A rabbi is a spiritual leader or religious teacher in Judaism. One becomes a rabbi by being ordained by another rabbi, following a course of study of Jewish texts such as the Talmud. The basic form of the rabbi developed in the Pharisaic and Talmudic era, when learned teachers assembled to codify Judaism's written and oral laws. The title "rabbi" was first used in the first century CE. In more recent centuries, the duties of a rabbi became increasingly influenced by the duties of the Protestant Christian minister, hence the title "pulpit rabbis", and in 19th-century Germany and the United States rabbinic activities including sermons, pastoral counseling, and representing the community to the outside, all increased in importance.

Property Value
dbo:abstract
  • الرَبّانيّ في اليهودية، ويسمى الحبر والراب و، هو زعيم ديني. كلمة حاخام العربية ترجع إلى الكلمة العبرية חכם أي "حكيم" وهي اللقب الذي أطلق على زعماء اليهود في البلدان العربية والإسلامية. أما اللقب الأكثر انتشارا لدى اليهود وباللغة العبرية فهو رب (רב) أو ربي (רבי)، ويعني بالعبرية القديمة "سيد" أو "معلم" (والكلمة النظيرة بالعربية هي رَبّ بمعنى سيد). (ar)
  • En el judaisme, un rabí (en hebreu רַבִּי, rabbí, pronunciat ribbí per alguns sefardites; de l'hebreu רָב, «gran») és un mestre o doctor de la llei jueva. El terme s'usa, juntament amb el de hakham o «savi» (en hebreu חָכָם), per denominar els savis jueus. En hebreu l'expressió significa «mon mestre» o, més literalment, «mon major,» ja que el sufix pronominal -í denota possessiu de primera persona singular. Existeix igualment el terme rabenu, en hebreu רַבֵּינוּ, que denota el possessiu de primera persona plural. (ca)
  • Rabín (někdy také rabi, z hebr. רב rav, popř. רבי rabi) je vysokou náboženskou autoritou v judaismu. Obecně tento pojem znamená „učitel“, původní význam slova rav je „mistr“, „pán“. Českým zemským rabínem je v současnosti Karol Sidon. (cs)
  • Ο όρος Ραββίνος ή Ραβίνος προέρχεται από την εβραϊκή λέξη ραβί που σημαίνει «μεγάλος, έξοχος». Τον πρώτο αιώνα Κ.Χ. αποτελούσε τίτλο τιμής αλλά και μορφή προσφώνησης (αντίστοιχος του "Κύριέ μου"), αλλά και από τότε χρονολογείται η χρήση του ως τίτλου αξιώματος (του ατόμου που αποτελεί κρίκο μιας εξουσιοδοτημένης αλυσίδας δασκάλων του Ιουδαϊσμού). Στην Καινή Διαθήκη ο Ιησούς Χριστός αποκαλείται δώδεκα φορές «Ραββί» με την έννοια του "Δασκάλου" και, παρόμοια, δύο φορές «Ραββουνί» (που σημαίνει κατά γράμμα, "Δάσκαλέ μου"). Μία φορά γίνεται η χρήση αυτού του όρου για τον Ιωάννη τον Βαπτιστή. (Ιωάννης 3:26) Σήμερα έτσι καλείται ο εβραίος ιερέας που προΐσταται της ισραηλιτικής κοινότητας.Ο Ραβίνος τελεί τις θρησκευτικές τελετές των Εβραίων παρ΄ ότι είναι λαϊκός χωρίς ιερατικό αξίωμα, κηρύττει, διδάσκει τα θρησκευτικά στις σχολές και προΐσταται των ιουδαϊκών κοινοτήτων, ερχόμενος σε επαφή με τις πολιτικές Αρχές της χώρας, όπου είναι εγκατεστημένη η κοινότητα. Διορίζεται κατόπιν δοκιμασίας και χειροτονείται. Ραββινία ή Ραβινία καλείται το αξίωμα του Ραβίνου, η έδρα ή η κατοικία του Ραβίνου. (el)
  • Ein Rabbiner ist ein Funktionsträger in der jüdischen Religion. Seine Hauptaufgabe ist es, die Torah zu lehren. Die Grundform des Rabbiners entwickelte sich in der Pharisäer- und Talmud-Ära, als sich gelehrte Lehrer versammelten, um die schriftlichen und mündlichen Gesetze des Judentums zu kodifizieren. Der erste Weise, für den die Mischna den Titel eines Rabbiners verwendet, war Jochanan ben Sakkai, der im frühen bis mittleren 1. Jahrhundert vor Christus tätig war. In den verschiedenen jüdischen Glaubensrichtungen gibt es unterschiedliche Anforderungen an die rabbinische Ordination (Semicha, hebräisch סְמִיכָה Auflegen (der Hände)) und heftige Meinungsverschiedenheiten darüber, wer als Rabbiner anerkannt wird. So ordiniert das orthodoxe Judentum Frauen nicht als Rabbiner. Das konservative Judentum hingegen lässt Frauen aus halachischen Gründen als Rabbinerinnen zu, das Reformjudentum aus ethischen Gründen. (de)
