Jungian archetypes are defined as universal, archaic symbols and images that derive from the collective unconscious, as proposed by Carl Jung. They are the psychic counterpart of instinct. That is to say they are a kind of innate unspecific knowledge, derived from the sum total of human history, which prefigures and directs conscious behavior.

Property Value
dbo:abstract
  • تشير نظرية الأنماط الأولية إلى بناء مقترح من قبل العالم السويسري كارل يونغ لشرح الصور النمطية الأولية، بمعنى آخر، كل الصور المرتبطة بالأحلام واللاوعي والأوهام التي تقترن سويًا بدوافع عالمية خاصة تنتمي إلى الأديان والأساطير والخرافات. هذه الأنماط عبارة عن تلك الصور القديمة المستقلة والتي بدورها تكون المكون الأساسي للاوعي الجماعي. الأنماط الأولية هي أنماط سلوك بدائية تكون في الجنس البشري للتصرف في المواقف التي تكون مشابهة لمواقف الإنسان الأولى. ومن ذلك فإن الإنسان يسلك سلوكًًا متشابهًا حيال الأم، كما أن للأم صورة أولية كانت في الماضي وما تزال حتى الآن، وهذه الصورة هي محصلة خبرات الأجيال، وعلى ذلك كلما تطابقت الأم الفعلية مع الأم الصورة كان التوافق في حياة الطفل والبالغ من بعد، فإذا حدث أن كانت الأم مسيطرة أو نابذة اضطربت حياة الطفل والبالغ من بعد. هذه الأنماط تكون كثيرة في اللا شعور الجمعي بعدد خبرات الإنسان التي تتكرر معه عبر الأجيال، ويظهر منها أنماط الموت والسحر والبطل والطفل والمرأة والرجل والشيطان الغاوي والحكيم الشيخ والأرض الأم. والنمط نسق دينامي يعمل مستقلًا ومتفاعلًا مع الأنماط الأخرى وأنظمة الجهاز النفسي المختلفة. ولعل ما يلفت النظر من الأنماط التي يشير لها يونغ ويفرد لها الصفحات وتشغل من مذهبه مكانة عالية، القناع والأنيما والأنيموس والظل. فأما القناع فيقول عنه يونغ إنه الصورة العامة التي نحب أن نظهر بها أمام الناس، أو الدور الاجتماعي الذي يناط بنا أداؤه. الظل يمثل الغرائز الحيوانية أو الأفكار المستهجنة والدوافع الشهوية بشخصية الفرد؛ فهو يقوم بمقام الهو عند فرويد حيث يمثل السلوك السيء خلقيًا والذي يستحق التأنيب وهو بالأصل موروث من اللاشعور الجمعي عند الإنسان ومشكلته خلقية تتحدى شخصية الأنا كلها. أما الذات فهو المركز الذي يجمع كل أنظمة النفس، وهي غاية الإنسان من حياته وسعيه فيها، وكأي من الأنماط الأولية تحرك السلوك وتدفعه نحو الكلية والشمول. والذات هي كمال الشخصية، وهي أعلى مراتب الوجود النفسي، ولا يبلغها الفرد إلا بعد أن تنمو كل نواحي نفسه نموًا تتكامل به الذات، وعندئذ ينتقل مركز الشخصية من الأنا إلى الذات. ولا تظهر الذات كعنصر مسيطر على السلوك والحياة النفسية إلا مع شخصيات كبيرة كالأنبياء وأصحاب الدعوات الكبرى، كالمسيح وبوذا. (ar)
  • Als Archetypus oder geläufiger Archetyp, Plural Archetypen, bezeichnet die Analytische Psychologie die dem kollektiven Unbewussten zugehörig vermuteten Grundstrukturen menschlicher Vorstellungs- und Handlungsmuster. Das Wort stammt aus griechisch archē, „Ursprung“, mit zugehörigem Präfix archi-, „Ur-, Ober-, Haupt“, und typos, „Schlag, Abdruck“ (nach typein = „schlagen“) und bedeutet also wörtlich etwa „Ur- oder Grundprägung“. Oft wird Archetyp sprachlich ungenau mit Urbild übersetzt, da er sich auch in symbolischen Bildern zeige. Begrifflich eher zutreffend ist das Wort „Urform“. Archetypen sind definiert als psychische (auch psychophysische) Strukturdominanten, die als unbewusste Wirkfaktoren das menschliche Verhalten und das Bewusstsein beeinflussen. Auch zum Bewusstsein selbst und zu seiner Entwicklung zeige die Kulturgeschichte archetypische Bilder, wie zum Beispiel die Himmelslichter, besonders auch die Sonne als Tagesgestirn (auch in Verbindung mit Vorstellungen von lichtbringenden, also symbolisch verstanden bewusstseinsbringenden Gottheiten). Einige Archetypen entsprächen zentralen kollektiven Ur-Erfahrungen der Menschheit wie z. B. weiblich/männlich, Geburt, Kindheit, Pubertät, Wandlung