| dbo:abstract
|
- El corrent de Lomonóssov (també anomenat Corrent Inferior de Lomonóssov o Corrent Equatorial Inferior) és un corrent profund en l'Oceà Atlàntic. El Corrent de Lomonóssov va ser descobert dins 1959 durant el 5è viatge del vaixell de recerca Mikhaïl Lomonóssov per una expedició del Marine Hydrophysical Institute de l'Acadèmia de Ciències de l'antiga RSS d'Ucraïna, amb seu en Sebastòpol. Els investigadors de bord van fixar quatre estacions de boia que contenien enregistradors gràfics de corrents a 30°W. Un d'ells, que va ser ubicat a la intersecció d'aquest meridià amb l'equador sota la capa prima del Corrent Equatorial Del sud hi va enregistrar el corrent fort cap a l'est. La seva velocitat de flux mitjana era 96 cm per segon i llur velocitat màxima 119 cm per segon. El corrent rebé el nom de Mikhail Lomonosov. El Lomonóssov és un corrent de 200 km d'ample, 150 m de gruix i flueix a l'est. Comença prop de la costa de Brasil a uns 5°N, travessa l'equador i fineix a uns 5°S en el Golf de Guinea. Les seves gammes de velocitat són de 60 a 130 cm per segon, velocitat màxima mesurada a profunditats entre 50 m i 125 m. El cabal del corrent Lomonosov varien de 22.5 a 28.3 Sverdrup. (ca)
- Lomonosov itsaslasterra Ozeano Atlantikoko itsaslaster sakon bat da. Itsaslasterra 1959an aurkitu zen, Mikhail Lomonosov ozeanografia-ikerketetarako itsasontzian lanean ari zen Ukrainako Zientzia Akademiako ikertzaile talde batek buietan erregistratutako datuak aztertu zituenean. Itsaslasterraren izena Mikhail Lomonosov itsasontziaren izenetik dator. Lomonosov itsaslasterra 200 km zabal da, eta 150 m lodi, eta ekialderantz higitzen da. Brasilgo kostatik gertu sortzen da, 5° N latitudearen inguruan; ekuatorea zeharkatzen du, eta gutxi gorabehera 5° S latitudean amaitzen da Gineako golkoan. Segundoko 60 eta 130 cm arteko abiadura du, eta abiadurarik handiena 50 m eta 125 m bitarteko sakoneran lortzendu. 22,5-28,3 milioi litro kubiko garraiatzen ditu segundoko. (eu)
- Le courant de Lomonossov est un courant marin qui se situe au large des côtes du Gabon, dans le Golfe de Guinée, entre le Cap Lopez et l'île de Sao Tomé-et-Principe. Il est aussi appelé « Contre Courant équatorial Subsuperficiel Atlantique ». On peut voir que les caractéristiques de ce courant varient en fonction des saisons. On fera la différence entre, la saison chaude, hiver et printemps dans l'hémisphère nord, où son intensité est maximale jusqu'à environ 1 m s−1 comme on peut le voir grâce aux variations des taux de salinité dans la zone, et la saison froide, c'est-à-dire l'été et l'automne dans l'hémisphère nord où on voit que le courant de Lomonossov perd de son intensité mais reste toujours présent.
* Portail du monde maritime (fr)
- La corriente de Lomonósov (también llamada corriente Inferior de Lomonósov o corriente Ecuatorial Inferior) es una corriente profunda en el océano Atlántico. Fue descubierta en 1959 durante el quinto viaje del buque oceanográfico Mijaíl Lomonósov durante una expedición del de la Academia de Ciencias de la antigua República Socialista Soviética de Ucrania, con sede en Sebastopol. Los investigadores a bordo fijaron cuatro estaciones de boya que contenían registradores gráficos de corrientes a 30°W. Uno de ellos, que fue ubicado a la intersección de este meridiano con el ecuador bajo la capa delgada de la Corriente Ecuatorial del Sur grabó la corriente fuerte hacia el este. Su velocidad de flujo mediana era de 96 cm por segundo y su velocidad máxima de 119 cm por segundo. La corriente recibió el nombre de Mijaíl Lomonósov. La Lomonósov es una corriente de 200 km de ancho, 150 m de grueso y fluye hacia el este. Empieza cerca de la costa de Brasil, a unos 5°N, atraviesa el ecuador y muere a unos 5°S en el golfo de Guinea. Sus gammas de velocidad son de 60 a 130 cm por segundo, velocidad máxima medida a profundidades entre 50 m y 125 m. El caudal de la corriente Lomonósov varía de 22.5 a 28.3 Sverdrup. (es)
