This HTML5 document contains 246 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
n67	http://hy.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n30	http://www.space.com/scienceastronomy/solarsystem/
n16	https://arxiv.org/abs/hep-ph/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
n46	http://muller.lbl.gov/papers/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n28	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mk	http://mk.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n26	http://dbpedia.org/resource/File:
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
n45	http://www.astrobio.net/exclusive/3427/
dbpedia-ga	http://ga.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-id	http://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-vi	http://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
n48	http://muller.lbl.gov/pages/
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
n47	https://www.youtube.com/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
n65	http://ta.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n51	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
n32	http://www.spacedaily.com/reports/
n42	http://th-www.if.uj.edu.pl/acta/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
n57	http://bs.dbpedia.org/resource/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
n55	http://www.mpg.de/4372308/
n21	http://lt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item

dbr:Nemesis_(hypothetical_star)

rdf:type

yago:WikicatM-typeMain-sequenceStars yago:WikicatHypotheticalTrans-NeptunianObjects yago:Whole100003553 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Body105216365 dbo:Star yago:WikicatTrans-NeptunianObjects yago:CelestialBody109239740 yago:Star109444100 owl:Thing yago:WikicatStars yago:Object100002684 yago:NaturalObject100019128 yago:WikicatHypotheticalAstronomicalObjects yago:WikicatHypotheticalStars yago:WikicatHypotheticalBodiesOfTheSolarSystem

rdfs:label

Немезида (зоря) Nemesis (ster) Nemesis (hvězda) 네메시스 (항성) ネメシス (仮説上の恒星) Nemezo (stelo) Nemesis (bintang hipotetis) Hipòtesi Nèmesi Réalta an bháis 涅墨西斯星 Némésis (étoile hypothétique) Nemesis hipotesia Немезида (звезда) Nemesis (astronomia) Nemesis (hypotetisk stjärna) نمسيس (نجم مفترض) Nemesis (astronomia) Nemesis (Stern) Hipótesis Némesis Nemesis (hypothetical star) Νέμεσις (αστέρας) Nêmesis (estrela hipotética)

