| dbo:abstract
|
- ألكساندر قاسموفيتش كاظم بك (بالروسية: Алекса́ндр Каси́мович Казембе́к أو Казем-Бек)(بالأذرية: Aleksandr Kazımbəy أو Mirzə Kazım-bəy) (بالفارسية: میرزا كاظم بیگ) (22 يونيو 1802 - 27 نوفمبر 1870) مستشرق ومؤرخ إيراني أذربيجاني الأصل. ولد في رشت وأقام مدة في قازان بروسيا ودرّس اللغتين العربية والفارسية في جامعتها، ثم انتقل إلى بطرسبرغ فكان أول عميد لكلية الشرقية للغات فيها. كان من كبار الدارسين في الإسلاميات، متقناً للغات الأوروبية الرئيسية، أكسبته دراساته وتحقيقاته عن الحضارة العربية - الإسلامية شهرة واسعة في الغرب. من آثاره مفتاح كنوز القرآن في الكشف عن كلمات القرآن، طبع في بطرسبرغ سنة 1859.يعد من الرواد الأوائل للأستشراق في روسيا. وقد شغل منصب عميد كلية اللغات الشرقية في جامعة سانت بطرسبرغ الحكومية وكان أحد العلماء الذين وضعوا أسس دراسة الشرق في روسيا على أساس علمي وجعلها في مصاف مدارس الاستشراق الأوروبية، وذاع صيته. علماً بأنه ينتمي إلى أصول أذربيجانية أو فارسية، وقد جمع بين اتقان الثقافتين الأوروبية والشرقية. وأجاد عدة لغات منها الفارسية والأذربيجانية والروسية والتتارية والتركية والفرنسية والعربية والإنجليزية بالإضافة إلى عدد من اللغات القديمة.لقد استطاع أن يقوم بترجمة الأعمال التراثية وبكتابة البحوث ومعالجة المواضيع اللغوية ونظم الشعر وتحقيق المخطوطات ودراسة التشريع الإسلامي. وما زالت أعماله تـُعتمد لدى دراسة تاريخ الشعوب التركية وكذلك تاريخ إيران والتيارات الدينية فيها. عاش حياة صعبة مترعة بالمحن. فقد كان ابن فقيه وعالم إسلامي معروف لكنه اعتنق المسيحية في شبابه عام 1823 بتأثير مبشرين من اسكتلندا. وقد أدى موقفه هذا غير المألوف بالنسبة للمسلمين إلى القطيعة مع والديه وجذوره الإسلامية. وبالرغم من أنه لم يتلق التعليم الجامعي وكان يدرس اللغات الشرقية في قازان فقد انتخب في سن 26 عاما عضوا أساسيا في الجمعية الآسيوية الملكية في لندن. وبعد مرور عامين ألف كتابا حول قواعد اللغة العربية وآدابها وحصل على الماجستير في اللغات الشرقية. وفي الأعوام الأخيرة من حياته حصل على لقب عضو مراسل في أكاديمية العلوم الروسية كما حصل على دكتوراه شرفية في دراسة اللغات الشرقية. (ar)
- Alexander Kasimovich Kazembek (Russian: Алекса́ндр Каси́мович Казембе́к or Казем-Бек; Azerbaijani: Aleksandr Kazımbəy or Mirzə Kazım-bəy; Persian: میرزا کاظم بیگ Mirzâ Kâzem Beg) (22 July 1802 – 27 November 1870), born Muhammad Ali Kazim-bey (Azeri: Məhəmməd Əli Kazımbəy), was an orientalist, historian and philologist. He was the great-grandfather and namesake of the Mladorossi founder Alexander Kazembek. The Cambridge History of Russia refers to him as "a Dagestani Persian of Shi‘i origin", whereas the Archival Collections of Columbia University Libraries refers to his great-grandson as born "into an old noble family of Persian (Azeri) origin". Robert P. Geraci refers to Kasimovich Kazembek as "an Azeri who converted to Christianity." (en)
- Alexander Kassimowitsch Kasembek, geboren Mirsa Muchammed Ali Kasem-Bek, (russisch Александр Касимович Казембек, Geburtsname russisch Мирза Мухаммед Али Казембек; * 22. Julijul. / 3. August 1802greg. in Rascht; † 27. Novemberjul. / 9. Dezember 1870greg. in St. Petersburg) war ein aserbaidschanisch-russischer Orientalist und Hochschullehrer. (de)
- Mirza Kazem-Bek (en cyrillique: Казем-Бек) ou, sous son nom russisé, Alexandre Kassimovitch Kazembek (russe : Алекса́ндр Каси́мович Казембе́к (22 juillet 1802, Rasht, Perse — 27 novembre 1870, Saint-Pétersbourg, Empire russe), né Mouhammad Ali Kazim-bey (Azeri: Məhəmməd Əli Kazımbəy), est un célèbre orientaliste, historien et philologue d'origine azérie. (fr)
