| dbo:abstract
|
- Knyaz (Prince) Andrey Mikhailovich Kurbsky (Russian: Андрей Михайлович Курбский, Polish: Andriej Michajłowicz Kurbski; 1528–1583) was a Russian political figure, military leader, and political philosopher, known as an intimate friend and then a leading political opponent of the Russian tsar Ivan the Terrible (r. 1533–1584). His correspondence with the tsar provides a unique source for the history of 16th-century Russia. In the Grand Duchy of Lithuania in the 16th century the name of Prince Andrew Kurbsky of the Rurikovich dynasty was written in Polish in documents as Kurbski under or as Krupski (Coat of arms Levart (Lew II)). Andrey Kurbsky belonged to a family of Rurikid princes, which took its name from the town of near Yaroslavl. At an early age, he gained renown for courage displayed in the annual campaigns against Kazan. During the decisive siege of Kazan in 1552 he commanded the right flank of the Russian army and was wounded. Two years later, he defeated the Udmurt rebels and became a boyar. At that time, Kurbsky became one of the closest associates and advisors to the Tsar. During the Livonian War of 1558-1583, Kurbsky led the Russian troops against the Livonian fortress of Dorpat (in Russian sources Yuryev; today Tartu, Estonia), and was victorious (1558). After Ivan failed to renew his commission, Kurbsky defected to Lithuania on April 30, 1564, citing impending repressions as his reason. Later the same year he led a Polish-Lithuanian army against Russia and devastated the region of Velikie Luki. As a reward, Sigismund II August, king of the Polish–Lithuanian Commonwealth, gave him the town of Kovel in Volhynia (Ukraine), where he lived peacefully, defending his Orthodox subjects from Polish encroachments. Kurbsky thus became the first Russian political emigre. Kurbsky is best remembered for a series of vitriolic letters he exchanged with the Tsar between 1564 and 1579. In 1573, he wrote a political pamphlet, which voiced the former independent princeling's disapproval of Ivan's slide towards absolutism. In his writings, Kurbsky blames the tsar for a number of pathologically cruel crimes, but historians still disagree as to whether his claims should be given credit. Kurbsky's language is remarkable for an abundance of foreign loan-words, especially from Latin, which he had mastered abroad. Prince Kurbsky often supported the opposition to the regime. Grandson of Semyon Ivanovich Kurbsky was married to the daughter of a disgraced Prince Andrew of the Uglich. Kurbsky support in the struggle for the throne, not Vasily III, and grandson, Dmitri, even more than earned the dislike of Moscow's rulers. Dmitri's son Prince Kurbsky (Krupski) from Orthodoxy converted to Catholicism. And he left progeny in Belarus. A dramatized account of his life, in which he is depicted as the second-most powerful aristocrat in Russia (second only to the Tsar) who is constantly put under pressure by boyars who want to make him revolt against the imperial authority at Moscow, can be found in the epic 1944 work of Soviet film-director Sergei Eisenstein, Ivan the Terrible. (en)
- Andrei Michailowitsch Kurbski (auch Andrei Fürst von Jaroslawl, russisch Андрей Михайлович Курбский; * 1528; † 1583) war ein russischer Feldherr und Politiker. Er war einer der engsten Vertrauten und später ein führender politischer Gegner des russischen Zaren Iwans des Schrecklichen. Sein Briefwechsel mit dem Zaren ist eine einzigartige Quelle für die Geschichte Russlands im 16. Jahrhundert. (de)
