In electromagnetism, the magnetic susceptibility (Latin: susceptibilis, "receptive"; denoted χ) is a measure of how much a material will become magnetized in an applied magnetic field. It is the ratio of magnetization M (magnetic moment per unit volume) to the applied magnetizing field intensity H. This allows a simple classification, into two categories, of most materials' responses to an applied magnetic field: an alignment with the magnetic field, χ > 0, called paramagnetism, or an alignment against the field, χ < 0, called diamagnetism.

Property Value
dbo:abstract
  • القابلية المغناطيسية في الفيزياء (بالإنجليزية:magnetic susceptibility) هي خاصية مدى تمغنط المادة في حال أن يطبق عليها مجال مغناطيسي خارجي، وهي كمية ليست لها وحدة قياس وتمثل رياضيا نسبة التمغنط إلى المجال المغناطيسي. ويقابل القابلية المغناطيسية في الكهربائية القابلية الكهربائية. يزداد مقدار مغنطة المادة كلما زادت درجة قابليتها المغناطيسية فالمغناطيس القوي يجب أن يكون له قابلية مغناطيسية كبيرة. حيث: M هي كمية مغنطة المادة أمبير لكل مترH هي شدة المجال المغناطيسي أمبير لكل متر. (ar)
  • En electromagnetisme i en disciplines aplicades com l'enginyeria elèctrica, la susceptibilitat magnètica és la mesura del grau de magnetització d'un material en resposta a un camp magnètic. El volum de susceptibilitat magnètica, que es representa amb el símbol (sovint simplement , i de vegades per diferenciar-la de la susceptibilitat elèctrica) es defineix a partir de la relació en què M és la magnetització del material (el moment dipolar magnètic per unitat de volum), mesurada en amperes per metre, iH és el camp magnètic aplicat, també mesurat en amperes per metre. Si χ és positiva, el material rep el nom de paramagnètic i el camp magnètic es reforça amb la presència del material. Si χ és negativa, el material s'anomena diamagnètic, i el camp magnètic s'afebleix en presència del material. Un cas diferent és el dels materials ferromagnètics, en aquest cas la susceptibilitat magnètica no és lineal. La resposta depèn de l'estat de la mostra i pot anar en direcció diferent de la del camp aplicat. Per tal de reflectir millor aquesta situació, la susceptibilitat s'escriu en forma de tensor, obtingut a partir de la derivada de la magnetització respecte al camp magnètic extern: Aquesta susceptibilitat diferencial descriu els materials ferromagnètics. La inducció magnètica B està relacionada amb H segons on μ0 és la permeabilitat del buit (vegeu Llista de constants físiques), i és la permeabilitat relativa del material. La susceptibilitat magnètica i la permeabilitat magnètica (μ) són relacionades segons la següent fórmula: (ca)
  • Magnetická susceptibilita je fyzikální veličina, která popisuje chování materiálu ve vnějším magnetickém poli. (cs)
  • Στον ηλεκτρομαγνητισμό η μαγνητική επιδεκτικότητα είναι ένα μέτρο των μαγνητικών ιδιοτήτων ενός υλικού. Η επιδεκτικότητα δείχνει αν ένα υλικό έλκεται ή απωθείται από ένα μαγνητικό πεδίο, που με τη σειρά του έχει επιπτώσεις σε πρακτικές εφαρμογές. Οι ποσοτικές μετρήσεις της μαγνητικής επιδεκτικότητας παρέχουν επίσης ιδέες για τη δομή ενός υλικού, δίνοντας εικόνες για τους δεσμούς και τα ενεργειακά επίπεδα. (el)
  • In electromagnetism, the magnetic susceptibility (Latin: susceptibilis, "receptive"; denoted χ) is a measure of how much a material will become magnetized in an applied magnetic field. It is the ratio of magnetization M (magnetic moment per unit volume) to the applied magnetizing field intensity H. This allows a simple classification, into two categories, of most materials' responses to an applied magnetic field: an alignment with the magnetic field, χ > 0, called paramagnetism, or an alignment against the field, χ < 0, called diamagnetism. Magnetic susceptibility indicates whether a material is attracted into or repelled out of a magnetic