About: Modernism

An Entity of Type: organisation, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Modernism is both a philosophical movement and an art movement that arose from broad transformations in Western society during the late 19th and early 20th centuries. The movement reflected a desire for the creation of new forms of art, philosophy, and social organization which reflected the newly emerging industrial world, including features such as urbanization, new technologies, and war. Artists attempted to depart from traditional forms of art, which they considered outdated or obsolete. The poet Ezra Pound's 1934 injunction to "Make it New" was the touchstone of the movement's approach.

Property Value
dbo:abstract
  • الحداثة هي حركة فلسفية وفنية نشأت، إلى جانب الاتجاهات الثقافية والتغيرات، من تحولات واسعة النطاق وبعيدة المدى في العالم الغربي خلال أواخر القرن التاسع عشر وأوائل القرن العشرين. من ضمن العوامل التي صاغت الحداثة تطور المجتمعات الصناعية الحديثة ونمو المدن السريع، ولاحقًا ردود الفعل على أهوال الحرب العالمية الأولى. رفضت الحداثة قطعية التفكير التنويري، على الرغم من أن العديد من الحداثيين رفضوا المعتقدات الدينية أيضًا. تضمنت الحداثة عمومًا نشاطات وابتكارات أولئك الذين شعروا أن الأشكال التقليدية من الفن والعمارة والأدب والإيمان الديني والفلسفة والتنظيم الاجتماعي ونشاطات الحياة اليومية والعلوم قد أصبحت غير ملائمة لمهامها، وقديمة في ظل البيئة الاقتصادية والاجتماعية والسياسية لعالم ناشئ صناعي بالكامل. شكلت توصيات الشاعر عزرا باوند في عام 1934 تحت شعار «جدّده!» حجر الأساس لنهج الحركة تجاه ما رأته ثقافةً قديمة عفا عليها الزمن. ومن هذا المنطلق، كان لجميع ابتكاراتها، مثل رواية سيل الوعي والموسيقى اللامقامية أو موسيقى الإثني عشر نغمة والرسم التقسيمي والفن التجريدي، أسلاف من القرن التاسع عشر. من السمات البارزة للحداثة الوعي الذاتي والسخرية فيما يتعلق بالتقاليد الأدبية والاجتماعية، ما أدى أغلب الأحيان إلى تجارب على الشكل، إلى جانب استخدام التقنيات التي لفتت الانتباه إلى العمليات والمواد المستخدمة في تشكيل لوحة أو قصيدة أو بناء، وغيرها من الأعمال الفنية. رفضت الحداثة إيديولوجيا الواقعية واستخدمت الأعمال القديمة عبر استعمال التكرار والتضمين وإعادة الكتابة والإيجاز والمراجعة والمحاكاة الساخرة. في حين يرى بعض العلماء أن الحداثة تستمر حتى القرن الحادي والعشرين، يرى آخرون أنها تتطور لتصبح حداثة متأخرة أو حداثة عليا. ما بعد الحداثة هو خروج عن الحداثة ودحض افتراضاتها الأساسية. (ar)
  • El concepte de modernitat abasta una sèrie de moviments culturals que es van desenvolupar a les societats occidentals de finals del segle xix i del segle xx, en els camps de l'art, de l'arquitectura de la música, de literatura i el catolicisme (vegeu crisi modernista i ). Va començar a ser utilitzada, retrospectivament, per l'autodenominada postmodernitat. El concepte anglès modernism correspon a la concepció filosòfica de modernitat fins i tot quan de vegades es tradueix com a modernisme. El modernisme es pren llavors en un sentit restringit com un corrent artístic específil del segle xx que troba el seu punt culminant durant la Primera Guerra Mundial o en els anys següents i acabaria l'any 1930 o d'altra manera en l'any 1950, i fins i tot més tard. A continuació, passem de la modernitat a la postmodernitat. La paraula modernitat, utilitzada principalment en la dècada del 1960, designa retrospectivament aquest període. (ca)
  • الحداثة أو العصرنة تحديث وتجديد ما هو قديم وهو مصطلح يبرز في المجال الثقافي والفكري التاريخي ليدل على مرحلة التطور التي طبعت أوروبا بشكل خاص في مرحلة العصور الحديثة. بشكل مبسط، يمكن تقسيم التاريخ إلى خمسة أجزاء: ما قبل التاريخ، التاريخ القديم، العصور الوسطى، العصر الحديث .يشير مصطلح الحداثة بصفة عامة إلى السعي الحثيث إلى خلق بنى وأنظمة فكرية ومجتمعية واقتصادية وسياسية جديدة والإطاحة بالبنى والأنظمة القديمة القائمة كما يشير إلى انتشار منتجات النشاط العقلي العلمية، والتكنولوجية والإدارية -البيروقراطيةمعظم الحياة الحديثة تغذت من مصادر متعددة: مذهلة، معلومات عن موقعنا من الفضاء وتصورنا عنه، مكننة الصناعة التي حولت المعرفة بالعلوم إلى تكنولوجيا، وغيرها. كل هذا يبين القديم والجديد من ما خلق للبشر، فهو يعجل حركة الحياة، يبلور أفكارا واتجاهات اجتماعية ودينية، يكون قوى وسلطات جديدة، يعقّد العلاقات بين الناس وبعضهم وبين الناس والمؤسسات المختلفة، يزيد أو يغير اتجاهات الصراعات الطبقية ويفصل الملايين من البشر عن تاريخهم وعاداتهم الموروثة منذ الأزل. (ar)
  • Modernita či modernost (z lat. modernus, nynější, nový) je obecně současná a nedávná doba a to, co ji charakterizuje, často zejména ve smyslu nového a . Slovo modernita se také používá jako synonymum pro novověk (období dějin zhruba od 16. století) a modernu (kulturní směry od konce 19. do druhé třetiny 20. století). V humanitních a společenských vědách slovo modernita označuje sociální a kulturní charakteristiky novověké společnosti, tedy soubor konkrétních sociokulturních norem, postojů a praktik, které vznikaly nejdříve v Evropě počínaje renesancí přes osvícenství 17. a 18. století a dobu vrcholně moderní společnosti v 19. a raném 20. století, kdy se začaly rychle šířit po celém světě (globalizace), až po současnost. Na konci 19. a 20. století evropská politika, věda a kultura začala dominovat nejen v západní Evropě a Severní Americe, ale téměř v každé civilizované zemi světa, a měla vliv i na hnutí zaměřená proti Západu a globalizaci. Modernita je úzce spojena s rozvojem individualismu,kapitalismu, urbanizace a s vírou v možnosti technologického a politického pokroku. Války a další problémy této doby, z nichž mnohé vznikají vlivem rychlých změn a souvisejícího oslabení tradičních náboženských a etických norem, vedly na mnoha místech k odporu vůči modernitě. Například optimismus a víra v neustálý pokrok byly nedávno zpochybněny postmodernismem, zatímco dominance západní Evropy a Angloameriky vyvolala kritiku postkoloniální teorie. Podle Michela Foucaulta je „modernita“ jako historická kategorie charakterizována znaky jako je zpochybnění nebo odmítnutí tradice; upřednostňování individualismu, politických svobod a formální rovnosti; víra v nevyhnutelný sociální, vědecký a technologický pokrok; racionalizace a profesionalizace; přechod od feudalismu či agrární společnosti ke kapitalismu a tržní ekonomice; industrializace, urbanizace a sekularizace; rozvoj národního státu, zastupitelská demokracie, veřejné školství atd. (cs)
  • Moderna (z lat. modernus, nynější, nový) je velmi obecné označení pro různé umělecké, filosofické i náboženské proudy, které se vesměs vymezují proti nějakým předchozím a starším. V širším slova smyslu i označení pro modernitu, životní styl a postoje současné doby, pro evropský (západní) novověk, případně i jen jeho novější část. (cs)
