This HTML5 document contains 124 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n34	http://www.iep.utm.edu/contrary-to-duty-paradox/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
n21	http://plato.stanford.edu/entries/mally-deontic/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n27	http://d-nb.info/gnd/
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sk	http://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
n16	http://icr.uni.lu/leonvandertorre/papers/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
n9	https://global.dbpedia.org/id/
n35	http://sw.cyc.com/concept/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
n19	http://plato.stanford.edu/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item

dbr:Deontic_logic

rdfs:label

Deontische Logik Деонтическая логика Deontic logic Logique déontique 道义逻辑 Deontisk logik Devo-logiko 義務論理 Lògica deòntica Деонтична логіка Lógica deôntica Logica deontica Lógica deóntica

rdfs:comment

道义逻辑(英文：Deontic logic)是一种非标准的模态逻辑， 属于哲学逻辑的领域, 涉及“应该”、“可以”或 “许可”、“禁止” 这样一些道义概念。 Il termine deontico deriva dal participio greco neutro sostantivato "déon" (δέον, genitivo δέοντος), che rimanda al verbo δέι ("è necessario, doveroso"). Devo-logiko (aŭ deonta logiko) estas branĉo de la logiko, kiu studas devojn, permesojn, normojn kaj rilatajn konceptojn. Aldone, la vorto devo-logiko ankaŭ nomas unuopan logikan sistemon, kiu celas kapti la esencajn logikajn ecojn de tiuj konceptoj. Normala Devo-Logiko ne bone kaptas la kutiman rezonadon pri normoj en situacioj, en kiuj kelkaj el la normoj estas malobeataj. Unu el la pli novaj devo-logikoj, kiuj celas eviti ĉi tiun problemon, estas la (angle input/output logic) disvolvita de kaj Leon van der Torre. Deontische Logik ist der Bereich der Logik, der die logischen Verhältnisse von Begriffen, die sich auf das Sollen beziehen, untersucht. Begriffe, die sich auf das Sollen beziehen, sind Gebot (Pflicht), Verbot, Erlaubnis und andere mehr. Etymologisch entstammt der Ausdruck aus dem altgriechischen δέον déon (Gen. δέοντος déontos). "to déon" wird verschieden übersetzt: unter anderem mit das Nötige, das Angemessene, das "Erforderliche", "das Notwendige", die "Pflicht". Deontisk logik (Pliktens logik) gren av symbolisk logik som behandlar den logiska funktionen hos begrepp som tillåtande, obligatorisk, valfri och borde. Denna klass av begrepp styr vårt dagliga liv i våra normer, lagar, affärs- och sociala organisationer, säkerhetssystem m.m. Österrikaren Ernst Mally (1879–1944) från den fenomenologiska skolan i Graz, var den förste som systematiserade den deontiska logiken, han använde för ändamålet följande logiska konstanter: U, ∩, !, f och ∞. De definieras: f, ∞, och ∩ kan även definieras: Ernst Mallys fem informella principer (etiska axiom): Деонти́ческая ло́гика (от др.-греч. δέον — долг и логика; ло́гика норм, нормати́вная ло́гика) — раздел модальной логики. Оперирует понятиями: обязательство, разрешение, норма. «Ты обязан это сделать» («Твой долг это сделать») либо «Ты можешь это сделать» Эти понятия пытались внедрить достаточно давно (Аристотель, Лейбниц, Mally, Йёргенсен, Йёрген, Alf Ross), но значительный результат был только у Георга фон Вригта в Deontic Logic, Mind, New Series, Vol. 60, No. 237. (Jan., 1951), pp. 1-15. Все полезные нормы хоть кто-то должен нарушить. Согласно Gerardo Schneider разделяют: La lògica deòntica és un tipus de lògica modal utilitzada per analitzar formalment les normes o les proposicions que tracten sobre les normes. La logique déontique (du grec déon, déontos : devoir, ce qu'il faut, ce qui convient) tente de formaliser les rapports qui existent entre les quatre caractéristiques d'une loi : l'obligation, l'interdiction, la permission et le facultatif. Gottfried Wilheim Leibniz en 1670 proposa le premier d'appliquer la logique modale à la morale en remarquant l'analogie suivante : « l'obligatoire (modalité déontique) est ce qu'il est nécessaire (modalité aléthique) que fasse l'homme bon ».Il proposa la correspondante suivante : A lógica deôntica é um tipo de lógica modal usada para analisar as normas ou as proposições que tratam acerca das normas. La lógica deóntica (del griego δέον[τος] déon[tos] 'lo debido , lo necesario') es la lógica de las normas y de las ideas normativas. Su campo de estudio corresponde, como autorizado, prohibido, obligatorio, «indiferente».​ Es un tipo de lógica modal y se expresa que su desarrollo arranca con el descubrimiento de la similitud entre los conceptos deónticos y modales. Alois Höffler, lógico austriaco, fue uno de los iniciadores del estudio de esta similitud.​ La lógica deóntica fue pensada para analizar formalmente las normas o las proposiciones que tratan acerca de las normas. 義務論理（英: Deontic logic）は、義務や権利などの概念を扱う論理学の一分野である。規範論理とも。典型的な記法としては、OA（A は義務的である、A であるべきだ）と PA（A は許されている、A でもよい）がある。deontic という言葉は古代ギリシャ語の déon（拘束されているもの、適切なもの）を語源とする。 Деонтична логіка — логіка, яка досліджує логічні структури прескриптивної мови (яка щось велить), тобто, мови нормативної дії, або дії, що реалізує норму; деонтична логіка — це логіка норм та нормативних понять. Деонтична модальність: • Це логіка яка досліджує логічні структури перспективної мови, тобто, мови нормативної дії; • Це логіка норм і нормативних понять; • В деонтичній логіці досліджуються операції. – це висловлювання, що встановлює якусь норму поведінки.Нормативні висловлювання є модальними висловлюваннями, до яких входять відповідні модальності. Форми нормативного висловлювання: • Мета • Deontic logic is the field of philosophical logic that is concerned with obligation, permission, and related concepts. Alternatively, a deontic logic is a formal system that attempts to capture the essential logical features of these concepts. It can be used to formalize imperative logic, or directive modality in natural languages. Typically, a deontic logic uses OA to mean it is obligatory that A (or it ought to be (the case) that A), and PA to mean it is permitted (or permissible) that A, which is defined as .

