About: Meningitis

An Entity of Type: disease, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Meningitis is an acute inflammation of the protective membranes covering the brain and spinal cord, known collectively as the meninges. The most common symptoms are fever, headache, and neck stiffness. Other symptoms include confusion or altered consciousness, vomiting, and an inability to tolerate light or loud noises. Young children often exhibit only nonspecific symptoms, such as irritability, drowsiness, or poor feeding. If a rash is present, it may indicate a particular cause of meningitis; for instance, meningitis caused by meningococcal bacteria may be accompanied by a characteristic rash.

Property Value
dbo:abstract
  • التهاب السحايا هو التِهاب حادّ للأغشية الواقية التي تُغطّي الدّماغ والنُّخاع الشوكيّ، والتي تعرف باسم السَّحايا. تَتَعدّد أسباب الالتهاب وتشمل العَدوى الفيروسات أو البكتيريا أو غيرها من الكائنات الدقيقة، وأقل شيوعًا عن طريق بعض الأدوية. قد يكون التهاب السحايا مهدِّدًا للحياة بسبب قربه من الدماغ والحبل الشوكي؛ من هُنا، يُصنَّف التهاب السحايا كحالة طبية طارئة. الأعراض الأكثر شيوعا في التهاب السحايا هي الصداع وتيبُّس العنق المرتبط بالحمّى، والارتباك أو اضطراب في الوعي، والتقيُّؤ، وعدم تحمُّل الضوء (رُهاب الضوء) أو الأصوات العالية (رُهاب الصوت). أما لدى الأطفال فغالبًا ما تظهر فقط أعراض غير مُحدّدة مثل التهَيُّج والنعاس. إذا تواجد الطفح، قد يشير ذلك إلى سبب معين لالتهاب السحايا. على سبيل المثال، التهاب السحايا الناجم عن بكتيريا المكورات السحائية قد تكون مصحوبة بطفح جلدي مميز. البزل القطني يُشَخِّص أو يستبعد التهاب السحايا. حيث تُدخَل إبرة في القناة النخاعية لاستخراج عيِّنة من السائل النخاعي، الذي يحيط بالدماغ والنخاع الشوكي. ومن ثم يُفحص السائل النخاعي في مختبر طبي. يشكل العلاج الأولي لالتهاب السحايا الحاد علاج سريع بالمضادات حيوية تعطى فورًا وأحيانا مضادات فيروسات. وقد تُستخدم كذلك الستيروئيدات القشرية لمنع حدوث مضاعفات من الالتهاب الشديد. قد يؤدي التهاب السحايا إلى عواقب وخيمة طويلة الأمد مثل الصمم، والصرع، واستسقاء الرأس والعجز المعرفي، خاصة إذا لم يُعالج بسرعة. يمكن الوقاية ومنع بعض أشكال التهاب السحايا (مثل تلك المرتبطة بالتهابات المكورات السحائية، المستدمية النزلية من النمط ب، المكورات الرئوية أو فيروس النكاف) عن طريق التحصين المناعي (التطعيم). أدى التهاب السحايا في عام 2013 إلى 303000 حالة وفاة - حيث انخفض من 464000 حالة وفاة في العام 1990. (ar)
  • La meningitis és la inflamació de les meninges. La meningitis es presenta amb una síndrome, en general aguda, constituïda per intensos mal de caps, rigidesa de clatell i raquis, restrenyiment, vòmits de tipus cerebral (sense nàusees), pols lent, etc.(no sempre se'n troba el quadre complet). A més, el líquid cefalorraquidi és hipertens i presenta modificacions en l'aspecte (tot i que també hi ha meningitis amb líquid aparentment normal) i en la composició (augment de proteïnes, cèl·lules, presència del germen causal, etc.), que són més o menys típiques dels diferents tipus de meningitis. Es classifiquen segons l'agent causal. (ca)
  • Meningitida čili zánět mozkových blan je zánět ochranných membrán pokrývajících mozek a míchu, známých pod souhrnným názvem mozkomíšní pleny. Zánět je vyvoláván viry, bakteriemi či jinými mikroorganismy, méně často pak vlivem některých léků. Meningitida (zvláště bakteriální) může ohrozit život člověka, k zánětu dochází v oblasti mozku a míchy; při bakteriální meningitidě je vývoj příznaků v řádu hodin. Proto je nemoc řazena mezi . K nejčastějším symptomům meningitidy patří bolesti hlavy a (postižení velmi často nejsou schopni dotknout se bradou vrchní části hrudníku) spojené s horečkou, nebo poruchami vědomí, zvracením a neschopností snášet světlo (fotofobie) či hlasité zvuky. U dětí se často vyskytují pouze , jako je podrážděnost a ospalost. Pokud se objeví vyrážka, může být znamením specifické příčiny meningitidy; charakteristická vyrážka doprovází například meningitidu způsobenou bakteriemi Neisseria meningitidis. Diagnózu meningitidy potvrdí nebo vyvrátí lumbální punkce. Do páteřního kanálu lékař vpraví injekční jehlu a odebere vzorek mozkomíšního moku, který obklopuje mozek a míchu. Mozkomíšní mok je pak podroben zkoumání v laboratoři. Prvním krokem v léčbě akutní meningitidy je okamžité nasazení antibiotik a někdy i antivirotik. Pro prevenci komplikací z rozsáhlého zánětu lze použít kortikosteroidy. Meningitida může vést k závažným dlouhodobým důsledkům, jako je například , epilepsie, hydrocefalus a , a to zejména není-li léčba zahájena urychleně. Některým formám meningitidy (například těm spojeným s infekcí meningokoky, bakterií Haemophilus influenzae typu B, pneumokoky nebo ) lze předejít imunizací. (cs)