- The Lomonosov current (also called Lomonosov Under Current or Equatorial Under-Current) is a deep current in the Atlantic Ocean. The Lomonosov current was discovered in 1959 during the 5th cruise of the research vessel Mikhail Lomonosov by an expedition of the of the Ukrainian SSR Academy of Sciences, based in Sevastopol. Researchers onboard set four buoy stations containing current chart recorders at 30°W. One of them, that was set at the intersection of this meridian with the equator under the thin layer of the South Equatorial Current had recorded the strong current eastwards. Its average flow speed was 96 cm per second and maximal speed — 119 cm per second. It is named after Mikhail Lomonosov. The Lomonosov current is 200 km wide, 150m thick and flows to the east. It starts near the coast of Brazil at some 5°N, crosses the equator and ends at some 5°S in the Gulf of Guinea. Its speed ranges from 60 to 130 cm per second, maximal speed being achieved at depths between 50 m and 125 m. Transport of the Lomonosov current ranges from 22.5 to 28.3 Sverdrup. (en)
- La corrente di Lomonosov (talvolta citata come subcorrente di Lomonosov o subcorrente equatoriale o corrente subsuperficiale equatoriale) è una corrente di profondità o subsuperficiale dell'Oceano Atlantico. (it)
- Prąd Łomonosowa – głębinowy prąd oceaniczny, występujący na terenie Oceanu Atlantyckiego. Płynie z zachodu na wschód w strefie równikowej Atlantyku na głębokości 200-500 metrów poniżej linii wody. (pl)
- Течение Ломоносова (англ. Equatorial Under-Current, EUC) — холодное течение, подповерхностное противотечение в экваториальной части Атлантического океана. Течение было открыто 5-й советской экспедицией Морского гидрофизического института АН СССР на научно-исследовательском судне «Михаил Ломоносов» (14 апреля — 7 июля 1959 года). Во время экспедиции было выпущено 4 буя с самописцами, регистрировавшими скорости течения на различных глубинах. Один из буёв в районе экватора на долготе 30° з. д. под тонким слоем Южного Пассатного течения обнаружил мощный восточный противоток со средней скоростью 96 см/с и максимальной скоростью 119 см/с. Течение Ломоносова имеет около 200 км в ширину и 150 м в глубину. Оно начинается у побережья Бразилии на широте 5° ю. ш., пересекает экватор и заканчивается в Гвинейском заливе на широте 5° с. ш. Скорость течения составляет от 60 до 130 см/с, максимальная скорость достигается на глубинах от 50 до 125 м. Объёмный расход течения — от 22,5 до 28,3 Sv (0,0225-0,0283 км³/с) в феврале и апреле соответственно. Средняя температура течения составляет 20 °C, что на 5 °C ниже температуры приповерхностных слоёв. Большой вклад в изучение течения внёс выдающийся советский геофизик А. Г. Колесников. (ru)
- Течія Ломоносова — потужна підповерхнева протитечія в екваторіальній частині Атлантичного океану. Спрямована вздовж екватора із заходу на схід під тонким шаром води Південно-Пасатної течії, на глибинах 10—200 метрів. Ширина до 400 км, швидкість коливається від 60 до 130 см/секунди, максимальна постійна 120 см/секунду. спостерігається на глибинах 25—120 метрів. Течія Ломоносова входить до загальної системи циркуляції вод у екваторіальній частині Світового океану. Води мають підвищену солоність (до 37 ‰) особливо в західній частині. Далі на схід солоність у ядрі течії поступово зменшується внаслідок перемішування з навколишніми водами. Течію Ломоносова відкрила 1959 експедиція Морського гідрофізичного інституту АН УРСР на судні «Михайло Ломоносов». Досліджували протягом 1959—1968 радянські океанологи. Першовідкривачі й дослідники на чолі з академіком АН УРСР А. Г. Колесниковим удостоєні Державної премії СРСР. Течія Ломоносова шириною 200 км, товщиною 150 м. Починається біля узбережжя Бразилії близько 5°N, перетинає екватор і закінчується приблизно в 5°S у Гвінейській затоці. Витрати становлять від 22,5 до 28,3 Sverdrup. (uk)
|
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 3020 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- La corrente di Lomonosov (talvolta citata come subcorrente di Lomonosov o subcorrente equatoriale o corrente subsuperficiale equatoriale) è una corrente di profondità o subsuperficiale dell'Oceano Atlantico. (it)
- Prąd Łomonosowa – głębinowy prąd oceaniczny, występujący na terenie Oceanu Atlantyckiego. Płynie z zachodu na wschód w strefie równikowej Atlantyku na głębokości 200-500 metrów poniżej linii wody. (pl)
- El corrent de Lomonóssov (també anomenat Corrent Inferior de Lomonóssov o Corrent Equatorial Inferior) és un corrent profund en l'Oceà Atlàntic. El Corrent de Lomonóssov va ser descobert dins 1959 durant el 5è viatge del vaixell de recerca Mikhaïl Lomonóssov per una expedició del Marine Hydrophysical Institute de l'Acadèmia de Ciències de l'antiga RSS d'Ucraïna, amb seu en Sebastòpol. Els investigadors de bord van fixar quatre estacions de boia que contenien enregistradors gràfics de corrents a 30°W. Un d'ells, que va ser ubicat a la intersecció d'aquest meridià amb l'equador sota la capa prima del Corrent Equatorial Del sud hi va enregistrar el corrent fort cap a l'est. La seva velocitat de flux mitjana era 96 cm per segon i llur velocitat màxima 119 cm per segon. El corrent rebé el nom d (ca)
