Vijñāna (Sanskrit) or viññāṇa (Pāli) is translated as "consciousness," "life force," "mind," or "discernment." In the Pāli Canon's Sutta Pitaka's first four nikāyas, viññāṇa is one of three overlapping Pali terms used to refer to the mind, the others being manas and citta. Each is used in the generic and non-technical sense of "mind" in general, but the three are sometimes used in sequence to refer to one's mental processes as a whole. Their primary uses are, however, distinct.

Property Value
dbo:abstract
  • Vijñāna (sanskrit; pali: viññāṇa) ist ein Begriff der buddhistischen Philosophie. Das Konzept der Vijnanas in ihrem Zusammenwirken beschreibt im Abhidharma ein buddhistisches Modell des Geistes. (de)
  • Vijñāna (Sanskrit) or viññāṇa (Pāli) is translated as "consciousness," "life force," "mind," or "discernment." In the Pāli Canon's Sutta Pitaka's first four nikāyas, viññāṇa is one of three overlapping Pali terms used to refer to the mind, the others being manas and citta. Each is used in the generic and non-technical sense of "mind" in general, but the three are sometimes used in sequence to refer to one's mental processes as a whole. Their primary uses are, however, distinct. (en)
  • Vijñāṇa (sanscrito, viññāṇa, pāli) è, nel canone pāli del buddhismo theravāda, il termine che indica il quinto degli aggregati dell'esistenza, ossia la coscienza. È anche il terzo elemento della genesi dipendente. Come pure gli altri elementi degli aggregati dell'esistenza non è un unicum indivisibile, persistente e statico, ma è un flusso, un processo composto e in divenire. Non è quindi considerabile un'anima. Nei testi canonici, come ad esempio nell'Anattalakkhana Sutta (Saṃyutta Nikāya, XXII, 59) vi sono frequentemente attribuite le caratteristiche di impermanenza, sofferenza e non sé. In Majjhima Nikāya 38 è detto che «al di la delle condizioni, non c'è un sorgere della coscienza». Tuttavia nell'antico canone Pali è ben chiaro che il Buddha non enuncia nessuna teoria del non-Sé. Resta fuori da ogni teoria non essendo un filosofo. Insegnare una dottrina del Sé oppure del non-Sé avrebbe ricondotto nel pieno dualismo, appunto ciò che va superato. (it)
  • Vijñāna (Sanskrit devanāgarī: विज्ञान; Pāli : viññāna) est un concept de la philosophie indienne qui signifie connaissance, savoir, discernement, compréhension, intellect ; science. Dans le Bouddhisme, vijñāna est la connaissance discriminante, l'un des cinq agrégats (skandha). (fr)
  • 識 (しき、巴: viññāṇa ヴィニャーナ, 梵: vijñāna ヴィジュニャーナ)とは、意識、生命力、心、洞察力との意味の仏教用語である。認識対象を区別して知覚する精神作用を言う。 この語は、vi(分析・分割)+√jñā(知)の合成語であって、対象を分析し分類して認識する作用のことである。釈迦在世当時から、この認識作用に関する研究が行われ、さまざまな論証や考え方が広まっており、それぞれの考え方は互いに批判し合いながら、より煩瑣な体系を作り上げた。 しかし、大乗仏教全般で言うならば、分析的に認識する「識」ではなく、によるより直接的な認識である般若(はんにゃ、プラジュニャー(prajñā)、パンニャー(paññā))が得られることで成仏するのだと考えられるようになって重要視された。 (ja)
  • Vijñāna (Devanagari विज्ञान) is de Sanskriete term voor analytische kennis of filosofie. Het is de actie van het onderscheiden of onderscheid maken, en het aldus verstaan, herkennen, begrijpen. Vijñāna wijst ook naar de faculteit zelf van het juist oordeelsvermogen. De term wordt eveneens voor het kenvermogen als geheel gebruikt, het verstand en komt dan overeen met de term manas. Het blijft in die zin onderscheiden van de levende kennisdrager, het bewustzijn. Vijñāna verwijst naar wereldlijke of profane kennis. Zij is in die zin tegengesteld aan jñāna, die de kennis van het zelf betekent. In het Boeddhisme is vijñāna het denkvermogen, een van de vijf khandhas of constituerende elementen. Het is er ook een van de 6 dhatus en een van de 12 schakels in de ketting van oorzaak en gevolg. (nl)
