Necrosis (from Ancient Greek νέκρωσις, nékrōsis, "death") is a form of cell injury which results in the premature death of cells in living tissue by autolysis. Necrosis is caused by factors external to the cell or tissue, such as infection, toxins, or trauma which result in the unregulated digestion of cell components. In contrast, apoptosis is a naturally occurring programmed and targeted cause of cellular death. While apoptosis often provides beneficial effects to the organism, necrosis is almost always detrimental and can be fatal.

Property Value
dbo:abstract
  • النخر (بالإنجليزية: Necrosis) (باللاتينية: nocrosis) هو الموت المبكر لخلايا الجسم الحية، يحدث النخر نتيجة أسباب خارجية كالإنتان والالتهاب والسموم والرضح، بعكس الاستموات (الموت المبرمج) الذي يكون لأسباب داخلية. لا ترسل الخلايا التي تموت نتيجة النخر إشارات كيميائية إلى جهاز المناعة كما تفعل الخلايا التي تموت نتيجة الاستموات، مما يعرقل الخلايا البالعة عن إزالة الخلايا الميتة. مما يؤدي إلى تكون نسيج ميت يكون بيئة خصبة للانتانات ويستدعي إزالة هذا النسيج الميت جراحيا. (ar)
  • Nekróza (z řecky Νεκρός = mrtvý) je intravitální (v živém organizmu) smrt buněk a tkání. Jedná se o souhrn změn pozorovatelných histologicky až v určitém časovém odstupu po biologické smrti buňky. Nekróza postihuje skupiny na sebe navzájem naléhajících buněk a vzniká jako následek nevratného poškození buněk. (cs)
  • La necrosi (del grec: adjectiu Νεκρός. Pronunciació aproximada: nekrós. Significat: cadàver, mort) és la mort patològica d'una o diverses cèl·lules o de qualsevol teixit de l'organisme, provocada per un agent nociu que ha provocat una lesió tan greu que no es pot reparar o curar. En són exemples: l'aportació insuficient de sang al teixit o isquèmia, un traumatisme, l'exposició a la radiació ionitzant, l'acció de substàncies químiques nocives o tòxiques, una infecció o el desenvolupament d'una malaltia autoimmunitària. Un cop s'ha produït i desenvolupat la necrosi, és irreversible. (ca)
  • Unter einer Nekrose (auch Nekrobiose) (altgriechisch νέκρωσις nékrosis „das Töten“, auch „das Absterben einzelner Glieder“, zu νεκρόω nekroo „ich töte“) wird in der Biologie und Medizin das Absterben bzw. der Tod von einzelnen oder mehreren Zellen verstanden. Die Nekrose ist pathologisch – das heißt, der Vorgang ist krankhaft und wird durch schädigende Einflüsse auf die Zelle ausgelöst: Nährstoff- und Sauerstoffmangel, Gifte, Radioaktivität und andere. Daraufhin kommt es im Gewebe zu einem Absterben der Zellen und nachfolgend meistens zu einer Entzündungsreaktion. Je nach Gewebsart und Schadensausmaß heilt die Nekrose durch Nachwachsen überlebender Zellen komplett ab, oder aber der abgestorbene Gewebeteil wird durch eine bindegewebige Narbe ersetzt (Beispiel: Herzmuskel nach einem Infarkt – mit entsprechenden Funktionseinschränkungen). Von der Nekrose abzugrenzen ist die Apoptose: Sie bezeichnet das „normale“ (physiologische) und kontrollierte Absterben einzelner Zellen, im Sinne des gesamten Organismus. Nekrosen werden nicht nur beim Menschen und bei Tieren, sondern ebenso bei Pflanzen beobachtet. (de)
