| dbo:abstract
|
- وادي تشوي (بالقيرغيزية: Чүй өрөөнү)، Çüy Örööü؛ (بالقازاقية: Шу аңғары)، Shý ańǵary؛ (بالروسية: Чуйская долина) هو وادي كبير يقع في شمال تيان شان. يمتد من مضيق بوم في الشرق إلى صحراء مويونكوم في الغرب. وتبلغ مساحته حوالي (32,000 كيلومتر مربع (12,000 ميل2)، ويحده قيرغيز ألا-تو من جهة الجنوب، وجبال تشو من جهة الشمال. يرتبط وادي تشوي من خلال Boom Gorge في الجزء الشرقي الضيق بوادي Issyk-Kul. نهر تشو هو الرافد الرئيسي للوادي. الصيف الدافئ وتوافر مياه الشرب والري يجعلان هذه المنطقة واحدة من أكثر المناطق خصوبة وأكثرها كثافة سكانية في قيرغيزستان. هنالك رواسب من خام الزنك والرصاص والذهب ومواد البناء. وقدر التقرير العالمي للمخدرات لعام 2006 أن هنالك (400,000) هكتار من القنب تنمو في البرية في وادي تشوي. (ar)
- La Vall de Txui (en kirguís: Чүй өрөөнү, en kazakh: Шу аңғары) és una gran vall situada en el nord de Tian Shan. S'estén des del en l'est fins al en l'oest. Té una superfície d'uns 32.000 quilòmetres quadrats i va de la serralada kirguís de l'Ala-Too al sud fins a les muntanyes Chu-Ili al nord, que estan situades al Kazakhstan. Per tant, la vall està dividida en aquests dos països. A través del congost de Boom, en l'estreta part oriental, la vall de Txui està unit a la vall d'Issik Kul. El riu Txu és el principal riu de la vall. Algunes de les ciutats kirguises com Bixkek, o Tokmok es troben en la vall. El càlid estiu i la disponibilitat d'aigua potable i de reg fan d'aquesta zona una de les regions més fèrtils i més densament poblades del Kirguizistan. Hi ha jaciments de minerals de zinc, plom, or i materials de construcció. En l'Informe Mundial sobre les Drogues de 2006 (en anglès: World Drug Report) es va estimar que a la Vall de Txui creixen 400.000 hectàrees de cànnabis en estat silvestre. (ca)
- La valo Ĉuj, kirgize Чүй өрөөнү, estas larĝa valo en la norda parto de la montaro Tianŝan. Ĝi etendiĝas de la kanjono Boom en la oriento ĝis la dezerto Mojun-Kum en la okcidento. La valo sude limas al la Kirgizaj Ala-Too-montoj kaj norde al la Ĉuj-Ili-montoj. La samnoma rivero Ĉuj estas la plej grava akvofluo de la valo. Sume 32 000 homoj vivas en la valo. Parto de la vala teritorio apartenas al Kirgizio (precipe al ties samnoma provinco Ĉuj), la alia parto al Kazaĥio. Norde de la valo troviĝas dezerto Betpak-Dala. (eo)
- The Chüy Valley (Kyrgyz: Чүй өрөөнү, romanized: Chüy Öröönü; Kazakh: Шу аңғары, romanized: Şu añğary; Russian: Чуйская долина) is a large valley located in northern Kyrgyzstan and southern Kazakhstan, in the northern part of the Tian Shan. It extends from Boom Gorge in the east to Muyunkum Desert in the west. It is 250 km (160 mi) long and has an area of about 32,000 km2 (12,000 sq mi). It borders Kyrgyz Ala-Too in the south, and Chu-Ili mountains in the north. Through the Boom Gorge in the narrow eastern part Chüy Valley is linked with Issyk-Kul Valley. The river Chu (Chüy) is the major stream of the valley. The warm summer and availability of drinking and irrigation water makes this area one of the most fertile and most densely populated regions of Kyrgyzstan. There are deposits of zinc ore, lead, gold, and construction materials. The 2006 World Drug Report estimated that 400,000 hectares of cannabis grow wild in the Chüy Valley. (en)
- La vallée de Tchouï (en kirghize : Чүй өрөөнү, en kazakh : Шу аңғары) est une grande vallée située au nord des monts Tian au Kirghizistan, qui s’étend des gorges de Boom jusqu'au désert de Muyunkum. Sa superficie avoisine les 32 000 km2. (fr)
