| dbo:abstract
|
- Hirt's law or Hirt–Illich-Svitych's law, named after Hermann Hirt, who originally postulated it in 1895, is a Balto-Slavic sound law that triggered the retraction of the accent (or metatony in the valence theory) under certain conditions. (en)
- Зако́н Хи́рта (также «правило Хирта» или «закон Хирта — Иллич-Свитыча») — фонетический закон, открытый в 1895 году Германом Хиртом и актуальный для прабалтославянского языка. Закон Хирта является важным аргументом в пользу существования балто-славянского единства. Для праиндоевропейского языка важность закона Хирта заключается в том, что он проводит строгое соответствие между балто-славянской и ведическо-древнегреческой акцентуацией. (ru)
- Гі́ртів зако́н (також «зако́н Гі́рта — Ілліча́-Сві́тича») — акцентуаційний закон у балто-слов'янських мовах, що його 1895 року відкрив Г. Гірт. Визначення закону видозмінювали Г. Педерсен, (1913), Т. Лер-Сплавінський (1928), Дж. Бонфанте, В. А. Дибо (1961), але суть його остаточно сформулював В. М. Ілліч-Світич, а саме: наголос у слові відтягувався ліворуч, якщо після голосівки складу, на який пересувається наголос, відразу був ларингал. Як наслідок, нова наголошена голосівка подовжувалася. Закон можна сконвертувати так: хНхˡ > x̄ˡх, де Н — ларингал, х — звичайна голосівка, x̄ — довга, x̄ˡ / хˡ — наголошена. (uk)
|
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 11464 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Hirt's law or Hirt–Illich-Svitych's law, named after Hermann Hirt, who originally postulated it in 1895, is a Balto-Slavic sound law that triggered the retraction of the accent (or metatony in the valence theory) under certain conditions. (en)
- Зако́н Хи́рта (также «правило Хирта» или «закон Хирта — Иллич-Свитыча») — фонетический закон, открытый в 1895 году Германом Хиртом и актуальный для прабалтославянского языка. Закон Хирта является важным аргументом в пользу существования балто-славянского единства. Для праиндоевропейского языка важность закона Хирта заключается в том, что он проводит строгое соответствие между балто-славянской и ведическо-древнегреческой акцентуацией. (ru)
- Гі́ртів зако́н (також «зако́н Гі́рта — Ілліча́-Сві́тича») — акцентуаційний закон у балто-слов'янських мовах, що його 1895 року відкрив Г. Гірт. Визначення закону видозмінювали Г. Педерсен, (1913), Т. Лер-Сплавінський (1928), Дж. Бонфанте, В. А. Дибо (1961), але суть його остаточно сформулював В. М. Ілліч-Світич, а саме: наголос у слові відтягувався ліворуч, якщо після голосівки складу, на який пересувається наголос, відразу був ларингал. Як наслідок, нова наголошена голосівка подовжувалася. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Hirt's law (en)
- Закон Хирта (ru)
- Гіртів закон (uk)
|
| rdfs:seeAlso
| |
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