  • Η νέκρωση είναι μια μορφή βλάβης του κυττάρου η οποία οδηγεί στον πρόωρο θάνατο κυττάρων σε ένα ζωντανό ιστό με τη διαδικασία της . Η νέκρωση προκαλείται από εξωτερικούς παράγοντες για το κύτταρο ή τον ιστό, όπως φλεγμονή, τοξίνες ή τραυματισμό, οι οποίοι μπορεί να προκαλέσουν ακανόνιστη πέψη των κυτταρικών οργανιδίων. Αντίθετα, η απόπτωση προκαλεί προγραμματισμένα και στοχευμένα κυτταρικό θάνατο. Ενώ η απόπτωση συχνά έχει ευεργετικά αποτελέσματα για τον οργανισμό, η νέκρωση σχεδόν πάντα έχει αρνητικά αποτελέσματα και μπορεί να είναι θανάσιμη. Τα κύτταρα τα οποία πεθαίνουν λόγω νέκρωσης δεν ακολουθούν το σηματοδοτικό μονοπάτι της απόπτωσης αλλά περισσότερο διάφορους υποδοχείς που ενεργοποιούνται σε απώλεια της ακεραιότητας της κυτταρικής μεμβράνης και σε ανεξέλεγχτη απελευθέρωση προϊόντων του κυτταρικού θανάτου στον ενδοκυττάριο χώρο. Αυτό αρχίζει στον περιβάλλοντα ιστό μια φλεγμονώδη αντίδραση η οποία εμποδίζει τα να εντοπίσουν και να φαγοκυτταρώσουν τα νεκρά κύτταρα. Γι' αυτό το λόγο, συχνά είναι απαραίτητο να αφαιρεθεί ο νεκρωτικός ιστός χειρουργικά. Η νέκρωση η οποία μένει χωρίς θεραπεία έχει ως αποτέλεσμα τη συσσώρευση νεκρού ιστού σε αποσύνθεση στο ή κοντά στο σημείο του κυτταρικού θανάτου. Ένα κλασικό παράδειγμα είναι η γάγγραινα. (el)
  • Necrosis (from Ancient Greek νέκρωσις, nékrōsis, "death") is a form of cell injury which results in the premature death of cells in living tissue by autolysis. Necrosis is caused by factors external to the cell or tissue, such as infection, toxins, or trauma which result in the unregulated digestion of cell components. In contrast, apoptosis is a naturally occurring programmed and targeted cause of cellular death. While apoptosis often provides beneficial effects to the organism, necrosis is almost always detrimental and can be fatal. Cellular death due to necrosis does not follow the apoptotic signal transduction pathway, but rather various receptors are activated and result in the loss of cell membrane integrity and an uncontrolled release of products of cell death into the extracellular space. This initiates in the surrounding tissue an inflammatory response, which attracts leukocytes and nearby phagocytes which eliminate the dead cells by phagocytosis. However, microbial damaging substances released by leukocytes would create collateral damage to surrounding tissues. This excess collateral damage inhibits the healing process. Thus, untreated necrosis results in a build-up of decomposing dead tissue and cell debris at or near the site of the cell death. A classic example is gangrene. For this reason, it is often necessary to remove necrotic tissue surgically, a procedure known as debridement. (en)
  • Nekrozo (greke Νεκρός = morta) estas enviva (en viva organismo) kaj histoj. Temas pri aro de ŝanĝoj rimarkeblaj nur en certa tempa forpaŝo post biologia morto de la ĉelo. La nekrozo trafas grupojn ligantaj reciproke al si kaj estiĝas kiel sekvo de neredonigebla damaĝigo de la ĉeloj. (eo)
  • La necrosis (del griego: νεκρóς. Pronunciación: /nekrós/. Significado: 'cadáver') es el patrón morfológico de la muerte patológica de un conjunto de células o de cualquier tejido en un organismo vivo, provocada por una putrefacción de órganos que causa una lesión tan grave que no se puede reparar o curar. Por ejemplo, el aporte insuficiente de sangre al tejido o isquemia, un traumatismo, la exposición a la radiación ionizante, la acción de sustancias químicas o tóxico(a)s una infección, o el desarrollo de una enfermedad autoinmune o de otro tipo. Una vez que se ha producido y desarrollado, la necrosis es irreversible. No debe confundirse con apoptosis ni con autólisis. (es)