  • 심의식(心意識)은 심(心) · 의(意) · (識)의 세 낱말을 합친 복합어이다. * 심(心)은 산스크리트어 치타(citta)의 번역어로 질다(質多)라고도 음역하며, 집기(集起)를 뜻한다. * 의(意)는 산스크리트어 마나스(manas)의 번역어로 말나(末那)라고도 음역하며, 사량(思量)을 뜻한다. * 식(識)은 산스크리트어 비즈냐나(vijñāna)의 번역어로 비야남(毘若南)이라고도 음역하며, 요별(了別)을 뜻한다. 집기(集起)는 마음(6식 또는 8식, 즉 심왕, 즉 심법)이 마음작용(심소법)을 비롯한 신(身) · 구(口) · 의(意) 3업(三業)을 쌓고 일으키는 측면 또는 능력이 있는 것을 말한다. 사량(思量)은 마음(6식 또는 8식, 즉 심왕, 즉 심법)이 과거, 즉 이전까지 쌓은 원인을 바탕으로 현재의 인식 대상 또는 마음작용 대상에 대해 이모저모로 생각하고 헤아리는 측면 또는 능력이 있는 것을 말한다. 요별(了別)은 마음(6식 또는 8식, 즉 심왕, 즉 심법)이 사량(思量)을 바탕으로 현재의 인식 대상 또는 마음작용 대상에 대해 '아는 것'을 말한다. 예를 들어, 파란색이 소리가 아니라 색깔인줄 알며 나아가 노란색이 아니라 파란색인줄 아는 것을 말한다. 마음(6식 또는 8식, 즉 심왕, 즉 심법)의 심(心) · 의(意) · (識)의 측면 또는 능력에 대한 사상인 심의식 사상(心意識思想)에서의 견해 차이는 부파불교와 대승불교를 구별짓는 주요 사상적 측면들 중의 하나이다. (ko)
  • Виджня́на (санскр. विज्ञान, vijñāna IAST; vi — префикс «раз-» и jnana — «знание», «познание», то есть распознавание, различающее познание) — понятие индийской философии и психологии, означающее различительное познание, осознание, понимание; в буддизме относится к сознанию в широком смысле. В буддийском учении психофизический мир составлен из пяти скандх, или групп элементов (дхарм), — рупа (телесная форма), ведана (ощущения), санджня (восприятия), самскара (волевые импульсы) и, наконец, виджняна, или осознание самого себя. Согласно одному из типов классификации дхарм (по дхату), виджняна занимает 6 из 18 позиций и соответствует сознанию слышимого, видимого, осязаемого, обоняемого, вкушаемого и мыслимого. В буддийской концепции причинно-следственного порождения (пратитья-самутпада) виджняна, отождествляемая с сознанием «я» индивида, является одним из звеньев (нидан) цепи причинности и, таким образом, не имеет вечного и независимого существования, но постоянно генерируется вновь как результат авидьи (неведения). Центральное место понятие виджняны занимает в школе йогачара, которая также называется виджняна-вада, поскольку признает сознание единственной реальностью. Восемь видов виджняны — это пять видов чувственного восприятия, умственное сознание (мановиджняна), ложное сознание «я» (клиштамановиджняна) и так называемая алая-виджняна. Алая-виджняна представляет собой «хранилище» всех возможных состояний и впечатлений, проявляющихся в определённый момент под действием кармы. Она служит единственным источником всех других видов виджняны, и, следовательно, в целом того, что считается «реальностью». В «Катха-упанишаде» виджняна практически тождественна интеллекту-буддхи и выше рассудка-манаса. В веданте виджнянамайя-коша — первая из «оболочек» тонкого тела (сукшма-шариры), если рассматривать их «со стороны» каузального, причинного тела (карана-шариры). Виджняну как дискурсивное, различительное познание превосходит Праджня — целостная интуитивная «мудрость». (ru)
