This HTML5 document contains 155 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
n23	http://hy.dbpedia.org/resource/
n49	http://tt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
dbpedia-hr	http://hr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n17	http://tl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
n19	http://ky.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mk	http://mk.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kk	http://kk.dbpedia.org/resource/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
n14	http://tg.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sq	http://sq.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
dbpedia-is	http://is.dbpedia.org/resource/
n61	http://uz.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
n24	http://ckb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-th	http://th.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
n22	http://cv.dbpedia.org/resource/
n46	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-sl	http://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-oc	http://oc.dbpedia.org/resource/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item

dbr:Being

rdf:type

dbo:RecordLabel

rdfs:label

Bytí Being Essere Ser Буття Être エッセ 존재 Бытие Väsen (filosofi) كينونة Esto 存有 Sein Ser Είναι Byt

rdfs:comment

Бытие́ — в самом широком значении — существование. Относительно человека, бытие это все его действия, повседневные, деятельность как биологического организма, так и индивида на ментальном уровне, при взаимодействии с окружающей средой. Кем человек является, кто он есть или кем бы мог быть, относится к пониманию Бытия в общем смысле. Бытие в природе — это существование предметов, физических, реальных, также природных сил (стихий), гравитации, физических законов. エッセ（ラテン語：Esse）は、キリスト教のスコラ哲学における神学用語で、神から事物に付与される「存在性」を意味する。ラテン語の動詞 sum（存在する・ある・コプラ動詞）の不定形である。 トマス・アクィナスの思想の中核概念とされる。 ヘーゲルやハイデッガーの哲学用語としての「ザイン Sein（「存在する」という動詞の不定形）」は、エッセの概念を参照している。 在哲學中，存有（梵語：अस्ति；希臘語：Είναι；拉丁語：Esse；法語：Être；德語：Sein；英語：Being）是指事物的物質或非物質存在。 任何存在的事物都是存有。本體論是研究存有的哲學分支。存有是一個包含客觀和主觀存在特徵的概念。 任何參與存有的東西也被稱為“存有”，儘管這種用法通常僅限於具有主觀性的實體（如“人類存有”（英語：Human being）一詞，意指人類個體等概念）。從西方哲學開始，前蘇格拉底派試圖以可理解的方式部署它。認識和定義這個概念的早期貢獻之一來自巴門尼德。 作為近代的一個例子，馬丁·海德格爾（Martin Heidegger）（他借鑒了古希臘的資料）採用術語此在（德語：Dasein）以闡明這個主題。 幾種現代方法建立在海德格爾等歐洲大陸範例的基礎上，並將形而上學的結果應用於對人類心理學和人類狀況的一般理解（特別是在存在主義傳統中）。相比之下，在主流分析哲學中，主題更多地局限於抽象調查，在威拉德·范奧曼·奎因（W. V. O. Quine）等有影響力的理論家的作品中，僅舉幾例。威廉·詹姆斯（William James）在 1909 年闡明了在各種文化和傳統（如美洲原住民）中已考慮過並繼續影響哲學家的最基本問題之一：“世界是如何形成的？在這裡，而不是在它的位置上可以想像的非實體？……從無到存有沒有邏輯橋樑”。 Esto (greke: το ον ) estas io, transcenda, ĝenerala, rilatanta al ĉio kaj al individuo. Ĝi estas la plej fundamenta nocio de klasika filozofio. Ĝia ekzisto determinigas ĉion, individuon kaj nenion. Esto estas la plej malgranda konstruanta aĵo de universo kaj same ĝi estas universo. Sciencoj pri esto estas ontologio kaj metafiziko. Difinado de esto estis diversa dum la historio. Ĝi estis ĉeestigata eĉ kun pensado en raciismo ("la pensado kaj esto estas la samo"- Parmenido, "Cogito ergo sum"- Kartezio). Nihilistoj parolis ke esto ne estas ("Nenio ekzistas kaj nenio estas konebla"- Gorgio), reistoj, ke ne ekzistas estoj abstraktaj (cinikismo, Tadeusz Kotarbiński), materialismo konvinkigis ke esto estas materia kaj spiritualismo ke ĝi estas spirita. Ĝis la Martin Heidegger filozofio esploris e Буття, іноді Суще — одне з найважливіших, найабстрактніших світоглядних понять, до яких дійшло людство в процесі свого розвитку. Поняття буття охоплює поняття існування та реальності й суміжних із ними тем. Протилежністю буття є небуття або ніщо. Буття вивчає розділ філософії, який називають онтологією. Буття можна визначити як усе, що реально існує, як те, що існує як істинне, а не як видиме, як реальність, визначена незалежно від свідомості людини, як загальний спосіб існування людини. Το είναι αντικατοπτρίζει αυτό που υπάρχει. Προκύπτει από το ρήμα «ειμί» (είμαι, λατ. esse) και είναι φιλοσοφική έννοια, η οποία εκφράζει και εμπεριέχει όλες τις έννοιες της ύπαρξης, του προγεγραμμένου, του συνόλου, και της ανώτατης θεότητας. Το ον είναι κάθε τι αντικείμενο ή γεγονός. Εκφράζει επίσης την ανώτατη θεότητα, την οικουμένη, το αιώνιο, αέναο, την ουσία, και το σύμπαν ολόκληρο. Väsen, filosofiskt begrepp, nära knutet till begreppen essens, det eviga och varande. Ett väsen är något som en varelse inte kan mista utan att upphöra vara sig själv. Ett exempel på detta brukar förnuftet för människan sägas vara, då människan definieras som en förnuftig varelse. Väsensbetingade egenskaper är eviga i motsats till tidsbundna sådana (fenomen). Skolastikerna skilde mellan väsen och existens. Bytí jako podstatné jméno (řecky to einai, latinsky esse, anglicky being, německy das Sein) je filosofický výraz pro celek všeho, co bylo, jest a bude. Jakkoli se člověk s bytím setkává v nejrůznějších jsoucnech, událostech a zkušenostech, filosofie přemýšlí i o tom, co je spojuje a přesahuje právě jakožto bytí. Tato část filosofie se tradičně nazývá ontologie, z řeckého ón, ontos – jsoucí. Filosofie začíná podle Platóna údivem, který není jen údivem nad tou či onou věcí, ale nad skutečností, že něco vůbec jest. „Jak to, že jest vůbec něco, a ne nic?