| dbo:abstract
|
- The 1943 meeting of the Bishops' Council of the Russian Orthodox Church held on September 8, 1943, was the first sobor of the Russian Orthodox Church since the 1917–18 Local Council. The assembly was held in Moscow in the in Khamovniki District of the city, that just had been returned to the Moscow Patriarchate by the Soviet Government. The assembly unanimously elected Metropolitan of Moscow and Kolomna Sergius to be the Patriarch of Moscow and all Rus'. The assembly also excommunicated everyone who collaborated with the Axis powers, and reestablished the Holy Synod of the Russian Orthodox Church. (en)
- Архиерейский собор Русской православной церкви 1943 года — архиерейский собор, проходивший 8 сентября 1943 года в Москве в только что переданном Московской патриархии под патриаршую резиденцию особняке в Чистом переулке. Первый Собор Русской церкви после Поместного собора 1917—1918 годов. (ru)
- Архієрейський Собор Руської Православної Церкви 1943 року — архієрейський собор, що проходив 8 вересня 1943 року в Москві в переданому Московської Патріархії під Патріаршу резиденцію особняку в Чистому провулку. Перший Собор Російської церкви після собору 1917-1918 років. Напередодні собору, 4 вересня, відбулася зустріч голови РНК СРСР Й. В. Сталіна з Патріаршим Місцеблюстителем митрополитом Московським і Коломенським Сергієм, митрополитом Ленінградським Алексієм і митрополитом Київським і Галицьким Миколаєм, екзархом України. Вперше після жовтня 1917 року зустрілися глава держави і керівники Російської православної Церкви. З цієї події почався важкий процес відродження повноти життя Російської Православної Церкви. Новий курс Радянської держави щодо церкви з'явився найсильнішим ударом по ідеологічній концепції німецького нацизму який використовував трагічне становище релігії в СРСР, в політиці нацизму, що проводилася на окупованих радянських територіях. Собор одностайно обрав митрополита Московського і Коломенського Сергія патріархом Московським і всієї Русі. Також Собор ухвалив відлучити від Церкви всіх єпископів і священнослужителів, що зрадили Батьківщині і перейшли в табір фашистів і позбавити їх сану. На Соборі був знову утворений Священний Синод Російської Православної Церкви з постійних і тимчасових членів, з урахуванням того, що через ротацію весь єпископат візьме участь в його діяльності. Було прийнято звернення до радянського уряду, в якому висловлювалася підтримка загальнонародної боротьби за порятунок Батьківщини і Звернення до всіх християн світу з закликом про посилення молитви до Господа про швидке здобуття перемоги і відкриття другого фронту. Для німецьких властей рішення Собору являло велику небезпеку і завдавало значної шкоди, тому вони були зацікавлені в дискредитації обраного Патріарха і Собору. У зв'язку з цим, окупаційні власті вимагали від патріаршого екзарха митрополита Віленського та Литовського Сергія заяви про недійсність Собору і обраного Патріарха з церковно-канонічної точки зору, що митрополит Сергій рішуче відкинув. (uk)
|
