In psychology, the psyche is the totality of the human mind, conscious and unconscious. Carl Jung also included in this definition the overlap and tension between the personal and the collective elements in man. Psychology is the scientific or objective study of the psyche. The word has a long history of use in psychology and philosophy, dating back to ancient times, and represents one of the fundamental concepts for understanding human nature from a scientific point of view. The English word soul is sometimes used synonymously, especially in older texts.

Property Value
dbo:abstract
  • يشير مفهوم النفس في علم النفس إلى الكُلّية التي تشمل العقل والوعي واللاوعي. يهتم علم النفس بدراسة النفس، حيث تمثل موضوع الدراسة في ذلك الاختصاص. إن مفهوم النفس له معان ودلالات محتلفة حسب الاعتقاد وحسب المدرسة الفلسفية. لهذا المصطلح تاريخ طويل في مجال علم النفس وفي الفلسفة، حيث مثل هذا المعنى منذ القدم أحد المفاهيم الأساسية لفهم الطبيعة البشرية من منحى علمي. (ar)
  • La psique és el conjunt de pensaments, emocions i processos de la ment que constitueixen la personalitat de l'individu, usualment en oposició a allò físic o corporal. Aquesta concepció, que divideix els fenòmens entre psíquics i físics, parteix del dualisme filosòfic, però en l'actualitat té nombrosos detractors, ja que ha estat provada la influència mútua entre els dos tipus de processos: allò mental condiciona l'estat físic (com, per exemple, la somatització d'un problema) i a la inversa (com, per exemple, la manca de determinades vitamines agreuja la tristesa). La psique és el principal estudi de la psicologia i, segons el corrent d'anàlisi, pot equivaler a la ment o ser-ne una part concreta. En la tradició religiosa, sovint s'equipara a l'ànima o esperit, sempre a diferència del cos. (ca)
  • Psychika (někdy chápaná jako synonymum mysli) je nejzákladnějším a nejobecnějším psychologickým pojmem. Je odvozena z řeckého psyché ((ψυχή)) - duše. Pojem a dělení různých psychických fenoménů je základem psychologické deskripce. Na rozdíl od duše, která je spíše filozofickým a náboženským pojmem, je psychika psychologickým výkladovým rámcem k popisu lidské osobnosti. (cs)
  • Die Psyche (altgriechisch ψυχή ‚Seele‘) kann als ein Ort menschlichen Fühlens und Denkens verstanden werden. Sie ist die Summe aller geistigen Eigenschaften und Persönlichkeitsmerkmale eines Menschen. Im Gegensatz zur Seele umfasst die Psyche keine transzendenten Elemente. In der Medizin geht man heute von der Annahme aus, dass Körper (Physis) und Geist (Psyche) nicht grundsätzlich voneinander unabhängig sind, sondern sich gegenseitig beeinflussen können (Psychosomatik). Obwohl im allgemeinen Kontext auf Menschen beschränkt, wird gelegentlich auch bei Tieren von einer „Psyche“ gesprochen. (de)
  • "Psiko" alidirektas ĉi tien. Por aliaj uzoj, vidu la paĝon Psiĥo (apartigilo). Psiko aŭ psiĥo estas termino uzita de diversaj psikologiistoj, i.a. Karlo Jung kaj Sigmund Freud por eviti la popularan distingon inter menso kaj korpo. Biologoj kaj aliaj fakuloj studas la funkciadon de la cerbo kaj la diversaj partoj de la cerbo, por trovi la interrilaton inter ili kaj la pensoj aŭ perceptoj de homoj. Tradicie, psikologiistoj emis malatenti la korpan substraton kaj konsideri la pensenhavon kaj la interrilaton de pensenhavoj. Sed la ektrovo de la malkonscio indikis ke ne eblas fari klaran distingon inter tiuj du fakesploroj. Sekve, la vorto psiko (kiu venis el la antikva greka vorto tradicie literumata “psyche” kaj havis diversajn signifojn, inter ili papilio, animo, menso, vivo) estis akceptita de Jung kaj Freud por eviti la neceson deklari ke iu aŭ alia fenomeno estas pure korpa aŭ pure pensa. Oni povas diri ke la psiko estas la tuta psikologia mekanismo de homo, inkluzive de ĝia fizika/korpa/biologia substrato, de la malkonscio kiu estas argumenteble egale korpfunkcia kaj subpensa, kaj de la pensanta menso. La memorado estas psika funkcio, oni povas rigardi ĝin el diversaj vidpunktoj, fari diversajn konkludojn, kc. Mismemorado povas havi plurajn kaŭzojn, ofte samtempajn, ekz. la morton de neŭronoj, emociaj konfliktoj, la influon de drogoj kaj aliaj kemiaĵoj, intencitan aŭ neintencitan subpremon de malagrablaj sentoj, kaj aliajn kaŭzojn. Ĉiuj ĉi estas aspektoj de la psiko. Same pri pensado, emocioj, misfaroj, kiaj abundaj aliaj temoj. (eo)
