| dbo:abstract
|
- شجرة بورفيريو التي أنشأتها بورفيريو، هي جدول لتنسيق الأجناس والأنواع، التي بناها ابتدأ من الجنس الأعلى وصولاً إلى الأنواع الأدنى وفقًا لعملية انقسام (على سبيل المثال، تنقسم المواد إلى جسمية وغير جسمية، والجسمية إلى متحركة وجماد، والمتحركة إلى حساسة وغير حساسة، وما إلى ذلك). بناء منطقي، مترجم إلى نمط شكلي يتطور كتشعبات الشجرة. التي استخدمها بورفيريو لتوضيح الفصل الثاني من ال إيساغوجي (ar)
- Porfyriův strom je stromový graf, který navrhl ve spisu Eisagogé (Úvod) novoplatónský filosof Porfyrios (232–304) jako způsob soustavné klasifikace jsoucen a jistou modifikaci Aristotelových kategorií. Hrál velkou roli ve středověké a raně novověké logice. (cs)
- Der Baum des Wissens ist ein klassisches epistemologisches Ordnungssystem, das der botanischen Semantik entlehnt ist. Es geht zurück auf die platonische Dihairesis, auf der sowohl die aristotelischen Kategorien als auch die Isagoge des Porphyrios von Tyros basieren. Der Übersetzer und Kommentator Boëthius visualisierte das System im 6. Jahrhundert erstmals als Baum, und Petrus Hispanus führte es um 1240 unter dem Namen Porphyrianischer Baum (Arbor porphyriana) in die Wissenschaftsgeschichte ein. Vergleichbare Strukturen liegen mehreren spätantiken und mittelalterlichen Enzyklopädien zugrunde, etwa Ramon Llulls Arbor scientiae (1295) oder dem Theatrum humanae vitae Theodor Zwingers, 1565. Die auch von Francis Bacon (1561–1626) aufgenommene Metapher wurde zuletzt von Diderot in der Encyclopédie genutzt, wobei sich Grenzen ihrer Nützlichkeit zeigten. Baum der Wissenschaft nannte Descartes „das große Buch der Welt“, die Gesamtheit des Wissens und der Wissenschaften. Vor der Baummetapher wurde Wissen als kreisförmig anzuordnen verstanden, siehe Sieben Freie Künste. (de)
- El Árbol de Porfirio (en latín: Arbor Porphyriana) , también llamado "escala de ser" o scala praedicamentalis, es un diagrama que ilustra la categorización que el filósofo neoplatónico Porfirio, filósofo del siglo III partidario de Aristóteles, dio a las sustancias. En un principio, el diagrama de Porfirio no se ilustró como un dibujo, sin embargo, durante el Renacimiento los escritores que dieron forma a sus escritos decidieron ilustrarlo de esta manera. En el árbol, los conceptos van de lo universal a lo particular, empezando por la sustancia y generalmente terminando por el hombre. El árbol de Porfirio inició el nominalismo que se podría decir que es el antecedente de las modernas clasificaciones taxonómicas. El esquema fue sugerido originalmente en el texto Isagoge, en el que presenta la división de las categorías de Aristóteles indicando que estas se dividen en géneros y diferencias, repitiendo la secuencia hasta llegar a la especie más baja. En el trabajo original, estas divisiones no estaban representada por ninguna clase de diagrama, pero finalmente en las adaptaciones que se ilustraron siglos después del fallecimiento de Porfirio presentaron esquemas que se asemejaban a un árbol con ramas en divisiones bidireccionales. (es)
- The Tree of Porphyry (also known as scala praedicamentalis) is a classic device for illustrating what is also called a "scale of being". It was suggested—if not first, then most famously in the European philosophical tradition—by the 3rd century CE Greek neoplatonist philosopher and logician Porphyry and revived through the translations of Boethius. Porphyry suggests the Porphyrian tree in his introduction (in Greek, "Isagoge") to Aristotle's Categories. Porphyry presented Aristotle's classification of categories in a way that was later adopted into tree-like diagrams of two-way divisions, which indicate that a species is defined by a genus and a differentia and that this logical process continues until the lowest