und Tod. Auch die Vielfalt religiöser Erfahrung könne angesehen werden als nach archetypischen Mustern strukturiert, welche interreligiös (religionsübergreifend) anzutreffen seien. Das tiefenpsychologische Konzept der Archetypen geht auf den Schweizer Psychiater und Psychologen Carl Gustav Jung zurück, der die Analytische Psychologie erfand. Es ist ein offenes Konzept, das keine exklusiven Definitionen von Archetypen und keine bestimmte Anzahl derselben enthält. Ein Archetyp als solcher sei unanschaulich und unbewusst, er sei in seiner Wirkung aber u. a. in symbolischen Bildern erfahrbar, wie beispielsweise in Träumen, Visionen, Psychosen, künstlerischen Werken, Märchen und Mythen. Carl Gustav Jung leitete die Existenz von Archetypen vorwiegend aus dem Vergleich von Motiven aus Träumen besonders auch bei Kindern, Märchen, Sagen und astrologischen Vorstellungen sowie vergleichender Religionswissenschaft und Mythologie ab. Auch die Motivik der Alchemie lieferte ihm viel Vergleichsmaterial. Damit handelt es sich um ein induktives Konzept, wobei allgemeine Aussagen bzw. Thesen aus Gemeinsamkeiten gedeuteter empirischer Befunde abgeleitet werden. (de)
  • Arketipo aŭ arĥetipo estas termino enkondukita de Karlo Jung en la psikologion. Ĝi devenis de la koncepto de instinktoj. Multaj studoj pri diversaj bestoj indikis ke instinkto estas heredita tendenco fari specifajn agojn, kiam la cirkonstancoj tion ebligas kaj necesigas. Tiaj agoj povas esti tre kompleksaj, ekzemple la konduto de abeloj kiam ili trovas kaj poste informas la abelaron pri la troviĝloko de certaj floroj. Jung difinis arketipon kiel hereditan inklinon agi kaj formi koncepton specife homan. Ekzemplo estas la kapablo kaj inklino paroli, kio ekzistas kiel natura parto de la disvolviĝo de la homa menso. Ĉiuj infanoj nature lernas paroli, kvankam la specifaj detaloj de la lingvoparolado estaslernataj. Studoj faritaj de lingvistoj montris ke la strukturo de lingvoj estas ĉie simila, kvankam kun multegaj variantoj kaj idiosinkraziaj detaloj. Alia ekzemplo estas la disvolviĝo de la desegnokapablo. Ĉie kaj en ĉiuj kulturoj la infanoj evoluigas sian desegnarton laŭ tre simila skemo. Ekzemple, la bildo de homo, farita de dujarulo, estas eksterordinare simila negrave en kiu kulturo loĝas la infano. La skemo de la disvolviĝo de la desegnarta kapablo sekvas tre regulan, denaskan kapablon kaj emon. Arketipaĵo estas vortigo aŭ bildigo (aŭ specifa ago) instigita de arketipo. Estas erare supozi ke arketipo estas specifa bildo aŭ koncepto. Arketipo estas la denaska kapablo kaj inklino, kiam la cirkonstancoj instigas, vortigi aŭ bildigi (aŭ agi) laŭ simila skemo, kiu troviĝas nature en la homo. Sigmund Freud enkondukis la koncepton, ke specifaj ideoj kaj agoj estas heredaĵoj, kiujn ĉiuj homoj reproduktas siamaniere. Jung rafinis tiun koncepton, per sia atentigo, ke la specifa karaktero de ĉie manifestiĝanta ideo aŭ ago estas kulture determinita, kvankam ĝi estas estigita sur la bazo de malkonscia instinkta heredaĵo, kiu estiĝis laŭ la normala darvina hereda scienco. (eo)
