An Entity of Type: music genre, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Science journalism conveys reporting about science to the public. The field typically involves interactions between scientists, journalists, and the public.

Property Value
dbo:abstract
  • Wissenschaftsjournalismus ist die journalistische Berichterstattung über wissenschaftliche Erkenntnisse, Entwicklungen und Diskurse. Wissenschaftsjournalisten vermitteln zwischen den Wissenschaften und den Massenmedien bzw. der Öffentlichkeit. Sie erklären wissenschaftliche Erkenntnisse, ordnen sie ein und verdeutlichen die Bedeutung und Relevanz dieser Erkenntnisse. Auch berichten sie auch über Wissenschafts- und Forschungspolitik sowie über Ereignisse und Entwicklungen innerhalb der institutionellen Wissenschaft. (de)
  • يُقصدُ بالصحافة العلمية تلك الممارسة التي تنطوي على جمعِ المصادر الأولية جنبا إلى جنب مع القصص الصحفية. اشتهرَ هذا المفهوم بعدما أعلنَ جوليان أسانج مؤسس موقع ويكيليكس عن تأييده له، بالرغمِ من أنهُ مستوحى من فلسفة كارل بوبر. تسمحُ الصحافة العلمية للقارئ بالتحقق من مصداقية المعلومات ومصداقية الوثائق في التقارير. خلال مقابلة لهُ معَ نيويوركر قال جوليان: «أريد وضع معيار جديد؛ إنّه الصحافة العلمية! إذا قمت بنشر ورقة بحثية عن الحمض النووي دنا؛ فالمطلوب مني تقديم كل البيانات التي يُمكن لأي عالم بيولوجيا التحقق منها. هذا هو الشيء الذي يجب القيام به في الصحافة كذلك. هناك خلل؛ فالقراء غير قادرين على التحقق مما ما يقال وهذا يتسببُ طبعًا في سوء الفهم وسوء المعاملة.» (ar)
  • El periodismo científico es una especialización informativa de la profesión periodística que difunde y divulga los hechos relativos a las ciencias en general, y en particular a la tecnología, la innovación, la salud, el medio ambiente, la informática, la cultura, la astronomía, la exploración espacial y otras actividades de investigación.​ (es)
  • Le journalisme scientifique est une forme de journalisme qui se consacre à la couverture de l'actualité scientifique et à la diffusion au grand public des découvertes récentes. Les journalistes scientifiques (rédacteurs, photographes, réalisateurs...) peuvent exercer dans un journal de vulgarisation (c.f. Cyril Drouot), dans un journal généraliste, en radio, en télévision ou sur le web. En France, plus de 280 journalistes scientifiques sont rassemblés au sein de l'Association des journalistes scientifiques de la presse d'information (AJSPI). (fr)
  • Science journalism conveys reporting about science to the public. The field typically involves interactions between scientists, journalists, and the public. (en)
  • 科学ジャーナリズム(かがくジャーナリズム)は、ジャーナリズムの一分野であり科学に関する話題を市民に伝達する役割を担う。マスメディアを通じて科学的知識を市民に伝達するためには、科学コミュニティとマスメディアとの間に特別な関係を必要とするが、この関係はまだ始まったばかりである。 (ja)
  • Dziennikarstwo naukowe – specjalność dziennikarska wyróżniana ze względu na zainteresowania naukowe dziennikarza. Jest wykładane na uniwersytetach, jednak działalność w tym zakresie może być też wynikiem posiadania wykształcenia zarówno naukowego, jak i dziennikarskiego. Dziennikarz naukowy ma za zadanie popularyzować naukę oraz przekazywać nowości z dziedzin naukowych, dlatego też powinien stosować pojęcia naukowe, pamiętając jednocześnie, że mogą być one niezrozumiałe dla odbiorców. Dziennikarstwo naukowe może mieć różne formy. Dziennikarze udzielają się w czasopismach popularnonaukowych i w specjalistycznej literaturze (na przykład kwartalniki i roczniki naukowe) czytanej głównie przez osoby ze stopniem naukowym w danej kategorii. Różnica polega na tym, że w czasopismach popularnonaukowych zasób słownictwa jest ograniczony do takiego, jakie zrozumie większość czytelników, a jeśli pojawia się nowe słowo z języka specjalistycznego, przeważnie jest ono wyjaśnione. Natomiast w piśmie naukowym używa się pełni języka specjalistycznego. W XXI wieku do grupy telewizyjnych dziennikarzy naukowych dołączyły osoby publikujące treści popularyzacyjne w mediach społecznościowych, m.in. poprzez serwis YouTube. W 2007 roku zostało założone Polskie Stowarzyszenie Dziennikarzy Naukowych „Naukowi.pl”. (pl)
