| dbo:abstract
|
- The Battle of Tuyutí (Tuiuti in Portuguese) was a Paraguayan offensive in the Paraguayan War targeting the Triple Alliance encampment of Tuyutí. It is considered to be the bloodiest battle ever in South America. The result of the battle was an Allied victory, which added to the Paraguayan troubles after the loss of its fleet in the Battle of Riachuelo. This battle is particularly important in Brazil, being nicknamed "A Batalha dos Patronos" (The Battle of the Patrons) since the Army's patrons of the Infantry, Cavalry and Artillery fought on it. The Battle of Tuyutí also marks the Brazilian Army's Infantry Day due to the loss of brigadier general Antônio de Sampaio (known as Brigadeiro Sampaio), patron of the Infantry, while holding his position at the head of his Divisão Encouraçada (Ironclad Division, the 3rd Division). Another attack on the Allied camp was made in November 1867. (en)
- Die Erste Schlacht bei Tuyutí wurde am 24. Mai 1866 im Rahmen des Tripel-Allianz-Krieges zwischen der Armee Paraguays und der vereinigten Armee der Tripel-Allianz-Staaten Argentinien, Brasilien und Uruguay geschlagen. Sie endete mit einer schweren Niederlage der paraguayischen Streitmacht, deren Führung mit dieser Schlacht versucht hatte, die Alliierten durch einen massiven und überraschenden Schlag wieder von ihrem Staatsgebiet zu vertreiben. (de)
- La primera batalla de Tuyutí fue un enfrentamiento armado entre las fuerzas paraguayas contra las aliadas en el marco de la Guerra de la Triple Alianza. Tuvo lugar el 24 de mayo de 1866, como consecuencia del ataque del ejército paraguayo al campamento aliado establecido en una zona seca rodeada de pantanos conocida como Tuyutí, dentro del territorio paraguayo. Con esta ofensiva, López pretendía inclinar la guerra a su favor, y para tal fin convocó la mayor cantidad de soldados para asestar un golpe decisivo a la mayor parte del ejército aliado establecido en Tuyutí, con el objetivo final de negociar la paz con los aliados y su retirada del territorio paraguayo. La batalla fue ganada por los aliados, duró más de cuatro horas y dejó una importante cantidad de pérdidas humanas en ambos bandos. La victoria aliada fue de vital importancia para el curso de la guerra, ya que lo mejor del ejército paraguayo fue destruido y desde entonces López nunca más pudo reunir una cantidad semejante de hombres. Fue una de las principales batallas de la Guerra de la Triple Alianza, y la gran cantidad de combatientes involucrados en este enfrentamiento fue de tal magnitud, que hasta hoy día sigue siendo la batalla más grande y sangrienta librada en América del Sur. (es)
- La première bataille de Tuyutí est une confrontation armée entre les forces paraguayennes et les forces brésiliennes, argentines et uruguayennes dans le cadre de la guerre de la Triple Alliance. Elle a eu lieu le 24 mai 1866, à la suite de l'attaque de l'armée paraguayenne contre le camp allié établi à (en), un endroit sec entouré de marais en territoire paraguayen. (fr)
- La battaglia di Tuyutí è stato un'importante scontro armato della guerra della Triplice Alleanza avvenuto il 24 maggio 1866 tra l'esercito paraguaiano e le forze alleate. Fu per numero di morti e feriti la battaglia è stata la più sanguinosa mai avvenuta nell'America meridionale. (it)
- A Batalha de Tuiuti ou Primeira Batalha de Tuiuti foi o maior e mais sangrento embate campal de toda a Guerra do Paraguai e do continente sul-americano, por ter envolvido mais de 55 mil homens. Foi travada no dia 24 de maio de 1866, em uma região pantanosa, arenosa e de difícil locomoção chamada Tuyutí, no sudoeste do Paraguai. Durante o avanço para o interior do Paraguai, as forças aliadas (Tríplice Aliança - Argentina, Brasil e Uruguai) acamparam em uma área muito pequena em comparação ao número de soldados de suas fileiras, que somavam 32 mil homens concentrados em um espaço de quatro quilômetros de comprimento por 2,4 de largura de terra seca. Além disso, sem ter conhecimento da região ou mapas adequados, estavam diante de formidáveis posições defensivas paraguaias, como a trincheira do Sauce, que possuía mais de três mil homens e diversos canhões à sua disposição. Apesar da fragilidade da situação aliada, o marechal paraguaio Francisco Solano López optou por atacar os aliados com um plano considerado inovador, usando a cavalaria como ponta de lança, em um período em que esta era usada no