rdfs:comment

涅墨西斯星（英語：Nemesis，又譯復仇女神星），亦稱太陽伴星、黑暗伴星，是于1984年首次提出的一顆為了解釋地球週期性大滅絕的原因而假設存在的一颗非常暗淡的棕矮星或紅矮星，其近日點為一光年，遠日點則為三光年，距離太陽95,000天文單位（1.5光年），為假定中太陽的伴星。現時尚未有證據證明其存在。 ネメシス（Nemesis）とは、存在が提唱されている仮説上の赤色矮星または褐色矮星で、1984年に地質学的記録において約2600万年周期でより頻繁に発生する大量絶滅を説明するために、太陽から約95,000 au（約1.5光年）離れたオールトの雲よりも遠い距離を周回していると仮定された。 より強力な新しい赤外線望遠鏡の観測技術を用いれば、太陽から10光年以内にある最低で表面温度150 Kの褐色矮星も検出できるが、広域赤外線探査衛星（WISE）による観測ではネメシスは発見されなかった。2011年に、地球近傍小惑星の衝突リスク評価の研究で知られているNASAの科学者David Morrisonは、こうした天体は赤外線による掃天観測で発見されるはずであり、ネメシスのような天体が存在するという確証はないと記している。 Nemesis – hipotetyczna gwiazda towarzysząca Słońcu, której istnienie zasugerowano na podstawie regularności w występowaniu masowych wymierań w historii Ziemi. Nazwa tej gwiazdy pochodzi od bogini przeznaczenia z mitologii greckiej. Nemesis („hvězda smrti“, podle řecké bohyně pomsty a odplaty Nemesis) je astronomický koncept, který vzešel z pozorování domnělé cykličnosti masových vymírání v dějinách života na Zemi, odkrytých v geologickém záznamu. Tento koncept je jednou z hypotéz, která má toto pozorované vymírání vysvětlit. Podle paleontologů Davida M. Raupa a Jacka Sepkoskiho, kteří s ideou v roce 1983 přišli, může za pravidelně se opakující vymírání s periodou kolem 26 milionů let neznámá hvězda, která obíhá kolem našeho Slunce a v těchto obdobích vždy gravitačně způsobí přísun asteroidů a komet, které se pak se Zemí mohou srazit. Geofyzik Luis Walter Alvarez a jeho spolupracovníci spočítali, že by se muselo jednat o hnědého nebo červeného trpaslíka ve vzdálenosti asi 1,5–3 světelných let od Slunce. Dosud však žád Nemesis är en hypotetisk stjärna som tillsammans med solen skulle utgöra en dubbelstjärna. Teorin om Nemesis har framlagts som förklaring för det sekulära fenomen av regelbundna störningar av Oorts kometmoln, som antas ge upphov till kraftiga meteoritnedslag och påföljande massutdöenden varje 26 miljoner år. och publicerade idén i tidskriften Nature 1984, i samband med det tidiga 1980-talets diskussioner om dinosauriernas utdöende. Nemesis hipotesia (fisikaria Kaliforniako Berkeleyn), (fisikaria, Princetoneko ikasketa aurreratuen institutuan) eta (Princeto) eraikita izan zen 1984an eta Nature (vol 308, pp 715-717, 1984) deitutako aldizkari ospetsuan argitaratu zen. Muller hau esatera ailegatu da: “milioi bat dolarrekin Nemesis aurkituko dut”. 1985tean Whitmire eta Matese, hego Luisianako unibertsitatekoak , Nemesis zulo beltz bat izan zitekeela esan zuen. Немези́да (лат. Nemesis) — гипотетическая труднообнаружимая звезда (красный карлик, белый карлик или коричневый карлик). Предполагается, что она обращается вокруг Солнца на расстоянии 50—100 тысяч астрономических единиц (0,8—1,5 светового года), за пределами облака Оорта. Предположение о существовании такой звезды было сделано в попытке объяснить наблюдаемую периодичность массовых вымираний биологических видов на Земле, которые, по мнению некоторых учёных, происходят примерно каждые 26 миллионов лет. Nemesis è un oggetto astronomico ipotetico, più precisamente una stella nana rossa o nana bruna, in orbita intorno al Sole a una distanza da (circa) 50 000 a 100000 au, poco oltre la Nube di Oort. L'esistenza di questa stella è stata postulata in origine come una possibile spiegazione dei cicli di estinzioni di massa nella storia della Terra. La hipótesis Némesis surgió en un artículo de investigación publicado en 1984 por (físico, Universidad de California en Berkeley), (físico, Instituto de Estudios Avanzados de Princeton) y Marc Davis (Princeton) en la revista Nature.​ Némesis sería, según este artículo, una estrella oscura y pequeña, tal vez una enana marrón, con una órbita decenas, centenas o hasta millares de veces más distante que la de Plutón.[cita requerida] Nemesis ist der Name eines hypothetischen Begleiters der Sonne, der als Brauner Zwerg oder Zwergstern die Sonne in einer Entfernung von etwa einem bis drei Lichtjahren umlaufen soll. Die Hypothese soll eine Erklärungsmöglichkeit für eine mögliche Periodizität von Kometeneinschlägen und Artensterben auf der Erde bieten. Der Name geht auf Nemesis, die Göttin des gerechten Zorns und der Vergeltung in der griechischen Mythologie, zurück. 네메시스(Nemesis)는 태양에서 약 5만~10만 AU 떨어진 궤도를 돌고 있을 것이라고 예상되는 적색왜성 또는 갈색왜성이다. 지구사 상의 주기적인 대량 절멸을 설명하기 위해 가정되었다. Η Νέμεσις είναι ένας ερυθρός νάνος ή φαιός ( = καφέ) νάνος, που βρίσκεται σε τροχιά από τον Ήλιο σε απόσταση περίπου 50.000 έως 100.000 ΑΜ, και λίγο μετά το Νέφος του Όορτ. Η ύπαρξη αυτού του αστέρα βασίζεται σε μια υπόθεση που διατύπωσε ο Richard Muller στην προσπάθειά του να εξηγήσει το φαινόμενο των μαζικών εξαλείψεων των ειδών, κάτι που φαίνεται να επαναλαμβάνεται κάθε 26 εκατομμύρια χρόνια περίπου. Némésis, ou Sol B en nom systématique, est une étoile hypothétique formant avec le Soleil un système binaire à très longue période. Il s'agirait d'une étoile très peu lumineuse, voire d'une naine brune non détectée. L'existence potentielle d'un tel objet est aujourd'hui réfutée, car les relevés (en particulier dans l'infrarouge) auraient déjà détecté cet objet s'il existait. Le nom de Némésis est tiré de la mythologie grecque, où il représente la déesse de la vengeance. نمسيس (بالإنكليزية: Nemesis)، وهو نجم افتراضي، من نوع قزم أحمرأو قزم بني، افتُرض لأول مرة عام 1984 باعتباره نجمًا في مدار حول الشمس على مسافة 95000 وحدة فلكية (1.5 سنة ضوئية)، أي بعد سحابة أورط، ليفسر سلسلة الانقراضات الجماعية التي تظهر في السجلات الجيولوجية لتاريخ الأرض، والتي كان يُحتمل حدوثها بمعدل مرة كل 26 مليون عام. تعرف العلماء على أكثر من 1800 نجم من نوع القزم البني بحلول عام 2012. تعتبر أعداد هذه النجوم الموجودة في الفضاء الكوني القريب منا أقل مما كان يظنه العلماء في السابق. فيمكن أن تصل النسبة بين النجوم والأقزام البنية إلى 6 نجوم لكل قزم بني واحد، بدلًا من نجم لكل قزم بني كما كان يظن العلماء سابقًا. توجد أغلب النجوم من نفس نوع الشمس في صورة فردية. نشر عالما الفلك سارة سادافوي وستيفن ستاهلر دراسةً عام 2017، تناقش احتمالية تواجد الشمس في نظام نجمي ثنائي في الماضي منذ أكثر من 4 ملي De naam Nemesis is in 1984 gegeven aan een hypothetische rode dwerg of bruine dwerg die rond de zon zou cirkelen op een afstand van 50.000-100.000 AE. Het voorstel is afkomstig van , en werd gedaan om een cyclus in massaal uitsterven van soorten op Aarde te verklaren. Deze cyclus van circa 26 miljoen jaar was eerder gemeld door en . Volgens de Nemesis-hypothese zou de zon een kleinere ster als begeleider hebben die elke 26 miljoen jaar in de buurt van de Oortwolk zou komen en daar de baan van kometen zou verstoren, waarvan een deel op Aarde terechtkomt en zo verantwoordelijk zou zijn voor een uitstervingsgolf. Tuairimíonn na cosmeolaithe go bhfuil compánach-réalta don Ghrian ann, ar a dtugtar Neimisis, i bhfithis amuigh áit éigin idir Plútón is Alpha Centauri. Níor tugadh faoi deara riamh é, ach tuairimítear go dtógann sé 30 milliún bliain uirthi a fithis a iomlánú. Ach de réir na tuairimíochta, nuair a thagann Neimisis gar don Ghrianchóras téann sé trí scamall Oort atá lán de chóiméid, agus doirteann na milliúin dreigí is dreigítí ar an Domhan chun imbhualadh leis na cóiméid sin, rud a bhíonn tubaisteach don bheatha ar Domhan. Ceapann cuid de na cosmeolaithe gur mar seo a díothaíodh ainmhithe sa nó sa tréimhse Chailceach. Níl an tuairimíocht seo rófhantaiseach, mar is eol gur déréaltaí mórchuid na réaltaí i mBealach na Bó Finne. Nemesis adalah bintang katai merah atau katai coklat yang diusulkan keberadaannya pada tahun 1984. Bintang ini diusulkan mengelilingi Matahari pada jarak 95.000 Satuan Astronomi (1,5 tahun cahaya) di luar awan Oort sebagai penyebab siklus kepunahan massal setiap 26 juta tahun sekali. Sejauh ini, lebih dari 1300 katai coklat telah ditemukan dan tidak ada satupun yang berada di dalam Tata Surya. Nemezo estas hipoteza stelo, kiu formus duopan stelon kun nia Suno. Tiu akompananto de Suno estus malmulte luma stelo, ruĝa nano aŭ bruna nano, ankoraŭ ne malkovrita. Ĝia sekvus discentran orbiton kies periodo estus ĉirkaŭ 26 milionoj da jaroj. Ĝia nomo estas tiu de Nemezo, diino de la vengo en la helena mitologio. Oni ne konfuzu ĝin kun la asteroido 128 Nemezo. Немезида (також Зоря смерті) — гіпотетична зоря, червоний, білий або коричневий карлик, який обертається навколо Сонця на відстані приблизно 95 000 а. о. (1,5 світлових роки) та зумовлює періодичні збурення об'єктів хмари Оорта, розташованої трохи ближче до Сонця. Уперше гіпотеза про Немезиду була сформульована 1984 року. Подальші теорії передбачали, що причиною пертурбацій орбіт деяких об'єктів у зовнішній частині Сонячної системи можуть бути й інші сили, зокрема близькі проходження інших зір або вплив гравітації галактичної площини на площину Сонячної системи. Nèmesi és una hipòtesi astronòmica que sustenta la possibilitat que el nostre Sol formi part d'un sistema binari. En aquest sistema, l'estel company del Sol —encara no descobert— s'anomenaria Nèmesi (la dea grega de la retribució i la venjança) pels efectes catastròfics que produiria en pertorbar periòdicament el núvol d'Oort. Nêmesis é uma anã vermelha ou anã marrom , originalmente postulada em 1984 para estar orbitando o Sol a uma distância de cerca de 95.000 UA (1.5 anos-luz), um pouco além da nuvem de Oort, para explicar um ciclo percebido de extinções em massa no registro geológico, que parece ocorrer com mais frequência em intervalos de 26 milhões de anos. Em 2012, mais de 1.800 anãs marrons foram identificadas. Na verdade, existem menos anãs marrons em nossa vizinhança cósmica do que se pensava anteriormente. Em vez de uma estrela para cada anã marrom, pode haver até 6 estrelas para cada anã marrom. A maioria das estrelas semelhantes ao Sol são únicas. A ideia anterior afirmava que metade ou talvez a maioria dos sistemas estelares eram sistemas binários, trinários ou de estrelas múltiplas associadas a agl Nemesis is a hypothetical red dwarf or brown dwarf, originally postulated in 1984 to be orbiting the Sun at a distance of about 95,000 AU (1.5 light-years), somewhat beyond the Oort cloud, to explain a perceived cycle of mass extinctions in the geological record, which seem to occur more often at intervals of 26 million years. In a 2017 paper, Sarah Sadavoy and Steven Stahler argued that the Sun was likely part of a binary system at the time of its formation, leading them to suggest "there probably was a Nemesis, a long time ago". Such a star would have separated from this binary system over four billion years ago, meaning it could not be responsible for the more recent perceived cycle of mass extinctions.

