| dbo:abstract
|
- إيميل إيرلينماير (بالألمانية: Emil Erlenmeyer) (و. 1825 – 1909 م) هو كيميائي، وبروفيسور (أستاذ جامعي) من ألمانيا . توفي في أشافنبورغ . (ar)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (28. června 1825, Wiesbaden – 22. ledna 1909, Aschaffenburg) byl německý chemik. Chemii vystudoval na univerzitách v Giessenu a v Heidelbergu. Byl žákem Justuse von Liebiga a Augusta Kekulého. V letech 1868-1883 byl profesorem chemie na Technické univerzitě Mnichově. Společně s Robertem Bunsenem napsal vlivnou studii o hnojivech. V roce 1865 objevil kyselinu isomáselnou. Roku 1860 vynalezl kónickou baňku se zúženým hrdlem (tzv. Erlenmeyerova baňka neboli „erlenka“). Patřil k prvním chemikům, kteří přijali strukturní vzorce založené na valencích. Navrhl strukturu dvou spojených benzenových jader naftalenu. Roku 1880 definoval tzv. . (cs)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer, conegut simplement com a Emil Erlenmeyer fou un químic alemany. Emil Erlenmeyer va ser professor a l'Institut Politècnic de Munic entre 1863 i 1883. Els seus èxits més notables van ser la síntesi de la guanidina i la tirosina, així com l'explicació de l'estructura de compostos com la lactona. També va contribuir a la química:
* 1861: Va dissenyar i va crear el matràs d'Erlenmeyer.
* 1863: Va proposar la teoria de la valència.
* 1865: Va descobrir l'àcid isobutíric.
* 1866: establir la fórmula del benzè.
* 1867: establir la fórmula dels àcids làctics i hidroacrílics.
* 1874: definir la fórmula del per a les sals diazoiques, encara que havia estat establerta independentment el 1869 per (1826-1897) i el 1871 per (1822-1871).
* 1880: Va aclarir l'estructura de les lactones.
* 1883: Va ser el primer a sintetitzar la tirosina. Va ser el primer a definir l'existència d'enllaços dobles i triples en la química del carboni.Va ser el primer a sintetitzar la guanidina, creatina i creatinina.Va establir la qual posteriorment s'anomenaria Regla d'Erlenmeyer (tautomería ceto-Enola).Recomanar la utilització del terme aromàtic per fer referència a tots els compostos de propietats similars al benzè. (ca)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (* 28. Juni 1825 in Wehen (heute Taunusstein); † 22. Januar 1909 in Aschaffenburg) war ein deutscher Chemiker. Von ihm stammen unter anderem die Erlenmeyer-Regel und der Erlenmeyerkolben. (de)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (1825-1909) Frankfurto ĉe Majno estis germana kemiisto, konata pro siaj kontribuaĵoj por la disvolviĝo de la struktura teorio, formulante la regulon de Erlenmeyer, kaj kiel dezajnisto de kemia flakono. Li eniris en la Universitato de Gießen por studi medicinon, sed, influita de la lecionoj de Justus von Liebig li ŝanĝis je kemio. Liaj konkeroj pli notindaj estis la sintezoj de la Guanidino kaj Tirozino, same kiel li sukcesis klarigi la strukturon de komponaĵoj kiel la . (eo)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (28 June 1825 – 22 January 1909), known in his own day and subsequently simply as Emil Erlenmeyer, was a German chemist known for contributing to the early development of the theory of structure, formulating the Erlenmeyer rule, and designing the Erlenmeyer flask, a type of specialized flask, ubiquitous in chemistry laboratories, which is named after him. (en)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer, conocido simplemente como Emil Erlenmeyer (Taunusstein, 28 de junio de 1825 – 22 de enero de 1909), fue un químico alemán. Emil Erlenmeyer fue profesor en el Instituto Politécnico de Múnich entre 1863 y 1883. Sus logros más notables fueron la síntesis de la guanidina y la tirosina, así como la explicación de la estructura de compuestos como la lactona. Conocido además por el matraz de precipitados que lleva su nombre. (es)