- La Valle di Čuj (in kirghiso: Чүй өрөөнү?) è una valle situata nella parte settentrionale del Tien Shan; prende il nome dall'omonimo fiume che l'attraversa.La valle si estende dalle montagne Chu-Ili a nord, fino alla catena dell'Alatau kirghiso a sud e dal a ovest alla a est, dove si collega con la valle dell'Ysyk-Köl. (it)
- Dolina Czujska, Kotlina Czujska (kaz.: Шу аңғары, Szu anggary; kirg.: Чүй өрөөнү, Czüj öröönü; ros.: Чуйская долина, Czujskaja dolina) – część doliny rzeki Czu w Kirgistanie i Kazachstanie. Leży na wysokości 500–1200 m n.p.m. Rozciąga się na długości ok. 200 km i szerokości od 15 km na południowym wschodzie do 100 km na północnym zachodzie. Klimat kontynentalny; okres bezmroźny wynosi do 180 dni. Roczna suma opadów oscyluje w granicach 250–400 mm (największe opady w okresie wiosennym). Teren wykorzystywany pod nawadnianą uprawę buraków cukrowych, zbóż, drzew owocowych, winorośli i warzyw. Występują złoża rudy cynku, ołowiu, nieco złota i surowce budowlane. W południowej części doliny znajduje się miasto Biszkek. (pl)
- Chuyskaya Dolina är en dal i Kazakstan. Den ligger i den sydöstra delen av landet, 1 000 km söder om huvudstaden Astana. subarktiskt inlandsklimat råder i trakten. Årsmedeltemperaturen i trakten är 11 °C. Den varmaste månaden är juli, då medeltemperaturen är 25 °C, och den kallaste är januari, med −6 °C. Genomsnittlig årsnederbörd är 514 millimeter. Den regnigaste månaden är april, med i genomsnitt 74 mm nederbörd, och den torraste är september, med 18 mm nederbörd. (sv)
- O Vale do Chu (ou Chuy) (em quirguiz: Чүй өрөөнү, Çüy Örööü; em cazaque: Шу аңғары, Shý ańǵary; em russo: Чуйская долина) é um extenso vale localizado no norte da cadeia montanhosa do Tian-Shan. Estende-se de Boom Gorge, no leste, até ao deserto de Muyunkum, no oeste. Tem uma área de cerca de 32,000 km2 (12,000 sq mi) e faz fronteira com o Quirguistão Ala-Too ao sul e com as montanhas Chu-Ili ao norte. Através do desfiladeiro de Boom, na estreita parte leste, o vale do Chuy é ligado ao vale de Issyk-Kul. O rio Chu é o principal curso de água do vale. O verão quente e a disponibilidade de água potável e de irrigação tornam esta área numa das regiões mais férteis e densamente povoadas do Quirguistão. Existem também depósitos de minério de zinco, chumbo, ouro e materiais de construção. O Relatório Mundial sobre Drogas de 2006 estimou que 400.000 hectares de cannabis crescem em estado selvagem no Vale do Chuy. (pt)
- 楚河溪谷（柯尔克孜语：Чүй өрөөнү，俄语：Чуйская долина）是一个位于吉尔吉斯斯坦天山山脉北部的溪谷。楚河溪谷从东端的一直延伸到西端的。它的面积约3.2万平方公里，南与接壤，北与楚伊犁山脉接壤。 (zh)
- Чу́йская доли́на (каз. Шу аңғары, кирг. Чүй өрөөнү) — тектоническая впадина в среднем течении реки Чу, от Боомского ущелья до восточной окраины песков Мойынкум, ограниченная Чу-Илийскими горами и Киргизским Ала-Тоо. Восточная часть (до реки Аспара) — в пределах Киргизии (Чуйская область), остальная — на территории Казахстана (Жамбылская область). Длина около 250 км, ширина от 10-15 км на юго-востоке и до 100 км на северо-западе. Высота над уровнем моря 500—1300 м. (ru)
