| dbo:abstract
|
- In addition to the model of the atom, Niels Bohr also proposed a model of the chemical bond. He propose this model first in the article "Systems containing several nuclei" - the third and last of the classic series of articles by Bohr, published in November 1913 in Philosophical Magazine. According to his model for a diatomic molecule, the electrons of the atoms of the molecule form a rotating ring whose plane is perpendicular to the axis of the molecule and equidistant from the atomic nuclei. The dynamic equilibrium of the molecular system is achieved through the balance of forces between the forces of attraction of nuclei to the plane of the ring of electrons and the forces of mutual repulsion of the nuclei. The Bohr model of the chemical bond took into account the Coulomb repulsion - the electrons in the ring are at the maximum distance from each other. Thus, according to this model, the methane molecule is a regular tetrahedron, in which center the carbon nucleus locates, and in the corners - the nucleus of hydrogen. The chemical bond between them forms four two-electron rings, rotating around the lines connecting the center with the corners. The Bohr model of the chemical bond could not explain the properties of the molecules. Attempts to improve it have been undertaken many times, but have not led to success. A working theory of chemical bonding was formulated only by quantum mechanics on the basis of the principle of uncertainty and the Pauli exclusion principle. In contrast to the Bohr model of chemical bonding, it turned out that the electron cloud mainly concentrates on the line between the nuclei, providing a Coulomb attraction between them. For many-electron atoms, the valence bond theory, laid down in 1927 by Walter Heitler and Fritz London, was a successful approximation. (en)
- Chomh maith le samhail an adaimh, mhol Niels Bohr samhail den nasc ceimiceach freisin . Molann sé an tsamhail seo ar dtús san alt " Ar Chomhdhéanamh na nAdamh agus na Móilíní, CUID III .-- Córais ina bhfuil Roinnt Núicléas " (Béarla: On the Constitution of Atoms and Molecules. PART III.-Systems containing Several Nuclei)- an tríú agus an ceann deireanach den tsraith clasaiceach alt le Bohr, a foilsíodh i mí na Samhna 1913 in Philosophical Magazine . De réir a shamhail do mhóilín diatómach, cruthaíonn leictreoin adamh an mhóilín fáinne rothlach a bhfuil a phlána ingearach le hais an mhóilín agus ar comhfhad ó na núicléis adamhacha. Baintear cothromaíocht dhinimiciúil an chórais mhóilíneach amach trí chothromaíocht na bhfórsaí idir fórsaí aomtha na núicléas chuig plána d'fháinne na leictreon agus fórsaí comhéartha na núicléas. Chuir samhail Bohr den nasc ceimiceach éaradh Coulomb san áireamh - tá na leictreoin sa bhfáinne ag an bhfad is faide óna chéile. (ga)
- Помимо модели атома, Нильс Бор предложил также и модель химической связи. Эта модель была впервые предложена им в статье «Системы, содержащие несколько ядер» — третьей и последней из классической серии статей Бора, опубликованной в ноябре 1913 года в Philosophical Magazine. Согласно его модели для двухатомной молекулы, электроны составляющих молекулу атомов образуют вращающееся кольцо, плоскость которого перпендикулярна оси молекулы и равноудалена от ядер атомов. Динамическое равновесие молекулярной системы достигается за счёт баланса сил между силами притяжения ядер к плоскости кольца электронов и силами взаимного отталкивания ядер. Боровская модель химической связи учитывала кулоновское отталкивание — электроны в кольце находятся на максимальном удалении друг от друга. Так, согласно этой модели, молекула метана представляет собой правильный тетраэдр, в центре которого заключено ядро углерода, а в углах — ядра водорода. Химическую связь между ними образуют четыре двухэлектронных кольца, вращающихся вокруг линий, соединяющих центр с углами. Боровская модель химической связи не могла объяснить свойства молекул. Попытки её усовершенствования предпринимались неоднократно, однако не привели к успеху. Работоспособную теорию химической связи сформулировала только квантовая механика на основе принципа неопределённости и принципа запрета Паули. В отличие от боровской модели химической связи оказалось, что электронное облако преимущественно концентрируется на линии между ядрами, обеспечивая кулоновское притяжение между ними. Для многоэлектронных атомов удачным приближением оказалась теория валентных связей, заложенная в 1927 году Гайтлером и Лондоном. (ru)