species is reached, which can no longer be so defined. No illustrations or diagrams occur in editions of Porphyry's original work. But, diagrams were eventually made, and became associated with the scheme that Porphyry describes, following Aristotle. Porphyry's Isagoge was originally written in Greek, but was translated into Latin in the early 6th century CE by Boethius. Boethius's translation became the standard philosophical logic textbook in the Middle Ages. Until the late 19th century, theories of categories based on Porphyry's work were still being taught to students of logic. The following passage by philosopher James Franklin gives some hint as to the history of the Porphyrian tree: In medieval education, the standard introduction to Aristotle's works was via Porphyry's Isagoge, and division entered the educated consciousness in the form of 'Porphyry's Tree'. It is not clear that Porphyry himself, in the relevant passage, went any further than Aristotle in recommending division. But his brief comment was developed into the Tree by medieval logicians. It appears in William of Sherwood's Introduction to Logic and is given the name arbor Porphyrii in the most popular medieval logic, Peter of Spain's Summulae Logicales. Linnaeus's system of static and discrete species was simply the result of filling in the abstract Tree with the names of actual species. Thus, the notion of the Porphyrian tree as an actual diagram comes later than Porphyry himself. Still, scholars do speak of Porphyry's tree as in the Isagoge and they mean by this only that the idea of dividing genera into species via differentiae is found in the Isagoge. But, of course, Porphyry was only following what was already in Aristotle, and Aristotle was following what was already in his teacher, Plato. (en)
- Un arbre de Porphyre (en latin arbor porphyriana) est une ontologie structurée en arborescences hiérarchiques, inventée par le philosophe néoplatonicien Porphyre au IIIe siècle, et dont la logique de construction correspond à trois rangées ou colonnes de mots : la rangée du milieu contient les séries du genre et de l'espèce, et forment l'analogue d'un tronc ; les rangées de gauche et de droite contiennent les différences, et sont analogues aux branches d'un arbre. Ce système de classification permet de subordonner les genres et les espèces sous des genres supérieurs, afin de classifier les espèces réelles, par exemple les espèces animales. En voici un exemple : (fr)
- ポルピュリオスの樹（ぽるぴゅりおすのき、ラテン語: Arbor porphyriana、英語: Porphyrian tree）は、プラトン派のポルピュリオスが考案した樹形図。古典的な認識論的分類システムの一つ。範疇論の古典として知られるアリストテレスの『範疇論』とその入門書であるポルピュリオスの『エイサゴーゲー』は、その両方がポルピュリオスの樹を基礎として議論を展開した。更にそれらの起源は、プラトンの「」の概念まで遡る。 (ja)
- 포르피리우스의 나무(Porphyrian tree)는 '존재의 사다리(scale of being)'이라고도 하며 그림으로 설명하는 고전적인 방법이다. 그것은 3세기 신플라톤주의 철학자 겸 논리학자 포르피리우스에 의해 -처음은 아니지만 가장 잘 알려지게- 유럽 철학의 전통에 소개되었다. 범주 사다리(scala praedicamentalis)라고도 한다. 포르피리우스는 아리스토텔레스의 범주에 대한 소개 (그리스어, "이사고게")에서 포르피리우스의 나무를 제안한다. 포르피리우스는 아리스토텔레스의 범주 분류를 소개하면서 두 방향으로 나뉘는 나무 모양의 도표로 채택되게 될 방식을 썼는데 종, 속, 종차에 의해 정의된다. 이 논리적 과정은 가장 낮은 종에 도달할 때까지 계속되고 가장 낮은 종에 도달하면 더 이상 나누지 않는다. 포르피리우스의 원작에서는 삽화나 도표가 나오지 않는다. 그러나 나중에 도표로 그려졌고, 이 그림은 아리스토텔레스를 따라 포르피리우스가 묘사한 도식으로 여겨졌다. 포르피리우스의 이사고게는 원래 그리스어로 쓰여졌지만, 6세기 초 보이티우스가 라틴어로 번역하였다. 보이티우스의 번역은 중세 철학적 논리학의 표준 교과서가 되었다. 19세기 후반까지 포르피리우스의 작품을 바탕으로 한 범주론이 여전히 논리학 학생들에게 가르쳐졌다. 철학자 제임스 프랭클린의 다음과 같은 매우 유용한 구절은 '포르피리우스의 나무'의 역사에 대해 약간의 힌트를 준다. 중세 교육에서 아리스토텔레스의 작품을 표준적으로 소개하는 것은 포르피리우스의 이사고게를 통해서였고, '포르피리우스의 나무'의 형태로 나누기가 교육받는 학생들의 마음에 새겨졌다. 포르피리우스가 그의 작품에서 아리스토텔레스의 나누기를 더 발전시켰는지는 분명하지 않다. 그러나 그의 짧은 논평을 바탕으로 중세 논리학자들은 나무 형태로 개발하였다. 윌리암 셔우드의 논리 입문서에 이 그림이 등장하며, 중세에 가장 인기있던 논리학 서적인 피터(Peter of Spain)의 Summulae Logicales에서 '포르피리우스의 나무(Arbor Porphyrii)'라는 이름이 붙여진다. 종에 대한 린네의 정적이고 이산적인 체계는 추상적이었던 프로피리우스의 나무를 단순히 실제 종으로 채운 결과이다. 따라서 포르피리우스 나무라는 실제 도표는 포르피리우스 자신보다 더 늦게 출현한다. 학자들은 포르피리우스의 나무가 이사고게에 나오는 듯이 말하지만, 이사고게에는 종차를 통해 속을 종으로 나눈다는 개념만 찾을 수 있을 뿐이다. 그러나 물론 포르피리우스는 아리스토텔레스를 따른 것이고 아리스토텔레스는 그의 스승 플라톤을 따른 것이다. (ko)