  • Nekrosia istripu motako heriotz zelular itzulezina da. Grezieratik dator, "nekros" eta bere esanahia heriotza da. Agente kaltegarri batek sotutako lesio larria da, konpondu edo sendatu ezin dena. Zelula energiarik gabe gelditzen da, mitokondrioen lesioa ageri da eta zelula mintza urarekiko iragazkor bihurtzen da. Edema sortu eta lehertu egiten da zelula, bere edukia kanpora isuriz. Ondoren, hantura eta orbaintze prozesuak martxan jartzen dira. (eu)
  • Nekrosis (dari bahasa yunani νέκρωσις "kematian, tahap kematian, tindak pembunuhan" dari νεκρός "mati") adalah bentuk cedera sel yang mengakibatkan kematian prematur sel-sel pada jaringan hidup dengan autolisis. Nekrosis disebabkan oleh faktor-faktor eksternal sel atau jaringan, seperti infeksi, racun, atau trauma yang mengakibatkan pencernaan tidak teratur komponen-komponen sel. Sebaliknya, apoptosis adalah penyebab terprogram alami dan tertarget kematian sel. Sementara apoptosis sering memberikan efek menguntungkan bagi organisme, nekrosis hampir selalu merugikan dan bisa berakibat fatal. Kematian seluler akibat nekrosis tidak mengikuti jalur transduksi sinyal apoptosis; berbagai reseptor diaktifkan mengakibatkan hilangnya integritas membran sel dan rilis tidak terkendali produk kematian sel ke ruang ekstraseluler. Peristiwa ini memicu respons inflamasi di jaringan sekitar, menarik leukosit serta fagosit yang dekat menghabisi sel-sel mati dengan fagositosis. Namun, zat-zat pengrusak mikroba yang dirilis oleh leukosit akan membuat kerusakan tambahan pada jaringan di sekitarnya. Kerusakan tambahan yang berlebihan ini menghambat proses penyembuhan. Dengan demikian, nekrosis yang tidak ditangani menghasilkan timbunan jaringan dan debris sel mati yang membusuk pada atau dekat lokasi kematian sel. Contoh klasik yaitu gangren. Untuk alasan ini, sering kali diperlukan menghilangkan jaringan nekrotik melalui pembedahan, prosedur yang dikenal sebagai debridemen. (in)
  • 壊死(えし)またはネクローシス(英: Necrosis、ギリシア語のνέκρωσις〔死〕由来)とは、自己融解によって生物の組織の一部分が死んでいく様、または死んだ細胞の痕跡のことである。 (ja)
  • 괴사(壞死, necrosis)는 세포 또는 살아 있는 조직이 예정보다 빠르게 죽는 것을 말한다. 괴사는 감염이나 독소, 외상과 같은 세포 또는 조직 외부의 요소에 의해 발생된다. 이는 자연적으로 발생하는 세포의 죽음인 고사(枯死)와는 대조된다. 고사가 유기체에 이로운 효과를 발생시키는 반면, 괴사는 거의 대부분 해로우며, 치명적일 수도 있다. 괴사로 죽는 세포들은 보통 면역계에 고사로 죽는 세포들과 같은 신호를 보내지 않는다. 이는 주위의 가 정확한 위치를 찾아내어 죽은 세포들을 둘러싸는 것을 막아, 죽은 조직이나 세포가 죽은 주변의 파편들이 점점 커지게 한다. 이 때문에, 괴사한 조직은 종종 수술로 제거할 필요가 있다. (ko)
  • Necrose is het plaatselijk afsterven van weefsel. Het is standaard de laatste fase van en kan in sommige gevallen ook bij apoptose optreden. Necrose is vaak schadelijk voor het organisme aangezien de celinhoud niet meteen verwijderd wordt, en zo omliggende cellen kan aantasten. Eerst zwelt de cel en daarna barst de cel open (). Immuuncellen worden ingeschakeld om de boel op te ruimen, maar ook die kunnen de omgeving aantasten. Necrotisch weefsel heeft meestal een zwarte kleur. Het kan ontstaan door verminderde (onder andere bij diabetes), decubitus ('doorliggen'), verbranding