| dbo:abstract
|
- A bochka roof or simply bochka (Russian: бочка, barrel) is a type of roof in traditional Russian church architecture that has the form of a half-cylinder with an elevated and pointed upper part, resembling a pointed kokoshnik. In English the term barrel roof is sometimes used, but this may cause confusion since Russian external barrel roofs are simply curved roofs resembling the inside of a cut-away barrel. Typically made of wood, the bochka roof was extensively used both in church and civilian architecture in the 17th to 18th centuries. Later it was sometimes used in Russian Revival style buildings. The intersection of two bochkas forms a so-called cross bochka (Russian: крещатая бочка), or cube cover (Russian: кубоватое покрытие). (en)
- Un tejado bochka o simplemente bochka (en ruso, бочка, barril) es un tipo de techo tradicional de la arquitectura de las iglesias rusas que tiene la forma de medio cilindro con una parte superior elevada y puntiaguda, que se asemeja a un kokoshnik (un tipo de arco conopial). A veces se describen de forma incorrecta simplemente como un tejado abovedado. Típicamente construido con madera, el techo bochka se usó ampliamente tanto en las iglesias como en la arquitectura civil entre los siglos XVII y XVIII. Más adelante, se usó ocasionalmente en edificios de estilo neorruso. La intersección de dos bochkas forma un bochka cruzado (en ruso, крещатая бочка) o cubierta de cubo (en ruso, кубоватое покрытие). (es)
- La botchka (en russe : Бочка) est une forme de l'architecture en bois correspondant au zakomar de l'architecture en pierre dans la tradition russe. Elle peut couvrir des toitures de bâtiments civils ou religieux. Sa configuration peut être complexe et prendre la forme d'un cylindre ou d'un demi-cylindre. Ce mot signifie également « fût, tonneau ». (fr)
- Бо́чка в архитектуре — устоявшееся в русской традиции обозначение своеобразного типа крыши гражданских и церковных зданий. Имеет сложную конфигурацию и по форме представляет собой незамкнутый цилиндр или, реже, полуцилиндр, с повышенным и заострённым верхом, в результате чего на фасаде образуется килевидный фронтон, напоминающий храмовую главу — «луковицу» в разрезе. Точно определить время появления «бочки» затруднительно. Конструктивно «бочка» является модификацией так называемой — одной из древнейших методик возведения крыши срубного здания. В рамках данной методики брёвна фронтонов — «самцы» — постепенно укорачиваются по мере приближения к коньку, при этом завершением фронтона служит вырубленная из бревна деталь, близкая по форме к треугольнику. В концы самцов врубаются , которые и служат основой обрешётки для настила кровли. С развитием деревянного зодчества, самцовая кровля эволюционировала в сторону усложнения — в частности, строители не ограничивалась чисто треугольной формой фронтона. Варьируя длину самцов, зодчие получали покрытия достаточно разнообразных конфигураций, из которых наибольшее распространение получила своеобразная кровля, близкая по форме к луковичным главам храмов, которая и получила имя «бочка». Если самцы устанавливались с четырёх сторон сруба, происходило пересечение двух «бочек», образующее так называемую «крещатую» или «крестовую бочку». Ряд источников проводит аналогию между «крещатой бочкой» и так называемым кубоватым покрытием. Наиболее широко «бочки» распространились в церковном и гражданском зодчестве в период XVII—XVIII веков. Главным образом данный тип кровель использовался в деревянном зодчестве, в особенности в архитектуре Русского Севера и дворцовой архитектуре (характерный пример широкого использования «бочек» — дворец царя Алексея Михайловича в Коломенском, где в изобилии встречаются усложнённые «крещатые бочки»). Значительно реже «бочки» встречалось в каменной архитектуре, к примеру, в Благовещенской церкви в селе Тайнинском Московской области. В XIX веке, с отходом от традиций русской архитектуры и повсеместным переходом к стропильной конструкции кровли, «бочки» практически исчезли из строительной практики и вновь появились лишь на рубеже XIX—XX веков в качестве характерного элемента неорусского стиля. Именно в этом качестве они присутствуют в храмовых зданиях данного периода, таких, как в Абрамцеве и Храм Святителя Николая у Соломенной сторожки. (ru)