- Le prince André Mikhailovich Kourbski (en russe : Андрей Михайлович Курбский, 1528-mai 1583) fut un ami intime et un grand général du tsar Ivan le Terrible avant de devenir l'un de ses plus farouches opposants. Sa correspondance avec le tsar, après son exil en Pologne, est une source unique de l'histoire du XVIe siècle russe. (fr)
- Kniaz Andréi Mijáilovich Kurbski (en ruso, Андрей Михайлович Курбский; 1528-1583) fue el amigo íntimo y después el principal rival político del zar ruso Iván el Terrible. Su correspondencia con el zar es una fuente única para la historia de la Rusia del siglo XVI. En el Gran Ducado de Lituania en el siglo XVI, el Príncipe Andréi Kurbski de la dinastía Rúrikovich fue descrito en documentos polacos bajo el apellido Krupski. del escudo de armas Levart (Lew II). Kurbski, el cual tomó su nombre de la ciudad de Kurba cercana a Yaroslavl, perteneció a la familia de los príncipes Rúrikovich. A temprana edad obtuvo renombre por el valor mostrado en las guerras ruso-kazanesas contra el Kanato de Kazán. Durante el decisivo asedio de Kazán, comandó el flanco occidental del ejército ruso y fue herido. Dos años más tarde derrotó a los rebeldes udmurtos y se convirtió en un boyardo. En aquel tiempo, Kurbski se convirtió en uno de los más cercanos colaboradores y asesores del zar. Durante la Guerra Livona Kurbski dirigió las tropas rusas contra la fortaleza de Dorpat (hoy Tartu, Estonia) y salió victorioso. Después de que Iván no renovara su comisión, Kurbski desertó a Lituania el 30 de abril de 1564, mencionando la latente represión como su razón. Más tarde en el mismo año lideró un ejército polaco-lituano contra Rusia y devastó la región de Velíkiye Luki. Como recompensa, Segismundo II Augusto, rey de la República de las Dos Naciones, le entregó la ciudad de Kóvel en Volinia (Ucrania), donde vivió pacíficamente defendiendo a sus súbditos ortodoxos de la invasión de Polonia. Así se convirtió en el primer político proveniente de Rusia. Kurbski es recordado por una serie de vitriólicas cartas intercambiadas con el zar entre 1564 y 1579. En 1573 escribió un panfleto político, el cual manifestaba los primeros principios independientes de desaprobación del deslizamiento de Iván hacia el absolutismo. En sus escrituras, Kurbski culpa al zar por una serie de crímenes patológicamente crueles, pero los historiadores todavía discuten sobre si a sus afirmaciones se les debe dar crédito. Su lenguaje es notable por la abundancia de préstamos extranjeros, especialmente del latín, que había dominado en la emigración. A menudo Kurbski apoyaba la oposición al régimen. Siendo nieto de Mijaíl Fiódorovich Kurbski-Karamysh e hijo De Mijaíl Mijáilovich Kurbski, fue casado con la hija del deshonrado príncipe Andréi de Úglich o Andréi Bolshói. Kurbski apoyó en la lucha por el trono, contra Basilio III y su nieto, Dmitri, pero solo ganando el disgusto de los gobernantes de Moscú. El hijo de Dmitri, el príncipe Kurbski (Krupski) de la ortodoxia se convirtió al catolicismo y dejó descendencia en Bielorrusia. Un hecho dramático de su vida se puede encontrar en la obra épica del director de cine soviético Serguéi Eisenstein, Iván el Terrible, en donde se le describe como el segundo aristócrata más poderoso de Rusia, solo después del zar, y que es constantemente puesto bajo presión por los boyardos que buscaban una rebelión en contra de la autoridad imperial en Moscú. (es)
- アンドレイ・ミハイロヴィチ・クルプスキー、（クールプスキーとも。ロシア語:Андрей Михайлович Курбский、ポーランド語: Andriej Michajłowicz Kurbski 1528年-1583年）は、モスクワ・ロシアの貴族、公（クニャージ）。ツァーリ・イヴァン4世雷帝の親友であったが、後に雷帝の敵対者となった。クルプスキーと雷帝が交わした往復書簡は、16世紀のロシア史に関する興味深い史料を提供している。 (ja)
- Andriej Michajłowicz Kurbski, Krupski (ros. Андрей Михайлович Курбский; 1528-1583) – dowódca wojskowy, polityk, jeden z najbliższych współpracowników cara Iwana IV Groźnego. (pl)