enzovoorts. Necrotische wonden kunnen behandeld worden met enzymatische necrose-oplossers, zodat het necrotisch weefsel loskomt en verwijderd kan worden bijvoorbeeld door middel van een wondspoeling. Een harde, necrotische korst moet daarentegen droog gehouden worden zodat de korst na enige tijd vanzelf wordt afgestoten. Wat nu oncose wordt genoemd, werd vroeger necrose genoemd. Men zag immers ook necrose optreden bij apoptotisch gestorven cellen, wanneer deze niet opgeruimd werden door macrofagen. * Necrose na verbranding * Necrotische beenwond veroorzaakt door een beet van een spinnensoort (nl)
  • Necrose (do grego νεκρός, "morto", νέκρωσις, "morte, processo que leva à morte") é o estado de morte de um tecido ou parte dele em um organismo vivo. A necrose é uma morte de um grupo de células, ocorrendo a perda da permeabilidade, possui resposta inflamatória, células ficam tumeficadas. A necrose é sempre um processo patológico e desordenado de morte celular (diferente da apoptose) causado por fatores que levam à lesão celular irreversível e consequente morte celular. Alguns exemplos destes fatores são hipóxia/isquemia, agentes químicos tóxicos ou agentes biológicos que causem dano direto ou desencadeiem resposta imunológica danosa, como fungos, bactérias e vírus.A necrose pode ser diferenciada em vários tipos, e cada um está associado a determinado tipo de agente lesivo e determinadas características teciduais após a necrose. (pt)
  • Martwica, nekroza (stgr. Νεκρός „martwy”, łac. necrosis) – ciąg zmian morfologicznych zachodzących po śmierci komórki w żywym organizmie. Charakteryzuje się stopniową degradacją struktur komórkowych (m.in. denaturacją białek), obrzmieniem cytoplazmy, dezintegracją błony komórkowej i chaotyczną dezaktywacja wszystkich , a także następuje pęcznieniem komórki (na skutek dostawania się wody do komórki) lub przeciwnie jej obkurczenie. W odróżnieniu od apoptozy nekrozie towarzyszy wydostanie się zawartości komórki (następuje rozpad komórki) do otaczającej ją przestrzeni międzykomórkowej, na skutek utraty ciągłości błony komórkowej i uwolnienia . Powoduje to zazwyczaj silną reakcję zapalną, która może mieć znaczenie patologiczne (nie występuje to na ogół w przypadku apoptozy). DNA komórek rozpada się na fragmenty o przypadkowej długości. Do typów martwicy komórek zaliczamy: * martwicę skrzepową - najczęściej spowodowana zawałem lub zatorem skutkującym niedokrwieniem tkanek * martwicę serowatą - serowacenie - występuje w gruźlicy, kile, ziarnicy złośliwej, niektórych nowotworach), w przypadku kiły masy te są elastyczne przy uciśnięciu z powodu nagromadzenia niestrawionych włókien kolagenowych * martwicę rozpływną - najczęściej występuje w mózgu, poza nim może zostać wywołana przez niektóre bakterie i grzyby * martwicę enzymatyczną tkanki tłuszczowej - w tkance tłuszczowej okołotrzustkowej, może również występować w innych tkankach na skutek dostania się enzymów lipolitycznych do krwioobiegu za pośrednictwem którego trafiają one do innych tkanek * zgorzel (zachodzi gnicie), w tym: * zgorzel wilgotna * zgorzel sucha * zgorzel gazowa Martwicą (łac. necrosis) nazywamy obumarcie tkanek lub narządów. Może być spowodowana niedokrwieniem (np. spowodowanym zawałem), niedotlenieniem, toksynami bakteryjnymi. Rozróżniamy martwicę aseptyczną, martwicę rozpływną, martwicę suchą. Przykłady martwicy: * martwica dystalnych części kończyn w wyniku niedokrwienia (zator, ) * martwica mięśnia sercowego (na skutek zawału mięśnia sercowego, przykład martwicy skrzepowej) * stopa cukrzycowa (przykład zgorzeli suchej) W patomorfologii martwica zaliczana jest do zmian wstecznych. (pl)