- Чу́йська долина (кирг. Чүй өрөөнү; каз. Шу аңғары) — частина долини річки Чу в її середній течії, від Боомської ущелини до східної околиці пісків Муюнкум, обмежена і Киргизьким Ала-Тоо. Східна частина (до річки Аспара) — в межах Киргизстану, далі — на території Казахстану. Довжина близько 250 км, ширина від 10-15 км на південному сході і до 100 км на північному заході. Висота над рівнем моря 500 —1300 м. У геологічному відношенні — синклінальне прогинання, складене мезо-кайнозойськими пухкими і слабкозцементованими відкладеннями, які зверху прикриті глинястими, піщано-галечниковими наносами річки Чу і її лівих приток. Клімат континентальний, зі спекотним сухим літом, помірно холодною зимою. Опадів 250–500 мм на рік, випадають головним чином навесні. Безморозний період 180 діб. Основна водна артерія — річка Чу. Багата і підземними водами. Природні ландшафти — пустелі, напівпустелі і сухі степи на сероземних і сіро-бурих ґрунтах — сильно перетворені, на зрошуваних землях — культурні ландшафти. Порізана складною системою іригаційних каналів, створені численні ставки і водосховища. Найбільш густонаселена частина Киргизстану з розвиненим промисловим і сільськогосподарським виробництвом. Основні культури землеробства: цукровий буряк, зернові, кормові, овочеві; основні галузі тваринництва: скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство. У Чуйській долині розташована столиця Киргизстану — Бішкек, міста Токмак, , Кант, численні села, а також міста: , , , Суяб, тощо. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La valo Ĉuj, kirgize Чүй өрөөнү, estas larĝa valo en la norda parto de la montaro Tianŝan. Ĝi etendiĝas de la kanjono Boom en la oriento ĝis la dezerto Mojun-Kum en la okcidento. La valo sude limas al la Kirgizaj Ala-Too-montoj kaj norde al la Ĉuj-Ili-montoj. La samnoma rivero Ĉuj estas la plej grava akvofluo de la valo. Sume 32 000 homoj vivas en la valo. Parto de la vala teritorio apartenas al Kirgizio (precipe al ties samnoma provinco Ĉuj), la alia parto al Kazaĥio. Norde de la valo troviĝas dezerto Betpak-Dala. (eo)
- La vallée de Tchouï (en kirghize : Чүй өрөөнү, en kazakh : Шу аңғары) est une grande vallée située au nord des monts Tian au Kirghizistan, qui s’étend des gorges de Boom jusqu'au désert de Muyunkum. Sa superficie avoisine les 32 000 km2. (fr)
- La Valle di Čuj (in kirghiso: Чүй өрөөнү?) è una valle situata nella parte settentrionale del Tien Shan; prende il nome dall'omonimo fiume che l'attraversa.La valle si estende dalle montagne Chu-Ili a nord, fino alla catena dell'Alatau kirghiso a sud e dal a ovest alla a est, dove si collega con la valle dell'Ysyk-Köl. (it)
- Dolina Czujska, Kotlina Czujska (kaz.: Шу аңғары, Szu anggary; kirg.: Чүй өрөөнү, Czüj öröönü; ros.: Чуйская долина, Czujskaja dolina) – część doliny rzeki Czu w Kirgistanie i Kazachstanie. Leży na wysokości 500–1200 m n.p.m. Rozciąga się na długości ok. 200 km i szerokości od 15 km na południowym wschodzie do 100 km na północnym zachodzie. Klimat kontynentalny; okres bezmroźny wynosi do 180 dni. Roczna suma opadów oscyluje w granicach 250–400 mm (największe opady w okresie wiosennym). Teren wykorzystywany pod nawadnianą uprawę buraków cukrowych, zbóż, drzew owocowych, winorośli i warzyw. Występują złoża rudy cynku, ołowiu, nieco złota i surowce budowlane. W południowej części doliny znajduje się miasto Biszkek. (pl)
- Chuyskaya Dolina är en dal i Kazakstan. Den ligger i den sydöstra delen av landet, 1 000 km söder om huvudstaden Astana. subarktiskt inlandsklimat råder i trakten. Årsmedeltemperaturen i trakten är 11 °C. Den varmaste månaden är juli, då medeltemperaturen är 25 °C, och den kallaste är januari, med −6 °C. Genomsnittlig årsnederbörd är 514 millimeter. Den regnigaste månaden är april, med i genomsnitt 74 mm nederbörd, och den torraste är september, med 18 mm nederbörd. (sv)
