dbo:abstract
|
- La Ley de las espigas o Ley de las tres espigas (en ruso Закон о трёх колосках, Zakón o tryoj koloskaj) fue el nombre popular de la ley soviética para la protección de la propiedad estatal de los koljoses. En el contexto de la hambruna ucraniana más conocido como Holodomor que causó la muerte estimada de 12 millones de personas. El nombre popular entró en uso porque la ley fue utilizada para procesar no sólo a los ladrones de la propiedad, sino también a cualquier persona que recogiese tan sólo un puñado de grano o "espiguillas" (колоски) caídos en el campo después de que toda la cosecha se hubiera recogido y contabilizado oficialmente. La ley se basaba en el decreto del Comité Ejecutivo Central y el Sovnarkom (Consejo de Comisaros del Pueblo o gobierno) de la URSS, "Sobre la protección de la propiedad de las empresas estatales, koljoses y cooperativas y el fortalecimiento la propiedad pública socialista", de fecha 7 de agosto de 1932. La ley también era conocida como la "Ley de los siete octavos" (Закон 'семь восьмых', Zakón 'sem vosmyj') debido a que la fecha en ruso se escribe así: 7/8/1932.
* El preámbulo establece que la propiedad comunal (del estado, de los koljoses o de las cooperativas) es fundamental para el orden social soviético, por lo que las personas que tratan de apropiarse de ella deberían ser tratadas como enemigos del pueblo.
* La Sección I está referida al robo en los ferrocarriles y comunicaciones fluviales.
* La Sección II está referida al robo en los koljoses y la propiedad cooperativa.
* La Sección III de la ley está referida al robo con violencia, con amenazas y a la intimidación a los campesinos de los koljoses. El castigo era de 5 a 10 años de prisión. De acuerdo con esta ley la pena principal para el robo era la ejecución por fusilamiento. En circunstancias atenuantes el castigo era por lo menos de 10 años de prisión. En todos los casos la propiedad personal de los convictos sería confiscada. Los condenados por delitos contemplados en esta ley no estaban sujetos a la amnistía. La ley fue firmada por Mijaíl Kalinin, Viacheslav Mólotov (Skryabin) y Avel Yenukidze. La “Instrucción para la aplicación”, que acompañaba al Decreto de 8/8/1932 precisaba que la sentencia de muerte se aplicaría al robo organizado y sistemático, al robo acompañado de incendios y otras destrucciones, así como con a los "kuláks, antiguos comerciantes y otros elementos socialmente extraños". Los koljosianos y campesinos no colectivizados (edinolichniks), así como el hurto menor durante el acarreo debían castigarse con 10 años de prisión. Se ha estimado que un cuarto de millón de personas fueron acusadas por la OGPU y se dictaron más de 200.000 sentencias (normalmente de 5 a 10 años en el Gulag), de los cuales más de 11.000 parecen haber sido penas de muerte. (es)
- The Law of Spikelets or Law of Three Spikelets (Russian: Закон о трёх колосках, Закон о пяти колосках, Закон семь-восемь) was a decree in the Soviet Union to protect state property of kolkhozes (Soviet collective farms)—especially the grain they produced—from theft, largely by desperate peasants during the Soviet famine of 1932–33. The decree was also known as the "Seven Eighths Law" (Закон 'семь восьмых', Zakon "sem' vos'mykh""), because the date in Russian is filled into forms as 7/8/1932 (7th August 1932). The law provided for judicial repression for stolen collective and cooperative property "execution with confiscation of all property and replacement in mitigating circumstances with imprisonment for at least 10 years with confiscation of all property." Amnesty was prohibited in these cases. From 1932 to 1940, 182,173 people were convicted under this law. Although the formal name of the law was longer, the common names Law of Spikelets or Law of Three Spikelets came into use because of the article and brochure of Prosecutor General A.Vyshinsky (1933), where he condemned the practice to prosecute both corrupt officials and also those who gleaned the grains (or spikelets) left behind in the fields after the entire harvest was officially collected and counted. The decree was accepted and harshly used during the Soviet famine of 1932–33, to provide food for industrial workers and the poorest rural residents. (en)
- La loi des épis ou la loi des trois épis (russe : Закон о трёх колосках, Закон о пяти колосках, Закон семь-восемь) est un décret pris le 7 août 1932 en Union soviétique pour protéger la propriété d'État dans les kolkhozes (système de (en)), et notamment les récoltes de graminées, contre les vols, généralement commis par des paysans désespérés à l'époque des famines soviétiques de 1931-1933. Cette loi est parfois appelée loi des cinq épis. Même si le nom officiel de cette loi est plus long, elle doit son surnom de « loi des épis » à un article et un document du Procureur général Andreï Vychinski qui, en 1933, condamne la pratique de poursuivre à la fois les fonctionnaires corrompus et les personnes s'adonnant au glanage des grains (des épis) abandonnés dans un champ une fois que la récolte est officiellement terminée et comptabilisée. Le décret est appliqué, avec dureté, au cours de la famine soviétique en 1932-1933 pendant laquelle l'approvisionnement en nourriture est dirigé vers les travailleurs de l'industrie et les habitants les plus démunis en zone rurale. (fr)
