| dbo:abstract
|
- Ага́фія — християнське жіноче ім'я. Походить від давньогрецького імені Ἀγάθη, утвореного від грец. ἀγαθή («добра», «хороша»), спорідненого з ἀγάπη («любов», пор. ім'я Любов). Після канонізації мучениці Агафії (Агати) Сицилійської стало канонічним християнським ім'ям. До української запозичене через староцерковнослов'янське посередництво, цим пояснюється наявність звука «ф» на місці θ. У західних районах України поширена форма «Агата», «Аґата» — теж запозичення з грец. Ἀγάθη, але не через староцерковнослов'янське, а через латинське посередництво (від Agatha). Така ж форма прийнята в південнослов'янських мовах (болгарській, сербській) — унаслідок традиції читання церковнослов'янської «фіти» як «т». Співзвучне ім'я «Агапія» може бути народним українським варіантом «Агафія», пов'язаним з поширеною практикою заміни первісно невластивого слов'янським мовам звука «ф» на «п» (пор. «Панас» замість канонічного «Афанасій»), але слід мати на увазі, що існує й рідкісне канонічне ім'я «Агапія», також грецького походження. Українська народна форма — Гафія (Агапія). Зменшені форми — Гафійка, Гафа, Гафієнька, Гафієчка, Гася, Гаша, Гашуня, Гашка, Агатонька, Агаточка, Ага (Гапа, Гапонька). (uk)
- Ага́фья — женское русское личное имя греческого происхождения. Имя восходит к др.-греч. ἀγαθός (agathos), означающему «хороший, добрый»; в древнегреческой мифологии «Агатос» — один из эпитетов Зевса. канонический вариант имени — Агафия; русский именослов также содержит близкородственное имя Агата, заимствованное в XX веке из западноевропейских языков. (ru)
- Ага́фія — християнське жіноче ім'я. Походить від давньогрецького імені Ἀγάθη, утвореного від грец. ἀγαθή («добра», «хороша»), спорідненого з ἀγάπη («любов», пор. ім'я Любов). Після канонізації мучениці Агафії (Агати) Сицилійської стало канонічним християнським ім'ям. До української запозичене через староцерковнослов'янське посередництво, цим пояснюється наявність звука «ф» на місці θ. У західних районах України поширена форма «Агата», «Аґата» — теж запозичення з грец. Ἀγάθη, але не через староцерковнослов'янське, а через латинське посередництво (від Agatha). Така ж форма прийнята в південнослов'янських мовах (болгарській, сербській) — унаслідок традиції читання церковнослов'янської «фіти» як «т». Співзвучне ім'я «Агапія» може бути народним українським варіантом «Агафія», пов'язаним з поширеною практикою заміни первісно невластивого слов'янським мовам звука «ф» на «п» (пор. «Панас» замість канонічного «Афанасій»), але слід мати на увазі, що існує й рідкісне канонічне ім'я «Агапія», також грецького походження. Українська народна форма — Гафія (Агапія). Зменшені форми — Гафійка, Гафа, Гафієнька, Гафієчка, Гася, Гаша, Гашуня, Гашка, Агатонька, Агаточка, Ага (Гапа, Гапонька). (uk)
- Ага́фья — женское русское личное имя греческого происхождения. Имя восходит к др.-греч. ἀγαθός (agathos), означающему «хороший, добрый»; в древнегреческой мифологии «Агатос» — один из эпитетов Зевса. канонический вариант имени — Агафия; русский именослов также содержит близкородственное имя Агата, заимствованное в XX веке из западноевропейских языков. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Ага́фья — женское русское личное имя греческого происхождения. Имя восходит к др.-греч. ἀγαθός (agathos), означающему «хороший, добрый»; в древнегреческой мифологии «Агатос» — один из эпитетов Зевса. канонический вариант имени — Агафия; русский именослов также содержит близкородственное имя Агата, заимствованное в XX веке из западноевропейских языков. (ru)
- Ага́фія — християнське жіноче ім'я. Походить від давньогрецького імені Ἀγάθη, утвореного від грец. ἀγαθή («добра», «хороша»), спорідненого з ἀγάπη («любов», пор. ім'я Любов). Після канонізації мучениці Агафії (Агати) Сицилійської стало канонічним християнським ім'ям. До української запозичене через староцерковнослов'янське посередництво, цим пояснюється наявність звука «ф» на місці θ. У західних районах України поширена форма «Агата», «Аґата» — теж запозичення з грец. Ἀγάθη, але не через староцерковнослов'янське, а через латинське посередництво (від Agatha). Така ж форма прийнята в південнослов'янських мовах (болгарській, сербській) — унаслідок традиції читання церковнослов'янської «фіти» як «т». (uk)
- Ага́фья — женское русское личное имя греческого происхождения. Имя восходит к др.-греч. ἀγαθός (agathos), означающему «хороший, добрый»; в древнегреческой мифологии «Агатос» — один из эпитетов Зевса. канонический вариант имени — Агафия; русский именослов также содержит близкородственное имя Агата, заимствованное в XX веке из западноевропейских языков. (ru)
- Ага́фія — християнське жіноче ім'я. Походить від давньогрецького імені Ἀγάθη, утвореного від грец. ἀγαθή («добра», «хороша»), спорідненого з ἀγάπη («любов», пор. ім'я Любов). Після канонізації мучениці Агафії (Агати) Сицилійської стало канонічним християнським ім'ям. До української запозичене через староцерковнослов'янське посередництво, цим пояснюється наявність звука «ф» на місці θ. У західних районах України поширена форма «Агата», «Аґата» — теж запозичення з грец. Ἀγάθη, але не через староцерковнослов'янське, а через латинське посередництво (від Agatha). Така ж форма прийнята в південнослов'янських мовах (болгарській, сербській) — унаслідок традиції читання церковнослов'янської «фіти» як «т». (uk)
|
