About: Ijtihad

An Entity of Type: CausalAgent100007347, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Ijtihad (Arabic: اجتهاد‎ ijtihād, [ʔidʒ.tihaːd]; lit. physical or mental effort, expended in a particular activity) is an Islamic legal term referring to independent reasoning or the thorough exertion of a jurist's mental faculty in finding a solution to a legal question. It is contrasted with taqlid (imitation, conformity to legal precedent). According to classical Sunni theory, ijtihad requires expertise in the Arabic language, theology, revealed texts, and principles of jurisprudence (usul al-fiqh), and is not employed where authentic and authoritative texts (Qur'an and Hadith) are considered unambiguous with regard to the question, or where there is an existing scholarly consensus (ijma). Ijtihad is considered to be a religious duty for those qualified to perform it. An Islamic scholar

Property Value
dbo:abstract
  • الاجتهاد لغة: "بذل الجهد في فعل شاق" فيقال: اجتهد في حمل الرحى، لا في حمل خردلة، وعرفه علماء أصول الفقه بأنه: "بذل الجهد في إدراك الأحكام الشرعية"، أو هو: "بذل الجهد في تعرف الحكم الشرعي" ويقابله: التقليد. هو إما تام أو ناقص، فالتام هو: "استفراغ القوة النظرية حتى يحس الناظر من نفسه العجز عن مزيد طلب"، والناقص هو: "النظر المطلق في تعرف الحكم". ويكون الاجتهاد بمعنى: بذل مجهود علمي، ممن تتوفر فيه شروط الاجتهاد، للبحث والنظر والاستدلال، واستنباط الأحكام الشرعية من أدلتها، وهو إما؛ اجتهاد مطلق كاجتهاد الأئمة الأربعة، وإما؛ اجتهاد مقيد كاجتهاد أصحاب الأئمة الأربعة، الذين نقلوا محتوى المذهب وبحثوا وحققوا فيه، وهذا النوع من الاجتهاد للمتخصص الذي له معرفة واسعة بمقاصد الشريعة، وفهم مداركها، والقدرة على استنباط الأحكام الشرعية، أما الاجتهاد الذي ليس من قبيل التخصص العلمي؛ فلا يشترط فيه كل هذه الشروط. (ar)
  • Idžtihád (anglicky ijtihad arabsky اجتهاد‎, doslova úsilí) je terminus technicus islámského práva (šaría), který znamená dobírání se práva prostřednictvím nezávislé interpretace obou islámských právních pramenů, Koránu i Sunny. Protikladem idžtihádu je , „nápodoba, imitování“. Idžtihád mohou vykládat jen znalí islámského práva. Za časů Al-Ghazálího (v 10. století) došlo k "uzavření bran idžtihádu", od této doby je islámské právo vykládáno jen v rámci uzavřeného systému taqlid. (cs)
  • L'ijtihad —en àrab: اِجْتِهاد, ijtihād, ‘esforç (de reflexió)’— designa l'esforç de reflexió que els ulemes o muftís i els juristes musulmans fan per interpretar els texts fonamentals de l'islam per tal de deduir-ne la llei islàmica o per informar el musulmà de la natura d'una acció (lícita, il·lícita, reprovable, etc.). El qui produeix aquest esforç de reflexió s'anomena mújtahid (en àrab مُجْتَهِد, mujtahid, ‘aplicat’, ‘diligent’). Aquells que no puguin realitzar aquest esforç, hauran de seguir el taqlid (refiar-se de l'opinió dels erudits) d'acord amb un mújtahid. Alguns corrents musulmans opinen que l'ijtihad no és aplicable després del quart segle de l'era musulmana (segle x) però la majoria dels experts musulmans afirmen que sí que ho és. El domini de l'ijtihad no està tancat però està reservat als savis competents, recomanats pels seus predecessors i reconeguts pels seus contemporanis com havent aconseguit el grau de saviesa necessari. Malgrat això, els moviments dits «progressistes» o «liberals» dins de l'islam reivindiquen que l'ijtihad hauria de ser practicat per cada fidel. (ca)
