About: Mass society

An Entity of Type: Thing, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Mass society is any society of the modern era that possesses a mass culture and large-scale, impersonal, social institutions. A mass society is a "society in which prosperity and bureaucracy have weakened traditional social ties". Descriptions of society as a "mass" took form in the 19th century, referring to the leveling tendencies in the period of the Industrial Revolution that undermined traditional and aristocratic values.

Property Value
dbo:abstract
  • Masa-gizartea gizarte mota bat da. Mendebaleko gizartean izan den aldaketa handienetako bat XIX. mendearen bukaeran eta XX. mendearen hasieran gertatu zen. 1870. urte inguruan masen aldia hasi zen. Aldi hartako ezaugarri nagusiak hauek izan ziren: hazkunde demografiko handia (hirietan batez ere, jende asko eta asko herrietatik hirietara joan baitzen bizitzera), masak bizitza sozialean eta politikoan parte hartzen hasi ziren, eta gizarte eta ekonomia egituren artean desberdintasun handiak zeuden. Hamarraldi horietan errotik aldatu ziren gizarte egiturak, erregimen politikoak, sinismenak, eguneroko bizitza eta baita lan egiteko eta astialdia igarotzeko moduak ere. XIX. mendearen bukaerako gizarteak hamarraldi gutxi batzuetan argi elektrikoa, telefonoa, automobila, hegazkinak, trenak, biltegi handiak, zinema eta herri aldizkariak nola sortzen eta zabaltzen ziren ikusi ahal izan zuen. Jendearengan mundu berri bat zetorrenaren sentipena sortu zen; mundu berri hura kontsumo ondasunez eta bizitza maila hobetzeko aukeraz beteta zegoen. Biztanleak gero eta gehiago ibiltzen ziren batetik bestera, eta horrek pentsamoldeak sekulartzea ekarri zuen ondorioz. Ordu arteko gizarteari eusten zioten taldeekiko loturak desagertu zirenean, gizartean aldaketak eragiteko aukera berriak sortu ziren. Berrikuntzen artean aipatzekoa da Lehen Mundu Gerran feminismoak izan zuen indarra. Gizonezkoak gerrara joan zirenean, emakumeak haien lanpostuetan hasi ziren lanean; hala, emakumeek lan merkatuan sartzeko aukera izan zuten, eta poliki-poliki emakumeen bizimodua ere aldatu egin zen. Hala eta guztiz ere, garapen aldi hartan alderdi ilunak ere izan ziren, eta arazo berriak sortu ziren gizartean. (eu)
  • El concepto de masa aparece a raíz de la Revolución francesa, y de la consiguiente consciencia que adquirieron los ciudadanos de los privilegios que tenía el clero y la nobleza: se consideraba como parte de la masa, pues, a cualquiera que no formara parte de los estamentos políticos, sociales y económicos tradicionales de la época. En la teoría política, el término se usaba para expresar la preocupación de estas mismas élites por el cambio dramático que se había producido desde la Revolución: en 1789, la Asamblea Nacional de Francia aprobó la Declaración de los Derechos del Hombre y del Ciudadano. En este documento, entre otras cosas, se abolía el feudalismo, los diezmos y los privilegios señoriales, y se reconocía la igualdad para ocupar cargos públicos y hacer frente a impuestos y penas. En conclusión, los derechos hasta entonces exclusivos de la élite social se vieron reducidos. La visión pesimista de las altas clases sociales hacia la nueva situación se expresaba en expresiones como «tiranía de la mayoría» u «oclocracia» (‘gobierno de la muchedumbre’). Posteriormente, durante el siglo XIX, también se utilizaba el término de​sociedad de masas para describir al conjunto de la sociedad, con motivo de las tendencias igualitaristas del período de la Revolución industrial, que socavaban los valores de axiología tradicionales del Antiguo Régimen o sociedad preindustrial. Más ampliamente, el término puede aplicarse a cualquier sociedad dominada por la cultura de masas, los medios de comunicación de masas, la sociedad de consumo de masas y las instituciones impersonales de gran escala. (es)