  • Некро́з (от греч. νεκρός «мёртвый»), или омертве́ние, — патологический процесс, выражающийся в местной гибели ткани в живом организме в результате какого-либо экзо- или эндогенного её повреждения. Некроз проявляется в набухании, денатурации и коагуляции/колликвации цитоплазматических белков, разрушении клеточных органелл и, наконец, всей клетки. Наиболее частыми причинами некротического повреждения ткани являются: прекращение кровоснабжения (что может приводить к инфаркту, гангрене) и воздействие патогенными продуктами бактерий или вирусов (токсины, белки, вызывающие , и др.). (ru)
  • Nekros (latin: necrosis, gr. ne'krosis, "bortdöende"), förr brand, är sjuklig cell- och vävnadsdöd i en organism, till skillnad från apoptos som innebär en programmerad celldöd som gynnar organismen. Blir nekrosen tillräckligt stor kan det leda till organismens död. (sv)
  • 壞死(英語:Necrosis),又稱細胞壞死,被認為是一種由外部或內部物理性因素(例如熱力、應力和輻射等)、強鹼、強酸及毒物等化學性因素,以及內毒素和病原體等生物性因素誘發的永久性細胞或活體組織死亡,並且具有是混亂無序且基本上不可控(部分類型的壞死是可以被信號傳導通路所控制,例如死亡域受體和類鐸受體)的特徵,一旦發生則難以逆轉。它跟細胞凋亡不同,細胞凋亡是細胞正常性的死亡,通常對生物的身體及成長是有益的,而壞死通常是指因外在因素造成病理性或非正常的細胞死亡。 壞死並不是在2005年首次報道的「程序性壞死」(Necroptosis),兩者不能混作一說。程序性壞死是一種程序性細胞死亡,並且與細胞凋亡的病理學特徵截然不同,它的發生不由胱天蛋白酶主控,而且沒有線粒體細胞色素c的釋放。 (zh)
  • Некро́з (грец. Νεκρός — смерть) — передчасна загибель і руйнування клітини в живому організмі під дією факторів, найчастіше критичного ушкодження. Некроз — патологічний стан при якому відбувається денатурація внутрішньоклітинних протеїнів та ферментативне перетравлення змертвілих клітин. Некротичні клітини втрачають здатність підтримувати цілісність мембрани, внаслідок чого компоненти клітин виходять за її межі, що викликає запалення оточуючих некроз тканин. Ферменти, що викликають перетравлення некротичних клітин надходять з їх лізосом, а також з лейкоцитів, що завжди супроводжують запальну реакцію. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 39936 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 25078 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 982639968 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wordnet_type
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • النخر (بالإنجليزية: Necrosis) (باللاتينية: nocrosis) هو الموت المبكر لخلايا الجسم الحية، يحدث النخر نتيجة أسباب خارجية كالإنتان والالتهاب والسموم والرضح، بعكس الاستموات (الموت المبرمج) الذي يكون لأسباب داخلية. لا ترسل الخلايا التي تموت نتيجة النخر إشارات كيميائية إلى جهاز المناعة كما تفعل الخلايا التي تموت نتيجة الاستموات، مما يعرقل الخلايا البالعة عن إزالة الخلايا الميتة. مما يؤدي إلى تكون نسيج ميت يكون بيئة خصبة للانتانات ويستدعي إزالة هذا النسيج الميت جراحيا. (ar)
  • Nekróza (z řecky Νεκρός = mrtvý) je intravitální (v živém organizmu) smrt buněk a tkání. Jedná se o souhrn změn pozorovatelných histologicky až v určitém časovém odstupu po biologické smrti buňky. Nekróza postihuje skupiny na sebe navzájem naléhajících buněk a vzniká jako následek nevratného poškození buněk. (cs)