  • Idschtihād (arabisch اجتهاد, DMG iǧtihād ‚Anstrengung‘) ist ein terminus technicus der islamischen Rechtstheorie, der die Findung von Normen durch eigenständige Urteilsbemühung bezeichnet. Er steht verkürzt für den arabischen Ausdruck iǧtihād ar-raʾy („Bemühung um ein eigenes Urteil“). Das Gegenstück zum Idschtihād ist Taqlīd („Nachahmung“). Der Anwender des Idschtihād wird Mudschtahid genannt; zum Teil wird dieser Begriff auch auf die Personen angewendet, die nicht selbst Idschtihād ausüben, sondern nur die Befähigung dazu besitzen. (de)
  • Ιζτιχάντ (αραβικά: اجتهاد‎) είναι ο ισλαμικός νομικός όρος που αναφέρεται στην ανεξάρτητη συλλογιστική ή διεξοδική άσκηση της ψυχικής ικανότητας ενός νομικού για την εξεύρεση λύσης σε μια νομική ερώτηση. Είναι το αντίθετο του τακλίντ (απομίμηση, συμμόρφωση με το νομικό προηγούμενο). Σύμφωνα με την κλασσική σουνιτική θεωρία, το ιζτιχάντ απαιτεί εμπειρογνωμοσύνη στην αραβική γλώσσα, τη θεολογία, τα αποκαλυπτόμενα κείμενα και τις αρχές της νομολογίας (ουσούλ αλ-φικχ) και δεν χρησιμοποιείται όταν υπάρχουν αυθεντικά και έγκυρα κείμενα (Κοράνι και Χαντίθ) θεωρείται σαφής ως προς το ερώτημα ή όταν υπάρχει μια υπάρχουσα ακαδημαϊκή συναίνεση . Το ιζτιχάντ θεωρείται θρησκευτικό καθήκον για εκείνους που έχουν το δικαίωμα να το ασκήσουν. Ένας ισλαμικός μελετητής που έχει τα προσόντα να εκτελεί ιζτιχάντ ονομάζεται μουτζαχίντ. (el)
  • El ijtihād (árabe: اِجْتِهاد) designa el esfuerzo de reflexionar, complementario al Corán y la Sunnah, que los ulemas o muftis y los juristas musulmanes emprenden para interpretar y aplicar los textos fundadores del islam y transcribirlos en términos del derecho islámico. Después del siglo X. (es)
  • L’ijtihâd (arabe : ijtihād, اِجْتِهاد, effort de réflexion) désigne l'effort de réflexion que les oulémas ou muftis et les musulmans entreprennent pour interpréter les textes fondateurs de l'islam et en déduire le droit musulman ou pour informer le musulman de la nature d'une action (licite, illicite, réprouvée…). Le terme Ijtihâd désignait à l'origine l'effort des plus illustres savants à atteindre les justes avis juridiques. Pour le philosophe indo-pakistanais Mohammed nIqbal, l’Ijtihad signifie « s’efforcer en vue de formuler un jugement indépendant sur une question légale ». (fr)
  • Ijtihad (Arabic: اجتهاد‎ ijtihād, [ʔidʒ.tihaːd]; lit. physical or mental effort, expended in a particular activity) is an Islamic legal term referring to independent reasoning or the thorough exertion of a jurist's mental faculty in finding a solution to a legal question. It is contrasted with taqlid (imitation, conformity to legal precedent). According to classical Sunni theory, ijtihad requires expertise in the Arabic language, theology, revealed texts, and principles of jurisprudence (usul al-fiqh), and is not employed where authentic and authoritative texts (Qur'an and Hadith) are considered unambiguous with regard to the question, or where there is an existing scholarly consensus (ijma). Ijtihad is considered to be a religious duty for those qualified to perform it. An Islamic scholar who is qualified to perform ijtihad is called a . Throughout the first five Islamic centuries, the practice of ijtihad continued both theoretically and practically amongst Sunni Muslims. The controversy surrounding ijtihad and the existence of mujtahids started, in its primitive form, around the beginning of the sixth/twelfth century. By the 14th century, development of