This HTML5 document contains 167 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-elhttp://el.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nohttp://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
n53https://www.academia.edu/
n36http://hy.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fihttp://fi.dbpedia.org/resource/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
schemahttp://schema.org/
n4http://
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
n43http://www.unc.edu/~melchert/
dbpedia-mkhttp://mk.dbpedia.org/resource/
dctermshttp://purl.org/dc/terms/
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbphttp://dbpedia.org/property/
n24https://web.archive.org/web/20170225141334/https:/www.ediana.gwi.uni-muenchen.de/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-idhttp://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
umbel-rchttp://umbel.org/umbel/rc/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ishttp://is.dbpedia.org/resource/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-thhttp://th.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
n42http://cv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
yago-reshttp://yago-knowledge.org/resource/
n18https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-slhttp://sl.dbpedia.org/resource/
n23http://sw.cyc.com/concept/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
n47http://ast.dbpedia.org/resource/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-nnhttp://nn.dbpedia.org/resource/
n8https://www.hethport.uni-wuerzburg.de/CTH/
dbpedia-kohttp://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-trhttp://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-glhttp://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fahttp://fa.dbpedia.org/resource/
n16http://www.w3.org/2006/03/wn/wn20/instances/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item
dbr:Palaic_language
rdf:type
yago:Language106282651 yago:Abstraction100002137 owl:Thing yago:WikicatIndo-EuropeanLanguages wikidata:Q315 dbo:Language schema:Language yago:WikicatAncientLanguages yago:Communication100033020 yago:WikicatAnatolianLanguages umbel-rc:Language yago:WikicatLanguagesOfAncientAnatolia yago:WikicatLanguages yago:WikicatExtinctLanguages yago:WikicatExtinctLanguagesOfAsia
rdfs:label
Lingua palaica Língua palaica Palaiska パラー語 Bahasa Pala Παλαϊκή γλώσσα Palaic language Idioma palaíta Палайский язык 팔라어 (아나톨리아어파) Język palajski Палайська мова Palajština Palaïte Palaïsch Palaische Sprache Palaic
rdfs:comment
팔라어(Palaic)는 아나톨리아어파의 언어로 현재는 사멸한 언어이다. 하투사의 청동기시대의 설명문자판을 통해 그 존재가 밝혀졌다. 히타이트어로는 'palaumnili'라고 하는데 이것은 '팔라인들의'라는 의미이고, 여기서 '팔라'는 히타이트 중심부(오늘날 터키 본토)에서 북서쪽에 해당하는 지역을 의미하는 것으로 여겨진다. 이 지역은 기원전 14세기 경에 카스카족들이 점령했으며 그 때 이 언어도 사멸되었으리라 여겨진다. Bahasa Pala adalah bahasa Indo-Eropa yang telah punah, memiliki bukti tertulis berupa prasasti aksara paku yang ditemukan di Hattusa, ibu kota Kerajaan Het dari Zaman Perunggu. Pala, mungkin pernah dituturkan di Anatolia utara, dan umumnya dianggap sebagai salah satu dari empat cabang utama rumpun bahasa Anatolia, bersama dengan bahasa Het (Anatolia tengah), uwia (Anatolia selatan), dan Lidia (Anatolia barat). El idioma palaíta o palaico es una lengua indoeuropea perteneciente al grupo anatolio, según lo señalado por el nombre de los palaico en la zona denominada por los textos hititas. Język palajski – wymarły język z podrodziny anatolijskiej języków indoeuropejskich. Pala of Palaisch was een Anatolische taal. Het is slechts fragmentarisch bekend. Het was de taal van het Pontosgebied. Η Παλαϊκή γλώσσα είναι μία από τις γλώσσες της Εποχής του Χαλκού της Β. Ανατολίας και ομιλείτο στη ΒΔ ζώνη της πολιτισμικής επικράτειας των Χιττιτών. Μοιάζει με τη Χιττιτική γλώσσα και έγινε γνωστή χάρη σε λιγοστές πινακίδες της 2ης χιλιετίας Π.Κ.