| dbo:abstract
|
- Angel wing, also known as airplane wing, slipped wing, crooked wing, and drooped wing, is a syndrome that affects primarily aquatic birds, such as geese and ducks, in which the last joint of the wing is twisted with the wing feathers pointing out laterally, instead of lying against the body. Males develop it more frequently than females. It has also been reported in goshawks, bustard chicks, and psittacine birds (budgerigars, macaws, and conures). (en)
- Als Kippflügel, auch Säbelflügel oder Sperrflügel, wird eine Fehlbildung bei Vögeln bezeichnet, bei der die Handschwingen so verdreht sind, dass die Schwungfedern in Ruhelage nach außen abstehen und durch Reibung am Boden oft bis auf die Federkiele abgewetzt werden. Unabhängig davon, ob sie ein- oder beidseitig auftreten, machen sie die betroffenen Tiere flugunfähig. Die Tiere bleiben aber sonst normal lebensfähig. Kippflügel können bei allen Vogelarten vorkommen, sind aber besonders häufig bei Gänsevögeln und Trappen und hier vor allem bei langsam wachsenden Arten der gemäßigten Zone. Die Erkrankung tritt vor allem bei Vögeln auf, die unnatürlich gefüttert werden, zum Beispiel in Gefangenschaft oder bei mit Brot gefütterten Gänsen in Parkanlagen. Auch in der kommerziellen Mast von Enten und Gänsen ist die Fehlbildung zu beobachten und kann hier zu Leistungseinbußen führen. Ein Kippflügel entsteht, wenn sich die Schwungfedern schneller bilden als die Muskulatur und Knochen, die die Handschwinge normalerweise halten. Das Gewicht der anfangs mit Blut gefüllten Federkiele zieht so die Hand nach unten und in der weiteren Entwicklung wird die Fehlhaltung fixiert. Als Ursache wird vor allem eine zu hohe Kalorienmenge oder zu hoher Proteingehalt in der Nahrung vermutet. Daneben können aber auch Mängel an den Vitaminen D und E oder Mangan sowie Bewegungsmangel und ungünstige Bedingungen bei der Entwicklung im Ei eine Rolle spielen. In manchen Zuchtlinien treten Kippflügel gehäuft auf, so dass hier ein genetischer Einfluss wahrscheinlich ist. Die Entstehung von Kippflügeln kann durch eine artgerechte Ernährung und Haltung mit Bewegungsmöglichkeiten meist vermieden werden. Bei jungen Vögeln kann die Fehlbildung bei frühem Erkennen noch reversibel sein und durch Bandagieren des Flügels in der normalen Haltung behandelt werden. Bei älteren Tieren ist ein Kippflügel meist nicht mehr behandelbar. Die abstehenden Schwungfedern können allerdings gestutzt werden, um Folgeverletzungen zu vermeiden. (de)
- L' Aile d'ange, aussi connu sous le nom d'aile d'avion , est un syndrome qui touche d'abord les oiseaux aquatiques tels que les oies et les canards. Ce syndrome se traduit par une déformation de l'aile dont la dernière articulation pointe vers les côtés extérieurs au lieu de se prolonger le long du corps. Il apparaît plus souvent chez les mâles que chez les femelles. On a pu aussi l'observer chez les autours, les outardes et des oiseaux tels que les perruches ondulées, les Aras, et les conures. Ce syndrome s'acquiert chez les jeunes individus. Causé par une alimentation trop riche en calories et particulièrement riche en glucides et protéines et/ou pauvre en vitamine D, vitamine E, et manganèse, l'une ou les deux articulations des carpes (équivalent du poignet) voient leur développement retardé par rapport au reste de l'aile ; pour des raisons inconnues, si seule une aile est affectée, il s'agit généralement de l'aile gauche. En conséquence, l'articulation de l'aile est tournée vers l'extérieur et empêche celle-ci de remplir sa fonction habituelle. Les symptômes d'une aile d'ange incluent une zone dépourvue de rémiges (les plumes de