- Окрім моделі атома, Нільс Бор запропонував також і модель пояснення хімічного зв'язку. Ця модель була вперше запропонована ним у статті «Системи, що містять кілька ядер» — третій і останній з класичної серії статей Бора, яка була опублікована в листопаді 1913 року в Philosophical Magazine. Згідно з його моделлю для двоатомної молекули, електрони утворюють кільце, що обертається, площина якого перпендикулярна осі молекули і рівновіддалена від ядер атомів. Динамічна рівновага молекулярної системи досягається за рахунок балансу між силами притягання ядер до площини кільця електронів і силами взаємного відштовхування ядер. Борівська модель хімічного зв'язку враховувала кулонівське відштовхування — електрони в кільці максимально віддалені один від одного. Так, згідно з цією моделлю, молекула метану є правильним тетраедром, в центрі якого міститься ядро вуглецю, а в кутах — ядра водню. Хімічний зв'язок між ними утворюють чотири двоелектронних кільця, що обертаються навколо ліній, що з'єднують центр з кутами. Борівська модель хімічного зв'язку не могла пояснити властивості молекул. Спроби її удосконалення робилися неодноразово, проте не привели до успіху. Працездатну теорію хімічного зв'язку сформулювала лише квантова механіка на основі принципу невизначеності і принципу заборони Паулі. На відміну від борівської моделі хімічного зв'язку виявилося, що електронна хмара переважно концентрується на лінії між ядрами, забезпечуючи кулонівську взаємодію між ними. Для багатоелектронних атомів вдалим наближенням виявилася теорія валентних зв'язків, створена в 1927 році Гайтлером і Лондоном. (uk)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 3904 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| rdfs:comment
|
- In addition to the model of the atom, Niels Bohr also proposed a model of the chemical bond. He propose this model first in the article "Systems containing several nuclei" - the third and last of the classic series of articles by Bohr, published in November 1913 in Philosophical Magazine. Thus, according to this model, the methane molecule is a regular tetrahedron, in which center the carbon nucleus locates, and in the corners - the nucleus of hydrogen. The chemical bond between them forms four two-electron rings, rotating around the lines connecting the center with the corners. (en)
- Chomh maith le samhail an adaimh, mhol Niels Bohr samhail den nasc ceimiceach freisin . Molann sé an tsamhail seo ar dtús san alt " Ar Chomhdhéanamh na nAdamh agus na Móilíní, CUID III .-- Córais ina bhfuil Roinnt Núicléas " (Béarla: On the Constitution of Atoms and Molecules. PART III.-Systems containing Several Nuclei)- an tríú agus an ceann deireanach den tsraith clasaiceach alt le Bohr, a foilsíodh i mí na Samhna 1913 in Philosophical Magazine . (ga)
- Помимо модели атома, Нильс Бор предложил также и модель химической связи. Эта модель была впервые предложена им в статье «Системы, содержащие несколько ядер» — третьей и последней из классической серии статей Бора, опубликованной в ноябре 1913 года в Philosophical Magazine. Так, согласно этой модели, молекула метана представляет собой правильный тетраэдр, в центре которого заключено ядро углерода, а в углах — ядра водорода. Химическую связь между ними образуют четыре двухэлектронных кольца, вращающихся вокруг линий, соединяющих центр с углами. (ru)
- Окрім моделі атома, Нільс Бор запропонував також і модель пояснення хімічного зв'язку. Ця модель була вперше запропонована ним у статті «Системи, що містять кілька ядер» — третій і останній з класичної серії статей Бора, яка була опублікована в листопаді 1913 року в Philosophical Magazine. Так, згідно з цією моделлю, молекула метану є правильним тетраедром, в центрі якого міститься ядро вуглецю, а в кутах — ядра водню. Хімічний зв'язок між ними утворюють чотири двоелектронних кільця, що обертаються навколо ліній, що з'єднують центр з кутами. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Bohr model of the chemical bond (en)
- Samhail Bohr den nasc ceimiceach (ga)
- Боровская модель химической связи (ru)
- Борівська модель хімічного зв'язку (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