  • La psique, del griego ψυχή, psyché, «alma humana»,​ es un concepto procedente de la cosmovisión de la antigua Grecia, que designaba la fuerza vital de un individuo, unida a su cuerpo en vida y desligada de este tras su muerte. El término se mantiene en varias escuelas de psicología, perdiendo en general su valor metafísico: se convierte así en la designación de todos los procesos y fenómenos que hacen la mente humana como una unidad. (es)
  • Psike (antzinako grezieraz: ψυχή, psūkhē, "Giza arima" edo "giza gogoa") greziar jatorriko hitza edo kontzeptua da. Antzinako greziar filosofian, norberaren barneko indarra izaten zen, bizitzan zehar gorputzari lotuta zegoena eta hiltzean banatzen zena. Bere ikasketak psikologia izeneko zientzia sortu zuen. Platonen ideia nagusienetariko bat izan zen. (eu)
  • In psychology, the psyche is the totality of the human mind, conscious and unconscious. Carl Jung also included in this definition the overlap and tension between the personal and the collective elements in man. Psychology is the scientific or objective study of the psyche. The word has a long history of use in psychology and philosophy, dating back to ancient times, and represents one of the fundamental concepts for understanding human nature from a scientific point of view. The English word soul is sometimes used synonymously, especially in older texts. (en)
  • La psyché est une théorie en psychologie analytique, qui désigne l'ensemble des manifestations conscientes et inconscientes de la personnalité d'un individu. C'est à partir de la différenciation entre psyché et conscient que Sigmund Freud ou Carl-Gustav Jung purent étudier la notion d'inconscient[réf. souhaitée]. Le terme psychisme est souvent employé en français dans le même sens. La psyché est l'ensemble des phénomènes psychiques qui constituent l'individualité. Le mot psyché vient du verbe grec psukhein qui signifie souffler, d'où psukhé ; habituellement le mot psyché est traduit par âme. Chez Aristote, le mot psyché désignait le principe vital aussi bien que le principe pensant. « Jung a choisi les termes psyché et psychique pour parler de l'esprit et de l'activité mentale, car si esprit et mental sont principalement associés à la conscience, psyché et psychique couvrent à la fois la conscience et l'inconscient » Le mot est employé par les psychologues analytiques et psychanalystes contemporains pour éviter les mots âme et esprit qui ont une connotation religieuse. Cependant, parce qu'il est la traduction de l'anglais mind, le terme « esprit » gagne en popularité dans les écrits scientifiques ou de vulgarisation, y compris pour désigner les processus mentaux non-conscients. (fr)
  • Psiche è un termine con cui tradizionalmente si usa individuare l'insieme di quelle funzioni cerebrali, emotive, affettive e relazionali dell'individuo (funzioni psichiche), che esulano dalla sua dimensione corporea e materiale. L'etimologia del termine psiche (dal greco ψυχή, connesso con ψύχω, "respirare, soffiare") si riconduce all'idea del 'soffio', cioè del respiro vitale; presso i greci designava l'anima in quanto originariamente identificata con quel respiro. I progressi moderni nelle neuroscienze, in psicologia e psichiatria hanno evidenziato l'unità psicofisica. (it)
  • プシュケー(希: Ψυχή、アルファベット表記:Psyche)とは、古代ギリシアの言葉で、もともとは息(いき、呼吸)を意味しており、転じて生きること(いのち、生命)、また心や魂を意味するようになった言葉である。 希: Ψυχήはもともと息(呼吸)を意味していた。呼吸は生命のしるしとして最も顕著なものであったので、やがてこのプシュケーという言葉は、生命を意味するようになり、それが転じて、やがて心や魂も意味するようになった。そのような語義になったのも当然と指摘されている。(注※) 「プシュケー」という言葉を現代日本語に訳す場合、ひとつの訳語で押し通すことは困難なことが多々ある。同一の文献でも、ある文脈では「いのち」と、ある文脈では「心」あるいは「魂」と訳したほうが適切で、ある文脈ではどちらとも解釈可能、ということもある。古代ギリシア語と現代語では概念の体系自体が異なっているのである。 (ja)