  • El psiquiatra, psicólogo y ensayista suizo Carl Gustav Jung entendió los arquetipos como patrones e imágenes arcaicas universales que derivan de lo inconsciente colectivo y son la contraparte psíquica del instinto.​ Son potenciales heredados que se actualizan cuando entran como imágenes en la consciencia o se manifiestan en el comportamiento en la interacción con el mundo exterior.​ Son formas autónomas y encubiertas que se transforman una vez que acceden a la consciencia y se les da una expresión particular por parte de los individuos y sus culturas. En psicología analítica, los arquetipos son elementos altamente desarrollados de lo inconsciente colectivo. La existencia de arquetipos solo puede deducirse indirectamente mediante el uso de relatos, arte, mitos, religiones o sueños. Los arquetipos en psicología analítica se refieren a formas subyacentes inaprensibles o arquetipos en si de los cuales emergen imágenes y motivos como la madre, el niño, el trickster y el diluvio universal, entre otros. La historia, la cultura y el contexto personal modelan estas representaciones manifiestas, dándoles así su contenido específico. Estas imágenes y motivos se denominan con mayor precisión imágenes arquetípicas. Sin embargo, es común que el término arquetipo se use indistintamente para referirse tanto a los arquetipos en si como a las imágenes arquetípicas.​ (es)
  • L'archétype (prononcé [aʁketip]) est un concept appartenant à la psychologie analytique élaborée par le psychiatre suisse Carl Gustav Jung (1875 - 1961) qui le définit par la tendance humaine à utiliser une même « forme de représentation donnée a priori » renfermant un thème universel structurant la psyché, commun à toutes les cultures mais figuré sous des formes symboliques diverses. L'archétype est pour la psychologie jungienne un processus psychique fondateur des cultures humaines car il exprime les modèles élémentaires de comportements et de représentations issus de l'expérience humaine à toutes les époques de l'histoire, en lien avec un autre concept jungien, celui d'inconscient collectif. Les archétypes apparaissent dans les mythes, mais aussi dans les rêves ; ils y forment des catégories symboliques structurant les cultures et mentalités, et orientant le sujet vers son évolution intérieure, nommée individuation dans la psychologie de Jung. Pour ce dernier, les archétypes sont caractérisés fondamentalement par le fait qu'ils unissent un symbole avec une émotion. Ce faisant, ils sont des « potentiels d'énergie psychique » constitutifs de toute activité humaine et orientant la libido. Les archétypes incarnent ainsi, dans l’espace mental, des dépôts permanents d’expériences continuellement répétées au cours des générations. Si Jung et ses continuateurs ont toujours évoqué l'archétype comme une hypothèse à propos de la structure profonde du psychisme, ils en ont cependant fait un pivot de la psychologie analytique très polémique, corollaire du concept égalementcontroversé d'inconscient collectif. Pourtant Jung n'est pas le premier à évoquer la possibilité d'existence d'« images primordiales » conditionnant l'imaginaire et la représentation ; avant lui en effet de nombreux philosophes en ont postulé l'influence sur la nature humaine. Enfin, le concept a connu, après Jung et jusqu'à des théories scientifiques modernes, une renaissance qui en fait une théorie qui reste d'actualité. (fr)
  • Jungian archetypes are defined as universal, archaic symbols and images that derive from the collective unconscious, as proposed by Carl Jung. They are the psychic counterpart of instinct. That is to say they are a kind of innate unspecific knowledge, derived from the sum total of human history, which prefigures and directs conscious behavior. They are unclear underlying forms, or the archetypes-as-such, from which emerge images and motifs such as the mother, the child, the trickster, and the flood among others. History, culture and personal context shape these manifest representations thereby giving them