dcterms:subject

dbc:Modal_logic dbc:Philosophical_logic

dbo:wikiPageID

1343980

dbo:wikiPageRevisionID

1113555649

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Domain_of_discourse dbr:Paraconsistent_logic dbr:Accessibility_relation dbr:Imperative_logic dbr:Deontic_modality dbr:Permission_(philosophy) dbr:Gottfried_Wilhelm_Leibniz dbr:Dynamic_logic_(modal_logic) dbr:Karl_Menger dbr:Kant dbr:Moral_reasoning dbr:Temporal_logic dbr:Vacuously_true dbr:Tautology_(logic) dbc:Modal_logic dbc:Philosophical_logic dbr:Alethic_logic dbr:Philosophical_logic dbr:Internet_Encyclopedia_of_Philosophy dbr:Gert_Lokhorst dbr:Ernst_Mally dbr:Hans_Kamp dbr:Obligation dbr:Medieval_philosophy dbr:Ancient_Greece dbr:Lennart_Åqvist dbr:Free_choice_inference dbr:Norm_(philosophy) dbr:Deontological_ethics dbr:Georg_Henrik_von_Wright dbr:Ought_implies_can dbr:Mimamsa dbr:Non-monotonic_logic dbr:Normal_modal_logic dbr:Kripke_semantics dbr:Modal_logic dbr:Realis_mood dbr:Alexius_Meinong dbr:Propositional_logic dbr:Alethic_modality dbr:Propositional_calculus dbr:Contradiction dbr:Conditional_probability

dbo:wikiPageExternalLink

n16:fotfs03.pdf n19: n21: n34:

owl:sameAs

dbpedia-ru:Деонтическая_логика dbpedia-sv:Deontisk_logik dbpedia-fr:Logique_déontique dbpedia-ja:義務論理 n9:2ogVi dbpedia-de:Deontische_Logik wikidata:Q302542 dbpedia-uk:Деонтична_логіка dbpedia-sk:Deontická_logika dbpedia-fi:Deonttinen_logiikka dbpedia-es:Lógica_deóntica dbpedia-zh:道义逻辑 dbpedia-ro:Logica_deontică n27:4133538-7 dbpedia-eo:Devo-logiko dbpedia-ca:Lògica_deòntica dbpedia-it:Logica_deontica n35:Mx4rvWrfHZwpEbGdrcN5Y29ycA dbpedia-et:Deontiline_loogika dbpedia-pt:Lógica_deôntica freebase:m.04vbqd