- Emil Erlenmeyer, de son nom complet Richard August Carl Emil Erlenmeyer (28 juin 1825, Taunusstein-Wehen - 22 janvier 1909), est un chimiste allemand. Il est d'abord pharmacien quelques années, après avoir suivi des études de médecine. Il a donné son nom à l'erlenmeyer, un récipient très utilisé en verrerie de laboratoire. (fr)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer, atau yang lebih dikenal sebagai Emil Erlenmeyer (28 Juni 1825 – 22 Januari 1909) adalah seorang kimiawan berkebangsaan Jerman. Ia adalah penemu labu erlenmeyer, seorang ahli dalam bidang kimia organik, dan orang yang pertama kali menyintesis beberapa senyawa yaitu tirosina, guanidin, kreatina, dan kreatinin. (in)
- エミール・エルレンマイヤー（Richard August Carl Emil Erlenmeyer、1825年6月28日－1909年1月22日）はタウヌスシュタイン生まれのドイツの化学者、薬学者である。 薬学を修めた後、数年間を薬剤師として過ごした。 ギーセンではユストゥス・フォン・リービッヒ、ハイデルベルクではアウグスト・ケクレの下で学んだ。またロベルト・ブンゼンの下で化学肥料について学んだ。 エルレンマイヤーは1868年から1883年までミュンヘン工科学校で化学の教授を務め、イソ酪酸など様々な有機化合物の発見や合成を行った。1861年には三角フラスコを発明し、これは彼の名前にちなんでエルレンマイヤーフラスコと呼ばれている。またナフタレン分子は2個の炭素原子を共有した2つのベンゼン分子からなる構造であることを発見した。 1880年、彼はケト-エノール互変異性に関するエルレンマイヤー則を提案した。これは、二重結合に直接結合する水酸基を持つ全てのアルコールは、アルデヒドにもケトンにもなりうるというものである。 1883年には健康上の理由から、研究の一線からは身を引いたが、それ以降も相談役は続けた。彼は1909年にアシャッフェンブルクで亡くなった。 (ja)
- Emil Erlenmeyer, właśc. Richard August Carl Emil Erlenmeyer (ur. 28 czerwca 1825 w Taunusstein, zm. 22 stycznia 1909 w Aschaffenburgu) – niemiecki chemik i farmaceuta. Studiował na Uniwersytecie w Gießen u Justusa von Liebiga oraz na Uniwersytecie w Heidelbergu u Augusta von Kekulé. Współpracował z Robertem Bunsenem w dziedzinie badań nawozów. W latach 1868–1883 był profesorem w Monachijskiej Szkole Politechnicznej. Jego prace badawcze obejmowały odkrycie i zsyntezowanie kilku związków organicznych , ale najbardziej jest znany z opracowania tzw. kolby stożkowej Erlenmeyera (erlenmajerka). W 1868 roku zsyntezował także guanidynę i podał jej poprawny wzór. Jest on również autorem syntezy tyrozyny. Erlenmeyer jest także twórcą powszechnie przyjętej teorii budowy naftalenu, jako związku złożonego z dwóch pierścieni benzenowych o dwóch wspólnych atomach węgla. Również on w 1880 roku opracował tzw. regułę Erlenmeyera, która jest podstawą wyjaśnienia zjawiska . W 1883 roku zrezygnował z pracy naukowej z powodów zdrowotnych, zmarł 22 stycznia 1909 roku w Aschaffenburgu. (pl)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (Taunusstein-Wehen, 28 juni 1825 – Aschaffenburg, 22 januari 1909) was een Duitse chemicus, doorgaans bekend als Emil Erlenmeyer. Erlenmeyer studeerde in Gießen onder Justus von Liebig en in Heidelberg onder Friedrich Kekulé. Hij was professor in de chemie aan de universiteit van München van 1868 tot 1883. Zijn experimentele werk bevatte onder andere de ontdekking en synthese van diverse organische verbindingen, waaronder isoboterzuur (1865); in 1861 vond hij de kegelvormige fles uit die zijn