Ε., που ανακαλύφθηκαν στo Μπογιάζκιοϊ (Bogazköy), την αρχαία Χαττούσα, το 1905. Η ακαδημαϊκή έρευνα υποδεικνύει ότι η γλώσσα ήταν ήδη εξαφανισμένη την περίοδο που γράφτηκαν οι πινακίδες. Το όνομα της γλώσσας προέρχεται από την πόλη Παλά (Palā), στην περιοχή της Παφλαγονίας των κλασικών χρόνων και φαίνεται πως χρησιμοποιείτο σε τελετουργίες για τον θεό Ζιμπάρβα (Zibarwa). Υποδείχθηκε ως ανεξάρτητη ινδοευρωπαϊκή γλώσσα από τον Εμί Φορρέ (Emil Forrer) Das Palaische (heth. palaumnili) wurde im 2. Jahrtausend v. Chr. im nördlichen Anatolien gesprochen, in der Region Pala, nordwestlich vom hethitischen Kernland, und gehörte zu den anatolischen Sprachen, einer Untergruppe der indogermanischen Sprachen. Es kam spätestens im 13. Jahrhundert v. Chr. außer Gebrauch. Bekannt sind nur etwa 200 Wörter in palaischen Ritualtexten, die im Palastarchiv der hethitischen Hauptstadt Ḫattuša in Keilschrifttexten überliefert sind. Il palaico è una lingua indoeuropea estinta, appartenente alla famiglia delle lingue anatoliche, attestata in tavolette incise con caratteri cuneiformi ad Ḫattuša. Il nome della lingua in ittita era palaumnili, o "del popolo di Pala"; Pala si trovava probabilmente a nord-ovest della zona di insediamento centrale degli ittiti, perciò nel nord-ovest dell'odierna Turchia continentale. La regione venne conquistata dai barbari Kaska verso la fine del XV secolo a.C. e con molta probabilità la lingua si estinse poco dopo quel periodo. Пала́йский язы́к — вымерший малоазийский язык, принадлежавший к анатолийской ветви индоевропейских языков. Засвидетельствован в ритуальных клинописных текстах XVII—XIV веков до н. э., найденных в Хаттусе — столице Хеттского царства. Сохранившиеся тексты преимущественно использовались в культе божества Ципарфы (Цапарфы), заимствованного хеттами из хаттского пантеона. Палайский перестал использоваться как живой язык уже к XIII веку до н. э., а возможно даже уже в XVII веке до н. э., к которому относятся самые ранние сохранившиеся тексты. パラー語（パラーご）は、アナトリア半島北部で紀元前2千年紀に使われていた言語。インド・ヨーロッパ語族のアナトリア語派に属する。 Палайська мова — мертва малоазіатська мова, що належала до анатолійської групи індоєвропейських мов. Засвідчена в ритуальних клинописних текстах 17-14 століть до н. е., знайдених в Хаттусі — столиці Хеттського царства. Палайська мова згадується в хеттських текстах під назвою palaumnili («народу Пала»). Пала була розташована, ймовірно, на північний захід від держави хеттів, уздовж річки Кизил-Ірмак в центральній Анатолії (на північному заході сучасної Туреччини). Відносна мізерність інформації обмежує подальші дослідження. Palaic is an extinct Indo-European language, attested in cuneiform tablets in Bronze Age Hattusa, the capital of the Hittites. Palaic, which was apparently spoken mainly in northern Anatolia, is generally considered to be one of four primary sub-divisions of the Anatolian languages, alongside Hittite (central Anatolia), Luwic (southern Anatolia) and Lydian (western Anatolia). Le palaïte est une langue indo-européenne, appartenant au groupe anatolien, par un peuple désignés aussi sous le nom de Palaïte dans la région appelée Pala par les textes hittites. Ce nom est apparenté à celui de Palestine et de Philistin. El palaic és una llengua indoeuropea pertanyent al grup de llengües anatòloiques parlada antigament a la regió de Pala (Àsia Menor). Actualment és una llengua morta. Es coneix només per uns breus passatges en texts rituals hitites. Palaico é uma língua extinta do tronco Indo-Europeu, presente em tabletes com escrita cuneiforme da Idade do Bronze de Hatusa, a capital dos Hititas. Seu nome em Hitita é palaumnili, ou "do povo de Pala"; Palā foi, provavelmente, um reino ao noroeste do núcleo de governo hitita, ou seja, no noroeste da Anatólia na atual Turquia. Essa região foi invadida pelo Kaskas no século XV a.C., e a língua provavelmente caiu em desuso nos dicionários desse tempo. Palaiska är ett utdött språk som en gång talades i Anatolien i nuvarande Turkiet. Språket är känt i skrift från det andra årtusendet f.Kr. och tillhör språkgruppen anatoliska språk bland de indoeuropeiska språken. Endast omkring 200 ord är kända från palaiskan och de är kända från de hettitiska texter arkeologer fann i Boğazköy. Palaiskan dog ut senast 1200 f.Kr. Onofrio Carruba har gjort en av de få studier som finns om språket.