- Andrej Michailovitsj Koerbski (Russisch: Андрей Михайлович Курбский) (1528-1583) was een afstammeling van de Ruriken en behoorde daardoor tot de oude adel in het grootvorstendom Moskou. De naam Koerbski is ontleend aan het plaatsje in de buurt van Jaroslavl. Vorst Andrej Koerbski was een succesvol legeraanvoerder in de Lijflandse Oorlog (1558-1583), maar deserteerde op 30 april 1564 vanuit Dorpat (het huidige Tartu) naar Litouwen en trad in dienst van de Poolse koning Sigismund II. De aanleiding hiervoor was de oprichting van Ivan IV's opritsjnina's, die gericht waren de macht van de lokale vorsten aan banden te leggen. In ballingschap onderhield hij een briefwisseling met tsaar Ivan IV waarin hij deze zijn despotisme verweet. Daarnaast schreef hij de Geschiedenis van de grootvorst van Moskou. Zijn geschriften worden beschouwd als een belangrijke bron voor de Russische geschiedenis in de 16e eeuw. Door zijn vijandschap tegenover Ivan IV had hij een belangrijke invloed op diens negatieve imago in de geschiedschrijving. (nl)
- Il principe Andrej Michajlovič Kurbskij (in russo: Князь Андрей Михайлович Курбский?, 'knʲazʲ an'drʲɛj mi'xajlʌviʧ 'kurbskij; 1528 – 1583) è stato un militare russo.Fu amico intimo ed in seguito oppositore politico dello zar russo Ivan il Terribile. La sua corrispondenza con lo zar rappresenta una fonte unica per la descrizione della storia russa nel XVI secolo. Kurbskij apparteneva ad una famiglia di principi rurichidi, che presero il nome dal villaggio di Kurba vicino a Jaroslavl'. Subito si fece notare per il coraggio dimostrato nelle campagne annuali contro Kazan'. Durante la sconfitta definitiva di Kazan' egli comandò l'ala destra dell'esercito russo e venne ferito. Due anni dopo, sconfisse i ribelli udmurti e divenne un boiardo. Da quel momento Kurbskij divenne uno dei consiglieri ed amici più vicini allo zar. Durante la guerra in Livonia Kurbskij guidò le truppe russe contro la (oggi Tartu), che conquistò. Ivan non riuscì a rinnovargli la commissione e Kurbskij defezionò in Lituania il 30 aprile 1564, citando repressioni imminenti come ragione. Alcuni mesi dopo guidò un esercito polacco contro la Moscovia. Kurbskij è meglio ricordato per una serie di lettere al vetriolo che si scambiò con lo zar tra il 1564 ed il 1579. Nel 1573 scrisse un pamphlet politico, in cui diede voce al suo disappunto per il cambiamento della politica di Ivan verso l'assolutismo. Nei suoi scritti Kurbskij incolpa lo zar di un numero di crimini crudeli, ma gli storici non sono d'accordo su quanto di veritiero ci sia nelle accuse di Kurbskij. La lingua di Kurbskij è notabile per l'abbondanza di prestiti stranieri, specialmente dal latino, che imparò quando abbandonò la Moscovia. (it)
- Andrej Michajlovitj Kurbskij (ryska: Андрей Михайлович Курбский), född 1528, död 1583, var en rysk furste, författare och statsman. Han var stamfar till släkten Krupski. Kurbskij deltog med utmärkelse i tsar Ivan IV:s fälttåg mot Kazan, Krim och Livland, blev ståthållare i Dorpat, men måste för tsarens vrede fly till den polske kungen i Livland. Han författade en historia om Ivan IV av psykologiskt intresse. Av stort historiskt och litterärt värde är hans polemiska korrespondens med tsaren, varav utdrag finnes i Alfred Jensens Rysk kulturhistoria, I. Wikimedia Commons har media relaterad till Andrej Kurbskij. (sv)