  • Chama-se jornalismo científico a especialização da profissão jornalística nos fatos relativos a ciência (especialmente no campo das Exatas, Naturais e Biomédicas), tecnologia, informática, arqueologia, astronomia e exploração espacial, e outras atividades de pesquisa. Um extinto suplemento dominical científico era o "Milenium" no Correio da Paraíba. É importante, portanto, atentar para as duas partes da expressão e que definem o conceito: Jornalismo e o Científico. Isto é importante, porque podemos encontrar textos jornalísticos ou outros materiais sobre temas da ciência e tecnologia que não são considerados Jornalismo Cientifico. A isto chamamos divulgação científica. Divulgação científica e Jornalismo Científico não são a mesma coisa, embora estejam muito próximos. Ambos se destinam a público fora da esfera da ciência, mas o primeiro não é jornalismo. O jornalismo científico, aliás, é uma especialização da divulgação científica que obedece ao padrão de produção jornalística. O jornalismo científico, que em primeiro lugar deve ser considerado jornalismo, depende estritamente de alguns parâmetros que tipificam o jornalismo, nomeadamente a periodicidade, atualidade e difusão colectiva.O Jornalismo Científico é próximo de outras atividades semelhantes, como a divulgação científica, porém distinto na medida em que não apenas informa o público sobre ciência, mas procurar trazer reflexões e discussões atualizadas sobre ciência, tecnologia e sua relação com a sociedade. Esta vertente do jornalismo ganhou muito com a Internet, pois esta veio permitir uma divulgação mais alargada. É preciso, ainda, ter em mente que o jornalismo científico abrange não apenas as chamadas ciências duras (Física, Química, etc.), mas também as ciências humanas (Sociologia, Comunicação). No Brasil, em diversos veículos nos quais não há uma editoria própria para Ciência & Tecnologia, há um costume de subordinar a cobertura de Ciência e Saúde à editoria de Internacional, por causa do conteúdo estrangeiro enviado por agências de notícias (o que, de certa forma, desprivilegia a produção científica nacional), enquanto a cobertura de Tecnologia e Informática fica a cargo da editoria de Economia, por causa da abordagem economicista e utilitarista das inovações tecnológicas. As primeiras coberturas de ciência e tecnologia surgiram por volta de 1850, na realização das Exposições Universais de Indústria, na Europa, nos EUA e, a partir do final do século XIX, no Brasil. O jornalismo científico só ganhou status de especialização temática e editoria separada, porém, com as inovações tecnológicas após a Segunda Guerra Mundial (no primeiro mundo) e, a partir da década de 1970, nos países em desenvolvimento. Em países do primeiro mundo, são referência nesta área as revistas Newscientist, Popular Science, National Geographic The Scientist e Scientific American. No Brasil existem, desde a década de 1980, as revistas Ciência Hoje, SuperInteressante, Galileu, Ciência e Cultura e, mais recentemente, a Scientific American do Brasil, Pesquisa Fapesp, ComCiência e Astronomy. (pt)
  • Научная журналистика — область журналистики, в которой для создания материалов используется научная информация. В общем виде научная журналистика рассматривается как «перевод» научного исследования с научного языка на обыденный без искажения смысла. К научной журналистике также относят медицинскую и экологическую журналистику. Первая задача научного журналиста заключается в том, чтобы обработать очень подробную, специфическую, и часто загруженную жаргоном информацию, собранную учёными, в такую форму, что средний потребитель СМИ мог её понять и оценить, в то время как информация всё ещё передаётся точно. Научные журналисты зачастую имеют углублённую подготовку по конкретным научным дисциплинам, которые они охватывают — они были учёными и врачами, прежде чем стать журналистами — или, по крайней мере, проявили талант в описании научных тем. В последние годы объём научных новостей быстро рос вместе с наукой, играя всё более центральную роль в жизни общества, и взаимодействие между научными кругами и средствами массовой информации усилилось. Различия между методологиями этих двух «столпов» современного общества, в частности свои собственные пути развития их реальности, приводит к некоторым трудностям. Журналистика, как правило, имеют более сильный уклон в сторону сенсационности и спекулятивных теорий, чем наука, тогда как наука уделяет больше внимания фактам и эмпирическим