“ (Leibniz) Tato zdánlivá samozřejmost totiž při bližším přihlédnutí vůbec samozřejmá není. ( 불교에서의 존재(存在)에 대해서는 법 (불교) 문서를 참고하십시오.) 존재(存在, 영어: being, 라틴어: esse, 독일어: Sein)란 어떤 사물의 물질적 또는 비물질적 실존이다. 실존하는 모든 것은 존재한다. 존재를 다루는 철학의 분과를 존재론이라고 한다. 존재는 실존의 객관과 주관을 포괄하는 개념이다. 존재하는 모든 것을 “존재”라고 부르기도 하지만, 이런 용법은 대개 주관을 가지는 존재자에게로 제한된다(인간을 “인간 존재[human being]”라고 부르는 경우처럼). 존재의 개념은 철학사 전체적으로 확정적으로 이해된 적이 없고, 항상 논쟁의 대상이 되어 왔다. Ser é um conceito que engloba características objetivas e subjetivas da realidade e da existência. O conceito de ser atravessa toda a história da filosofia, desde os seus primórdios. Embora já colocado pela filosofia indiana desde o século IX a.C., foi o eleata Parmênides quem introduziu, no Ocidente, esse longo debate, que percorre os séculos e as diversas culturas até os nossos dias. A ontologia é o ramo da filosofia que estuda o ser. O Ser é portanto um dos conceitos fundamentais da tradição filosófica ocidental. Platão acreditava que o ser é o poder existir. Ser es el más general de los términos. Con la palabra «ser» se intenta abarcar el ámbito de lo real en sentido ontológico general, esto es, la realidad por antonomasia, en su sentido más amplio: «realidad radical». El Ser es, por lo tanto, un trascendental, aquello que trasciende y rebasa todos los entes sin ser él mismo un ente, es decir, sin que ningún ente, por muy amplio que sea y se presente, lo agote. Dicho de otro modo: el Ser desborda y supera dialécticamente el mundo de las formas, el mundus asdpectabilis, trasladándose en otro contexto, «más allá del horizonte de las formas», más allá de toda la "morfología cósmica".​ Byt (gr. το ον to on lub ουσια ousia; łac. ens) – podstawowe filozoficzne pojęcie ontologii (bądź metafizyki). Byt rozumiany był przez filozofów w historii na wiele różnych sposobów. Wyróżnia się też kilka kategorii bytów (A.B. Stępień): * absolutny; * czysto intencjonalny; * idealny; * intencjonalny; * konieczny; * myślny; * realny. Poszczególne filozofie potwierdzają bądź zaprzeczają istnieniu poszczególnych kategorii bytów. الكَيْنُونَة، وأصلها كانَ يَكُون، كُنْ، كَوْنًا وكِيانًا وكَيْنُونَةً، فهو كائِن.فالكَيْنُونَة هي مصدر كانَ، فيقال كَانَ الأَمْرُ: أي وُجِدَ، وكَأَنْ لَمْ يَكُنْ: أي لَمْ يُوجَدْ. الكَيْنُونَة هو مفهوم واسع للغاية يشمل الميزات الموضوعية والذاتية للواقع والوجود. كما أن أي شيء يشارك في الوجود يسمى كذلك «كَيْنُونَة»، على الرغم من هذا الاستخدام غالباً ما يقتصر على الكيانات التي لديها ذات (كما يوجد لدى "الإنسان") لأنها الوحيدة القادرة على إدراك الوجود. لذلك فإن مصطلح «الكَيْنُونَة» واسع المعنى ومثير للجدل في تاريخ الفلسفة. Sein (altgriechisch εἶναι eĩnai, lateinisch esse – beides Infinitive), Dasein, Gegebensein bezeichnet den Grundbegriff der Philosophie und Metaphysik. Das Verb sein, zu dem Sein den substantivierten Infinitiv bildet, kann nicht eindeutig definiert werden und erfordert einen zugrunde gelegten Seinsbegriff. In der Tradition gibt es dabei zwei grundsätzlich verschiedene Ansätze: Quello dell'essere è un tema che attraversa tutta la storia della filosofia fin dai suoi esordi. Per quanto già posto dalla filosofia indiana sin dal IX secolo a.C., è all'eleate Parmenide che si deve l'aver dato inizio in Occidente a questo lungo dibattito che percorre i secoli e le diverse culture fino ai nostri giorni. L'Essere, nel senso ontologico cioè suo proprio, è quindi uno dei concetti fondamentali tra quelli elaborati dalla tradizione del pensiero filosofico occidentale. L'essere secondo Parmenide: rotondo e identico in ogni sua parte simile a una sfera Le terme être peut être utilisé comme verbe ou substantif. Très employé dans la philosophie dans ce dernier cas, il peut désigner suivant le contexte « ce qui est ; la Réalité ; l'Existence ; une personne dans sa sensibilité intime ». En tant que verbe, il désigne en général ce que nous ressentons exister d'une manière ou d'une autre dans la perception, qu'elle soit sensible ou intelligible. L'ontologie est une branche de la métaphysique qui étudie les propriétés de l'être d'une manière générale, telles que l'existence, la durée, le devenir.

