About: Ashvattha

An Entity of Type: plant, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

According to Hindu scriptures, Aśvattha, (Sanskrit: अश्वत्थ) or Sacred fig (Ficus religiosa), is a sacred tree for the Hindus and has been extensively mentioned in texts pertaining to Hinduism, for example as peepul in Rig Veda mantra I.164.20. In Buddhism, the Bodhi Tree under which Gautama Buddha gained enlightenment is also of the same species. Adi Shankara derives it from shva (tomorrow) and stha (that which remains). Ashva (horse) and stha (situated), meaning where horses are tied, is another derivation.

Property Value
dbo:abstract
  • According to Hindu scriptures, Aśvattha, (Sanskrit: अश्वत्थ) or Sacred fig (Ficus religiosa), is a sacred tree for the Hindus and has been extensively mentioned in texts pertaining to Hinduism, for example as peepul in Rig Veda mantra I.164.20. In Buddhism, the Bodhi Tree under which Gautama Buddha gained enlightenment is also of the same species. Adi Shankara derives it from shva (tomorrow) and stha (that which remains). Ashva (horse) and stha (situated), meaning where horses are tied, is another derivation. Yama, while instructing Naciketa describes the eternal Asvattha tree with its root upwards, and branches downwards, which is the pure immortal Brahman, in which all these worlds are situated, and beyond which there is nothing else (Katha Upanishad Verse II.iii.1). Meanwhile, Krishna tells us that the Asvattha tree having neither end nor beginning nor stationariness whatsoever has its roots upwards and branches downwards whose branches are nourished by the Gunas and whose infinite roots spread in the form of action in the human world which though strong are to be cut off by the forceful weapon of detachment to seek the celestial abode from which there is no return (Bhagavad Gita XV.1-4). The former teaches that the Asvattha tree is real being identical with Brahman and therefore impossible to cut-off; the latter insists that the Asvattha tree must be regarded as unreal being identical with existence which needs to be cut-off. The fire sticks used in Hindu sacrificial fire like agnihotra also contain dried wood of ashvatha tree. (en)
  • Ашва́ттха́ (санскр. अश्वत्थ, IAST: açvattha, «лошадиная стоянка») — в индуистской мифологии священное дерево. Относительно того, какое именно растение имелось в виду, исследователи сходятся во мнении, что ашваттха — это Ficus religiosa, один из индийских видов смоковницы. Это дерево упоминается уже в «Ригведе» (РВ I, 135; X, 97), её название, кроме Вед, являясь для ригведийских ариев важнейшим, нередко встречается в брахманах, упанишадах и итихасах. Но корни культа ашваттхи уходят ещё к Индской цивилизации, на печатях которой изображены её листья и она сама как Мировое древо. Ашваттха является наиболее частым образом мирового дерева в Индии. Это представление отмечается уже в «Атхарва-веде» (АВ II, 7, 3) и особенно в упанишадах, где определённые части ашваттхи были соотнесены с разными частями макрокосма, причём священное дерево изображается перевёрнутым («Катха-упанишада», «Майтраяния-упанишада»). Само дерево считалось местом пребывания богов, они восседают на нём на третьем небе. Ашваттху призывали в помощь в различных заговорах, направленных на уничтожение или ослабление врагов. Святой, когда сидит под ашваттхой, может предсказывать и понимать язык птиц. Также ашваттху использовали и в ритуальной практике. Из неё делали сосуды для сомы, одну из двух дощечек при добывании священного огня трением, ветви использовались при сооружении алтаря в «Матсья-пуране». Символом ашваттхи в ведийском ритуале служила (жертвенный столб). Известен ритуал, по которому царю подносятся последовательно четыре чаши, сделанные из четырёх священных деревьев, причём за каждую чашу отвечает представитель одной из 4 варн древнеиндийского общества. Чаша из ашваттхи, например, подносилась вайшьей, из удумбары кшатрием и