| dbo:abstract
|
- Die Genueser Schule ist eine Schule der Malerei im vom späten 16. bis frühen 18. Jahrhundert in Genua. Wichtige Inspirationen gingen zu Beginn des 17. Jahrhunderts von den Flamen Peter Paul Rubens und Anthonis van Dyck sowie von der lombardischen Malerei aus, besonders von Giulio Cesare Procaccini. Alle drei Künstler hielten sich zeitweise in Genua auf und hinterließen dort viele Werke. Auch der Flame Cornelis de Wael lebte lange in der ligurischen Hauptstadt und hatte dort eine florierende Werkstatt. Andere auswärtige Künstler, die ebenfalls um 1620 in Genua wirkten und einen gewissen Einfluss auf die lokale Schule hatten, waren Simon Vouet und Orazio Gentileschi, sowie Guido Reni, der eine bedeutende Himmelfahrt Mariä für die Chiesa del Gesù schuf. Einige Genueser Maler wanderten aus und spielten eine bedeutende Rolle an anderen Orten, etwa Bernardo Strozzi und Giovan Battista Langetti in Venedig, Alessandro Magnasco in Mailand, oder der als Baciccia bekannte Giovanni Battista Gaulli, der einer der bedeutendsten Künstler Roms war. (de)
- Republic of Genoa was rich oligarchic republic, where the authorities were powerful bankers. In the Renaissance, Genoa was not developed into significant arts center, as it was for Florence, Ferrara, Rome, Rimini, and Venice. But in the 17th century Genoa had an original school of painting, called Genoese School, which was to develop Flemish contacts (visits by Rubens and van Dyck). The best painter was Bernardo Strozzi, called il Cappuccino, of great importance also for Venice. Giovanni Castiglione, called Il Grecchetto, took up a genre already made famous by Sinibaldo Scorza with paintings of animals and still lifes under Flemish and Venetian influence. Domenico Fiasella and Gioacchino Assereto joined the Caravaggesque followers, while Valerio Castello was more eclectic. The decorators Domenico Piola and Gregorio de Ferrari worked in the churches and palaces of Genoa. In the first half of the 18th century Alessandro Magnasco dominated painting with his strange personality, his nervous technique and his exaggerated chiaroscuro; his expressionistic distortions created a fantastic world reminiscent of Salvator Rosa, Marco Ricci, and Francesco Guardi. (en)
- L'école génoise est l'une des écoles italiennes de peinture qui se développe à Gênes, née au XVIIe siècle, en pleine période baroque. Les peintres de l'école génoise ont été fortement influencés par la présence de peintres flamands comme ceux qui séjournèrent à Gênes, ainsi Rubens (1621-1622 et 1626-1627) et Van Dyck (1621-1627) ; elle-même a été influente dans la région niçoise (Monaco...). Le baroque génois se démarque du baroque romain et préfigure l'art français du XVIIIe siècle. Il s'épuise au XIXe siècle sous l'influence académique. (fr)
- Генуезька школа — пізно сформована живописна школа Італії, що має своїх відомих художників. Місто Генуя — багата олігархічна республіка, де при владі були могутні банкіри. В добу відродження тут не склалося значного мистецького центру, як то було у Флоренції, Феррарі, Римі, Ріміні, Венеції. Пожвавлення художнього життя та розквіт художньої генуезької школи пов'язують з адміністративною діяльністю адмірала Андреа Доріа. Він прибув у Геную у 1528 р., де ініціював містобудівні та адміністративні роботи. Розпочато створення нових церков, палаців, будівель громадського призначення. Все це потребувало наявності архітекторів, художників, скульпторів, інженерів. Для художнього оздоблення палацу резиденції самого Доріа запросили художника з Риму — Періно дель Вага, послідовника художньої манери Рафаеля Санті. Місто прикрасила нова центральна вулиця — Страда Нуова. Саме там і виникли нові палаци та будівлі, прикрашені мармуром, картинами та фресками. В другій половині 16 ст. перше місце в мистецтві міста перейшло до талановитого Луки Камб'язо. Досить рано митці Генуї познайомилися зі знахідками Караваджо та мистецтвом його послідовників (караваджизм). Це збіглося з усвідомленням величі власної республіки, з бажанням надати їй блиску і пишноти, що не поступалися б іншим мистецьким центрам Італії. Особливістю генуезької школи в 17 ст. стала присутність іноземних майстрів, що працювали в місті роками. Тут була невелика колонія майстрів з Фландрії, бо у генуезців склалися найбільш близькі торговельні, ділові та художні зв'язки саме з Фландрією. А художники брати з Фландрії Лукас та Корнеліс де Валь створили в Генуї навіть власну майстерню. Геную часто відвідував Пітер Пауль Рубенс в роки свого перебування в Мантуї (1600—1608 роки). Трохи пізніше тут працював відомий європейський портретист — Антоніс ван Дейк. Помічником ван Дейка в Генуї добровільно виступав Корнеліс де Валь. Але найбільший вплив на портретний живопис в Генуї мав саме ван Дейк, а по передчасній смерті майстра його старанними послідовниками виступили генуєзьці