було стріляти мінними снарядами, але використання важких набоїв MG FF могло пошкодити гармату. Щоб уникнути подібних помилок, зброю зареєстрували під назвою MG FF/M. Її представили на винищувачах Bf 109 E-4 та Bf 110 C-4 влітку 1940. MG FF та FF/M широко використовувалися на винищувачах, таких як Bf 109 від E-3 до F-1, Bf 110 від C до F та Fw 190 від A-1 до A-5. Ранні варіанти Fw 190 (від A-1 до A-5) як правило оснащувалися парою внутрішніх гармат MG 151 і парою зовнішніх гармат MG FF/M, інколи MG FF/M демонтувалися у польових умовах для збереження ваги. MG FF/M живилися від барабанів на 60 набоїв, що потребувало підкрильових обтікачів (90 набоїв на A-5). На A-6 спрямовані вперед гармати MG FF/M були замінені на пару MG 151/20 які мали ланцюгове живлення на 125 набоїв або зовсім демонтовані. Гармату також встановлювали на бомбардувальники, такі як Do 217, Ju 88, He 111, Do 17, як і на інших літаках, у якості повітряного захисту або, частіше для боротьби з суднами і захисту. Також MG FF часто заміняли на 20 мм гармату MG 151/20 починаючи з 1941, вона повернулася на службу у 1943 як основна гармата в установці Schräge Musik на нічних винищувачах Bf 110 (і інших), тому що ідеально вписувалася у кормовий кокпіт, а дулова швидкість була дуже важливою у цьому використанні. MG FF стріляла снарядами вагою 134 г з дуловою швидкістю біля 600 м/с і темпом вогню приблизно 520 пострілів за хвилину. MG FF/M стріляла набоями вагою 90 г HE/M (осколково-фугасними з раковиною) з дуловою швидкістю приблизно 700 м/с і темпом вогню приблизно 540 пострілів за хвилину. Були також ББ, ОФ та запалювальні снаряди (вагою від 115 до 117 г, 585 м/с, 520 пос./хв.), тому що снаряди з раковиною не могли тримати запалювальні або трасуючі частини. (uk)
- MG FF — немецкая 20-мм авиационная автоматическая пушка с барабанным питанием и свободным затвором, разработанная в 1936 году компанией . (ru)
- MG FF屬於採用彈鼓進彈的空用機炮，由1936年德國Ikaria Werke Berlin開始研發。它本是1927年瑞士機砲的衍生型；而奧立岡FF繼承于1914年一次大戰德國Stahlwerke Becker AG的設計哲學，因德国一战战败受凡尔赛条约的限制，1923年博士将其20mm機砲设计转移出德国，在其1924年逝后由瑞士德裔于瑞士奧立岡公司继续开发。 然而如同奧立岡FF，MG FF還是有缺陷，例如20X80mm动能弹較低的射速與較低的槍口初速以及彈鼓會限制炮彈攜帶量；優點在於它是變得更輕與更小。它可安裝在固定與非固定物體或載具上，做為攻擊與防禦兩用的武器，廣泛的被納粹德國空軍拿來運用，其中包括二次大戰前期的時候。但是安裝在Bf 109戰鬥機與Fw 190戰鬥機的機翼上卻並不是一件容易的事情，由於彈鼓須要一定空間，結果讓彈藥攜帶量只有區區60發炮彈，在Fw 190 A-5上面也只有微不足道90發炮彈的攜帶量，至於彈鏈給彈模式只有在試驗機種上才看得到。到1941年時，在空军战斗机中逐漸被性能更佳的毛瑟公司的20 mm MG 151/20機砲所替換。 同期毛瑟公司在其15 mm MG 151/15機砲基础上，升级出20 mm的MG 151/20版本并开发出配套的冲压制造的20X82mm薄壳高爆弹，弹头减重为95克初速更高，但装药18.6克远超过英国伊斯帕諾20mm高爆弹的6克，因此MG FF也改进出可以使用毛瑟高爆弹头的版本，成为MG FF/M，由此提高了射速和初速，不过两者弹壳尺寸不同，成品炮弹不能通用。因MG FF/M炮身重量只有MG 151/20的2/3且造价更低，逐渐退出战斗机转用在轰炸机旋转炮座、夜战机或需要方便拆装的场合。MG FF配備俗稱“飞雷”的新型高容量高爆炸性的炮彈，為容納更多的火藥故將炮彈的管壁磨薄。與早期的拋射物相較該型拋射物重量變得更輕以及減少產生的後座力，導致必須修改整個後座力機制。但使用新式彈藥也意外地產生槍機損毀的可能。該新式彈藥被稱為MG FF/M並在1940年夏天被Bf 109 E-4與Bf 110 C-4廣泛使用。 厄利孔20mm机炮亦成为后来各国20mm机炮的基础。 首先是法国在获得授权下开发出了法国版“西斯潘诺”20mm机炮。 