  • A rabbi is a spiritual leader or religious teacher in Judaism. One becomes a rabbi by being ordained by another rabbi, following a course of study of Jewish texts such as the Talmud. The basic form of the rabbi developed in the Pharisaic and Talmudic era, when learned teachers assembled to codify Judaism's written and oral laws. The title "rabbi" was first used in the first century CE. In more recent centuries, the duties of a rabbi became increasingly influenced by the duties of the Protestant Christian minister, hence the title "pulpit rabbis", and in 19th-century Germany and the United States rabbinic activities including sermons, pastoral counseling, and representing the community to the outside, all increased in importance. Within the various Jewish denominations there are different requirements for rabbinic ordination, and differences in opinion regarding who is recognized as a rabbi. For example, Orthodox Judaism does not ordain women as rabbis. Non-Orthodox movements have chosen to do so for what they view as halakhic reasons (Conservative Judaism) as well as ethical reasons (Reform and Reconstructionist Judaism). (en)
  • Judaismoan, rabbia edo errabinoa Legearen irakaslea da, hots, Talmud eta Biblia iruzkintzen dituena. Izena hebreerazko רַבִּי —rabi (ˈʁäbi ahoskatua), "nire maisu"— hitzetik dator. Hasieran, farisear eta talmudiar garaietan, judaismoaren lege idatzi eta ahozkoak kodifikatzeari ekiten zioten baina, kristauen kleroaren jarrerak eraginda, XIX. mendean pulpitu-errabinoak agertu ziren. (eu)
  • En el judaísmo, rabino (en hebreo רַבִּי rabī (en yidis se acuñó el término רבה Rebeh)), equivalente a maestro o "su excelencia". La palabra rabino deriva de la raíz hebrea רַב rav, la cual significa, en hebreo bíblico, "abundante" o, en arameo, "distinguido". Era una figura netamente farisaica en sus orígenes, hacia el siglo III a. C., perseguía desplazar a los falsos sumos sacerdotes del partido (/) saduceo, a través del culto sinagogal, pero es desde el año 70 d. C., tras la desaparición del segundo templo a manos del ejército del "imperio impío" (imperio romano), que logró instaurarse como la nueva autoridad y escuela espiritual de los judíos. (es)
  • Le rabbin (hébreu רַב, Rav en hébreu moderne, Rov ou Rouv en hébreu ashkénaze) est une personne dont l’érudition dans l’étude de la Torah lui permet de prendre des décisions ou rendre des jugements en matière de Loi juive. Au vu de l’importance de celle-ci dans la vie juive traditionnelle, le rabbin a longtemps été la figure communautaire dominante du judaïsme. À la suite de la Haskala et surtout de la réforme du judaïsme, son rôle a été fortement redéfini dans les franges non-orthodoxes. (fr)