- L'albero di Porfirio (o Arbor Porphyriana ), creato da Porfirio, è una tavola della coordinazione e della subordinazione dei generi e delle specie, costruita muovendo dal genere sommo e scendendo fino alle specie infime secondo il processo della dicotomia (per es., la sostanza si divide in corporea e incorporea, quella corporea in animata e inanimata, quella animata in sensibile e insensibile, ecc.). La costruzione logica, tradotta in schema figurato si sviluppa come le biforcazioni di un albero. Il nome deriva dal fatto che essa serve ad illustrare il secondo capitolo dell'Isagoge di Porfirio. (it)
- A Árvore do Porfírio é um dispositivo clássico para ilustrar o que também é chamado de "escala de ser". Foi sugerida - se não primeiro, então mais famosamente na tradição filosófica europeia - pelo filósofo e lógico neoplatonista grego Porfírio, do século III EC. Também é conhecida como scala praedicamentalis. Porfírio sugere a árvore porfiriana na sua introdução (em grego, "Isagoge") para as categorias de Aristóteles. Porfírio apresentou a classificação de categorias de Aristóteles de uma maneira que mais tarde foi adotada em diagramas de árvore de divisões bidirecionais, que indicam que uma espécie é definida por e que esse processo lógico continua até que as espécies mais baixas sejam alcançadas, que não mais podem ser assim definidas. Não há ilustrações ou diagramas em edições do trabalho original de Porfírio. Porém, diagramas foram feitos e tornaram-se associados ao esquema descrito por Porfírio, seguindo Aristóteles. A Isagoge de Porfírio foi originalmente escrita em grego, mas foi traduzida para o latim no início do século VI d.C. por Boécio. A tradução de Boécio tornou-se o livro-padrão da lógica filosófica na Idade Média. Até o final do século XIX, teorias de categorias baseadas no trabalho de Porfírio ainda eram ensinadas aos estudantes de lógica. A seguinte passagem muito útil do filósofo James Franklin dá algumas dicas sobre a história da árvore de Porfírio: Na educação medieval, a introdução padrão aos trabalhos de Aristóteles era via Isagoge de Porfírio, e a divisão entrou na consciência educada na forma da "Árvore de Porfírio". Não está claro que o próprio Porfírio, na passagem relevante, foi além de Aristóteles ao recomendar a divisão. Mas seu breve comentário foi desenvolvido na Árvore por lógicos medievais. Ele aparece na Introdução à Lógica de e recebe o nome de arbor Porphyrii na lógica medieval mais popular, Summulae Logicales, de . O sistema de Lineu de espécies estáticas e discretas era simplesmente o resultado do preenchimento da Árvore abstrata com os nomes das espécies reais. Assim, a noção da árvore porfiriana como um diagrama real vem posterior ao próprio Porfírio. Ainda assim, os estudiosos falam da árvore de Porfírio como na Isagoge e querem dizer com isso apenas que a ideia de dividir gêneros em espécies via differentiae é encontrada na Isagoge. Mas, é claro, Porfírio seguia apenas o que já estava em Aristóteles, e Aristóteles seguia o que já estava em seu professor, Platão. (pt)
- 波菲利之树（Porphyrian tree）是古罗马哲学家波菲利在其著作亚里士多德《范畴篇》的《》中提出的一种对知识的分类体系。他将知识从“属”分支，一直分类到个体。7世纪时，西班牙的圣伊西多尔进一步将各类知识形象化为一棵知识树。 (zh)