  • 프시케 (그리스어: Ψυχή,알파벳 표기:Psyche)는 고대 그리스의 말로, 원래는 숨을 의미하고 있어, 바꾸어 사는 것, 또 마음이나 영혼을 의미하게 된 말이다. 그리스어: Ψυχή는 원래 숨을 의미하고 있었다. 호흡은 생명의 표시로서 가장 현저한 것이었으므로, 이윽고 이 프시케라는 말은 생명을 의미하게 되어, 그것이 바꾸고, 이윽고 마음이나 영혼도 의미하게 되었다. 그러한 어의가 되었던 것도 당연하다고 지적되고 있다. '프시케'라는 말을 번역하는 경우, 하나의 역어로 밀고 나가는 것은 곤란한 일이 많이 있다. 동일한 문헌에서도, 어느 문맥으로는 '생명'이라고, 어느 문맥으로는 '마음'혹은 '영혼'이라고 번역하는 편이 적절하고, 어느 문맥으로는 어느 쪽이라고도 해석 가능이라고 하기도 한다. 고대 그리스어와 현대어로는 개념의 체계 자체가 차이가 나는 것이다. (ko)
  • Psychika (gr. ψυχή, psyche – dusza) – «całokształt cech i procesów wewnętrznych człowieka, związanych z emocjami, intelektem, predyspozycjami i doświadczeniem życiowym» (źródło: Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego). Zespół indywidualnych cech psychofizycznych tworzy osobowość. (pl)
  • Psique (do grego ψυχή, translit. psychḗ, originalmente "respiração", "sopro", por ψύχω, "eu respiro ") era, entre os antigos gregos, um conceito que definia o auto ("si mesmo"), abrangendo as ideias modernas de alma, ego, mente e espírito. (pt)
  • Пси́хика (от др.-греч. ψῡχικός «душевный, жизненный») — сложное понятие в философии, психологии и медицине, которое в зависимости от областей знаний и направлений наук определяется как: * Совокупность душевных процессов и явлений (ощущения, восприятия, эмоции, память и т. п.); специфический аспект жизнедеятельности животных и человека в их взаимодействии с окружающей средой. * «Форма активного отображения субъектом объективной реальности, возникающая в процессе взаимодействия высокоорганизованных живых существ с внешним миром и осуществляющая в их поведении (деятельности) регулятивную функцию». * Системное свойство высокоорганизованной живой материи, заключающееся в активном отражении субъектом объективного мира, в построении неотчуждаемой от него картины мира и регуляции на этой основе своего поведения и деятельности. * Внутренний мир человека. Психика животных — субъективный мир животного, охватывающий весь комплекс субъективно переживаемых процессов и состояний: восприятие, память, мышление, намерения, сны и т. п. Психика характеризуется такими качествами, как целостность, активность, развитие, саморегуляция, коммуникативность, адаптация и т. д.; связана с процессами. Появляется на определённой стадии биологической эволюции. Изучением психики занимается наука психология. (ru)
  • Психіка (від дав.-гр. ψυχή, «дихання, душа» та лат. суфікс -ic) — система явищ суб'єктивного внутрішнього світу людини та тварин; букв., те що притаманне психеї, душевне, психічне. Питання природи психіки є складовою основного питання філософії. З точки зору матеріалізму, психіка — суб'єктивний відбиток об'єктивної дійсності в ідеальних образах, на основі яких регулюється взаємодія людини з ​зовнішнім середовищем. Функція головного мозку, його здатність відображати об'єктивну дійсність. Ленінська теорія відображення стала підґрунтям радянської науки. Однак, рівень сучасних знань дозволяє стверджувати лише про 1) локалізацію психічних явищ в головному мозку і 2) складний взаємозв'язок тілесного та психічного. Ідеалістичні теорії стверджують існування психічного як самостійної сутності, що розгортається за власними законами та визначає розвиток свого матеріального носія — тілесного організму. Однак, ця точка зору, як на сьогоднішній рівень знань, є недоказовою. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 4880472 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 12101 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 985509012 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • يشير مفهوم النفس في علم النفس إلى الكُلّية التي تشمل العقل والوعي واللاوعي. يهتم علم النفس بدراسة النفس، حيث تمثل موضوع الدراسة في ذلك الاختصاص. إن مفهوم النفس له معان ودلالات محتلفة حسب الاعتقاد وحسب المدرسة الفلسفية. لهذا المصطلح تاريخ طويل في مجال علم النفس وفي الفلسفة، حيث مثل هذا المعنى منذ القدم أحد المفاهيم الأساسية لفهم الطبيعة البشرية من منحى علمي. (ar)