dcterms:subject

dbc:Reality dbc:Concepts_in_ancient_Greek_philosophy_of_mind dbc:Concepts_in_the_philosophy_of_mind dbc:Concepts_in_the_philosophy_of_science dbc:Concepts_in_ancient_Greek_metaphysics dbc:Concepts_in_ancient_Greek_epistemology dbc:Philosophy_of_time dbc:Concepts_in_logic dbc:Concepts_in_metaphilosophy dbc:Epistemology dbc:Philosophy_of_life dbc:Ontology dbc:Philosophical_theories dbc:Theories_in_ancient_Greek_philosophy dbc:Time dbc:Metaphysical_theories dbc:Epistemological_theories dbc:Concepts_in_epistemology dbc:Concepts_in_metaphysics dbc:Metaphysics dbc:Truth dbc:Religious_philosophical_concepts

dbo:wikiPageID

3409

dbo:wikiPageRevisionID

1112929168

dbo:wikiPageWikiLink

dbc:Reality dbc:Concepts_in_logic dbc:Concepts_in_metaphilosophy dbc:Concepts_in_ancient_Greek_metaphysics dbc:Concepts_in_ancient_Greek_epistemology dbc:Philosophy_of_time dbc:Concepts_in_the_philosophy_of_mind dbc:Concepts_in_the_philosophy_of_science dbc:Concepts_in_ancient_Greek_philosophy_of_mind dbc:Philosophy_of_life dbc:Ontology dbc:Epistemology dbc:Time dbr:Ontology dbc:Metaphysical_theories dbc:Philosophical_theories dbc:Theories_in_ancient_Greek_philosophy dbc:Epistemological_theories dbc:Concepts_in_epistemology dbc:Concepts_in_metaphysics dbc:Truth dbc:Metaphysics dbc:Religious_philosophical_concepts