foaf:depiction

n28:Oort_cloud_Sedna_orbit.svg

dcterms:subject

dbc:Extinction_events dbc:Solar_System_dynamic_theories dbc:Hypothetical_trans-Neptunian_objects dbc:Hypothetical_bodies_of_the_Solar_System dbc:M-type_main-sequence_stars dbc:Obsolete_theories_in_physics dbc:Theories dbc:Hypothetical_stars dbc:Cosmic_doomsday dbc:Oort_cloud dbc:Brown_dwarfs

dbo:wikiPageID

89344

dbo:wikiPageRevisionID

1101170463

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:David_Morrison_(astrophysicist) dbc:Oort_cloud dbc:Solar_System_dynamic_theories dbc:Extinction_events dbr:Paleontologists dbr:Comet dbr:Pan-STARRS dbr:90377_Sedna dbc:Hypothetical_trans-Neptunian_objects dbr:Red_dwarf dbr:Substellar_object dbr:Solar_neighborhood dbr:Leuschner_Observatory dbr:Michael_E._Brown dbr:Binary_Star dbr:Astronomer dbr:David_M._Raup n26:Oort_cloud_Sedna_orbit.svg dbr:Planets_beyond_Neptune dbr:Hypothetical_astronomical_objects dbr:History_of_Earth dbr:Statistical_artifact dbr:Hydra_(constellation) dbr:2MASS dbr:Barnard's_Star dbc:Hypothetical_bodies_of_the_Solar_System dbr:Astronomical_survey dbr:Star_catalog dbc:M-type_main-sequence_stars dbr:Richard_A._Muller dbr:Brown_dwarf dbr:Lists_of_astronomical_objects dbr:Theia_(planet) dbr:Giant_impact_hypothesis dbr:Oort_cloud dbr:Multiple-star_system dbr:Shiva_Hypothesis dbr:Fossil dbr:Aphelion dbr:Parallax dbc:Obsolete_theories_in_physics dbr:Time_series dbr:Perturbation_(astronomy) dbr:Adrian_Melott dbr:Large_Synoptic_Survey_Telescope dbr:Nature_(journal) dbr:Eocene–Oligocene_extinction_event dbc:Theories dbr:Kelvin dbr:Vertebrates dbr:Protozoans dbr:Invertebrates dbr:Trans-Neptunian_object dbr:Sun dbr:Piet_Hut dbr:Malmquist_bias dbr:Cretaceous–Paleogene_extinction_event dbr:Proper_motion dbr:Semi-major_axis dbr:University_of_California,_Berkeley dbr:Marc_Davis_(astronomer) dbr:Tyche_(hypothetical_planet) dbr:Jack_Sepkoski dbr:Light-year dbc:Hypothetical_stars dbr:Orbital_eccentricity dbr:List_of_nearest_stars dbr:Shiva_hypothesis dbr:WISE_mission dbr:IRAS dbr:Hypothesis dbr:Vulcan_(hypothetical_planet) dbc:Cosmic_doomsday dbr:Saturn dbr:Planet_Nine dbr:Impact_event dbr:Apparent_magnitude dbr:Binary_system dbr:Wide-field_Infrared_Survey_Explorer dbr:Extinction_event dbc:Brown_dwarfs dbr:Astronomical_unit