  • Société de masse est une expression forgée dans les années 1950 par des sociologues (essentiellement américains) pour qualifier le monde contemporain depuis l'apparition de l'industrialisation, à la fin du XVIIIe siècle. Plus largement, elle renvoie aux idées de culture de masse et de médias de masse. Dans les années 1970, elle tend à s'effacer au profit des expressions « société de consommation » et « société post-industrielle ». (fr)
  • Mass society is any society of the modern era that possesses a mass culture and large-scale, impersonal, social institutions. A mass society is a "society in which prosperity and bureaucracy have weakened traditional social ties". Descriptions of society as a "mass" took form in the 19th century, referring to the leveling tendencies in the period of the Industrial Revolution that undermined traditional and aristocratic values. In the work of early 19th century political theorists such as Alexis de Tocqueville, the term was used in discussions of helpful concerns about a shift in the body politic of the Western world pronounced since the French Revolution. Such elite concerns centered in large part on the "tyranny of the majority", or mob rule. In the late 19th century, in the work of Émile Durkheim, the term was associated with society as a mass of undifferentiated, atomistic individuals. In 20th century neo-Marxist accounts, such as those of the Frankfurt School, mass society was linked to a society of alienated individuals held together by a culture industry that served the interests of capitalism. Conservative accounts in the 20th century critiqued mass society from a different perspective. José Ortega y Gasset, for instance, lamented the decline of high culture in mass society. (en)
  • 大衆社会(たいしゅうしゃかい)とは社会の形態を表す言葉であり、大衆の持っている特性が顕著に現れている社会。歴史上で見れば、大衆社会とは文明社会が社会主義などといった脅威に直面するということで顕著に現れている。例えばイタリアのムッソリーニ政権やドイツのヒトラー政権など。このような政治家が台頭する現象は、理想と思われる時代ではなく社会主義などといった脅威が存在する社会においてよく起こる傾向がある。大衆は自身の小さな幸福の追求や保身をしたり、独裁者の宣伝に踊らされたり付和雷同する事が多くなる。こうした社会不安を背景に、ファシズム、ポピュリズムを推進するようになるのである。 (ja)
  • Społeczeństwo masowe – typ współczesnego społeczeństwa biernych odbiorców kultury masowej. Powstaje jako skutek oddziaływania procesów związanych z industrializacją i urbanizacją. Następuje dezintegracja tradycyjnych struktur społecznych wraz z ich wartościami, normami i kontrolą społeczną, zmiana stylu pracy na zmechanizowaną. Społeczeństwo masowe jest zatomizowane. (pl)
  • Sociedade de massa é qualquer sociedade da era moderna que possui uma cultura de massa e instituições sociais impessoais em grande escala. Uma sociedade de massas é uma "sociedade em que a prosperidade e a burocracia enfraqueceram os laços sociais tradicionais". (pt)
  • 大众社会(群众社会)是拥有和大规模的、非人格的社会制度的现代社会。大众社会是一个“发达的官僚制削弱了传统社会关系的社会”。在19世纪,以“大众”作为描述社会的形式,指的是工业革命时期的流行趋势,即对传统的、贵族的价值观的破坏。 在19世纪初政治学家如阿历克西·德·托克维尔的著作中,此术语被用于精英们所关注的自法国大革命后西方世界所宣称的政治实体的转变。这种精英的关切很大程度上集中在“多数人的暴政”,或暴徒统治。 19世纪末期,在爱米尔·涂尔干的著作中,这个词与社会相关联,是一群未分化的、原子式的个体。20世纪的新马克思主义(如法兰克福学派)看来,大众社会是由一群相互疏远的个人被服务于资本主义利益的文化产业相联系而组成的社会。 20世纪的保守主义从不同的角度批评了大众社会。例如,何塞·奧特嘉·伊·加塞特对大众社会中高雅文化的式微表示感慨。 (zh)