contour nécessaires pour le vol), ou bien des rémiges qui dépassent des ailes en formant des angles inappropriés. Dans les cas extrêmes, les plumes manquantes laissent place à des tiges de paille bleuâtre saillant des ailes. Chez les oiseaux adultes, cette maladie est incurable et entraîne généralement une mort prématurée étant donné que les oiseaux affectés se retrouvent partiellement voire totalement incapables de voler. Ils deviennent alors des proies faciles et cela compromet leur survie. Chez les jeunes individus, un traitement (bander l'aile pour la contenir sur le flanc de l'oiseau) accompagné d'une amélioration de l'alimentation peuvent rattraper les dommages. L'aile d'ange peut se rencontrer parfois chez des oiseaux vivant près des humains (y compris des espèces domestiques) à cause par exemple du pain qui leur est donné ; mais on en trouve aussi parmi des oiseaux qui n'ont pas du tout reçu de pain. Les oiseaux aquatiques sauvages (cygnes, canards, oies etc) n’ont pas besoin de l’homme pour se nourrir même en milieu urbain. Ces animaux trouvent suffisamment de nourriture dans l’eau et sur les pelouses. Certains sont herbivores, ils récupèrent l’herbe sur la pelouse et les algues au fond de l’eau toute l’année. Et d'autres comme les fuligules, les garrots, les harles, les macreuses… Sont des canards plongeurs qui captures des petits mollusques, insectes aquatiques et petits poissons pour les harles (jamais de végétaux !) Un petit apport de nourriture peut être envisagé en cas de grosse vague de froid, sinon ces oiseaux s’adaptent. Pour les oiseaux du ciel sauvages, la LPO considère qu'il est essentiel de les aider surtout l'hiver en leur apportant de la nourriture. Ils préconisent de débuter le nourrissage des oiseaux du ciel dès les premiers gels (octobre-novembre) et de le cesser dès les premiers jours de beaux temps (mars) afin d'une part, de ne pas accoutumer ces oiseaux aux apports humains et les rendre ainsi dépendants et d'autre part, d'éviter les maladies (salmonellose...) qui se propagent beaucoup plus facilement avec la chaleur. L’arrêt du nourrissage doit se faire en une quinzaine de jours, en diminuant progressivement les doses de nourriture chaque jour afin que les oiseaux du ciel sauvages puissent chercher l’apport dans la nature car un arrêt brutal les perturberait. Pour ne pas les mettre en danger, il ne faut surtout pas arrêter un nourrissage en plein hiver. Les animaux sauvages doivent conserver leur instinct sauvage pour survivre. Car s’ils sont habitués aux humains (imprégnés) ils ne s’en méfieront pas, et pourront alors se mettre en danger, ne plus chercher à manger par eux-mêmes... Alimenter ces animaux en continu développe aussi chez certains sujets une dépendance à l’humain. Les parents n’apprennent plus aux jeunes à se nourrir par eux-mêmes. (fr)
- Anielskie skrzydło (ang. angel wing, crooked wing) – zespół chorobowy występujący głównie u ptactwa wodnego. Objawia się deformacją ostatniego stawu w skrzydle, w wyniku czego lotki, zamiast układać się wzdłuż ciała, zaczynają wystawać prostopadle na zewnątrz. Wada ta z czasem utrudnia, a nawet uniemożliwia ptakom latanie. „Anielskie skrzydło” spotyka się głównie u kaczek, gęsi i łabędzi, jednak występowanie zanotowano również u gołębi, jastrzębi zwyczajnych oraz papug (papużek falistych, ar i konur). (pl)