  • Psychika (někdy chápaná jako synonymum mysli) je nejzákladnějším a nejobecnějším psychologickým pojmem. Je odvozena z řeckého psyché ((ψυχή)) - duše. Pojem a dělení různých psychických fenoménů je základem psychologické deskripce. Na rozdíl od duše, která je spíše filozofickým a náboženským pojmem, je psychika psychologickým výkladovým rámcem k popisu lidské osobnosti. (cs)
  • Die Psyche (altgriechisch ψυχή ‚Seele‘) kann als ein Ort menschlichen Fühlens und Denkens verstanden werden. Sie ist die Summe aller geistigen Eigenschaften und Persönlichkeitsmerkmale eines Menschen. Im Gegensatz zur Seele umfasst die Psyche keine transzendenten Elemente. In der Medizin geht man heute von der Annahme aus, dass Körper (Physis) und Geist (Psyche) nicht grundsätzlich voneinander unabhängig sind, sondern sich gegenseitig beeinflussen können (Psychosomatik). Obwohl im allgemeinen Kontext auf Menschen beschränkt, wird gelegentlich auch bei Tieren von einer „Psyche“ gesprochen. (de)
  • La psique, del griego ψυχή, psyché, «alma humana»,​ es un concepto procedente de la cosmovisión de la antigua Grecia, que designaba la fuerza vital de un individuo, unida a su cuerpo en vida y desligada de este tras su muerte. El término se mantiene en varias escuelas de psicología, perdiendo en general su valor metafísico: se convierte así en la designación de todos los procesos y fenómenos que hacen la mente humana como una unidad. (es)
  • Psike (antzinako grezieraz: ψυχή, psūkhē, "Giza arima" edo "giza gogoa") greziar jatorriko hitza edo kontzeptua da. Antzinako greziar filosofian, norberaren barneko indarra izaten zen, bizitzan zehar gorputzari lotuta zegoena eta hiltzean banatzen zena. Bere ikasketak psikologia izeneko zientzia sortu zuen. Platonen ideia nagusienetariko bat izan zen. (eu)
  • In psychology, the psyche is the totality of the human mind, conscious and unconscious. Carl Jung also included in this definition the overlap and tension between the personal and the collective elements in man. Psychology is the scientific or objective study of the psyche. The word has a long history of use in psychology and philosophy, dating back to ancient times, and represents one of the fundamental concepts for understanding human nature from a scientific point of view. The English word soul is sometimes used synonymously, especially in older texts. (en)
  • Psiche è un termine con cui tradizionalmente si usa individuare l'insieme di quelle funzioni cerebrali, emotive, affettive e relazionali dell'individuo (funzioni psichiche), che esulano dalla sua dimensione corporea e materiale. L'etimologia del termine psiche (dal greco ψυχή, connesso con ψύχω, "respirare, soffiare") si riconduce all'idea del 'soffio', cioè del respiro vitale; presso i greci designava l'anima in quanto originariamente identificata con quel respiro. I progressi moderni nelle neuroscienze, in psicologia e psichiatria hanno evidenziato l'unità psicofisica. (it)
  • プシュケー(希: Ψυχή、アルファベット表記:Psyche)とは、古代ギリシアの言葉で、もともとは息(いき、呼吸)を意味しており、転じて生きること(いのち、生命)、また心や魂を意味するようになった言葉である。 希: Ψυχήはもともと息(呼吸)を意味していた。呼吸は生命のしるしとして最も顕著なものであったので、やがてこのプシュケーという言葉は、生命を意味するようになり、それが転じて、やがて心や魂も意味するようになった。そのような語義になったのも当然と指摘されている。(注※) 「プシュケー」という言葉を現代日本語に訳す場合、ひとつの訳語で押し通すことは困難なことが多々ある。同一の文献でも、ある文脈では「いのち」と、ある文脈では「心」あるいは「魂」と訳したほうが適切で、ある文脈ではどちらとも解釈可能、ということもある。古代ギリシア語と現代語では概念の体系自体が異なっているのである。 (ja)
  • 프시케 (그리스어: Ψυχή,알파벳 표기:Psyche)는 고대 그리스의 말로, 원래는 숨을 의미하고 있어, 바꾸어 사는 것, 또 마음이나 영혼을 의미하게 된 말이다. 그리스어: Ψυχή는 원래 숨을 의미하고 있었다. 호흡은 생명의 표시로서 가장 현저한 것이었으므로, 이윽고 이 프시케라는 말은 생명을 의미하게 되어, 그것이 바꾸고, 이윽고 마음이나 영혼도 의미하게 되었다. 그러한 어의가 되었던 것도 당연하다고 지적되고 있다. '프시케'라는 말을 번역하는 경우, 하나의 역어로 밀고 나가는 것은 곤란한 일이 많이 있다. 동일한 문헌에서도, 어느 문맥으로는 '생명'이라고, 어느 문맥으로는 '마음'혹은 '영혼'이라고 번역하는 편이 적절하고, 어느 문맥으로는 어느 쪽이라고도 해석 가능이라고 하기도 한다. 고대 그리스어와 현대어로는 개념의 체계 자체가 차이가 나는 것이다. (ko)
