| dbo:abstract
|
- الوثيقة الثانية للحقوق اقترحها رئيس الولايات المتحدة فرانكلين دي روزفلت خلال خطابه عن حالة الاتحاد يوم الثلاثاء، 11 يناير عام 1944. وأشار روزفلت في خطابه إلى أن الأمة قد أصبحت تعترف «بوثيقة الحقوق» الثانية ويجب أن تطبقها الآن. جادل روزفلت بأن «الحقوق السياسية» التي يكفلها الدستور ووثيقة الحقوق «أثبتت أنها غير كافية لتضمن لنا المساواة في السعي لتحقيق السعادة». وكان علاجه إعلان «وثيقة حقوق اقتصادية» لضمان هذه الحقوق المحددة:
* التوظيف (الحق في العمل)
* الدخل الكافي للطعام والمأوى والترويح عن النفس
* حقوق المزارعين في دخل عادل
* التحرر من المنافسة والاحتكارات غير المشروعة
* المسكن اللائق
* الرعاية الطبية المناسبة
* الضمان الاجتماعي
* التعليم أصبحت هذه الحقوق تُعرف باسم الحقوق الاقتصادية؛ على الرغم من عدم تكريسها في الدستور، إلا أن الأمل في الدفاع عن هذه السياسة كان أن «تدخل وتضمن بموجب القانون الفيدرالي». وقد ذكر روزفلت أن امتلاك مثل هذه الحقوق من شأنه أن يضمن الأمن الأمريكي وأن مكانة الولايات المتحدة في العالم تعتمد على مدى تنفيذ الحقوق. وقد وصف الباحث القانوني الأمريكي كاس سنشتاين هذا الأمان بأنه حالة من الرعاية الاجتماعية المادية، فضلًا عن «الأمن الاقتصادي والضمان الاجتماعي والأمن المعنوي». تابع روزفلت جدول أعمال تشريعي لسن قانونه الثاني للحقوق من خلال إعارة موظفي الفرع التنفيذي للجان الرئيسية في مجلس الشيوخ. وأدى هذا التكتيك، الذي مزج السلطات بشكل فعال، إلى نتائج مختلطة وولد رد فعل عنيفًا من الكونغرس ما أدى إلى تمرير قانون إعادة التنظيم التشريعي لعام 1946. وقدم هذا القانون التمويل للكونغرس لإنشاء ملاكه الخاص للجان. (ar)
- The Second Bill of Rights or Bill of Economic Rights was proposed by United States President Franklin D. Roosevelt during his State of the Union Address on Tuesday, January 11, 1944. In his address, Roosevelt suggested that the nation had come to recognise and should now implement, a second "bill of rights". Roosevelt argued that the "political rights" guaranteed by the Constitution and the Bill of Rights had "proved inadequate to assure us equality in the pursuit of happiness". His remedy was to declare an "economic bill of rights" to guarantee these specific rights:
* Employment (right to work)
* An adequate income for food, shelter, and recreation
* Farmers' rights to a fair income
* Freedom from unfair competition and monopolies
* Decent housing
* Adequate medical care
* Social security
* Education These rights have come to be known as economic rights; although not to be enshrined within the constitution, the hope of advocating the policy was that it would be 'encoded and guaranteed by federal law'. Roosevelt stated that having such rights would guarantee American security and that the United States' place in the world depended upon how far the rights had been carried into practice. This safety has been described as a state of physical welfare, as well as "economic security, social security, and moral security" by American legal scholar Cass Sunstein. Roosevelt pursued a legislative agenda to enact his second bill of rights by lending Executive Branch personnel to key Senate committees. This tactic, effectively a blending of powers, produced mixed results and generated a backlash from Congress which resulted in passage of the Legislative Reorganization Act of 1946. This Act provided funding for Congress to establish its own staffing for committees. (en)
- La seconde Déclaration des droits (ou Second Bill of Rights en anglais) était une proposition faite par le président des États-Unis Franklin D. Roosevelt durant son discours sur l'état de l'Union le 11 janvier 1944 suggérant que la nation avait reconnu, et devait maintenant implémenter une seconde déclaration des droits. Roosevelt n'a pas demandé de changement dans la Constitution des États-Unis ; il demanda qu'une seconde Déclaration des droits soit implémentée, politiquement, et non par des juges fédéraux. La justification de Roosevelt était que les droits politiques garantis par la constitution et la Déclaration des droits se sont « montrés inadéquats pour nous assurer l'égalité dans la poursuite du bonheur ». Il voulait créer une déclaration des droits économiques qui garantiraient :