  • Rabi atau Rabbi (Ibrani Klasik רִבִּי ribbī;; Ashkenazi modern dan Israel רַבִּי rabbī) dalam Yudaisme, berarti "guru", atau arti harafiahnya "yang agung". Kata "Rabi" berasal dari akar kata bahasa Ibrani RaV, yang dalam bahasa Ibrani alkitabiah berarti "besar" atau "terkemuka, (dalam pengetahuan)". Dalam aliran-aliran Yudea kuno, kaum bijaksana disapa sebagai רִבִּי (Ribbi atau Rebbi) — dalam abad-abad belakangan ini diubah ucapannya menjadi Rabi ("guruku"). Juga Rabuni (Markus 10:51; Yohanes 20:16) sama artinya, yaitu "guruku". Istilah sapaan penghormatan ini lambat laun dipergunakan sebagai gelar, dan akhiran pronomina "i" ("-ku") kehilangan maknanya karena seringnya kata ini digunakan. Di Eropa Timur, Rabi diucapkan sebagai "Ravin," (Раввин). Peranan Rabi dalam masyarakat Yahudi mempunyai banyak sisi, dari dulu sampai sekarang. Di zaman dahulu, Rabbi merupakan gelar seseorang yang terpelajar, yaitu guru yang menguasai keseluruhan 613 mitzvot (hukum agama) Yahudi, atau orang yang ditunjuk sebagai pemimpin agama di komunitasnya. Saat ini rabi-rabi masih bertanggungjawab untuk mengajarkan ajaran agama Yahudi secara umum, dan Halakha (aturan-aturan agama) secara khusus; dan umumnya berhak menentukan penerapan hukum Yahudi. (in)
  • Il termine rabbino (dall'ebraico biblico: רַבִּי, traslitt. rabi - IPAˈʁäbi, "mio maestro", plurale irregolare רבנים rabanim ʁäbäˈnim) – la parola "maestro" רב rav ˈʁäv letteralmente significa "grande", "distinto", e viene inteso come "maestro" nell'ebraico post-biblico. Nella cultura ebraica il titolo indica uno studioso che si è distinto per i suoi studi ed è un autorevole insegnante della Torah e della legge mosaica (Torat Mosheh), considerato la guida spirituale della propria comunità ebraica. Il rabbino, per svolgere i suoi compiti, deve inoltre aver ricevuto l'ordinazione (semikhah) ed è autorizzato, secondo la tradizione ebraica, a decidere su necessità comunitarie ed Halakhiche, particolari come quelle legate alle regole alimentari o rituali e generali come nel confronto religioso, interreligioso, etico e morale. (it)
  • ラビ(英語・ラテン語 rabbi, ドイツ語 Rabbi, ギリシア語 rhabbi, アラム語 rabbin(複数形), ヘブライ語 rabbi / セファルディ・ミズラヒ圏 chakham, イディッシュ語 rebbe)とは、ユダヤ教に於いての宗教的指導者であり、学者でもあるような存在。複数形はラッビーイーム。 英語圏(主に米国)ではラバイと発音する(Ra-Byのような発音になる) ヘブライ語ラッビー rabbi とはラブ rabh「師」の派生語であり、「わが師」という形である。イツハク・ラビンやラビノヴィチ Rabinowicz というような姓にある「ラッビーン」はアラム語の複数形である。 また、アラム語ラッバーン rabban「チーフ・ラビ」は、サンヘドリン長に与えられた、ラビよりも上の称号である。 ラビを呼ぶときは「ラビ・○○」というように姓の前にラビを付けて敬意を表す。 「ラッベーヌー」となると「我々のラブ(師)」で、特にラッベーヌーという場合はモーセなどをさす。アラム語の対応形が「、ラバン」で、古代のサンヘドリン長のことである。 ラディーノ語の chakham はアラビア語のハキームに対応し、イスラム圏での学者や医者もやはり「賢者」と呼ばれた。なお、アラビア語でハーキムとなると知事を意味する。 (ja)
  • 랍비(히브리어: רִבִּי ribbī 또는 רַבִּי rabbī, 영어: Rabbi)는 유대교의 현인을 가리키는 말이다. 그래서 예수 그리스도도 그를 따르는 이들에게 선생이라는 뜻으로 랍비라고 불렸다.(요한 복음서 1:38) 이들 중 동유럽의 랍비들은 과거 공산주의시절, 유대교 문서들을 비밀경찰의 눈을 피해 보존하는 등 유대교 신학계승에 업적을 남겼다. (ko)
  • Een rabbijn of rabbi (Hebreeuws: רַבִּי ,rabī, Jiddisch: רבה ,Rebeh) is een joodse geleerde die een expert is op het gebied van de halacha, de joodse wet. Letterlijk betekent rabbijn leraar. De term rabbijn wordt tegenwoordig algemeen gebruikt om de spirituele leider van een synagoge aan te duiden. Zijn voornaamste rol is die van spiritueel raadgever, leraar, kenner van de joodse wet en vandaaruit de persoon die geschillen aangaande de joodse wet beslist. Een rabbijn die zitting neemt in een Beet Dien (een joodse rechtbank) is vergelijkbaar met een rechter. Een rabbijn functioneert soms ook als chazan (voorzanger) in de synagoge en/of als (voordrager van de wekelijkse Thoralezing). Veel joden die de studie tot rabbijn hebben afgerond, zijn niet als religieus leider werkzaam. De titel rabbijn is een academische en eretitel, vergelijkbaar met een doctorale graad. In formele zin duidt de titel alleen het bereiken van een niveau van studie aan, niet een beroep. (nl)
