| dbo:abstract
|
- Die Aussetzung ist der Straftatbestand, einen Menschen in eine hilflose Lage zu versetzen oder ihn pflichtwidrig in einer solchen im Stich zu lassen und ihn hierdurch in die Gefahr des Todes oder einer schweren Gesundheitsschädigung zu bringen.Im Strafrecht Deutschlands ist die Aussetzung im 16. Abschnitt des Besonderen Teils des Strafgesetzbuchs (StGB) in § 221 geregelt.Der Tatbestand bezweckt den Schutz von Leib und Leben Hilfsbedürftiger vor Gefährdungen.Die Aussetzung zählt zu den konkreten Gefährdungsdelikten. Für die Aussetzung kann eine Freiheitsstrafe von drei Monaten bis zu zehn Jahren verhängt werden. Bei einer Aussetzung Neugeborener spricht man auch von Kindesweglegung. (de)
- Marooning is the intentional act of abandoning someone in an uninhabited area, such as a desert island, or more generally (usually in passive voice) to be marooned is to be in a place from which one cannot escape. The word is attested in 1699, and is derived from the term maroon, a word for a fugitive slave, which could be a corruption of Spanish cimarrón (rendered as "symeron" in 16th–17th century English), meaning a household animal (or slave) who has "run wild". The practice was a penalty for crewmen, or for captains at the hands of a crew in cases of mutiny. Generally, a marooned man was set on a deserted island, often no more than a sand bar at low tide. He would be given some food, a container of water, and a loaded pistol so he could die by suicide if he desired. The outcome of marooning was usually fatal, but William Greenaway and some men loyal to him survived being marooned, as did pirate captain Edward England. The chief practitioners of marooning were 17th and 18th century pirates, to such a degree that they were frequently referred to as "marooners". The pirate articles of captains Bartholomew Roberts and John Phillips specify marooning as a punishment for cheating one's fellow pirates or other offences. In this context, to be marooned is euphemistically to be "made governor of an island". During the late-18th century in the US South, "marooning" took on a humorous additional meaning describing an extended camping-out picnic over a period of several days. (en)
- Le maronnage désigne l'acte d'abandonner quelqu'un dans un endroit inhabité, tel une île déserte ou un banc de sable. Le terme est apparu autour de l'année 1709 et est un dérivé du mot maroon, un mot désignant un esclave fugitif. (fr)
- 置き去り刑（おきざりけい、Maroon）は、対象者を無人島などに置き去りにする（追放する）刑罰である。近世以前の船乗りの間で、船内秩序の維持のために用いられた刑罰であり、特に海賊が用いたことで知られている。孤島置き去り刑、無人島置き去り刑、島流し刑などとも訳される。 "Maroon" という単語は、1709年頃に最初の使用例が見られ、元は逃亡した奴隷を意味し、その語源は逃亡した家畜（または奴隷）を意味するスペイン語に由来する。 (ja)
- Маронинг (англ. Marooning) — преднамеренное оставление кого-то в отдаленном районе, например, на необитаемом острове. Слово впервые появляется в письменной форме в начале XVIII в. и является производным от термина марон, беглый раб, который, в свою очередь, может являться искажением исп. cimarrón, означающим домашнее животное (или раба), ставшего «диким». В прошлые века высаживание на необитаемый остров было наказанием для членов экипажа (или, в случае мятежа, для капитана). Человека высаживали на необитаемом острове, иногда просто на отмели во время отлива. Ему давали немного еды, емкость с водой, и заряженный пистолет, чтобы он при желании мог совершить самоубийство. Обычно это заканчивалось смертью высаженного, но были и случаи выживания, например, Уильям Гринуэй и несколько верных ему людей, или капитан пиратского судна Эдвард Инглэнд. Основными практикантами маронинга являлись пираты XVII—XVIII вв., до такой степени, что их часто называют «маронерами». В пиратском кодексе капитанов Бартоломью Робертса и Джона Филлипса маронство указывается в качестве наказания за обман товарищей или другие преступления. Эвфемизмом для этого наказания было «стать губернатором острова». В конце XVIII в. на американском юге слово «маронинг» приобрело дополнительный юмористический смысл, означая длительный несколькодневный пикник (по данным Oxford English Dictionary). В результате Утрехтского мира в 1714 году остров Сомбреро перешел в руки англичан. 13 декабря 1807 г. капитан Варвик Лэйк шлюпа «Рекрут» высадил там завербованного моряка Роберта Джеффри. Как оказалось, Джеффри выжил. Его спасло проходящее мимо американское судно, шхуна «Адамс». Военно-полевой суд уволил Лэйка из Королевского флота. (ru)
- Maronering var en vanlig bestraffning under sjöröveriets guldålder (ca 1650-1730). Den innebar att den dödsdömde strandsattes på en helt öde ö, ofta med en pistol laddad med en enda kula. Maronering är en vanlig symbol för sjöröveri, och den har en nästan lika temarelaterande form som att Gå på plankan. Många sjömän blev maronerade, speciellt i den karibiska övärlden, där pirater förekom överallt under 1600-1700-talen. En av de mest kända maronerade piratkaptenerna var sjörövaren Edward England. (sv)