  • Μηνιγγίτιδα αποκαλείται η φλεγμονή των προστατευτικών μεμβρανών που περιβάλλουν το κεντρικό νευρικό σύστημα και συνολικά είναι γνωστές ως μήνιγγες. Η μηνιγγίτιδα προκαλείται από διάφορες αιτίες, περιλαμβανομένων των μολυσματικών παραγόντων, του τραυματισμού, καρκίνου και συγκεκριμένων φαρμάκων. Αν και μερικές μορφές της μηνιγγίτιδας είναι ήπιες και θεραπεύονται από μόνες τους, η μηνιγγίτιδα είναι μια σοβαρή ασθένεια αφού η φλεγμονή γειτνιάζει με τον εγκέφαλο και τη σπονδυλική στήλη, ενώ είναι και μεταδοτική με τον αέρα και μπορεί να πάρει διαστάσεις επιδημίας. Η πιθανότητα σοβαρής μορφής νευρολογικής ζημιάς, ακόμα και θανάτου, επιβάλλει την άμεση ιατρική εξέταση και φροντίδα. Η φλεγμονώδης μηνιγγίτιδα, η πιο διαδεδομένη μορφή, θεραπεύεται με αντιβιοτικά και κατάλληλη παρακολούθηση. Τα πιο κοινά συμπτώματα της μηνιγγίτιδας είναι η κεφαλαλγία και η αυχενική δυσκαμψία, που συνοδεύονται από πυρετό, σύγχυση ή μεταβολή του επιπέδου συνείδησης, έμετο, μη ανοχή σε έκθεση στο φως (φωτοφοβία) και σε δυνατούς ήχους (φωνοφοβία). Μερικές φορές, ειδικά στα μικρά παιδιά, εμφανίζονται μόνο μη ειδικά συμπτώματα, όπως ευερεθιστότητα και υπνηλία. Εάν συνοδεύεται από εξάνθημα, μπορεί να υποδεικνύει ένα συγκεκριμένο αίτιο μηνιγγίτιδας, όπως είναι, παραδείγματος χάριν η μηνιγγίτιδα προκαλούμενη από μηνιγγιτιδόκοκκο με το χαρακτηριστικό εξάνθημα. Η οσφυονωτιαία παρακέντηση (ΟΝΠ) είναι χρήσιμη για τη διάγνωση ή τον αποκλεισμό μηνιγγίτιδας. Αυτή περιλαμβάνει την εισαγωγή βελόνας στο νωτιαίο σωλήνα για τη λήψη δείγματος εγκεφαλονωτιαίου υγρού (ΕΝΥ), του υγρού που περιβάλλει τον εγκέφαλο και το νωτιαίο μυελό. Ακολούθως το ΕΝΥ εξετάζεται σε κλινικό εργαστήριο. Η συνήθης αντιμετώπιση της μηνιγγίτιδας είναι η άμεση χορήγηση αντιμικροβιακής και μερικές φορές αντιικής αγωγής. Σε μερικές καταστάσεις μπορεί να χρησιμοποιηθούν κορτικοστεροειδή για την αποτροπή επιπλοκών από υπερβολική φλεγμονώδη αντίδραση. Η μηνιγγίτιδα μπορεί να προκαλέσει σοβαρές μακροπρόθεσμες επιπτώσεις, όπως κώφωση, επιληψία, υδροκέφαλο και νοητικό έλλειμμα, ιδίως αν δεν αντιμετωπιστεί έγκαιρα. Κάποιες μορφές μηνιγγίτιδας (όπως αυτές που προκαλούνται από μηνιγγιτιδόκοκκο, αιμόφιλο ινφλουέντσας τύπου Β, πνευμονιόκοκκο ή από τον ιό της παρωτίτιδας) μπορούν να προληφθούν με ανοσοποίηση. (el)
  • Eine Meningitis (Plural Meningitiden; deutsch Hirnhautentzündung, Entzündung der Meningen), auch Meningitis cerebrospinalis, ist eine Entzündung der Hirn- und Rückenmarkshäute, also der Hüllen des zentralen Nervensystems (ZNS). Sie kann durch Viren, Bakterien oder andere Mikroorganismen verursacht werden, aber auch aufgrund nichtinfektiöser Reize auftreten. Da eine bakterielle Meningitis aufgrund der unmittelbaren Nähe der Entzündung zu Gehirn und Rückenmark grundsätzlich lebensbedrohlich ist, stellt eine Meningitis bis zum sicheren Ausschluss einer bakteriellen Ursache immer einen medizinischen Notfall dar. Die häufigsten Symptome einer Meningitis sind Kopfschmerzen und Nackensteifigkeit, verbunden mit Fieber, Verwirrtheit oder Bewusstseinsminderung, Übelkeit und einer Überempfindlichkeit gegen Licht und laute Geräusche. Vor allem Kinder können, insbesondere in der Anfangsphase, auch unspezifische Symptome wie Reizbarkeit und Benommenheit zeigen. Ein charakteristischer Hautausschlag gilt als Hinweis auf das Vorliegen einer durch Meningokokken hervorgerufenen Meningitis. Üblicherweise wird das Vorliegen der Krankheit durch die Analyse von Hirn-Rückenmarksflüssigkeit, welche durch eine Lumbalpunktion entnommen wird, bestätigt oder ausgeschlossen. Eine Meningitis wird durch die rechtzeitige Gabe von Antibiotika und falls nötig mit antiviralen Substanzen behandelt. Corticosteroide können zur Verhütung von Komplikationen hilfreich sein. Eine Meningitis kann, vor allem wenn sie nicht rechtzeitig erkannt und behandelt wird, tödlich enden oder zu schwerwiegenden Folgeschäden wie Taubheit, Epilepsie, einem Hydrozephalus oder kognitiven Beeinträchtigungen führen. Zum Schutz vor bestimmten Erregern der Meningitis existieren Impfungen – beispielsweise gegen die Meningokokken Serogruppen A, C, W, Y und B. Meningitiden mit bestimmten Erregern wie Haemophilus influenzae Typ b oder die Meningokokkenmeningitis sind meldepflichtige Erkrankungen. (de)
  • Meningito estas genra nomo de la meningaj inflamoj. Meningo estas komuna nomo de la tri membranoj (duramatro, araknoido, piamatro), kiuj ĉirkaŭvolvas la cerbon kaj mjelon. * malsanigantoj: diversaj mikroorganismoj el la flankaj kavoj, sinusoj aŭ tra la sangocirkulo atingas la meningon * simptomoj: alta febro, kapdoloro, nuka rigideco, vomemeo, vomado, deliro aŭ sveniĝo. * kuracado: per antibiotiko; se la malsaniganto estas viruso, ne kuracebla per medikamentoj La meningito plej ofte malaperas sen spuro, postlasaĵo, sed ankaŭ povas okazigi morton. (eo)
  • Meningitisa meningeen hantura da, hots, garuna eta bizkarrezur-muina estaltzen duten mintzen inflamazioa, gehienetan infekzio baten ondorioz sortutakoa. (eu)
  • La meningitis es una infección caracterizada por la inflamación de las meninges​ (leptomeninges) que en el 80 % de los casos es causada por virus, en el 15 al 20 % lo es por bacterias y en el resto de los casos se debe a intoxicaciones, hongos, medicamentos y otras enfermedades. Se trata de una afección poco frecuente, pero potencialmente letal que puede lesionar al cerebro y ocasionar inconsciencia y lesión de otros órganos.​La meningitis progresa con mucha rapidez por lo que el diagnóstico temprano y el tratamiento precoz son importantes para prevenir secuelas graves y evitar la muerte.​​ Cualquier persona puede contraer meningitis pero la frecuencia de la enfermedad es especialmente elevada en niños y personas inmunodeprimidas. Los síntomas más frecuentes son dolor de cabeza, rigidez de nuca, fiebre, fotofobia (intolerancia anormal a la luz) o fonofobia (intolerancia a los sonidos) y trastornos de la conciencia. A menudo, en particular en niños pequeños, solo se presentan síntomas inespecíficos como irritabilidad y somnolencia. La existencia de erupción cutánea puede indicar una forma particular de meningitis, como la asociada con meningococemia.​ (es)