  • Віджняна (санскр. vi — префікс «роз-» і jnana — знання, пізнання, тобто розпізнавання, що розрізняє пізнання) — поняття індійської філософії та психології, що означає розрізняльне пізнання, усвідомлення, розуміння; у Буддизмі відноситься до свідомості в широкому сенсі. У буддійському вченні психофізичний світ складений з п'яти , або груп елементів (дхарм), — (тілесна форма), (відчуття), (сприйняття), санскара (вольові імпульси) і, нарешті, віджняна, або усвідомлення самого себе. У буддійської концепції причинно-наслідкового породження (пратітья самутпада) віджняна, яка ототожнюється зі свідомістю «я» індивіда, є однією з ланок (нідан) ланцюга причинності і, таким чином, не має вічного та незалежного існування, але постійно генерується знову як результат авідьї (невідання). Центральне місце поняття віджнана займає в школі йогачара, яка також називається віджняна-вада, оскільки визнає свідомість єдиною реальністю. Вісім видів віджняни — це п'ять видів чуттєвого сприйняття, розумова свідомість (мановіджняна), помилкова свідомість «я» (кліштамановіджняна) і так звана алая-віджняна. Алая-віджняна є «сховищем» всіх можливих станів та вражень, що проявляються в певний момент під дією карми. Вона служить єдиним джерелом всіх інших видів віджняни, і, отже, в цілому того, що вважається «реальністю». У веданті віджнянамайя-коша — перша з «оболонок» тонкого тіла (сукшма-шаріри), якщо розглядати їх «зі сторони» каузального, причинного тіла (карана-шаріри). Віджняну як дискурсивне, розрізняльне пізнання перевершує Праджня — цілісна інтуїтивна «мудрість». (uk)
  • 識(梵語:विज्ञान,Vijñāna,巴利語:विञ्ञाण,Viññāṇa),佛教術語,指人的意識、心智、生命力、理智、分別能力,為五蘊、六入、十二處、十八界之一。在早期佛經,經常與心(Citta)、意(Manas)混用,意義接近,但因為用法不同,實際的內涵又有所不同。其主要是用來作為指區別對象的認知能力。 (zh)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 1983357 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 47424 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 972342413 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:after
dbp:before
dbp:bo
  • རྣམ་པར་ཤེས་པ་ (en)
dbp:en
  • consciousness, (en)
  • discernment (en)
  • mind, life force, (en)
dbp:ja
  • (en)
dbp:km
  • (en)
  • វិញ្ញាណ (en)
dbp:ko
  • 식/識 (en)
dbp:my
  • ဝိညာဉ် (en)
dbp:pi
  • विञ्ञाण (en)
dbp:sa
  • विज्ञान (en)
dbp:si
  • විඥ්ඥාන (en)
dbp:th
  • (en)
  • วิญญาณ (en)
dbp:title
dbp:vi
  • (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:years
  • Vijñāna (en)
dbp:zh
  • 識 / 识 (en)
dbp:zhLatn
  • shí (en)
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Vijñāna (sanskrit; pali: viññāṇa) ist ein Begriff der buddhistischen Philosophie. Das Konzept der Vijnanas in ihrem Zusammenwirken beschreibt im Abhidharma ein buddhistisches Modell des Geistes. (de)
  • Vijñāna (Sanskrit) or viññāṇa (Pāli) is translated as "consciousness," "life force," "mind," or "discernment." In the Pāli Canon's Sutta Pitaka's first four nikāyas, viññāṇa is one of three overlapping Pali terms used to refer to the mind, the others being manas and citta. Each is used in the generic and non-technical sense of "mind" in general, but the three are sometimes used in sequence to refer to one's mental processes as a whole. Their primary uses are, however, distinct. (en)
  • Vijñāna (Sanskrit devanāgarī: विज्ञान; Pāli : viññāna) est un concept de la philosophie indienne qui signifie connaissance, savoir, discernement, compréhension, intellect ; science. Dans le Bouddhisme, vijñāna est la connaissance discriminante, l'un des cinq agrégats (skandha). (fr)