  • Psychika (gr. ψυχή, psyche – dusza) – «całokształt cech i procesów wewnętrznych człowieka, związanych z emocjami, intelektem, predyspozycjami i doświadczeniem życiowym» (źródło: Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego). Zespół indywidualnych cech psychofizycznych tworzy osobowość. (pl)
  • Psique (do grego ψυχή, translit. psychḗ, originalmente "respiração", "sopro", por ψύχω, "eu respiro ") era, entre os antigos gregos, um conceito que definia o auto ("si mesmo"), abrangendo as ideias modernas de alma, ego, mente e espírito. (pt)
  • La psique és el conjunt de pensaments, emocions i processos de la ment que constitueixen la personalitat de l'individu, usualment en oposició a allò físic o corporal. Aquesta concepció, que divideix els fenòmens entre psíquics i físics, parteix del dualisme filosòfic, però en l'actualitat té nombrosos detractors, ja que ha estat provada la influència mútua entre els dos tipus de processos: allò mental condiciona l'estat físic (com, per exemple, la somatització d'un problema) i a la inversa (com, per exemple, la manca de determinades vitamines agreuja la tristesa). (ca)
  • "Psiko" alidirektas ĉi tien. Por aliaj uzoj, vidu la paĝon Psiĥo (apartigilo). Psiko aŭ psiĥo estas termino uzita de diversaj psikologiistoj, i.a. Karlo Jung kaj Sigmund Freud por eviti la popularan distingon inter menso kaj korpo. Biologoj kaj aliaj fakuloj studas la funkciadon de la cerbo kaj la diversaj partoj de la cerbo, por trovi la interrilaton inter ili kaj la pensoj aŭ perceptoj de homoj. Tradicie, psikologiistoj emis malatenti la korpan substraton kaj konsideri la pensenhavon kaj la interrilaton de pensenhavoj. Sed la ektrovo de la malkonscio indikis ke ne eblas fari klaran distingon inter tiuj du fakesploroj. (eo)
  • La psyché est une théorie en psychologie analytique, qui désigne l'ensemble des manifestations conscientes et inconscientes de la personnalité d'un individu. C'est à partir de la différenciation entre psyché et conscient que Sigmund Freud ou Carl-Gustav Jung purent étudier la notion d'inconscient[réf. souhaitée]. Le terme psychisme est souvent employé en français dans le même sens. La psyché est l'ensemble des phénomènes psychiques qui constituent l'individualité. (fr)
  • Пси́хика (от др.-греч. ψῡχικός «душевный, жизненный») — сложное понятие в философии, психологии и медицине, которое в зависимости от областей знаний и направлений наук определяется как: * Совокупность душевных процессов и явлений (ощущения, восприятия, эмоции, память и т. п.); специфический аспект жизнедеятельности животных и человека в их взаимодействии с окружающей средой. * «Форма активного отображения субъектом объективной реальности, возникающая в процессе взаимодействия высокоорганизованных живых существ с внешним миром и осуществляющая в их поведении (деятельности) регулятивную функцию». * Системное свойство высокоорганизованной живой материи, заключающееся в активном отражении субъектом объективного мира, в построении неотчуждаемой от него картины мира и регуляции на этой основе (ru)
  • Психіка (від дав.-гр. ψυχή, «дихання, душа» та лат. суфікс -ic) — система явищ суб'єктивного внутрішнього світу людини та тварин; букв., те що притаманне психеї, душевне, психічне. Питання природи психіки є складовою основного питання філософії. Ідеалістичні теорії стверджують існування психічного як самостійної сутності, що розгортається за власними законами та визначає розвиток свого матеріального носія — тілесного організму. Однак, ця точка зору, як на сьогоднішній рівень знань, є недоказовою. (uk)
rdfs:label
  • نفس (علم النفس) (ar)
  • Psique (ment) (ca)
  • Psychika (cs)
  • Psyche (de)
  • Psiko (eo)
  • Psyche (psychology) (en)
  • Psique (es)
  • Psike (eu)
  • Psyché (psychologie) (fr)
  • プシュケー (ja)
  • Psiche (it)
  • 프시케 (심리학) (ko)
  • Psychika (pl)
  • Психика (ru)
  • Psique (pt)
  • Психіка (uk)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:notableIdea of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of