т. д. «Махабхарата» также сообщает, что с помощью ашваттхи и удумбары решалась проблема бесплодия. Так мужчина должен был обнять удумбару, а его жена — ашваттху. При этом считалось, что эти деревья также соотнесены с варнами, как и в царском ритуале. Так, ашваттха обнималась для рождения идеального кшатрия, а удумбара — идеального брахмана. Исследователи мифологии восстанавливают два архаичных мотива, связанных с ашваттхой. Первый — человек на дереве, причём они оба символизируют вселенную. Второй мотив, связанный с ашваттхой, это конь у мирового дерева. Считается, что первый отображает ритуальную практику человеческих жертвоприношений у дерева, второй — жертвоприношений коня. В ранней мистической философии человек на ашваттхе и его желание получить плод с её вершины выступали символами религиозного познания. Именно под эти деревом на Будду снизошло просветление. (ru)
  • Ашваттха (санскр. अश्वत्थ, aśvattha, «кінська стоянка») — у ведійський і індуїстській міфології священне інжирне (фігове, фікусове) дерево. Часто виступає одним із варіантів світового дерева в Індії. Найдавніші відомі літературні згадки містяться в «Рігведі» (1700—1100 р. до.н. е.; I 135, 8; X 97, 5). Також зустрічається в брахманах, упанішадах і епосі «Магабгарата». У багатьох випадках, коли дається опис світового дерева, йдеться саме про Ашваттху. У перекладі слово «ашваттха» буквально означає «кінська стоянка» за ототожнення в давньоіндійській міфології коня з вогнем. Тертям брусків деревини інжиру добувався священний вогонь. В упанішадах Ашваттха описується перевернутим світовим деревом, корені якого закріплені в небі, а на гілках розміщені різні площини буття. В «Магабгараті» це дерево, яке буквальне використовувалося для отримання трьох священних видів вогню: для домашніх обрядів, для жертвопринесень і для (безкровної жертви). Також воно згадувалося як засіб від безпліддя. Жінка мала обняти ашваттху, а її чоловік — дерево удумбара. У буддизмі Будда Ґаутама отримав просвітлення, сидячи під інжирним деревом. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageID
  • 4454967 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 3489 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1109698970 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • According to Hindu scriptures, Aśvattha, (Sanskrit: अश्वत्थ) or Sacred fig (Ficus religiosa), is a sacred tree for the Hindus and has been extensively mentioned in texts pertaining to Hinduism, for example as peepul in Rig Veda mantra I.164.20. In Buddhism, the Bodhi Tree under which Gautama Buddha gained enlightenment is also of the same species. Adi Shankara derives it from shva (tomorrow) and stha (that which remains). Ashva (horse) and stha (situated), meaning where horses are tied, is another derivation. (en)
  • Ашваттха (санскр. अश्वत्थ, aśvattha, «кінська стоянка») — у ведійський і індуїстській міфології священне інжирне (фігове, фікусове) дерево. Часто виступає одним із варіантів світового дерева в Індії. Найдавніші відомі літературні згадки містяться в «Рігведі» (1700—1100 р. до.н. е.; I 135, 8; X 97, 5). Також зустрічається в брахманах, упанішадах і епосі «Магабгарата». У багатьох випадках, коли дається опис світового дерева, йдеться саме про Ашваттху. (uk)
  • Ашва́ттха́ (санскр. अश्वत्थ, IAST: açvattha, «лошадиная стоянка») — в индуистской мифологии священное дерево. Относительно того, какое именно растение имелось в виду, исследователи сходятся во мнении, что ашваттха — это Ficus religiosa, один из индийских видов смоковницы. Это дерево упоминается уже в «Ригведе» (РВ I, 135; X, 97), её название, кроме Вед, являясь для ригведийских ариев важнейшим, нередко встречается в брахманах, упанишадах и итихасах. Но корни культа ашваттхи уходят ещё к Индской цивилизации, на печатях которой изображены её листья и она сама как Мировое древо. (ru)
rdfs:label
  • Ashvattha (en)
  • Ашваттха (ru)
  • Ашваттха (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License