naam draagt. Hij stelde tevens de moderne naftaleenformule voor van twee benzeenringen die twee koolstofatomen delen. In 1880 formuleerde hij de Erlenmeyerregel: alle alcoholen waarin de hydroxylgroep gebonden is aan een koolstof-koolstof-dubbele binding worden spontaan omgezet in aldehyden of ketonen. Dit is het principe van keto-enoltautomerie. Erlenmeyer verliet zijn universiteit in 1883 om gezondheidsredenen, maar bleef verbonden aan de universiteit als adviseur. Hij overleed in 1909 in Aschaffenburg. (nl)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer, noto spesso semplicemente col nome di Emil Erlenmeyer (Taunusstein, 28 giugno 1825 – Aschaffenburg, 22 gennaio 1909), è stato un chimico tedesco.Spese alcuni anni della sua vita facendo il farmacista, dopo avere studiato medicina. (it)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (Taunusstein, 28 de junho de 1825 — Aschaffenburg, 22 de janeiro de 1909) foi um químico alemão. Foi o inventor do balão de Erlenmeyer, recipiente usado na química para preparar e guardar soluções para filtragens, titulações, etc. (pt)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer, född 28 juni 1825 i vid Wiesbaden, död 22 januari 1909 i Aschaffenburg, var en tysk kemist. Erlenmeyer tillbringade några år som apotekare efter sina studier i medicin. Han studerade i Giessen för Justus von Liebig och i Heidelberg för Friedrich Kekulé. Han studerade även gödningsämnen tillsammans med Robert Bunsen. Erlenmeyer var professor i kemi vid Polytekniska skolan i München 1868-1883. Bland hans upptäckter kan nämnas flera organiska föreningar. År 1861 uppfann han den konformade flaskan som än idag kallas Erlenmeyerkolv. År 1883 blev Erlenmeyer av hälsoskäl tvungen att avbryta sin akademiska karriär. (sv)
- Эми́ль Эрленме́йер (нем. Emil Erlenmeyer; 1825—1909) — немецкий химик-органик, синтезировал , гуанидин и α-аминокислоты, установил строение спиртов и карбоновых кислот, исследовал независимо от Эльтекова перегруппировку енолов в альдегиды и кетоны, а также перегруппировку, установил структурную формулу нафталина. Ввёл в лабораторную практику коническую колбу (колба Эрленмейера) и газовую печь для элементного анализа. (ru)
- 理查·奥古斯特·卡尔·埃米尔·埃伦迈尔（Richard August Carl Emil Erlenmeyer，1825年6月28日－1909年1月22日），19世紀德国化学家。 (zh)
- Рі́хард А́вгуст Карл Емі́ль Ерленме́єр (28 червня 1825, Веген, Велике Герцогство Гессен — 22 січня 1909, Ашаффенбург, Баварія) — німецький хімік-органік. Ерленмеєр навчався у Гіссенському (до 1845) та Гайдельберзькому (1846—1849) університетах. У 1850 році отримав ступінь доктора філософії в Гіссенському університеті. Після навчання працював фармацевтом у Гайдельберзі, а з 1857 року — у Вищій технічній школі в Мюнхені, де з 1868 мав посаду професора. Основні дослідження Ерленмеєра здійснювалися в галузі органічної хімії. У 1861 році він відкрив реакцію утворення при окисненні меркаптанів сульфатною кислотою. У 1864 році він сформулював правило, котре постулювало неможливість існування сполук з кількома гідроксильними групами на одному атомі (цьому передувала низка невдалих спроб синтезувати метиленгліколь). Тоді ж він висунув ідею про існування подвійних зв'язків між атомами Карбону. У 1865 році він запропонував структурні формули етилену та ацетилену, а рік по тому — формулу нафталіну, яку пізніше, у 1868 році, підтвердив . Ерленмеєр отримав (2-метилпропанову) і три ізомерні валеріанові кислоти. У 1880 році, незалежно від Петре Мелікішвілі, синтезував . В 1883 він отримав амінокислоту тирозин, відкриту Лібіхом ще у 1846 році. Також синтезував лейцин, гуанідин та . В ході лабораторних практик він запропонував власну конструкцію колби для хімічного аналізу, названу пізніше колбою Ерленмеєра. Ерленмеєр зробив великий внесок в атомну теорію. Ще з часів своєї юності цікавився структурою хімічних сполук та дискутував про це зі своїми колегами. З 1859 року він працює редактором журналу «Zeitschrift für Chemie, Pharmazie und Mathematik» у якому ставить свої теорії до дискусії. У 1862 році уперше встановлює на основі своїх досліджень, що у сполуках існують не лише одинарні зв'язки, але і подвійні та багатократні. Таким чином стає структура багатьох сполук зрозумілою. При публікації своїх результатів використовував схеми запису хімічних формул запропоновані , які після цього часу стали у вжитку. З 1884 року Ерленмеєр став президентом Німецького хімічного товариства. (uk)
|
| dbo:academicDiscipline
| |
| dbo:almaMater
| |
| dbo:birthDate
| |
| dbo:birthPlace
| |
| dbo:deathDate
| |
| dbo:deathPlace
| |
| dbo:knownFor
| |
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 7963 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:almaMater
| |
| dbp:author
| |
| dbp:birthDate
| |
| dbp:birthPlace
|
- Wehen, Duchy of Nassau, today Taunusstein, Germany (en)
|
| dbp:deathDate
| |
| dbp:deathPlace
| |
| dbp:field
| |
| dbp:knownFor
| |
| dbp:name
| |
| dbp:nationality
| |
| dbp:title
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dbp:wordnet_type
| |
| dbp:workInstitutions
| |
| dbp:year
| |
| dcterms:subject
| |
| schema:sameAs
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- إيميل إيرلينماير (بالألمانية: Emil Erlenmeyer) (و. 1825 – 1909 م) هو كيميائي، وبروفيسور (أستاذ جامعي) من ألمانيا . توفي في أشافنبورغ . (ar)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (28. června 1825, Wiesbaden – 22. ledna 1909, Aschaffenburg) byl německý chemik. Chemii vystudoval na univerzitách v Giessenu a v Heidelbergu. Byl žákem Justuse von Liebiga a Augusta Kekulého. V letech 1868-1883 byl profesorem chemie na Technické univerzitě Mnichově. Společně s Robertem Bunsenem napsal vlivnou studii o hnojivech. V roce 1865 objevil kyselinu isomáselnou. Roku 1860 vynalezl kónickou baňku se zúženým hrdlem (tzv. Erlenmeyerova baňka neboli „erlenka“). Patřil k prvním chemikům, kteří přijali strukturní vzorce založené na valencích. Navrhl strukturu dvou spojených benzenových jader naftalenu. Roku 1880 definoval tzv. . (cs)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (* 28. Juni 1825 in Wehen (heute Taunusstein); † 22. Januar 1909 in Aschaffenburg) war ein deutscher Chemiker. Von ihm stammen unter anderem die Erlenmeyer-Regel und der Erlenmeyerkolben. (de)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (1825-1909) Frankfurto ĉe Majno estis germana kemiisto, konata pro siaj kontribuaĵoj por la disvolviĝo de la struktura teorio, formulante la regulon de Erlenmeyer, kaj kiel dezajnisto de kemia flakono. Li eniris en la Universitato de Gießen por studi medicinon, sed, influita de la lecionoj de Justus von Liebig li ŝanĝis je kemio. Liaj konkeroj pli notindaj estis la sintezoj de la Guanidino kaj Tirozino, same