dbo:wikiPageExternalLink

n16:0002255 n30:nemesis_010320-1.html n32:Evidence_Mounts_For_Companion_Star_To_Our_Sun.html n42: n45:getting-wise-about-nemesis n46:Lunar_impacts_Nemesis.pdf n47:watch%3Fv=ERy-MTfgulc n48:lbl-nem.htm n55:nemsis_myth%3Ffilter_order=L

owl:sameAs

dbpedia-fr:Némésis_(étoile_hypothétique) dbpedia-mk:Немеза_(претпоставена_ѕвезда) dbpedia-fa:نمسیس_(ستاره) dbpedia-zh:涅墨西斯星 dbpedia-pl:Nemesis_(astronomia) dbpedia-sv:Nemesis_(hypotetisk_stjärna) dbpedia-pt:Nêmesis_(estrela_hipotética) dbpedia-el:Νέμεσις_(αστέρας) dbpedia-ca:Hipòtesi_Nèmesi n21:Nemezidė_(žvaigždė) dbpedia-ga:Réalta_an_bháis dbpedia-fi:Nemesis_(tähti) dbpedia-sr:Немеза_(звезда) dbpedia-ar:نمسيس_(نجم_مفترض) dbpedia-he:נמסיס_(כוכב_משוער) dbpedia-ro:Nemesis_(stea_ipotetică) dbpedia-cs:Nemesis_(hvězda) dbpedia-hu:Nemezis_(csillag) dbpedia-vi:Nemesis_(sao_giả_thuyết) dbpedia-uk:Немезида_(зоря) dbpedia-eu:Nemesis_hipotesia dbpedia-no:Nemesis_(stjerne) dbpedia-it:Nemesis_(astronomia) dbpedia-da:Nemesis_(astronomi) dbpedia-de:Nemesis_(Stern) dbpedia-sk:Nemesis_(hviezda) dbpedia-ko:네메시스_(항성) n51:2rq3H wikidata:Q308803 yago-res:Nemesis_(hypothetical_star) dbpedia-es:Hipótesis_Némesis dbpedia-nl:Nemesis_(ster) n57:Nemesis_(zvijezda) freebase:m.0m9hk dbpedia-eo:Nemezo_(stelo) dbpedia-ja:ネメシス_(仮説上の恒星) dbpedia-id:Nemesis_(bintang_hipotetis) dbpedia-gl:Némese_(estrela) dbpedia-ru:Немезида_(звезда) n65:துர்தேவதை_(விண்மீன்) dbpedia-hr:Nemesis_(zvijezda) n67:Նեմեսիս_(աստղ)

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Citation_needed dbt:Portal_bar dbt:Cite_journal dbt:Solar_System dbt:As_of dbt:Reflist dbt:Convert dbt:Distinguish dbt:Doomsday dbt:Other_uses dbt:Short_description