field. Paramagnetic materials align with the applied field and are attracted to regions of greater magnetic field. Diamagnetic materials are anti-aligned and are pushed away, toward regions of lower magnetic fields. On top of the applied field, the magnetization of the material adds its own magnetic field, causing the field lines to concentrate in paramagnetism, or be excluded in diamagnetism. Quantitative measures of the magnetic susceptibility also provide insights into the structure of materials, providing insight into bonding and energy levels. Furthermore, it is widely used in geology for paleomagnetic studies and structural geology. The magnetizability of materials comes from the atomic-level magnetic properties of the particles of which they are made. Usually, this is dominated by the magnetic moments of electrons. Electrons are present in all materials, but without any external magnetic field, the magnetic moments of the electrons are usually either paired up or random so that the overall magnetism is zero (the exception to this usual case is ferromagnetism). The fundamental reasons why the magnetic moments of the electrons line up or do not are very complex and cannot be explained by classical physics (see Bohr–van Leeuwen theorem). However, a useful simplification is to measure the magnetic susceptibility of a material and apply the macroscopic form of Maxwell's equations. This allows classical physics to make useful predictions while avoiding the underlying quantum mechanical details. (en)
  • Die magnetische Suszeptibilität (v. lat. susceptibilitas „Übernahmefähigkeit“) ist eine einheitenlose physikalische Größe, die die Magnetisierbarkeit von Materie in einem externen Magnetfeld angibt. Im einfachsten Fall ist sie eine für den jeweiligen Stoff charakteristische Proportionalitätskonstante, nämlich das Verhältnis der Magnetisierung zur magnetischen Feldstärke. In anderen Fällen kann sie von verschiedenen Größen abhängen, z. B. vom Ort, von den Frequenzen des Magnetfeldes und von der vorhergehenden Magnetisierung. Ihre möglichen Werte reichen von −1 bis nahezu unendlich, wobei negative Werte eine Magnetisierung entgegen dem äußeren Magnetfeld bedeuten (Diamagnetismus). Die magnetische Suszeptibilität ist eng mit der magnetischen Permeabilität verwandt. Der vergleichbare Zusammenhang zwischen Polarisierung und elektrischem Feld wird durch die (di)elektrische Suszeptibilität beschrieben. (de)
  • En electromagnetismo, se denomina susceptibilidad magnética (del lat. susceptibilis, "receptivo") a una constante de proporcionalidad adimensional que indica el grado de sensibilidad a la magnetización de un material influenciado por un campo magnético. Un parámetro al que está directamente relacionado es al de la permeabilidad, la cual expresa la magnetización total por unidad de volumen. (es)
  • Cóimheas na maighnéadaíochta, M, is na déine maighnéadaí, H. Úsáidtear an tsiombail κ don íonuimhir seo. Is tomhas í ar conas a bhraitheann réimse maighnéadach in ábhar ar réimse seachtrach a tharlaíonn de bharr an tsrutha i gcorna leictreach maighnéadaithe. Gaol ag an gcainníocht seo le tréscaoilteacht mhaighnéadach an ábhair, agus is tairiseach í ach amháin in ábhair fhearómaighéadacha. (ga)
  • Suseptibilitas magnetik (Latin: susceptibilis, “reseptif”; disebut pula kerentanan magnetik atau kepekaan magnetik; disimbolkan dengan χ) merupakan tingkat kemagnetan suatu benda untuk termagnetisasi, yang pada umumnya erat kaitannya dengan kandungan mineral dan oksida besi. Semakin besar kandungan mineral magnetit di dalam batuan, akan semakin besar harga suseptibilitasnya. Sifat kemagnetan ini cenderung dipengaruhi oleh keadaan suhu, dimana semakin besar suhu, maka nilai suseptibilitasnya pun akan semakin berkurang atau semakin lemah. Sifat kemagnetan tiap batuan yang khas melandasi digunakannya metode magnetik untuk kegiatan eksplorasi maupun kepentingan geodinamika. Metode ini sangat cocok untuk pendugaan bawah permukaan maupun mengetahui potensi mineral mineral ekonomis di bawah permukaan tanah. (in)