Sunni jurisprudence prompted leading Sunni jurists to state that the main legal questions had been addressed and the scope of ijtihad was gradually restricted. In the modern era, this gave rise to a perception among Western scholars and lay Muslim public that the so-called "gate of ijtihad" was closed at the start of the classical era. While recent scholarship established that the practice of Ijtihad had never ceased in Islamic history, the extent and mechanisms of legal change in the post-formative period remain a subject of debate. Differences amongst the jurists prevented Muslims from reaching any consensus(Ijma) on the issues of continuity of Ijtihad and existence of Mujtahids. Ijtihad was practiced throughout the Early modern period and claims for ijtihad and its superiority over taqlid were voiced unremittingly. Starting from the 18th century, Islamic reformers began calling for abandonment of taqlid and emphasis on ijtihad, which they saw as a return to Islamic origins. Public debates in the Muslim world surrounding ijtihad continue to the present day. The advocacy of ijtihad has been particularly associated with Islamic modernist and Salafiyya movements. Among contemporary Muslims in the West there have emerged new visions of ijtihad which emphasize substantive moral values over traditional juridical methodology. Shia jurists did not use the term ijtihad until the 12th century. With the exception of Zaydi jurisprudence, the early Imami Shia were unanimous in censuring Ijtihad in the field of law(Ahkam). After the Shiite embracal of various doctrines of Mu'tazila and classical Sunnite Fiqh(jurisprudence), this led to a change. After the victory of the Usulis who based law on principles (usul) over the Akhbaris ("traditionalists") who emphasized on reports or traditions (khabar) by the 19th century, Ijtihad would become a mainstream Shia practice. (en)
  • Ijtihad (bahasa Arab: اجتهاد‎) adalah sebuah usaha yang sungguh-sungguh, yang sebenarnya bisa dilaksanakan oleh siapa saja yang sudah berusaha mencari ilmu untuk memutuskan suatu perkara yang tidak dibahas dalam Al Quran maupun hadis dengan syarat menggunakan akal sehat dan pertimbangan matang. Namun, pada perkembangan selanjutnya diputuskan bahwa ijtihad sebaiknya hanya dilakukan para ahli agama Islam. (in)
  • Ijtihād (in arabo: اجتهاد‎) è un termine legale islamico vuol dire semplicemente "interpretazione" (dei testi sacri come Corano e Sunna al fine di proporre norme giuridiche). (it)
  • イジュティハード(アラビア語:اجتهاد、ijtihād, DMG方式: iǧtihād)とは、イスラーム法における法律用語の一つで、クルアーンやシャリーア、スンナといった法源の解釈(フィクフ)に基づく具体的な法的決定の際に、十分な権威の確立された先例やイスラーム法学派による伝統的見解に依拠することなく決定者が独自の解釈理論を援用して法的な決定を行うことを指す。 イジュティハードを行う人のことを(مجتهد, mujtahid, DMG方式: muǧtahid)と呼び、イラーム法学者(ウラマー)がこれを務めることが慣例化している。 (ja)
  • Ijtihād (árabe: اِجْتِهاد, translit. ijtihād, "esforço de reflexão") designa o esforço de reflexão que os ulemas ou muftis e os juristas muçulmanos empreendem para interpretar os textos fundadores do Islã (o Corão e a Sunnah) e deles deduzir o direito islâmico ou informar o fiel sobre a natureza de uma ação (se é lícita, ilícita, reprovável, etc.). Desde o século X, somente os xiitas reconhecem e praticam o ijtihad, enquanto o sunismo pratica o taqlid ou "imitação". Mujtahid (árabe: مُجْتَهِد, aplicado, diligente) é aquele que realiza esse esforço de reflexão do ijtihād. (pt)