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Citation_needed dbt:Lang-grc dbt:Cite_journal dbt:Non-classical_logic dbt:Short_description dbt:Example_needed dbt:Cite_SEP dbt:Reflist dbt:Portal

dbo:abstract

La logique déontique (du grec déon, déontos : devoir, ce qu'il faut, ce qui convient) tente de formaliser les rapports qui existent entre les quatre caractéristiques d'une loi : l'obligation, l'interdiction, la permission et le facultatif. Gottfried Wilheim Leibniz en 1670 proposa le premier d'appliquer la logique modale à la morale en remarquant l'analogie suivante : « l'obligatoire (modalité déontique) est ce qu'il est nécessaire (modalité aléthique) que fasse l'homme bon ».Il proposa la correspondante suivante : * Le juste, le permis est ce qu'il est possible que fasse l'homme bon. * L'injuste, l'interdit est ce qu'il est impossible que fasse l'homme bon. * L'équitable, l'obligatoire est ce qu'il est nécessaire que fasse l'homme bon. * Le facultatif est ce qu'il est contingent que fasse l'homme bon. Elle s'est développée à partir des années 1950 grâce aux travaux du philosophe finlandais Georg Henrik von Wright (Deontic Logic 1951). Reprenant la correspondance notée par Leibniz, il les formalise grâce aux avancées de la logique modale. Les progrès de la sémantique, et notamment la sémantique des mondes possibles ont encouragé le développement de la logique déontique. Comme pour chaque système logique aujourd'hui, il est erroné de parler DU système de la logique déontique. Il existe une grande variété de systèmes logiques déontiques, qu'on identifie selon les axiomes qu'ils intègrent — et toujours par référence à la logique modale générale. Lorsque l'on parle de logique déontique en général, on entend souvent le système classique et minimal, celui qui utilise les deux opérateurs de l'obligation (aux propriétés calquées sur celui de la nécessité) et de la permission (idem pour la possibilité), et de simples constantes et variables propositionnelles représentant des actions et / ou des états de choses (A, B, etc.). Mais la réalité déontique est multiforme : on peut interdire un état de choses, une action de la part d'un individu déterminé, un type d'action, etc. Elle nécessite donc plusieurs systèmes de logique déontique différents. Désormais, un système de logique déontique inclut le plus souvent aussi des notations pour représenter l'action et les individus (opérateurs d'action tels que STIT), et les recherches tendent à une complexification toujours croissante : intégration de la dimension temporelle grâce à l'indexation temporelle des propositions, notion de trivalence, et autres. La logique déontique est à l'origine des , qui permettent de modéliser les obligations, les violations et les sanctions dans une organisation, et notamment dans un système multi-agents. A lógica deôntica é um tipo de lógica modal usada para analisar as normas ou as proposições que tratam acerca das normas. Деонтична логіка — логіка, яка досліджує логічні структури прескриптивної мови (яка щось велить), тобто, мови нормативної дії, або дії, що реалізує норму; деонтична логіка — це логіка норм та нормативних понять. «Деонтична логіка» є поняттям загальним. До деонтичних належать кілька логік, що відрізняються як символами, до яких вони вдаються, так і положеннями, котрі прагнуть обґрунтувати. Водночас вони мають деякі спільні ознаки. Так, передбачається, що будь-які норми мають однакову будову, складовими якої є: характер (норма зобов’язує, дає змогу чи забороняє певну дію); зміст (Дія є такою, що повинна бути, може бути чи не повинна бути виконаною); умови застосування (вказана в нормі ситуація, за наявності якої реалізується чи може бути реалізованою відповідна дія); суб’єкт, норми (особа чи група осіб, яким адресується норма). Умови застосування норм враховуються тільки в деяких деонтичних системах: у відносних (діадичних) абсолютних (монадичних). У деонтичній логіці абстрагуються від специфіки норм. Закони держави, звичаї, моральні норми, технічні та всі інші розглядаються як такі, що мають однакову логічну будову. Основні терміни деонтичної логіки — «обов’язково» (O), «дозволено» (Р), «заборонено» (F) — взаємно визначаються: обов’язковою є дія, від якої не дозволено утримуватися: обов’язковою є дія, яку заборонено не робити: дозволеною є дія, від виконання якої не обов’язково утримуватися: дозволеною є дія, що не є забороненою: забороненою є дія, від якої обов’язково слід утримуватися: забороненою є дія, що не є дозволеною. Іноді деонтичну логіку й логіку норм розрізняють. Необхідною умовою осмислення деонтичної логіки є з’ясування специфіки нормативних висловлювань.