  • Ο μοντερνισμός, με την ευρύτερη έννοια της λέξης, είναι η μοντέρνα σκέψη και η πρακτική της εφαρμογή, στο πλαίσιο της . Ο όρος περιγράφει ωστόσο και ένα πλέγμα θέσεων, αντιλήψεων και κινημάτων τα οποία εμφανίστηκαν στην τέχνη, στην πολιτική και τη φιλοσοφία από τα τέλη του 19ου αιώνα, υπό την πίεση των πρωτοφανών αλλαγών τις οποίες είχαν επιφέρει στη Δύση η νεωτερικότητα, ο καπιταλισμός και η σαρωτική τεχνολογική εξέλιξη μετά τον Διαφωτισμό, για να επικρατήσουν καθολικά μέχρι και τον Β' Παγκόσμιο Πόλεμο. Ο μοντερνισμός στην τέχνη υπήρξε μία αντίδραση στις συντηρητικές αξίες του ρεαλισμού. Αδιαμφισβήτητα, το πιο παραδειγματικό κίνητρο του μοντερνισμού ήταν η απόρριψη της παράδοσης και η παρωδία της, μα και η αξιοποίησή της υπό νέες οπτικές γωνίες και ερμηνείες. Ο μοντερνισμός απέρριπτε τις βεβαιότητες της διαφωτιστικής σκέψης, την έννοια ενός συμπονετικού, παντοδύναμου Θεού ως ανώτατης πηγής ηθικών αρχών, καθώς και την πεποίθηση πως μία κοινή, καθολικά αποδεκτή, αντικειμενική ερμηνεία της φυσικής και κοινωνικής πραγματικότητας είναι δυνατόν να προσεγγιστεί χάρη στην ορθολογικότητα. Αντ' αυτού, προέβαλλε τον ρόλο της υποκειμενικότητας και των πολλαπλών, αντικρουόμενων αντιλήψεων για την αλήθεια, είτε ως ποθητή και θετική είτε ως τραγική μα αναπόφευκτη πραγματικότητα, και επικροτούσε τις αντισυμβατικές τεχνοτροπίες που κατέφθασαν με την αλλαγή του αιώνα μέσω της συνεχώς εξελισσόμενης τεχνολογίας και, κατόπιν, των επιπτώσεων που είχε ο Α' Παγκόσμιος Πόλεμος στον ψυχισμό των καλλιτεχνών. Οι παλιές, καθιερωμένες καλλιτεχνικές φόρμες αντικαταστάθηκαν από τους μοντερνιστές με νέες, εγγύτερα στον χαρακτήρα της εποχής, προκειμένου να εκφραστεί η επισφαλής θέση του ατόμου στον πολύπλοκο νεωτερικό κόσμο. Στη φιλοσοφία και στην πολιτική, αντιθέτως, ο μοντερνισμός μετασχημάτισε κατά τη διάρκεια του 19ου αιώνα τα αιτήματα του Διαφωτισμού σε ριζοσπαστικά κινήματα (φιλελευθερισμός, εθνικισμός, σοσιαλισμός) με αξιώσεις αντικειμενικότητας και καθολικότητας, εμμονή με την αλλαγή και την πρόοδο και πλήρη πίστη στο δυναμικό της ορθολογικότητας και της τεχνολογικής εξέλιξης για τη βελτίωση της κοινωνίας. Παρόμοιο χαρακτήρα είχε ο μοντερνισμός και στην αρχιτεκτονική, κατ' αντιδιαστολή με τις άλλες τέχνες. Η περίοδος μετά τον Β' Παγκόσμιο Πόλεμο, εν πολλοίς εξαιτίας της τρομερής εμπειρίας του τελευταίου, θεωρείται ως η κρίσιμη χρονική φάση όπου ο μοντερνισμός έπαψε σταδιακά να επικρατεί προς όφελος του αναδυόμενου μεταμοντερνισμού, τόσο στην τέχνη όσο και στη φιλοσοφία και την πολιτική. (el)
  • Moderne bezeichnet historisch einen Umbruch in zahlreichen Lebensbereichen gegenüber der Tradition, bedingt durch Industrielle Revolution, Aufklärung und Säkularisierung. In der Philosophiegeschichte fällt der Beginn der Moderne mit dem Skeptizismus der Vordenker der Aufklärung (Montaigne, Descartes, Spinoza) zusammen. Die Moderne folgt als Teil der Neuzeit auf die Frühe Neuzeit und dauert bis in die Gegenwart an. (de)
  • Modernismo (1600-) estas la reganta filozofio aŭ mondbildo de la , la postkristana mondkoncepto de la Okcidento. (eo)
  • La Modernidad es una categoría que hace referencia a los procesos sociales e históricos que tienen sus orígenes en Europa a partir de la emergencia ocasionada desde el Renacimiento. El movimiento propone que cada ciudadano (hombre libre) fije sus metas según su propia voluntad. Esta se alcanza de una manera lógica y racional, es decir, sistemáticamente dándole sentido a la vida. Por cuestiones de manejo político y de poder, se trata de imponer la lógica y la razón, negándose a la práctica de los valores tradicionales o impuestos por la autoridad. La Modernidad es un periodo que principalmente antepone la razón sobre la religión. Se crean instituciones estatales que buscan que el control social esté limitado por una constitución y a la vez se garantizan y protegen las libertades y derechos de todos como ciudadanos. Surgen nuevas clases sociales que permiten la prosperidad y la movilidad de clases. Se industrializa la producción para aumentar la productividad y desarrollar la economía. Se caracteriza por ser una etapa de actualización y cambio permanente.​ (es)
  • Modernitatea filosofia eta soziologiari loturiko kontzeptua da, zeinaren bidez arrazoian oinarritutako gizartea definitzen den. Modernitatea, horrela, gizarte post-tradizionala da, besteak beste industrialismoak, kapitalismoak, sekularizazioak eta nazio-estatuak ezaugarritutakoa. Modernitatearen ezaugarri nagusienetakoa aurrerapenaren edo progresoaren ideian ipinitako indarra da. Modernitatean, hortaz, utopia kolektiboek (zentzu oso desberdinekoak izan arren) indarra izango dute. Modernitatea ilustrazioaren larrialdiaren ondoriozEuropan jatorria duen prozesu sozio-historiko bati erreferentzia egiten dionkategoria analisi bat da. Mugimenduak biztanleri bakoitza bere borondatepropioaren arabera bere helmuga propioak izatea proposatzen du. Helmuga modulogiko eta arrazional batean heltzen da, hau da, sistematikoki bizitzari zentzubat ematen zaio. Erabilera politiko eta botereko kontuengatik arrazoia etalogika inposatzen saiatzen da, proposatutako baloreen praktikari ezezkobiribila emanez. Modernitateaarrazoia erlijioaren aurretik jartzen duen etapa da. Konstituzioaren bitartezkontrol soziala jardutea bilatzen duten instituzio estatalak sortzen dira.Biztanleri batzuen oparotasuna eta beste batzuen marjinazioa ahalbidetzen dutenklase sozial berriak sortzen dira. Produktibitatea eta bere ekonomia handitzekoprodukzioa industrializatu egiten da, eta azkenik, etengabeko jarduera etaaldaketako etapa bat da. (eu)
  • El movimiento moderno es tanto un movimiento filosófico como un movimiento cultural y artístico que surgió de amplias transformaciones en la sociedad occidental durante finales del siglo XIX y principios del XX. El movimiento evidenció un deseo de creación de nuevas formas de arte, filosofía y organización social que reflejaran el emergente nuevo mundo industrial, incluyendo características con formas, hasta entonces inéditas, de urbanización, tecnología y guerra. Los artistas intentaron apartarse de las formas de arte tradicionales, que consideraban anticuadas u obsoletas. Entre otras innovaciones del movimiento se pueden encontrar el arte abstracto, la novela de monólogo interior, el cine de montaje, la música atonal y dodecafónica o la pintura divisionista. (es)
  • Le modernisme est un courant spécifique à l'art du XXe siècle qui trouverait son apogée au moment de la Première Guerre mondiale ou dans les années suivantes et qui prendrait fin dans les années 1930 ou dans les années 1950 et même plus tard. On passerait alors du modernisme au postmodernisme. Le mot « modernisme » utilisé surtout dans les années 1960 désigne rétrospectivement cette période. Le modernisme est pris alors dans un sens restreint, mais la notion de modernisme recouvre un ensemble de mouvements culturels ayant animé les sociétés occidentales de la fin du XIXe siècle au milieu du XXe siècle, dans les domaines de l'art, de la photographie, de l'architecture, de la musique, de la littérature et du catholicisme (voir la crise moderniste et la Nouvelle Théologie). (fr)