оценкам. Правила научной журналистики были изложены Ломоносовым в сочинении «». Связь научного знания посредством средств массовой информации требует особых отношений между миром науки и средств массовой информации, который пока ещё только начинает формироваться. С появлением Интернета появились новые формы научной журналистики: агентства научных новостей и научные блоги. Научная журналистика существует как учебная дисциплина. Её преподают на факультетах журналистики, массовой коммуникации и естественнонаучных факультетах. Получить образование в области научной журналистики можно в США и некоторых других западных странах. В Европе преподавание научной журналистики осуществляется на уровне спецкурсов в рамках естественнонаучных факультетов. Единственная программа, после которой присваивают степень бакалавра по научной журналистике, утверждена в в Германии. В России существуют места, где обучают научной журналистике, например, школа-студия при журнале «Химия и жизнь», спецкурс на факультете журналистики МГУ им. М.В.Ломоносова, курс на Биологическом факультете МГУ, а также в НГУ (Новосибирск) в рамках курса «Журналистское мастерство: научная журналистика». (ru)
  • Наукова журналістика — область журналістики, яка використовується для створення інформації на наукові теми. У загальному вигляді наукова журналістика розглядається як «переклад» наукового дослідження з наукової мови на звичайну без спотворення сенсу. До наукової також відносять медичну та екологічну журналістику. Перше завдання наукового журналіста полягає в обробці дуже докладної, специфічної, і часто завантажену науковими термінами інформацію, зібрану вченими, у таку форму, аби звичайний споживач ЗМІ міг її зрозуміти і оцінити, в той час як інформація все ще передається точно. Наукові журналісти часто мають поглиблену підготовку з конкретних наукових дисциплін, які вони охоплюють — вони були вченими та лікарями, перш ніж стати журналістами — або, принаймні, проявили талант в описі наукових тем. В останні роки обсяг наукових новин разом з наукою швидко зріс, відіграючи все більш центральну роль у житті суспільства, і взаємодія між науковими колами та засобами масової інформації посилилася. Відмінності між методологіями цих двох «стовпів» сучасного суспільства, зокрема свої власні шляхи розвитку їх реальності, призводить до деяких труднощів . Журналістика, як правило, має більш сильний ухил у бік сенсаційності і спекулятивних теорій, ніж наука, тоді як наука приділяє більше уваги фактам і емпіричним оцінкам. Правила наукової журналістики були викладені Ломоносовим у творі «Міркування про обов'язки журналістів при викладі ними творів, призначене для підтримки свободи філософії». (uk)
  • Vetenskapsjournalistik är journalistik inriktad på vetenskapliga nyheter. Den är populärvetenskaplig snarare än fackvetenskaplig. Vetenskapsjournalister granskar forskning, forskningspolitik och universitet. Vetenskapsjournalister är en länk mellan forskningsvärlden och allmänheten. Vetenskapsjournalistik kan studeras vid bland annat Umeå universitet och Lunds universitet. I Lund kallas utbildningen "Journalistik för naturvetare". (sv)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 2815112 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 34550 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1063434823 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Wissenschaftsjournalismus ist die journalistische Berichterstattung über wissenschaftliche Erkenntnisse, Entwicklungen und Diskurse. Wissenschaftsjournalisten vermitteln zwischen den Wissenschaften und den Massenmedien bzw. der Öffentlichkeit. Sie erklären wissenschaftliche Erkenntnisse, ordnen sie ein und verdeutlichen die Bedeutung und Relevanz dieser Erkenntnisse. Auch berichten sie auch über Wissenschafts- und Forschungspolitik sowie über Ereignisse und Entwicklungen innerhalb der institutionellen Wissenschaft. (de)
  • El periodismo científico es una especialización informativa de la profesión periodística que difunde y divulga los hechos relativos a las ciencias en general, y en particular a la tecnología, la innovación, la salud, el medio ambiente, la informática, la cultura, la astronomía, la exploración espacial y otras actividades de investigación.​ (es)