  • Массовое общество — теоретическая модель, описывающая социальные преобразования, вызванные модернизацией (прежде всего урбанизацией, развитием СМИ, всеобщим образованием, демократизацией политики и т. п.), которая активно разрабатывалась в 1920—1960-е годы. Особенностью массового общества является разрыв социальных связей, обособленность отдельных индивидов, отсутствии у них индивидуальности, устойчивых и общезначимых нравственных ценностей. Личностный статус человека формируется на уровне социальной группы, общины, ремесленного цеха, аристократического «света», церковного прихода. Но непрерывные вертикальные и горизонтальные перемещения больших групп людей, характерные для индустриального общества, разрушают уровень соседского, профессионального, религиозного общения, общения в «своём круге» и основным уровнем общения становится семья. Человек начинает воспринимать общество как множество других столь же похожих на него индивидов, одевающихся в тех же универсальных магазинах, ездящих в тех же поездах и трамваях, читающих те же газеты, и так же, как он, одиноких. Поэтому потребность в самоутверждении переносится на национально-государственный уровень, на уровень всего общества и политические интересы приобретают личностный, особенно значимый характер. Такое обостренное личное восприятие национальных, государственных потребностей делает любой конфликт (как в государстве, так и в международных отношениях) личным делом миллионов людей и придает ему особо острый, болезненный характер. Это создает для элит неограниченные возможности манипулирования атомизированными массами. Наиболее детально проблема массового общества исследуется в работе Хосе Ортега-и-Гассета «Восстание масс» (1930 год). Он писал, что в отличие от прежних времен, когда массы находились у «задников общественной сцены», сейчас они на авансцене истории, что и вызвало тяжелейший кризис в Западной Европе. Ортега-и-Гассет напоминал, что небывалое увеличение спектра человеческих возможностей, расширение пространственных и временных границ его мира произошло внезапно, за одно поколение. Средний человек, который чувствует себя «как все» и зная, что он посредственность, «имеет нахальство повсюду утверждать и всем навязывать своё право на посредственность». Приобщаясь к благам цивилизации очень быстро, он не только не усваивает культуры прошлого, но и отрицает её. В двадцатом веке хамство стало очень острой проблемой, и этим оно обязано прогрессу. Массы крестьян были вырваны из патриархальных условий, в которых держались патриархальные табу, и оказались урбанизированы. Там, где развитие происходило особенно быстро, в странах центральной Европы, поздно вступивших на путь прогресса и торопившихся догнать и перегнать, рост хамства был особенно грозным. Он поставил под вопрос само существование европейской цивилизации. — Из выступления Г. С. Померанца "О роли нравственного облика личности в жизни исторического коллектива" В 1960-70-е годы Дэниел Белл и Эдвард Шилз попытались преодолеть критическую направленность теорий массового общества, подчеркивая интеграцию масс в систему институтов массового общества, преодоление социальных антагонизмов и создание более социально однородного общества. (ru)
  • Масове суспільство — теоретична модель, що описує соціальні перетворення, викликані модернізацією (насамперед урбанізацією, розвитком засобів масової комунікації та масової культури, загальною освітою, демократизацією політики тощо), яка активно розроблялася в 1920-1960-і роки. Особливістю масового суспільства є розрив соціальних зв'язків, відособленість окремих індивідів, відсутності у них індивідуальності, стійких і загальнозначущих моральних цінностей. Особистісний статус людини формується на рівні соціальної групи, громади, ремісничого цеху, аристократичного «світла», церковного приходу. Але безперервні вертикальні і горизонтальні переміщення великих груп людей, характерні для індустріального суспільства, руйнують рівень сусідського, професійного, релігійного спілкування, спілкування в «своєму колі» і основним рівнем