dbo:wikiPageRedirects

dbr:Ontology

owl:sameAs

dbpedia-he:הוויה_(פילוסופיה) dbpedia-ru:Бытие dbpedia-et:Olemine dbpedia-az:Varlıq dbpedia-es:Ser dbpedia-pt:Ser n14:Вуҷуд dbpedia-ar:كينونة dbpedia-zh:存有 n17:Pagiging dbpedia-sl:Bivajoče n19:Болмуш_(философия) n22:Пуррилĕх n23:Կեցություն n24:بوون dbpedia-fa:وجود dbpedia-is:Verund dbpedia-kk:Болмыс_(философия) dbpedia-eo:Esto dbpedia-pl:Byt dbpedia-sh:Bitak dbpedia-uk:Буття dbpedia-sv:Väsen_(filosofi) dbpedia-sq:Të_qënurit dbpedia-la:Ens dbpedia-ja:エッセ dbpedia-nn:Vere dbpedia-sk:Bytie dbpedia-fr:Être dbpedia-de:Sein dbpedia-oc:Èsser dbpedia-ko:존재 dbpedia-simple:Being freebase:m.015ns n46:we7o dbpedia-sr:Биће dbpedia-th:สัต n49:Яшәеш dbpedia-el:Είναι dbpedia-da:Væren dbpedia-mk:Битие dbpedia-be:Быццё dbpedia-it:Essere dbpedia-tr:Varlık dbpedia-cs:Bytí dbpedia-hr:Bitak dbpedia-bg:Битие dbpedia-fi:Oleminen wikidata:Q203872 n61:Borliq

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:R_to_section dbt:R_printworthy dbt:Wikidata_redirect dbt:Redirect_category_shell

