| dbo:abstract
|
- The geology of Cuba differs significantly from that of other Caribbean islands because of ancient 900 million year old Precambrian Proterozoic metamorphic rocks in the Santa Clara province and extensive Jurassic and Cretaceous outcrops. Western and central Cuba are a deformed orogen, that came about due to the collision of an island arc in the Cretaceous with the Florida-Bahamas platform. As a result, the Cuban ophiolite zone became obducted and a northward verging fold and thrust belt formed. A second small orogeny took place in the Paleocene and Eocene. Eastern Cuba, southeast of the Cauto Basin, by contrast has a Cenozoic volcanic arc complex, with ophiolites north and east of the Sierra Maestra as Mesozoic-age orogen rocks overlain by Paleogene sedimentary rocks and tuff. Sedimentation due to the tectonic activity continued into the Oligocene. The Jagua Formation in western Cuba has yielded numerous fossils of marine reptiles and pterosaurs. (en)
- Геологічна будова Куби. Куба розташована в межах Карибського рухливого пояса, на межі між пізньодокембрійською Багамською плитою на півночі і сучасною глибоководною западиною Бартлет з субокеанічним характером земної кори. У межах К. виділяють мезозойську (більша частина К.) і кайнозойську (Сьєрра-Маестра) складчасті системи.
* Мезозойська складчаста система розділяється на міогеосинклінальну (г.ч. північна частина о-ва, зони Гуанігуаніко, Ремедьос, Камахуані-Пласетас) та евгеосинклінальну (зона Саса) області. Зона Гуанігуаніко складена теригенними і теригенно-карбонатними комплексами ранньої юри – пізньої крейди. Зона Ремедьос характеризується евапорит-карбонатним розрізом пізньоюрських, крейдових і кайнозойських відкладів потужністю понад 5000 м. Зона Камахуані відрізняється дещо меншим за потужністю розрізом і кременисто-мергелистими відкладами. В зоні Пласетас потужності скорочуються до 500-800 м і переважають глибоководні карбонатно-кременисті відклади. Зона Саса складена геосинклінальним (базальти, андезито-базальти, вапняки крейди потужністю бл. 7000 м), островодужним (андезити, вулканоміктові породи, вапняки верх. крейди, 4000 м) і орогенним (дацити верх. крейди, 2000 м) комплексами. У зонах Камахуані-Пласетас і Саса розвинені основні і ультраосновні тіла (гарцбургіти, дуніти, лерцоліти, габро, діабази). У зоні Саса розміщується пояс гранітоїдних інтрузій (тоналіти, плагіо-граніти, ґранодіорити, кварцові діорити і сієніти, ґраносієніти, граніти), утворення мезозойської складчастої системи перекриті верхньокрейдовою моласою. З основним-ультраосновним комплексом пов'язані хромітові (магматичні і гістеромагматичні) та залізо-нікель-кобальтові (латерити) родовища. З островодужним гранітоїдним комплексом асоціюють родовища руд золота, вольфраму, рудопрояви заліза; з геосинклінальним вулканогенним комплексом – вияви колчеданих руд і марганцю, а з островодужним – міднорудні родовища. У межах метаморфічного комплексу розвинені колчеданні руди. Юрсько-крейдові теригенні і карбонатно-теригенні товщі вміщають родовища руд міді, поліметалів і бариту.
* Кайнозойська складчаста система (палеоцен-еоцен) складена вулканогенно-осадовим комплексом (андезити, їх туфи, вапняки, вулканоміктні породи). Інтрузії представлені гранітоїдами і дрібними тілами діоритів. На північ від Сьєрра-Маестри розвинений ріоліт-дацитовий комплекс. З вулканогенним андезитовим комплексом асоціюють міднорудні, поліметалічні і марганцеві родовища; з ріоліт-дацитовим – цеоліти. Відклади палеогену і неогену міжгірських западин представлені мергелями і вапняками, частково – теригенними породами, з якими пов'язані прояви фосфоритів. (uk)
|