  • La modernité est un concept désignant l’idée d'agir en conformité avec son temps et non plus en fonction de valeurs, considérées de facto comme « dépassées ». Les philosophes, anthropologues et sociologues traitent principalement de ce concept mais aussi les historiens, quand ils qualifient de « moderne » une des époques qu'ils étudient. Si bien que l'adjectif « moderne » est entré dans le langage usuel. Très liée aux idées d'émancipation, de croissance, d'évolution, de progrès et d'innovation, le concept de modernité constitue l’opposé non seulement des idées d'immobilisme et de stagnation mais des idées d'attachement au passé (tradition, conservatisme...) : « être moderne », c'est d'abord « être tourné vers l'avenir ». En cela, le concept de modernité constitue ce que le sociologue Max Weber appelle un idéal-type, voire la base d'une idéologie. En France, le mot n'émerge qu'au début du XIXe siècle mais certains philosophes — notamment Leo Strauss — font remonter le concept au début du XVIe siècle autour de la figure de Machiavel, pour exprimer l’idée que les humains conçoivent la politique en fonction de critères rationnels (économiques, démographiques...) et non plus, comme par le passé, en fonction de considérations religieuses ou théologiques. D'autres intellectuels, plus rares, font remonter les origines du concept de modernité à l'Antiquité grecque. Le thème de la modernité, comme celui du progrès, constitue l'un des principaux fondements de la pensée dite "humaniste". À partir de la seconde moitié du XXe siècle, ce concept est de plus en plus fréquemment remis en cause par les intellectuels, considéré comme arbitraire, car indexé à l'idéologie du progrès. Mais le débat reste confus, les tenants d'une "post-modernité" s'opposant notamment à ceux d'une "non-modernité". Au début du XXIe siècle, les avis demeurent partagés mais tous évoquent l'idée d'une « crise de la modernité » : le philosophe Marc Halévy, conclut à « l'échec de la modernité », le sociologue Olivier Bobineau estime que « nous sommes entrés dans une nouvelle phase de la modernité » et son confrère allemand Hartmut Rosa parle d'une « fuite en avant de la modernité ». Autre sujet de débat : alors que la question de la modernité est le plus souvent circonscrite à l'Occident, certains intellectuels estiment que l'on peut considérer que l'Extrême-Orient a été "plus moderne" que l'Occident ou "plus tôt". Les publications se multiplient également quant au rapport de l'islam à la modernité. Le thème de la modernité traverse plusieurs siècles et il est abordé dans de (philosophie, sociologie, histoire ; mais aussi art, science, technique...). De et de lui sont consacrés. De surcroît, il ne cesse d'être ponctué de controverses, voire de polémiques. Différents penseurs recommandent d'éviter de l'hypostasier et d'engager en revanche une approche à la fois diachronique et transversale : réexaminer son sens en fonction des contextes tout en croisant les approches (philosophie, sociologie, histoire, histoire de l'art...). En France, une des analyses les plus significatives de cette approche transversale est celle du philosophe Jacques Bidet. Il voit dans la modernité, une « métastructure », une « matrice abstraite », au sens d'un présupposé à la fois économique, juridique, politique et idéologique, dont le point de départ serait le marché ; celui-ci étant considéré sous toutes ses formes : au sein du capitalisme mais aussi — et tout autant — au sein du « capitalisme d'État » qu'est le communisme. (fr)
  • Modernism is both a philosophical movement and an art movement that arose from broad transformations in Western society during the late 19th and early 20th centuries. The movement reflected a desire for the creation of new forms of art, philosophy, and social organization which reflected the newly emerging industrial world, including features such as urbanization, new technologies, and war. Artists attempted to depart from traditional forms of art, which they considered outdated or obsolete. The poet Ezra Pound's 1934 injunction to "Make it New" was the touchstone of the movement's approach. Modernist innovations included abstract art, the stream-of-consciousness novel, montage cinema, atonal and twelve-tone music, and divisionist painting. Modernism explicitly rejected the ideology of realism and made use of the works of the past by the employment of reprise, incorporation, rewriting, recapitulation, revision and parody. Modernism also rejected the certainty of Enlightenment thinking, and many modernists also rejected religious belief. A notable characteristic of modernism is self-consciousness concerning artistic and social traditions, which often led to experimentation with form, along with the use of techniques that drew attention to the processes and materials used in creating works of art. While some scholars see modernism continuing into the 21st century, others see it evolving into late modernism or high modernism. Postmodernism is a departure from modernism and rejects its basic assumptions. (en)
  • Il modernismo è un movimento filosofico-estetico che, in linea con i cambiamenti culturali del suo tempo, nacque dalle enormi trasformazioni della società occidentale durante la fine del XIX secolo e l'inizio del XX. Tra i fattori che determinarono il modernismo c'erano lo sviluppo delle moderne società industriali e la rapida crescita dell'urbanizzazione, seguite poi dalle reazioni di orrore alla devastazione della prima guerra mondiale. Il modernismo si contrappose spesso alle certezze del pensiero illuminista, e molti modernisti si opposero alla fede religiosa. Il modernismo, in generale, include le attività e le creazioni di coloro che sentivano le forme tradizionali di arte, architettura, letteratura, fede religiosa, filosofia, organizzazione sociale, attività della vita quotidiana e scienze, si stavano adattando in modo obsoleto al nuovo ambiente economico, sociale e politico di un mondo emergente pienamente industrializzato. L'incitazione del poeta Ezra Pound del 1934 a "rinnovare!" ("Make it new!") fu il termine di paragone dell'approccio del movimento verso ciò che vedeva come la cultura ormai obsoleta del passato. In questo spirito, le innovazioni, come la tecnica del flusso di coscienza, la musica atonale e dodecafonica, la pittura divisionista e l'arte astratta, ebbero dei precursori nel XIX secolo. Una caratteristica degna di nota del modernismo è l'autocoscienza e l'ironia riguardo alle tradizioni letterarie e sociali, che spesso hanno portato a sperimentazioni con la forma, spesso sviluppando tecniche che focalizzavano l'attenzione sui processi e sui materiali usati nella creazione di un dipinto, una poesia, un edificio, ecc., rigettando esplicitamente l'ideologia del realismo e riutilizzando spesso il passato attraverso la ripresa, l'incorporazione, la riscrittura, la ricapitolazione, la revisione e la parodia. Alcuni critici definiscono il modernismo come un modo di pensare, con diverse caratteristiche filosoficamente definite, come autocoscienza o autoreferenzialità, che attraversano tutte le novità nelle arti e nelle discipline. Più comuni, soprattutto in Occidente, sono quelli che la vedono come una tendenza di pensiero progressista che afferma il potere degli esseri umani di creare, migliorare e rimodellare il loro ambiente con l'aiuto della sperimentazione, conoscenza scientifica o tecnologia. Da questa prospettiva, il modernismo ha incoraggiato la rielaborazione di ogni aspetto dell'esistenza, dal commercio alla filosofia, con l'obiettivo di cercare ciò che era d'intralcio al progresso e sostituirlo con nuovi modi per raggiungere lo stesso fine. Altri ancora si concentrano sul modernismo come un'introspezione estetica, facilitando così la considerazione di specifiche reazioni all'uso della tecnologia nella prima guerra mondiale, e aspetti anti-tecnologici e nichilistici delle opere di diversi pensatori e artisti da Friedrich Nietzsche (1844–1900) a Samuel Beckett (1906–1989). Mentre alcuni studiosi vedono il modernismo continuare nel ventunesimo secolo, altri lo vedono evolversi nel tardo modernismo o nell'alto modernismo. Il postmodernismo fu poi l'abbandono delle tesi del modernismo e la confutazione dei suoi assunti di base. (it)