kiel li sukcesis klarigi la strukturon de komponaĵoj kiel la . (eo)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (28 June 1825 – 22 January 1909), known in his own day and subsequently simply as Emil Erlenmeyer, was a German chemist known for contributing to the early development of the theory of structure, formulating the Erlenmeyer rule, and designing the Erlenmeyer flask, a type of specialized flask, ubiquitous in chemistry laboratories, which is named after him. (en)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer, conocido simplemente como Emil Erlenmeyer (Taunusstein, 28 de junio de 1825 – 22 de enero de 1909), fue un químico alemán. Emil Erlenmeyer fue profesor en el Instituto Politécnico de Múnich entre 1863 y 1883. Sus logros más notables fueron la síntesis de la guanidina y la tirosina, así como la explicación de la estructura de compuestos como la lactona. Conocido además por el matraz de precipitados que lleva su nombre. (es)
- Emil Erlenmeyer, de son nom complet Richard August Carl Emil Erlenmeyer (28 juin 1825, Taunusstein-Wehen - 22 janvier 1909), est un chimiste allemand. Il est d'abord pharmacien quelques années, après avoir suivi des études de médecine. Il a donné son nom à l'erlenmeyer, un récipient très utilisé en verrerie de laboratoire. (fr)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer, atau yang lebih dikenal sebagai Emil Erlenmeyer (28 Juni 1825 – 22 Januari 1909) adalah seorang kimiawan berkebangsaan Jerman. Ia adalah penemu labu erlenmeyer, seorang ahli dalam bidang kimia organik, dan orang yang pertama kali menyintesis beberapa senyawa yaitu tirosina, guanidin, kreatina, dan kreatinin. (in)
- エミール・エルレンマイヤー（Richard August Carl Emil Erlenmeyer、1825年6月28日－1909年1月22日）はタウヌスシュタイン生まれのドイツの化学者、薬学者である。 薬学を修めた後、数年間を薬剤師として過ごした。 ギーセンではユストゥス・フォン・リービッヒ、ハイデルベルクではアウグスト・ケクレの下で学んだ。またロベルト・ブンゼンの下で化学肥料について学んだ。 エルレンマイヤーは1868年から1883年までミュンヘン工科学校で化学の教授を務め、イソ酪酸など様々な有機化合物の発見や合成を行った。1861年には三角フラスコを発明し、これは彼の名前にちなんでエルレンマイヤーフラスコと呼ばれている。またナフタレン分子は2個の炭素原子を共有した2つのベンゼン分子からなる構造であることを発見した。 1880年、彼はケト-エノール互変異性に関するエルレンマイヤー則を提案した。これは、二重結合に直接結合する水酸基を持つ全てのアルコールは、アルデヒドにもケトンにもなりうるというものである。 1883年には健康上の理由から、研究の一線からは身を引いたが、それ以降も相談役は続けた。彼は1909年にアシャッフェンブルクで亡くなった。 (ja)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer, noto spesso semplicemente col nome di Emil Erlenmeyer (Taunusstein, 28 giugno 1825 – Aschaffenburg, 22 gennaio 1909), è stato un chimico tedesco.Spese alcuni anni della sua vita facendo il farmacista, dopo avere studiato medicina. (it)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (Taunusstein, 28 de junho de 1825 — Aschaffenburg, 22 de janeiro de 1909) foi um químico alemão. Foi o inventor do balão de Erlenmeyer, recipiente usado na química para preparar e guardar soluções para filtragens, titulações, etc. (pt)
- Эми́ль Эрленме́йер (нем. Emil Erlenmeyer; 1825—1909) — немецкий химик-органик, синтезировал , гуанидин и α-аминокислоты, установил строение спиртов и карбоновых кислот, исследовал независимо от Эльтекова перегруппировку енолов в альдегиды и кетоны, а также перегруппировку, установил структурную формулу нафталина. Ввёл в лабораторную практику коническую колбу (колба Эрленмейера) и газовую печь для элементного анализа. (ru)