Нормативні висловлювання є модальними висловлюваннями, до яких входять відповідні модальності. Поняття деонтичної логіки формально схожі з поняттями модальної логіки. Відрізняються вони тим, що речення, що розглядаються в деонтичній логіці, не мають формального зв'язку з матеріалом фактів (істиною або неправдою). В деонтичній логіці досліджуються операції з прескриптивнми, тобто, такими, що предписують, твердженнями: «всі студенти зобов'язані складати іспити», «коли горить червоне світло, переходити дорогу заборонено». Деонтична модальність: • Це логіка яка досліджує логічні структури перспективної мови, тобто, мови нормативної дії; • Це логіка норм і нормативних понять; • В деонтичній логіці досліджуються операції. – це висловлювання, що встановлює якусь норму поведінки.Нормативні висловлювання є модальними висловлюваннями, до яких входять відповідні модальності. Деонтичні модальності — характеристика практичних дій з точки зору певної системи норм (правових, моральних). Нормативний статус дій виражається термінами «обов’язково», «дозволено», «заборонено», «(нормативно) байдуже». За своїми логічними характеристиками деонтичні модальності вважають аналогічними модальностям інших груп: логічних («необхідно»; «випадково», «неможливо»); епістеміч них («переконаний», «сумнівається», «заперечує (відкидає)»); аксіологічних («добре», «(оцінно) байдуже», «погано»). Форми нормативного висловлювання: • Наказова пропозиція; • Оповідна пропозиція з особливими нормативними словами «обов’язково», «дозволено», «заборонено», «байдуже».Нормативні висловлювання тісно пов’язані з оцінками. Правова норма: • Соціально наявна оцінка. • Жорстоко закріплена оцінка з строго фіксованою санкцією. Нормативні висловлювання не можна плутати з описовими. • – повідомлення про те, що відбувається, чи не відбувається. • Слова мають відповідати світу. • Нормативне висловлювання – виражає норму яка може, має чи немає бути. • Світ має відповідати словам. Типи норм: * Правила, що включають правила гри, граматики, логіки і математики, звичаю і ритуалу тощо. * Приписи, що охоплюють закони держави, укази, директиви, команди, накази і т. ін. * Технічні або цільові норми, що вказують на те, що повинне бути зроблено для досягнення певної мети. Норма права – це офіційно прийняте компетентним органом загальнообов’язкове правило поведінки, що регулює правові відносини в соціальному середовищі, недотримання якого веде до застосування відповідних санкцій. Логічна структура норм: * Зміст * Характер * Умови застосування * Суб’єкт * Авторитет Юридична структура норми: * Гіпотеза – структурний елемент норми права, що вказує на умови її дії. * Диспозиція – центральна частина правової норми в якій зазначаються права або обов’язки суб’єктів. * Санкція – структурний елемент норми права який дозволяє або забороняє певну дію. Логічна структура норми права: Деонтична модальність – це додаткова інформація, що виражає повеління, обов’язок, заборону або дозвіл. Деонтичні модальності — характеристика практичних дій з точки зору певної системи норм (правових, моральних). Нормативний статус дій виражається термінами «обов’язково», «дозволено», «заборонено», «(нормативно) байдуже». За своїми логічними характеристиками деонтичні модальності вважають аналогічними модальностям інших груп: логічних («необхідно»; «випадково», «неможливо»); епістеміч них («переконаний», «сумнівається», «заперечує (відкидає)»); аксіологічних («добре», «(оцінно) байдуже», «погано»). До них відносять різні нормативні висловлювання, в тому числі і норми права, тобто офіційно прийняті уповноваженим органом загальнообов'язкові правила поведінки, які регулюють правові відносини в соціальному середовищі, невиконання яких веде до застосування юридичних санкцій. елементами правової норми є такі явно чи неявно виражені