  • La necrosi (del grec: adjectiu Νεκρός. Pronunciació aproximada: nekrós. Significat: cadàver, mort) és la mort patològica d'una o diverses cèl·lules o de qualsevol teixit de l'organisme, provocada per un agent nociu que ha provocat una lesió tan greu que no es pot reparar o curar. En són exemples: l'aportació insuficient de sang al teixit o isquèmia, un traumatisme, l'exposició a la radiació ionitzant, l'acció de substàncies químiques nocives o tòxiques, una infecció o el desenvolupament d'una malaltia autoimmunitària. Un cop s'ha produït i desenvolupat la necrosi, és irreversible. (ca)
  • Nekrozo (greke Νεκρός = morta) estas enviva (en viva organismo) kaj histoj. Temas pri aro de ŝanĝoj rimarkeblaj nur en certa tempa forpaŝo post biologia morto de la ĉelo. La nekrozo trafas grupojn ligantaj reciproke al si kaj estiĝas kiel sekvo de neredonigebla damaĝigo de la ĉeloj. (eo)
  • La necrosis (del griego: νεκρóς. Pronunciación: /nekrós/. Significado: 'cadáver') es el patrón morfológico de la muerte patológica de un conjunto de células o de cualquier tejido en un organismo vivo, provocada por una putrefacción de órganos que causa una lesión tan grave que no se puede reparar o curar. Por ejemplo, el aporte insuficiente de sangre al tejido o isquemia, un traumatismo, la exposición a la radiación ionizante, la acción de sustancias químicas o tóxico(a)s una infección, o el desarrollo de una enfermedad autoinmune o de otro tipo. Una vez que se ha producido y desarrollado, la necrosis es irreversible. No debe confundirse con apoptosis ni con autólisis. (es)
  • Nekrosia istripu motako heriotz zelular itzulezina da. Grezieratik dator, "nekros" eta bere esanahia heriotza da. Agente kaltegarri batek sotutako lesio larria da, konpondu edo sendatu ezin dena. Zelula energiarik gabe gelditzen da, mitokondrioen lesioa ageri da eta zelula mintza urarekiko iragazkor bihurtzen da. Edema sortu eta lehertu egiten da zelula, bere edukia kanpora isuriz. Ondoren, hantura eta orbaintze prozesuak martxan jartzen dira. (eu)
  • 壊死(えし)またはネクローシス(英: Necrosis、ギリシア語のνέκρωσις〔死〕由来)とは、自己融解によって生物の組織の一部分が死んでいく様、または死んだ細胞の痕跡のことである。 (ja)
  • 괴사(壞死, necrosis)는 세포 또는 살아 있는 조직이 예정보다 빠르게 죽는 것을 말한다. 괴사는 감염이나 독소, 외상과 같은 세포 또는 조직 외부의 요소에 의해 발생된다. 이는 자연적으로 발생하는 세포의 죽음인 고사(枯死)와는 대조된다. 고사가 유기체에 이로운 효과를 발생시키는 반면, 괴사는 거의 대부분 해로우며, 치명적일 수도 있다. 괴사로 죽는 세포들은 보통 면역계에 고사로 죽는 세포들과 같은 신호를 보내지 않는다. 이는 주위의 가 정확한 위치를 찾아내어 죽은 세포들을 둘러싸는 것을 막아, 죽은 조직이나 세포가 죽은 주변의 파편들이 점점 커지게 한다. 이 때문에, 괴사한 조직은 종종 수술로 제거할 필요가 있다. (ko)
  • Некро́з (от греч. νεκρός «мёртвый»), или омертве́ние, — патологический процесс, выражающийся в местной гибели ткани в живом организме в результате какого-либо экзо- или эндогенного её повреждения. Некроз проявляется в набухании, денатурации и коагуляции/колликвации цитоплазматических белков, разрушении клеточных органелл и, наконец, всей клетки. Наиболее частыми причинами некротического повреждения ткани являются: прекращение кровоснабжения (что может приводить к инфаркту, гангрене) и воздействие патогенными продуктами бактерий или вирусов (токсины, белки, вызывающие , и др.). (ru)