fim da batalha. As forças empregadas por López somavam 24 mil soldados, divididos em quatro colunas, que atacaram pelo centro e pelos flancos do acampamento aliado. Em um primeiro momento, as forças paraguaias obtiveram êxito ao aniquilarem alguns batalhões aliados inteiros. Embora esse ataque tenha sido bem planejado, não foi corretamente executado. Além de atrasos em iniciar a ofensiva, ele não contou com um comando unificado e muitos generais agiram sozinhos no calor da batalha. Adicionalmente, o plano não previa um objetivo claro sobre onde os soldados deveriam convergir, e não se distribuíram corretamente as armas do exército, com colunas com sobras de cavalaria e pobres em infantaria, e vice-versa. As forças aliadas foram pegas completamente de surpresa, pois não esperavam um ataque em uma região que favorecia a defesa. Contudo, apesar da confusão que se instalou no acampamento e das grandes perdas que sofreram, as tropas da Tríplice Aliança conseguiram resistir e contra-atacar, de movo a fazer valer a sua superioridade numérica e sua poderosa artilharia. Destacou-se o general Manuel Luís Osório, o futuro Marquês do Herval, que no desenrolar da batalha assumiu o posto de comandante-em-chefe e reorganizou as fileiras em fuga, conduzindo-as à vitória. Adicionalmente, ele enviou tropas a pontos que estavam quebrando e sacrificou outros para impedir que os paraguaios flanqueassem e cercassem o acampamento. Após cinco horas de combate, as forças paraguaias se retiraram, sofrendo uma amarga derrota, contabilizando treze mil baixas contra cerca de quatro mil dos aliados. Muitos oficiais e soldados criticaram o fato dos aliados não terem perseguido os paraguaios na sequência do confronto, o que poderia ter aumentado as perdas inimigas, devido à dificuldade que eles enfrentavam de refazer-se, reorganizar-se e voltar a si. Em resposta, o alto comando atribuiu sua decisão à indisponibilidade de cavalaria e de outros meios de mobilidade para o exército argentino e à deficiência de víveres. Pelas quatro décadas seguintes esse episódio seria comemorado como a principal atuação do Exército Imperial Brasileiro, depois do Exército Brasileiro. Os comandantes como Osório, Antônio de Sampaio e Emílio Mallet seriam feitos seus patronos. Por muitos anos, na data de 24 de maio seria comemorado o Dia do Exército. (pt)
- Bitwa pod Tuyuti – starcie zbrojne, które miało miejsce 24 maja 1866 r. w trakcie wojny paragwajskiej (1864–1870). W roku 1866 armia sprzymierzonych (Argentyna, Brazylia, Urugwaj) pod dowództwem Bartolome Mitre zajęła stanowiska nieopodal fortu Tuyuti w Paragwaju. W odpowiedzi na to, prezydent Paragwaju marszałek Francisco Solano López dnia 24 maja zaatakował koalicjantów siłami 23 000 ludzi. Wojska paragwajskie uderzyły z trzech kierunków. Centrum w sile 5000 piechoty dowodzone było przez generała J.E Diaza, prawe skrzydło (gen. G. Barrios – 8000 piechoty i 1000 jazdy), oraz lewe skrzydło (gen. F. Resquin – 2000 piechoty i 7000 jazdy). W wyniku gwałtownego ostrzału alianckiego, siły Diaza zostały całkowicie zniszczone. Podobnie niepowodzeniem skończył się atak sił generała Barriosa, który wycofał swoje wojska. Jedyny sukces odniósł generał Resquin, który rozbijając wojska argentyńskie, zdobył nawet 20 dział. Następnie z wielkimi stratami przebił się przez linię wojsk brazylijskich do sił gen. Barriosa. Paragwajczycy wycofali się, tracąc 13 000 zabitych i rannych, straty wojsk sprzymierzonych to ok. 3000–4000 zabitych i rannych. (pl)
- Битва при Туютти — битва, которая состоялась в результате атаки парагвайской армии на войска союзников (Бразилии, Аргентины и Уругвая) после их вторжения на парагвайскую территорию во время войны Тройственного Альянса. Победа союзников в этой битве сильно ухудшила положение Парагвая, уже не самое лучшее после провалившегося наступления и потери флота в Битве при Риачуэло. В начале мая 1866 парагвайская армия потерпела неудачу при наступлении на болотах Эстеро Беяко. Поскольку союзники расположились на две недели, собирая силы для продолжения продвижения вглубь Парагвая, парагвайский диктатор Франсиско Солано Лопес отдал приказ провести новую неожиданную атаку на заболоченных саваннах вблизи Туютти. Имея заметное преимущество в коннице (7000 парагвайской конницы против около 2000 конницы союзников) - Парагвайские генералы не смогли реализовать это преимущество. Для более подходящих для конницы полей сражение такое преимущество в мобильных силах могло оказаться решающим. Подвижная кавалерия, в отличие от пехоты, в таких сражениях могла использовать 2 и даже 3 раза за бой, в разных местах. Парагвайцы напали тремя колоннами. 