в ній компоненти: 1. * авторитет - орган, що встановив норму; 2. * адресат - особи, яким належить виконувати припис; 3. * диспозиція - дія, яку потрібно виконати; 4. * деонтична характеристика норми - певний тип припису; 5. * санкція - юридичний наслідок невиконання припису. Діяльність – активна взаємодія людини з навколишнім природним та соціальним середовищем. Структура діяльності: • Мета • • Результат Вчинок – дія, що розглядається з позиції єдності мотивів та наслідків, намірів та справ, мети та засобів. Поведінка – сукупність вчинків суб’єкта. Формальний модуль дії: * ; * ; * ; * ; * ; * ; * ; * ; * Фізична чи інтелектуальна дія; * Кінцевий результат. Deontic logic is the field of philosophical logic that is concerned with obligation, permission, and related concepts. Alternatively, a deontic logic is a formal system that attempts to capture the essential logical features of these concepts. It can be used to formalize imperative logic, or directive modality in natural languages. Typically, a deontic logic uses OA to mean it is obligatory that A (or it ought to be (the case) that A), and PA to mean it is permitted (or permissible) that A, which is defined as . Note that in natural language, the statement "You may go to the zoo OR the park" should be understood as instead of , as both options are permitted by the statement; See Hans Kamp's paradox of free choice for more details. When there are multiple agents involved in the domain of discourse, the deontic modal operator can be specified to each agent to express their individual obligations and permissions. For example, by using a subscript for agent , means that "It is an obligation for agent (to bring it about/make it happen) that ". Note that could be stated as an action by another agent; One example is "It is an obligation for Adam that Bob doesn't crash the car", which would be represented as , where B="Bob doesn't crash the car". Devo-logiko (aŭ deonta logiko) estas branĉo de la logiko, kiu studas devojn, permesojn, normojn kaj rilatajn konceptojn. Aldone, la vorto devo-logiko ankaŭ nomas unuopan logikan sistemon, kiu celas kapti la esencajn logikajn ecojn de tiuj konceptoj. La unua esploristo, kiu sisteme studis devo-logikon, estis la finna filozofo en siaj priaj laboroj dum la 1950-aj jaroj. La de li difinita (angle Standard Deanotic Logic, SDL) estas kun modalaj operatoroj O (obligation) por devo kaj P por permeso. Por tiuj operatoroj validas similaj aksiomoj kiel la aksiomoj kutime uzataj en eblo-logikoj kaj kredo-logikoj. Ekzemple, validas la jena aksiomo-skemo: Normala Devo-Logiko ne bone kaptas la kutiman rezonadon pri normoj en situacioj, en kiuj kelkaj el la normoj estas malobeataj. Unu el la pli novaj devo-logikoj, kiuj celas eviti ĉi tiun problemon, estas la (angle input/output logic) disvolvita de kaj Leon van der Torre. 義務論理（英: Deontic logic）は、義務や権利などの概念を扱う論理学の一分野である。規範論理とも。典型的な記法としては、OA（A は義務的である、A であるべきだ）と PA（A は許されている、A でもよい）がある。deontic という言葉は古代ギリシャ語の déon（拘束されているもの、適切なもの）を語源とする。 Deontische Logik ist der Bereich der Logik, der die logischen Verhältnisse von Begriffen, die sich auf das Sollen beziehen, untersucht. Begriffe, die sich auf das Sollen beziehen, sind Gebot (Pflicht), Verbot, Erlaubnis und andere mehr. Etymologisch entstammt der Ausdruck aus dem altgriechischen δέον déon (Gen. δέοντος déontos). "to déon" wird verschieden übersetzt: unter anderem mit das Nötige, das Angemessene, das "Erforderliche", "das Notwendige", die "Pflicht". Als Gegenbegriff wird vereinzelt der Terminus ontische Logik gebildet. "Ontische Logik" ist dann die Logik der Sätze (nur) über das Sein (siehe zur Seinslehre auch Ontologie). Sätze über das Sein haben in der (zweiwertigen) Logik die Wahrheitswerte wahr oder nicht wahr (falsch). Sätze über das Sollen sind nicht wahr oder falsch, sondern gültig oder nicht gültig (ungültig). Zu beachten ist der Unterschied zwischen einer Norm und einem : "Normen gebieten, verbieten oder erlauben ein bestimmtes Verhalten, Normsätze behaupten demgegenüber, daß ein bestimmtes Verhalten geboten, verboten oder erlaubt sei.". Je nach dem Zusammenhang kann derselbe Satz eine Norm oder einen Normsatz ausdrücken. Mit dem Satz "Mord ist verboten" kann das