  • モダニズム(英語: modernism)とは、 1. * 近代主義のこと。 2. * 20世紀初頭に各分野で起こった実験的な芸術運動。モダンアートともいう(本項で詳述)。 3. * 19世紀の末、カトリック教会で起こった運動で、現代にふさわしい信仰を主張したが、異端とされた。 4. * スペイン語やポルトガル語におけるモダニズム運動は、モデルニスモを参照のこと。 モダニズムは20世紀以降に起こった芸術運動、特に第一次世界大戦以後(戦間期)の1920年代を中心にした前衛的な動向を指す。従来の19世紀芸術に対して、伝統的な枠組にとらわれない表現を追求した。 (ja)
  • Il termine modernità (modernité) venne utilizzato per la prima volta dal poeta decadente francese Charles Baudelaire per designare la sfuggevole ed effimera esperienza della vita condotta all'interno della metropoli e della città, e anche la responsabilità che l'arte ha di catturare quell'esperienza e di esprimerla nelle forme più disparate, suggestive ed originali. Successivamente venne usato per indicare il periodo solitamente indicato dal pensiero sociologico come la crescita di centralità da parte dello stato-nazione (come mette in evidenza Anthony Giddens) e dall'affermarsi della razionalità in molti degli ambiti di vita sociale (si pensi, ad esempio, alla burocrazia di Max Weber). Da quest'ultima, consegue un importante incremento nell'innovazione tecnologica. Si può associare l'inizio della modernità con la seconda rivoluzione industriale e la nascita del positivismo, propositore dei suoi valori materialisti e prettamente scientifici. A cascata il mutamento sociale si fa più rapido e vede le sue origini in contesti spazio-temporali lontani dagli individui. Ne consegue una situazione di disagio e disorientamento per l'individuo, che perde i punti di riferimento ai quali è storicamente abituato. Alcuni autori sostengono che ciò generi un'epoca successiva alla modernità, definita dal dibattito sociologico in molti modi, tra cui "postmodernità". La sua caratteristica principale è il venir meno dell'idea di progresso che aveva accompagnato la modernità e il disvelarsi dei rischi connessi a questa: si pensi, in tal senso alle implicazioni del fenomeno sociale della globalizzazione, sia sul piano sociale che ambientale. (it)
  • 모더니즘(영어: Modernism) 또는 근대주의(近代主義)는 종래의 예술, 건축, 문학, 종교적 신앙, 철학, 사회조직, 일상 생활 및 과학 등의 전통적인 기반에서 급진적으로 벗어나려는 20세기 서구 문학, 예술상의 경향이다. 현대 문명에 대하여 비판적이고 미래에 대해서는 디스토피아적이며 새롭고 혁신적인 문화의 창해를 추구한다. 전통이나 권위 등에 반대하여, 근대의 과학이나 문화에 의해서 자유·평등한 근대인으로서 살아가려는 개인주의의 입장을 말하며, 기계 문명이나 도시 생활의 근대성 또는 미학적 근대주의와 서양 미술 전반의 보편적인 감각을 중시하는 경향도 지칭한다. (ko)
  • 근대성이란 근대의 특질을 표현하는 용어이다. 사전적 의미의 근대성이란 봉건적이거나 전제적인 면을 벗어난 성질이나 특징을 의미한다. 근대라는 용어가 결코 좁지 않은 시기를 총람하는 것이므로, 근대성이라는 용어는 전후 문맥에 따라 그 의미를 파악해야 한다. 패션부터 현대전에 이르기까지 상호 관련된 다양한 역사적 프로세스와 문화적 현상을 아우르지만, 종속적인 경험, 그리고 인간 문화, 제도, 정치에 대한 진행 중인 영향을 가리킬 수도 있다. 근대는 역사 시기를 삼등분하는 조건에 대입해, '탈근대'의 개념으로 보기도 한다. 역사 시대의 삼등분이란, 역사를 고대, 중세, 그리고 근대로 나누는 것을 말한다. 이러한 근대는 특히 1870년부터 1910년 사이의 한 시기에 시작된 시기라고 보기도 하고, 오늘날에는 1910년에서 1960년 사이의 시기라고 보기도 한다. 한국의 역사에서 근대는 흔히 1862년부터로 보며, 1862년은 고종의 즉위년도와도 같다. 이 시기부터 흥선대원군의 사회 개혁이 시작되어 소위 세도정치가 막을 내리는 등, 본격적인 근대화의 길에 들어섰다 하여 흔히 이 시기부터 근대로 구분한다. 1802년이나 혹은 그 이후로 보는 견해도 있다. (ko)
  • Chama-se genericamente modernismo (ou movimento modernista) ao conjunto de movimentos culturais, escolas e estilos que permearam as artes e o design da primeira metade do século XX. Apesar de ser possível encontrar pontos de convergência entre os vários movimentos, eles em geral se diferenciam e até mesmo se antagonizam. Encaixam-se nesta classificação, dentre outros campos culturais, a literatura, a arquitetura, o design, a pintura, a escultura, o teatro e a música modernas. O movimento modernista baseou-se na ideia de que as formas "tradicionais" das artes plásticas, literatura, design, organização social e da vida cotidiana tornaram-se ultrapassadas, e que se fazia fundamental deixá-las de lado e criar no lugar uma nova cultura. A busca pela novidade nas formas e a insubordinação contra as autoridades instituídas podem ser consideradas características comuns aos diversos artistas. Esta constatação apoiou a ideia de reexaminar cada aspecto da existência, do comércio à filosofia, com o objetivo de achar o que seriam as "marcas antigas" e substituí-las por novas formas, e possivelmente melhores, de se chegar ao "progresso". Em essência, o movimento moderno argumentava que as novas realidades do século XX eram permanentes e eminentes, e que as pessoas deveriam se adaptar a suas visões de mundo a fim de aceitar que o que era novo era também bom e belo. A palavra moderno também é utilizada em contraponto ao que é ultrapassado. Neste sentido, ela é sinónimo de contemporâneo, embora, do ponto de vista histórico-cultural, moderno e contemporâneo abranjam contextos bastante diversos. (pt)
  • O historiador alemão Reinhart Koselleck compreende a emergência de uma nova concepção de História, no século XVIII, como o principal acontecimento que instaura a modernidade. Nesse cenário, os pensadores iluministas ganham um importante papel, na medida em que propagam uma filosofia do progresso centrada na ideia, cuja origem remonta à Descartes, de sujeito dotado de consciência e razão. A consequência disso foi a valorização da racionalidade como principal elemento para o conhecimento de mundo e o domínio da natureza. Koselleck tenta compreender o Iluminismo de acordo com seu contexto histórico, debruçando-se nas transformações estruturais da sociedade alemã que alteraram os conceitos políticos e sociais que faziam parte da organização da experiência do mundo ocidental. Um conceito que se destaca nesse contexto é o de História, que reunia três sentidos: a situação objetiva, a representação dela e a ciência a respeito. Esse deslocamento lexical ajuda a enfraquecer o antigo topos (historia magistra vitae), caracterizado pela ideia dos acontecimentos históricos como aprendizado exemplar, e a focar na singularidade e no movimento de cada elemento e acontecimento histórico. Assim, uma experiência de aceleração do tempo e o foco de visão dos indivíduos no futuro, em detrimento do passado, são latentes. É interessante notar a percepção de uma História onipresente e onisciente. Johann Gustav Droysen já dizia que "acima das histórias está a História". (pt)