Джованні Бернардо Карбоне та Джио Енріке Ваймер, що мав німецьке походження. Це стало покажчиком значного мистецького рівня, котрого досягли місцеві майстри, відкриті до застосування будь-яких новітніх досягненнь з будь-якої художньої школи, якщо вони користі для живопису і підсилюють його виразність. Першим місцевим майстром, що дав значущі зразки, притаманні саме місцевій художній школі, став Бернардо Строцці (1581—1644), хоча він працював не тільки в Генуї. Сам священик, особа авантюрна і активна, він працював як в галузі релігійного живопису, так і побутового жанру. Частка його біблійних композицій відрізняється натуралізмом і пишнотою деталей, споріднених з фламандською манерою чутливості, декоративності, стихії життєвих сил природи і людини. Менше він звертався до створення портретів та алегорій, притаманних мистецтву бароко. Філософські аспекти побуту, існування людини в цьому світі приваблювали художників генуезької школи значно менше (Б.Строцці «Стара кокетка», Москва). Навпаки, філософські аспекти побуту, напружені пошуки змісту існування та його мети, страшні втрати на шляху цих пошуків стануть головною темою картин Алессандро Маньяско (1667—1749). Герої його полотен — носії містичних настроїв католицизму, зневіри і суму, розчарування і навіть абсурду. А його художня манера, швидка, рішуча, емоційно напружена, буде попередницею знахідок європейських майстрів 19-20 ст. (представники експресіонізму, фовізму). Як мажор і мінор в музиці, відрізнялись художні манери Джованні Бенедетто Кастільйоне (1609—1664) та його учня Маньяско. На відміну від Маньяско, художника трагічного, манера Кастільйоне спрямована на радісні сторінки життя, на насолоди, на красу природи і людини в ній. Сильною стороною обдарування Кастільйоне стане колористичний дар, що перевищував колористичні характеристики багатьох генуезьких майстрів. В 18 ст. Генуя як художній центр поступається своїм значенням Риму та Венеції.
* Середньовічна брама Генуї.Порта Сопрана.
* Стародавня мапа Генуї.1493 рік.
* Кафедральний собор в Генуї.
* Генуя, п'яцца Феррарі. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'école génoise est l'une des écoles italiennes de peinture qui se développe à Gênes, née au XVIIe siècle, en pleine période baroque. Les peintres de l'école génoise ont été fortement influencés par la présence de peintres flamands comme ceux qui séjournèrent à Gênes, ainsi Rubens (1621-1622 et 1626-1627) et Van Dyck (1621-1627) ; elle-même a été influente dans la région niçoise (Monaco...). Le baroque génois se démarque du baroque romain et préfigure l'art français du XVIIIe siècle. Il s'épuise au XIXe siècle sous l'influence académique. (fr)
- Die Genueser Schule ist eine Schule der Malerei im vom späten 16. bis frühen 18. Jahrhundert in Genua. Wichtige Inspirationen gingen zu Beginn des 17. Jahrhunderts von den Flamen Peter Paul Rubens und Anthonis van Dyck sowie von der lombardischen Malerei aus, besonders von Giulio Cesare Procaccini. Alle drei Künstler hielten sich zeitweise in Genua auf und hinterließen dort viele Werke. Auch der Flame Cornelis de Wael lebte lange in der ligurischen Hauptstadt und hatte dort eine florierende Werkstatt. Andere auswärtige Künstler, die ebenfalls um 1620 in Genua wirkten und einen gewissen Einfluss auf die lokale Schule hatten, waren Simon Vouet und Orazio Gentileschi, sowie Guido Reni, der eine bedeutende Himmelfahrt Mariä für die Chiesa del Gesù schuf. (de)
- Republic of Genoa was rich oligarchic republic, where the authorities were powerful bankers. In the Renaissance, Genoa was not developed into significant arts center, as it was for Florence, Ferrara, Rome, Rimini, and Venice. But in the 17th century Genoa had an original school of painting, called Genoese School, which was to develop Flemish contacts (visits by Rubens and van Dyck). The best painter was Bernardo Strozzi, called il Cappuccino, of great importance also for Venice. Giovanni Castiglione, called Il Grecchetto, took up a genre already made famous by Sinibaldo Scorza with paintings of animals and still lifes under Flemish and Venetian influence. Domenico Fiasella and Gioacchino Assereto joined the Caravaggesque followers, while Valerio Castello was more eclectic. The decorators D (en)
- Генуезька школа — пізно сформована живописна школа Італії, що має своїх відомих художників. Місто Генуя — багата олігархічна республіка, де при владі були могутні банкіри. В добу відродження тут не склалося значного мистецького центру, як то було у Флоренції, Феррарі, Римі, Ріміні, Венеції. Досить рано митці Генуї познайомилися зі знахідками Караваджо та мистецтвом його послідовників (караваджизм). Це збіглося з усвідомленням величі власної республіки, з бажанням надати їй блиску і пишноти, що не поступалися б іншим мистецьким центрам Італії.
* Середньовічна брама Генуї.Порта Сопрана.
*
*
* (uk)
|