在1940年法国投降前，西斯潘诺将其设计和部分设备转移至英国，被英国空军RAF选中，决定将RAF战机火力从.303（7.7mm）跳过.50（12.7）口径，直接进入公制的20mm。相較競爭對手的設計，英国皇家空军广泛使用的則是由使用較大的20X110mm弹的奧立岡FF S機砲衍生出來。 而日本陆军及其航空队亦找到厄利孔，授权仿制了陆军型20mm版本；日本海军及其航空队原本师从英国，在得知英国20mm机炮实际源自厄利孔后，又直接找到中立国瑞士引进了海军版20mm机炮，尤其以FF型短弹为原型作为“零式战机”的主要武器。但因日军海陆不合，两者的20mm机炮有所差别。 美国在从英国获得厄利孔的设计后，非经原厂授权亦推出自己的仿制产品，主要在海军作为防空炮使用，直到战后支付了厄利孔部分专利费。在公制转英制过程中，出现了两种版本，虽然零件相似但不能通用。 MG FF與FF/M被廣泛使用於戰鬥機上面：從Bf 109 E-3到Bf 109 F-1機型，從Bf 110 C到Bf 110 F機型與從Fw 190 A-1到Fw 190 A-5皆可看見該機砲。Fw 190則是典型武裝配置翼根處安裝2挺MG 151機砲，外翼區域也安裝2挺MG FF機砲，有時為減輕重量也會選擇將MG FF移除。該型機炮也被使用於轟炸機上面：Do 217轟炸機，Ju 88轟炸機，He 111轟炸機，Do 17轟炸機與許多其它型轟炸機。在1941年前期，MG FF機炮被20 mm MG 151/20機砲所取代，並在1943年做為Bf 110戰鬥機的首型傾斜式機砲重回現役，並巧妙的安裝於駕駛艙後方。 MG FF只可以發射134 g动能炮彈；它的槍口初速則為600 m/s；它的射速達每分鐘520發。MG FF/M可以兼用發射90 g HE/M（高爆型薄殼炮彈）；槍口初速為700 m/s；射速達每分鐘540發。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El MG FF (Maschinegewehr Flügel Fest metralladora de muntatge fix alar) El MG FF era un canó automàtic aeronàutic de 20 mm amb carregador de tambor desenvolupat i produït per la companyia alemanya Ikaria Werke Berlin des del 1936. (ca)
- MG FF byl automatický letecký kanón ráže 20 mm vyvinutý v roce 1936 firmou v Německu. Byl odvozen od švýcarského kanonu Oerlikon FF F, který byl zas vyvinut z německého prvoválečného . Navržen byl jak útočná, tak i obranná zbraň. V počátečních fázích druhé světové války byl široce používán na letounech Luftwaffe a od roku 1941 byl postupně nahrazován kanonem MG 151/20. Za druhé světové války vznikla modernizovaná verze MG FF/M. (cs)
- Das MG FF war eine von der deutschen Luftwaffe im Zweiten Weltkrieg eingesetzte Maschinenkanone im Kaliber 20 mm ('FF' = 'Flügel Fest'). (de)
- EL MG FF (en alemán MaschineGewehr FlügelFest, o «ametralladora de montaje fijo alar») era un cañón automático de 20 mm desarrollado en 1936 por la empresa berlinesa Ikaria-Werke GmbH para ser montado en afustes alares, fijos o flexibles, en los aviones de combate de la Luftwaffe durante la Segunda Guerra Mundial. Era un derivado del cañón suizo Oerlikon FF F, cuya licencia había sido comprada por la empresa alemana. (es)
- Le MG FF était un canon automatique de 20 mm pour avion alimenté par tambour et fonctionnant par emprunt des gaz ; il a été développé en 1936 par l'entreprise allemande Ikaria Werke à Berlin. Le MG FF était un dérivé du canon suisse Oerlikon FF F (son suffixe FF indiquant Flügel Fest, pour "montage fixe d'aile"), lui-même étant un développement du canon Becker 20 mm allemand de la première guerre mondiale. (fr)
- MG FF 機関砲（MG FF きかんほう）は、スイスのエリコンFF 20 mm 機関砲のドイツにおける派生型（ライセンス生産品の独自改良型）である。 名称の"MG FF"とは"MaschinenGewehr, FlügelFest"の略号で、「航空機用固定式機関銃」の意味である。 (ja)
- MG FF var en tysk automatkanon utvecklad av 1936. (sv)
- MG FF — немецкая 20-мм авиационная автоматическая пушка с барабанным питанием и свободным затвором, разработанная в 1936 году компанией . (ru)