* Un emploi avec un salaire décent (« living wage » en anglais) ;
* La préservation de la liberté contre les distorsions de compétition et les monopoles ;
* Un logement ;
* L'assurance maladie ;
* L'éducation ;
* La sécurité sociale. Roosevelt déclara qu'avoir ces droits garantirait la sécurité des États-Unis, et que sa place dans le monde dépendait de savoir jusqu'à quel point ces droits ainsi que d'autres similaires seraient mis en pratique. Plus tard, dans les années 1970, le juriste Tchèque Karel Vasak les catégorisait comme seconde génération de droits dans sa théorie des trois générations des droits de l'homme. (fr)
- La seconda Carta dei Diritti è stata una proposta del Presidente degli Stati Uniti d'America Franklin Delano Roosevelt durante il suo discorso sullo stato dell'Unione, martedì 11 gennaio 1944. (it)
- Другий білль про права являє собою список прав, який було запропоновано Президентом Сполучених Штатів Франкліном Д. Рузвельтом під час його промови про справи країни від 11 січня 1944 року. У своїй промові Рузвельт запропонував, щоб нація визнала і повинна зараз запровадити другий "білль про права." Аргументом Рузвельта було те, що "політичні права", які гарантовані Конституцією США та Біллем про права, "виявилося недостатньо, щоб запевнити нас у рівності в досягненні щастя." Його рішенням було оголосити "економічний білль про права", що гарантує вісім особливих прав:
* Зайнятості (право на працю)
* Їжу, одяг, відпочинок за прибуток достатній для їх підтримання
* Права фермерів на справедливий дохід
* Свободу від недобросовісної конкуренції і монополії
* Житло
* Медичної допомоги
* Соціальне забезпечення
* Освіту Рузвельт заявив, що наявність таких прав буде гарантувати безпеку Америки, і що місце США у світі залежить від того, наскільки права будуть застосовані на практиці. (uk)
- Второй Билль о правах был предложен президентом США Франклином Д. Рузвельтом в его ежегодном послании Конгрессу «О положении страны» 11 января 1944 года. Основные тезисы Билля Франклин Рузвельт озвучил нации в своём выступлении по радио, выступление также записывалось на киноплёнку. Рузвельт утверждал, что «политических прав», гарантированных Конституцией и первым «Биллем о правах», «оказалось недостаточно, чтобы уверить нас в равенстве в погоне за счастьем». Средством Рузвельта было объявить «экономический билль о правах», который гарантировал бы:
* Право на полезную и оплачиваемую работу в промышленности, торговле, сельском хозяйстве, в шахтах Нации;
* Право на достойную заработную плату, обеспечивающую хорошее питание, одежду, отдых;
* Право каждого фермера выращивать и продавать свой урожай, что позволит обеспечить его семье достойную жизнь;
* Право на защиту каждого предпринимателя, будь то крупный или мелкий бизнес, от недобросовестной конкуренции и господства монополий дома или за рубежом;
* Право каждой семьи на достойное жильё;
* Право на достаточное медицинское обслуживание, должны быть созданы условия для сохранения здоровья человека;
* Право на достаточную экономическую защиту в старости, при болезни, несчастном случае, безработице;
* Право на хорошее образование. Билль был предложен на фоне Второй мировой войны и Великой Депрессии. В деталях Билль не содержал ничего нового, кроме предложений и программ Рузвельта за прошедшее десятилетие (Новый курс Рузвельта), но он демонстративно связывал старый Билль о политических правах (направленных против правительства) с новым биллем об экономических правах, осуществляемых правительством: Рузвельт утверждал, что индивидуальная свобода и коллективное благосостояние совместимы, и дополняют друг друга. Билль не был принят Конгрессом, а через год Франклин Рузвельт умер. (ru)
- 第二权利法案（Second Bill of Rights）也称“经济权利法案”（economic bill of rights），是美国第32任总统富兰克林·德拉诺·罗斯福在1944年1月11日国情咨文中提出的一个社会经济改革畅想。在国情咨文的广播中，罗斯福认为美国人民应该认识到宪法和权利法案所承诺的政治权力“已不能保证追求幸福的平等性”，因此需要拟定第二套权利法案来授权联邦法保障以下经济、社会和文化权利：
* 就业权；