спілкування стає сім'я. Людина починає сприймати суспільство як безліч інших таких же схожих на нього індивідів, що одягаються в тих же універсальних магазинах, що їздять у тих же потягах і трамваях, які читають ті ж газети, і так само, як він, одиноких. Тому потреба в самоствердженні переноситься на національно-державний рівень, на рівень всього суспільства і політичні інтереси набувають особистісний, особливо значимий характер. Таке загострено особисте сприйняття національних, державних потреб робить будь-який конфлікт як у державі, так і в міжнародних відносинах особистою справою мільйонів людей і надає йому особливо гострий, хворобливий характер. Це створює для еліт необмежені можливості атомізованим масами. таким чином пояснює причини революції 1917 р. в Радянському союзі, а також поява фашизму і його прихід до влади в Італії та Німеччини. Найбільш детально проблема масового суспільства досліджується в роботі Х.Ортега-і-Гассета «Бунт мас» (1930 р.). Він писав, що на відміну від колишніх часів, коли маси перебували у «задників громадської сцени», зараз вони на авансцені історії, що і викликало тяжку кризу в Західній Європі. Ортега-і-Гассет нагадував, що небувале збільшення спектра людських можливостей, розширення просторових і часових меж його світу відбулося раптово, за одне покоління. Середня людина, яка відчуває себе «як усі» і знаючи, що він посередність, «має нахабство стверджувати всюди і всім нав'язувати своє право на посередність». Долучаючись до благ цивілізації дуже швидко, він не тільки не засвоює культури минулого, а й заперечує її. В двадцятому столітті хамство стало дуже гострою проблемою, і цим воно зобов'язане прогресу. Маси селян були вирвані з патріархальних умов, в яких трималися патріархальні табу, урбанізовані. Там, де розвиток відбувався особливо швидко, в країнах центральної Європи, які пізно вступили на шлях прогресу і поспішали наздогнати і перегнати, зростання хамства був особливо грізним. Він поставив під питання саме існування європейської цивілізації. — з виступу "О роли нравственного облика личности в жизни исторического коллектива" (uk)
dbo:wikiPageID
  • 403393 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 7110 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1022494043 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Société de masse est une expression forgée dans les années 1950 par des sociologues (essentiellement américains) pour qualifier le monde contemporain depuis l'apparition de l'industrialisation, à la fin du XVIIIe siècle. Plus largement, elle renvoie aux idées de culture de masse et de médias de masse. Dans les années 1970, elle tend à s'effacer au profit des expressions « société de consommation » et « société post-industrielle ». (fr)
  • 大衆社会(たいしゅうしゃかい)とは社会の形態を表す言葉であり、大衆の持っている特性が顕著に現れている社会。歴史上で見れば、大衆社会とは文明社会が社会主義などといった脅威に直面するということで顕著に現れている。例えばイタリアのムッソリーニ政権やドイツのヒトラー政権など。このような政治家が台頭する現象は、理想と思われる時代ではなく社会主義などといった脅威が存在する社会においてよく起こる傾向がある。大衆は自身の小さな幸福の追求や保身をしたり、独裁者の宣伝に踊らされたり付和雷同する事が多くなる。こうした社会不安を背景に、ファシズム、ポピュリズムを推進するようになるのである。 (ja)
  • Społeczeństwo masowe – typ współczesnego społeczeństwa biernych odbiorców kultury masowej. Powstaje jako skutek oddziaływania procesów związanych z industrializacją i urbanizacją. Następuje dezintegracja tradycyjnych struktur społecznych wraz z ich wartościami, normami i kontrolą społeczną, zmiana stylu pracy na zmechanizowaną. Społeczeństwo masowe jest zatomizowane. (pl)
  • Sociedade de massa é qualquer sociedade da era moderna que possui uma cultura de massa e instituições sociais impessoais em grande escala. Uma sociedade de massas é uma "sociedade em que a prosperidade e a burocracia enfraqueceram os laços sociais tradicionais". (pt)