  • Rabin (hebr. רַבִּי rabbī) – podstawowa funkcja religijna w judaizmie. Rabbi to hebrajskie słowo oznaczające mistrza i nauczyciela. We współczesnym judaizmie tradycyjnym rabin jest jednocześnie administratorem gminy wyznaniowej, odpowiedzialnym za prowadzenie nabożeństw, szkoły zwanej cheder i opiekę nad domem modlitwy, czyli synagogi, oraz pełni funkcję duchowego ojca, doradcy, sędziego i interpretatora prawa religijnego w gminie.Nie jest on jednak uznawany za namaszczonego przez Boga duchownego i jego autorytet opiera się wyłącznie na wiedzy i „bogobojności”. (pl)
  • Rabino ou rabi (do hebraico clássico: רִבִּי, ribbī; no hebraico moderno: רַבִּי, rabbī), dentro do judaísmo, significa " professor, mestre " ou literalmente "grande". A palavra "Rabbi" ("Meu Mestre") deriva da raiz hebraica Rav, que no hebraico bíblico significa "grande" ou "distinto" (em conhecimento). No judaísmo Rabino é um título usado para distinguir aquele que ensina, aquele que tem a autoridade dos doutores da Torá ou aquele apontado pelos líderes religiosos da comunidade. Hoje os rabinos são os responsáveis pelo ensino e aplicação dos ensinamentos do judaísmo. Ao contrário de outras religiões, o rabino não é um sacerdote, não sendo estritamente necessário para a realização da maioria dos atos do ciclo de vida judaico, como o casamento, bar-mitzvá, sepultamentos e outros. Os únicos atos que exigem a participação de um rabino são o get (divórcio), conversões e litígios que exijam a decisão de um tribunal rabínico. No entanto, em nossos dias, em grande parte pela laicização da comunidade judaica, os rabinos assumiram o papel de condutores da maior parte das cerimônias religiosas. Ainda assim, no judaísmo clássico pré-diáspora há a figura dos "representantes de Deus" - a classe sacerdotal - pessoas com um contato especial com a divindade. Sobre o exercício do sacerdócio no judaísmo pré-rabínico, veja Cohanim. (pt)
  • Rabbin, titel på judisk förkunnare och rättslärd. Ordet betyder mästare på hebreiska och "rabbi" min mästare, och var ursprungligen en hederstitel på ens överordnade eller lärare. Varje sabbat läses bestämda avsnitt ur Torah. Under ett år hinner man läsa igenom hela Torahrullen, dvs. de Fem Moseböckerna. Gudstjänsten under sabbaten leds inte av rabbinen, utan av en chazzan, som sjunger texterna på hebreiska. Rabbinens roll skiljer sig alltså från prästen (kohen) i att han eller hon inte har någon utpräglad liturgisk uppgift, utan har istället på sin lott att undervisa i tros- och ritfrågor, samt att hålla själavårdande samtal. Rabbinen anses inte heller förmedla mellan troende och Gud, och kan inte utföra några ytterligare riter än en vanlig, myndig jude. Traditionellt ordineras en rabbin genom "semicha", dvs. genom handpåläggning jämförbar med en prästvigning. Detta är dock inte ett krav, och det finns idag ultraortodoxa rabbiner som inte har en formell semicha.Även om den första kvinnliga rabbinen, Regina Jonas, fick sin semicha (rabbinordination) redan 1935, började kvinnor i allmänhet inte få tillträde till yrket förrän på 1970-talet. "Rebbe" är en beteckning på jiddish inom chassidism för motsvarigheten till "rabbi". En rebbe åtnjuter dock en stor respekt bland sina anhängare, och oftast uppstår en kult kring honom som undergörare och helig man.Beteckningen användes även som motsvarigheten till "herr". Jesus betraktades som en rabbi av sina samtida enligt flera citat i Bibeln. Matteusevangeliet, 23 Kapitlet: Jesu verop över de skriftlärde och fariséerna och hans klagan över Jerusalems obotfärdighet: (sv)
  • Равви́н (от др.-евр. רבי — «господин мой», «учитель мой») — в иудаизме учёное звание, обозначающее квалификацию в толковании Торы и Талмуда. Присваивается по получении иудейского религиозного образования; даёт право возглавлять конгрегацию или общину, преподавать в иешиве и быть членом религиозного суда (бейт дин). Раввин не является священнослужителем. В реформистском и консервативном течениях иудаизма раввином может быть и женщина. (ru)