- «Закон о трёх колосках» (также «закон о пяти колосках», закон «семь восьмых», «закон от седьмого-восьмого», указ «7-8») — распространённое в исторической публицистике наименование Постановления ЦИК СССР и СНК СССР от 7 августа 1932 года «Об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной (социалистической) собственности», принятого по инициативе Генерального секретаря ЦК ВКП(б) И. В. Сталина. В деревне он получил название «дедушкин указ» (по прозвищу подписавшего его М. И. Калинина). Этим постановлением в юридическую практику СССР было введено понятие «хищения социалистической собственности» как «преступления против государства и народа», чтобы остановить «массовые хищения государственного и колхозного имущества». Амнистия по таким делам исключалась. После введения закона в силу на полях устанавливались дозорные вышки, высылались конные разъезды и часовые с винтовками. (ru)
- Закон «Про п'ять колосків» («П'ять колосків», «Колосќи», Закон «Про три колоски», Закон «7.8», Закон «7-8») — народна назва репресивного радянського закону часів Голодомору. Повна назва: Постанова ЦВК й РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року, звідси й одна з його назв згідно з календарною нумерацією дня й місяця. Окрім власне самого закону була ще Таємна інструкція про його вжиток. Під постановою підписались: Голова Центрального виконавчого комітету СРСР Михайло Калінін, Голова Ради Народних Комісарів СРСР — В'ячеслав Молотов та секретар Центрального виконавчого комітету СРСР — Авель Єнукідзе. Постанову затверджено з почину Генерального Секретаря ЦК ВКП(б) — Йосипа Сталіна. Закон передбачав як судову репресію за розкрадене колгоспне й кооперативне майно «розстріл з конфіскацією всього майна і з заміною за пом'якшувальних обставин позбавленням свободи на щонайменше 10 років з конфіскацією всього майна». Амністія в цих випадках заборонялась. З 1931 до 1940 років по цьому закону засуджено 182.173 особи. Зокрема, засуджували дітей, що намагались знайти хоч якусь їжу. (uk)
|
rdfs:comment
|
- La Ley de las espigas o Ley de las tres espigas (en ruso Закон о трёх колосках, Zakón o tryoj koloskaj) fue el nombre popular de la ley soviética para la protección de la propiedad estatal de los koljoses. En el contexto de la hambruna ucraniana más conocido como Holodomor que causó la muerte estimada de 12 millones de personas. El nombre popular entró en uso porque la ley fue utilizada para procesar no sólo a los ladrones de la propiedad, sino también a cualquier persona que recogiese tan sólo un puñado de grano o "espiguillas" (колоски) caídos en el campo después de que toda la cosecha se hubiera recogido y contabilizado oficialmente. (es)
- The Law of Spikelets or Law of Three Spikelets (Russian: Закон о трёх колосках, Закон о пяти колосках, Закон семь-восемь) was a decree in the Soviet Union to protect state property of kolkhozes (Soviet collective farms)—especially the grain they produced—from theft, largely by desperate peasants during the Soviet famine of 1932–33. The decree was also known as the "Seven Eighths Law" (Закон 'семь восьмых', Zakon "sem' vos'mykh""), because the date in Russian is filled into forms as 7/8/1932 (7th August 1932). The law provided for judicial repression for stolen collective and cooperative property "execution with confiscation of all property and replacement in mitigating circumstances with imprisonment for at least 10 years with confiscation of all property." Amnesty was prohibited in these (en)
- La loi des épis ou la loi des trois épis (russe : Закон о трёх колосках, Закон о пяти колосках, Закон семь-восемь) est un décret pris le 7 août 1932 en Union soviétique pour protéger la propriété d'État dans les kolkhozes (système de (en)), et notamment les récoltes de graminées, contre les vols, généralement commis par des paysans désespérés à l'époque des famines soviétiques de 1931-1933. Cette loi est parfois appelée loi des cinq épis. (fr)
- «Закон о трёх колосках» (также «закон о пяти колосках», закон «семь восьмых», «закон от седьмого-восьмого», указ «7-8») — распространённое в исторической публицистике наименование Постановления ЦИК СССР и СНК СССР от 7 августа 1932 года «Об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной (социалистической) собственности», принятого по инициативе Генерального секретаря ЦК ВКП(б) И. В. Сталина. В деревне он получил название «дедушкин указ» (по прозвищу подписавшего его М. И. Калинина). Этим постановлением в юридическую практику СССР было введено понятие «хищения социалистической собственности» как «преступления против государства и народа», чтобы остановить «массовые хищения государственного и колхозного имущества». Амнистия по таким делам исключ (ru)
- Закон «Про п'ять колосків» («П'ять колосків», «Колосќи», Закон «Про три колоски», Закон «7.8», Закон «7-8») — народна назва репресивного радянського закону часів Голодомору. Повна назва: Постанова ЦВК й РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року, звідси й одна з його назв згідно з календарною нумерацією дня й місяця. Окрім власне самого закону була ще Таємна інструкція про його вжиток. (uk)
|