their specific content. These images and motifs are more precisely called archetypal images. However it is common for the term archetype to be used interchangeably to refer to both archetypes-as-such and archetypal images. Archetypes, according to Jung, seek actualization within the context of an individual's environment and determine the degree of individuation. For example, the mother archetype is actualized in the mind of the child by the evoking of innate anticipations of the maternal archetype when the child is in the proximity of a maternal figure who corresponds closely enough to its archetypal template. This mother archetype is built into the personal unconscious of the child as a mother complex. Complexes are functional units of the personal unconscious, in the same way that archetypes are units for the collective unconscious. Critics have accused Jung of metaphysical essentialism. Since archetypes are defined so vaguely and since archetypal images are an essentially infinite variety of everyday phenomena, they are neither generalizable nor specific in a way that may be researched or demarcated with any kind of rigor. Hence they elude systematic study. Feminist critiques have focused on aspects that are seen as being reductionistic and provide a stereotyped view of femininity and masculinity. Other critics respond that archetypes do nothing more than to solidify the cultural prejudices of the interpreter. Modern scholarship with its emphasis on power and politics have seen archetypes as a colonial device to level the specifics of individual cultures and their stories in the service of grand abstraction. (en)
  • 원형(元型, 독일어: Archetyp 또는 Archetypus, 영어: archetype)은 카를 융이 제창한 분석심리학(융 심리학)의 개념으로 밤에 보는 꿈의 이미지나 상징을 낳는 근원이 되는 존재다. 집단적 무의식 속에서 가정되는 무의식의 역동의 작용점이며 의식과 자아에 대해 심리적 에너지를 개입시켜 작용한다. 원형으로서는 통상 그 '작용상(이미지 등)'이 설명을 위해 사용된다. (ko)
  • Archetyp ( z gr. arche – "początek", typos – "typ" ) – pierwotny wzorzec (pierwowzór) postaci, zdarzenia, motywu, symbolu lub schematu. Najbardziej znany w definicji psychoanalitycznej, gdzie archetypy oznaczają elementy strukturalne nieświadomości wspólne wszystkim ludziom na świecie. Archetypy występują w nieświadomości zbiorowej i nieświadomości indywidualnej.Są wielkościami dynamicznymi: zdolne są do przemian i rozwoju. (pl)
  • Архети́п (от др.-греч. ἀρχέτυπον «первообраз, оригинал, подлинник, образец») — в аналитической психологии структурный элемент коллективного бессознательного. Не путать с архетипическим образом. (ru)
  • Архети́п (грец. άρχή (arche) — початок і грец. τυπος (typos) — тип, образ; прототип, проформа) — прообраз, початковий образ, ідея, первісна форма для наступних утворень. Це поняття, що походить від традиції платонізму і грає головну роль у «аналітичній психології», розробленої Юнґом, що вплинула на сучасну культурологію. У філософії Платона під архетипом розумівся осяжний розумом зразок, «ейдос», у схоластів — природний образ, відбитий у розумі, в Августина Блаженного — споконвічний образ, що лежить в основі людського пізнання. Під шаром «особистісного несвідомого», що складали основний предмет вивчення в класичному психоаналізі Фройда, Юнґ виявляє «колективне несвідоме», що трактується як загальнолюдська основа («грибниця») душевного життя індивідів, наслідувана, а не сформована на базі індивідуального досвіду. Якщо в особистісному несвідомому основну роль грають «комплекси» (наприклад, комплекс Едипа, комплекс неповноцінності), то структуроутворюючими елементами колективного несвідомого є «архетип» — універсальні моделі