- Дерево Порфирия, или Древо Порфирия (лат. Arbor Porphyriana) — графическая древовидная структура (схема), с помощью которой можно показать шаги последовательного дедуктивного дихотомического деления понятий от высших к низшим. Своё название схема получила в честь Порфирия (232/233 — 304/306), греческого философа-неоплатоника, теоретика музыки, астролога и математика, который применил подобную иллюстрацию дихотомического деления в своей работе «Введение» (греч. Εἰσαγωγή, лат. Isagoge), представляющей собой комментарии к работе Аристотеля «Категории». Категория «субстанция» в примере Порфирия является наивысшим родом, по признакам «телесное» и «бестелесное» она делится на два вида — «телесная субстанция» (substantia corporea), т.е. тело, и «бестелесная субстанция» (incorporea). «Тело» (corpus), рассматриваемое как род, делится по признакам «одушевлённое» и «неодушевлённое» на виды «одушевлённое тело» (corpus animatum), т.е. организм, и «неодушевлённое тело» (corpus inanimatum). «Организм» по признакам «чувствующий» и «нечувствующий» (sensibile / insensibile) делится на виды «животное» (animal) и «растение» (?). «Животное», рассматриваемое как род, делится на виды «разумное существо» (animal rationale), т.е. человек, и «неразумное существо» (animal irrationale). «Человек» (homo) является в данной последовательности понятий низшим понятием и уже не может рассматриваться как род и делиться на виды, а является совокупностью индивидов, то есть совокупностью частностей, которые не могут рассматриваться как понятия (в примере Порфирия — Платон, Сократ). Этот пример впоследствии приводился во множестве книг по логике в качестве иллюстрации дедуктивной родовидовой схемы логического деления понятий. Дерево Порфирия является одной из важных вех в развитии систематики (особенно биологической систематики), поскольку иллюстрируемая им схема деления понятий составляла эпистемологическую основу ранней (схоластической, умозрительной) систематики. Развитием дерева Порфирия в биологической систематике стало использование подобных классификационных схем в работах средневековых ботаников, составлявших так называемые «травники» — собрания описаний растений. При этом наблюдался отход от классической родовидовой схемы: вместо неё каждому уровню структуры (каждому рангу) присваивалось собственное наименование. Кроме того, вместо используемой в дереве Порфирия дихотомической иерархии (деления каждого родового понятия на два взаимодополняющих видовых понятия), стала применяться политомическая иерархия, то есть деление понятий (таксонов) на число большее, чем два. (ru)
- Дерево Порфирія, або Древо Порфирія (лат. Arbor Porphyriana) — графічна (схема), за допомогою якої можна показати кроки послідовного дедуктивного дихотомічного ділення понять від вищих до нижчих. Свою назву схема отримала в честь Порфирія (232/233 — 304/306), грецького філософа — неоплатоника, теоретика музики, астролога і математика, який застосував подібну ілюстрацію дихотомічного ділення в своїй роботі «Введення» (грец. Εἰσαγωγή, лат. Isagoge), що представляє собою коментарі до роботи Аристотеля " Категорії ". Категорія «субстанція» в прикладі Порфирія є найвищим родом, за ознаками «тілесне» і «безтілесне» вона ділиться на два види — «тілесна субстанція» (substantia corporea), тобто тіло, і «безтілесна субстанція» (incorporea). «Тіло» (corpus), що розглядається як рід, ділиться за ознаками «істота» і «неживе» на види «істота тіло» (corpus animatum), тобто організм, і «неживе тіло» (corpus inanimatum). «Організм» за ознаками «відчуває» і «нечутливість» (sensibile / insensibile) ділиться на види «тварина» (animal) і «рослина» (?). «Тварина», що розглядається як рід, ділиться на види «розумна істота» (animal rationale), тобто людина, і «нерозумна істота» (animal irrationale). «Людина» (homo) є в даній послідовності понять нижчим поняттям і вже не може розглядатися як рід і ділитися на види , а є сукупністю індивідів, тобто сукупністю подробиць, які не можуть розглядатися як поняття (в прикладі Порфирія — Платон, Сократ). Цей приклад згодом