- Änglavingar är ett obotligt anatomiskt syndrom som drabbar sjöfåglar, främst gäss, änder och svanar, där den yttersta vingleden är vriden så att vingfjädrarna pekar ut horisontellt, istället för att ligga utmed kroppen hos den sittande fågeln. Den vänstra vingen har större benägenhet att påverkas än den högra, hanar kan ha större benägenhet att utveckla detta syndrom än honor, och fågeln drabbas av det som ung. Det finns ett antal orsaker till att fågeln drabbas av änglavingar. Främst beror det på en felaktigt sammansatt kost där en för kaloririk föda, speciellt rik på protein och fattig på vitamin D, vitamin E och mangan, kan leda till att vingleden underutvecklas och därmed missbildas. Det finns också indikationer på att en för snabb tillväxt hos fågelarter som i vilt tillstånd lever i tempererat eller tropiskt klimat och som naturligt är långsamväxande kan drabbas av syndromet. Andra faktorer som föreslagit kunna spela in är omständigheterna under ruvningen, fysiska skador och genetiska faktorer. Det är främst fåglar som hålls av människan som drabbas av änglavingar. Vilda fåglar som drabbas är oftare sådana som matas av människan. I det vilda blir individer med änglavingar sällan gamla eftersom de nästan alltid helt mister flygförmågan. (sv)
- Asa de anjo, asa torta ou aeroplano é uma síndrome da doença que ocorre principalmente em aves aquáticas, como gansos e patos, em que a última junta da asa é torcida com as penas das asas apontando lateralmente, em vez de repousar contra o corpo. A ocorrência da asa de anjo também foi encontrada em pombos, falcões e papagaios (periquitos e araras ). Pássaros com asa de anjo perdem suas habilidades de voar e, portanto, seu principal método de defesa. A síndrome é adquirida em pássaros jovens. Devido a uma dieta hipercalórica, especialmente uma rica em proteínas e / ou pobre em vitamina D, vitamina E e manganês, uma ou ambas as articulações do carpo (punho) têm seu desenvolvimento atrasado em relação ao resto da asa; por razões desconhecidas, se apenas uma asa é afetada, geralmente é a esquerda. Uma vez que os pássaros afetados são incapazes de escapar de predadores, serão com frequência mutilados ou mortos por eles. Além disso, quando as condições de tempo que ameaçam a vida aumentam, eles são incapazes de escapar para a segurança e, em vez disso, morrem de fome, sucumbem aos ferimentos ou congelam até a morte. (pt)
- Крило янгола - це захворювання, що вражає переважно навколоводних птахів (гуси та качки) за якого суглоб крила деформується таким чином, що махові пір'їни спрямовуються від тіла замість того, щоб лежати паралельно до тіла. Частіше спостерігається у самців. Також існують повідомлення про спостереження серед хижих птахів, дрохфових, папуг. Захворювання часто набувається серед молодих особин. Через висококалорійну дієту, особливо білкову та із низьким вмістом вітаміну D, E, мангану та кальцію, один або обидва променево-зап'ясткові суглоби затримуються у своєму розвитку відносно інших частин крила (через незрозумілі причини, якщо вражається тільки один суглоб, то це, переважно, лівий). В результаті суглоб вивертається назовні та не може виконувати своєї фукнції. Симптоми крила янгола включають також деформацію махових пер, особливо першорядних, або їх ріст під нетиповим кутом. В екстремальних випадках пера нагадують соломинки, що стирчать із крила і являють собою лише стовбур пера. Це захворювання невиліковне серед дорослих птахів і може викликати ранню смертність, оскільки такі птахи не здатні до польоту . У молодих птахів, натомість, наслідки захворювання можна виправити, якщо зафіксувати крило під правильним кутом на час остаточного формування скелету в комбінації із збалансованим раціоном Теоретично, заховорювання можуть спричиняти генетичні чинники, проте, ініціює його розвиток надлишок вуглеводів та білків в раціоні та дефіцит вітаміну Е, кальцію, мангану. Періодично захворювання спостерігається серед диких водоплавних птахів, які тримаються поруч із місцями підгодівлі, особливо якщо в цих місцях підгодовують хлібом . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Angel wing, also known as airplane wing, slipped wing, crooked wing, and drooped wing, is a syndrome that affects primarily aquatic birds, such as geese and ducks, in which the last joint of the wing is twisted with the wing feathers pointing out laterally, instead of lying against the body. Males develop it more frequently than females. It has also been reported in goshawks, bustard chicks, and psittacine birds (budgerigars, macaws, and conures). (en)
- Anielskie skrzydło (ang. angel wing, crooked wing) – zespół chorobowy występujący głównie u ptactwa wodnego. Objawia się deformacją ostatniego stawu w skrzydle, w wyniku czego lotki, zamiast układać się wzdłuż ciała, zaczynają wystawać prostopadle na zewnątrz. Wada ta z czasem utrudnia, a nawet uniemożliwia ptakom latanie. „Anielskie skrzydło” spotyka się głównie u kaczek, gęsi i łabędzi, jednak występowanie zanotowano również u gołębi, jastrzębi zwyczajnych oraz papug (papużek falistych, ar i konur). (pl)
- Als Kippflügel, auch Säbelflügel oder Sperrflügel, wird eine Fehlbildung bei Vögeln bezeichnet, bei der die Handschwingen so verdreht sind, dass die Schwungfedern in Ruhelage nach außen abstehen und durch Reibung am Boden oft bis auf die Federkiele abgewetzt werden. Unabhängig davon, ob sie ein- oder beidseitig auftreten, machen sie die betroffenen Tiere flugunfähig. Die Tiere bleiben aber sonst normal lebensfähig. Kippflügel können bei allen Vogelarten vorkommen, sind aber besonders häufig bei Gänsevögeln und Trappen und hier vor allem bei langsam wachsenden Arten der gemäßigten Zone. Die Erkrankung tritt vor allem bei Vögeln auf, die unnatürlich gefüttert werden, zum Beispiel in Gefangenschaft oder bei mit Brot gefütterten Gänsen in Parkanlagen. Auch in der kommerziellen Mast von Enten u (de)
- L' Aile d'ange, aussi connu sous le nom d'aile d'avion , est un syndrome qui touche d'abord les oiseaux aquatiques tels que les oies et les canards. Ce syndrome se traduit par une déformation de l'aile dont la dernière articulation pointe vers les côtés extérieurs au lieu de se prolonger le long du corps. Il apparaît plus souvent chez les mâles que chez les femelles. On a pu aussi l'observer chez les autours, les outardes et des oiseaux tels que les perruches ondulées, les Aras, et les conures. (fr)
- Änglavingar är ett obotligt anatomiskt syndrom som drabbar sjöfåglar, främst gäss, änder och svanar, där den yttersta vingleden är vriden så att vingfjädrarna pekar ut horisontellt, istället för att ligga utmed kroppen hos den sittande fågeln. Den vänstra vingen har större benägenhet att påverkas än den högra, hanar kan ha större benägenhet att utveckla detta syndrom än honor, och fågeln drabbas av det som ung. (sv)
- Asa de anjo, asa torta ou aeroplano é uma síndrome da doença que ocorre principalmente em aves aquáticas, como gansos e patos, em que a última junta da asa é torcida com as penas das asas apontando lateralmente, em vez de repousar contra o corpo. A ocorrência da asa de anjo também foi encontrada em pombos, falcões e papagaios (periquitos e araras ). Pássaros com asa de anjo perdem suas habilidades de voar e, portanto, seu principal método de defesa. (pt)
- Крило янгола - це захворювання, що вражає переважно навколоводних птахів (гуси та качки) за якого суглоб крила деформується таким чином, що махові пір'їни спрямовуються від тіла замість того, щоб лежати паралельно до тіла. Частіше спостерігається у самців. Також існують повідомлення про спостереження серед хижих птахів, дрохфових, папуг. (uk)
|