  • Nowoczesność (ang. modernity, fr. modernité) – w filozofii postawa zakładająca prymat rozumu jako transcendentalnej normy społecznej. Okresem rozkwitu idei związanych z nowoczesnością jest okres oświecenia. Powstanie postmodernizmu (po-nowoczesność) wiązane jest z klęską lub odrzuceniem projektu nowoczesności. Według Anthony'ego Giddensa „nowoczesność” to nazwa skrótowa nowoczesnego społeczeństwa lub cywilizacji przemysłowej, gdzie świat postrzegany jest jako transformowalny przez ludzkie działania, gdzie funkcjonują skomplikowane instytucje gospodarcze, w tym produkcja przemysłowa i gospodarka rynkowa oraz gdzie istnieją instytucje polityczne, w tym państwo narodowościowe oraz demokracja masowa. Ulrich Beck, Anthony Giddens i wprowadzają również pojęcie „” na opisanie fazy rozwoju nowoczesności, w której wszystkie jej cechy przybierają bardziej wyrazistą postać. Cechy te to: wymóg zaufania do złożonych systemów technicznych, nowe formy ryzyka na masową skalę, życia społecznego oraz wielowymiarowa globalizacja. (pl)
  • Модерни́зм (итал. modernismo — «современное течение»; от лат. modernus — «современный, недавний») — это направление в искусстве, характеризуемое отрицанием предшественников, разрушением устоявшихся представлений, традиционных идей, форм, жанров и поиском новых способов восприятия и отражения действительности. Под модернизмом также понимают изменения в литературе, архитектуре и искусстве в конце XIX — начале XX века, направленные на разрыв с предшествующими художественными традициями, стремление к новому, условность стиля, поиск и обновление художественных форм. Модернизм — условное обозначение тенденций развития искусства, течений и школ, деятельности отдельных мастеров, стремящихся к обновлению художественного языка. При этом, в отличие от авангардистов, модернисты считают необходимым не отрицать, а продолжать художественные традиции. В представлении модернистов авангард представляет собой пройденный этап и даже своеобразную новую классику, которую следует, как и старую классику, развивать, а не опровергать. Авангардизм кратковременен, он проявляется лишь в переломные моменты истории; модернизм перманентен, он отражает постоянное стремление к совершенствованию художественной формы. Лебедев В. Ю. и Прилуцкий А. М. дают следующую характеристику основных отличий модернизма и авангарда, хотя и пересекающуюся с вышеприведенными, но несколько отличающуюся от них. Кроме явной хронологической неодновременности (авангард — атрибут XX в., появляется он не ранее конца XIX в., то есть позже модернизма), они имеют следующие основные принципиальные отличия. 1. * Аксиологические — модернизм не порывает с традиционными культурными ценностями, так, художники-одиночки у Т. Манна развивают типажи романтических одиночек. Авангард не только осуществляет ценностный разрыв, но и открыто заявляет об этом. 2. * Языковые (семантические) — модернизм не отказывается от традиционного языка искусства, но использует все его возможности «до предела». Авангард начинает коренным образом перестраивать язык, обычно двигаясь по пути примитивизации, подчас до «детскости», в то время как язык модернизма сложен и элитарен (при этом внешняя простота авангарда часто рассчитана на свою элиту). Важно обратить внимание на различие двух терминов — «модернизм» и «модерн», близких по звучанию в русском языке. «Модерн» обозначает период развития искусства конца XIX — начала XX века в стилевых течениях ар нуво, югендстиль, сецессион и других, затронувших главным образом архитектуру и декоративно-прикладное искусство. Характерные проявления эстетики модерна связаны с использованием асимметричных изогнутых линий и стилизованных растительных форм. «Модернизм» — широкое понятие, явление, отражающее многочисленные течения, тенденции и направления в культуре первой трети XX века, ориентированные на преодоление устоявшейся художественной традиции в целом и стремление к обновлению идей, форм, жанров и ценностей. (ru)
  • Modernisme is het totaal van vernieuwende stromingen in de kunsten en de westerse maatschappij die vanaf het eind van de 19e eeuw opkwamen als reactie op het estheticisme en realisme in de toenmalige kunst. Vanaf de tweede helft van de twintigste eeuw ging het modernisme over in het postmodernisme, dat deels een reactie op en deels een radicale voortzetting van het modernisme is. Vooral na de Eerste Wereldoorlog komen de modernisten in verzet tegen de traditionele opvattingen en vormen van kunst, architectuur, literatuur, geloof, sociale organisatie en het dagelijks leven. De moderne roman, het moderne toneel, de architectuur en de poëzie moesten vernieuwd worden zodat zij de moderne geïndustrialiseerde maatschappij beter weerspiegelden. (nl)
  • Модерн або епоха модерну (від англ. Modernity — сучасність; англ. modern — сучасний) — тема гуманітарних та соціальних наук, ансамбль конкретних соціокультурних норм, поглядів і практик, що виникли у період Нової історії внаслідок епох Відродження, Просвітництва 17 та 18 століття. Деякі коментатори вважають, що епоха модерну закінчилася 1930 р., Другою світовою війною в 1945 р., Або 1980-х або 1990-х роках; наступна епоха називається постмодернізмом. Термін «новітня історія» також використовується для позначення часових рамок після 1945 року, не привласнюючи їх ні до епохи модерну, ні до постмодерну (таким чином, «модерн» може використовуватися як назва певної епохи в минулому, на відміну від значення «сучасна ера»). Залежно від галузі «модерн» може стосуватися різних часових періодів або якостей. В історіографії XVII і XVIII століття зазвичай описуються як ранній модерн, тоді як довге XIX століття відповідає власне «модерній історії». Хоча вона включає широкий спектр взаємопов'язаних історичних процесів і культурних явищ (від моди до сучасної війни), вона також може посилатися на суб'єктивний або екзистенційний досвід умов, які вони створюють, та їх постійний вплив на людську культуру, інститути та політику . Як аналітична концепція та нормативний ідеал, модерн тісно пов'язаний з етосом філософського та естетичного модернізму; політичні та інтелектуальні течії, що перетинаються з Просвітництвом; і наступні події, такі як екзистенціалізм, модерне мистецтво, формальне становлення суспільної науки та сучасні антитетичні розробки, такі як марксизм. Він також охоплює соціальні відносини, пов'язані з піднесенням капіталізму, і зміна поглядів, пов'язаних із секуляризацією та постіндустріальним життям . До кінця 19 та 20 століть модерністське мистецтво, політика, наука та культура стали панувати не лише у Західній Європі та Північній Америці, а й майже у всіх цивілізованих районах земної кулі, зокрема рухи, які вважалися протилежними Заходу та глобалізації. Епоха модерну тісно пов'язана з розвитком індивідуалізму, капіталізму, урбанізації та вірою у можливості технологічного та політичного прогресу. Війни та інші сприйняті проблеми цієї епохи, багато з яких походять від наслідків швидких змін і пов'язаної з цим втрати сили традиційних релігійно-етичних норм, призвели до багатьох реакцій проти модерного розвитку. Оптимізм та віра в постійний прогрес останнім часом критикуються постмодернізмом, тоді як домінування Західної Європи та Англо-Америки над