  • In fisica, la suscettività magnetica di un materiale è una costante di proporzionalità adimensionale che quantifica il grado di polarizzazione magnetica (magnetizzazione) del materiale in seguito all'applicazione di un campo magnetico. (it)
  • La susceptibilité magnétique (notée χm et de grandeur adimensionnelle) est la faculté d'un matériau à s'aimanter sous l'action d'une excitation magnétique. La réaction est de deux types : aimantation du matériau s'accompagnant de l'apparition d'une force mécanique. (fr)
  • 磁化率(じかりつ、英語:magnetic susceptibility)とは、磁気分極の起こりやすさを示す物性値である。帯磁率、磁気感受率などとも言う。 (ja)
  • 자화율(磁化率、magnetic susceptibility)이란、의 정도를 나타내는 물성값이다. 자기 감수율, 자기화율이라고 하기도 한다. (ko)
  • De magnetische susceptibiliteit is de mate waarin een materiaal magnetisch wordt, oftewel de mate van magnetisatie als gevolg van blootstelling aan een magnetisch veld. Gewoonlijk gebruikt men de dimensieloze magnetische susceptibiliteit (χ) die gedefinieerd is als: waarbij M de magnetisatie is van het materiaal (het magnetische dipoolmoment per volume-eenheid) gemeten in ampère per meter, en waarbij H de magnetische veldsterkte is, eveneens in ampère per meter. De magnetische fluxdichtheid B is gerelateerd aan H via de relatie: waarbij μ0 de magnetische veldconstante is en de relatieve permeabiliteit van het materiaal is. Merk op dat dit de definitie is volgens het SI-stelsel. In oude tabellen wordt de magnetische susceptibiliteit echter nog gegeven in het cgs-systeem dat uitgaat van een andere definitie van μ0. De cgs-waarde van de susceptibiliteit moet met 4π vermenigvuldigd worden om de SI-waarde te verkrijgen. Als χ positief is dan is de relatieve permeabiliteit groter dan 1 en wordt het materiaal para-, ferri- of ferromagnetisch genoemd. In dat geval wordt het magnetisch veld versterkt bij de aanwezigheid van het materiaal. Andersom, als χ negatief is, dan is de relatieve permeabiliteit kleiner dan 1 en dan is het materiaal diamagnetisch of antiferromagnetisch. Ten gevolge hiervan wordt het magnetisch veld verzwakt bij aanwezigheid van het materiaal. De magnetische susceptibiliteit is de relatieve magnetische permeabiliteit min één. (nl)
  • Podatność magnetyczna – współczynnik proporcjonalności w równaniu określającym wielkość namagnesowania jako funkcję natężenia pola magnetycznego: gdzie: M – namagnesowanie (moment magnetyczny jednostki objętości substancji),χ – objętościowa podatność magnetyczna,H – natężenie pola magnetycznego. Podatność magnetyczna jest w systemie SI wielkością bezwymiarową. W zależności od właściwości substancji jej podatność magnetyczna zmienia się dość zasadniczo. Gdy: * χ < 0 – substancja jest diamagnetykiem, co oznacza że pole magnetyczne jest "wypychane" z takiego ciała (maleje gęstość strumienia pola magnetycznego w porównaniu z próżnią), * χ = 0 – brak podatności, np. dla próżni, * χ > 0 – substancja jest paramagnetykiem, co oznacza że pole magnetyczne jest "wciągane" do takiego ciała (rośnie gęstość strumienia pola magnetycznego w porównaniu z próżnią), * χ >> 0 – substancja jest ferromagnetykiem. Pomimo obowiązującego układu jednostek SI, w literaturze przy zagadnieniach zajmujących się podatnością magnetyczną, nadal często stosuje się stary układ CGS. W rozpatrywanych zagadnieniach wygodne jest stosowanie pojęć podatności określonej ilości materii. Może to być: * objętościowa podatność magnetyczna – podatność przypadająca na jednostkową objętość materii; w układzie CGS jest wielkością bezwymiarową; * molowa podatność magnetyczna, : gdzie: Vm – objętość molowa. * podatność magnetyczna molowa pierwiastka, która jest jednym z częściej spotykanych; jest to podatność magnetyczną materiału, w przeliczeniu na ilość moli wybranego pierwiastka w jednym molu substancji. Zwykle przeliczenie jest na atomy pierwiastków od których pochodzi magnetyzm. Jednostką podatności w układzie CGS wówczas będzie:gdzie molX będzie oznaczało mol atomów pierwiastka X. (pl)
