| dbo:abstract
|
- داخلي القرن (الاسم العلمي: Endoceras)، وهو جنس منقرض من رأسيات القدم ذات صدفة مستقيمة كبيرة. عاشت في الفترة بين الأوردوفيشي الأوسط والعلوي، وسميت عليها رتبة داخليات القرن للنوتويد. (ar)
- Endoceras (Ancient Greek for "inner horn") is an extinct genus of large, straight shelled cephalopods from the Middle and Upper Ordovician that gives its name to the Nautiloid order Endocerida. The cross section in the mature portion is slightly wider than high, but is narrower laterally in the young. Sutures are straight and transverse. Endoceras has a large siphuncle, located close to the ventral margin, composed of concave segments, especially in the young but which may be tubular in the adult stage. Endocones are simple, subcircular in cross section, and penetrated by a narrow tube which may contain diaphragms reminiscent of the Ellesmerocerid ancestor. Endoceras was named by Hall in 1847. Distribution is widespread, especially in North America and Europe; and fossils have been found in Australia. Endoceras is similar to Cameroceras, the two may be synonymous, but differs from the genus Nanno in that the siphuncle in Nanno fills the entire apical portion of the shell while in Endoceras the siphuncle is ventral even there with septa formed at the onset. Mature, full grown, Endoceras were most likely ambush predators that lay in wait on the sea floor, moving when necessary to gain the advantage. Younger individuals with compressed cross sections may have been more actively mobile. (en)
- エンドセラス(Endoceras)は、オルドビス紀中期からシルル紀にかけ生息していたチョッカクガイの1種。学名は「内側の角」を意味する。1847年に命名され、カメロケラスとシノニムの関係にある可能性がある。主に北アメリカとヨーロッパに分布していた。 (ja)
- Endoceras Hall, 1847 è un genere estinto di cefalopodi vissuto nell'Ordoviciano. I suoi fossili sono stati trovati in Inghilterra. (it)
- Endoceras (Oudgrieks voor "innerlijke hoorn") is een uitgestorven geslacht van grote cefalopoden met rechte schelp uit het Midden- en Boven-Ordovicium dat zijn naam geeft aan de Nautiliode-orde Endocerida. Schelpen groeiden zo lang als 3,5 meter. De dwarsdoorsnede in het volwassen gedeelte is iets breder dan hoog, maar is lateraal smaller bij de jongere. Hechtingen zijn recht en dwars. Endoceras heeft een grote sifunkel, dicht bij de ventrale marge, bestaande uit concave segmenten, vooral in de jonge, maar die buisvormig kunnen zijn in de volwassen fase. Endoconen zijn eenvoudig, subcirculair in dwarsdoorsnede en doordrongen door een smalle buis die diafragma's kan bevatten die doen denken aan de voorouder van Ellesmerocerid. Endoceras werd in 1847 door Hall benoemd. (nl)
- Endoceras – wymarły rodzaj łodzikowców żyjących w okresie ordowiku. OpisMuszla prosta, długości do 3,5 m, syfon położony brzeżnie, gruby. Ekologia:Zwierzęta drapieżne, nektoniczne, polujące na m.in. trylobity i ramienionogi, morskie, żyjące w strefie przydennej do głębokości 450 m. Znaczenie:Skamieniałości różnych gatunków Endoceras są skamieniałościami pomocniczymi w datowaniu ordowiku, zwłaszcza Europy i Ameryki Północnej. Występowanie:Gatunki kosmopolityczne, znane bardzo licznie z Europy, Ameryki Północnej i Azji. Pojedyncze opisy także z Ameryki Południowej. Występuje również w Polsce, zarówno w utworach ordowiku (wiercenia z Niżu Polskiego i odsłonięcia w Górach Świętokrzyskich jak i, najliczniej, w głazach narzutowych przytransportowanych przez lądolód ze Skandynawii. Zasięg wiekowyOrdowik. Wybrane gatunki o dużej wartości stratygraficznej:
* Endoceras duplex
* Endoceras proteiforme
* Endoceras annulatum (pl)
- Ендоцерас (Endoceras — дослівно з латинської «внутрішній ріг») — викопний рід гігантських головоногих молюсків. Їх скам'янілості знайдені в Росії, Данії та Італії. Ендоцераси плавали в морях нашої планети у другій половині ордовицького періоду, приблизно 461—442 млн років тому. Це були дуже великі тварини для свого часу: дорослі особини досягали 8 м в довжину. Ендоцераси були гігантськими хижаками, полювали на трилобітів і ракоскорпіонів. Це були активні тварини, які розвивали високу швидкість в товщі води. Типовий вид — Endoceras proteiforme — був відкритий в 1847 р.Ендоцерас дуже нагадував свого найближчого родича — камероцераса (Cameroceras hennepini), від якого він відрізняється, головним чином, меншими розмірами. Обидві ці тварини належать до ряду Endocerida і родини Endoceratidae. Ендоцерас нагадував белемнітів, які з'явилися пізніше, але був набагато більшим. (uk)