  • Le journalisme scientifique est une forme de journalisme qui se consacre à la couverture de l'actualité scientifique et à la diffusion au grand public des découvertes récentes. Les journalistes scientifiques (rédacteurs, photographes, réalisateurs...) peuvent exercer dans un journal de vulgarisation (c.f. Cyril Drouot), dans un journal généraliste, en radio, en télévision ou sur le web. En France, plus de 280 journalistes scientifiques sont rassemblés au sein de l'Association des journalistes scientifiques de la presse d'information (AJSPI). (fr)
  • Science journalism conveys reporting about science to the public. The field typically involves interactions between scientists, journalists, and the public. (en)
  • 科学ジャーナリズム(かがくジャーナリズム)は、ジャーナリズムの一分野であり科学に関する話題を市民に伝達する役割を担う。マスメディアを通じて科学的知識を市民に伝達するためには、科学コミュニティとマスメディアとの間に特別な関係を必要とするが、この関係はまだ始まったばかりである。 (ja)
  • Vetenskapsjournalistik är journalistik inriktad på vetenskapliga nyheter. Den är populärvetenskaplig snarare än fackvetenskaplig. Vetenskapsjournalister granskar forskning, forskningspolitik och universitet. Vetenskapsjournalister är en länk mellan forskningsvärlden och allmänheten. Vetenskapsjournalistik kan studeras vid bland annat Umeå universitet och Lunds universitet. I Lund kallas utbildningen "Journalistik för naturvetare". (sv)
  • يُقصدُ بالصحافة العلمية تلك الممارسة التي تنطوي على جمعِ المصادر الأولية جنبا إلى جنب مع القصص الصحفية. اشتهرَ هذا المفهوم بعدما أعلنَ جوليان أسانج مؤسس موقع ويكيليكس عن تأييده له، بالرغمِ من أنهُ مستوحى من فلسفة كارل بوبر. (ar)
  • Dziennikarstwo naukowe – specjalność dziennikarska wyróżniana ze względu na zainteresowania naukowe dziennikarza. Jest wykładane na uniwersytetach, jednak działalność w tym zakresie może być też wynikiem posiadania wykształcenia zarówno naukowego, jak i dziennikarskiego. Dziennikarz naukowy ma za zadanie popularyzować naukę oraz przekazywać nowości z dziedzin naukowych, dlatego też powinien stosować pojęcia naukowe, pamiętając jednocześnie, że mogą być one niezrozumiałe dla odbiorców. W 2007 roku zostało założone Polskie Stowarzyszenie Dziennikarzy Naukowych „Naukowi.pl”. (pl)
  • Chama-se jornalismo científico a especialização da profissão jornalística nos fatos relativos a ciência (especialmente no campo das Exatas, Naturais e Biomédicas), tecnologia, informática, arqueologia, astronomia e exploração espacial, e outras atividades de pesquisa. Um extinto suplemento dominical científico era o "Milenium" no Correio da Paraíba. Esta vertente do jornalismo ganhou muito com a Internet, pois esta veio permitir uma divulgação mais alargada. (pt)
  • Научная журналистика — область журналистики, в которой для создания материалов используется научная информация. В общем виде научная журналистика рассматривается как «перевод» научного исследования с научного языка на обыденный без искажения смысла. К научной журналистике также относят медицинскую и экологическую журналистику. Правила научной журналистики были изложены Ломоносовым в сочинении «». (ru)
  • Наукова журналістика — область журналістики, яка використовується для створення інформації на наукові теми. У загальному вигляді наукова журналістика розглядається як «переклад» наукового дослідження з наукової мови на звичайну без спотворення сенсу. До наукової також відносять медичну та екологічну журналістику. Правила наукової журналістики були викладені Ломоносовим у творі «Міркування про обов'язки журналістів при викладі ними творів, призначене для підтримки свободи філософії». (uk)
rdfs:label
  • Science journalism (en)
  • صحافة علمية (ar)
  • Periodisme científic (ca)
  • Wissenschaftsjournalismus (de)
  • Periodismo científico (es)
  • Journalisme scientifique (fr)
  • 科学ジャーナリズム (ja)
  • Jornalismo científico (pt)
  • Dziennikarstwo naukowe (pl)
  • Vetenskapsjournalistik (sv)
  • Наукова журналістика (uk)
  • Научная журналистика (ru)
rdfs:seeAlso
owl:differentFrom
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:genre of
is dbo:knownFor of
is dbo:literaryGenre of
is dbo:occupation of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:category of
is dbp:field of
is dbp:fields of
is dbp:genre of
is dbp:knownFor of
is dbp:occupation of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License