  • Em electromagnetismo a susceptibilidade magnética (designada por ) mensura a capacidade que tem um material em magnetizar-se sob a ação de uma estimulação magnética - de um campo magnetizante - ao qual este é submetido. (pt)
  • Магнитная восприимчивость — физическая величина, характеризующая связь между магнитным моментом (намагниченностью) вещества и магнитным полем в этом веществе. (ru)
  • Magnetisk susceptibilitet, vanligtvis betecknad med den grekiska bokstaven χ, är en materialegenskap som beskriver hur magnetiskt ett material blir i externa magnetfält. Denna dimensionslösa storhet kan definieras genom där M är ämnets magnetisering och H är den magnetiska fältstyrkan, båda i SI-enheten ampere per meter. Materialegenskapen är endast definierad för material där magnetiseringen är proportionell mot det externa fältet. De flesta material är diamagnetiska och där gäller att χ < 0, ofta av storleksordning -10-6. Vid paramagnetism är susceptibiliteten positiv. (sv)
  • 在電磁學中,磁化率(英語:magnetic susceptibility)是表徵物質在外磁場中被磁化程度的物理量。 (zh)
  • Магнітна сприйнятливість (найчастіше позначається ) — фізична величина, що характеризує здатність речовини намагнічуватись під дією зовнішнього магнітного поля: де — вектор напруженості магнітного поля; — вектор намагніченості середовища. (Наведена формула справедлива лише у випадку статичного (постійнго у часі) магітного поля у середовищах, що не мають властивості магнітного гістерезису). У залежності від значення магнітної сприйнятливості речовини класифікуються так: При — речовина є діамагнетиком: При — речовина є парамагнетиком: При — речовина є феромагнетиком. Магнітна сприйнятливість пов'язана з магнітною проникністю : (Система СІ). В анізотропних середовищах магнітна сприйнятливість є тензорною величиною, внаслідок чого вектори напруженості магнітного поля та намагніченості середовища можуть бути неколінеарними. У випадку феромагнетиків магнітна сприйнятливість велика, але визначена неоднозначно, бо залежить від передісторії намагнічення зразка. Розрiзняють питому магнiтну сприйнятливiсть (вiднесену до 1 г) та молярну (вiднесену до 1 моль). У парамагнетиків та дiамагнетикiв вона є малою, до того ж у дiамагнетикiв вiд'ємною, у феромагнетикiв може бути великою. У парамагнетиків, що мають частинки з неспареними електронами (радикали) буде тим більшою, чим більшим є вміст таких частинок. Об'ємна магнітна сприйнятливість κ дорівнює відношенню намагніченості тіла J до напруженості магнітного поля Н, у якому знаходиться це тіло: κ = J /Н. Питома магнітна сприйнятливість χ — об'ємна магнітна сприйнятливість одиниці маси тіла: χ = κ / δ , де δ — густина тіла, кг/м3. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 187360 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 26571 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 983649557 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • القابلية المغناطيسية في الفيزياء (بالإنجليزية:magnetic susceptibility) هي خاصية مدى تمغنط المادة في حال أن يطبق عليها مجال مغناطيسي خارجي، وهي كمية ليست لها وحدة قياس وتمثل رياضيا نسبة التمغنط إلى المجال المغناطيسي. ويقابل القابلية المغناطيسية في الكهربائية القابلية الكهربائية. يزداد مقدار مغنطة المادة كلما زادت درجة قابليتها المغناطيسية فالمغناطيس القوي يجب أن يكون له قابلية مغناطيسية كبيرة. حيث: M هي كمية مغنطة المادة أمبير لكل مترH هي شدة المجال المغناطيسي أمبير لكل متر. (ar)