  • Nekros (latin: necrosis, gr. ne'krosis, "bortdöende"), förr brand, är sjuklig cell- och vävnadsdöd i en organism, till skillnad från apoptos som innebär en programmerad celldöd som gynnar organismen. Blir nekrosen tillräckligt stor kan det leda till organismens död. (sv)
  • 壞死(英語:Necrosis),又稱細胞壞死,被認為是一種由外部或內部物理性因素(例如熱力、應力和輻射等)、強鹼、強酸及毒物等化學性因素,以及內毒素和病原體等生物性因素誘發的永久性細胞或活體組織死亡,並且具有是混亂無序且基本上不可控(部分類型的壞死是可以被信號傳導通路所控制,例如死亡域受體和類鐸受體)的特徵,一旦發生則難以逆轉。它跟細胞凋亡不同,細胞凋亡是細胞正常性的死亡,通常對生物的身體及成長是有益的,而壞死通常是指因外在因素造成病理性或非正常的細胞死亡。 壞死並不是在2005年首次報道的「程序性壞死」(Necroptosis),兩者不能混作一說。程序性壞死是一種程序性細胞死亡,並且與細胞凋亡的病理學特徵截然不同,它的發生不由胱天蛋白酶主控,而且沒有線粒體細胞色素c的釋放。 (zh)
  • Некро́з (грец. Νεκρός — смерть) — передчасна загибель і руйнування клітини в живому організмі під дією факторів, найчастіше критичного ушкодження. Некроз — патологічний стан при якому відбувається денатурація внутрішньоклітинних протеїнів та ферментативне перетравлення змертвілих клітин. Некротичні клітини втрачають здатність підтримувати цілісність мембрани, внаслідок чого компоненти клітин виходять за її межі, що викликає запалення оточуючих некроз тканин. Ферменти, що викликають перетравлення некротичних клітин надходять з їх лізосом, а також з лейкоцитів, що завжди супроводжують запальну реакцію. (uk)
  • Unter einer Nekrose (auch Nekrobiose) (altgriechisch νέκρωσις nékrosis „das Töten“, auch „das Absterben einzelner Glieder“, zu νεκρόω nekroo „ich töte“) wird in der Biologie und Medizin das Absterben bzw. der Tod von einzelnen oder mehreren Zellen verstanden. Die Nekrose ist pathologisch – das heißt, der Vorgang ist krankhaft und wird durch schädigende Einflüsse auf die Zelle ausgelöst: Nährstoff- und Sauerstoffmangel, Gifte, Radioaktivität und andere. Daraufhin kommt es im Gewebe zu einem Absterben der Zellen und nachfolgend meistens zu einer Entzündungsreaktion. Je nach Gewebsart und Schadensausmaß heilt die Nekrose durch Nachwachsen überlebender Zellen komplett ab, oder aber der abgestorbene Gewebeteil wird durch eine bindegewebige Narbe ersetzt (Beispiel: Herzmuskel nach einem Infarkt (de)
  • Η νέκρωση είναι μια μορφή βλάβης του κυττάρου η οποία οδηγεί στον πρόωρο θάνατο κυττάρων σε ένα ζωντανό ιστό με τη διαδικασία της . Η νέκρωση προκαλείται από εξωτερικούς παράγοντες για το κύτταρο ή τον ιστό, όπως φλεγμονή, τοξίνες ή τραυματισμό, οι οποίοι μπορεί να προκαλέσουν ακανόνιστη πέψη των κυτταρικών οργανιδίων. Αντίθετα, η απόπτωση προκαλεί προγραμματισμένα και στοχευμένα κυτταρικό θάνατο. Ενώ η απόπτωση συχνά έχει ευεργετικά αποτελέσματα για τον οργανισμό, η νέκρωση σχεδόν πάντα έχει αρνητικά αποτελέσματα και μπορεί να είναι θανάσιμη. (el)
  • Necrosis (from Ancient Greek νέκρωσις, nékrōsis, "death") is a form of cell injury which results in the premature death of cells in living tissue by autolysis. Necrosis is caused by factors external to the cell or tissue, such as infection, toxins, or trauma which result in the unregulated digestion of cell components. In contrast, apoptosis is a naturally occurring programmed and targeted cause of cellular death. While apoptosis often provides beneficial effects to the organism, necrosis is almost always detrimental and can be fatal. (en)