foaf:name
Palaic
dbp:name
Palaic
dcterms:subject
dbc:Languages_extinct_in_the_14th_century_BC dbc:Anatolian_languages dbc:Palaic_peoples dbc:Languages_attested_from_the_2nd_millennium_BC
dbo:wikiPageID
840472
dbo:wikiPageRevisionID
1124584230
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Hittite_language dbr:Morphology_(linguistics) dbr:Northern_Anatolia dbr:Cuneiform dbr:Indo-European_languages dbr:Kaskians dbr:Ludwig-Maximilians-Universität_München dbr:Luwic dbr:Palaic_peoples dbc:Languages_extinct_in_the_14th_century_BC dbr:Lydian_language dbr:Anatolia dbr:1300_BCE dbr:Pala_(Anatolia) dbr:Emmanuel_Laroche dbc:Anatolian_languages dbc:Palaic_peoples dbr:Tiwaz_(Luwian_deity) dbr:Bronze_Age dbr:Cuneiform_script dbr:Turkey dbr:Anatolian_languages dbr:Luwian_language dbc:Languages_attested_from_the_2nd_millennium_BC dbr:Hattusa dbr:Anatolian_hieroglyph dbr:Catalog_of_Hittite_texts dbr:Proto-Indo-European dbr:Hittites
dbo:wikiPageExternalLink
n4:www.ediana.gwi.uni-muenchen.de n8: n24: n43:anatoliangenitive.pdf n53:49093938
owl:sameAs
wikidata:Q36582 dbpedia-el:Παλαϊκή_γλώσσα dbpedia-nn:Palaisk dbpedia-ca:Palaic dbpedia-fr:Palaïte dbpedia-ko:팔라어_(아나톨리아어파) n18:3Npxi dbpedia-fa:زبان_پالائی dbpedia-th:ภาษาปาลา n23:Mx4rvVj-iZwpEbGdrcN5Y29ycA dbpedia-tr:Palaca dbpedia-de:Palaische_Sprache yago-res:Palaic_language dbpedia-sl:Palajščina dbpedia-sv:Palaiska dbpedia-pt:Língua_palaica dbpedia-ja:パラー語 n36:Պալայերեն dbpedia-it:Lingua_palaica dbpedia-no:Palaisk dbpedia-es:Idioma_palaíta dbpedia-mk:Палајски_јазик n42:Пала_чĕлхи freebase:m.03g01m dbpedia-gl:Lingua_palaíta n47:Idioma_palaíta dbpedia-nl:Palaïsch dbpedia-cs:Palajština dbpedia-uk:Палайська_мова dbpedia-id:Bahasa_Pala dbpedia-pl:Język_palajski dbpedia-ru:Палайский_язык dbpedia-is:Palaíska dbpedia-fi:Palaijin_kieli
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Portal dbt:Short_description dbt:Anatolian_peoples dbt:Ill dbt:Reflist dbt:Infobox_language dbt:Cite_web dbt:Cite_journal dbt:Cite_book dbt:Anatolian_languages
dbp:ethnicity
dbr:Palaic_peoples
dbp:extinct
around 1300 BCE
dbp:fam
dbr:Anatolian_languages
dbp:region
dbr:Anatolia
dbo:abstract
Палайська мова — мертва малоазіатська мова, що належала до анатолійської групи індоєвропейських мов. Засвідчена в ритуальних клинописних текстах 17-14 століть до н. е., знайдених в Хаттусі — столиці Хеттського царства. Палайська мова згадується в хеттських текстах під назвою palaumnili («народу Пала»). Пала була розташована, ймовірно, на північний захід від держави хеттів, уздовж річки Кизил-Ірмак в центральній Анатолії (на північному заході сучасної Туреччини). У цей регіон був завойований , і мова, швидше за все, в цей же період вийшла з повсякденного вжитку в результаті асиміляції, хоча і залишалася мовою культу до 13-го століття до н. е. Граматика палайської мови близька до хеттської. Існує версія, що ці мови деякий час після відгалуження лувійської мови складали одну підгрупу анатолійських мов. В області лексики виділяються запозичення з хеттської мови, що містять звук /f/. Тексти, що збереглися, відносяться в основному культу божества, запозиченого хеттами з . У них міститься не більше 250 слів, з яких понад 100 не розшифровані або пошкоджені. Відносна мізерність інформації обмежує подальші дослідження. Das Palaische (heth. palaumnili) wurde im 2. Jahrtausend v. Chr. im nördlichen Anatolien gesprochen, in der Region Pala, nordwestlich vom hethitischen Kernland, und gehörte zu den anatolischen Sprachen, einer Untergruppe der indogermanischen Sprachen. Es kam spätestens im 13. Jahrhundert