- Эндоцерас (лат. Endoceras, от др.-греч. ἔνδον — внутри и κέρας — рог) — род вымерших гигантских головоногих моллюсков. Эндоцерасы плавали в морях нашей планеты в ордовикском периоде. Их окаменелости найдены в Боливии, Гренландии (Дания), Иране, Канаде, Китае, Малайзии, Норвегии, России, США, Франции, Чехии, Швеции, Эстонии, Южной Корее. В России окаменелости эндоцерасов встречаются, в частности, в каньоне реки Лава, Ленинградская область. Это были очень крупные животные для своего времени: взрослые особи достигали 8 м в длину. Эндоцерасы были гигантскими хищниками, охотившимися на трилобитов и ракоскорпионов. Это были активные животные, развивавшие большую скорость в толще воды. Типовой вид — Endoceras proteiforme — был описан в 1847 году.Эндоцерасы очень напоминали своего ближайшего родственника — камероцераса (Cameroceras hennepini), от которого они отличались, главным образом, меньшими размерами. Эти животные принадлежат к семейству . Эндоцерасы напоминали появившихся позднее белемнитов, но были гораздо крупнее. (ru)
- 內角石（學名：Endoceras）是一屬已滅絕的鸚鵡螺類。生存在奧陶紀的海洋中。巨大的內角石長度約為13英呎（3.5公尺），是生活在古生代海洋中的巨大生物之一。成年的內角石可能是隱藏在海底的伏擊型掠食者，必要時移動以取得優勢。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- داخلي القرن (الاسم العلمي: Endoceras)، وهو جنس منقرض من رأسيات القدم ذات صدفة مستقيمة كبيرة. عاشت في الفترة بين الأوردوفيشي الأوسط والعلوي، وسميت عليها رتبة داخليات القرن للنوتويد. (ar)
- エンドセラス(Endoceras)は、オルドビス紀中期からシルル紀にかけ生息していたチョッカクガイの1種。学名は「内側の角」を意味する。1847年に命名され、カメロケラスとシノニムの関係にある可能性がある。主に北アメリカとヨーロッパに分布していた。 (ja)
- Endoceras Hall, 1847 è un genere estinto di cefalopodi vissuto nell'Ordoviciano. I suoi fossili sono stati trovati in Inghilterra. (it)
- Endoceras (Oudgrieks voor "innerlijke hoorn") is een uitgestorven geslacht van grote cefalopoden met rechte schelp uit het Midden- en Boven-Ordovicium dat zijn naam geeft aan de Nautiliode-orde Endocerida. Schelpen groeiden zo lang als 3,5 meter. De dwarsdoorsnede in het volwassen gedeelte is iets breder dan hoog, maar is lateraal smaller bij de jongere. Hechtingen zijn recht en dwars. Endoceras heeft een grote sifunkel, dicht bij de ventrale marge, bestaande uit concave segmenten, vooral in de jonge, maar die buisvormig kunnen zijn in de volwassen fase. Endoconen zijn eenvoudig, subcirculair in dwarsdoorsnede en doordrongen door een smalle buis die diafragma's kan bevatten die doen denken aan de voorouder van Ellesmerocerid. Endoceras werd in 1847 door Hall benoemd. (nl)
- 內角石（學名：Endoceras）是一屬已滅絕的鸚鵡螺類。生存在奧陶紀的海洋中。巨大的內角石長度約為13英呎（3.5公尺），是生活在古生代海洋中的巨大生物之一。成年的內角石可能是隱藏在海底的伏擊型掠食者，必要時移動以取得優勢。 (zh)
- Endoceras (Ancient Greek for "inner horn") is an extinct genus of large, straight shelled cephalopods from the Middle and Upper Ordovician that gives its name to the Nautiloid order Endocerida. The cross section in the mature portion is slightly wider than high, but is narrower laterally in the young. Sutures are straight and transverse. Endoceras has a large siphuncle, located close to the ventral margin, composed of concave segments, especially in the young but which may be tubular in the adult stage. Endocones are simple, subcircular in cross section, and penetrated by a narrow tube which may contain diaphragms reminiscent of the Ellesmerocerid ancestor. (en)
- Endoceras – wymarły rodzaj łodzikowców żyjących w okresie ordowiku. OpisMuszla prosta, długości do 3,5 m, syfon położony brzeżnie, gruby. Ekologia:Zwierzęta drapieżne, nektoniczne, polujące na m.in. trylobity i ramienionogi, morskie, żyjące w strefie przydennej do głębokości 450 m. Znaczenie:Skamieniałości różnych gatunków Endoceras są skamieniałościami pomocniczymi w datowaniu ordowiku, zwłaszcza Europy i Ameryki Północnej. Zasięg wiekowyOrdowik. Wybrane gatunki o dużej wartości stratygraficznej:
* Endoceras duplex
* Endoceras proteiforme
* Endoceras annulatum (pl)
- Эндоцерас (лат. Endoceras, от др.-греч. ἔνδον — внутри и κέρας — рог) — род вымерших гигантских головоногих моллюсков. Эндоцерасы плавали в морях нашей планеты в ордовикском периоде. Их окаменелости найдены в Боливии, Гренландии (Дания), Иране, Канаде, Китае, Малайзии, Норвегии, России, США, Франции, Чехии, Швеции, Эстонии, Южной Корее. В России окаменелости эндоцерасов встречаются, в частности, в каньоне реки Лава, Ленинградская область. (ru)
- Ендоцерас (Endoceras — дослівно з латинської «внутрішній ріг») — викопний рід гігантських головоногих молюсків. Їх скам'янілості знайдені в Росії, Данії та Італії. Ендоцераси плавали в морях нашої планети у другій половині ордовицького періоду, приблизно 461—442 млн років тому. Це були дуже великі тварини для свого часу: дорослі особини досягали 8 м в довжину. Ендоцераси були гігантськими хижаками, полювали на трилобітів і ракоскорпіонів. Це були активні тварини, які розвивали високу швидкість в товщі води. (uk)
|
