| dbo:abstract
|
- Lo zupan (Lingua bielorussa жупан), (IPA:/ˈʐupan/) era un capo d'abbigliamento maschile lungo e molto colorato, portato da membri di tutte le classi sociali dell'Europa centrale tra il XVI ed il XIX secolo. (it)
- Żupan (Polish pronunciation: [ˈʐupan]; Lithuanian: žiponas, Czech: župan, Slovak: župan, Hungarian: kabát, Belarusian: жупан, Ukrainian: жупан) is a long lined garment of West or Central Asian origin which was widely worn by male nobles in the multi-ethnic Polish–Lithuanian Commonwealth and by the Ukrainian Cossacks in the Cossack Hetmanate. It was a typical upper class male attire from the late 16th to the first half of the 18th century. (en)
- Żupan – staropolska męska szata noszona w XVI wieku jako szata wierzchnia, a od połowy XVII wieku pod kontuszem, element polskiego stroju narodowego. W czasach Stefana Batorego i Zygmunta III Wazy traktowany był jako strój reprezentacyjny, noszony samodzielnie bądź widoczny spod szuby, delii czy ferezji. W 2 ćwierci XVII wieku pojawiło się uzupełnienie dla żupana w postaci kontusza. O reprezentacyjności i bogactwie żupana decydowała głównie tkanina. Żupan miał postać długiej sukni z rękawami, zapinana na rząd guzów, drobnych guzików, haftek bądź szamerowana. Codzienne żupany szyto z cienkiego, wełnianego polskiego sukna, natomiast odświętne były z reguły jedwabne. Wzorzyste adamaszki i połyskujące atłasy sprowadzano najczęściej z Włoch. W 1 połowie XVII wieku spotykało się paradne żupany ze wschodniego złotogłowiu o mieniących się barwach. W tym samym czasie zaczęły napływać do Rzeczypospolitej miękkie pasy perskie i tureckie, które noszono na żupanie. Noszono też na żupanie metalowe pasy, złożone z wąskich ogniw spiętych ozdobną klamrą. W Polsce noszony przez szlachtę od XVI do połowy XIX w. Od połowy XVII wieku żupan noszony pod kontuszem stanowił wraz z nim szlachecki ubiór narodowy, kontusz i żupan, noszony nie tylko przez szlachtę, ale także przez mieszczaństwo, a czasem co bogatszych chłopów, od XVII w. były powszechnie uważane za część polskiego stroju narodowego. Według Juliana Horoszkiewicza jest on ewolucyjnym rozwinięciem średniowiecznej tuniki, który wzbogacono tkaninami o perskich wzorcach. W kulturze persko-arabskiej analogicznym strojem jest koszula zwana diszdasz. Część historyków, w tym Jacek Komuda podają mu inne pochodzenie – od średniowiecznych, rycerskich koszul. Ludowym odpowiednikiem żupana była sukmana. (pl)
- Żupan era uma longa, geralmente colorida peça do vestuário masculino usado pela szlachta (classe de nobres da Polônia) no Reino da Polônia e posteriormente na República das Duas Nações. O nome tem origem da palavra italiana giuppa (roupão, vestido) que por sua vez se originou do árabe. De acordo com , a primeira menção de żupan foi em 1393 mas foi adotada pela nobreza da Polônia como seu artigo de vestuário básico apenas no meio do século XVI. Era semelhante a um longo roupão, sempre aberto na frente, com mangas compridas e uma carreira de botões (mais tarde era muito comum serem usados botões decorativos chamados guzy) e desde a década de 1570 também um colarinho. Seu modelo não mudava muito, apenas variava o comprimento, o corte do colarinho e o tipo de tecido usado. Ainda na década de 1660 os colarinhos eram altos, depois eles foram gradativamente se tornando mais baixos, com abertura e cantos arredondados. Ainda no começo o żupan era usado como uma peça externa do vestuário feita de tecido resistente ou lã, forrada com pele de animal e usada com um cinto no qual se pendurava uma espada. Apenas aos poucos é que ela foi se tornando uma roupa mais leve para ser usada sob a bekiesza, delia, kontusz, ferezja, szuba e burka, enquanto que o cinto se tornou um acessório colorido. O żupan serviu naturalmente como o artigo de vestuário usado imediatamente em baixo da armadura, de modo que ele podia ser chamado de um casaco de armamento, especialmente em sua versão militar/cavalaria acolchoada e mais curta, o Żupanik. Depois da década de 1680, era tipicamente usado em baixo de um kontusz e em tal união esses dois artigos de vestuário se tornaram o traje nacional da Polônia até o meio do século XIX. Os żupans eram confeccionados com vários tipos de tecidos conforme a disponibilidade financeira dos elementos da szlachta ou das classes mais baixas. Os magnatas geralmente usavam żupans que traziam botões dourados ou adornados com jóias e feitos com o mais caro tecido existente naquela época tal como o extremamente caro tecido persa conhecido como , que levou as pessoas que a usavam a serem chamadas de karmazyni ou "homens de carmesim", além de vários outros tecidos não menos caros à base de seda como cetins, brocados e adamascados. Os mais ricos da szlachta competiam com os magnatas com versões mais baratas de tecidos de seda e linho enquanto que a camada mais baixa da szlachta costumavam usar żupans mais baratos feitos de linho branco (no verão) ou de lã em cores escuras (no inverno), por isso eles eram conhecidos por, szaraczkowie ou "homens de cinza". Outras classes sociais tentaram competir com a szlachta. Os moradores das cidades usavam żupans amarelos feitos de cânhamo, que resultou em serem apelidados de 'łyczki'. Os judeus poloneses usavam żupans negros e os camponeses assim como a nobreza mais pobre usavam simples żupans acinzentados de lã ou de tecido comum. No século XVIII na Polônia, o żupan tornou-se mais leve, com mangas compridas e justas, sendo a parte das costas, que ficava escondida, confeccionada de algum tecido mais barato como o linho ou o algodão. Chegou então a sua versão final (que foi usada com o kontusz e um cinto largo, colorido, feito de tecido) e sobreviveu até o século XIX como parte do "traje típico nacional" e vestuário essencial masculino inclusive dos camponeses. (pt)