приводився в безлічі книг по логіці в якості ілюстрації дедуктивної родовидові схеми логічного поділу понять. Дерево Порфирія є однією з важливих віх в розвитку систематики (особливо біологічної систематики), оскільки иллюстрована ним схема розподілу понять становила епістемологічну основу ранньої ( схоластичної, умоглядної) систематики. Розвитком дерева Порфирія в біологічній систематиці стало використання подібних класифікаційних схем в роботах середньовічних ботаніків, які становлять, що складали так звані «травники» — зібрання описів рослин. При цьому спостерігався відхід від класичної родовидової схеми: замість неї кожному рівню структури (кожному рангу) присвоювалося власне найменування . Крім того, замість використовуваної в дереві Порфирія дихотомічної ієрархії (поділу кожного родового поняття на два взаємодоповнюючих видових поняття), стала застосовуватися політомічна ієрархія, тобто розподіл понять (таксонів) на число більше, ніж два. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- شجرة بورفيريو التي أنشأتها بورفيريو، هي جدول لتنسيق الأجناس والأنواع، التي بناها ابتدأ من الجنس الأعلى وصولاً إلى الأنواع الأدنى وفقًا لعملية انقسام (على سبيل المثال، تنقسم المواد إلى جسمية وغير جسمية، والجسمية إلى متحركة وجماد، والمتحركة إلى حساسة وغير حساسة، وما إلى ذلك). بناء منطقي، مترجم إلى نمط شكلي يتطور كتشعبات الشجرة. التي استخدمها بورفيريو لتوضيح الفصل الثاني من ال إيساغوجي (ar)
- Porfyriův strom je stromový graf, který navrhl ve spisu Eisagogé (Úvod) novoplatónský filosof Porfyrios (232–304) jako způsob soustavné klasifikace jsoucen a jistou modifikaci Aristotelových kategorií. Hrál velkou roli ve středověké a raně novověké logice. (cs)
- ポルピュリオスの樹（ぽるぴゅりおすのき、ラテン語: Arbor porphyriana、英語: Porphyrian tree）は、プラトン派のポルピュリオスが考案した樹形図。古典的な認識論的分類システムの一つ。範疇論の古典として知られるアリストテレスの『範疇論』とその入門書であるポルピュリオスの『エイサゴーゲー』は、その両方がポルピュリオスの樹を基礎として議論を展開した。更にそれらの起源は、プラトンの「」の概念まで遡る。 (ja)
- L'albero di Porfirio (o Arbor Porphyriana ), creato da Porfirio, è una tavola della coordinazione e della subordinazione dei generi e delle specie, costruita muovendo dal genere sommo e scendendo fino alle specie infime secondo il processo della dicotomia (per es., la sostanza si divide in corporea e incorporea, quella corporea in animata e inanimata, quella animata in sensibile e insensibile, ecc.). La costruzione logica, tradotta in schema figurato si sviluppa come le biforcazioni di un albero. Il nome deriva dal fatto che essa serve ad illustrare il secondo capitolo dell'Isagoge di Porfirio. (it)
- 波菲利之树（Porphyrian tree）是古罗马哲学家波菲利在其著作亚里士多德《范畴篇》的《》中提出的一种对知识的分类体系。他将知识从“属”分支，一直分类到个体。7世纪时，西班牙的圣伊西多尔进一步将各类知识形象化为一棵知识树。 (zh)
- Der Baum des Wissens ist ein klassisches epistemologisches Ordnungssystem, das der botanischen Semantik entlehnt ist. Es geht zurück auf die platonische Dihairesis, auf der sowohl die aristotelischen Kategorien als auch die Isagoge des Porphyrios von Tyros basieren. Der Übersetzer und Kommentator Boëthius visualisierte das System im 6. Jahrhundert erstmals als Baum, und Petrus Hispanus führte es um 1240 unter dem Namen Porphyrianischer Baum (Arbor porphyriana) in die Wissenschaftsgeschichte ein. Vor der Baummetapher wurde Wissen als kreisförmig anzuordnen verstanden, siehe Sieben Freie Künste. (de)
- El Árbol de Porfirio (en latín: Arbor Porphyriana) , también llamado "escala de ser" o scala praedicamentalis, es un diagrama que ilustra la categorización que el filósofo neoplatónico Porfirio, filósofo del siglo III partidario de Aristóteles, dio a las sustancias. En un principio, el diagrama de Porfirio no se ilustró como un dibujo, sin embargo, durante el Renacimiento los escritores que dieron forma a sus escritos decidieron ilustrarlo de esta manera. En el árbol, los conceptos van de lo universal a lo particular, empezando por la sustancia y generalmente terminando por el hombre. El árbol de Porfirio inició el nominalismo que se podría decir que es el antecedente de las modernas clasificaciones taxonómicas. (es)
