| dbo:abstract
|
- مفارقة برايس (بالإنجليزية: Braess's paradox) هو مقترح لتفسير حالة تحسين في شبكة الطرق له تأثير عكسي لحركة المرور. تم طرح المفارقة من قبل عالم الرياضيات الألماني – سُمّيت المفارقة باسمه – في عام 1968 والذي لاحظ بأن إضافة طريق إلى شبكة المرور المزدحمة يمكنه أن يزيد من وقت الرحلة بشكل عام وقد تم استخدامه لتفسير حالات تحسين حركة المرور عند إغلاق الطرق الرئيسية الموجودة. (ar)
- Braessův paradox připisovaný matematiku je svým způsobem překvapivý jev týkající se toků v sítích: Totiž že pokud si pohybující se objekty volí sobecky a bez domluvy svou co nejlepší trasu, pak přidání cesty navíc může zhoršit celkový výkon. To je dáno tím, že Nashova rovnováha systému nepředstavuje nejlepší řešení z hlediska celkového výkonu systému. V řeči lze paradox vyjádřit takto: „Nechť je pro každý uzel silniční sítě dán počet automobilů, které v něm začínají, a jejich cíle. Snažme se odhadnout rozložení provozu. Zda dá řidič té které silnici přednost, to ovšem nezávisí jen na kvalitě silnice jako takové, ale také na hustotě jejího provozu. Pokud se každý řidič rozhodne dát přednost té silnici, která pro něj samotného vypadá výhodně, pak celkový čas strávený řidiči na silnicích nemusí být nejmenší možný. Dokonce platí, že rozšíření sítě o další silnici může přinést nový rovnovážný stav, který situaci zhorší.“ Nashova rovnováha odpovídá situaci, kdy žádný z řidičů nemůže situaci ve svém sobeckém zájmu svým rozhodnutím změnit. Naopak pokud není systém v Nashově rovnováze, pak alespoň jeden ze řidičů může svou soukromou situaci zlepšit změnou své trasy. V případě Braessova paradoxu budou řidiči pokračovat v měnění svých tras, dokud nedosáhnou Nashovy rovnováhy, a to bez ohledu na to, že se třeba bude situace celkově zhoršovat. (cs)
- Braess's paradox is the observation that adding one or more roads to a road network can slow down overall traffic flow through it. The paradox was discovered by the German mathematician Dietrich Braess in 1968. The paradox may have analogies in electrical power grids and biological systems. It has been suggested that, in theory, the improvement of a malfunctioning network could be accomplished by removing certain parts of it. The paradox has been used to explain instances of improved traffic flow when existing major roads are closed. (en)
- Das Braess-Paradoxon ist eine Veranschaulichung der Tatsache, dass eine zusätzliche Handlungsoption unter der Annahme rationaler Einzelentscheidungen zu einer Verschlechterung der Situation für alle führen kann. Das Paradoxon wurde 1968 von dem deutschen Mathematiker Dietrich Braess veröffentlicht. Braess’ ursprüngliche Arbeit zeigt eine paradoxe Situation, in der der Bau einer zusätzlichen Straße (also eine Kapazitätserhöhung) dazu führt, dass sich bei gleichbleibendem Verkehrsaufkommen die Fahrtdauer für alle Autofahrer erhöht (d. h. die Kapazität des Netzes reduziert wird). Dabei wird von der Annahme ausgegangen, dass jeder Verkehrsteilnehmer seine Route so wählt, dass es für ihn keine andere Möglichkeit mit kürzerer Fahrtzeit gibt. Die Situation, die nach dem Bau der neuen Straße entsteht, kann in der Spieltheorie als Mehr-Personen-Gefangenendilemma interpretiert werden und so dieses Paradoxon erklären. Gelegentlich wird das Paradox auch bei Selfish-Routern diskutiert. Darüber hinaus ist das Braess-Paradoxon ein Beispiel dafür, dass die rationale Optimierung von Einzelinteressen im Zusammenhang mit einem öffentlich bereitgestellten Gut zu einem für jeden Einzelnen verschlechterten Zustand führen kann. (de)