  • Рабин, ребе, раввін (від арам. רבין‎ раби́н, через грец. ραββίνος; від івр. רַב‎, рав; їд. רבֿ, рoв/рув — перед власним іменем haРа́в; буквально «великий», «значний», «вчитель») — духовний лідер єврейської громади, керівник юдейської общини, її духовний наставник. В ортодоксальному та консервативному напрямах юдаїзму рабинами можуть бути тільки чоловіки. Титул «рабі» кандидати отримують через рукопокладання свого вчителя — обряд отримання «». Хоча відомі випадки, коли рабинами ставали навіть без відповідного обряду, а просто через визнання єврейською громадою, до якої належить кандидат на цю посаду.Надається після отримання відповідної єврейської релігійної освіти, дає право очолювати конгрегацію або общину, викладати в єшиві й бути членом релігійного суду. В юдейських талмудичних джерелах термін «рав», «рабин», «ребе», «раббі» вперше з'являється через 250—300 років по описаних в Євангеліях подіях, тобто незадовго до того, як було кодифіковано Новий Заповіт християнською Церквою. І в «талмудистську добу» до 500 р. н.д. сформувалося дві категорії рабинів: з функціями вчителя та судді. Обряд посвяти в рабини — «сміха», буквальне покриття, висвячування. Історично відомі і інші форми посвячення в рабини. У XII столітті виник тип рабина за становищем і функціями схожий на сучасного рабина. Рабин присвятив більше часу рабинській діяльності, бо йому юдейська громада почала платити за заслуги і тим самим звільнила його від необхідності працювати в іншому місці за іншим фахом для матеріального утримання себе. Рабин став головувати в суді, організовувати і керувати школою й академією, бере участь в обрізанні, на барміцві, весіллі, та в інших церемоніях. В окремих випадках історії рабинів було звинувачували у виконанні цивільних функцій, наприклад, зборі податків для світського уряду (у деяких країнах Європи — напр. Іспанія, Португалія і Англія). У минулому підготовка рабина складалася майже виключно з юдаїки. Потім вплив на них справили не юдейські філософські школи. І вже з XIX століття підо впливом (1794—1886 рр.) і (1810—1874 рр.) у Німеччині більше акценту було поставлено на світські науки. Бо цивільний уряд деяких європейських держав, у тому числі Франція і Австрія, почали вимагати загальну освіту від рабинських претендентів. Що загалом вплинуло на підвищення освітнього рівня рабинів. У деяких інших країнах (Франція, Велика Британія, Росія, Україна і т. д.) у юдеїв ортодоксальної течії існує титул головного, або верховного рабина, що не має стосунку до Галахи або інших версій юдейського закону. У Росії й в Україні головний рабин є також у прибічників реформістського юдаїзму. У сучасному Ізраїлі рабин також — державний чиновник, службовець рабинату (равінату) міста і країни. (uk)
  • 拉比(רַבִּי‎, Rabbi),有時也寫作辣彼,是猶太人的特別階層,主要為有学问的学者,是老師,也是智者的象徵。猶太人的拉比社會功能廣泛,尤其在宗教擔當重要角色,為許多猶太教儀式的主持(但他們多有日常正職)。因此,拉比的社會地位十分尊崇,連君王也經常邀請拉比進宮教導。在猶太人的宗教經典《塔木德》,就經常提及拉比的事蹟。 拉比是老师的意思,是智者的象征,是「可以去请教的人」,他们经常与常人接触,解答他们的疑惑。他们是一群观察生活,思考生活从而获得智慧的人。 (zh)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 51273 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 66768 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 986394009 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • الرَبّانيّ في اليهودية، ويسمى الحبر والراب و، هو زعيم ديني. كلمة حاخام العربية ترجع إلى الكلمة العبرية חכם أي "حكيم" وهي اللقب الذي أطلق على زعماء اليهود في البلدان العربية والإسلامية. أما اللقب الأكثر انتشارا لدى اليهود وباللغة العبرية فهو رب (רב) أو ربي (רבי)، ويعني بالعبرية القديمة "سيد" أو "معلم" (والكلمة النظيرة بالعربية هي رَبّ بمعنى سيد). (ar)