* 能支付食物、住宿和娱乐的合适收入；
* 农户享受公平收入的权力；
* 免受不正当竞争和垄断的自由；
* 体面住房的权力；
* 合适的医疗；
* 社会保障；
* 受教育权。 根据美国法学家凯斯·桑斯坦（Cass Sunstein）的描述，罗斯福想推行这些社会保障的意图是用福利换取“经济安全、社会安全和道德安全”。然而罗斯福为了推动第二权利法案的立法过程，将行政机关人员借派到重要的参议院委员会中，结果导致国会的强烈反弹，在罗斯福1945年4月病逝任上后更是造成了《1946年立法重组法案》的通过。结果就是这些罗斯福生前的主张基本上都没能达到。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La seconda Carta dei Diritti è stata una proposta del Presidente degli Stati Uniti d'America Franklin Delano Roosevelt durante il suo discorso sullo stato dell'Unione, martedì 11 gennaio 1944. (it)
- 第二权利法案（Second Bill of Rights）也称“经济权利法案”（economic bill of rights），是美国第32任总统富兰克林·德拉诺·罗斯福在1944年1月11日国情咨文中提出的一个社会经济改革畅想。在国情咨文的广播中，罗斯福认为美国人民应该认识到宪法和权利法案所承诺的政治权力“已不能保证追求幸福的平等性”，因此需要拟定第二套权利法案来授权联邦法保障以下经济、社会和文化权利：
* 就业权；
* 能支付食物、住宿和娱乐的合适收入；
* 农户享受公平收入的权力；
* 免受不正当竞争和垄断的自由；
* 体面住房的权力；
* 合适的医疗；
* 社会保障；
* 受教育权。 根据美国法学家凯斯·桑斯坦（Cass Sunstein）的描述，罗斯福想推行这些社会保障的意图是用福利换取“经济安全、社会安全和道德安全”。然而罗斯福为了推动第二权利法案的立法过程，将行政机关人员借派到重要的参议院委员会中，结果导致国会的强烈反弹，在罗斯福1945年4月病逝任上后更是造成了《1946年立法重组法案》的通过。结果就是这些罗斯福生前的主张基本上都没能达到。 (zh)
- الوثيقة الثانية للحقوق اقترحها رئيس الولايات المتحدة فرانكلين دي روزفلت خلال خطابه عن حالة الاتحاد يوم الثلاثاء، 11 يناير عام 1944. وأشار روزفلت في خطابه إلى أن الأمة قد أصبحت تعترف «بوثيقة الحقوق» الثانية ويجب أن تطبقها الآن. جادل روزفلت بأن «الحقوق السياسية» التي يكفلها الدستور ووثيقة الحقوق «أثبتت أنها غير كافية لتضمن لنا المساواة في السعي لتحقيق السعادة». وكان علاجه إعلان «وثيقة حقوق اقتصادية» لضمان هذه الحقوق المحددة: (ar)
- The Second Bill of Rights or Bill of Economic Rights was proposed by United States President Franklin D. Roosevelt during his State of the Union Address on Tuesday, January 11, 1944. In his address, Roosevelt suggested that the nation had come to recognise and should now implement, a second "bill of rights". Roosevelt argued that the "political rights" guaranteed by the Constitution and the Bill of Rights had "proved inadequate to assure us equality in the pursuit of happiness". His remedy was to declare an "economic bill of rights" to guarantee these specific rights: (en)
- La seconde Déclaration des droits (ou Second Bill of Rights en anglais) était une proposition faite par le président des États-Unis Franklin D. Roosevelt durant son discours sur l'état de l'Union le 11 janvier 1944 suggérant que la nation avait reconnu, et devait maintenant implémenter une seconde déclaration des droits. Roosevelt n'a pas demandé de changement dans la Constitution des États-Unis ; il demanda qu'une seconde Déclaration des droits soit implémentée, politiquement, et non par des juges fédéraux. La justification de Roosevelt était que les droits politiques garantis par la constitution et la Déclaration des droits se sont « montrés inadéquats pour nous assurer l'égalité dans la poursuite du bonheur ». Il voulait créer une déclaration des droits économiques qui garantiraient : (fr)
- Другий білль про права являє собою список прав, який було запропоновано Президентом Сполучених Штатів Франкліном Д. Рузвельтом під час його промови про справи країни від 11 січня 1944 року. У своїй промові Рузвельт запропонував, щоб нація визнала і повинна зараз запровадити другий "білль про права." Аргументом Рузвельта було те, що "політичні права", які гарантовані Конституцією США та Біллем про права, "виявилося недостатньо, щоб запевнити нас у рівності в досягненні щастя." Його рішенням було оголосити "економічний білль про права", що гарантує вісім особливих прав: (uk)
- Второй Билль о правах был предложен президентом США Франклином Д. Рузвельтом в его ежегодном послании Конгрессу «О положении страны» 11 января 1944 года. Основные тезисы Билля Франклин Рузвельт озвучил нации в своём выступлении по радио, выступление также записывалось на киноплёнку. Рузвельт утверждал, что «политических прав», гарантированных Конституцией и первым «Биллем о правах», «оказалось недостаточно, чтобы уверить нас в равенстве в погоне за счастьем». Средством Рузвельта было объявить «экономический билль о правах», который гарантировал бы: (ru)
|