dbo:thumbnail

n28:Oort_cloud_Sedna_orbit.svg?width=300

dbp:colwidth

30

dbo:abstract

Nêmesis é uma anã vermelha ou anã marrom , originalmente postulada em 1984 para estar orbitando o Sol a uma distância de cerca de 95.000 UA (1.5 anos-luz), um pouco além da nuvem de Oort, para explicar um ciclo percebido de extinções em massa no registro geológico, que parece ocorrer com mais frequência em intervalos de 26 milhões de anos. Em 2012, mais de 1.800 anãs marrons foram identificadas. Na verdade, existem menos anãs marrons em nossa vizinhança cósmica do que se pensava anteriormente. Em vez de uma estrela para cada anã marrom, pode haver até 6 estrelas para cada anã marrom. A maioria das estrelas semelhantes ao Sol são únicas. A ideia anterior afirmava que metade ou talvez a maioria dos sistemas estelares eram sistemas binários, trinários ou de estrelas múltiplas associadas a aglomerados de estrelas, em vez dos sistemas de estrela única que tendem a ser vistos com mais frequência. Em um artigo de 2017, Sarah Sadavoy e Steven Stahler argumentaram que o Sol provavelmente fazia parte de um sistema binário na época de sua formação, levando-os a sugerir "provavelmente houve um Nêmesis, há muito tempo". Essa estrela teria se separado deste sistema binário há mais de 4 bilhões de anos, o que significa que não poderia ser responsável pelo ciclo mais recente de extinções em massa, disse ao Business Insider, acrescentando que "Se o sol realmente fizesse parte de um sistema binário em seus primeiros dias, seu primeiro gêmeo merece um nome benigno como Companion, ao invés de o ameaçador Nêmesis". Teorias mais recentes sugerem que outras forças, como passagem próxima de outras estrelas, ou o efeito angular do plano de gravidade galáctico trabalhando contra o plano orbital solar externo, podem ser a causa de perturbações orbitais de alguns objetos externos do Sistema Solar. Em 2011, Coryn Bailer-Jones analisou crateras na superfície da Terra e chegou à conclusão de que as descobertas anteriores de padrões periódicos simples (implicando chuvas de cometas periódicos desalojados por uma estrela hipotética de Nêmesis) eram e descobriu que o registro da cratera mostra nenhuma evidência para Nêmesis. No entanto, em 2010, e R. K. Bambach encontraram evidências no registro fóssil confirmando a periodicidade do evento de extinção originalmente reivindicada por David M. Raup e em 1984, mas em um nível de confiança mais alto e durante um período de tempo quase duas vezes mais longo. O Infrared Astronomical Satellite (IRAS) não conseguiu descobrir Nêmesis na década de 1980. O levantamento astronômico do 2MASS, realizada de 1997 a 2001, falhou em detectar uma estrela ou anã marrom adicional no Sistema Solar. Usando a mais nova e mais poderosa tecnologia de telescópio infravermelho, que é capaz de detectar anãs marrons tão frias quanto 150 kelvins a uma distância de 10 anos-luz do Sol, o Wide-field Infrared Survey Explorer (WISE) não detectou o Nêmesis. Em 2011, , um cientista sênior da NASA conhecido por seu trabalho em avaliação de risco de objetos próximos à Terra, escreveu que não há confiança na existência de um objeto como Nêmesis, uma vez que deveria ter sido detectado em pesquisas infravermelhas do céu. Nemesis adalah bintang katai merah atau katai coklat yang diusulkan keberadaannya pada tahun 1984. Bintang ini diusulkan mengelilingi Matahari pada jarak 95.000 Satuan Astronomi (1,5 tahun cahaya) di luar awan Oort sebagai penyebab siklus kepunahan massal setiap 26 juta tahun sekali. Sejauh ini, lebih dari 1300 katai coklat telah ditemukan dan tidak ada satupun yang berada di dalam Tata Surya. Nemesis är en hypotetisk stjärna som tillsammans med solen skulle utgöra en dubbelstjärna. Teorin om Nemesis har framlagts som förklaring för det sekulära fenomen av regelbundna störningar av Oorts kometmoln, som antas ge upphov till kraftiga meteoritnedslag och påföljande massutdöenden varje 26 miljoner år. Enligt teorin skulle Nemesis kretsa kring solen på avståndet 50 000 till 100 000 AU, bortom Oortmolnet. , föreslår att det mest sannolika objektet är en röd dvärg med en skenbar magnitud mellan +7 och +12, medan andra forskare tror snarare att det är en brun dvärg. En så ljusstark röd dvärg finns säkert redan i existerande stjärnkataloger men dess sanna natur skulle bara kunna upptäckas genom att mäta dess parallax. En stjärna som kretsar runt solen skulle uppvisa mycket liten egenrörelse och skulle därför inte upptäckas av egenrörelsekatalogiseringar som har upptäckt stjärnor som den närbelägna 9:e magnitudens Barnards stjärna. och publicerade idén i tidskriften Nature 1984, i samband med det tidiga 1980-talets diskussioner om dinosauriernas utdöende. ネメシス（Nemesis）とは、存在が提唱されている仮説上の赤色矮星または褐色矮星で、1984年に地質学的記録において約2600万年周期でより頻繁に発生する大量絶滅を説明するために、太陽から約95,000 au（約1.5光年）離れたオールトの雲よりも遠い距離を周回していると仮定された。 より強力な新しい赤外線望遠鏡の観測技術を用いれば、太陽から10光年以内にある最低で表面温度150 Kの褐色矮星も検出できるが、広域赤外線探査衛星（WISE）による観測ではネメシスは発見されなかった。2011年に、地球近傍小惑星の衝突リスク評価の研究で知られているNASAの科学者David Morrisonは、こうした天体は赤外線による掃天観測で発見されるはずであり、ネメシスのような天体が存在するという確証はないと記している。 