- Андрі́й Ку́рбський (рос. Андрей Михайлович Курбский, пол. Andrzej Kurbski, Andrzej Krupski; бл. 1528, Московія —1583, Миляновичі) — князь династії Рюриковичів, московський боярин, воєвода; урядник Великого князівства Литовського, шляхтич Речі Посполитої. Вважається в історії Росії першим російським дисидентом, «перший російський політичний біженець». Був близьким другом і великим полководцем царя Івана Грозного, перш ніж стати одним із його найзапекліших супротивників. Його листування з царем після заслання в Польщу є унікальним джерелом для історії Росії 16 століття. Курбський з відзнакою брав участь у поході царя Івана IV на Казань, Крим і Лівонію, став губернатором Тарту, але через гнів царя мусив тікати до польського короля в Лівонію. 30 квітня 1564 року втік до Литви, мотивуючи це прихованими репресіями. Він написав історію Івана IV, що представляє психологічний інтерес. Велику історичну та літературну цінність має його полемічне листування з царем, уривки з якого можна знайти в Історії російської культури Альфреда Єнсена. У 1573 році він написав політичний памфлет, у якому висловив перші самостійні принципи несхвалення сповзання Івана до самодержавства. У своїх творах Курбський звинувачує царя в серії патологічно жорстоких злочинів, але історики досі сперечаються, чи варто вірити його заявам. (uk)
- Князь Андрéй Михáйлович Ку́рбский (древн. русс.: Андрѣй Михайловичь Коурбьской, в прижизненных русских источниках — Курбской, в польских — Andrzej Kurbski, Andrzej Krupski, также — Ярославский, 1528, Русское государство — май 1583, Миляновичи, Волынское воеводство, Речь Посполитая) — русский полководец, дворецкий, политик, писатель, переводчик и меценат, приближённый Ивана Грозного. Происходил из смоленско-ярославской ветви Рюрикова дома, той его части, что владела селом Курба на Ярославщине. В 1564 г. в разгар Ливонской войны получил известие о предстоящей опале, бежал и поселился в Великом княжестве Литовском. Из ливонского Вольмара и Речи Посполитой вёл с русским царём многолетнюю переписку. (ru)
- 安德烈·米哈伊洛維奇·庫爾布斯基親王（Knyaz Andrey Mikhailovich Kurbsky；俄語：Андрей Михайлович Курбский; 1528－1583），俄羅斯貴族，沙皇伊凡四世的好友兼政敵，兩人的互動關係十分耐人尋味。他的姓氏在波蘭立陶宛被改寫為（Krupski）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Andrei Michailowitsch Kurbski (auch Andrei Fürst von Jaroslawl, russisch Андрей Михайлович Курбский; * 1528; † 1583) war ein russischer Feldherr und Politiker. Er war einer der engsten Vertrauten und später ein führender politischer Gegner des russischen Zaren Iwans des Schrecklichen. Sein Briefwechsel mit dem Zaren ist eine einzigartige Quelle für die Geschichte Russlands im 16. Jahrhundert. (de)
- Le prince André Mikhailovich Kourbski (en russe : Андрей Михайлович Курбский, 1528-mai 1583) fut un ami intime et un grand général du tsar Ivan le Terrible avant de devenir l'un de ses plus farouches opposants. Sa correspondance avec le tsar, après son exil en Pologne, est une source unique de l'histoire du XVIe siècle russe. (fr)
- アンドレイ・ミハイロヴィチ・クルプスキー、（クールプスキーとも。ロシア語:Андрей Михайлович Курбский、ポーランド語: Andriej Michajłowicz Kurbski 1528年-1583年）は、モスクワ・ロシアの貴族、公（クニャージ）。ツァーリ・イヴァン4世雷帝の親友であったが、後に雷帝の敵対者となった。クルプスキーと雷帝が交わした往復書簡は、16世紀のロシア史に関する興味深い史料を提供している。 (ja)
- Andriej Michajłowicz Kurbski, Krupski (ros. Андрей Михайлович Курбский; 1528-1583) – dowódca wojskowy, polityk, jeden z najbliższych współpracowników cara Iwana IV Groźnego. (pl)
- Князь Андрéй Михáйлович Ку́рбский (древн. русс.: Андрѣй Михайловичь Коурбьской, в прижизненных русских источниках — Курбской, в польских — Andrzej Kurbski, Andrzej Krupski, также — Ярославский, 1528, Русское государство — май 1583, Миляновичи, Волынское воеводство, Речь Посполитая) — русский полководец, дворецкий, политик, писатель, переводчик и меценат, приближённый Ивана Грозного. Происходил из смоленско-ярославской ветви Рюрикова дома, той его части, что владела селом Курба на Ярославщине. В 1564 г. в разгар Ливонской войны получил известие о предстоящей опале, бежал и поселился в Великом княжестве Литовском. Из ливонского Вольмара и Речи Посполитой вёл с русским царём многолетнюю переписку. (ru)