  • 識 (しき、巴: viññāṇa ヴィニャーナ, 梵: vijñāna ヴィジュニャーナ)とは、意識、生命力、心、洞察力との意味の仏教用語である。認識対象を区別して知覚する精神作用を言う。 この語は、vi(分析・分割)+√jñā(知)の合成語であって、対象を分析し分類して認識する作用のことである。釈迦在世当時から、この認識作用に関する研究が行われ、さまざまな論証や考え方が広まっており、それぞれの考え方は互いに批判し合いながら、より煩瑣な体系を作り上げた。 しかし、大乗仏教全般で言うならば、分析的に認識する「識」ではなく、によるより直接的な認識である般若(はんにゃ、プラジュニャー(prajñā)、パンニャー(paññā))が得られることで成仏するのだと考えられるようになって重要視された。 (ja)
  • 識(梵語:विज्ञान,Vijñāna,巴利語:विञ्ञाण,Viññāṇa),佛教術語,指人的意識、心智、生命力、理智、分別能力,為五蘊、六入、十二處、十八界之一。在早期佛經,經常與心(Citta)、意(Manas)混用,意義接近,但因為用法不同,實際的內涵又有所不同。其主要是用來作為指區別對象的認知能力。 (zh)
  • Vijñāṇa (sanscrito, viññāṇa, pāli) è, nel canone pāli del buddhismo theravāda, il termine che indica il quinto degli aggregati dell'esistenza, ossia la coscienza. È anche il terzo elemento della genesi dipendente. Come pure gli altri elementi degli aggregati dell'esistenza non è un unicum indivisibile, persistente e statico, ma è un flusso, un processo composto e in divenire. Non è quindi considerabile un'anima. Nei testi canonici, come ad esempio nell'Anattalakkhana Sutta (Saṃyutta Nikāya, XXII, 59) vi sono frequentemente attribuite le caratteristiche di impermanenza, sofferenza e non sé. In Majjhima Nikāya 38 è detto che «al di la delle condizioni, non c'è un sorgere della coscienza». Tuttavia nell'antico canone Pali è ben chiaro che il Buddha non enuncia nessuna teoria del non-Sé. Resta (it)
  • 심의식(心意識)은 심(心) · 의(意) · (識)의 세 낱말을 합친 복합어이다. * 심(心)은 산스크리트어 치타(citta)의 번역어로 질다(質多)라고도 음역하며, 집기(集起)를 뜻한다. * 의(意)는 산스크리트어 마나스(manas)의 번역어로 말나(末那)라고도 음역하며, 사량(思量)을 뜻한다. * 식(識)은 산스크리트어 비즈냐나(vijñāna)의 번역어로 비야남(毘若南)이라고도 음역하며, 요별(了別)을 뜻한다. 마음(6식 또는 8식, 즉 심왕, 즉 심법)의 심(心) · 의(意) · (識)의 측면 또는 능력에 대한 사상인 심의식 사상(心意識思想)에서의 견해 차이는 부파불교와 대승불교를 구별짓는 주요 사상적 측면들 중의 하나이다. (ko)
  • Vijñāna (Devanagari विज्ञान) is de Sanskriete term voor analytische kennis of filosofie. Het is de actie van het onderscheiden of onderscheid maken, en het aldus verstaan, herkennen, begrijpen. Vijñāna wijst ook naar de faculteit zelf van het juist oordeelsvermogen. De term wordt eveneens voor het kenvermogen als geheel gebruikt, het verstand en komt dan overeen met de term manas. Het blijft in die zin onderscheiden van de levende kennisdrager, het bewustzijn. Vijñāna verwijst naar wereldlijke of profane kennis. Zij is in die zin tegengesteld aan jñāna, die de kennis van het zelf betekent. (nl)
  • Виджня́на (санскр. विज्ञान, vijñāna IAST; vi — префикс «раз-» и jnana — «знание», «познание», то есть распознавание, различающее познание) — понятие индийской философии и психологии, означающее различительное познание, осознание, понимание; в буддизме относится к сознанию в широком смысле. В «Катха-упанишаде» виджняна практически тождественна интеллекту-буддхи и выше рассудка-манаса. (ru)
  • Віджняна (санскр. vi — префікс «роз-» і jnana — знання, пізнання, тобто розпізнавання, що розрізняє пізнання) — поняття індійської філософії та психології, що означає розрізняльне пізнання, усвідомлення, розуміння; у Буддизмі відноситься до свідомості в широкому сенсі. У буддійському вченні психофізичний світ складений з п'яти , або груп елементів (дхарм), — (тілесна форма), (відчуття), (сприйняття), санскара (вольові імпульси) і, нарешті, віджняна, або усвідомлення самого себе. (uk)
rdfs:label
  • Vijnana (de)
  • Vijñāna (fr)
  • Vijñāna (en)
  • Vijnana (it)
  • (ja)
  • 심의식 (ko)
  • Vijñāna (nl)
  • Виджняна (ru)
  • Віджняна (uk)
  • (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:after of
is dbp:before of
is foaf:primaryTopic of