  • Magnetická susceptibilita je fyzikální veličina, která popisuje chování materiálu ve vnějším magnetickém poli. (cs)
  • Στον ηλεκτρομαγνητισμό η μαγνητική επιδεκτικότητα είναι ένα μέτρο των μαγνητικών ιδιοτήτων ενός υλικού. Η επιδεκτικότητα δείχνει αν ένα υλικό έλκεται ή απωθείται από ένα μαγνητικό πεδίο, που με τη σειρά του έχει επιπτώσεις σε πρακτικές εφαρμογές. Οι ποσοτικές μετρήσεις της μαγνητικής επιδεκτικότητας παρέχουν επίσης ιδέες για τη δομή ενός υλικού, δίνοντας εικόνες για τους δεσμούς και τα ενεργειακά επίπεδα. (el)
  • En electromagnetismo, se denomina susceptibilidad magnética (del lat. susceptibilis, "receptivo") a una constante de proporcionalidad adimensional que indica el grado de sensibilidad a la magnetización de un material influenciado por un campo magnético. Un parámetro al que está directamente relacionado es al de la permeabilidad, la cual expresa la magnetización total por unidad de volumen. (es)
  • Cóimheas na maighnéadaíochta, M, is na déine maighnéadaí, H. Úsáidtear an tsiombail κ don íonuimhir seo. Is tomhas í ar conas a bhraitheann réimse maighnéadach in ábhar ar réimse seachtrach a tharlaíonn de bharr an tsrutha i gcorna leictreach maighnéadaithe. Gaol ag an gcainníocht seo le tréscaoilteacht mhaighnéadach an ábhair, agus is tairiseach í ach amháin in ábhair fhearómaighéadacha. (ga)
  • In fisica, la suscettività magnetica di un materiale è una costante di proporzionalità adimensionale che quantifica il grado di polarizzazione magnetica (magnetizzazione) del materiale in seguito all'applicazione di un campo magnetico. (it)
  • La susceptibilité magnétique (notée χm et de grandeur adimensionnelle) est la faculté d'un matériau à s'aimanter sous l'action d'une excitation magnétique. La réaction est de deux types : aimantation du matériau s'accompagnant de l'apparition d'une force mécanique. (fr)
  • 磁化率(じかりつ、英語:magnetic susceptibility)とは、磁気分極の起こりやすさを示す物性値である。帯磁率、磁気感受率などとも言う。 (ja)
  • 자화율(磁化率、magnetic susceptibility)이란、의 정도를 나타내는 물성값이다. 자기 감수율, 자기화율이라고 하기도 한다. (ko)
  • Em electromagnetismo a susceptibilidade magnética (designada por ) mensura a capacidade que tem um material em magnetizar-se sob a ação de uma estimulação magnética - de um campo magnetizante - ao qual este é submetido. (pt)
  • Магнитная восприимчивость — физическая величина, характеризующая связь между магнитным моментом (намагниченностью) вещества и магнитным полем в этом веществе. (ru)
  • Magnetisk susceptibilitet, vanligtvis betecknad med den grekiska bokstaven χ, är en materialegenskap som beskriver hur magnetiskt ett material blir i externa magnetfält. Denna dimensionslösa storhet kan definieras genom där M är ämnets magnetisering och H är den magnetiska fältstyrkan, båda i SI-enheten ampere per meter. Materialegenskapen är endast definierad för material där magnetiseringen är proportionell mot det externa fältet. De flesta material är diamagnetiska och där gäller att χ < 0, ofta av storleksordning -10-6. Vid paramagnetism är susceptibiliteten positiv. (sv)
  • 在電磁學中,磁化率(英語:magnetic susceptibility)是表徵物質在外磁場中被磁化程度的物理量。 (zh)
  • En electromagnetisme i en disciplines aplicades com l'enginyeria elèctrica, la susceptibilitat magnètica és la mesura del grau de magnetització d'un material en resposta a un camp magnètic. El volum de susceptibilitat magnètica, que es representa amb el símbol (sovint simplement , i de vegades per diferenciar-la de la susceptibilitat elèctrica) es defineix a partir de la relació en què M és la magnetització del material (el moment dipolar magnètic per unitat de volum), mesurada en amperes per metre, iH és el camp magnètic aplicat, també mesurat en amperes per metre. (ca)