- La paradoja de Braess es la observación de que añadir una o más carreteras a una red de carreteras puede acabar dificultando el flujo de tráfico general a través de ella. La paradoja fue postulada en 1968 por el matemático alemán Dietrich Braess, quien se dio cuenta de que añadir una carretera en un ejemplo concreto de red de tráfico vial congestionada aumentaría el tiempo total de viaje. La paradoja puede tener analogías en las redes eléctricas y los sistemas biológicos. Se ha sugerido que, en teoría, la mejora de una red podría lograrse eliminando ciertas partes de la misma. La paradoja fue presentada en 1968 por el matemático alemán . También puede relacionarse con la posición de Lewis-Mogridge. (es)
- En mathématiques, et plus précisément en théorie des jeux, le paradoxe de Braess énonce que l'ajout d'une nouvelle route dans un réseau routier peut réduire la performance globale, lorsque les entités se déplaçant choisissent leur route individuellement. Cela provient du fait que l'équilibre de Nash d'un tel système n'est pas nécessairement optimal. Ce paradoxe a été mis en évidence en 1968 par le mathématicien Dietrich Braess. (fr)
- ブライスのパラドックス（英: Braess's Paradox)とは、移動時間の短縮を目的としてネットワーク中に新たに流路を作ったにもかかわらず、移動時間の短縮どころか逆に移動時間が増加する場合があるという交通工学におけるパラドックスであり1960年代にドイツのルール大学の数学者によって提唱された。またこれはある流路を取り去ることによって全体移動時間が短縮される場合が有るということとも同義である。この理論は各ドライバーが他のドライバーの行動を所与として自身の総移動時間がより短くなるような選択をするという仮定に基づいており、背景にはナッシュ均衡が必ずしもパレート最適ではないことが隠れている。 (ja)
- Il paradosso di Braess (dal nome del matematico tedesco Dietrich Braess, nato nel 1938, che pubblicò lo studio nel 1968) dimostra che l'apertura di una nuova strada in una rete stradale non implica obbligatoriamente un miglioramento del traffico, e che in determinate circostanze può provocare anzi un aumento del tempo medio di percorrenza. In realtà è stato ampiamente dimostrato che, con un’accurata pianificazione viabilistica, è possibile ovviare al paradosso di Braess costruendo nuove strade con diversa classificazione gerarchica, fra strade di quartiere, strade urbane, strade a scorrimento veloce, strade extraurbane ed autostrade. Il testo del paradosso è: In determinate circostanze, infatti, un aumento della capacità di trasporto di una rete stradale può determinare un peggioramento della congestione stradale quando gli utenti stabiliscono autonomamente ed egoisticamente il proprio percorso, riducendo quindi la velocità media complessiva. Un esempio del paradosso di Braess Questa teoria non è un vero e proprio paradosso, quanto piuttosto un fenomeno controintuitivo: sarebbe infatti normale che, costruendo una nuova strada, il traffico dovrebbe necessariamente calare, ma nella teoria dei giochi, che studia le situazioni reali cercando di semplificare le variabili, e nei giochi non collaborativi dove ogni singolo partecipante tende a ottenere il massimo guadagno incurante degli altri giocatori, questo non è sempre vero. Infatti, nella situazione ipotizzata da Braess, si implicano singoli tempi di percorrenza più lunghi, proprio perché ogni partecipante tenta di arrivare il prima possibile. Come spiegato da John Nash, infatti, parlando in generale, un comportamento egoistico di agenti che popolano un sistema non cooperativo può risultare in un equilibrio, o stato stabile, il cui valore sociale può essere lontano dall'ottimo sociale. (it)
- De Braess-paradox uit 1968, genoemd naar de wiskundige Dietrich Braess, stelt dat het toevoegen van extra capaciteit aan een netwerk waarin de bewegende entiteiten individueel hun route kiezen in sommige gevallen kan leiden tot een afname van de algehele prestatie van het netwerk. Dit omdat het Nash-evenwicht van het systeem niet noodzakelijk optimaal hoeft te zijn. (nl)
- Paradoks Braessa – twierdzenie matematyczne orzekające, że w pewnym modelu ruchu drogowego czasy podróży pojazdów mogą ulec wydłużeniu po dodaniu do sieci drogowej nowego połączenia. Autorem twierdzenia jest niemiecki matematyk . (pl)