- 楚河溪谷（柯尔克孜语：Чүй өрөөнү，俄语：Чуйская долина）是一个位于吉尔吉斯斯坦天山山脉北部的溪谷。楚河溪谷从东端的一直延伸到西端的。它的面积约3.2万平方公里，南与接壤，北与楚伊犁山脉接壤。 (zh)
- Чу́йская доли́на (каз. Шу аңғары, кирг. Чүй өрөөнү) — тектоническая впадина в среднем течении реки Чу, от Боомского ущелья до восточной окраины песков Мойынкум, ограниченная Чу-Илийскими горами и Киргизским Ала-Тоо. Восточная часть (до реки Аспара) — в пределах Киргизии (Чуйская область), остальная — на территории Казахстана (Жамбылская область). Длина около 250 км, ширина от 10-15 км на юго-востоке и до 100 км на северо-западе. Высота над уровнем моря 500—1300 м. (ru)
- وادي تشوي (بالقيرغيزية: Чүй өрөөнү)، Çüy Örööü؛ (بالقازاقية: Шу аңғары)، Shý ańǵary؛ (بالروسية: Чуйская долина) هو وادي كبير يقع في شمال تيان شان. يمتد من مضيق بوم في الشرق إلى صحراء مويونكوم في الغرب. وتبلغ مساحته حوالي (32,000 كيلومتر مربع (12,000 ميل2)، ويحده قيرغيز ألا-تو من جهة الجنوب، وجبال تشو من جهة الشمال. يرتبط وادي تشوي من خلال Boom Gorge في الجزء الشرقي الضيق بوادي Issyk-Kul. نهر تشو هو الرافد الرئيسي للوادي. الصيف الدافئ وتوافر مياه الشرب والري يجعلان هذه المنطقة واحدة من أكثر المناطق خصوبة وأكثرها كثافة سكانية في قيرغيزستان. (ar)
- La Vall de Txui (en kirguís: Чүй өрөөнү, en kazakh: Шу аңғары) és una gran vall situada en el nord de Tian Shan. S'estén des del en l'est fins al en l'oest. Té una superfície d'uns 32.000 quilòmetres quadrats i va de la serralada kirguís de l'Ala-Too al sud fins a les muntanyes Chu-Ili al nord, que estan situades al Kazakhstan. Per tant, la vall està dividida en aquests dos països. A través del congost de Boom, en l'estreta part oriental, la vall de Txui està unit a la vall d'Issik Kul. El riu Txu és el principal riu de la vall. Algunes de les ciutats kirguises com Bixkek, o Tokmok es troben en la vall. (ca)
- The Chüy Valley (Kyrgyz: Чүй өрөөнү, romanized: Chüy Öröönü; Kazakh: Шу аңғары, romanized: Şu añğary; Russian: Чуйская долина) is a large valley located in northern Kyrgyzstan and southern Kazakhstan, in the northern part of the Tian Shan. It extends from Boom Gorge in the east to Muyunkum Desert in the west. It is 250 km (160 mi) long and has an area of about 32,000 km2 (12,000 sq mi). It borders Kyrgyz Ala-Too in the south, and Chu-Ili mountains in the north. Through the Boom Gorge in the narrow eastern part Chüy Valley is linked with Issyk-Kul Valley. The river Chu (Chüy) is the major stream of the valley. (en)
- O Vale do Chu (ou Chuy) (em quirguiz: Чүй өрөөнү, Çüy Örööü; em cazaque: Шу аңғары, Shý ańǵary; em russo: Чуйская долина) é um extenso vale localizado no norte da cadeia montanhosa do Tian-Shan. Estende-se de Boom Gorge, no leste, até ao deserto de Muyunkum, no oeste. Tem uma área de cerca de 32,000 km2 (12,000 sq mi) e faz fronteira com o Quirguistão Ala-Too ao sul e com as montanhas Chu-Ili ao norte. Através do desfiladeiro de Boom, na estreita parte leste, o vale do Chuy é ligado ao vale de Issyk-Kul. O rio Chu é o principal curso de água do vale. (pt)
- Чу́йська долина (кирг. Чүй өрөөнү; каз. Шу аңғары) — частина долини річки Чу в її середній течії, від Боомської ущелини до східної околиці пісків Муюнкум, обмежена і Киргизьким Ала-Тоо. Східна частина (до річки Аспара) — в межах Киргизстану, далі — на території Казахстану. Довжина близько 250 км, ширина від 10-15 км на південному сході і до 100 км на північному заході. Висота над рівнем моря 500 —1300 м. Клімат континентальний, зі спекотним сухим літом, помірно холодною зимою. Опадів 250–500 мм на рік, випадають головним чином навесні. Безморозний період 180 діб. (uk)
|