іншими континентами піддається критиці постколоніальної теорії. На думку Мішеля Фуко (класифікується як прихильник постмодернізму, хоча сам він відкинув ярлик «постмодернізм», розглядаючи його твір як «критичну історію модерну» (див., наприклад,), «модерн» як історична категорія позначена такими подіями, як допит чи відмова від традиції; пріоритетність індивідуалізму, свободи та формальної рівності; віра у неминучий соціальний, науково-технічний прогрес, раціоналізацію та професіоналізацію, рух від феодалізму (або аграризму) до капіталізму та ринкової економіки, індустріалізації, урбанізації та секуляризації, розвитку національної держави, представницької демократії, публічної освіти . У контексті історії мистецтва «модерність» (modernité) має обмежений сенс, «модерне мистецтво», що охоплює період приблизно 1860–1970. Використання терміна в цьому сенсі приписується Шарлю Бодлеру, який у своєму нарисі «The Painter of Modern Life» (1864). Позначав «швидкоплинний, ефемерний досвід життя в міському мегаполісі», і відповідальність, яку мистецтво повинне захопити цей досвід. У цьому сенсі термін стосується «певного відношення до часу, який характеризується інтенсивним історичним розривом, відкритістю до новизни майбутнього та посиленою чутливістю до того, що є унікальним для сьогодення». (uk)
  • Modernitet är ett begrepp som betecknar den samhällsordning som växte fram ur upplysningen, baserat på rationella/vetenskapliga principer, individuella rättigheter och etablerade politiska system. (sv)
  • Modernism är en kulturell rörelse inom västerländsk kultur på det sena 1800-talet och tidiga 1900-talet synlig inom konst, arkitektur, musik och litteratur. På den mest grundläggande nivån kan modernism beskrivas som ett experimenterande av den mänskliga upplevelsen och graden av självmedvetenhet, karakteriserad av avvikelser från samhällets normer. Modernism som filosofi uppmanade till en omvärdering av varje aspekt inom existensen, från handel till filosofi, med målet att hitta det som "höll tillbaka" social utveckling och att ersätta detta med nya, progressiva och därför bättre, sätt att uppnå hög grad av självmedvetenhet i upplevelsen. Modernismen hyllar förändringen, det nuvarande och framtiden, och inkluderar personer som var medvetna och kritiska mot 1800-talets akademiska och historicistiska traditioner genom att anse att "traditionella" typer av konst, arkitektur, litteratur, religion, sociala organisationer och vardagsliv var på väg att föråldras; de konfronterade de nya ekonomiska, sociala och politiska förhållanden som växte fram i en industrialiserad värld. Somliga delar tidsmässigt in 1900-talet i modernism och postmodernism, medan åter andra ser båda som delar av samma rörelse.Men i en snävare mening är Modernismen enastående i sitt förhållande till Postmodernismen vad avser synen på rationalitet och socio-teknisk utveckling. (sv)
  • 现代性(英語:modernity)是指現代社會的性質或特徵。 (zh)
  • 現代主義(英語:Modernism)從文化史的角度來說,是1914年之前的幾十年中,興起的新藝術與文學風格。藝術家為了反抗19世紀末期的陈规旧矩,轉而用一種他們認為感情上更真實的方式,來表現出大家真正的感受與想法。 現代主義以科學為基礎,重視理性與邏輯,實驗探証。達爾文的進化論打破了人類特異於其他動物的觀點。弗洛伊德對自我的研究也為現代主義奠定了重要的理论基礎。 有些人將20世紀區分為現代時期與後現代時期,有些人則認為它們是同一個大範圍時期的兩個階段。本文章是關於從19世紀末期和20世紀初期發展出來的運動,有關後現代主義的部份請參見相關條目。 現代主義通常包含著集體主義跟個人主義的意識形態,講求集體跟個人功利性與共同體。現代主義也延伸了民族主義跟國際主義的內涵價值。 (zh)
  • Модернізм (дослівно — «осучаснений», від лат. modernus — сучасний) — це філософський і мистецький рух, який поряд з культурними течіями та змінами виник через широкомасштабні та далекосяжні трансформації у західному суспільстві в кінці 19 — початку 20 століть. Серед факторів, що формували модернізм, були розвиток сучасних індустріальних суспільств та швидке зростання міст, а потім реакції на жахи Першої світової війни. Модернізм також відкинув визначеність мислення просвітництва, хоча багато модерністів також відкидали релігійну віру. Модернізм, як правило, включає діяльність та творіння тих, хто відчував традиційні форми мистецтва, архітектури, літератури, релігійної віри, філософії, соціальних організацій, діяльність щоденного життя і науки стали непристосованими до своїх завдань і застаріли в нове економічне, соціальне та політичне середовище сформованого повністю індустріалізованого світу. Заборона поета Езра Паунда 1934 р. «Зробити це новим!» був наріжним каменем підходу руху до того, що він бачив як застарілу культуру минулого. У цьому дусі його інновації, як роман потоку свідомості, атональна (або пантональна) та додекафонія музики, дивізіоністський живопис та абстрактне мистецтво, мали всі попередники у 19 столітті. Помітною характеристикою модернізму є самосвідомість та іронія стосовно літературних та соціальних традицій, що часто призводило до експериментів із формою, поряд із застосуванням прийомів, що привертали увагу до процесів та матеріалів, що використовуються при створенні картини, поеми, будівлі, творів мистецтва, тощо. Модернізм явно відкинув ідеологію реалізму У той час як одні вчені бачать, як модернізм продовжується в 21 столітті, інші бачать, що він перетворюється на пізній модернізм або високий модернізм. Постмодернізм — це відхід від модернізму і спростовує його основні припущення. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 19547 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 135645 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1071347156 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:date
  • 2010-06-14 (xsd:date)
dbp:url
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Moderna (z lat. modernus, nynější, nový) je velmi obecné označení pro různé umělecké, filosofické i náboženské proudy, které se vesměs vymezují proti nějakým předchozím a starším. V širším slova smyslu i označení pro modernitu, životní styl a postoje současné doby, pro evropský (západní) novověk, případně i jen jeho novější část. (cs)
  • Moderne bezeichnet historisch einen Umbruch in zahlreichen Lebensbereichen gegenüber der Tradition, bedingt durch Industrielle Revolution, Aufklärung und Säkularisierung. In der Philosophiegeschichte fällt der Beginn der Moderne mit dem Skeptizismus der Vordenker der Aufklärung (Montaigne, Descartes, Spinoza) zusammen. Die Moderne folgt als Teil der Neuzeit auf die Frühe Neuzeit und dauert bis in die Gegenwart an. (de)
  • Modernismo (1600-) estas la reganta filozofio aŭ mondbildo de la , la postkristana mondkoncepto de la Okcidento. (eo)
  • El movimiento moderno es tanto un movimiento filosófico como un movimiento cultural y artístico que surgió de amplias transformaciones en la sociedad occidental durante finales del siglo XIX y principios del XX. El movimiento evidenció un deseo de creación de nuevas formas de arte, filosofía y organización social que reflejaran el emergente nuevo mundo industrial, incluyendo características con formas, hasta entonces inéditas, de urbanización, tecnología y guerra. Los artistas intentaron apartarse de las formas de arte tradicionales, que consideraban anticuadas u obsoletas. Entre otras innovaciones del movimiento se pueden encontrar el arte abstracto, la novela de monólogo interior, el cine de montaje, la música atonal y dodecafónica o la pintura divisionista. (es)