- O paradoxo de Braess, apresentado em 1968 pelo matemático alemão Dietrich Braess (n. 1938), é uma ilustração da ideia de que a oferta de um curso de ação adicional pode levar a uma piora da situação de todos os indivíduos, assumindo-se decisões individuais racionais. Trata-se de uma explicação para o caso em que uma alteração na rede viária, visando aumentar a fluidez do tráfego, tem o efeito exatamente oposto, reduzindo o desempenho de toda a rede. O trabalho original de Braess mostra uma situação paradoxal em que a construção de uma rodovia adicional (ou seja, um aumento na capacidade de uma rede viária congestionada), pode aumentar o tempo de percurso para todos os usuários da rede (ou seja, a capacidade da rede é reduzida), mantendo-se constante a demanda de tráfego e pressupondo-se que cada usuário da rede escolha o seu percurso de modo a minimizar o tempo de viagem (roteamento egoísta). Isto ocorre porque o equilíbrio de Nash no sistema não é necessariamente ideal. O paradoxo tem sido usado para explicar situações em que a fluidez do tráfego melhora quando as vias principais de uma rede são bloqueadas. O paradoxo de Braess é uma ilustração de que a otimização racional dos interesses individuais associados a um bem público pode resultar em um estado sub-ótimo para cada indivíduo. O paradoxo pode ser enunciado da seguinte forma: "Dada uma rede rodoviária e dados o ponto inicial do trajeto de um certo número de veículos e o ponto de destino deles, supondo-se que a preferência de cada motorista seja baseada não apenas na qualidade da estrada, mas também na densidade do fluxo, e que cada motorista escolha o caminho que mais o favorece (motoristas egoístas), o resultado do tempo de percurso não será necessariamente ótimo (no sentido de Pareto), sendo que uma extensão na rede rodoviária pode causar uma redistribuição do tráfego que resultará em maior duração dos percursos individuais." A razão para isto é que, no equilíbrio de Nash, os motoristas não terão nenhum incentivo para mudar suas rotas. Se o sistema está neste equilíbrio, os motoristas egoístas deverão ser capazes de melhorar o tempo de suas viagens alterando as rotas que eles utilizam. No caso do paradoxo em questão, os motoristas irão continuar trocando até que ocorra o equilíbrio, mas, apesar disto, será reduzido o desempenho global da rede. Se a latência é uma função linear, então, a adição de um trajeto nunca poderá fazer o tempo total no equilíbrio pior do que um fator de 4/3. (pt)
- Braess paradox säger att en tillagd länk i ett nätverk av förbindelser kan minska den totala framkomligheten i nätverket. Till exempel kan byggandet av en ny väg göra att den totala trafiksituationen försämras. Detta är för att alla bilister agerar rationellt, fast själviskt, och den resulterande Nash-jämvikten inte är optimal sett ur ett helhetsperspektiv. (sv)
- 布雷斯悖论（英語：Braess's paradox）是1968年由德國數學家迪特里希·布雷斯提出的一個悖論，它是指在一个交通网络上增加一条路段反而使网络上的旅行时间增加；这一附加路段不但没有减少交通延滞，反而降低了整个交通网络的服务水准。 这一悖论在电网和生物系统中也有相似的例子。理论上，在一些情况下，去除网络的一部分可能可以改善网络。这一悖论可以解释现有主要道路关闭后交通反而改善的例子。这种出力不讨好且与人们直观感受相背的现象主要源於纳什均衡並不一定使社會最優化。 (zh)
- Парадокс Бреса — парадокс, що приписують німецькому математику (стаття 1968 року), який стверджує, що збільшення пропускної потужності мережі за умови, що суб'єкти руху самі обирають свій маршрут, може знизити загальну продуктивність. Причиною цього є те, що рівновага Неша для таких систем не обов'язково оптимальна в сенсі оптимальності за Парето. Найпростішим прикладом парадоксу Бреса може бути дорожня мережа. Припустімо, що задана певна мережа доріг, при чому для кожного її вузла відома кількість автомобілів, що виїжджають звідти та пункти призначення цих автомобілів. Одна дорога може бути більш бажаною для водіїв не лише завдяки якості покриття, але і завдяки меншій щільності потоку інших автомобілів. Якщо кожен водій обиратиме маршрут, який виглядає найбільш сприятливим для нього, то отриманий час перебування в дорозі не обов'язково буде мінімальним. Більш того можна навести приклад, коли перерозподіл трафіку — через будівництво нових доріг — призведе до того, що час в дорозі тільки збільшиться. (uk)
