| dbo:abstract
|
- P. L. Kapitza Institute for Physical Problems (Russian: Институт физических проблем имени П. Л. Капицы РАН) of the Russian Academy of Sciences. The institute was founded in 1934. The founder of the institute, Nobel laurate Pyotr Kapitsa served as its head for many years. The head of the theoretical division of the institute was Lev Landau. The primary direction of research at the institute is low temperature physics, such as superconductivity and superfluidity. The theoretical division later became Landau Institute for Theoretical Physics. (en)
- Інститут фізичних проблем ім. П. Л. Капиці РАН — унікальний проєкт, заснований у 1934 році для перенесення досліджень П. Л. Капіци з Англії в СРСР. Від інших інститутів РАН відрізняється малим штатом — у перші роки роботи мав менше ніж 10 наукових співробітників, на початку XXI століття має близько 50 співробітників. При цьому внесок у світову науку співробітників ІФП важко переоцінити — в його стінах було проведено багато новаторських експериментів і відкриттів в галузі фізики низьких температур і фізики плазми (роботи з термоядерної реакції). Троє співробітників інституту були нагороджені Нобелівської премії з фізики: Петро Леонідович Капиця — за експериментальне дослідження надплинності гелію-II, Лев Давидович Ландау — за теоретичне дослідження надплинності гелію-II, Олексій Олексійович Абрикосов — за теоретичне пояснення властивостей надпровідників II роду. ІФП є базовим інститутом МФТІ. На території інституту розташовані редакції двох фізичних журналів (» і »). З моменту заснування до 1946 року тематикою інституту були дослідження в галузі фізики низьких температур, зокрема відкриття надплинності гелію-II (експерименти П. Л. Капиці, теоретичне обґрунтування — Л. Д. Ландау) і розробка високоефективної установки для виділення рідкого кисню з повітря — турбодетандера, яка має високе практичне значення. У 1945 році інститут був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. З 1946 по 1955 рік, під час опали П. Л. Капиці, в інституті проходили роботи з атомної фізики, зокрема чисельні розрахунки групою (на чолі — Л. Д. Ландау) «слойки», необхідні для водневої бомби, в яких СРСР випередив США, де такі розрахунки були здійснені до розвитку обчислювальної техніки. Невелика лабораторія, на дачі Капиці жартома називалася «хатою фізичних проблем». З 1955 року і до смерті П. Л. Капиці основною тематикою інституту стає фізика плазми, на території інституту будується «Фізична Лабораторія», в якій створюються установки для генерації «плазмового шнура» (демонтовані у 2004 році у зв'язку з капітальним ремонтом корпусу інституту). У 2005 році інститутом була придбана найбільша в Росії машина розчинення постійного режиму роботи. (uk)
- Институ́т физи́ческих пробле́м им. П. Л. Капицы РАН — уникальный проект, основанный в 1934 году для перенесения исследований П. Л. Капицы из Англии в СССР. От других институтов РАН отличается малым штатом — в первые годы работы имел меньше 10 научных сотрудников, в начале XXI века имеет около 50 сотрудников. При этом вклад в мировую науку сотрудников ИФП трудно переоценить — в его стенах было проведено много новаторских экспериментов и открытий в области физики низких температур и физики плазмы (работы по термоядерной реакции). Три сотрудника института были удостоены Нобелевской премии по физике: Пётр Леонидович Капица — за экспериментальное исследование сверхтекучести гелия-II, Лев Давидович Ландау — за теоретическое исследование сверхтекучести гелия-II, Алексей Алексеевич Абрикосов — за теоретическое объяснение свойств сверхпроводников II рода. ИФП является базовым институтом МФТИ. На территории института расположены редакции двух физических журналов («Журнал экспериментальной и теоретической физики» и «Письма в Журнал экспериментальной и теоретической физики»). С момента основания по 1946 год тематикой института были исследования в области физики низких температур, в том числе — открытие сверхтекучести гелия-II (эксперименты П. Л. Капицы, теоретическое обоснование — Л. Д. Ландау) и разработка высокоэффективной установки по выделению жидкого кислорода из воздуха — турбодетандера, имеющая высокое практическое значение. В 1945 году институт был награждён орденом Трудового Красного Знамени. С 1946 по 1955 год, во время опалы П. Л. Капицы, в институте проходили работы по атомной физике, в том числе численные расчёты группой (во главе — Л. Д. Ландау) «слойки», необходимые для водородной бомбы, в которых СССР опередил США, где такие расчёты были отложены до развития вычислительной техники. Небольшая лаборатория на даче Капицы в шутку называлась «избой физических проблем». С 1955 года и до смерти П. Л. Капицы основной тематикой института становится физика плазмы, на территории института строится «Физическая Лаборатория», в которой создаются установки по генерации «плазменного шнура» (демонтированы в 2004 году в связи с капитальным ремонтом корпуса института). В 2005 году институтом была приобретена крупнейшая в России машина растворения постоянного режима работы. (ru)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 1238 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| schema:sameAs
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- P. L. Kapitza Institute for Physical Problems (Russian: Институт физических проблем имени П. Л. Капицы РАН) of the Russian Academy of Sciences. The institute was founded in 1934. The founder of the institute, Nobel laurate Pyotr Kapitsa served as its head for many years. The head of the theoretical division of the institute was Lev Landau. The primary direction of research at the institute is low temperature physics, such as superconductivity and superfluidity. The theoretical division later became Landau Institute for Theoretical Physics. (en)
- Институ́т физи́ческих пробле́м им. П. Л. Капицы РАН — уникальный проект, основанный в 1934 году для перенесения исследований П. Л. Капицы из Англии в СССР. От других институтов РАН отличается малым штатом — в первые годы работы имел меньше 10 научных сотрудников, в начале XXI века имеет около 50 сотрудников. При этом вклад в мировую науку сотрудников ИФП трудно переоценить — в его стенах было проведено много новаторских экспериментов и открытий в области физики низких температур и физики плазмы (работы по термоядерной реакции). Три сотрудника института были удостоены Нобелевской премии по физике: Пётр Леонидович Капица — за экспериментальное исследование сверхтекучести гелия-II, Лев Давидович Ландау — за теоретическое исследование сверхтекучести гелия-II, Алексей Алексеевич Абрикосов — за (ru)
- Інститут фізичних проблем ім. П. Л. Капиці РАН — унікальний проєкт, заснований у 1934 році для перенесення досліджень П. Л. Капіци з Англії в СРСР. Від інших інститутів РАН відрізняється малим штатом — у перші роки роботи мав менше ніж 10 наукових співробітників, на початку XXI століття має близько 50 співробітників. При цьому внесок у світову науку співробітників ІФП важко переоцінити — в його стінах було проведено багато новаторських експериментів і відкриттів в галузі фізики низьких температур і фізики плазми (роботи з термоядерної реакції). Троє співробітників інституту були нагороджені Нобелівської премії з фізики: Петро Леонідович Капиця — за експериментальне дослідження надплинності гелію-II, Лев Давидович Ландау — за теоретичне дослідження надплинності гелію-II, Олексій Олексійович (uk)
|
| rdfs:label
|
- Institute for Physical Problems (en)
- Институт физических проблем имени П. Л. Капицы РАН (ru)
- Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| skos:closeMatch
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:institution
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is dbp:workplaces
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