- 理查·奥古斯特·卡尔·埃米尔·埃伦迈尔（Richard August Carl Emil Erlenmeyer，1825年6月28日－1909年1月22日），19世紀德国化学家。 (zh)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer, conegut simplement com a Emil Erlenmeyer fou un químic alemany. Emil Erlenmeyer va ser professor a l'Institut Politècnic de Munic entre 1863 i 1883. Els seus èxits més notables van ser la síntesi de la guanidina i la tirosina, així com l'explicació de l'estructura de compostos com la lactona. També va contribuir a la química: (ca)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (Taunusstein-Wehen, 28 juni 1825 – Aschaffenburg, 22 januari 1909) was een Duitse chemicus, doorgaans bekend als Emil Erlenmeyer. Erlenmeyer studeerde in Gießen onder Justus von Liebig en in Heidelberg onder Friedrich Kekulé. Hij was professor in de chemie aan de universiteit van München van 1868 tot 1883. Zijn experimentele werk bevatte onder andere de ontdekking en synthese van diverse organische verbindingen, waaronder isoboterzuur (1865); in 1861 vond hij de kegelvormige fles uit die zijn naam draagt. Hij stelde tevens de moderne naftaleenformule voor van twee benzeenringen die twee koolstofatomen delen. (nl)
- Emil Erlenmeyer, właśc. Richard August Carl Emil Erlenmeyer (ur. 28 czerwca 1825 w Taunusstein, zm. 22 stycznia 1909 w Aschaffenburgu) – niemiecki chemik i farmaceuta. Studiował na Uniwersytecie w Gießen u Justusa von Liebiga oraz na Uniwersytecie w Heidelbergu u Augusta von Kekulé. Współpracował z Robertem Bunsenem w dziedzinie badań nawozów. W latach 1868–1883 był profesorem w Monachijskiej Szkole Politechnicznej. W 1883 roku zrezygnował z pracy naukowej z powodów zdrowotnych, zmarł 22 stycznia 1909 roku w Aschaffenburgu. (pl)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer, född 28 juni 1825 i vid Wiesbaden, död 22 januari 1909 i Aschaffenburg, var en tysk kemist. Erlenmeyer tillbringade några år som apotekare efter sina studier i medicin. Han studerade i Giessen för Justus von Liebig och i Heidelberg för Friedrich Kekulé. Han studerade även gödningsämnen tillsammans med Robert Bunsen. (sv)
- Рі́хард А́вгуст Карл Емі́ль Ерленме́єр (28 червня 1825, Веген, Велике Герцогство Гессен — 22 січня 1909, Ашаффенбург, Баварія) — німецький хімік-органік. Ерленмеєр навчався у Гіссенському (до 1845) та Гайдельберзькому (1846—1849) університетах. У 1850 році отримав ступінь доктора філософії в Гіссенському університеті. Після навчання працював фармацевтом у Гайдельберзі, а з 1857 року — у Вищій технічній школі в Мюнхені, де з 1868 мав посаду професора. У 1865 році він запропонував структурні формули етилену та ацетилену, а рік по тому — формулу нафталіну, яку пізніше, у 1868 році, підтвердив . (uk)
|
| rdfs:label
|
- Emil Erlenmeyer (en)
- إيميل إيرلينماير (ar)
- Richard August Carl Emil Erlenmeyer (ca)
- Emil Erlenmeyer (cs)
- Emil Erlenmeyer (de)
- Emil Erlenmeyer (eo)
- Emil Erlenmeyer (es)
- Emil Erlenmeyer (in)
- Emil Erlenmeyer (fr)
- Emil Erlenmeyer (it)
- エミール・エルレンマイヤー (ja)
- Emil Erlenmeyer (nl)
- Emil Erlenmeyer (pl)
- Эрленмейер, Эмиль (ru)
- Emil Erlenmeyer (pt)
- Еміль Ерленмеєр (uk)
- Emil Erlenmeyer (sv)
- 埃米尔·埃伦迈尔 (zh)
|
| owl:sameAs
| |
| skos:exactMatch
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| foaf:name
| |
| is dbo:academicAdvisor
of | |
| is dbo:doctoralAdvisor
of | |
| is dbo:doctoralStudent
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is dbp:doctoralStudents
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