Verbot des Mordes (Norm) oder die Behauptung, dass Mord verboten sei, gemeint sein (Normsatz). Ein Normsatz als Behauptung über eine Norm kann wahr oder falsch sein. Die deontische Logik ist eine formale, philosophische, nichtklassische Logik. Sie wird als Anwendungsfall der Modallogik, als "Modallogik im weiteren Sinn" oder (nur) als Logik in Anlehnung an die Modallogik betrachtet. Wie die ontische Logik wird die moderne deontische Logik formalisiert und wenn möglich kalkülisiert betrieben. Über die dabei zugrunde zu legenden deontischen (deontologischen) Grundbegriffe bestehen unterschiedliche Ansichten. Деонти́ческая ло́гика (от др.-греч. δέον — долг и логика; ло́гика норм, нормати́вная ло́гика) — раздел модальной логики. Оперирует понятиями: обязательство, разрешение, норма. «Ты обязан это сделать» («Твой долг это сделать») либо «Ты можешь это сделать» Эти понятия пытались внедрить достаточно давно (Аристотель, Лейбниц, Mally, Йёргенсен, Йёрген, Alf Ross), но значительный результат был только у Георга фон Вригта в Deontic Logic, Mind, New Series, Vol. 60, No. 237. (Jan., 1951), pp. 1-15. Статья 2007 года о реализации деонтической логики с подходом ought-to-do. A Formal Language for Electronic Contracts использующий µ-calculus и реализацию от A. Biere Все полезные нормы хоть кто-то должен нарушить. Согласно Gerardo Schneider разделяют: contrary-to-duty obligationsнарушение обязанностейcontrary-to-prohibitionsнарушение запретов В реальном мире оба ведут к каким-то последствиям. Deontisk logik (Pliktens logik) gren av symbolisk logik som behandlar den logiska funktionen hos begrepp som tillåtande, obligatorisk, valfri och borde. Denna klass av begrepp styr vårt dagliga liv i våra normer, lagar, affärs- och sociala organisationer, säkerhetssystem m.m. Österrikaren Ernst Mally (1879–1944) från den fenomenologiska skolan i Graz, var den förste som systematiserade den deontiska logiken, han använde för ändamålet följande logiska konstanter: U, ∩, !, f och ∞. De definieras: * !A = "A bör vara fallet". * A f B = "A fordrar B" . * A ∞ B = "A och B behöver varandra." * U = "ovillkorligen (absolut) obligatoriskt" . * ∩ = "ovillkorligen (absolut) förbjudet". f, ∞, och ∩ kan även definieras: * f: A f B = A → !B :(A fordrar B = om A så bör B vara fallet) * ∞: A ∞ B = (A f B) & (B f A) : (A och B behöver varandra = (A fordrar B) & (B fordrar A)) * ∩: ∩ = ¬U : (ovillkorligen förbjudet = ej ovillkorligen obligatoriskt ) Ernst Mallys fem informella principer (etiska axiom): 1. * Om A fordrar B och om B fordrar C, så A fordrar C. 2. * Om A fordrar B och om A fordrar C, så A fordrar B och C. 3. * A fordrar B om och endast om, det är obligatoriskt att om A så B. 4. * Det ovillkorligen obligatoriska är obligatoriskt. 5. * Det ovillkorligen obligatoriska fordrar inte sin egen negation. formaliserade som axiom: 1. * ((A f B) & (B → C)) → (A f C) 2. * ((A f B) & (A f C)) → (A f (B & C)) 3. * (A f B) ↔ !(A → B) 4. * ∃U !U [∃U = det existerar minst ett ovillkorligen obligatoriskt, ! = det bör vara fallet] 5. * ¬(U f ∩) La lògica deòntica és un tipus de lògica modal utilitzada per analitzar formalment les normes o les proposicions que tracten sobre les normes. 道义逻辑(英文：Deontic logic)是一种非标准的模态逻辑， 属于哲学逻辑的领域, 涉及“应该”、“可以”或 “许可”、“禁止” 这样一些道义概念。 La lógica deóntica (del griego δέον[τος] déon[tos] 'lo debido , lo necesario') es la lógica de las normas y de las ideas normativas. Su campo de estudio corresponde, como autorizado, prohibido, obligatorio, «indiferente».​ Es un tipo de lógica modal y se expresa que su desarrollo arranca con el descubrimiento de la similitud entre los conceptos deónticos y modales. Alois Höffler, lógico austriaco, fue uno de los iniciadores del estudio de esta similitud.​ La lógica deóntica fue pensada para analizar formalmente las normas o las proposiciones que tratan acerca de las normas. Il termine deontico deriva dal participio greco neutro sostantivato "déon" (δέον, genitivo δέοντος), che rimanda al verbo δέι ("è necessario, doveroso").

gold:hypernym

dbr:Field

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Deontic_logic?oldid=1113555649&ns=0

dbo:wikiPageLength

18576

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Deontic_logic