  • Meningitis is an acute inflammation of the protective membranes covering the brain and spinal cord, known collectively as the meninges. The most common symptoms are fever, headache, and neck stiffness. Other symptoms include confusion or altered consciousness, vomiting, and an inability to tolerate light or loud noises. Young children often exhibit only nonspecific symptoms, such as irritability, drowsiness, or poor feeding. If a rash is present, it may indicate a particular cause of meningitis; for instance, meningitis caused by meningococcal bacteria may be accompanied by a characteristic rash. The inflammation may be caused by infection with viruses, bacteria or other microorganisms, and less commonly by certain drugs. Meningitis can be life-threatening because of the inflammation's proximity to the brain and spinal cord; therefore, the condition is classified as a medical emergency. A lumbar puncture, in which a needle is inserted into the spinal canal to collect a sample of cerebrospinal fluid (CSF), can diagnose or exclude meningitis. Some forms of meningitis are preventable by immunization with the meningococcal, mumps, pneumococcal, and Hib vaccines. Giving antibiotics to people with significant exposure to certain types of meningitis may also be useful. The first treatment in acute meningitis consists of promptly giving antibiotics and sometimes antiviral drugs. Corticosteroids can also be used to prevent complications from excessive inflammation. Meningitis can lead to serious long-term consequences such as deafness, epilepsy, hydrocephalus, or cognitive deficits, especially if not treated quickly. In 2017, meningitis occurred in about 10.6 million people worldwide. This resulted in 288,000 deaths—down from 464,000 deaths in 1990. With appropriate treatment, the risk of death in bacterial meningitis is less than 15%. Outbreaks of bacterial meningitis occur between December and June each year in an area of sub-Saharan Africa known as the meningitis belt. Smaller outbreaks may also occur in other areas of the world. The word meningitis comes from the Greek μῆνιγξ meninx, "membrane", and the medical suffix -itis, "inflammation". (en)
  • Buaileann an galar meiningíteas daoine, daoine óga go háirithe, de bharr galrú le víris nó baictéir. Is marfaí ar fad an galrú le baictéir ná an galrú le víris. Bíonn baictéir éagsúla ciontach as. (ga)
  • Meningitis atau radang selaput otak adalah radang pada membran yang menyelubungi otak dan sumsum tulang belakang, yang secara kesatuan disebut . Radang dapat disebabkan oleh infeksi oleh virus, bakteri, atau juga mikroorganisme lain, dan walaupun jarang dapat disebabkan oleh obat tertentu. Meningitis dapat menyebabkan kematian karena radang yang terjadi di otak dan sumsum tulang belakang; sehingga kondisi ini diklasifikasikan sebagai kedaruratan medis. Gejala umum dari meningitis adalah sakit kepala dan leher kaku disertai oleh demam, atau perubahan kesadaran, muntah, dan kepekaan terhadap cahaya (fotofobia) atau suara keras (fonofobia). Anak-anak biasanya hanya menunjukkan gejala nonspesifik, seperti lekas marah dan mengantuk. Adanya dapat memberikan petunjuk penyebab dari meningitis; contohnya, meningitis yang disebabkan oleh bakteri meningokokus dapat ditunjukkan oleh adanya ruam merah. Tindakan dilakukan untuk mendiagnosa ada tidaknya meningitis. Jarum dimasukkan ke dalam kanalis spinalis untuk mengambil sampel likuor serebrospinalis (LCS), yang menyelubungi otak dan sumsum tulang belakang. LCS diperiksa di laboratorium medis. Penanganan pertama pada meningitis akut terdiri dari pemberian secara tepat berbagai antibiotik dan kadang-kadang obat antivirus. Kortikosteroid juga dapat digunakan untuk mencegah terjadinya komplikasi karena radang yang berlebihan. Meningitis dapat mengakibatkan konsekuensi jangka panjang seperti ketulian, epilepsi, hidrosefalus dan , terutama bila tidak dirawat dengan cepat. Beberapa jenis meningitis (misalnya yang berhubungan dengan meningokokus, ,pneumokokus atau infeksi ) dapat dicegah oleh imunisasi. (in)
  • 수막염(髓膜炎, meningitis)은 뇌의 수막에 생기는 염증을 말한다. (ko)
  • 髄膜炎(ずいまくえん、英語: Meningitis)とは、髄膜(脳および脊髄を覆う保護膜)に炎症が生じた状態である。脳膜炎、脳脊髄膜炎ともいう。炎症はウイルスや細菌をはじめとする微生物感染に起因し、薬品が原因となることもある。髄膜炎は炎症部位と脳や脊髄との近接度合いによっては生命の危険があるため、に分類される。 最も散見される髄膜炎の症状は頭痛、であり、発熱や錯乱、変性意識状態、嘔吐、光を嫌がる(羞明)、騒音に耐えられなくなる()などといった症状を伴う。また、ビオー呼吸と呼ばれる、間欠的に無呼吸の時間が現れる特殊な呼吸の状態が一時的に見られる場合もある。小児例では不機嫌や傾眠などのが目立つものの、が閉鎖していない場合は膨らむことがある。 皮疹がみられる場合、髄膜炎の特定の病因を示唆している場合がある。例えば髄膜炎菌性髄膜炎には特徴的な皮疹がみられる。 脊柱管に針を刺入し、脳および脊髄を包む脳脊髄液(CSF)のサンプルを採取する腰椎穿刺によって髄膜炎が陽性か陰性かを診断する。CSF検査は医療研究機関で実施されている。急性髄膜炎の一次治療は抗生物質を速やかに投与することであり、抗ウイルス薬を用いることもある。炎症の悪化から合併症を併発するのを予防するため、副腎皮質ホルモンを投与してもよい。髄膜炎は、とりわけ治療が遅れた場合に難聴、てんかん、水頭症、認知障害等の長期的な後遺症を遺すことがある。髄膜炎のタイプによっては(髄膜炎菌、インフルエンザ菌b型、肺炎レンサ球菌、流行性耳下腺炎(おたふくかぜ)ウイルス感染に起因するものなど)予防接種によって予防できるものがある。 (ja)