  • Иджтиха́д, или аль-иджтиха́д (араб. اجْتِهَاد‎, араб. الاجتهاد‎, «усердствование», «большое старание») — в исламе — деятельность богослова в изучении и решении вопросов богословско-правового комплекса, система принципов, аргументов, методов и приёмов, используемых при этом богословом-муджтахидом, а также степень авторитетности самого учёного (муджтахида) в знании, интерпретировании и комментировании богословско-правовых источников. (ru)
  • Ijtihad, arabiska اجتهاد, är ett arabiskt ord som inom islam betyder möjlighet att med mänsklig aktivitet, det vill säga förnuft, självständigt tolka Koranen. Termen betyder "ansträngning". Den som utövar ijtihad, eller tolkar den islamiska rätten kallas mujtahid. Ijtihad aktualiserades åter inom islamisk modernism i slutet av 1800-talet, och senare inom liberal islam, i diskussionen om hur sunna, i betydelsen Mohammeds normerande sed, bör tolkas och tillämpas. Ijtihad kan för förtydligande i detta sammanhang sättas i motsats till begreppet taqlid, ”imitation” som innebär en direkt imitation av exempel i hadith (där Mohammeds sunna finns), eller i Koranen. Ijtihad, ”ansträngning” innebär istället att söka exemplets princip genom tolkning av Mohammeds agerande, syfte och ändamål genom att se till dess íllia, ratio legis, dvs ”orsak”. Detta kan ses som en nytolkning då tillämpning kan ske efter nutida sammanhang och omständigheter. Begreppet ijtihad används vid denna tolkning i nära koppling till modernistisk islamtolkning. Ijtihad är en term av yttersta vikt gällande den moderna utvecklingen av islam från slutet av 1800-talet och framåt. Jamal al-din al-Afghani (d. 1897), förgrundsgestalt för en antikolonial islamistisk reformrörelse, menade att just ijtihad kan förena islam med det moderna samhället. Motsättningen i ijtihad och denna åsikt är hur ett tillbakasträvande till sann islam, samtidigt kan verka framåtsträvande. (sv)
  • 伊智提哈德(阿拉伯语:اجتهاد‎;波斯語:مجتهد‎;iğtihād)是伊斯蘭教法的專有名詞,形容單獨詮釋法源(古蘭經和聖行)來作出法律裁決的進程。有资格通过伊智提哈德来解读教法的伊斯兰学者(乌理玛)则被称为“穆智台希德”。與其相反的是(taqlid),即阿拉伯語裡的「模仿」。 伊智提哈德與什葉派賈法里派緊密相連。諸如(Joseph Schacht)等學者認同「伊智提哈德之門」在10世紀的遜尼派法學(費格赫)裡已被「關閉」,意味著伊智提哈德不在遜尼派當中實行。一些伊斯蘭法律的現代學者(如)表示雖然遜尼派穆斯林更看重塔格利德,但伊智提哈德也成為了遜尼派傳統裡的重要部分。 (zh)
  • Іджтигад або іджтихад (араб. اجتهاد‎‎‎) — старанність, наполегливість. Згідно з шаріатом праця, старанність у винесенні правових вердиктів і рішень різних релігійних проблем чи питань згідно з ісламським вченням. Іджтигадом є або винесення незалежних рішень, що ґрунтуються безпосередньо на першоджерелах, або ж застосування вже вирішених попередниками проблем. Цей термін не трапляється в Корані, але натяки на нього містяться в хадисах. Ісламський вчений, який займається іджтигадом, називається муджтагідом. Він мусить мати глибокі знання та відповідати ісламським моральним засадам. Після ІІІ століття гіджри (Х століття нашої ери) практично всі основні правові проблеми були систематизовані. У зв'язку з цим три основні ортодоксальні сунітські правові школи (мазгаби) — ханафійський, малікійський і шафійський дійшли згоди, що продовження іджтигаду з уже вирішених правових проблем є не доцільним. Іджтигад у цих мазгабах є «закритим». Однак це не стосується нових нагальних проблем, що можуть виникати. Закриття іджтигаду не було визнане сунітським ханбалійським мазгабом, а також шиїтами. В цих ісламських школах іджтигад є відкритим стосовно усіх проблем (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 165834 