dbo:abstract

Буття, іноді Суще — одне з найважливіших, найабстрактніших світоглядних понять, до яких дійшло людство в процесі свого розвитку. Поняття буття охоплює поняття існування та реальності й суміжних із ними тем. Протилежністю буття є небуття або ніщо. Буття вивчає розділ філософії, який називають онтологією. Питання буття є центральними у світогляді кожної людини. Не дивно, що ці питання цікавили людей з найдавніших часів і відповіді на ці питання займали важливе місце у віровченнях і філософських теоріях різних епох. Таким чином проблема буття — це одночасно є проблемою роздумів і пошуку істини (філософії) і проблемою віри і віровчення (релігії). Буття можна визначити як усе, що реально існує, як те, що існує як істинне, а не як видиме, як реальність, визначена незалежно від свідомості людини, як загальний спосіб існування людини. Le terme être peut être utilisé comme verbe ou substantif. Très employé dans la philosophie dans ce dernier cas, il peut désigner suivant le contexte « ce qui est ; la Réalité ; l'Existence ; une personne dans sa sensibilité intime ». En tant que verbe, il désigne en général ce que nous ressentons exister d'une manière ou d'une autre dans la perception, qu'elle soit sensible ou intelligible. L'ontologie est une branche de la métaphysique qui étudie les propriétés de l'être d'une manière générale, telles que l'existence, la durée, le devenir. On peut analyser l'être par différentes méthodes (en suivant des distinctions classiques, cf. Parménide, Aristote, Thomas d'Aquin, Pascal, Descartes, Kant, etc.). * Une analyse du mot (einai, esse, sein, to be, essere, etc.) permet de distinguer deux sens fondamentaux : être tel ou tel, ou être d'une manière absolue. * Le concept peut aussi s'analyser à partir des catégories linguistiques sous lesquelles il se présente. Ces dernières distinctions, en plus d'être des analyses linguistiques, déterminent également pour une bonne part les sens essentiels de l'analyse métaphysique. Ce sont des catégories au moyen desquelles le réel est appréhendé, conçu et théorisé, selon diverses interprétations philosophiques et scientifiques ; elles permettent en outre de clarifier un concept qui reste assez confus. Το είναι αντικατοπτρίζει αυτό που υπάρχει. Προκύπτει από το ρήμα «ειμί» (είμαι, λατ. esse) και είναι φιλοσοφική έννοια, η οποία εκφράζει και εμπεριέχει όλες τις έννοιες της ύπαρξης, του προγεγραμμένου, του συνόλου, και της ανώτατης θεότητας. Το ον είναι κάθε τι αντικείμενο ή γεγονός. Εκφράζει επίσης την ανώτατη θεότητα, την οικουμένη, το αιώνιο, αέναο, την ουσία, και το σύμπαν ολόκληρο. Είναι βασικός όρος της δυτικής φιλοσοφίας που χρησιμοποιείται είτε ως ρήμα που συνοδεύει υποκείμενο και αποδίδει «ουσία» (ο τάδε είναι τέτοιος), είτε απόλυτα, περιέχοντας την έννοια του υποκειμένου και δηλώνοντας υπόσταση. Ο φιλόσοφος που ανέπτυξε τη διδασκαλία του «είναι», ο Παρμενίδης, αντιτάχθηκε στη φιλοσοφία του «» του Ηράκλειτου. Στην ανατολική φιλοσοφία εμφανίζεται επίσης το απόλυτο «είναι», για παράδειγμα στο Βράχμαν του Ινδουισμού, αλλά και η αντίθετη έννοια, της μεταβολής, στο «Γιν-Γιανγκ» του Ταοϊσμού το οποίο ομοιάζει με το «γίγνεσθαι» του Ηράκλειτου. ( 불교에서의 존재(存在)에 대해서는 법 (불교) 문서를 참고하십시오.) 존재(存在, 영어: being, 라틴어: esse, 독일어: Sein)란 어떤 사물의 물질적 또는 비물질적 실존이다. 실존하는 모든 것은 존재한다. 존재를 다루는 철학의 분과를 존재론이라고 한다. 존재는 실존의 객관과 주관을 포괄하는 개념이다. 존재하는 모든 것을 “존재”라고 부르기도 하지만, 이런 용법은 대개 주관을 가지는 존재자에게로 제한된다(인간을 “인간 존재[human being]”라고 부르는 경우처럼). 존재의 개념은 철학사 전체적으로 확정적으로 이해된 적이 없고, 항상 논쟁의 대상이 되어 왔다. Sein (altgriechisch εἶναι eĩnai, lateinisch esse – beides Infinitive), Dasein, Gegebensein bezeichnet den Grundbegriff der Philosophie und Metaphysik. Das Verb sein, zu dem Sein den substantivierten Infinitiv bildet, kann nicht eindeutig definiert werden und erfordert einen zugrunde gelegten Seinsbegriff. In der Tradition gibt es dabei zwei grundsätzlich verschiedene Ansätze: 1. * Das univoke (eindeutige) Seinsverständnis: Sein ist das Merkmal, was allen Seienden nach Abzug der jeweils individuellen Eigenschaften immer noch gemeinsam ist (Entität). 