  • Viene definita meningite una malattia del sistema nervoso centrale, generalmente di origine infettiva, caratterizzata dall'infiammazione delle meningi (le membrane protettive che ricoprono l'encefalo e il midollo spinale); è la più frequente sindrome infettiva del sistema nervoso centrale. Qualora l'infiammazione coinvolga anche il parenchima cerebrale, si definisce meningoencefalite. Può essere causata da batteri, virus o altri microrganismi, e meno frequentemente riconosce un'eziologia neoplastica, autoimmune o iatrogena (da farmaci). Può essere altresì classificata a seconda del suo andamento in acuta, subacuta o cronica; le varie forme riconoscono cause in genere differenti. La gravità di una meningite è molto variabile: da forme asintomatiche o subcliniche, per esempio nel contesto di malattie sistemiche, a episodi fulminanti, che mettono a rischio immediatamente la vita, e si configurano come emergenze mediche. Il quadro clinico di una meningite acuta si fonda sulla classica triade costituita da febbre, cefalea e rigidità nucale; a questi sintomi si aggiungono, con diversa frequenza, contratture muscolari, vomito a getto, alterazioni dello stato di coscienza, incapacità di tollerare la luce (fotofobia) e i rumori (fonofobia), convulsioni. La sintomatologia varia in base all'agente causale, alla velocità di insorgenza e allo stato del paziente: a volte, nei bambini piccoli possono essere presenti solo alcuni sintomi aspecifici, come irritabilità e sonnolenza. La diagnosi di meningite trova il suo cardine nell'analisi chimico-fisica e microbiologica del liquido cefalorachidiano, il fluido racchiuso tra le meningi e il sistema nervoso centrale, che può essere prelevato con l'esecuzione di una puntura lombare e l'inserimento di un ago nel canale vertebrale. Il trattamento usuale per la meningite acuta è la somministrazione precoce di farmaci antibiotici e, talvolta, antivirali. In alcune situazioni si può anche ricorrere alla somministrazione di corticosteroidi per prevenire i danni derivanti dalla risposta infiammatoria. Una meningite batterica non trattata prontamente può essere letale, o può portare a gravi conseguenze permanenti, come sordità, epilessia, idrocefalo e deficit cognitivi. Alcune forme di meningite, come quelle causate da meningococchi, Haemophilus influenzae di tipo B, pneumococchi o da virus della parotite, possono essere prevenute con le apposite vaccinazioni. (it)
  • Zapalenie opon mózgowo-rdzeniowych (łac. meningitis cerebrospinalis purulenta) – choroba wywoływana przez wirusy lub bakterie, rzadziej przez pierwotniaki, pasożyty i niektóre leki, obejmująca opony mózgowo-rdzeniowe. (pl)
  • Meningite é uma inflamação aguda das membranas protetoras que revestem o cérebro e a medula espinal, denominadas coletivamente por meninges. Os sintomas mais comuns são febre súbita e elevada, dor de cabeça intensa e rigidez no pescoço. Entre outros possíveis sintomas estão confusão mental ou alteração do estado de consciência, vómitos e intolerância à luz ou a barulho. As crianças mais novas geralmente manifestam apenas sintomas inespecíficos, como irritabilidade, sonolência ou recusa em comer. A meningite causada por bactérias meningocócicas apresenta manchas características na pele. A inflamação das meninges é geralmente causada por uma infeção por vírus, bactérias ou outros microorganismos. Ainda que de forma pouco comum, pode também ser causada por alguns medicamentos. A meningite pode provocar a morte devido à proximidade da inflamação com o cérebro e medula espinal, o que faz com que a condição seja classificada como emergência médica. Um diagnóstico de meningite pode ser confirmado ou excluído com uma punção lombar. Este procedimento consiste na inserção de uma agulha no canal medular para recolher uma amostra do líquido cefalorraquidiano que envolve o cérebro e medula espinal, a qual é posteriormente analisada em laboratório. Algumas formas de meningite podem ser prevenidas mediante vacinação com a vacina meningocócica, vacina contra a papeira, vacina antipneumocócica e vacina Hib. Pode também ser útil administrar antibióticos em pessoas com exposição significativa a determinados tipos de meningite. O tratamento inicial da meningite aguda é a administração imediata de antibióticos e, em alguns casos, de antivirais. Podem também ser administrados corticosteroides para prevenir complicações resultantes de uma inflamação excessiva. A meningite pode causar complicações graves a longo prazo, incluindo perda auditiva, epilepsia, hidrocefalia ou défice cognitivo, sobretudo quando não é tratada rapidamente. Quando não é tratada, a meningite bacteriana é quase sempre fatal. Pelo contrário, a meningite viral tende a resolver-se espontaneamente e raramente é fatal. Em 2015 houve 8,7 milhões de casos de meningite em todo o mundo No mesmo ano, a doença foi responsável por 379 000 mortes, uma diminuição em relação às 464 000 em 1990. Com tratamento adequado e atempado, o risco de morte por meningite bacteriana é inferior a 15%. Entre dezembro e junho ocorrem frequentemente surtos da doença numa faixa da região da África subsariana entre a Gâmbia e a Eritreia. Podem também ocorrer pequenos surtos em outras regiões do mundo. O termo meningite tem origem no grego μῆνιγξ meninx, que significa "membrana", e no sufixo médico -ite, ou "inflamação". (pt)