  • Die magnetische Suszeptibilität (v. lat. susceptibilitas „Übernahmefähigkeit“) ist eine einheitenlose physikalische Größe, die die Magnetisierbarkeit von Materie in einem externen Magnetfeld angibt. Im einfachsten Fall ist sie eine für den jeweiligen Stoff charakteristische Proportionalitätskonstante, nämlich das Verhältnis der Magnetisierung zur magnetischen Feldstärke. In anderen Fällen kann sie von verschiedenen Größen abhängen, z. B. vom Ort, von den Frequenzen des Magnetfeldes und von der vorhergehenden Magnetisierung. Ihre möglichen Werte reichen von −1 bis nahezu unendlich, wobei negative Werte eine Magnetisierung entgegen dem äußeren Magnetfeld bedeuten (Diamagnetismus). (de)
  • In electromagnetism, the magnetic susceptibility (Latin: susceptibilis, "receptive"; denoted χ) is a measure of how much a material will become magnetized in an applied magnetic field. It is the ratio of magnetization M (magnetic moment per unit volume) to the applied magnetizing field intensity H. This allows a simple classification, into two categories, of most materials' responses to an applied magnetic field: an alignment with the magnetic field, χ > 0, called paramagnetism, or an alignment against the field, χ < 0, called diamagnetism. (en)
  • Suseptibilitas magnetik (Latin: susceptibilis, “reseptif”; disebut pula kerentanan magnetik atau kepekaan magnetik; disimbolkan dengan χ) merupakan tingkat kemagnetan suatu benda untuk termagnetisasi, yang pada umumnya erat kaitannya dengan kandungan mineral dan oksida besi. Semakin besar kandungan mineral magnetit di dalam batuan, akan semakin besar harga suseptibilitasnya. (in)
  • De magnetische susceptibiliteit is de mate waarin een materiaal magnetisch wordt, oftewel de mate van magnetisatie als gevolg van blootstelling aan een magnetisch veld. Gewoonlijk gebruikt men de dimensieloze magnetische susceptibiliteit (χ) die gedefinieerd is als: waarbij M de magnetisatie is van het materiaal (het magnetische dipoolmoment per volume-eenheid) gemeten in ampère per meter, en waarbij H de magnetische veldsterkte is, eveneens in ampère per meter. De magnetische fluxdichtheid B is gerelateerd aan H via de relatie: (nl)
  • Podatność magnetyczna – współczynnik proporcjonalności w równaniu określającym wielkość namagnesowania jako funkcję natężenia pola magnetycznego: gdzie: M – namagnesowanie (moment magnetyczny jednostki objętości substancji),χ – objętościowa podatność magnetyczna,H – natężenie pola magnetycznego. Podatność magnetyczna jest w systemie SI wielkością bezwymiarową. W zależności od właściwości substancji jej podatność magnetyczna zmienia się dość zasadniczo. Gdy: gdzie: (pl)
  • Магнітна сприйнятливість (найчастіше позначається ) — фізична величина, що характеризує здатність речовини намагнічуватись під дією зовнішнього магнітного поля: де — вектор напруженості магнітного поля; — вектор намагніченості середовища. (Наведена формула справедлива лише у випадку статичного (постійнго у часі) магітного поля у середовищах, що не мають властивості магнітного гістерезису). У залежності від значення магнітної сприйнятливості речовини класифікуються так: При — речовина є діамагнетиком: При — речовина є парамагнетиком: При — речовина є феромагнетиком. (Система СІ). κ = J /Н. (uk)
rdfs:label
  • قابلية مغناطيسية (ar)
  • Susceptibilitat magnètica (ca)
  • Magnetická susceptibilita (cs)
  • Magnetische Suszeptibilität (de)
  • Μαγνητική επιδεκτικότητα (el)
  • Magnetic susceptibility (en)
  • Susceptibilidad magnética (es)
  • Susceptibilité magnétique (fr)
  • So-ghabhálacht mhaighnéadach (ga)
  • Suseptibilitas magnetik (in)
  • 磁化率 (ja)
  • Suscettività magnetica (it)
  • 자화율 (ko)
  • Magnetische susceptibiliteit (nl)
  • Podatność magnetyczna (pl)
  • Susceptibilidade magnética (pt)
  • Магнитная восприимчивость (ru)
  • Magnetisk susceptibilitet (sv)
  • Магнітна сприйнятливість (uk)
  • 磁化率 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:label of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of