2 пехотными с большим контингентом конницы (около 1000) и 1 кавалерийской (до 5000 конницы). Одна била во фронт, две других через лес и болото совершали обходной маневр. Задача фронтального удара была сковать силы союзников (центр и левый фланг), в то время как 2 охватывающих колонны должны были ударить во фланг и окружить силы противника. Скоординировать однако удары не удалось - маневр через лес и конницы через болото заняли намного больше времени. Все три удара получились в разное время. Что позволило обороняющимся (бразильцам) перебросить силы с фронта на левый фланг для отражения удара второй колонны из леса. Фронтальная атака первой колонны началась первой. Двигалась она тоже по топкой местности с вязким грунтом. Потери начала нести за километр до подхода к позициям бразильцев от дальнобойной бразильской артиллерии. Не взирая на потери парагвайцы дошли до центральной позиции бразильцев, в рукопашном бою взяли ее. Но затем были отброшены подтянувшимся свежими силами бразильцев. Битва на центральном участке превратилась в серию атак и контратак за центральную позицию обороны союзников. Но по мере того как парагвайцы уставали и обе стороны несли большие потери в рукопашных схватках - бразильцы вводили новые резервы, чтобы отбить центральную позицию. Что им в результате ожесточенного рукопашного боя удалось. К моменту когда вторая пехотная колонна парагвайцев, охватывающая левый фланг союзников справа, продралась через густой лес и вышла на позицию атаки - центральная колонна была уже разбита и отступала под огнем вслед артиллерии. Это позволило перебросить бразильцам силы на свой левый фланг, отбить и отбросить ее обратно в лес. В том числе удачно действовала кавалерия союзников, чьи силы были сопоставимы на этом участке боя с уставшей (после перехода и боя) кавалерией парагвайцев.Атака кавалерийской колонны на правый (аргентинский) фланг союзников тоже оказалась неудачной. Долго пробиравшаяся через болота конница устала, свежие аргентинцы (до этого не принимавшие участия в битве) заметили ее заранее и атака не получилась внезапной. Аргентинцы успели построиться в каре. Выбравшаяся из топей парагвайская конница безуспешно металась между несколькими аргентинскими каре неся большие потери от ружейного огня. В результате ее остатки отошли ко второй колонне в лес.. В результате битва, которая по замыслу Лопеса, президента (фактически диктатора) Парагвая и главнокомандующего Парагвайской армии должна была полностью разгромить силы вторжения союзников - обернулась катастрофой парагвайской армии. В том числе она утратила свое (в тот момент последнее и единственное, не считая высокого морального духа войск) преимущество в кавалерии. Битва при Туютти была последним крупным наступлением парагвайцев. Это было сокрушительное поражение парагвайской армии: потери составили 6 тысяч человек убитыми, а из 6 тысяч парагвайских раненых подавляющее большинство вскоре также умерло. Парагвай уже никогда не смог восстановить свои вооруженные силы после этого поражения. Битва 24 мая 1866 года иногда называется Первой битвой при Туютти. Вторая битва происходила 7 ноября 1867 года, она уже не могла решить хода боевых действий, однако обе стороны понесли в ней относительно большие потери, около 2400 каждая. (ru)
- Битва при Туюті — битва, що відбулась в результаті атаки парагвайської армії на війська союзників (Бразилії, Аргентини і Уругвая) після їх вторгнення на парагвайську територію протягом Війни Потрійного Альянсу. Перемога союзників у цій битві сильно погіршила положення Парагвая, вже не найкраще після проваленого наступу та втрати флоту в Битві при Ріачуело. На початку травня 1866 року парагвайська армія зазнала невдачі при наступі на болотах Естеро Беяко. Оскільки союзники отаборилися на два тижні, збираючи сили для продовження просування углиб Парагваю, парагвайський диктатор Франсиско Солано Лопес віддав наказ провести нову несподівану атаку на заболочених саванах біля Туюті . Парагвайці напали трьома колонами, і скоро битва перетворилася на серію атак і контратак. Парагвайські колони продовжували нападати, але так і не зуміли подолати сильну перевагу союзників у вогняній силі . Битва при Туюті була останнім великим нападом парагвайців. Це була руйнівна поразка парагвайської армії: втрати склали 6 тис. чоловік вбитими, а з 6 тис. поранених переважна більшість померла згодом. Парагвай вже ніколи не зміг відновити свої збройні сили після цієї поразки. Битва 24 травня 1866 року інколи називається Першою битвою при Туюті. відбувалася 7 листопада 1867 року, вона вже не могла вирішити ходу бойових дій, проте обидві сторони зазнали в ній відносно великих втрат, близько 2 400 кожна . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Erste Schlacht bei Tuyutí wurde am 24. Mai 1866 im Rahmen des Tripel-Allianz-Krieges zwischen der Armee Paraguays und der vereinigten Armee der Tripel-Allianz-Staaten Argentinien, Brasilien und Uruguay geschlagen. Sie endete mit einer schweren Niederlage der paraguayischen Streitmacht, deren Führung mit dieser Schlacht versucht hatte, die Alliierten durch einen massiven und überraschenden Schlag wieder von ihrem Staatsgebiet zu vertreiben. (de)
- La première bataille de Tuyutí est une confrontation armée entre les forces paraguayennes et les forces brésiliennes, argentines et uruguayennes dans le cadre de la guerre de la Triple Alliance. Elle a eu lieu le 24 mai 1866, à la suite de l'attaque de l'armée paraguayenne contre le camp allié établi à (en), un endroit sec entouré de marais en territoire paraguayen. (fr)
- La battaglia di Tuyutí è stato un'importante scontro armato della guerra della Triplice Alleanza avvenuto il 24 maggio 1866 tra l'esercito paraguaiano e le forze alleate. Fu per numero di morti e feriti la battaglia è stata la più sanguinosa mai avvenuta nell'America meridionale. (it)
- The Battle of Tuyutí (Tuiuti in Portuguese) was a Paraguayan offensive in the Paraguayan War targeting the Triple Alliance encampment of Tuyutí. It is considered to be the bloodiest battle ever in South America. The result of the battle was an Allied victory, which added to the Paraguayan troubles after the loss of its fleet in the Battle of Riachuelo. Another attack on the Allied camp was made in November 1867. (en)
- La primera batalla de Tuyutí fue un enfrentamiento armado entre las fuerzas paraguayas contra las aliadas en el marco de la Guerra de la Triple Alianza. Tuvo lugar el 24 de mayo de 1866, como consecuencia del ataque del ejército paraguayo al campamento aliado establecido en una zona seca rodeada de pantanos conocida como Tuyutí, dentro del territorio paraguayo. (es)
- Bitwa pod Tuyuti – starcie zbrojne, które miało miejsce 24 maja 1866 r. w trakcie wojny paragwajskiej (1864–1870). W roku 1866 armia sprzymierzonych (Argentyna, Brazylia, Urugwaj) pod dowództwem Bartolome Mitre zajęła stanowiska nieopodal fortu Tuyuti w Paragwaju. W odpowiedzi na to, prezydent Paragwaju marszałek Francisco Solano López dnia 24 maja zaatakował koalicjantów siłami 23 000 ludzi. Wojska paragwajskie uderzyły z trzech kierunków. Centrum w sile 5000 piechoty dowodzone było przez generała J.E Diaza, prawe skrzydło (gen. G. Barrios – 8000 piechoty i 1000 jazdy), oraz lewe skrzydło (gen. F. Resquin – 2000 piechoty i 7000 jazdy). (pl)
- A Batalha de Tuiuti ou Primeira Batalha de Tuiuti foi o maior e mais sangrento embate campal de toda a Guerra do Paraguai e do continente sul-americano, por ter envolvido mais de 55 mil homens. Foi travada no dia 24 de maio de 1866, em uma região pantanosa, arenosa e de difícil locomoção chamada Tuyutí, no sudoeste do Paraguai. (pt)
- Битва при Туюті — битва, що відбулась в результаті атаки парагвайської армії на війська союзників (Бразилії, Аргентини і Уругвая) після їх вторгнення на парагвайську територію протягом Війни Потрійного Альянсу. Перемога союзників у цій битві сильно погіршила положення Парагвая, вже не найкраще після проваленого наступу та втрати флоту в Битві при Ріачуело. Парагвайці напали трьома колонами, і скоро битва перетворилася на серію атак і контратак. Парагвайські колони продовжували нападати, але так і не зуміли подолати сильну перевагу союзників у вогняній силі . (uk)
- Битва при Туютти — битва, которая состоялась в результате атаки парагвайской армии на войска союзников (Бразилии, Аргентины и Уругвая) после их вторжения на парагвайскую территорию во время войны Тройственного Альянса. Победа союзников в этой битве сильно ухудшила положение Парагвая, уже не самое лучшее после провалившегося наступления и потери флота в Битве при Риачуэло. (ru)
|
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.jpg){kind=link}