  • En el judaisme, un rabí (en hebreu רַבִּי, rabbí, pronunciat ribbí per alguns sefardites; de l'hebreu רָב, «gran») és un mestre o doctor de la llei jueva. El terme s'usa, juntament amb el de hakham o «savi» (en hebreu חָכָם), per denominar els savis jueus. En hebreu l'expressió significa «mon mestre» o, més literalment, «mon major,» ja que el sufix pronominal -í denota possessiu de primera persona singular. Existeix igualment el terme rabenu, en hebreu רַבֵּינוּ, que denota el possessiu de primera persona plural. (ca)
  • Rabín (někdy také rabi, z hebr. רב rav, popř. רבי rabi) je vysokou náboženskou autoritou v judaismu. Obecně tento pojem znamená „učitel“, původní význam slova rav je „mistr“, „pán“. Českým zemským rabínem je v současnosti Karol Sidon. (cs)
  • Judaismoan, rabbia edo errabinoa Legearen irakaslea da, hots, Talmud eta Biblia iruzkintzen dituena. Izena hebreerazko רַבִּי —rabi (ˈʁäbi ahoskatua), "nire maisu"— hitzetik dator. Hasieran, farisear eta talmudiar garaietan, judaismoaren lege idatzi eta ahozkoak kodifikatzeari ekiten zioten baina, kristauen kleroaren jarrerak eraginda, XIX. mendean pulpitu-errabinoak agertu ziren. (eu)
  • Le rabbin (hébreu רַב, Rav en hébreu moderne, Rov ou Rouv en hébreu ashkénaze) est une personne dont l’érudition dans l’étude de la Torah lui permet de prendre des décisions ou rendre des jugements en matière de Loi juive. Au vu de l’importance de celle-ci dans la vie juive traditionnelle, le rabbin a longtemps été la figure communautaire dominante du judaïsme. À la suite de la Haskala et surtout de la réforme du judaïsme, son rôle a été fortement redéfini dans les franges non-orthodoxes. (fr)
  • ラビ(英語・ラテン語 rabbi, ドイツ語 Rabbi, ギリシア語 rhabbi, アラム語 rabbin(複数形), ヘブライ語 rabbi / セファルディ・ミズラヒ圏 chakham, イディッシュ語 rebbe)とは、ユダヤ教に於いての宗教的指導者であり、学者でもあるような存在。複数形はラッビーイーム。 英語圏(主に米国)ではラバイと発音する(Ra-Byのような発音になる) ヘブライ語ラッビー rabbi とはラブ rabh「師」の派生語であり、「わが師」という形である。イツハク・ラビンやラビノヴィチ Rabinowicz というような姓にある「ラッビーン」はアラム語の複数形である。 また、アラム語ラッバーン rabban「チーフ・ラビ」は、サンヘドリン長に与えられた、ラビよりも上の称号である。 ラビを呼ぶときは「ラビ・○○」というように姓の前にラビを付けて敬意を表す。 「ラッベーヌー」となると「我々のラブ(師)」で、特にラッベーヌーという場合はモーセなどをさす。アラム語の対応形が「、ラバン」で、古代のサンヘドリン長のことである。 ラディーノ語の chakham はアラビア語のハキームに対応し、イスラム圏での学者や医者もやはり「賢者」と呼ばれた。なお、アラビア語でハーキムとなると知事を意味する。 (ja)
  • 랍비(히브리어: רִבִּי ribbī 또는 רַבִּי rabbī, 영어: Rabbi)는 유대교의 현인을 가리키는 말이다. 그래서 예수 그리스도도 그를 따르는 이들에게 선생이라는 뜻으로 랍비라고 불렸다.(요한 복음서 1:38) 이들 중 동유럽의 랍비들은 과거 공산주의시절, 유대교 문서들을 비밀경찰의 눈을 피해 보존하는 등 유대교 신학계승에 업적을 남겼다. (ko)
  • Rabin (hebr. רַבִּי rabbī) – podstawowa funkcja religijna w judaizmie. Rabbi to hebrajskie słowo oznaczające mistrza i nauczyciela. We współczesnym judaizmie tradycyjnym rabin jest jednocześnie administratorem gminy wyznaniowej, odpowiedzialnym za prowadzenie nabożeństw, szkoły zwanej cheder i opiekę nad domem modlitwy, czyli synagogi, oraz pełni funkcję duchowego ojca, doradcy, sędziego i interpretatora prawa religijnego w gminie.Nie jest on jednak uznawany za namaszczonego przez Boga duchownego i jego autorytet opiera się wyłącznie na wiedzy i „bogobojności”. (pl)
  • Равви́н (от др.-евр. רבי — «господин мой», «учитель мой») — в иудаизме учёное звание, обозначающее квалификацию в толковании Торы и Талмуда. Присваивается по получении иудейского религиозного образования; даёт право возглавлять конгрегацию или общину, преподавать в иешиве и быть членом религиозного суда (бейт дин). Раввин не является священнослужителем. В реформистском и консервативном течениях иудаизма раввином может быть и женщина. (ru)
