dbo:abstract
|
- Ассирі́йська мо́ва (новоассирійська мова) — загальна назва східно-арамійських діалектів (урмійський, саламаський, джилу, тіарі, мосульський та ін.). Розповсюджена окремими регіонами в іншомовному оточенні в Ірані (район озера Урмія), Іраку (район міста Мосул та північного Багдада), Сирії (район гір Тур-Абдін та басейн річки Хабур), Туреччини (район Курдистанських гір та озера Ван), Вірменії, Грузії. Загальна кількість людей, які спілкуються цією мовою — понад 330 тисяч. Розмовні діалекти ассирійської мови дуже відрізняються одне від одного, що залежить не тільки від територіальної роз'єднаності носіїв, але й від релігійних відмінностей. Фонетика ассирійської мови історично зазнала значних змін, зокрема зникли старі ненаголошені нейтральні голосні у відкритих складах, що спричинило виникнення скупчень приголосних на початку слова, а надалі — відпадіння перших складів. Іменники не зберігають семітську категорію іменних станів; з артиклю -ā виробилося спільне закінчення іменників. Система особових самостійних та суфіксальних присвійних і об'єктних займенників зазнала серйозних фонетичних перетворень. Система дієслова повністю перебудувалася порівняно з іншими семітськими мовами: видову систему замінено часовою (з'явилися такі часи: майбутній, теперішній конкретний, теперішній тривалий, минулий недоконаний конкретний, минулий недоконаний тривалий, минулий доконаний I і II, перфект, плюсквамперфект I і II). Розрізняють дійсний спосіб, умовний спосіб, стверджувальну та заперечну дієвідміну наказового способу; збереглися дві породи дієслів — інтенсив (підсиленість дії), та каузатив. Порядок слів у реченні залишається відносно вільним. До середини XIX ст. ассирійці користувалися старою сирійською мовою (що належить до арамейських мов), як літературною мовою. У 40-х роках XIX століття було розроблено нову літературну мову на ґрунті урмійського діалекту. Надалі ця мова змінювалася з огляду на фонетично більш архаїчний мосульський діалект та за рахунок заміни численних перських, арабських, курдських та турецьких запозичень питомою сирійською лексикою. Ассирійська мова записується особливим сирійським письмом. (uk)
- Ассирі́йська мо́ва (новоассирійська мова) — загальна назва східно-арамійських діалектів (урмійський, саламаський, джилу, тіарі, мосульський та ін.). Розповсюджена окремими регіонами в іншомовному оточенні в Ірані (район озера Урмія), Іраку (район міста Мосул та північного Багдада), Сирії (район гір Тур-Абдін та басейн річки Хабур), Туреччини (район Курдистанських гір та озера Ван), Вірменії, Грузії. Загальна кількість людей, які спілкуються цією мовою — понад 330 тисяч. Розмовні діалекти ассирійської мови дуже відрізняються одне від одного, що залежить не тільки від територіальної роз'єднаності носіїв, але й від релігійних відмінностей. Фонетика ассирійської мови історично зазнала значних змін, зокрема зникли старі ненаголошені нейтральні голосні у відкритих складах, що спричинило виникнення скупчень приголосних на початку слова, а надалі — відпадіння перших складів. Іменники не зберігають семітську категорію іменних станів; з артиклю -ā виробилося спільне закінчення іменників. Система особових самостійних та суфіксальних присвійних і об'єктних займенників зазнала серйозних фонетичних перетворень. Система дієслова повністю перебудувалася порівняно з іншими семітськими мовами: видову систему замінено часовою (з'явилися такі часи: майбутній, теперішній конкретний, теперішній тривалий, минулий недоконаний конкретний, минулий недоконаний тривалий, минулий доконаний I і II, перфект, плюсквамперфект I і II). Розрізняють дійсний спосіб, умовний спосіб, стверджувальну та заперечну дієвідміну наказового способу; збереглися дві породи дієслів — інтенсив (підсиленість дії), та каузатив. Порядок слів у реченні залишається відносно вільним. До середини XIX ст. ассирійці користувалися старою сирійською мовою (що належить до арамейських мов), як літературною мовою. У 40-х роках XIX століття було розроблено нову літературну мову на ґрунті урмійського діалекту. Надалі ця мова змінювалася з огляду на фонетично більш архаїчний мосульський діалект та за рахунок заміни численних перських, арабських, курдських та турецьких запозичень питомою сирійською лексикою. Ассирійська мова записується особливим сирійським письмом. (uk)
|
rdfs:comment
|
- Ассирі́йська мо́ва (новоассирійська мова) — загальна назва східно-арамійських діалектів (урмійський, саламаський, джилу, тіарі, мосульський та ін.). Розповсюджена окремими регіонами в іншомовному оточенні в Ірані (район озера Урмія), Іраку (район міста Мосул та північного Багдада), Сирії (район гір Тур-Абдін та басейн річки Хабур), Туреччини (район Курдистанських гір та озера Ван), Вірменії, Грузії. Загальна кількість людей, які спілкуються цією мовою — понад 330 тисяч. Розмовні діалекти ассирійської мови дуже відрізняються одне від одного, що залежить не тільки від територіальної роз'єднаності носіїв, але й від релігійних відмінностей. (uk)
- Ассирі́йська мо́ва (новоассирійська мова) — загальна назва східно-арамійських діалектів (урмійський, саламаський, джилу, тіарі, мосульський та ін.). Розповсюджена окремими регіонами в іншомовному оточенні в Ірані (район озера Урмія), Іраку (район міста Мосул та північного Багдада), Сирії (район гір Тур-Абдін та басейн річки Хабур), Туреччини (район Курдистанських гір та озера Ван), Вірменії, Грузії. Загальна кількість людей, які спілкуються цією мовою — понад 330 тисяч. Розмовні діалекти ассирійської мови дуже відрізняються одне від одного, що залежить не тільки від територіальної роз'єднаності носіїв, але й від релігійних відмінностей. (uk)
|