  • Hersenvliesontsteking of meningitis, ook wel misleidend nekkramp genoemd, is een ontsteking van de beschermende membranen rondom de hersenen en het ruggenmerg, de zogeheten hersenvliezen. De ontsteking kan worden veroorzaakt door infectie met virussen, bacteriën of andere micro-organismen, of ook wel door bepaalde geneesmiddelen hoewel dit laatste minder vaak voorkomt. Meningitis kan levensbedreigend zijn omdat de ontsteking zich dicht bij de hersenen en het ruggenmerg bevindt. Daarom wordt de aandoening beschouwd als een medisch spoedgeval. Soms treedt beschadiging van omliggende structuren zo snel op (binnen 12 uur) dat het leven van de patiënt al niet meer te redden is op het moment dat de diagnose wordt gesteld. De meest voorkomende symptomen van meningitis zijn hoofdpijn en nekstijfheid in combinatie met koorts, verwardheid of een veranderd bewustzijn, braken en overgevoeligheid voor licht (fotofobie) of harde geluiden (fonofobie). Kinderen vertonen vaak slechts aspecifieke symptomen, zoals prikkelbaarheid en slaperigheid. Als er sprake is van huiduitslag, kan dit wijzen op een bepaalde oorzaak van de meningitis; meningitis ten gevolge van de meningokokken bijvoorbeeld kan vergezeld gaan van een karakteristieke huiduitslag. Met een lumbale punctie (ruggenprik) kan de diagnose meningitis worden gesteld of uitgesloten. Daarbij wordt een naald in het ruggenmergkanaal ingebracht om een beetje cerebrospinale vloeistof (liquor, hersen- en ruggenmergvocht) af te nemen dat de hersenen en het ruggenmerg omgeeft. Dit vocht wordt onderzocht in een medisch laboratorium. De eerste behandeling van acute meningitis bestaat uit direct toegediende antibiotica en soms antivirale middelen. Ook kunnen corticosteroïden worden gebruikt om complicaties door overmatige ontsteking te voorkomen. Meningitis kan op lange termijn ernstige gevolgen hebben, zoals doofheid, epilepsie, hydrocefalus en cognitieve stoornissen, vooral als de hersenvliesontsteking niet snel wordt behandeld. Sommige vormen van meningitis (zoals meningitis door infectie met Neisseria meningitidis (meningokokken), Haemophilus influenzae type B, Streptococcus pneumoniae (pneumokokken) of het bofvirus) kunnen worden voorkomen door inenting. (nl)
  • Hjärnhinneinflammation eller meningit är en inflammation i de hjärnhinnor och cerebrospinalvätskan som omger hjärnan och ryggmärgen. Det vanligaste skälet till inflammation i dessa är infektion, oftast med virus eller bakterier, men det förekommer även infektion med andra typer av mikrober eller orsakas av läkemedel och vissa reumatiska sjukdomar. Sjukdomsbilden är varierande. Vanliga symtom vid akut meningit är feber, huvudvärk, illamående, kräkningar, känslighet för ljud och ljus och ibland nackstelhet. För att ställa diagnosen krävs i regel en lumbalpunktion för att ta prov från cerebrospinalvätskan som kan studeras närmare på ett laboratorium genom analyser inom ramen för klinisk kemi och klinisk mikrobiologi. Den akuta bakteriella hjärnhinneinflammationen är ett akut sjukdomstillstånd med hög dödlighet. Innan införandet av effektiva behandlingsmetoder var dödligheten nästintill total. Även vid modern högdosbehandling med intravenös antibiotika är dödligheten fortsatt hög, vid infektion med pneumokocker upp till 20 %. I Sverige är tillståndet relativt ovanligt, med en incidens bland vuxna på 2/100 000 personer och år. Patienter med akut bakteriell hjärnhinneinflammation kan bli svårt sjuka fort. En korrekt och skyndsam handläggning betraktas vara av vikt för att ge bästa möjliga prognos. Det finns även andra former av hjärnhinneinflammation ofta orsakade av virus eller spiroketer som kan ha ett långsammare förlopp, ibland med mer otydlig . Ibland förekommer blandtillstånd mellan hjärnhinneinflammation (meningit) och hjärninflammation (encefalit). (sv)
  • Менінгіт (лат. meningitis, від meninx — «мозкова оболона», лат. -itis — запальний процес) — запалення мозкових оболон (meninges), що покривають головний і спинний мозок. Запалення можуть спричинити віруси, бактерії або інші мікроорганізми. Менінгіт становить небезпеку для життя людини, тому це захворювання класифікується як невідкладний стан. Менінгіти патоморфологічно поділяють на: * лептоменінгіти (запалення м'якої і павутинної мозкових оболон) * пахіменінгіти (запалення твердої мозкової оболони). Але в клінічній практиці під терміном «менінгіт» зазвичай розуміють запалення саме м'якої мозкової оболони. Найбільш поширеними симптомами менінгіту є головний біль і ригідність потиличних м'язів, інші менінгеальні симптоми одночасно з гарячкою, сплутаністю свідомості або зміненим станом свідомості, блюванням і чутливістю до світла (фотофобія) або гучного шуму ( або акузофобія). У дітей іноді (на початковій стадії) виявляють тільки неспецифічні симптоми, такі як дратівливість і сонливість. Якщо з'являється висип, то це може вказувати на наявність комбінованої форми менінгококової інфекції (менінгококцемія + менінгіт). Для діагностики або виключення менінгіту використовують люмбальну пункцію. У спинномозковий канал вводять голку для взяття спинномозкової рідини (СМР), яку досліджують у медичній лабораторії. Лікування при менінгіті полягає в невідкладному застосуванні антибіотиків та, іноді, при серозних вірусних менінгітах — противірусних препаратів. Крім того, можна використовувати глюкокортикостероїди для лікування набряку-набухання головного мозку. Менінгіт, особливо при затримці з лікуванням, може призвести до смерті, серйозних ускладнень: глухоти, епілепсії, гідроцефалії і когнітивних розладів. Деяким видам менінгіту (наприклад, менінгококовому, пневмококовому, спричиненому вірусом епідемічного паротиту), можна запобігти через вакцинацію. (uk)