  • 拉比(רַבִּי‎, Rabbi),有時也寫作辣彼,是猶太人的特別階層,主要為有学问的学者,是老師,也是智者的象徵。猶太人的拉比社會功能廣泛,尤其在宗教擔當重要角色,為許多猶太教儀式的主持(但他們多有日常正職)。因此,拉比的社會地位十分尊崇,連君王也經常邀請拉比進宮教導。在猶太人的宗教經典《塔木德》,就經常提及拉比的事蹟。 拉比是老师的意思,是智者的象征,是「可以去请教的人」,他们经常与常人接触,解答他们的疑惑。他们是一群观察生活,思考生活从而获得智慧的人。 (zh)
  • Ein Rabbiner ist ein Funktionsträger in der jüdischen Religion. Seine Hauptaufgabe ist es, die Torah zu lehren. Die Grundform des Rabbiners entwickelte sich in der Pharisäer- und Talmud-Ära, als sich gelehrte Lehrer versammelten, um die schriftlichen und mündlichen Gesetze des Judentums zu kodifizieren. Der erste Weise, für den die Mischna den Titel eines Rabbiners verwendet, war Jochanan ben Sakkai, der im frühen bis mittleren 1. Jahrhundert vor Christus tätig war. (de)
  • Ο όρος Ραββίνος ή Ραβίνος προέρχεται από την εβραϊκή λέξη ραβί που σημαίνει «μεγάλος, έξοχος». Τον πρώτο αιώνα Κ.Χ. αποτελούσε τίτλο τιμής αλλά και μορφή προσφώνησης (αντίστοιχος του "Κύριέ μου"), αλλά και από τότε χρονολογείται η χρήση του ως τίτλου αξιώματος (του ατόμου που αποτελεί κρίκο μιας εξουσιοδοτημένης αλυσίδας δασκάλων του Ιουδαϊσμού). Ραββινία ή Ραβινία καλείται το αξίωμα του Ραβίνου, η έδρα ή η κατοικία του Ραβίνου. (el)
  • A rabbi is a spiritual leader or religious teacher in Judaism. One becomes a rabbi by being ordained by another rabbi, following a course of study of Jewish texts such as the Talmud. The basic form of the rabbi developed in the Pharisaic and Talmudic era, when learned teachers assembled to codify Judaism's written and oral laws. The title "rabbi" was first used in the first century CE. In more recent centuries, the duties of a rabbi became increasingly influenced by the duties of the Protestant Christian minister, hence the title "pulpit rabbis", and in 19th-century Germany and the United States rabbinic activities including sermons, pastoral counseling, and representing the community to the outside, all increased in importance. (en)
  • En el judaísmo, rabino (en hebreo רַבִּי rabī (en yidis se acuñó el término רבה Rebeh)), equivalente a maestro o "su excelencia". La palabra rabino deriva de la raíz hebrea רַב rav, la cual significa, en hebreo bíblico, "abundante" o, en arameo, "distinguido". (es)
  • Rabi atau Rabbi (Ibrani Klasik רִבִּי ribbī;; Ashkenazi modern dan Israel רַבִּי rabbī) dalam Yudaisme, berarti "guru", atau arti harafiahnya "yang agung". Kata "Rabi" berasal dari akar kata bahasa Ibrani RaV, yang dalam bahasa Ibrani alkitabiah berarti "besar" atau "terkemuka, (dalam pengetahuan)". (in)
  • Il termine rabbino (dall'ebraico biblico: רַבִּי, traslitt. rabi - IPAˈʁäbi, "mio maestro", plurale irregolare רבנים rabanim ʁäbäˈnim) – la parola "maestro" רב rav ˈʁäv letteralmente significa "grande", "distinto", e viene inteso come "maestro" nell'ebraico post-biblico. Nella cultura ebraica il titolo indica uno studioso che si è distinto per i suoi studi ed è un autorevole insegnante della Torah e della legge mosaica (Torat Mosheh), considerato la guida spirituale della propria comunità ebraica. Il rabbino, per svolgere i suoi compiti, deve inoltre aver ricevuto l'ordinazione (semikhah) ed è autorizzato, secondo la tradizione ebraica, a decidere su necessità comunitarie ed Halakhiche, particolari come quelle legate alle regole alimentari o rituali e generali come nel confronto religioso, (it)