- Lomonosov itsaslasterra Ozeano Atlantikoko itsaslaster sakon bat da. Itsaslasterra 1959an aurkitu zen, Mikhail Lomonosov ozeanografia-ikerketetarako itsasontzian lanean ari zen Ukrainako Zientzia Akademiako ikertzaile talde batek buietan erregistratutako datuak aztertu zituenean. Itsaslasterraren izena Mikhail Lomonosov itsasontziaren izenetik dator. (eu)
- The Lomonosov current (also called Lomonosov Under Current or Equatorial Under-Current) is a deep current in the Atlantic Ocean. The Lomonosov current was discovered in 1959 during the 5th cruise of the research vessel Mikhail Lomonosov by an expedition of the of the Ukrainian SSR Academy of Sciences, based in Sevastopol. Researchers onboard set four buoy stations containing current chart recorders at 30°W. One of them, that was set at the intersection of this meridian with the equator under the thin layer of the South Equatorial Current had recorded the strong current eastwards. Its average flow speed was 96 cm per second and maximal speed — 119 cm per second. It is named after Mikhail Lomonosov. (en)
- La corriente de Lomonósov (también llamada corriente Inferior de Lomonósov o corriente Ecuatorial Inferior) es una corriente profunda en el océano Atlántico. Fue descubierta en 1959 durante el quinto viaje del buque oceanográfico Mijaíl Lomonósov durante una expedición del de la Academia de Ciencias de la antigua República Socialista Soviética de Ucrania, con sede en Sebastopol. Los investigadores a bordo fijaron cuatro estaciones de boya que contenían registradores gráficos de corrientes a 30°W. Uno de ellos, que fue ubicado a la intersección de este meridiano con el ecuador bajo la capa delgada de la Corriente Ecuatorial del Sur grabó la corriente fuerte hacia el este. Su velocidad de flujo mediana era de 96 cm por segundo y su velocidad máxima de 119 cm por segundo. La corriente rec (es)
- Le courant de Lomonossov est un courant marin qui se situe au large des côtes du Gabon, dans le Golfe de Guinée, entre le Cap Lopez et l'île de Sao Tomé-et-Principe. Il est aussi appelé « Contre Courant équatorial Subsuperficiel Atlantique ». On peut voir que les caractéristiques de ce courant varient en fonction des saisons. On fera la différence entre, la saison chaude, hiver et printemps dans l'hémisphère nord, où son intensité est maximale jusqu'à environ 1 m s−1 comme on peut le voir grâce aux variations des taux de salinité dans la zone, et la saison froide, c'est-à-dire l'été et l'automne dans l'hémisphère nord où on voit que le courant de Lomonossov perd de son intensité mais reste toujours présent. (fr)
- Течение Ломоносова (англ. Equatorial Under-Current, EUC) — холодное течение, подповерхностное противотечение в экваториальной части Атлантического океана. Течение было открыто 5-й советской экспедицией Морского гидрофизического института АН СССР на научно-исследовательском судне «Михаил Ломоносов» (14 апреля — 7 июля 1959 года). Во время экспедиции было выпущено 4 буя с самописцами, регистрировавшими скорости течения на различных глубинах. Один из буёв в районе экватора на долготе 30° з. д. под тонким слоем Южного Пассатного течения обнаружил мощный восточный противоток со средней скоростью 96 см/с и максимальной скоростью 119 см/с. (ru)
- Течія Ломоносова — потужна підповерхнева протитечія в екваторіальній частині Атлантичного океану. Спрямована вздовж екватора із заходу на схід під тонким шаром води Південно-Пасатної течії, на глибинах 10—200 метрів. Ширина до 400 км, швидкість коливається від 60 до 130 см/секунди, максимальна постійна 120 см/секунду. спостерігається на глибинах 25—120 метрів. Течія Ломоносова входить до загальної системи циркуляції вод у екваторіальній частині Світового океану. Води мають підвищену солоність (до 37 ‰) особливо в західній частині. Далі на схід солоність у ядрі течії поступово зменшується внаслідок перемішування з навколишніми водами. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Corrent de Lomonóssov (ca)
- Corriente de Lomonósov (es)
- Lomonosov itsaslasterra (eu)
- Courant de Lomonossov (fr)
- Corrente di Lomonosov (it)
- Lomonosov Current (en)
- Prąd Łomonosowa (pl)
- Течение Ломоносова (ru)
- Течія Ломоносова (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageDisambiguates
of | |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