  • Nekrosis (dari bahasa yunani νέκρωσις "kematian, tahap kematian, tindak pembunuhan" dari νεκρός "mati") adalah bentuk cedera sel yang mengakibatkan kematian prematur sel-sel pada jaringan hidup dengan autolisis. Nekrosis disebabkan oleh faktor-faktor eksternal sel atau jaringan, seperti infeksi, racun, atau trauma yang mengakibatkan pencernaan tidak teratur komponen-komponen sel. Sebaliknya, apoptosis adalah penyebab terprogram alami dan tertarget kematian sel. Sementara apoptosis sering memberikan efek menguntungkan bagi organisme, nekrosis hampir selalu merugikan dan bisa berakibat fatal. (in)
  • Necrose is het plaatselijk afsterven van weefsel. Het is standaard de laatste fase van en kan in sommige gevallen ook bij apoptose optreden. Necrose is vaak schadelijk voor het organisme aangezien de celinhoud niet meteen verwijderd wordt, en zo omliggende cellen kan aantasten. Eerst zwelt de cel en daarna barst de cel open (). Immuuncellen worden ingeschakeld om de boel op te ruimen, maar ook die kunnen de omgeving aantasten. Necrotisch weefsel heeft meestal een zwarte kleur. Het kan ontstaan door verminderde (onder andere bij diabetes), decubitus ('doorliggen'), verbranding enzovoorts. * * (nl)
  • Martwica, nekroza (stgr. Νεκρός „martwy”, łac. necrosis) – ciąg zmian morfologicznych zachodzących po śmierci komórki w żywym organizmie. Charakteryzuje się stopniową degradacją struktur komórkowych (m.in. denaturacją białek), obrzmieniem cytoplazmy, dezintegracją błony komórkowej i chaotyczną dezaktywacja wszystkich , a także następuje pęcznieniem komórki (na skutek dostawania się wody do komórki) lub przeciwnie jej obkurczenie. W odróżnieniu od apoptozy nekrozie towarzyszy wydostanie się zawartości komórki (następuje rozpad komórki) do otaczającej ją przestrzeni międzykomórkowej, na skutek utraty ciągłości błony komórkowej i uwolnienia . Powoduje to zazwyczaj silną reakcję zapalną, która może mieć znaczenie patologiczne (nie występuje to na ogół w przypadku apoptozy). DNA komórek rozpada (pl)
  • Necrose (do grego νεκρός, "morto", νέκρωσις, "morte, processo que leva à morte") é o estado de morte de um tecido ou parte dele em um organismo vivo. A necrose é uma morte de um grupo de células, ocorrendo a perda da permeabilidade, possui resposta inflamatória, células ficam tumeficadas. A necrose é sempre um processo patológico e desordenado de morte celular (diferente da apoptose) causado por fatores que levam à lesão celular irreversível e consequente morte celular. Alguns exemplos destes fatores são hipóxia/isquemia, agentes químicos tóxicos ou agentes biológicos que causem dano direto ou desencadeiem resposta imunológica danosa, como fungos, bactérias e vírus.A necrose pode ser diferenciada em vários tipos, e cada um está associado a determinado tipo de agente lesivo e determinadas c (pt)
rdfs:label
  • Necrosis (en)
  • نخر (ar)
  • Necrosi (ca)
  • Nekróza (cs)
  • Nekrose (de)
  • Νέκρωση (el)
  • Nekrozo (eo)
  • Necrosis (es)
  • Nekrosi (eu)
  • Nekrosis (in)
  • 壊死 (ja)
  • 괴사 (ko)
  • Necrose (nl)
  • Martwica (pl)
  • Necrose (pt)
  • Некроз (ru)
  • Nekros (sv)
  • Некроз (uk)
  • 壞死 (zh)
owl:differentFrom
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:knownFor of
is dbo:symptom of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:complications of
is dbp:knownFor of
is dbp:symptoms of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of