2. * Das analoge Seinsverständnis: Sein ist das, was „allem“ zukommt, der Gegenbegriff zum Sein ist das Nichts, da nichts außerhalb des Seins stehen kann. Dagegen beschreibt der Begriff des Seienden (altgriechisch τὸ ὄν to ón, mittellateinisch ens – Partizip) einzelne Gegenstände oder Tatsachen. Seiendes kann auch die Gesamtheit des Existierenden, also „die ganze Welt“, bezeichnen, solange dies räumlich und zeitlich bestimmbar ist. Sein ist hingegen das unveränderliche, zeitlose, umfassende Wesen (griechisch ousia, lateinisch essentia) sowohl einzelner Gegenstände als auch der Welt als Ganzes. Die Begriffe „Seiendes“ und „Sein“ stehen in einem Spannungsverhältnis, da jedem Seienden in irgendeiner Weise ein Sein zukommt. Seiendes ist im Werden vergänglich und gewordenes Mögliches. Die Untersuchung des Wesens von allem Seienden ist Hauptgegenstand der Ontologie. Ein weiteres Thema ist die Abgrenzung des Seienden zum Nichtseienden. So betont jede Form des Realismus, dass es sich vor allem beim sinnlich Gegebenen um Seiendes handelt, dagegen bei bloß Gedachtem eher um Nichtseiendes. Seiendes setzt eine existierende Welt von Gegenständen, Eigenschaften oder Beziehungen voraus. Im Gegensatz dazu sehen die verschiedenen Formen des Idealismus das eigentlich Seiende in der Innenwelt des rein gedanklich Vorgestellten, während gerade die Realität einer Außenwelt bestritten und für bloßen Schein gehalten wird. Der Begriff des Seins hat den weitesten möglichen Bedeutungsumfang (Extension) überhaupt, weil er sich auf alles, was denkbar ist, beziehen kann. Alles, was denkbar ist, bedeutet dabei alles, was nicht „nicht ist“. Für Sein und Nichts gilt der Satz vom ausgeschlossenen Dritten. Erst durch den Begriff des Seins wird die Vorstellung von Negation und Differenz möglich. Differenz ist der Übergang vom Sein zum Seienden. Das Sein und das Seiende stehen in einem dialektischen Verhältnis zueinander. Aus dem Sein (These) und dem Nichts (Antithese) ergibt sich durch die Unterscheidbarkeit das Seiende (Synthese). Der Unterschied von Sein und Existenz besteht darin, dass man mit Existenz ein Sein in der Realität mit einer örtlichen und zeitlichen Bestimmung meint. Demgegenüber kann man auch solchen Gegenständen ohne bewiesene Existenz durchaus Eigenschaften zuschreiben: Atlantis ist ein untergegangenes Weltreich. Der Begriff des Seins wird in der allgemeinen Metaphysik diskutiert. Sie fragt nach den allgemeinsten Kategorien des Seins und heißt deshalb auch Fundamentalphilosophie. Sofern sie das Sein als Seiendes untersucht, spricht man von Ontologie (Seinslehre). Ser es el más general de los términos. Con la palabra «ser» se intenta abarcar el ámbito de lo real en sentido ontológico general, esto es, la realidad por antonomasia, en su sentido más amplio: «realidad radical». El Ser es, por lo tanto, un trascendental, aquello que trasciende y rebasa todos los entes sin ser él mismo un ente, es decir, sin que ningún ente, por muy amplio que sea y se presente, lo agote. Dicho de otro modo: el Ser desborda y supera dialécticamente el mundo de las formas, el mundus asdpectabilis, trasladándose en otro contexto, «más allá del horizonte de las formas», más allá de toda la "morfología cósmica".​ La pregunta por el ser no corresponde solamente a Occidente: ya los filósofos antiguos de China desarrollaron independientemente posiciones acerca del ser. Laozi en el siglo VI a.C. hace la distinción entre ser y no-ser. Luego, las escuelas neo-taoístas (Wang Bi, Guo Xiang, etc.) harán prevalecer el no-ser sobre el ser. La tradición distingue dos tipos de enfoques distintos al concepto de ser: * Concepto unívoco de ser: «ser» es la característica más general de diferentes cosas (llamadas entes o entidades), aquello que sigue siendo igual a todos los entes, después de que se han eliminado todas las características individuales a los entes particulares, esto es: el hecho de que «sean», esto es, el hecho de que a todas ellas les corresponda «ser» (cfr. diferencia ontológica). Este concepto de «ser» es la base de la «metafísica de las esencias». Lo opuesto al «ser» viene a ser en este caso la «esencia», a la cual simplemente se le agrega la existencia. En cierto sentido no se diferencia ya mucho del concepto de la nada. Un ejemplo de ello lo dan ciertos textos de la filosofía temprana de Tomás de Aquino (De ente et essentia). * Concepto analógico del ser: el «ser» viene a ser aquello que se le puede atribuir a «todo», aunque de distintas maneras (analogía entis). El ser es aquello, en lo que los diferentes objetos coinciden y en lo que, a su vez, se distinguen. Este enfoque del ser es la base de una metafísica (dialéctica) del ser. El concepto