несвідомої психічної активності, котрі спонтанно визначають людське мислення і поведінку. Архетипи можна порівняти з кантівськими «апріорними формами» пізнання, однак вони позбавлені їх абстрактності й емоційно насичені. Власне архетипи не мають конкретного психічного змісту (Юнґ уподібнював їх осям кристала); інша справа — архетипічні уявлення (символи) як результат спільної роботи свідомості і колективного несвідомого. Символи це єдність прозорої свідомості образа і таємного і неексплікованого змісту що стоїть за ним, що веде в несвідомі глибини психіки. Міфологія і релігія (оцінювані Юнґом надзвичайно високо) мурують «захисну стіну символів», що дозволяє свідомості асимілювати небезпечно-самостійну енергію архетипу несвідомого і гармонізуючи тим самим людську психіку. За історичною мінливістю конкретних символів Юнґ вбачав інваріантість архетипу, що пояснює разючі подібності в різних міфологічних і релігійних системах і факти відтворення в сновидіннях і психотичному маренні фрагментів древніх езотеричних систем. Основу духовного життя складає досвід, який передається від минулих поколінь наступним і є сукупністю архетипів. Архетипи проектуючись на зовнішній світ визначають своєрідність культури: * Культури-інтроверти — головна цінність закладена в об'єкті і ставленні до нього, набуває індивідуального характеру (доба Просвітництва). * Культури-екстраветри — головну цінність становить особистість людини і ставленні суб'єкта до ідей, набуває колективного характеру (доба Романтизму). При цьому жодна з культур не досконала. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 11083126 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 53054 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 962770633 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:about
  • yes (en)
dbp:align
  • left (en)
dbp:by
  • no (en)
dbp:caption
dbp:direction
  • horizontal (en)
dbp:header
  • The analogy illustrated by Jung (en)
dbp:headerAlign
  • center (en)
dbp:headerBackground
  • #CCCCFF (en)
dbp:image
  • EM Spectrum Properties edit.svg (en)
  • Structural-Iceberg.svg (en)
dbp:onlinebooks
  • no (en)
dbp:width
  • 110 (xsd:integer)
  • 220 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:wikititle
  • Jungian archetypes (en)
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • 원형(元型, 독일어: Archetyp 또는 Archetypus, 영어: archetype)은 카를 융이 제창한 분석심리학(융 심리학)의 개념으로 밤에 보는 꿈의 이미지나 상징을 낳는 근원이 되는 존재다. 집단적 무의식 속에서 가정되는 무의식의 역동의 작용점이며 의식과 자아에 대해 심리적 에너지를 개입시켜 작용한다. 원형으로서는 통상 그 '작용상(이미지 등)'이 설명을 위해 사용된다. (ko)
  • Archetyp ( z gr. arche – "początek", typos – "typ" ) – pierwotny wzorzec (pierwowzór) postaci, zdarzenia, motywu, symbolu lub schematu. Najbardziej znany w definicji psychoanalitycznej, gdzie archetypy oznaczają elementy strukturalne nieświadomości wspólne wszystkim ludziom na świecie. Archetypy występują w nieświadomości zbiorowej i nieświadomości indywidualnej.Są wielkościami dynamicznymi: zdolne są do przemian i rozwoju. (pl)
  • Архети́п (от др.-греч. ἀρχέτυπον «первообраз, оригинал, подлинник, образец») — в аналитической психологии структурный элемент коллективного бессознательного. Не путать с архетипическим образом. (ru)
  • تشير نظرية الأنماط الأولية إلى بناء مقترح من قبل العالم السويسري كارل يونغ لشرح الصور النمطية الأولية، بمعنى آخر، كل الصور المرتبطة بالأحلام واللاوعي والأوهام التي تقترن سويًا بدوافع عالمية خاصة تنتمي إلى الأديان والأساطير والخرافات. هذه الأنماط عبارة عن تلك الصور القديمة المستقلة والتي بدورها تكون المكون الأساسي للاوعي الجماعي. (ar)