- The Tree of Porphyry (also known as scala praedicamentalis) is a classic device for illustrating what is also called a "scale of being". It was suggested—if not first, then most famously in the European philosophical tradition—by the 3rd century CE Greek neoplatonist philosopher and logician Porphyry and revived through the translations of Boethius. The following passage by philosopher James Franklin gives some hint as to the history of the Porphyrian tree: (en)
- Un arbre de Porphyre (en latin arbor porphyriana) est une ontologie structurée en arborescences hiérarchiques, inventée par le philosophe néoplatonicien Porphyre au IIIe siècle, et dont la logique de construction correspond à trois rangées ou colonnes de mots : la rangée du milieu contient les séries du genre et de l'espèce, et forment l'analogue d'un tronc ; les rangées de gauche et de droite contiennent les différences, et sont analogues aux branches d'un arbre. Ce système de classification permet de subordonner les genres et les espèces sous des genres supérieurs, afin de classifier les espèces réelles, par exemple les espèces animales. (fr)
- 포르피리우스의 나무(Porphyrian tree)는 '존재의 사다리(scale of being)'이라고도 하며 그림으로 설명하는 고전적인 방법이다. 그것은 3세기 신플라톤주의 철학자 겸 논리학자 포르피리우스에 의해 -처음은 아니지만 가장 잘 알려지게- 유럽 철학의 전통에 소개되었다. 범주 사다리(scala praedicamentalis)라고도 한다. 포르피리우스는 아리스토텔레스의 범주에 대한 소개 (그리스어, "이사고게")에서 포르피리우스의 나무를 제안한다. 포르피리우스는 아리스토텔레스의 범주 분류를 소개하면서 두 방향으로 나뉘는 나무 모양의 도표로 채택되게 될 방식을 썼는데 종, 속, 종차에 의해 정의된다. 이 논리적 과정은 가장 낮은 종에 도달할 때까지 계속되고 가장 낮은 종에 도달하면 더 이상 나누지 않는다. 포르피리우스의 원작에서는 삽화나 도표가 나오지 않는다. 그러나 나중에 도표로 그려졌고, 이 그림은 아리스토텔레스를 따라 포르피리우스가 묘사한 도식으로 여겨졌다. 철학자 제임스 프랭클린의 다음과 같은 매우 유용한 구절은 '포르피리우스의 나무'의 역사에 대해 약간의 힌트를 준다. (ko)
- A Árvore do Porfírio é um dispositivo clássico para ilustrar o que também é chamado de "escala de ser". Foi sugerida - se não primeiro, então mais famosamente na tradição filosófica europeia - pelo filósofo e lógico neoplatonista grego Porfírio, do século III EC. Também é conhecida como scala praedicamentalis. A seguinte passagem muito útil do filósofo James Franklin dá algumas dicas sobre a história da árvore de Porfírio: (pt)
- Дерево Порфирия, или Древо Порфирия (лат. Arbor Porphyriana) — графическая древовидная структура (схема), с помощью которой можно показать шаги последовательного дедуктивного дихотомического деления понятий от высших к низшим. Дерево Порфирия является одной из важных вех в развитии систематики (особенно биологической систематики), поскольку иллюстрируемая им схема деления понятий составляла эпистемологическую основу ранней (схоластической, умозрительной) систематики. (ru)
- Дерево Порфирія, або Древо Порфирія (лат. Arbor Porphyriana) — графічна (схема), за допомогою якої можна показати кроки послідовного дедуктивного дихотомічного ділення понять від вищих до нижчих. Свою назву схема отримала в честь Порфирія (232/233 — 304/306), грецького філософа — неоплатоника, теоретика музики, астролога і математика, який застосував подібну ілюстрацію дихотомічного ділення в своїй роботі «Введення» (грец. Εἰσαγωγή, лат. Isagoge), що представляє собою коментарі до роботи Аристотеля " Категорії ". Категорія «субстанція» в прикладі Порфирія є найвищим родом, за ознаками «тілесне» і «безтілесне» вона ділиться на два види — «тілесна субстанція» (substantia corporea), тобто тіло, і «безтілесна субстанція» (incorporea). «Тіло» (corpus), що розглядається як рід, ділиться (uk)
|
_using_A_porphyrii_structure.png?width=300)
.png){kind=link}
.png){kind=link}
_using_A_porphyrii_structure.png){kind=link}