- The MG FF was a drum-fed, blowback-operated, 20 mm aircraft autocannon, developed in 1936 by of Germany. It was a derivative of the Swiss Oerlikon FF F cannon (its FF suffix indicating Flügel Fest, for a fixed-mount, wing location from the Swiss original), with the Oerlikon FF design itself a development of the Imperial German World War I Becker 20 mm cannon, and was designed to be used in space-limited, fixed mountings such as inside aircraft wings, although it saw use as both an offensive and a defensive weapon, in both fixed and flexible format. It saw widespread use in those roles by the German Luftwaffe, particularly during the early stages of World War II, although from 1941 onwards it was gradually replaced by the Mauser firm's 20 mm MG 151/20, which was lighter, and had both a hig (en)
- L'MG FF era un cannone automatico aeronautico da 20 mm con caricatore a tamburo, sviluppato e prodotto dall'azienda tedesca dal 1936. Derivato dallo svizzero Oerlikon FF F da 20 mm, il pezzo tedesco era stato progettato per essere usato, in configurazione offensiva e difensiva, sia in postazione fissa che brandeggiabile. Dal 1936, anno della sua introduzione, divenne il cannoncino da 20 mm standard installato nei velivoli della Luftwaffe almeno fino al 1941, quando cominciò ad essere gradualmente sostituito dal più moderno MG 151/20. (it)
- MG FF – działko lotnicze kalibru 20 mm, zasilane z magazynka bębnowego, opracowane w 1936 przez szwajcarską firmę Oerlikon i produkowane na licencji w Niemczech. Było używane w samolotach Luftwaffe podczas II wojny światowej. Montowane było jako działko stałe lub w ruchomych stanowiskach strzeleckich. (pl)
- MG FF була авіаційною автоматичною гарматою з вільним затвором калібру 20 мм з барабанним живленням, розроблена у 1936 компанією Ikaria Werke Berlin у Німеччину. Вона була розроблена на базі шведської гармати Oerlikon FF F, яка сама була розроблена на основі 20 мм гармати Becker часів Першої світової війни і була розроблена для використання у стаціонарних або рухливих установках, як наступальна зброя і зброя для оборони. Вона широко використовувалася у німецьких Люфтваффе, особливо на початку Другої світової війни, хоча з 1941 вона була поступово замінена гарматою Маузер калібру 20 мм MG 151/20. (uk)
- MG FF屬於採用彈鼓進彈的空用機炮，由1936年德國Ikaria Werke Berlin開始研發。它本是1927年瑞士機砲的衍生型；而奧立岡FF繼承于1914年一次大戰德國Stahlwerke Becker AG的設計哲學，因德国一战战败受凡尔赛条约的限制，1923年博士将其20mm機砲设计转移出德国，在其1924年逝后由瑞士德裔于瑞士奧立岡公司继续开发。 然而如同奧立岡FF，MG FF還是有缺陷，例如20X80mm动能弹較低的射速與較低的槍口初速以及彈鼓會限制炮彈攜帶量；優點在於它是變得更輕與更小。它可安裝在固定與非固定物體或載具上，做為攻擊與防禦兩用的武器，廣泛的被納粹德國空軍拿來運用，其中包括二次大戰前期的時候。但是安裝在Bf 109戰鬥機與Fw 190戰鬥機的機翼上卻並不是一件容易的事情，由於彈鼓須要一定空間，結果讓彈藥攜帶量只有區區60發炮彈，在Fw 190 A-5上面也只有微不足道90發炮彈的攜帶量，至於彈鏈給彈模式只有在試驗機種上才看得到。到1941年時，在空军战斗机中逐漸被性能更佳的毛瑟公司的20 mm MG 151/20機砲所替換。 厄利孔20mm机炮亦成为后来各国20mm机炮的基础。 首先是法国在获得授权下开发出了法国版“西斯潘诺”20mm机炮。 (zh)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}