- Парадокс Браеса — парадокс, приписываемый немецкому математику (статья 1968 года), гласящий, что добавление дополнительных мощностей в сеть при условии, что двигающиеся по сети сущности сами выбирают свой маршрут, может снизить общую производительность. Происходит это по той причине, что равновесие Нэша для таких систем не обязательно оптимально. Парадокс можно изложить на примере дорожной сети. Пусть у нас задана сеть дорог, для каждого её узла известно количество автомобилей, выезжающих оттуда, и пункты назначения этих автомобилей. Одна дорога может оказаться предпочтительнее другой не только благодаря качеству покрытия, но и благодаря меньшей плотности потока. Если каждый водитель будет выбирать маршрут, который выглядит наиболее благоприятным для него, полученное время нахождения в пути не обязательно будет минимальным. Более того, можно привести пример, когда перераспределение трафика в ответ на создание дополнительных дорог приведёт к тому, что время нахождения в пути только возрастёт. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- مفارقة برايس (بالإنجليزية: Braess's paradox) هو مقترح لتفسير حالة تحسين في شبكة الطرق له تأثير عكسي لحركة المرور. تم طرح المفارقة من قبل عالم الرياضيات الألماني – سُمّيت المفارقة باسمه – في عام 1968 والذي لاحظ بأن إضافة طريق إلى شبكة المرور المزدحمة يمكنه أن يزيد من وقت الرحلة بشكل عام وقد تم استخدامه لتفسير حالات تحسين حركة المرور عند إغلاق الطرق الرئيسية الموجودة. (ar)
- Braess's paradox is the observation that adding one or more roads to a road network can slow down overall traffic flow through it. The paradox was discovered by the German mathematician Dietrich Braess in 1968. The paradox may have analogies in electrical power grids and biological systems. It has been suggested that, in theory, the improvement of a malfunctioning network could be accomplished by removing certain parts of it. The paradox has been used to explain instances of improved traffic flow when existing major roads are closed. (en)
- En mathématiques, et plus précisément en théorie des jeux, le paradoxe de Braess énonce que l'ajout d'une nouvelle route dans un réseau routier peut réduire la performance globale, lorsque les entités se déplaçant choisissent leur route individuellement. Cela provient du fait que l'équilibre de Nash d'un tel système n'est pas nécessairement optimal. Ce paradoxe a été mis en évidence en 1968 par le mathématicien Dietrich Braess. (fr)
- ブライスのパラドックス（英: Braess's Paradox)とは、移動時間の短縮を目的としてネットワーク中に新たに流路を作ったにもかかわらず、移動時間の短縮どころか逆に移動時間が増加する場合があるという交通工学におけるパラドックスであり1960年代にドイツのルール大学の数学者によって提唱された。またこれはある流路を取り去ることによって全体移動時間が短縮される場合が有るということとも同義である。この理論は各ドライバーが他のドライバーの行動を所与として自身の総移動時間がより短くなるような選択をするという仮定に基づいており、背景にはナッシュ均衡が必ずしもパレート最適ではないことが隠れている。 (ja)
- De Braess-paradox uit 1968, genoemd naar de wiskundige Dietrich Braess, stelt dat het toevoegen van extra capaciteit aan een netwerk waarin de bewegende entiteiten individueel hun route kiezen in sommige gevallen kan leiden tot een afname van de algehele prestatie van het netwerk. Dit omdat het Nash-evenwicht van het systeem niet noodzakelijk optimaal hoeft te zijn. (nl)
- Paradoks Braessa – twierdzenie matematyczne orzekające, że w pewnym modelu ruchu drogowego czasy podróży pojazdów mogą ulec wydłużeniu po dodaniu do sieci drogowej nowego połączenia. Autorem twierdzenia jest niemiecki matematyk . (pl)
- Braess paradox säger att en tillagd länk i ett nätverk av förbindelser kan minska den totala framkomligheten i nätverket. Till exempel kan byggandet av en ny väg göra att den totala trafiksituationen försämras. Detta är för att alla bilister agerar rationellt, fast själviskt, och den resulterande Nash-jämvikten inte är optimal sett ur ett helhetsperspektiv. (sv)