- 安德烈·米哈伊洛維奇·庫爾布斯基親王（Knyaz Andrey Mikhailovich Kurbsky；俄語：Андрей Михайлович Курбский; 1528－1583），俄羅斯貴族，沙皇伊凡四世的好友兼政敵，兩人的互動關係十分耐人尋味。他的姓氏在波蘭立陶宛被改寫為（Krupski）。 (zh)
- Knyaz (Prince) Andrey Mikhailovich Kurbsky (Russian: Андрей Михайлович Курбский, Polish: Andriej Michajłowicz Kurbski; 1528–1583) was a Russian political figure, military leader, and political philosopher, known as an intimate friend and then a leading political opponent of the Russian tsar Ivan the Terrible (r. 1533–1584). His correspondence with the tsar provides a unique source for the history of 16th-century Russia. In the Grand Duchy of Lithuania in the 16th century the name of Prince Andrew Kurbsky of the Rurikovich dynasty was written in Polish in documents as Kurbski under or as Krupski (Coat of arms Levart (Lew II)). (en)
- Kniaz Andréi Mijáilovich Kurbski (en ruso, Андрей Михайлович Курбский; 1528-1583) fue el amigo íntimo y después el principal rival político del zar ruso Iván el Terrible. Su correspondencia con el zar es una fuente única para la historia de la Rusia del siglo XVI. En el Gran Ducado de Lituania en el siglo XVI, el Príncipe Andréi Kurbski de la dinastía Rúrikovich fue descrito en documentos polacos bajo el apellido Krupski. del escudo de armas Levart (Lew II). El hijo de Dmitri, el príncipe Kurbski (Krupski) de la ortodoxia se convirtió al catolicismo y dejó descendencia en Bielorrusia. (es)
- Il principe Andrej Michajlovič Kurbskij (in russo: Князь Андрей Михайлович Курбский?, 'knʲazʲ an'drʲɛj mi'xajlʌviʧ 'kurbskij; 1528 – 1583) è stato un militare russo.Fu amico intimo ed in seguito oppositore politico dello zar russo Ivan il Terribile. La sua corrispondenza con lo zar rappresenta una fonte unica per la descrizione della storia russa nel XVI secolo. (it)
- Andrej Michailovitsj Koerbski (Russisch: Андрей Михайлович Курбский) (1528-1583) was een afstammeling van de Ruriken en behoorde daardoor tot de oude adel in het grootvorstendom Moskou. De naam Koerbski is ontleend aan het plaatsje in de buurt van Jaroslavl. (nl)
- Andrej Michajlovitj Kurbskij (ryska: Андрей Михайлович Курбский), född 1528, död 1583, var en rysk furste, författare och statsman. Han var stamfar till släkten Krupski. Kurbskij deltog med utmärkelse i tsar Ivan IV:s fälttåg mot Kazan, Krim och Livland, blev ståthållare i Dorpat, men måste för tsarens vrede fly till den polske kungen i Livland. Han författade en historia om Ivan IV av psykologiskt intresse. Av stort historiskt och litterärt värde är hans polemiska korrespondens med tsaren, varav utdrag finnes i Alfred Jensens Rysk kulturhistoria, I. (sv)
- Андрі́й Ку́рбський (рос. Андрей Михайлович Курбский, пол. Andrzej Kurbski, Andrzej Krupski; бл. 1528, Московія —1583, Миляновичі) — князь династії Рюриковичів, московський боярин, воєвода; урядник Великого князівства Литовського, шляхтич Речі Посполитої. Вважається в історії Росії першим російським дисидентом, «перший російський політичний біженець». Був близьким другом і великим полководцем царя Івана Грозного, перш ніж стати одним із його найзапекліших супротивників. Його листування з царем після заслання в Польщу є унікальним джерелом для історії Росії 16 століття. Курбський з відзнакою брав участь у поході царя Івана IV на Казань, Крим і Лівонію, став губернатором Тарту, але через гнів царя мусив тікати до польського короля в Лівонію. 30 квітня 1564 року втік до Литви, мотивуючи це при (uk)
|