  • Als Archetypus oder geläufiger Archetyp, Plural Archetypen, bezeichnet die Analytische Psychologie die dem kollektiven Unbewussten zugehörig vermuteten Grundstrukturen menschlicher Vorstellungs- und Handlungsmuster. Das Wort stammt aus griechisch archē, „Ursprung“, mit zugehörigem Präfix archi-, „Ur-, Ober-, Haupt“, und typos, „Schlag, Abdruck“ (nach typein = „schlagen“) und bedeutet also wörtlich etwa „Ur- oder Grundprägung“. Oft wird Archetyp sprachlich ungenau mit Urbild übersetzt, da er sich auch in symbolischen Bildern zeige. Begrifflich eher zutreffend ist das Wort „Urform“. (de)
  • Arketipo aŭ arĥetipo estas termino enkondukita de Karlo Jung en la psikologion. Ĝi devenis de la koncepto de instinktoj. Multaj studoj pri diversaj bestoj indikis ke instinkto estas heredita tendenco fari specifajn agojn, kiam la cirkonstancoj tion ebligas kaj necesigas. Tiaj agoj povas esti tre kompleksaj, ekzemple la konduto de abeloj kiam ili trovas kaj poste informas la abelaron pri la troviĝloko de certaj floroj. (eo)
  • Jungian archetypes are defined as universal, archaic symbols and images that derive from the collective unconscious, as proposed by Carl Jung. They are the psychic counterpart of instinct. That is to say they are a kind of innate unspecific knowledge, derived from the sum total of human history, which prefigures and directs conscious behavior. (en)
  • L'archétype (prononcé [aʁketip]) est un concept appartenant à la psychologie analytique élaborée par le psychiatre suisse Carl Gustav Jung (1875 - 1961) qui le définit par la tendance humaine à utiliser une même « forme de représentation donnée a priori » renfermant un thème universel structurant la psyché, commun à toutes les cultures mais figuré sous des formes symboliques diverses. (fr)
  • El psiquiatra, psicólogo y ensayista suizo Carl Gustav Jung entendió los arquetipos como patrones e imágenes arcaicas universales que derivan de lo inconsciente colectivo y son la contraparte psíquica del instinto.​ Son potenciales heredados que se actualizan cuando entran como imágenes en la consciencia o se manifiestan en el comportamiento en la interacción con el mundo exterior.​ Son formas autónomas y encubiertas que se transforman una vez que acceden a la consciencia y se les da una expresión particular por parte de los individuos y sus culturas. En psicología analítica, los arquetipos son elementos altamente desarrollados de lo inconsciente colectivo. La existencia de arquetipos solo puede deducirse indirectamente mediante el uso de relatos, arte, mitos, religiones o sueños. (es)
  • Архети́п (грец. άρχή (arche) — початок і грец. τυπος (typos) — тип, образ; прототип, проформа) — прообраз, початковий образ, ідея, первісна форма для наступних утворень. Це поняття, що походить від традиції платонізму і грає головну роль у «аналітичній психології», розробленої Юнґом, що вплинула на сучасну культурологію. У філософії Платона під архетипом розумівся осяжний розумом зразок, «ейдос», у схоластів — природний образ, відбитий у розумі, в Августина Блаженного — споконвічний образ, що лежить в основі людського пізнання. При цьому жодна з культур не досконала. (uk)
rdfs:label
  • Jungian archetypes (en)
  • نظرية الأنماط الأولية (ar)
  • Archetyp (Psychologie) (de)
  • Arketipo (eo)
  • Arquetipo (psicología analítica) (es)
  • Archétype (psychologie analytique) (fr)
  • 융의 원형 (ko)
  • Archetyp (psychologia) (pl)
  • Архетип (психология) (ru)
  • Архетип (психологія) (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:knownFor of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of