- 布雷斯悖论（英語：Braess's paradox）是1968年由德國數學家迪特里希·布雷斯提出的一個悖論，它是指在一个交通网络上增加一条路段反而使网络上的旅行时间增加；这一附加路段不但没有减少交通延滞，反而降低了整个交通网络的服务水准。 这一悖论在电网和生物系统中也有相似的例子。理论上，在一些情况下，去除网络的一部分可能可以改善网络。这一悖论可以解释现有主要道路关闭后交通反而改善的例子。这种出力不讨好且与人们直观感受相背的现象主要源於纳什均衡並不一定使社會最優化。 (zh)
- Braessův paradox připisovaný matematiku je svým způsobem překvapivý jev týkající se toků v sítích: Totiž že pokud si pohybující se objekty volí sobecky a bez domluvy svou co nejlepší trasu, pak přidání cesty navíc může zhoršit celkový výkon. To je dáno tím, že Nashova rovnováha systému nepředstavuje nejlepší řešení z hlediska celkového výkonu systému. (cs)
- Das Braess-Paradoxon ist eine Veranschaulichung der Tatsache, dass eine zusätzliche Handlungsoption unter der Annahme rationaler Einzelentscheidungen zu einer Verschlechterung der Situation für alle führen kann. Das Paradoxon wurde 1968 von dem deutschen Mathematiker Dietrich Braess veröffentlicht. (de)
- La paradoja de Braess es la observación de que añadir una o más carreteras a una red de carreteras puede acabar dificultando el flujo de tráfico general a través de ella. La paradoja fue postulada en 1968 por el matemático alemán Dietrich Braess, quien se dio cuenta de que añadir una carretera en un ejemplo concreto de red de tráfico vial congestionada aumentaría el tiempo total de viaje. La paradoja puede tener analogías en las redes eléctricas y los sistemas biológicos. Se ha sugerido que, en teoría, la mejora de una red podría lograrse eliminando ciertas partes de la misma. (es)
- Il paradosso di Braess (dal nome del matematico tedesco Dietrich Braess, nato nel 1938, che pubblicò lo studio nel 1968) dimostra che l'apertura di una nuova strada in una rete stradale non implica obbligatoriamente un miglioramento del traffico, e che in determinate circostanze può provocare anzi un aumento del tempo medio di percorrenza. In realtà è stato ampiamente dimostrato che, con un’accurata pianificazione viabilistica, è possibile ovviare al paradosso di Braess costruendo nuove strade con diversa classificazione gerarchica, fra strade di quartiere, strade urbane, strade a scorrimento veloce, strade extraurbane ed autostrade. (it)
- O paradoxo de Braess, apresentado em 1968 pelo matemático alemão Dietrich Braess (n. 1938), é uma ilustração da ideia de que a oferta de um curso de ação adicional pode levar a uma piora da situação de todos os indivíduos, assumindo-se decisões individuais racionais. Trata-se de uma explicação para o caso em que uma alteração na rede viária, visando aumentar a fluidez do tráfego, tem o efeito exatamente oposto, reduzindo o desempenho de toda a rede. O trabalho original de Braess mostra uma situação paradoxal em que a construção de uma rodovia adicional (ou seja, um aumento na capacidade de uma rede viária congestionada), pode aumentar o tempo de percurso para todos os usuários da rede (ou seja, a capacidade da rede é reduzida), mantendo-se constante a demanda de tráfego e pressupondo-se qu (pt)
- Парадокс Браеса — парадокс, приписываемый немецкому математику (статья 1968 года), гласящий, что добавление дополнительных мощностей в сеть при условии, что двигающиеся по сети сущности сами выбирают свой маршрут, может снизить общую производительность. Происходит это по той причине, что равновесие Нэша для таких систем не обязательно оптимально. (ru)
- Парадокс Бреса — парадокс, що приписують німецькому математику (стаття 1968 року), який стверджує, що збільшення пропускної потужності мережі за умови, що суб'єкти руху самі обирають свій маршрут, може знизити загальну продуктивність. Причиною цього є те, що рівновага Неша для таких систем не обов'язково оптимальна в сенсі оптимальності за Парето. (uk)
|