Nemesis is a hypothetical red dwarf or brown dwarf, originally postulated in 1984 to be orbiting the Sun at a distance of about 95,000 AU (1.5 light-years), somewhat beyond the Oort cloud, to explain a perceived cycle of mass extinctions in the geological record, which seem to occur more often at intervals of 26 million years. In a 2017 paper, Sarah Sadavoy and Steven Stahler argued that the Sun was likely part of a binary system at the time of its formation, leading them to suggest "there probably was a Nemesis, a long time ago". Such a star would have separated from this binary system over four billion years ago, meaning it could not be responsible for the more recent perceived cycle of mass extinctions. More recent theories suggest that other forces, like close passage of other stars, or the angular effect of the galactic gravity plane working against the outer solar orbital plane (Shiva Hypothesis), may be the cause of orbital perturbations of some outer Solar System objects. In 2010, A. L. Melott and R. K. Bambach found evidence in the fossil record confirming the extinction event periodicity originally identified in 1984, but at a higher confidence level and over a time period nearly twice as long. However, in 2011, Coryn Bailer-Jones analyzed craters on the surface of the Earth and reached the conclusion that the earlier findings were statistical artifacts, and found that the crater record shows no evidence for Nemesis. The Infrared Astronomical Satellite (IRAS) failed to discover Nemesis in the 1980s. The 2MASS astronomical survey, which ran from 1997 to 2001, failed to detect an additional star or brown dwarf in the Solar System. Using newer and more powerful infrared telescope technology which is able to detect brown dwarfs as cool as 150 kelvins out to a distance of 10 light-years from the Sun, the Wide-field Infrared Survey Explorer (WISE survey) has not detected Nemesis. In 2011, David Morrison, a senior scientist at NASA known for his work in risk assessment of near Earth objects, has written that there is no confidence in the existence of an object like Nemesis, since it should have been detected in infrared sky surveys. 네메시스(Nemesis)는 태양에서 약 5만~10만 AU 떨어진 궤도를 돌고 있을 것이라고 예상되는 적색왜성 또는 갈색왜성이다. 지구사 상의 주기적인 대량 절멸을 설명하기 위해 가정되었다. Nemesis è un oggetto astronomico ipotetico, più precisamente una stella nana rossa o nana bruna, in orbita intorno al Sole a una distanza da (circa) 50 000 a 100000 au, poco oltre la Nube di Oort. L'esistenza di questa stella è stata postulata in origine come una possibile spiegazione dei cicli di estinzioni di massa nella storia della Terra. 涅墨西斯星（英語：Nemesis，又譯復仇女神星），亦稱太陽伴星、黑暗伴星，是于1984年首次提出的一顆為了解釋地球週期性大滅絕的原因而假設存在的一颗非常暗淡的棕矮星或紅矮星，其近日點為一光年，遠日點則為三光年，距離太陽95,000天文單位（1.5光年），為假定中太陽的伴星。現時尚未有證據證明其存在。 Nemesis – hipotetyczna gwiazda towarzysząca Słońcu, której istnienie zasugerowano na podstawie regularności w występowaniu masowych wymierań w historii Ziemi. Nazwa tej gwiazdy pochodzi od bogini przeznaczenia z mitologii greckiej. Gwiazda towarzysząca Słońcu mogłaby nie zostać dostrzeżona nawet na początku XXI wieku, jeżeli byłby to chłodny czerwony karzeł lub brązowy karzeł, krążący w odległości od 50 000 do 100 000 au od Słońca, poza granicami Obłoku Oorta. Obserwacje nieba w podczerwieni dokonane przez teleskop kosmiczny WISE wykluczają jednak istnienie gwiazdy lub brązowego karła w takiej odległości. Nemesis („hvězda smrti“, podle řecké bohyně pomsty a odplaty Nemesis) je astronomický koncept, který vzešel z pozorování domnělé cykličnosti masových vymírání v dějinách života na Zemi, odkrytých v geologickém záznamu. Tento koncept je jednou z hypotéz, která má toto pozorované vymírání vysvětlit. Podle paleontologů Davida M. Raupa a Jacka Sepkoskiho, kteří s ideou v roce 1983 přišli, může za pravidelně se opakující vymírání s periodou kolem 26 milionů let neznámá hvězda, která obíhá kolem našeho Slunce a v těchto obdobích vždy gravitačně způsobí přísun asteroidů a komet, které se pak se Zemí mohou srazit. Geofyzik Luis Walter Alvarez a jeho spolupracovníci spočítali, že by se muselo jednat o hnědého nebo červeného trpaslíka ve vzdálenosti asi 1,5–3 světelných let od Slunce. Dosud však žádná takto blízká hvězda nebyla nalezena a dnes se od konceptu Nemesis upouští. Pravděpodobně žádná taková temná hvězda neexistuje, a tak nejbližší hvězdou zůstává jiný červený trpaslík Proxima Centauri ve vzdálenosti 4,22 světelného roku. O Nemesis nicméně vzniklo množství románů a filmových či komiksových zpracování. Perioda v záznamech ale existuje. La hipótesis Némesis surgió en un artículo de investigación publicado en 1984 por (físico, Universidad de California en Berkeley), (físico, Instituto de Estudios Avanzados de Princeton) y Marc Davis (Princeton) en la revista Nature.​ Némesis sería, según este artículo, una estrella oscura y pequeña, tal vez una enana marrón, con una órbita decenas, centenas o hasta millares de veces más distante que la de Plutón.[cita requerida] Nemesis hipotesia (fisikaria Kaliforniako Berkeleyn), (fisikaria, Princetoneko ikasketa aurreratuen institutuan) eta (Princeto) eraikita izan zen 1984an eta Nature (vol 308, pp 715-717, 1984) deitutako aldizkari ospetsuan argitaratu zen. Nemesis, artikuluaren arabera, izar txiki eta iluna izango litzateke, ziurrenik nano marroi bat, eta bere orbita Plutonena baino milaka aldiz handiagoa litzateke. Nemesis hipotesia hipotesi astronomiko bat da eta eguzkia sistema bitar baten barruan egoteko aukera handia dagoela adierazten du. Sistema honetan gure izarraren kidea –oraindik aurkitu ez dena- Nemesis deituko litzateke (greziar mitologian mendekuaren jainkosa ) Oort hodeiarekin jotzerakoan sortaraziko zituen arazoengatik. Hipotesi honen arabera , gure eguzkia- galaxian dauden %50 izarren bezala – sistema bitar bateko kidea izango litzateke. Beste kidea, hilda dagoen izar bat, nano marroi bat edo zulo beltz txiki bat izango litzateke, eta 1 eta 3 agi urte tartean orbitatuko luke eguzkia erreferentzia bezala hartuta. 26tik 34rainoko miloi urtetatik behin , Nemesis Oort hodeiarekin talka egingo luke hor dauden asteroide eta kometa handi asko eguzkira botatzen, honek azalduko luke inpaktu handien eta hauen ondoren gertatutako desagerpenen aldizkakotasuna. Gainera, badira hipotesi hau babesten duten neurketa magnetometrikoak[erreferentzia behar]. Ordea, Nemesisek izango lukeen eremu grabitatoriaren ebidentzia faltak hipotesi guztia zalantzan jartzen du. Muller hau esatera ailegatu da: “milioi bat dolarrekin Nemesis aurkituko dut”. 