  • 脑膜炎(英語:meningitis)指發生於脑膜的急性炎症,腦膜是包裹大脑和脊髓的保护薄膜。脑膜炎最常见的症状是發燒、頭痛和頸部僵硬。其他症狀還包含或意识改变、呕吐、或。儿童通常只会出现一些非特异性的症状,如易怒、精神萎靡或餵食困難。如果出现皮疹,則可能暗示腦膜炎發生的原因,如由脑膜炎球菌引发的脑膜炎就可能伴随特定形態的皮疹。 脑膜炎的病原體可能為病毒、细菌或其他微生物,药物偶爾也會引致腦膜炎。脑膜炎的发炎位置接近大脑和脊髓,可能致命,因此被歸為急症。腰椎穿刺是診斷或排除腦膜炎的重要依據,其作法是將穿刺针戳入,採集大脑和脊髓周围的脑脊髓液(CSF)檢體,再送往实验室进行医学检验。 有些腦膜炎可藉由疫苗接種來預防,如腦膜炎雙球菌、流行性腮腺炎、肺炎鏈球菌、以及B型流感嗜血桿菌等引發的腦膜炎。一些類型的腦膜炎可以用抗细菌药治療,目前腦膜炎的第一線治療即是立即給予抗细菌药或抗病毒药物。皮质类固醇則可預防严重炎症引發的并发症,這些严重的长期后遗症包括失聪、癫痫、脑积水、等,尤其在未及时治疗的情况下特別容易發生。 2015年,全球罹患腦膜炎的人口約有870萬人,造成37.9萬人喪生。比起1990年致死的464,000人已有所下降。在妥善治療下,細菌性腦膜炎的死亡率可以降至15%以下。漠南非洲每年12月至隔年6月之間,會爆發大規模的細菌性腦膜炎疫情,該區域甚至因此被稱為。其他區域有時也會爆發小規模的疫情。腦膜炎的英文单词「meningitis」,來自於古希臘語「μῆνιγξ」(meninx),意指「膜」;而後面的「-itis」則代表「炎症」之意。 (zh)
  • Менинги́т (от др.-греч. μῆνιγξ → лат. meninx, родит.п. лат. meningis «мозговая оболочка» + суффикс -itis «воспаление») — воспаление оболочек головного мозга и спинного мозга. Различают лептоменингит — воспаление мягкой и паутинной мозговых оболочек, и пахименингит — воспаление твёрдой мозговой оболочки. В клинической практике под термином «менингит» обычно подразумевают воспаление мягкой мозговой оболочки. Менингит возникает как самостоятельное заболевание или как осложнение другого процесса. Наиболее часто встречающиеся симптомы менингита — головная боль, ригидность затылочных мышц одновременно с лихорадкой, изменённым состоянием сознания и чувствительностью к свету (фотофобией) или звуку. Иногда, особенно у детей, могут быть только неспецифические симптомы, такие как раздражительность и сонливость. Для диагностики менингита используется люмбальная пункция. Она заключается в заборе спинномозговой жидкости из позвоночного канала с помощью шприца и её исследования на наличие возбудителя заболевания. Лечение менингита проводится с помощью антибиотиков, противовирусных или противогрибковых средств. Иногда для предотвращения осложнений от сильного воспаления используются стероидные средства. Менингит, особенно при задержке с лечением, может вызывать серьёзные осложнения: глухоту, эпилепсию, гидроцефалию,проблемы с умственным развитием у детей и потерю сознания(вплоть до комы) Возможен летальный исход. Некоторые формы менингита (вызываемые менингококками, гемофильной палочкой типа b, пневмококками или вирусом паротита) могут быть предотвращены прививками. (ru)
dbo:complications
  • Deafness,epilepsy,hydrocephalus,cognitive deficits
dbo:differentialDiagnosis
dbo:diseasesDB
  • 22543
dbo:eMedicineSubject
  • (en)
  • med (en)
dbo:eMedicineTopic
  • (en)
  • 2613 (en)
dbo:icd10
  • G03.
  • G00.
dbo:icd9
  • 322
  • 320
dbo:medicalDiagnosis
dbo:medication
dbo:medlinePlus
  • 000680
dbo:meshId
  • D008581
dbo:symptom
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 21009963 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 87924 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1057630014 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:caption
  • Meninges of the central nervous system: dura mater, arachnoid mater, and pia mater. (en)
dbp:causes
  • Viral, bacterial, other (en)
dbp:complications
  • Deafness, epilepsy, hydrocephalus, cognitive deficits (en)
dbp:deaths
  • 288000 (xsd:integer)
dbp:diagnosis
dbp:differential
dbp:diseasesdb
  • 22543 (xsd:integer)
dbp:emedicinesubj
  • med (en)
dbp:emedicinetopic
  • 2613 (xsd:integer)
dbp:field
dbp:frequency
  • 10600000 (xsd:integer)
dbp:icd
  • 320 (xsd:integer)
  • 322 (xsd:integer)
  • (en)
  • (en)
  • G03. (en)
  • G00. (en)
dbp:medication
dbp:medlineplus
  • 680 (xsd:integer)
dbp:meshid
  • D008581 (en)
dbp:name
  • Meningitis (en)
dbp:prevention
dbp:symptoms
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wordnet_type
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • La meningitis és la inflamació de les meninges. La meningitis es presenta amb una síndrome, en general aguda, constituïda per intensos mal de caps, rigidesa de clatell i raquis, restrenyiment, vòmits de tipus cerebral (sense nàusees), pols lent, etc.(no sempre se'n troba el quadre complet). A més, el líquid cefalorraquidi és hipertens i presenta modificacions en l'aspecte (tot i que també hi ha meningitis amb líquid aparentment normal) i en la composició (augment de proteïnes, cèl·lules, presència del germen causal, etc.), que són més o menys típiques dels diferents tipus de meningitis. Es classifiquen segons l'agent causal. (ca)
  • Meningito estas genra nomo de la meningaj inflamoj. Meningo estas komuna nomo de la tri membranoj (duramatro, araknoido, piamatro), kiuj ĉirkaŭvolvas la cerbon kaj mjelon. * malsanigantoj: diversaj mikroorganismoj el la flankaj kavoj, sinusoj aŭ tra la sangocirkulo atingas la meningon * simptomoj: alta febro, kapdoloro, nuka rigideco, vomemeo, vomado, deliro aŭ sveniĝo. * kuracado: per antibiotiko; se la malsaniganto estas viruso, ne kuracebla per medikamentoj La meningito plej ofte malaperas sen spuro, postlasaĵo, sed ankaŭ povas okazigi morton. (eo)