  • Een rabbijn of rabbi (Hebreeuws: רַבִּי ,rabī, Jiddisch: רבה ,Rebeh) is een joodse geleerde die een expert is op het gebied van de halacha, de joodse wet. Letterlijk betekent rabbijn leraar. De term rabbijn wordt tegenwoordig algemeen gebruikt om de spirituele leider van een synagoge aan te duiden. Zijn voornaamste rol is die van spiritueel raadgever, leraar, kenner van de joodse wet en vandaaruit de persoon die geschillen aangaande de joodse wet beslist. Een rabbijn die zitting neemt in een Beet Dien (een joodse rechtbank) is vergelijkbaar met een rechter. Een rabbijn functioneert soms ook als chazan (voorzanger) in de synagoge en/of als (voordrager van de wekelijkse Thoralezing). (nl)
  • Rabino ou rabi (do hebraico clássico: רִבִּי, ribbī; no hebraico moderno: רַבִּי, rabbī), dentro do judaísmo, significa " professor, mestre " ou literalmente "grande". A palavra "Rabbi" ("Meu Mestre") deriva da raiz hebraica Rav, que no hebraico bíblico significa "grande" ou "distinto" (em conhecimento). Sobre o exercício do sacerdócio no judaísmo pré-rabínico, veja Cohanim. (pt)
  • Rabbin, titel på judisk förkunnare och rättslärd. Ordet betyder mästare på hebreiska och "rabbi" min mästare, och var ursprungligen en hederstitel på ens överordnade eller lärare. Varje sabbat läses bestämda avsnitt ur Torah. Under ett år hinner man läsa igenom hela Torahrullen, dvs. de Fem Moseböckerna. Gudstjänsten under sabbaten leds inte av rabbinen, utan av en chazzan, som sjunger texterna på hebreiska. Rabbinens roll skiljer sig alltså från prästen (kohen) i att han eller hon inte har någon utpräglad liturgisk uppgift, utan har istället på sin lott att undervisa i tros- och ritfrågor, samt att hålla själavårdande samtal. Rabbinen anses inte heller förmedla mellan troende och Gud, och kan inte utföra några ytterligare riter än en vanlig, myndig jude. Traditionellt ordineras en rabbin (sv)
  • Рабин, ребе, раввін (від арам. רבין‎ раби́н, через грец. ραββίνος; від івр. רַב‎, рав; їд. רבֿ, рoв/рув — перед власним іменем haРа́в; буквально «великий», «значний», «вчитель») — духовний лідер єврейської громади, керівник юдейської общини, її духовний наставник. В ортодоксальному та консервативному напрямах юдаїзму рабинами можуть бути тільки чоловіки. Титул «рабі» кандидати отримують через рукопокладання свого вчителя — обряд отримання «». Хоча відомі випадки, коли рабинами ставали навіть без відповідного обряду, а просто через визнання єврейською громадою, до якої належить кандидат на цю посаду.Надається після отримання відповідної єврейської релігійної освіти, дає право очолювати конгрегацію або общину, викладати в єшиві й бути членом релігійного суду. (uk)
rdfs:label
  • Rabbi (en)
  • حاخام (ar)
  • Rabí (ca)
  • Rabín (cs)
  • Rabbiner (de)
  • Ραββίνος (el)
  • Rabino (es)
  • Errabino (eu)
  • Rabbin (fr)
  • Rabi (in)
  • Rabbino (it)
  • ラビ (ja)
  • 랍비 (ko)
  • Rabbijn (nl)
  • Rabin (pl)
  • Rabino (pt)
  • Раввин (ru)
  • Rabbin (sv)
  • Рабин (uk)
  • 拉比 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:author of
is dbo:dean of
is dbo:education of
is dbo:foundedBy of
is dbo:head of
is dbo:keyPerson of
is dbo:knownFor of
is dbo:occupation of
is dbo:parent of
is dbo:person of
is dbo:presenter of
is dbo:president of
is dbo:principal of
is dbo:profession of
is dbo:spouse of
is dbo:starring of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:author of
is dbp:education of
is dbp:founder of
is dbp:headLabel of
is dbp:honorificPrefix of
is dbp:honorificSuffix of
is dbp:label of
is dbp:leaderName of
is dbp:leaderTitle of
is dbp:leadership of
is dbp:nota of
is dbp:occupation of
is dbp:parents of
is dbp:presenter of
is dbp:president of
is dbp:profession of
is dbp:rank of
is dbp:semicha of
is dbp:spouse of
is dbp:synagogueposition of
is dbp:title of
is dbp:yeshivaposition of
is foaf:primaryTopic of