opuesto a ser, es aquí la nada, ya que nada puede estar fuera del ser. La filosofía madura de Tomás de Aquino nos brinda un ejemplo de esta comprensión de «ser» (Summa theologica) Ser é um conceito que engloba características objetivas e subjetivas da realidade e da existência. O conceito de ser atravessa toda a história da filosofia, desde os seus primórdios. Embora já colocado pela filosofia indiana desde o século IX a.C., foi o eleata Parmênides quem introduziu, no Ocidente, esse longo debate, que percorre os séculos e as diversas culturas até os nossos dias. A ontologia é o ramo da filosofia que estuda o ser. O Ser é portanto um dos conceitos fundamentais da tradição filosófica ocidental. Platão acreditava que o ser é o poder existir. Usualmente, na tradição grega, a palavra "ser" (einai) assume quatro significados diferentes os quais serão apresentados por Platão no diálogo Sofista de maneira mais detalhada solucionando, dessa forma, os problemas lógicos e semânticos que subjazem a algumas das formulações centrais da República: 1. Existência: para exprimir o fato de que determinada coisa existe. Por exemplo: "a erva é" (= existe)", mas também "o unicórnio é" (ao menos no sentido de existência mental). Lembremos que os gregos não tinham uma palavra específica para a existência; 2. Identidade: para identificar e/ou distinguir algo e/ou alguém em relação a si mesmo e/ou aos outros. Por exemplo "A=A" ou "A beleza é bela"; 3. Predicação: para exprimir uma propriedade de determinado objeto. Por exemplo: "y é x" ou a maçã é vermelha. Platão descobriu que é condição da predicação "não haver identidade entre os referentes dos nomes colocados nas posições de sujeito e predicado.". Por exemplo: "Vênus é a estrela da manhã". Gramaticalmente, temos um sujeito e um predicado, mas logicamente temos uma falsa predicação, pois "Vênus" e a "estrela da manhã" são termos cujo objeto é o mesmo, um dos planetas do Sistema Solar; 4. : Nos diálogos da velhice, Platão conseguiu separar os valores veritativos da ontologia, ou seja, verdadeiro e falso passaram a ser qualidades do discurso sobre o mundo. Platão desloca a verdade do SER para o discurso. O sentido metalinguístico veridical permite ao verbo SER significar a verdade de uma proposição. Platão propõe também níveis de existência e graus de realidade para os seres a partir de conceitos como Teoria das Formas, mundo inteligível e a analogia da linha dividida. Aristóteles afirma que o ser verdadeiro é eterno e anterior ao não ser, já existindo em atualidade antes de potencialidade. Em filosofia, ser é considerado não só como um verbo (existir) mas também como substantivo ("tudo o que é"). Os termos ser e existência podem ter significados diferentes, embora, na linguagem corrente, possam ser sinônimos ("ser" como "o fato de ser" = existência). As formas e predicativa são objeto de estudo da lógica. Бытие́ — в самом широком значении — существование. Относительно человека, бытие это все его действия, повседневные, деятельность как биологического организма, так и индивида на ментальном уровне, при взаимодействии с окружающей средой. Кем человек является, кто он есть или кем бы мог быть, относится к пониманию Бытия в общем смысле. Бытие в природе — это существование предметов, физических, реальных, также природных сил (стихий), гравитации, физических законов. Понятие бытия — центральное философское понятие. Бытие — предмет изучения онтологии. В более узком (Хайдеггер считает, что вопрос о бытии, который, по его утверждению, является основным философским вопросом, оказался забыт во всей истории западной философии, начиная ещё с Платона. Бытие трактовалось неправильно, так как не имело чисто «человеческого» измерения. Уже у Платона мир идей в своей объективности безразличен к человеку. «Только выяснение сущности человеческого бытия раскрывает сущность бытия») значении, характерном для М. Хайдеггера, понятие «бытие» фиксирует аспект существования сущего, в отличие от его сущности. Если сущность определяется вопросом: «Что есть сущее?», то бытие вопросом: «Что значит, что сущее есть?». Понятие бытия в русский философский язык вводит Григорий Теплов в 1751 году как перевод латинского термина «ens». エッセ（ラテン語：Esse）は、キリスト教のスコラ哲学における神学用語で、神から事物に付与される「存在性」を意味する。ラテン語の動詞 sum（存在する・ある・コプラ動詞）の不定形である。 トマス・アクィナスの思想の中核概念とされる。 ヘーゲルやハイデッガーの哲学用語としての「ザイン Sein（「存在する」という動詞の不定形）」は、エッセの概念を参照している。 