- Жупа́н (пол. żupan) — у XVI—XVIII століттях східно-європейський приталений верхній одяг східного походження. Елемент сарматської моди. Поширений серед заможного населення Речі Посполитої (сучасної Польщі, Литви, України та Білорусі) — шляхти, козаків, міщан, пізніше набув поширення серед селян. Шили жупани з дорогих тканин — , парчі або тонкого фабричного сукна, частіше синього або зеленого кольору. Він був приталений, з призбираною спинкою; поли, що ледве сходилися, манжети і кишені обшивалися кольоровою тканиною, тасьмою, шнурами, гарусом. Чоловічий жупан защіпався гапликами з лівої сторони. Поверх жупана одягали кунтуш. Зроблений із синього сукна й обшитий білим хутром жупан був шлюбним верхнім чоловічим і жіночим одягом. (uk)
- Жупа́н:
* у поляков и белорусов — старинный дворянский (шляхетский) костюм, род сюртука, часто ношеный под контушом;
* на территории Украины — тёплая верхняя одежда, род охабня, на народном языке — зипун;
* в Рязанской и Смоленской областях так называют простой крестьянский кафтан; короткий кафтан, (Ярославская область);
* в Вологодской области употребляется для обозначения так наз. , худого рабочего кафтана или зипуна, сермяги. Также шуба, тулуп.
* Украинская и польская поговорка: «Как надел жупан, так уже и .» (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Lo zupan (Lingua bielorussa жупан), (IPA:/ˈʐupan/) era un capo d'abbigliamento maschile lungo e molto colorato, portato da membri di tutte le classi sociali dell'Europa centrale tra il XVI ed il XIX secolo. (it)
- Żupan (Polish pronunciation: [ˈʐupan]; Lithuanian: žiponas, Czech: župan, Slovak: župan, Hungarian: kabát, Belarusian: жупан, Ukrainian: жупан) is a long lined garment of West or Central Asian origin which was widely worn by male nobles in the multi-ethnic Polish–Lithuanian Commonwealth and by the Ukrainian Cossacks in the Cossack Hetmanate. It was a typical upper class male attire from the late 16th to the first half of the 18th century. (en)
- Жупа́н (пол. żupan) — у XVI—XVIII століттях східно-європейський приталений верхній одяг східного походження. Елемент сарматської моди. Поширений серед заможного населення Речі Посполитої (сучасної Польщі, Литви, України та Білорусі) — шляхти, козаків, міщан, пізніше набув поширення серед селян. Шили жупани з дорогих тканин — , парчі або тонкого фабричного сукна, частіше синього або зеленого кольору. Він був приталений, з призбираною спинкою; поли, що ледве сходилися, манжети і кишені обшивалися кольоровою тканиною, тасьмою, шнурами, гарусом. Чоловічий жупан защіпався гапликами з лівої сторони. Поверх жупана одягали кунтуш. Зроблений із синього сукна й обшитий білим хутром жупан був шлюбним верхнім чоловічим і жіночим одягом. (uk)
- Жупа́н:
* у поляков и белорусов — старинный дворянский (шляхетский) костюм, род сюртука, часто ношеный под контушом;
* на территории Украины — тёплая верхняя одежда, род охабня, на народном языке — зипун;
* в Рязанской и Смоленской областях так называют простой крестьянский кафтан; короткий кафтан, (Ярославская область);
* в Вологодской области употребляется для обозначения так наз. , худого рабочего кафтана или зипуна, сермяги. Также шуба, тулуп.
* Украинская и польская поговорка: «Как надел жупан, так уже и .» (ru)
- Żupan – staropolska męska szata noszona w XVI wieku jako szata wierzchnia, a od połowy XVII wieku pod kontuszem, element polskiego stroju narodowego. W czasach Stefana Batorego i Zygmunta III Wazy traktowany był jako strój reprezentacyjny, noszony samodzielnie bądź widoczny spod szuby, delii czy ferezji. W 2 ćwierci XVII wieku pojawiło się uzupełnienie dla żupana w postaci kontusza. O reprezentacyjności i bogactwie żupana decydowała głównie tkanina. Żupan miał postać długiej sukni z rękawami, zapinana na rząd guzów, drobnych guzików, haftek bądź szamerowana. (pl)
- Żupan era uma longa, geralmente colorida peça do vestuário masculino usado pela szlachta (classe de nobres da Polônia) no Reino da Polônia e posteriormente na República das Duas Nações. O nome tem origem da palavra italiana giuppa (roupão, vestido) que por sua vez se originou do árabe. De acordo com , a primeira menção de żupan foi em 1393 mas foi adotada pela nobreza da Polônia como seu artigo de vestuário básico apenas no meio do século XVI. Era semelhante a um longo roupão, sempre aberto na frente, com mangas compridas e uma carreira de botões (mais tarde era muito comum serem usados botões decorativos chamados guzy) e desde a década de 1570 também um colarinho. Seu modelo não mudava muito, apenas variava o comprimento, o corte do colarinho e o tipo de tecido usado. Ainda na década de 1 (pt)
|