  • Meningitisa meningeen hantura da, hots, garuna eta bizkarrezur-muina estaltzen duten mintzen inflamazioa, gehienetan infekzio baten ondorioz sortutakoa. (eu)
  • Buaileann an galar meiningíteas daoine, daoine óga go háirithe, de bharr galrú le víris nó baictéir. Is marfaí ar fad an galrú le baictéir ná an galrú le víris. Bíonn baictéir éagsúla ciontach as. (ga)
  • 수막염(髓膜炎, meningitis)은 뇌의 수막에 생기는 염증을 말한다. (ko)
  • Zapalenie opon mózgowo-rdzeniowych (łac. meningitis cerebrospinalis purulenta) – choroba wywoływana przez wirusy lub bakterie, rzadziej przez pierwotniaki, pasożyty i niektóre leki, obejmująca opony mózgowo-rdzeniowe. (pl)
  • التهاب السحايا هو التِهاب حادّ للأغشية الواقية التي تُغطّي الدّماغ والنُّخاع الشوكيّ، والتي تعرف باسم السَّحايا. تَتَعدّد أسباب الالتهاب وتشمل العَدوى الفيروسات أو البكتيريا أو غيرها من الكائنات الدقيقة، وأقل شيوعًا عن طريق بعض الأدوية. قد يكون التهاب السحايا مهدِّدًا للحياة بسبب قربه من الدماغ والحبل الشوكي؛ من هُنا، يُصنَّف التهاب السحايا كحالة طبية طارئة. (ar)
  • Meningitida čili zánět mozkových blan je zánět ochranných membrán pokrývajících mozek a míchu, známých pod souhrnným názvem mozkomíšní pleny. Zánět je vyvoláván viry, bakteriemi či jinými mikroorganismy, méně často pak vlivem některých léků. Meningitida (zvláště bakteriální) může ohrozit život člověka, k zánětu dochází v oblasti mozku a míchy; při bakteriální meningitidě je vývoj příznaků v řádu hodin. Proto je nemoc řazena mezi . (cs)
  • Μηνιγγίτιδα αποκαλείται η φλεγμονή των προστατευτικών μεμβρανών που περιβάλλουν το κεντρικό νευρικό σύστημα και συνολικά είναι γνωστές ως μήνιγγες. Η μηνιγγίτιδα προκαλείται από διάφορες αιτίες, περιλαμβανομένων των μολυσματικών παραγόντων, του τραυματισμού, καρκίνου και συγκεκριμένων φαρμάκων. Αν και μερικές μορφές της μηνιγγίτιδας είναι ήπιες και θεραπεύονται από μόνες τους, η μηνιγγίτιδα είναι μια σοβαρή ασθένεια αφού η φλεγμονή γειτνιάζει με τον εγκέφαλο και τη σπονδυλική στήλη, ενώ είναι και μεταδοτική με τον αέρα και μπορεί να πάρει διαστάσεις επιδημίας. Η πιθανότητα σοβαρής μορφής νευρολογικής ζημιάς, ακόμα και θανάτου, επιβάλλει την άμεση ιατρική εξέταση και φροντίδα. Η φλεγμονώδης μηνιγγίτιδα, η πιο διαδεδομένη μορφή, θεραπεύεται με αντιβιοτικά και κατάλληλη παρακολούθηση. (el)
  • Eine Meningitis (Plural Meningitiden; deutsch Hirnhautentzündung, Entzündung der Meningen), auch Meningitis cerebrospinalis, ist eine Entzündung der Hirn- und Rückenmarkshäute, also der Hüllen des zentralen Nervensystems (ZNS). Sie kann durch Viren, Bakterien oder andere Mikroorganismen verursacht werden, aber auch aufgrund nichtinfektiöser Reize auftreten. Da eine bakterielle Meningitis aufgrund der unmittelbaren Nähe der Entzündung zu Gehirn und Rückenmark grundsätzlich lebensbedrohlich ist, stellt eine Meningitis bis zum sicheren Ausschluss einer bakteriellen Ursache immer einen medizinischen Notfall dar. (de)
  • Meningitis is an acute inflammation of the protective membranes covering the brain and spinal cord, known collectively as the meninges. The most common symptoms are fever, headache, and neck stiffness. Other symptoms include confusion or altered consciousness, vomiting, and an inability to tolerate light or loud noises. Young children often exhibit only nonspecific symptoms, such as irritability, drowsiness, or poor feeding. If a rash is present, it may indicate a particular cause of meningitis; for instance, meningitis caused by meningococcal bacteria may be accompanied by a characteristic rash. (en)
  • La meningitis es una infección caracterizada por la inflamación de las meninges​ (leptomeninges) que en el 80 % de los casos es causada por virus, en el 15 al 20 % lo es por bacterias y en el resto de los casos se debe a intoxicaciones, hongos, medicamentos y otras enfermedades. Se trata de una afección poco frecuente, pero potencialmente letal que puede lesionar al cerebro y ocasionar inconsciencia y lesión de otros órganos.​La meningitis progresa con mucha rapidez por lo que el diagnóstico temprano y el tratamiento precoz son importantes para prevenir secuelas graves y evitar la muerte.​​ (es)
  • Meningitis atau radang selaput otak adalah radang pada membran yang menyelubungi otak dan sumsum tulang belakang, yang secara kesatuan disebut . Radang dapat disebabkan oleh infeksi oleh virus, bakteri, atau juga mikroorganisme lain, dan walaupun jarang dapat disebabkan oleh obat tertentu. Meningitis dapat menyebabkan kematian karena radang yang terjadi di otak dan sumsum tulang belakang; sehingga kondisi ini diklasifikasikan sebagai kedaruratan medis. (in)
  • 髄膜炎(ずいまくえん、英語: Meningitis)とは、髄膜(脳および脊髄を覆う保護膜)に炎症が生じた状態である。脳膜炎、脳脊髄膜炎ともいう。炎症はウイルスや細菌をはじめとする微生物感染に起因し、薬品が原因となることもある。髄膜炎は炎症部位と脳や脊髄との近接度合いによっては生命の危険があるため、に分類される。 最も散見される髄膜炎の症状は頭痛、であり、発熱や錯乱、変性意識状態、嘔吐、光を嫌がる(羞明)、騒音に耐えられなくなる()などといった症状を伴う。また、ビオー呼吸と呼ばれる、間欠的に無呼吸の時間が現れる特殊な呼吸の状態が一時的に見られる場合もある。小児例では不機嫌や傾眠などのが目立つものの、が閉鎖していない場合は膨らむことがある。 皮疹がみられる場合、髄膜炎の特定の病因を示唆している場合がある。例えば髄膜炎菌性髄膜炎には特徴的な皮疹がみられる。 (ja)