- Александр Касимович Казем-Бек (Мирза Казем-Бек; 22 июля 1802 года, Решт, Персия — 27 ноября 1870 года, Санкт-Петербург) — русский учёный-востоковед, первый декан Факультета восточных языков Санкт-Петербургского университета (ныне Восточный факультет СПбГУ), член-корреспондент РАН (1835), доктор филологических наук (1863). Иногда называется основоположником Казанской школы востоковедови одним из организаторов российского востоковедения. По мнению известного русского востоковеда и ираниста В.В. Григорьева, Казем-Бек был одним из тех, кто поставил изучение Востока в России на научные, академические рельсы, вывел российскую науку о Востоке на уровень, не уступающий европейскому, а подчас и превосходящий достигнутое востоковедами Западной Европы. Гражданин и патриот России, Александр Казем-Бек «соединял в себе европейскую ученость с ученостью восточной» (академик А. Н. Кононов). Казем-Бек в совершенстве говорил и писал на азербайджанском, персидском, русском, татарском, турецком, арабском, английском, французском языках, владел также немецким и древнееврейским языками. Блестящее образование, природная одаренность, широкий кругозор позволили учёному с равным успехом заниматься и переводами памятников, и исследованиями, лингвистическими и поэтическими сюжетами, описанием рукописей и мусульманским законоведением. Научное наследие Казем-Бека огромно и разнообразно. До сих пор сохраняют своё значение для науки труды ученого в области тюркологии, истории и религиоведения Ирана. Велики заслуги Казем-Бека, который «обладал темпераментом инициатора и руководителя» (В.В. Бартольд), в становлении университетского востоковедения в Петербурге, в поощрении талантливых студентов и молодых ученых. Судьба Казем-Бека была трудной и полной испытаний. Сын известного мусульманского богослова и законоведа, он в 1823 г. принял христианство пресвитерианского вероисповедания от шотландских миссионеров, получив имя Александр. Этот крайне необычный поступок для мусульманина повлек разрыв с родителями. Не имея даже университетского диплома, Казем-Бек, преподававший восточные языки в Казани, был в возрасте 26 лет избран действительным членом Королевского Азиатского общества в Лондоне, а через 2 года, написав на персидском языке работу по арабской филологии, получил степень магистра восточной словесности. К концу жизни учёный имел звания члена-корреспондента Российской академии наук и почётного доктора восточной словесности. (ru)
- Олександр Касимович Казем-Бек, Мирза Казим-Бек (1802–1870) — російський вчений-сходознавець, перший декан Факультету східних мов Санкт-Петербурзького університету (нині Східний факультет СПбДУ). Іноді називається одним з організаторів російського сходознавства. На думку відомого російського сходознавця й іраніста В. В. Григор'єва, Казем-Бек був одним з тих, хто поставив вивчення Сходу в Росії на наукові, академічні рейки, вивів російську науку про Схід на рівень, який не поступався європейському, а часом і перевершував досягнуте сходознавцями Західної Європи. Олександр Казем-Бек «поєднував у собі європейську вченість із вченістю східної» (академік А. Н. Кононов). Казем-Бек досконало говорив і писав перською, азербайджанською, російською, татарською, турецькою, арабською, англійською, французькою мовами, володів також німецькою та староєврейською мовами. Блискуча освіта, природна обдарованість, широкий кругозір дозволили вченому з рівним успіхом займатися і перекладами пам'ятників, і дослідженнями, лінгвістичними та поетичними сюжетами, описом рукописів і мусульманським законознавством. Наукова спадщина Казем-Бека величезна і різноманітна. До цих пір зберігають своє значення для науки праці вченого в галузі тюркології, історії та релігієзнавства Ірану. Великі заслуги Казем-Бека, який «мав темперамент ініціатора і керівника» (В. В. Бартольд), в становленні університетського сходознавства в Петербурзі, в заохоченні талановитих студентів та молодих вчених. Син відомого мусульманського богослова і законознавця, він у 1823 році прийняв християнство пресвітеріанського віросповідання від шотландських місіонерів, отримавши ім'я Олександр. Цей вкрай незвичайний вчинок для мусульманина спричинив конфлікт з батьками. Не маючи навіть університетського диплома, Казем-Бек, який викладав східні мови в Казані, був у віці 26 років обраний дійсним членом Королівського Азіатського суспільства в Лондоні, а через 2 роки, написавши перською мовою роботу про арабську філологію, отримав ступінь магістра східної словесності. До кінця життя вчений мав звання члена-кореспондента Російської академії наук і почесного доктора східної словесності. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Alexander Kassimowitsch Kasembek, geboren Mirsa Muchammed Ali Kasem-Bek, (russisch Александр Касимович Казембек, Geburtsname russisch Мирза Мухаммед Али Казембек; * 22. Julijul. / 3. August 1802greg. in Rascht; † 27. Novemberjul. / 9. Dezember 1870greg. in St. Petersburg) war ein aserbaidschanisch-russischer Orientalist und Hochschullehrer. (de)
- Mirza Kazem-Bek (en cyrillique: Казем-Бек) ou, sous son nom russisé, Alexandre Kassimovitch Kazembek (russe : Алекса́ндр Каси́мович Казембе́к (22 juillet 1802, Rasht, Perse — 27 novembre 1870, Saint-Pétersbourg, Empire russe), né Mouhammad Ali Kazim-bey (Azeri: Məhəmməd Əli Kazımbəy), est un célèbre orientaliste, historien et philologue d'origine azérie. (fr)
- ألكساندر قاسموفيتش كاظم بك (بالروسية: Алекса́ндр Каси́мович Казембе́к أو Казем-Бек)(بالأذرية: Aleksandr Kazımbəy أو Mirzə Kazım-bəy) (بالفارسية: میرزا كاظم بیگ) (22 يونيو 1802 - 27 نوفمبر 1870) مستشرق ومؤرخ إيراني أذربيجاني الأصل. ولد في رشت وأقام مدة في قازان بروسيا ودرّس اللغتين العربية والفارسية في جامعتها، ثم انتقل إلى بطرسبرغ فكان أول عميد لكلية الشرقية للغات فيها. كان من كبار الدارسين في الإسلاميات، متقناً للغات الأوروبية الرئيسية، أكسبته دراساته وتحقيقاته عن الحضارة العربية - الإسلامية شهرة واسعة في الغرب. من آثاره مفتاح كنوز القرآن في الكشف عن كلمات القرآن، طبع في بطرسبرغ سنة 1859.يعد من الرواد الأوائل للأستشراق في روسيا. وقد شغل منصب عميد كلية اللغات الشرقية في جامعة سانت بطرسبرغ الحكومية وكان أحد العلماء الذين وضعوا أسس دراسة الشرق في روسيا على أساس علمي وجعلها في مصاف مدارس الاس (ar)
- Alexander Kasimovich Kazembek (Russian: Алекса́ндр Каси́мович Казембе́к or Казем-Бек; Azerbaijani: Aleksandr Kazımbəy or Mirzə Kazım-bəy; Persian: میرزا کاظم بیگ Mirzâ Kâzem Beg) (22 July 1802 – 27 November 1870), born Muhammad Ali Kazim-bey (Azeri: Məhəmməd Əli Kazımbəy), was an orientalist, historian and philologist. He was the great-grandfather and namesake of the Mladorossi founder Alexander Kazembek. (en)
- Александр Касимович Казем-Бек (Мирза Казем-Бек; 22 июля 1802 года, Решт, Персия — 27 ноября 1870 года, Санкт-Петербург) — русский учёный-востоковед, первый декан Факультета восточных языков Санкт-Петербургского университета (ныне Восточный факультет СПбГУ), член-корреспондент РАН (1835), доктор филологических наук (1863). (ru)
- Олександр Касимович Казем-Бек, Мирза Казим-Бек (1802–1870) — російський вчений-сходознавець, перший декан Факультету східних мов Санкт-Петербурзького університету (нині Східний факультет СПбДУ). Іноді називається одним з організаторів російського сходознавства. На думку відомого російського сходознавця й іраніста В. В. Григор'єва, Казем-Бек був одним з тих, хто поставив вивчення Сходу в Росії на наукові, академічні рейки, вивів російську науку про Схід на рівень, який не поступався європейському, а часом і перевершував досягнуте сходознавцями Західної Європи. Олександр Казем-Бек «поєднував у собі європейську вченість із вченістю східної» (академік А. Н. Кононов). Казем-Бек досконало говорив і писав перською, азербайджанською, російською, татарською, турецькою, арабською, англійською, франц (uk)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}