  • モダニズム(英語: modernism)とは、 1. * 近代主義のこと。 2. * 20世紀初頭に各分野で起こった実験的な芸術運動。モダンアートともいう(本項で詳述)。 3. * 19世紀の末、カトリック教会で起こった運動で、現代にふさわしい信仰を主張したが、異端とされた。 4. * スペイン語やポルトガル語におけるモダニズム運動は、モデルニスモを参照のこと。 モダニズムは20世紀以降に起こった芸術運動、特に第一次世界大戦以後(戦間期)の1920年代を中心にした前衛的な動向を指す。従来の19世紀芸術に対して、伝統的な枠組にとらわれない表現を追求した。 (ja)
  • 모더니즘(영어: Modernism) 또는 근대주의(近代主義)는 종래의 예술, 건축, 문학, 종교적 신앙, 철학, 사회조직, 일상 생활 및 과학 등의 전통적인 기반에서 급진적으로 벗어나려는 20세기 서구 문학, 예술상의 경향이다. 현대 문명에 대하여 비판적이고 미래에 대해서는 디스토피아적이며 새롭고 혁신적인 문화의 창해를 추구한다. 전통이나 권위 등에 반대하여, 근대의 과학이나 문화에 의해서 자유·평등한 근대인으로서 살아가려는 개인주의의 입장을 말하며, 기계 문명이나 도시 생활의 근대성 또는 미학적 근대주의와 서양 미술 전반의 보편적인 감각을 중시하는 경향도 지칭한다. (ko)
  • 근대성이란 근대의 특질을 표현하는 용어이다. 사전적 의미의 근대성이란 봉건적이거나 전제적인 면을 벗어난 성질이나 특징을 의미한다. 근대라는 용어가 결코 좁지 않은 시기를 총람하는 것이므로, 근대성이라는 용어는 전후 문맥에 따라 그 의미를 파악해야 한다. 패션부터 현대전에 이르기까지 상호 관련된 다양한 역사적 프로세스와 문화적 현상을 아우르지만, 종속적인 경험, 그리고 인간 문화, 제도, 정치에 대한 진행 중인 영향을 가리킬 수도 있다. 근대는 역사 시기를 삼등분하는 조건에 대입해, '탈근대'의 개념으로 보기도 한다. 역사 시대의 삼등분이란, 역사를 고대, 중세, 그리고 근대로 나누는 것을 말한다. 이러한 근대는 특히 1870년부터 1910년 사이의 한 시기에 시작된 시기라고 보기도 하고, 오늘날에는 1910년에서 1960년 사이의 시기라고 보기도 한다. 한국의 역사에서 근대는 흔히 1862년부터로 보며, 1862년은 고종의 즉위년도와도 같다. 이 시기부터 흥선대원군의 사회 개혁이 시작되어 소위 세도정치가 막을 내리는 등, 본격적인 근대화의 길에 들어섰다 하여 흔히 이 시기부터 근대로 구분한다. 1802년이나 혹은 그 이후로 보는 견해도 있다. (ko)
  • Modernisme is het totaal van vernieuwende stromingen in de kunsten en de westerse maatschappij die vanaf het eind van de 19e eeuw opkwamen als reactie op het estheticisme en realisme in de toenmalige kunst. Vanaf de tweede helft van de twintigste eeuw ging het modernisme over in het postmodernisme, dat deels een reactie op en deels een radicale voortzetting van het modernisme is. Vooral na de Eerste Wereldoorlog komen de modernisten in verzet tegen de traditionele opvattingen en vormen van kunst, architectuur, literatuur, geloof, sociale organisatie en het dagelijks leven. De moderne roman, het moderne toneel, de architectuur en de poëzie moesten vernieuwd worden zodat zij de moderne geïndustrialiseerde maatschappij beter weerspiegelden. (nl)
  • Modernitet är ett begrepp som betecknar den samhällsordning som växte fram ur upplysningen, baserat på rationella/vetenskapliga principer, individuella rättigheter och etablerade politiska system. (sv)
  • 现代性(英語:modernity)是指現代社會的性質或特徵。 (zh)
  • 現代主義(英語:Modernism)從文化史的角度來說,是1914年之前的幾十年中,興起的新藝術與文學風格。藝術家為了反抗19世紀末期的陈规旧矩,轉而用一種他們認為感情上更真實的方式,來表現出大家真正的感受與想法。 現代主義以科學為基礎,重視理性與邏輯,實驗探証。達爾文的進化論打破了人類特異於其他動物的觀點。弗洛伊德對自我的研究也為現代主義奠定了重要的理论基礎。 有些人將20世紀區分為現代時期與後現代時期,有些人則認為它們是同一個大範圍時期的兩個階段。本文章是關於從19世紀末期和20世紀初期發展出來的運動,有關後現代主義的部份請參見相關條目。 現代主義通常包含著集體主義跟個人主義的意識形態,講求集體跟個人功利性與共同體。現代主義也延伸了民族主義跟國際主義的內涵價值。 (zh)
  • الحداثة هي حركة فلسفية وفنية نشأت، إلى جانب الاتجاهات الثقافية والتغيرات، من تحولات واسعة النطاق وبعيدة المدى في العالم الغربي خلال أواخر القرن التاسع عشر وأوائل القرن العشرين. من ضمن العوامل التي صاغت الحداثة تطور المجتمعات الصناعية الحديثة ونمو المدن السريع، ولاحقًا ردود الفعل على أهوال الحرب العالمية الأولى. رفضت الحداثة قطعية التفكير التنويري، على الرغم من أن العديد من الحداثيين رفضوا المعتقدات الدينية أيضًا. في حين يرى بعض العلماء أن الحداثة تستمر حتى القرن الحادي والعشرين، يرى آخرون أنها تتطور لتصبح حداثة متأخرة أو حداثة عليا. ما بعد الحداثة هو خروج عن الحداثة ودحض افتراضاتها الأساسية. (ar)
  • الحداثة أو العصرنة تحديث وتجديد ما هو قديم وهو مصطلح يبرز في المجال الثقافي والفكري التاريخي ليدل على مرحلة التطور التي طبعت أوروبا بشكل خاص في مرحلة العصور الحديثة. بشكل مبسط، يمكن تقسيم التاريخ إلى خمسة أجزاء: ما قبل التاريخ، التاريخ القديم، العصور الوسطى، العصر الحديث .يشير مصطلح الحداثة بصفة عامة إلى السعي الحثيث إلى خلق بنى وأنظمة فكرية ومجتمعية واقتصادية وسياسية جديدة والإطاحة بالبنى والأنظمة القديمة القائمة كما يشير إلى انتشار منتجات النشاط العقلي العلمية، والتكنولوجية والإدارية -البيروقراطيةمعظم الحياة الحديثة تغذت من مصادر متعددة: مذهلة، معلومات عن موقعنا من الفضاء وتصورنا عنه، مكننة الصناعة التي حولت المعرفة بالعلوم إلى تكنولوجيا، وغيرها. كل هذا يبين القديم والجديد من ما خلق للبشر، فهو يعجل حركة الحياة، يبلور أفكارا واتجاهات اجتماعية ودينية، يكون قوى وسلطات جديدة، يعقّد العلاقا (ar)
  • El concepte de modernitat abasta una sèrie de moviments culturals que es van desenvolupar a les societats occidentals de finals del segle xix i del segle xx, en els camps de l'art, de l'arquitectura de la música, de literatura i el catolicisme (vegeu crisi modernista i ). Va començar a ser utilitzada, retrospectivament, per l'autodenominada postmodernitat. (ca)
  • Modernita či modernost (z lat. modernus, nynější, nový) je obecně současná a nedávná doba a to, co ji charakterizuje, často zejména ve smyslu nového a . Slovo modernita se také používá jako synonymum pro novověk (období dějin zhruba od 16. století) a modernu (kulturní směry od konce 19. do druhé třetiny 20. století). V humanitních a společenských vědách slovo modernita označuje sociální a kulturní charakteristiky novověké společnosti, tedy soubor konkrétních sociokulturních norem, postojů a praktik, které vznikaly nejdříve v Evropě počínaje renesancí přes osvícenství 17. a 18. století a dobu vrcholně moderní společnosti v 19. a raném 20. století, kdy se začaly rychle šířit po celém světě (globalizace), až po současnost. (cs)
  • Ο μοντερνισμός, με την ευρύτερη έννοια της λέξης, είναι η μοντέρνα σκέψη και η πρακτική της εφαρμογή, στο πλαίσιο της . Ο όρος περιγράφει ωστόσο και ένα πλέγμα θέσεων, αντιλήψεων και κινημάτων τα οποία εμφανίστηκαν στην τέχνη, στην πολιτική και τη φιλοσοφία από τα τέλη του 19ου αιώνα, υπό την πίεση των πρωτοφανών αλλαγών τις οποίες είχαν επιφέρει στη Δύση η νεωτερικότητα, ο καπιταλισμός και η σαρωτική τεχνολογική εξέλιξη μετά τον Διαφωτισμό, για να επικρατήσουν καθολικά μέχρι και τον Β' Παγκόσμιο Πόλεμο. (el)
  • Modernitatea filosofia eta soziologiari loturiko kontzeptua da, zeinaren bidez arrazoian oinarritutako gizartea definitzen den. Modernitatea, horrela, gizarte post-tradizionala da, besteak beste industrialismoak, kapitalismoak, sekularizazioak eta nazio-estatuak ezaugarritutakoa. Modernitatearen ezaugarri nagusienetakoa aurrerapenaren edo progresoaren ideian ipinitako indarra da. Modernitatean, hortaz, utopia kolektiboek (zentzu oso desberdinekoak izan arren) indarra izango dute. (eu)
  • La Modernidad es una categoría que hace referencia a los procesos sociales e históricos que tienen sus orígenes en Europa a partir de la emergencia ocasionada desde el Renacimiento. El movimiento propone que cada ciudadano (hombre libre) fije sus metas según su propia voluntad. Esta se alcanza de una manera lógica y racional, es decir, sistemáticamente dándole sentido a la vida. Por cuestiones de manejo político y de poder, se trata de imponer la lógica y la razón, negándose a la práctica de los valores tradicionales o impuestos por la autoridad. (es)
  • La modernité est un concept désignant l’idée d'agir en conformité avec son temps et non plus en fonction de valeurs, considérées de facto comme « dépassées ». Les philosophes, anthropologues et sociologues traitent principalement de ce concept mais aussi les historiens, quand ils qualifient de « moderne » une des époques qu'ils étudient. Si bien que l'adjectif « moderne » est entré dans le langage usuel. (fr)