  • 大众社会(群众社会)是拥有和大规模的、非人格的社会制度的现代社会。大众社会是一个“发达的官僚制削弱了传统社会关系的社会”。在19世纪,以“大众”作为描述社会的形式,指的是工业革命时期的流行趋势,即对传统的、贵族的价值观的破坏。 在19世纪初政治学家如阿历克西·德·托克维尔的著作中,此术语被用于精英们所关注的自法国大革命后西方世界所宣称的政治实体的转变。这种精英的关切很大程度上集中在“多数人的暴政”,或暴徒统治。 19世纪末期,在爱米尔·涂尔干的著作中,这个词与社会相关联,是一群未分化的、原子式的个体。20世纪的新马克思主义(如法兰克福学派)看来,大众社会是由一群相互疏远的个人被服务于资本主义利益的文化产业相联系而组成的社会。 20世纪的保守主义从不同的角度批评了大众社会。例如,何塞·奧特嘉·伊·加塞特对大众社会中高雅文化的式微表示感慨。 (zh)
  • El concepto de masa aparece a raíz de la Revolución francesa, y de la consiguiente consciencia que adquirieron los ciudadanos de los privilegios que tenía el clero y la nobleza: se consideraba como parte de la masa, pues, a cualquiera que no formara parte de los estamentos políticos, sociales y económicos tradicionales de la época. En la teoría política, el término se usaba para expresar la preocupación de estas mismas élites por el cambio dramático que se había producido desde la Revolución: en 1789, la Asamblea Nacional de Francia aprobó la Declaración de los Derechos del Hombre y del Ciudadano. En este documento, entre otras cosas, se abolía el feudalismo, los diezmos y los privilegios señoriales, y se reconocía la igualdad para ocupar cargos públicos y hacer frente a impuestos y penas. (es)
  • Masa-gizartea gizarte mota bat da. Mendebaleko gizartean izan den aldaketa handienetako bat XIX. mendearen bukaeran eta XX. mendearen hasieran gertatu zen. 1870. urte inguruan masen aldia hasi zen. Aldi hartako ezaugarri nagusiak hauek izan ziren: hazkunde demografiko handia (hirietan batez ere, jende asko eta asko herrietatik hirietara joan baitzen bizitzera), masak bizitza sozialean eta politikoan parte hartzen hasi ziren, eta gizarte eta ekonomia egituren artean desberdintasun handiak zeuden. Hamarraldi horietan errotik aldatu ziren gizarte egiturak, erregimen politikoak, sinismenak, eguneroko bizitza eta baita lan egiteko eta astialdia igarotzeko moduak ere. XIX. mendearen bukaerako gizarteak hamarraldi gutxi batzuetan argi elektrikoa, telefonoa, automobila, hegazkinak, trenak, biltegi (eu)
  • Mass society is any society of the modern era that possesses a mass culture and large-scale, impersonal, social institutions. A mass society is a "society in which prosperity and bureaucracy have weakened traditional social ties". Descriptions of society as a "mass" took form in the 19th century, referring to the leveling tendencies in the period of the Industrial Revolution that undermined traditional and aristocratic values. (en)
  • Массовое общество — теоретическая модель, описывающая социальные преобразования, вызванные модернизацией (прежде всего урбанизацией, развитием СМИ, всеобщим образованием, демократизацией политики и т. п.), которая активно разрабатывалась в 1920—1960-е годы. — Из выступления Г. С. Померанца "О роли нравственного облика личности в жизни исторического коллектива" (ru)
  • Масове суспільство — теоретична модель, що описує соціальні перетворення, викликані модернізацією (насамперед урбанізацією, розвитком засобів масової комунікації та масової культури, загальною освітою, демократизацією політики тощо), яка активно розроблялася в 1920-1960-і роки. — з виступу "О роли нравственного облика личности в жизни исторического коллектива" (uk)
rdfs:label
  • Mass society (en)
  • Masa-gizarte (eu)
  • Sociedad de masas (es)
  • Société de masse (fr)
  • 大衆社会 (ja)
  • 대중사회 (ko)
  • Społeczeństwo masowe (pl)
  • Sociedade de massa (pt)
  • Массовое общество (ru)
  • Масове суспільство (uk)
  • 群众社会 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:mainInterest of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:discipline of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License