v. Chr. außer Gebrauch. Bekannt sind nur etwa 200 Wörter in palaischen Ritualtexten, die im Palastarchiv der hethitischen Hauptstadt Ḫattuša in Keilschrifttexten überliefert sind. Eine Eigenschaft des Palaischen war das Vorkommen des in seinen Schwesternsprachen fehlenden labialen Frikativs, der in der Keilschrift alternierend mit pa oder waa wiedergegeben wird, was auf hattisches Substrat zurückgeführt wird. So ist der Name des palaischen Hauptgottes Zaparwa als /Zparfa/ auszusprechen. Pala of Palaisch was een Anatolische taal. Het is slechts fragmentarisch bekend. Het was de taal van het Pontosgebied. Il palaico è una lingua indoeuropea estinta, appartenente alla famiglia delle lingue anatoliche, attestata in tavolette incise con caratteri cuneiformi ad Ḫattuša. Il nome della lingua in ittita era palaumnili, o "del popolo di Pala"; Pala si trovava probabilmente a nord-ovest della zona di insediamento centrale degli ittiti, perciò nel nord-ovest dell'odierna Turchia continentale. La regione venne conquistata dai barbari Kaska verso la fine del XV secolo a.C. e con molta probabilità la lingua si estinse poco dopo quel periodo. L'area in cui si parlava il palaico (in rosso) nel II millennio a.C., accanto alle altre lingue anatoliche della regione: l'ittita (in giallo) e il luvio (in azzurro) Il palaico dimostra chiari segni dell'appartenenza alla famiglia indoeuropea. L'antico ittita possedeva la desinenza di genitivo singolare -as all'incirca nel 1600 a.C. (si compari la desinenza indoeuropea *-os); il luvio cuneiforme possedeva invece il suffisso aggettivale -ssa. Il palaico, al confine settentrionale di entrambe, così come il successivo luvio geroglifico, possedeva entrambe le forme, una desinenza di genitivo in -as ed un suffisso aggettivale in -asa. Il palaico inoltre mostra la stessa distinzione di genere mostrata in ittita, cioè semplicemente animato vs inanimato; inoltre ancora possiede forme pronominali simili. Perciò è accettato che il palaico sia una lingua anatolica ma non è chiaro se sia strettamente imparentata con l'ittita o con il luvio cuneiforme. Η Παλαϊκή γλώσσα είναι μία από τις γλώσσες της Εποχής του Χαλκού της Β. Ανατολίας και ομιλείτο στη ΒΔ ζώνη της πολιτισμικής επικράτειας των Χιττιτών. Μοιάζει με τη Χιττιτική γλώσσα και έγινε γνωστή χάρη σε λιγοστές πινακίδες της 2ης χιλιετίας Π.Κ.Ε., που ανακαλύφθηκαν στo Μπογιάζκιοϊ (Bogazköy), την αρχαία Χαττούσα, το 1905. Η ακαδημαϊκή έρευνα υποδεικνύει ότι η γλώσσα ήταν ήδη εξαφανισμένη την περίοδο που γράφτηκαν οι πινακίδες. Το όνομα της γλώσσας προέρχεται από την πόλη Παλά (Palā), στην περιοχή της Παφλαγονίας των κλασικών χρόνων και φαίνεται πως χρησιμοποιείτο σε τελετουργίες για τον θεό Ζιμπάρβα (Zibarwa). Υποδείχθηκε ως ανεξάρτητη ινδοευρωπαϊκή γλώσσα από τον Εμί Φορρέ (Emil Forrer) Bahasa Pala adalah bahasa Indo-Eropa yang telah punah, memiliki bukti tertulis berupa prasasti aksara paku yang ditemukan di Hattusa, ibu kota Kerajaan Het dari Zaman Perunggu. Pala, mungkin pernah dituturkan di Anatolia utara, dan umumnya dianggap sebagai salah satu dari empat cabang utama rumpun bahasa Anatolia, bersama dengan bahasa Het (Anatolia tengah), uwia (Anatolia selatan), dan Lidia (Anatolia barat). Nama Pala dalam bahasa Het adalah palaumnili, berarti "bangsa Pala"; Pala mungkin berada di barat laut daerah inti Het, jadi di barat laut Turki saat ini. Wilayah itu dikuasai oleh bangsa Kaska pada abad ke-15 SM, dan bahasa tersebut kemungkinan tidak lagi digunakan sehari-hari sejak saat itu. El idioma palaíta o palaico es una lengua