- Марунінг (англ. Marooning) — навмисне залишення когось у віддаленому районі, наприклад, на безлюдному острові. Слово вперше з'являється в письмовій формі на початку XVIII ст. і є похідним від терміна марон, побіжний раб, який, у свою чергу, може бути спотворенням ісп. cimarrón , що означає домашню тварину (або раба), що став «диким». У минулі століття висаджування на безлюдний острів було покаранням для членів екіпажу (або, у разі заколоту, для капітана). Людину висаджували на безлюдному острові, іноді просто на мілині під час відпливу. Йому давали трохи їжі, ємність з водою, і заряджений пістолет, щоб він при бажанні міг скоїти самогубство. Зазвичай це закінчувалося смертю висадженого, але були й випадки виживання, наприклад, Вільям Грінуей і кілька вірних йому людей, чи капітан піратського судна Едвард Інгленд. Основними практикантами марунінга були пірати XVII—XVIII ст., до такої міри, що їх часто називають «марунерами». У піратському кодексі капітанів Бартолом'ю Робертса та марунінг вказується як покарання за обман товаришів або інші злочини. Евфемізмом для цього покарання було «стати губернатором острова». У кінці XVII ст. на американському півдні, слово «марунінг» придбало додатковий гумористичний сенс, означаючи тривалий кількаденний пікнік (за даними Oxford English Dictionary ). У результаті Утрехтського миру в 1714 році острів Сомбреро перейшов у руки англійців. 13 грудня 1807 Капітан Варвік Лейк шлюпа «Рекрут» висадив там завербованого моряка Роберта Джеффрі. Як виявилося, Джеффрі вижив. Його врятувало проходяче повз американське судно, шхуна «Адамс». Військово-польовий суд звільнив Лейка з Королівського флоту. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Le maronnage désigne l'acte d'abandonner quelqu'un dans un endroit inhabité, tel une île déserte ou un banc de sable. Le terme est apparu autour de l'année 1709 et est un dérivé du mot maroon, un mot désignant un esclave fugitif. (fr)
- 置き去り刑（おきざりけい、Maroon）は、対象者を無人島などに置き去りにする（追放する）刑罰である。近世以前の船乗りの間で、船内秩序の維持のために用いられた刑罰であり、特に海賊が用いたことで知られている。孤島置き去り刑、無人島置き去り刑、島流し刑などとも訳される。 "Maroon" という単語は、1709年頃に最初の使用例が見られ、元は逃亡した奴隷を意味し、その語源は逃亡した家畜（または奴隷）を意味するスペイン語に由来する。 (ja)
- Maronering var en vanlig bestraffning under sjöröveriets guldålder (ca 1650-1730). Den innebar att den dödsdömde strandsattes på en helt öde ö, ofta med en pistol laddad med en enda kula. Maronering är en vanlig symbol för sjöröveri, och den har en nästan lika temarelaterande form som att Gå på plankan. Många sjömän blev maronerade, speciellt i den karibiska övärlden, där pirater förekom överallt under 1600-1700-talen. En av de mest kända maronerade piratkaptenerna var sjörövaren Edward England. (sv)
- Die Aussetzung ist der Straftatbestand, einen Menschen in eine hilflose Lage zu versetzen oder ihn pflichtwidrig in einer solchen im Stich zu lassen und ihn hierdurch in die Gefahr des Todes oder einer schweren Gesundheitsschädigung zu bringen.Im Strafrecht Deutschlands ist die Aussetzung im 16. Abschnitt des Besonderen Teils des Strafgesetzbuchs (StGB) in § 221 geregelt.Der Tatbestand bezweckt den Schutz von Leib und Leben Hilfsbedürftiger vor Gefährdungen.Die Aussetzung zählt zu den konkreten Gefährdungsdelikten. Bei einer Aussetzung Neugeborener spricht man auch von Kindesweglegung. (de)
- Marooning is the intentional act of abandoning someone in an uninhabited area, such as a desert island, or more generally (usually in passive voice) to be marooned is to be in a place from which one cannot escape. The word is attested in 1699, and is derived from the term maroon, a word for a fugitive slave, which could be a corruption of Spanish cimarrón (rendered as "symeron" in 16th–17th century English), meaning a household animal (or slave) who has "run wild". (en)
- Марунінг (англ. Marooning) — навмисне залишення когось у віддаленому районі, наприклад, на безлюдному острові. Слово вперше з'являється в письмовій формі на початку XVIII ст. і є похідним від терміна марон, побіжний раб, який, у свою чергу, може бути спотворенням ісп. cimarrón , що означає домашню тварину (або раба), що став «диким». У кінці XVII ст. на американському півдні, слово «марунінг» придбало додатковий гумористичний сенс, означаючи тривалий кількаденний пікнік (за даними Oxford English Dictionary ). (uk)
- Маронинг (англ. Marooning) — преднамеренное оставление кого-то в отдаленном районе, например, на необитаемом острове. Слово впервые появляется в письменной форме в начале XVIII в. и является производным от термина марон, беглый раб, который, в свою очередь, может являться искажением исп. cimarrón, означающим домашнее животное (или раба), ставшего «диким». В конце XVIII в. на американском юге слово «маронинг» приобрело дополнительный юмористический смысл, означая длительный несколькодневный пикник (по данным Oxford English Dictionary). (ru)
|
.jpg?width=300)
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}