1985tean Whitmire eta Matese, hego Luisianako unibertsitatekoak , Nemesis zulo beltz bat izan zitekeela esan zuen. Немези́да (лат. Nemesis) — гипотетическая труднообнаружимая звезда (красный карлик, белый карлик или коричневый карлик). Предполагается, что она обращается вокруг Солнца на расстоянии 50—100 тысяч астрономических единиц (0,8—1,5 светового года), за пределами облака Оорта. Предположение о существовании такой звезды было сделано в попытке объяснить наблюдаемую периодичность массовых вымираний биологических видов на Земле, которые, по мнению некоторых учёных, происходят примерно каждые 26 миллионов лет. В настоящее время гипотеза о периодичности массовых вымираний считается сомнительной, и большинство астрономов считает, что Солнце является одиночной звездой. Однако не исключается наличие одной или нескольких неоткрытых транснептуновых планет. Nèmesi és una hipòtesi astronòmica que sustenta la possibilitat que el nostre Sol formi part d'un sistema binari. En aquest sistema, l'estel company del Sol —encara no descobert— s'anomenaria Nèmesi (la dea grega de la retribució i la venjança) pels efectes catastròfics que produiria en pertorbar periòdicament el núvol d'Oort. Segons aquesta hipòtesi, el nostre Sol —igual que el 50% dels estrelles de la galàxia— formaria part d'un sistema binari. El seu altre focus seria una estel apagat ("mort"), una nana marró, o un petit forat negre, anomenat Nèmesi, que orbitaria entre 1 i 3 anys llum de la seva parella. Cada 26 a 34 milions d'anys, Nèmesi passaria prop o entraria en el núvol d'Oort, desestabilitzant-lo i llançant pluges de grans cometes en direcció del Sol, cosa que explicaria l'aparent periodicitat dels grans impactes i les extincions associades (confirmada pel registre fòssil i els estrats geològics d'iridi, un metall extraterrestre). També existeixen alguns mesuraments magnetomètrics i altres indicis que afavoririen aquesta suposició. No obstant això, el fet de no haver-se registrat un camp gravitatori associat a l'estel posa en dubte la teoria. Немезида (також Зоря смерті) — гіпотетична зоря, червоний, білий або коричневий карлик, який обертається навколо Сонця на відстані приблизно 95 000 а. о. (1,5 світлових роки) та зумовлює періодичні збурення об'єктів хмари Оорта, розташованої трохи ближче до Сонця. Уперше гіпотеза про Немезиду була сформульована 1984 року. Гіпотеза мала на меті пояснити спостережувану циклічність масових вимирань, які, як вважалося, відбувалися з інтервалом приблизно 26 мільйонів років. Станом на 2012 р. ідентифіковано понад 1800 коричневих карликів, але жоден із них не є частиною Сонячної системи. Вважалося, що в нашому космічному оточенні на один коричневий карлик припадає одна звичайна зоря, але, як виявилося, співвідношення становить радше шість звичайних зір на кожний коричневий карлик. Подальші теорії передбачали, що причиною пертурбацій орбіт деяких об'єктів у зовнішній частині Сонячної системи можуть бути й інші сили, зокрема близькі проходження інших зір або вплив гравітації галактичної площини на площину Сонячної системи. 2011 року Корін Бейлер-Джонс (Coryn Bailer-Jones) здійснив аналіз кратерів на поверхні Землі й дійшов висновку, що попередні дані про періодичність кометних бомбардувань є статистичними артефактами і що дані про кратери не свідчать про наявність Немезиди. Утім, 2010 року було знайдено палеонтологічні підтвердження періодичності масових вимирань, про які 1984 року повідомили і Джек Сепкоскі, з більшим рівнем довіри і за майже вдвічі більший період часу. У 1980-х рр. інфрачервоний астрономічний супутник (IRAS) не виявив Немезиду. Астрономічне дослідження 2MASS, яке тривало з 1997 по 2001 рр., також не виявило у Сонячній системі інших зір чи коричневих карликів. Дослідження, здійснене інфрачервоним орбітальним телескопом WISE із застосуванням сучасних, потужніших технологій, здатних виявляти коричневі карлики температурою 1500 кельвінів аж до відстані 10 світлових років від Сонця, не змогли виявити Немезиду. 2011 року Девід Моррісон (David Morrison), старший науковий співробітник NASA, відомий своєю роботою з оцінювання ризиків зіткнення з навколоземними об'єктами, писав, що жодних свідчень на користь існування об'єктів на кшталт Немезиди немає, оскільки вони були б виявлені під час інфрачервоних оглядів неба. Tuairimíonn na cosmeolaithe go bhfuil compánach-réalta don Ghrian ann, ar a dtugtar Neimisis, i bhfithis amuigh áit éigin idir Plútón is Alpha Centauri. Níor tugadh faoi deara riamh é, ach tuairimítear go dtógann sé 30 milliún bliain uirthi a fithis a iomlánú. Ach de réir na tuairimíochta, nuair a thagann Neimisis gar don Ghrianchóras téann sé trí scamall Oort atá lán de chóiméid, agus doirteann na milliúin dreigí is dreigítí ar an Domhan chun imbhualadh leis na cóiméid sin, rud a bhíonn tubaisteach don bheatha ar Domhan. Ceapann cuid de na cosmeolaithe gur mar seo a díothaíodh ainmhithe sa nó sa tréimhse Chailceach. Níl an tuairimíocht seo rófhantaiseach, mar is eol gur déréaltaí mórchuid na réaltaí i mBealach na Bó Finne. Nemesis ist der Name eines hypothetischen Begleiters der Sonne, der als Brauner Zwerg oder Zwergstern die Sonne in einer Entfernung von etwa einem bis drei Lichtjahren umlaufen soll. Die Hypothese soll eine Erklärungsmöglichkeit für eine mögliche Periodizität von Kometeneinschlägen und Artensterben auf der Erde bieten. Mit den im 21. Jahrhundert verfügbaren Daten von Himmelsdurchmusterungen kann die Existenz eines solchen Himmelskörpers innerhalb des Beobachtungshorizontes weitgehend ausgeschlossen werden. Allerdings lassen neuere Erkenntnisse vermuten, dass sonnenähnliche Sterne in der Regel paarweise entstehen. Einzelsterne wie die Sonne wären die Folge aufgebrochener Binärsysteme. Ein möglicher Begleitstern wie Nemesis könnte das System dann so weit verlassen haben, dass er dem Ursprungssystem nicht mehr zuzuordnen wäre. Der Name geht auf Nemesis, die Göttin des gerechten Zorns und der Vergeltung in der griechischen Mythologie, zurück. Némésis, ou Sol B en nom systématique, est une étoile hypothétique formant avec le Soleil un système binaire à très longue