indoeuropea perteneciente al grupo anatolio, según lo señalado por el nombre de los palaico en la zona denominada por los textos hititas. Język palajski – wymarły język z podrodziny anatolijskiej języków indoeuropejskich. Palaico é uma língua extinta do tronco Indo-Europeu, presente em tabletes com escrita cuneiforme da Idade do Bronze de Hatusa, a capital dos Hititas. Seu nome em Hitita é palaumnili, ou "do povo de Pala"; Palā foi, provavelmente, um reino ao noroeste do núcleo de governo hitita, ou seja, no noroeste da Anatólia na atual Turquia. Essa região foi invadida pelo Kaskas no século XV a.C., e a língua provavelmente caiu em desuso nos dicionários desse tempo. El palaic és una llengua indoeuropea pertanyent al grup de llengües anatòloiques parlada antigament a la regió de Pala (Àsia Menor). Actualment és una llengua morta. Es coneix només per uns breus passatges en texts rituals hitites. Palaic is an extinct Indo-European language, attested in cuneiform tablets in Bronze Age Hattusa, the capital of the Hittites. Palaic, which was apparently spoken mainly in northern Anatolia, is generally considered to be one of four primary sub-divisions of the Anatolian languages, alongside Hittite (central Anatolia), Luwic (southern Anatolia) and Lydian (western Anatolia). Its name in Hittite is palaumnili, or "of the people of Pala"; Pala was probably to the northwest of the Hittite core area, so in the northwest of present mainland Turkey. The region was overrun by the Kaskians in the 15th century BC, and the language likely went out of daily use at that time. Пала́йский язы́к — вымерший малоазийский язык, принадлежавший к анатолийской ветви индоевропейских языков. Засвидетельствован в ритуальных клинописных текстах XVII—XIV веков до н. э., найденных в Хаттусе — столице Хеттского царства. Сохранившиеся тексты преимущественно использовались в культе божества Ципарфы (Цапарфы), заимствованного хеттами из хаттского пантеона. Палайский перестал использоваться как живой язык уже к XIII веку до н. э., а возможно даже уже в XVII веке до н. э., к которому относятся самые ранние сохранившиеся тексты. Le palaïte est une langue indo-européenne, appartenant au groupe anatolien, par un peuple désignés aussi sous le nom de Palaïte dans la région appelée Pala par les textes hittites. Ce nom est apparenté à celui de Palestine et de Philistin. パラー語（パラーご）は、アナトリア半島北部で紀元前2千年紀に使われていた言語。インド・ヨーロッパ語族のアナトリア語派に属する。 팔라어(Palaic)는 아나톨리아어파의 언어로 현재는 사멸한 언어이다. 하투사의 청동기시대의 설명문자판을 통해 그 존재가 밝혀졌다. 히타이트어로는 'palaumnili'라고 하는데 이것은 '팔라인들의'라는 의미이고, 여기서 '팔라'는 히타이트 중심부(오늘날 터키 본토)에서 북서쪽에 해당하는 지역을 의미하는 것으로 여겨진다. 이 지역은 기원전 14세기 경에 카스카족들이 점령했으며 그 때 이 언어도 사멸되었으리라 여겨진다. Palaiska är ett utdött språk som en gång talades i Anatolien i nuvarande Turkiet. Språket är känt i skrift från det andra årtusendet f.Kr. och tillhör språkgruppen anatoliska språk bland de indoeuropeiska språken. Endast omkring 200 ord är kända från palaiskan och de är kända från de hettitiska texter arkeologer fann i Boğazköy. Palaiskan dog ut senast 1200 f.Kr. Onofrio Carruba har gjort en av de få studier som finns om språket.
dbp:familycolor
Indo-European
dbp:glotto
pala1331
dbp:glottorefname
Palaic
dbp:iso
plq
dbp:linglist
plq
dbo:languageFamily
dbr:Anatolian_languages
gold:hypernym
dbr:Language
dbp:wordnet_type
n16:synset-language-noun-1
dbo:spokenIn
dbr:Anatolia
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Palaic_language?oldid=1124584230&ns=0
dbo:wikiPageLength
5163
dbo:iso6393Code
plq
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Palaic_language