  • Le modernisme est un courant spécifique à l'art du XXe siècle qui trouverait son apogée au moment de la Première Guerre mondiale ou dans les années suivantes et qui prendrait fin dans les années 1930 ou dans les années 1950 et même plus tard. On passerait alors du modernisme au postmodernisme. Le mot « modernisme » utilisé surtout dans les années 1960 désigne rétrospectivement cette période. (fr)
  • Il termine modernità (modernité) venne utilizzato per la prima volta dal poeta decadente francese Charles Baudelaire per designare la sfuggevole ed effimera esperienza della vita condotta all'interno della metropoli e della città, e anche la responsabilità che l'arte ha di catturare quell'esperienza e di esprimerla nelle forme più disparate, suggestive ed originali. (it)
  • Modernism is both a philosophical movement and an art movement that arose from broad transformations in Western society during the late 19th and early 20th centuries. The movement reflected a desire for the creation of new forms of art, philosophy, and social organization which reflected the newly emerging industrial world, including features such as urbanization, new technologies, and war. Artists attempted to depart from traditional forms of art, which they considered outdated or obsolete. The poet Ezra Pound's 1934 injunction to "Make it New" was the touchstone of the movement's approach. (en)
  • Il modernismo è un movimento filosofico-estetico che, in linea con i cambiamenti culturali del suo tempo, nacque dalle enormi trasformazioni della società occidentale durante la fine del XIX secolo e l'inizio del XX. Tra i fattori che determinarono il modernismo c'erano lo sviluppo delle moderne società industriali e la rapida crescita dell'urbanizzazione, seguite poi dalle reazioni di orrore alla devastazione della prima guerra mondiale. Il modernismo si contrappose spesso alle certezze del pensiero illuminista, e molti modernisti si opposero alla fede religiosa. (it)
  • O historiador alemão Reinhart Koselleck compreende a emergência de uma nova concepção de História, no século XVIII, como o principal acontecimento que instaura a modernidade. Nesse cenário, os pensadores iluministas ganham um importante papel, na medida em que propagam uma filosofia do progresso centrada na ideia, cuja origem remonta à Descartes, de sujeito dotado de consciência e razão. A consequência disso foi a valorização da racionalidade como principal elemento para o conhecimento de mundo e o domínio da natureza. (pt)
  • Nowoczesność (ang. modernity, fr. modernité) – w filozofii postawa zakładająca prymat rozumu jako transcendentalnej normy społecznej. Okresem rozkwitu idei związanych z nowoczesnością jest okres oświecenia. Powstanie postmodernizmu (po-nowoczesność) wiązane jest z klęską lub odrzuceniem projektu nowoczesności. (pl)
  • Модерни́зм (итал. modernismo — «современное течение»; от лат. modernus — «современный, недавний») — это направление в искусстве, характеризуемое отрицанием предшественников, разрушением устоявшихся представлений, традиционных идей, форм, жанров и поиском новых способов восприятия и отражения действительности. Под модернизмом также понимают изменения в литературе, архитектуре и искусстве в конце XIX — начале XX века, направленные на разрыв с предшествующими художественными традициями, стремление к новому, условность стиля, поиск и обновление художественных форм. (ru)
  • Chama-se genericamente modernismo (ou movimento modernista) ao conjunto de movimentos culturais, escolas e estilos que permearam as artes e o design da primeira metade do século XX. Apesar de ser possível encontrar pontos de convergência entre os vários movimentos, eles em geral se diferenciam e até mesmo se antagonizam. Encaixam-se nesta classificação, dentre outros campos culturais, a literatura, a arquitetura, o design, a pintura, a escultura, o teatro e a música modernas. (pt)
  • Modernism är en kulturell rörelse inom västerländsk kultur på det sena 1800-talet och tidiga 1900-talet synlig inom konst, arkitektur, musik och litteratur. På den mest grundläggande nivån kan modernism beskrivas som ett experimenterande av den mänskliga upplevelsen och graden av självmedvetenhet, karakteriserad av avvikelser från samhällets normer. (sv)
  • Модернізм (дослівно — «осучаснений», від лат. modernus — сучасний) — це філософський і мистецький рух, який поряд з культурними течіями та змінами виник через широкомасштабні та далекосяжні трансформації у західному суспільстві в кінці 19 — початку 20 століть. Серед факторів, що формували модернізм, були розвиток сучасних індустріальних суспільств та швидке зростання міст, а потім реакції на жахи Першої світової війни. Модернізм також відкинув визначеність мислення просвітництва, хоча багато модерністів також відкидали релігійну віру. (uk)
  • Модерн або епоха модерну (від англ. Modernity — сучасність; англ. modern — сучасний) — тема гуманітарних та соціальних наук, ансамбль конкретних соціокультурних норм, поглядів і практик, що виникли у період Нової історії внаслідок епох Відродження, Просвітництва 17 та 18 століття. Деякі коментатори вважають, що епоха модерну закінчилася 1930 р., Другою світовою війною в 1945 р., Або 1980-х або 1990-х роках; наступна епоха називається постмодернізмом. Термін «новітня історія» також використовується для позначення часових рамок після 1945 року, не привласнюючи їх ні до епохи модерну, ні до постмодерну (таким чином, «модерн» може використовуватися як назва певної епохи в минулому, на відміну від значення «сучасна ера»). (uk)
rdfs:label
  • Modernism (en)
  • حركة حداثية (ar)
  • حداثة (ar)
  • Modernita (cs)
  • Moderna (cs)
  • Modernitat (ca)
  • Μοντερνισμός (el)
  • Moderne (de)
  • Modernismo (eo)
  • Modernidad (es)
  • Modernismo (movimiento filosófico y cultural) (es)
  • Modernitate (eu)
  • Modernité (fr)
  • Modernisme (fr)
  • Modernitas (in)
  • Modernisme (in)
  • Modernità (it)
  • モダニズム (ja)
  • Modernismo (it)
  • 모더니즘 (ko)
  • 근대성 (ko)
  • Modernisme (nl)
  • Modernismo (pt)
  • Nowoczesność (pl)
  • Modernidade (pt)
  • Модернизм (ru)
  • Эпоха модерна (ru)
  • Modernitet (sv)
  • Модерн (філософія) (uk)
  • Modernism (sv)
  • Модернізм (uk)
  • 現代性 (zh)
  • 現代主義 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:academicDiscipline of
is dbo:architecturalStyle of
is dbo:field of
is dbo:genre of
is dbo:knownFor of
is dbo:literaryGenre of
is dbo:mainInterest of
is dbo:movement of
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:architecturalStyle of
is dbp:architecturalType of
is dbp:architecture of
is dbp:architectureStyle of
is dbp:design of
is dbp:field of
is dbp:fields of
is dbp:genre of
is dbp:influences of
is dbp:knownFor of
is dbp:mainInterests of
is dbp:movement of
is dbp:period of
is dbp:style of
is dbp:subject of
is dbp:theme of
is dc:subject of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License