période. Il s'agirait d'une étoile très peu lumineuse, voire d'une naine brune non détectée. L'existence potentielle d'un tel objet est aujourd'hui réfutée, car les relevés (en particulier dans l'infrarouge) auraient déjà détecté cet objet s'il existait. Son orbite serait très excentrique, ce qui la ferait se rapprocher du Soleil à chaque révolution (d'une durée d'environ 26 millions d'années). La proximité de ce compagnon causerait alors des perturbations dans le nuage d'Oort, faisant plonger vers le Système solaire interne un certain nombre des comètes qui s'y trouvent. Cet afflux de comètes dans la région où sont situées les planètes augmenterait les risques de collision avec la Terre et pourrait être responsable de la cyclicité des grandes extinctions des espèces vivantes. Les données géologiques ne semblent cependant plus devoir requérir de processus cyclique d’extinction, et les données d’observation astronomique infirment fortement l’existence d’un compagnon stellaire du Soleil. L’hypothèse Némésis n’est donc plus requise à la lumière des connaissances actuelles. Le nom de Némésis est tiré de la mythologie grecque, où il représente la déesse de la vengeance. Η Νέμεσις είναι ένας ερυθρός νάνος ή φαιός ( = καφέ) νάνος, που βρίσκεται σε τροχιά από τον Ήλιο σε απόσταση περίπου 50.000 έως 100.000 ΑΜ, και λίγο μετά το Νέφος του Όορτ. Η ύπαρξη αυτού του αστέρα βασίζεται σε μια υπόθεση που διατύπωσε ο Richard Muller στην προσπάθειά του να εξηγήσει το φαινόμενο των μαζικών εξαλείψεων των ειδών, κάτι που φαίνεται να επαναλαμβάνεται κάθε 26 εκατομμύρια χρόνια περίπου. De naam Nemesis is in 1984 gegeven aan een hypothetische rode dwerg of bruine dwerg die rond de zon zou cirkelen op een afstand van 50.000-100.000 AE. Het voorstel is afkomstig van , en werd gedaan om een cyclus in massaal uitsterven van soorten op Aarde te verklaren. Deze cyclus van circa 26 miljoen jaar was eerder gemeld door en . Volgens de Nemesis-hypothese zou de zon een kleinere ster als begeleider hebben die elke 26 miljoen jaar in de buurt van de Oortwolk zou komen en daar de baan van kometen zou verstoren, waarvan een deel op Aarde terechtkomt en zo verantwoordelijk zou zijn voor een uitstervingsgolf. Er zijn nooit directe aanwijzingen voor een dergelijk object gevonden en de cyclus van 26 miljoen jaar in het uitsterven van organismen op Aarde staat ter discussie. Nemezo estas hipoteza stelo, kiu formus duopan stelon kun nia Suno. Tiu akompananto de Suno estus malmulte luma stelo, ruĝa nano aŭ bruna nano, ankoraŭ ne malkovrita. Ĝia sekvus discentran orbiton kies periodo estus ĉirkaŭ 26 milionoj da jaroj. Ĝia nomo estas tiu de Nemezo, diino de la vengo en la helena mitologio. Oni ne konfuzu ĝin kun la asteroido 128 Nemezo. نمسيس (بالإنكليزية: Nemesis)، وهو نجم افتراضي، من نوع قزم أحمرأو قزم بني، افتُرض لأول مرة عام 1984 باعتباره نجمًا في مدار حول الشمس على مسافة 95000 وحدة فلكية (1.5 سنة ضوئية)، أي بعد سحابة أورط، ليفسر سلسلة الانقراضات الجماعية التي تظهر في السجلات الجيولوجية لتاريخ الأرض، والتي كان يُحتمل حدوثها بمعدل مرة كل 26 مليون عام. تعرف العلماء على أكثر من 1800 نجم من نوع القزم البني بحلول عام 2012. تعتبر أعداد هذه النجوم الموجودة في الفضاء الكوني القريب منا أقل مما كان يظنه العلماء في السابق. فيمكن أن تصل النسبة بين النجوم والأقزام البنية إلى 6 نجوم لكل قزم بني واحد، بدلًا من نجم لكل قزم بني كما كان يظن العلماء سابقًا. توجد أغلب النجوم من نفس نوع الشمس في صورة فردية. نشر عالما الفلك سارة سادافوي وستيفن ستاهلر دراسةً عام 2017، تناقش احتمالية تواجد الشمس في نظام نجمي ثنائي في الماضي منذ أكثر من 4 مليارات عام أثناء تشكلها، وهذا ما جعلهما يقترحان «احتمالية وجود النجم نمسيس منذ زمن طويل». يُعتقد أن هذا النجم قد انفصل عن النظام النجمي الثنائي مع الشمس منذ أكثر من 4 مليارات سنة، وهذا يعني أنه قد لا يكون مسؤولًا عن سلسلة الانقراضات الجماعية التي حدثت بصورة مؤخرة عند وجود هذا النجم في نظامه الثنائي الشمسي، قال عالم الأحياء الفلكي دوغلاس فاكوتش لصحيفة بيزنس إنسايدر الرقمية: «لو كانت الشمس جزءًا من نظام نجمي ثنائي حقًا في أيامها الأولى، فسينبغي علينا أن نعطي النجم التابع لها اسمًا لطيفًا مثل الرفيق، بدلًا من الاسم العدائي نمسيس». اقترحت بعض النظريات الحديثة أن القوى الأخرى الناتجة عن مرور بعض النجوم القريبة من الشمس، أو التأثير الزاوي الناتج عن مستوى جاذبية المجرة المعاكس للمستوى المداري الخارجي للشمس، يمكن أن تكون مسؤولةً عن الاضطرابات المدارية في بعض الأجرام الخارجية التابعة للمجموعة الشمسية. استنتج عالم الفلك كورين بيلر جونزعام 2011، بعد تحليل الفوهات الموجودة على سطح الأرض، أن الأنماط الدورية البسيطة لهذه الفوهات المبكرة، والمُفترض أنها ناتجة عن الزخات النيزكية التي حدثت بفعل النجم نمسيس، كانت أخطاءً إحصائية، ووجد أيضًا أن سجل هذه الفوهات لا يحتوي على أي دليل على وجود النجم نمسيس. ولكن وجد العالمان أدريان ميلوت وريتشارد بامباخ، عام 2010، دليلًا في سجل الحفريات يؤكد على حدوث سلسلة الانقراضات الدورية التي ادعى وجودها لأول مرة عالما الأحياء القديمة ديفيد إم. روب وجاك سيبكوسكي عام 1984، ولكن كان هذا الدليل أكثر إقناعًا هذه المرة وأشار إلى زيادة مدة سلسلة الانقراضات الدورية تلك إلى الضعف عما افترضه روب وسيبكوسكي. فشل القمر الصناعي الفلكي للأشعة تحت الحمراء (إراس-IRAS) في رصد النجم نمسيس خلال ثمانينيات القرن الماضي. وفشل أيضًا المسح الفلكي المعروف بـ «المسح الميكروي الثنائي لكامل السماء (2MASS)»، الذي استمر بين عامي 1997 و2001، في رصد أي نجم إضافي من نوع القزم البني داخل المجموعة الشمسية. لم يتمكن أيضًا مرصد «مستكشف الأشعة تحت الحمراء عريض المجال (وايس)» من رصد نمسيس باستخدام أحدث وأقوى تكنولوجيا مراصد الأشعة تحت الحمراء التي تتمكن من رصد الأقزام البنية الباردة حتى درجة 150 كلفن على مسافة 10 سنوات ضوئية من الشمس. كتب ديفيد موريسون عالم الفيزياء الفلكية بناسا، في عام 2011، أنه لا يوجد أي دليل موثوق على وجود جرمٍ مثل نمسيس، وإلا كان سيُرصد في عمليات مسح السماء التي أُجريت بالأشعة تحت الحمراء.

gold:hypernym

dbr:Dwarf

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Nemesis_(hypothetical_star)?oldid=1101170463&ns=0

dbo:wikiPageLength

26474

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Nemesis_(hypothetical_star)