Bytí jako podstatné jméno (řecky to einai, latinsky esse, anglicky being, německy das Sein) je filosofický výraz pro celek všeho, co bylo, jest a bude. Jakkoli se člověk s bytím setkává v nejrůznějších jsoucnech, událostech a zkušenostech, filosofie přemýšlí i o tom, co je spojuje a přesahuje právě jakožto bytí. Tato část filosofie se tradičně nazývá ontologie, z řeckého ón, ontos – jsoucí. Filosofie začíná podle Platóna údivem, který není jen údivem nad tou či onou věcí, ale nad skutečností, že něco vůbec jest. „Jak to, že jest vůbec něco, a ne nic?“ (Leibniz) Tato zdánlivá samozřejmost totiž při bližším přihlédnutí vůbec samozřejmá není. Väsen, filosofiskt begrepp, nära knutet till begreppen essens, det eviga och varande. Ett väsen är något som en varelse inte kan mista utan att upphöra vara sig själv. Ett exempel på detta brukar förnuftet för människan sägas vara, då människan definieras som en förnuftig varelse. Väsensbetingade egenskaper är eviga i motsats till tidsbundna sådana (fenomen). Skolastikerna skilde mellan väsen och existens. 在哲學中，存有（梵語：अस्ति；希臘語：Είναι；拉丁語：Esse；法語：Être；德語：Sein；英語：Being）是指事物的物質或非物質存在。 任何存在的事物都是存有。本體論是研究存有的哲學分支。存有是一個包含客觀和主觀存在特徵的概念。 任何參與存有的東西也被稱為“存有”，儘管這種用法通常僅限於具有主觀性的實體（如“人類存有”（英語：Human being）一詞，意指人類個體等概念）。從西方哲學開始，前蘇格拉底派試圖以可理解的方式部署它。認識和定義這個概念的早期貢獻之一來自巴門尼德。 作為近代的一個例子，馬丁·海德格爾（Martin Heidegger）（他借鑒了古希臘的資料）採用術語此在（德語：Dasein）以闡明這個主題。 幾種現代方法建立在海德格爾等歐洲大陸範例的基礎上，並將形而上學的結果應用於對人類心理學和人類狀況的一般理解（特別是在存在主義傳統中）。相比之下，在主流分析哲學中，主題更多地局限於抽象調查，在威拉德·范奧曼·奎因（W. V. O. Quine）等有影響力的理論家的作品中，僅舉幾例。威廉·詹姆斯（William James）在 1909 年闡明了在各種文化和傳統（如美洲原住民）中已考慮過並繼續影響哲學家的最基本問題之一：“世界是如何形成的？在這裡，而不是在它的位置上可以想像的非實體？……從無到存有沒有邏輯橋樑”。 對於存有的討論，經常與對心理學，或生而為生命的本質，以及為生存而面對的一般狀況、一般問題有關。在基督教神學，對存有的討論，直接連結到上帝的本質。 Esto (greke: το ον ) estas io, transcenda, ĝenerala, rilatanta al ĉio kaj al individuo. Ĝi estas la plej fundamenta nocio de klasika filozofio. Ĝia ekzisto determinigas ĉion, individuon kaj nenion. Esto estas la plej malgranda konstruanta aĵo de universo kaj same ĝi estas universo. Sciencoj pri esto estas ontologio kaj metafiziko. Difinado de esto estis diversa dum la historio. Ĝi estis ĉeestigata eĉ kun pensado en raciismo ("la pensado kaj esto estas la samo"- Parmenido, "Cogito ergo sum"- Kartezio). Nihilistoj parolis ke esto ne estas ("Nenio ekzistas kaj nenio estas konebla"- Gorgio), reistoj, ke ne ekzistas estoj abstraktaj (cinikismo, Tadeusz Kotarbiński), materialismo konvinkigis ke esto estas materia kaj spiritualismo ke ĝi estas spirita. Ĝis la Martin Heidegger filozofio esploris eston. Li atestis ke ĝi estas eraro ĉar esto ne estas certa. Laŭ li estado estas certa kaj esplorado estadon (ontologio fundamenta) estos vera konvinko pri la ekzisto. الكَيْنُونَة، وأصلها كانَ يَكُون، كُنْ، كَوْنًا وكِيانًا وكَيْنُونَةً، فهو كائِن.فالكَيْنُونَة هي مصدر كانَ، فيقال كَانَ الأَمْرُ: أي وُجِدَ، وكَأَنْ لَمْ يَكُنْ: أي لَمْ يُوجَدْ. الكَيْنُونَة هو مفهوم واسع للغاية يشمل الميزات الموضوعية والذاتية للواقع والوجود. كما أن أي شيء يشارك في الوجود يسمى كذلك «كَيْنُونَة»، على الرغم من هذا الاستخدام غالباً ما يقتصر على الكيانات التي لديها ذات (كما يوجد لدى "الإنسان") لأنها الوحيدة القادرة على إدراك الوجود. لذلك فإن مصطلح «الكَيْنُونَة» واسع المعنى ومثير للجدل في تاريخ الفلسفة. Byt (gr. το ον to on lub ουσια ousia; łac. ens) – podstawowe filozoficzne pojęcie ontologii (bądź metafizyki). Byt rozumiany był przez filozofów w historii na wiele różnych sposobów. Wyróżnia się też kilka kategorii bytów (A.B. Stępień): * absolutny; * czysto intencjonalny; * idealny; * intencjonalny; * konieczny; * myślny; * realny. Poszczególne filozofie potwierdzają bądź zaprzeczają istnieniu poszczególnych kategorii bytów. Quello dell'essere è un tema che attraversa tutta la storia della filosofia fin dai suoi esordi. Per quanto già posto dalla filosofia indiana sin dal IX secolo a.C., è all'eleate Parmenide che si deve l'aver dato inizio in Occidente a questo lungo dibattito che percorre i secoli e le diverse culture fino ai nostri giorni. L'Essere, nel senso ontologico cioè suo proprio, è quindi uno dei concetti fondamentali tra quelli elaborati dalla tradizione del pensiero filosofico occidentale. L'essere secondo Parmenide: rotondo e identico in ogni sua parte simile a una sfera

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Being?oldid=1112929168&ns=0

dbo:wikiPageLength

926

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Being