- Бо́чка в архітектурі — покрівля споруди у вигляді напівциліндра з підвищенням і загостренням угорі, в поперечному перерізі має цибулинну форму. Пересічення двох бочок утворює «хрещату бочку», або кубовидну покрівлю. Бочка зустрічається переважно в російській дерев'яній архітектурі до 18 століття. Точно визначити час появи «бочки» важко. Конструктивно «бочка» є модифікацією так званого самцевого двосхилого даху — однієї з найдавніших методик зведення даху зрубної будівлі. У рамках даної методики колоди фронтонів («самці») поступово коротшають у міру наближення до гребеня, при цьому завершенням фронтону служить вирубана з колоди деталь, близька за формою до трикутника. У кінці самців врубаются лати, які і служать основою обрешітки для настилу покрівлі. З розвитком дерев'яного зодчества, самцева покрівля еволюціонувала в бік ускладнення — зокрема, будівельники не обмежувалися чисто трикутною формою фронтону. Варіюючи довжину самців, зодчі отримували покриття досить різноманітних конфігурацій, з яких найбільшого поширення набула своєрідна покрівля, близька за формою до цибулинних бань храмів, яка й отримала назву «бочка». Якщо самці встановлювалися з чотирьох сторін зрубу, ставався перетин двох «бочок», що утворював так звану «хрещату» або «хрестову бочку». Ряд джерел проводить аналогію між «хрещатою бочкою» і так званим кубуватим покриттям. Найбільше «бочки» поширилися в церковній і цивільній архітектурі в період XVII—XVIII століть. Головним чином цей тип покрівель використовувався в дерев'яній архітектурі, особливо в архітектурі і палацовій архітектурі (характерний приклад широкого використання «бочок» — палац царя Олексія Михайловича в Коломенському, де багато зустрічаються ускладнені «хрещаті бочки»). Значно рідше «бочки» зустрічалися в кам'яній архітектурі, наприклад, в Благовіщенській церкві в селі Тайнінському Московської області. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La botchka (en russe : Бочка) est une forme de l'architecture en bois correspondant au zakomar de l'architecture en pierre dans la tradition russe. Elle peut couvrir des toitures de bâtiments civils ou religieux. Sa configuration peut être complexe et prendre la forme d'un cylindre ou d'un demi-cylindre. Ce mot signifie également « fût, tonneau ». (fr)
- A bochka roof or simply bochka (Russian: бочка, barrel) is a type of roof in traditional Russian church architecture that has the form of a half-cylinder with an elevated and pointed upper part, resembling a pointed kokoshnik. In English the term barrel roof is sometimes used, but this may cause confusion since Russian external barrel roofs are simply curved roofs resembling the inside of a cut-away barrel. The intersection of two bochkas forms a so-called cross bochka (Russian: крещатая бочка), or cube cover (Russian: кубоватое покрытие). (en)
- Un tejado bochka o simplemente bochka (en ruso, бочка, barril) es un tipo de techo tradicional de la arquitectura de las iglesias rusas que tiene la forma de medio cilindro con una parte superior elevada y puntiaguda, que se asemeja a un kokoshnik (un tipo de arco conopial). A veces se describen de forma incorrecta simplemente como un tejado abovedado. Típicamente construido con madera, el techo bochka se usó ampliamente tanto en las iglesias como en la arquitectura civil entre los siglos XVII y XVIII. Más adelante, se usó ocasionalmente en edificios de estilo neorruso. (es)
- Бо́чка в архитектуре — устоявшееся в русской традиции обозначение своеобразного типа крыши гражданских и церковных зданий. Имеет сложную конфигурацию и по форме представляет собой незамкнутый цилиндр или, реже, полуцилиндр, с повышенным и заострённым верхом, в результате чего на фасаде образуется килевидный фронтон, напоминающий храмовую главу — «луковицу» в разрезе. (ru)
- Бо́чка в архітектурі — покрівля споруди у вигляді напівциліндра з підвищенням і загостренням угорі, в поперечному перерізі має цибулинну форму. Пересічення двох бочок утворює «хрещату бочку», або кубовидну покрівлю. Бочка зустрічається переважно в російській дерев'яній архітектурі до 18 століття. (uk)
|