  • Viene definita meningite una malattia del sistema nervoso centrale, generalmente di origine infettiva, caratterizzata dall'infiammazione delle meningi (le membrane protettive che ricoprono l'encefalo e il midollo spinale); è la più frequente sindrome infettiva del sistema nervoso centrale. Qualora l'infiammazione coinvolga anche il parenchima cerebrale, si definisce meningoencefalite. (it)
  • Hersenvliesontsteking of meningitis, ook wel misleidend nekkramp genoemd, is een ontsteking van de beschermende membranen rondom de hersenen en het ruggenmerg, de zogeheten hersenvliezen. De ontsteking kan worden veroorzaakt door infectie met virussen, bacteriën of andere micro-organismen, of ook wel door bepaalde geneesmiddelen hoewel dit laatste minder vaak voorkomt. Meningitis kan levensbedreigend zijn omdat de ontsteking zich dicht bij de hersenen en het ruggenmerg bevindt. Daarom wordt de aandoening beschouwd als een medisch spoedgeval. Soms treedt beschadiging van omliggende structuren zo snel op (binnen 12 uur) dat het leven van de patiënt al niet meer te redden is op het moment dat de diagnose wordt gesteld. (nl)
  • Meningite é uma inflamação aguda das membranas protetoras que revestem o cérebro e a medula espinal, denominadas coletivamente por meninges. Os sintomas mais comuns são febre súbita e elevada, dor de cabeça intensa e rigidez no pescoço. Entre outros possíveis sintomas estão confusão mental ou alteração do estado de consciência, vómitos e intolerância à luz ou a barulho. As crianças mais novas geralmente manifestam apenas sintomas inespecíficos, como irritabilidade, sonolência ou recusa em comer. A meningite causada por bactérias meningocócicas apresenta manchas características na pele. (pt)
  • Менинги́т (от др.-греч. μῆνιγξ → лат. meninx, родит.п. лат. meningis «мозговая оболочка» + суффикс -itis «воспаление») — воспаление оболочек головного мозга и спинного мозга. Различают лептоменингит — воспаление мягкой и паутинной мозговых оболочек, и пахименингит — воспаление твёрдой мозговой оболочки. В клинической практике под термином «менингит» обычно подразумевают воспаление мягкой мозговой оболочки. Менингит возникает как самостоятельное заболевание или как осложнение другого процесса. Наиболее часто встречающиеся симптомы менингита — головная боль, ригидность затылочных мышц одновременно с лихорадкой, изменённым состоянием сознания и чувствительностью к свету (фотофобией) или звуку. Иногда, особенно у детей, могут быть только неспецифические симптомы, такие как раздражительность и (ru)
  • Hjärnhinneinflammation eller meningit är en inflammation i de hjärnhinnor och cerebrospinalvätskan som omger hjärnan och ryggmärgen. Det vanligaste skälet till inflammation i dessa är infektion, oftast med virus eller bakterier, men det förekommer även infektion med andra typer av mikrober eller orsakas av läkemedel och vissa reumatiska sjukdomar. Sjukdomsbilden är varierande. Vanliga symtom vid akut meningit är feber, huvudvärk, illamående, kräkningar, känslighet för ljud och ljus och ibland nackstelhet. För att ställa diagnosen krävs i regel en lumbalpunktion för att ta prov från cerebrospinalvätskan som kan studeras närmare på ett laboratorium genom analyser inom ramen för klinisk kemi och klinisk mikrobiologi. (sv)
  • Менінгіт (лат. meningitis, від meninx — «мозкова оболона», лат. -itis — запальний процес) — запалення мозкових оболон (meninges), що покривають головний і спинний мозок. Запалення можуть спричинити віруси, бактерії або інші мікроорганізми. Менінгіт становить небезпеку для життя людини, тому це захворювання класифікується як невідкладний стан. Менінгіти патоморфологічно поділяють на: * лептоменінгіти (запалення м'якої і павутинної мозкових оболон) * пахіменінгіти (запалення твердої мозкової оболони). (uk)
  • 脑膜炎(英語:meningitis)指發生於脑膜的急性炎症,腦膜是包裹大脑和脊髓的保护薄膜。脑膜炎最常见的症状是發燒、頭痛和頸部僵硬。其他症狀還包含或意识改变、呕吐、或。儿童通常只会出现一些非特异性的症状,如易怒、精神萎靡或餵食困難。如果出现皮疹,則可能暗示腦膜炎發生的原因,如由脑膜炎球菌引发的脑膜炎就可能伴随特定形態的皮疹。 脑膜炎的病原體可能為病毒、细菌或其他微生物,药物偶爾也會引致腦膜炎。脑膜炎的发炎位置接近大脑和脊髓,可能致命,因此被歸為急症。腰椎穿刺是診斷或排除腦膜炎的重要依據,其作法是將穿刺针戳入,採集大脑和脊髓周围的脑脊髓液(CSF)檢體,再送往实验室进行医学检验。 有些腦膜炎可藉由疫苗接種來預防,如腦膜炎雙球菌、流行性腮腺炎、肺炎鏈球菌、以及B型流感嗜血桿菌等引發的腦膜炎。一些類型的腦膜炎可以用抗细菌药治療,目前腦膜炎的第一線治療即是立即給予抗细菌药或抗病毒药物。皮质类固醇則可預防严重炎症引發的并发症,這些严重的长期后遗症包括失聪、癫痫、脑积水、等,尤其在未及时治疗的情况下特別容易發生。 (zh)
rdfs:label
  • Meningitis (en)
  • التهاب السحايا (ar)
  • Meningitis (ca)
  • Meningitida (cs)
  • Meningitis (de)
  • Μηνιγγίτιδα (el)
  • Meningito (eo)
  • Meningitis (es)
  • Meningitis (eu)
  • Meiningíteas (ga)
  • Meningitis (in)
  • Méningite (fr)
  • Meningite (it)
  • 수막염 (ko)
  • 髄膜炎 (ja)
  • Zapalenie opon mózgowo-rdzeniowych (pl)
  • Hersenvliesontsteking (nl)
  • Менингит (ru)
  • Meningite (pt)
  • Hjärnhinneinflammation (sv)
  • Менінгіт (uk)
  • 脑膜炎 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
skos:closeMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Meningitis (en)
is dbo:deathCause of
is dbo:differentialDiagnosis of
is dbo:disease of
is dbo:knownFor of
is dbo:medicalCause of
is dbo:symptom of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:complications of
is dbp:content of
is dbp:deathCause of
is dbp:differential of
is dbp:diseases of
is dbp:focus of
is dbp:knownFor of
is gold:hypernym of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License