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 72291 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1021165357 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Idžtihád (anglicky ijtihad arabsky اجتهاد‎, doslova úsilí) je terminus technicus islámského práva (šaría), který znamená dobírání se práva prostřednictvím nezávislé interpretace obou islámských právních pramenů, Koránu i Sunny. Protikladem idžtihádu je , „nápodoba, imitování“. Idžtihád mohou vykládat jen znalí islámského práva. Za časů Al-Ghazálího (v 10. století) došlo k "uzavření bran idžtihádu", od této doby je islámské právo vykládáno jen v rámci uzavřeného systému taqlid. (cs)
  • Idschtihād (arabisch اجتهاد, DMG iǧtihād ‚Anstrengung‘) ist ein terminus technicus der islamischen Rechtstheorie, der die Findung von Normen durch eigenständige Urteilsbemühung bezeichnet. Er steht verkürzt für den arabischen Ausdruck iǧtihād ar-raʾy („Bemühung um ein eigenes Urteil“). Das Gegenstück zum Idschtihād ist Taqlīd („Nachahmung“). Der Anwender des Idschtihād wird Mudschtahid genannt; zum Teil wird dieser Begriff auch auf die Personen angewendet, die nicht selbst Idschtihād ausüben, sondern nur die Befähigung dazu besitzen. (de)
  • El ijtihād (árabe: اِجْتِهاد) designa el esfuerzo de reflexionar, complementario al Corán y la Sunnah, que los ulemas o muftis y los juristas musulmanes emprenden para interpretar y aplicar los textos fundadores del islam y transcribirlos en términos del derecho islámico. Después del siglo X. (es)
  • L’ijtihâd (arabe : ijtihād, اِجْتِهاد, effort de réflexion) désigne l'effort de réflexion que les oulémas ou muftis et les musulmans entreprennent pour interpréter les textes fondateurs de l'islam et en déduire le droit musulman ou pour informer le musulman de la nature d'une action (licite, illicite, réprouvée…). Le terme Ijtihâd désignait à l'origine l'effort des plus illustres savants à atteindre les justes avis juridiques. Pour le philosophe indo-pakistanais Mohammed nIqbal, l’Ijtihad signifie « s’efforcer en vue de formuler un jugement indépendant sur une question légale ». (fr)
  • Ijtihad (bahasa Arab: اجتهاد‎) adalah sebuah usaha yang sungguh-sungguh, yang sebenarnya bisa dilaksanakan oleh siapa saja yang sudah berusaha mencari ilmu untuk memutuskan suatu perkara yang tidak dibahas dalam Al Quran maupun hadis dengan syarat menggunakan akal sehat dan pertimbangan matang. Namun, pada perkembangan selanjutnya diputuskan bahwa ijtihad sebaiknya hanya dilakukan para ahli agama Islam. (in)
  • Ijtihād (in arabo: اجتهاد‎) è un termine legale islamico vuol dire semplicemente "interpretazione" (dei testi sacri come Corano e Sunna al fine di proporre norme giuridiche). (it)
  • イジュティハード(アラビア語:اجتهاد、ijtihād, DMG方式: iǧtihād)とは、イスラーム法における法律用語の一つで、クルアーンやシャリーア、スンナといった法源の解釈(フィクフ)に基づく具体的な法的決定の際に、十分な権威の確立された先例やイスラーム法学派による伝統的見解に依拠することなく決定者が独自の解釈理論を援用して法的な決定を行うことを指す。 イジュティハードを行う人のことを(مجتهد, mujtahid, DMG方式: muǧtahid)と呼び、イラーム法学者(ウラマー)がこれを務めることが慣例化している。 (ja)
  • Ijtihād (árabe: اِجْتِهاد, translit. ijtihād, "esforço de reflexão") designa o esforço de reflexão que os ulemas ou muftis e os juristas muçulmanos empreendem para interpretar os textos fundadores do Islã (o Corão e a Sunnah) e deles deduzir o direito islâmico ou informar o fiel sobre a natureza de uma ação (se é lícita, ilícita, reprovável, etc.). Desde o século X, somente os xiitas reconhecem e praticam o ijtihad, enquanto o sunismo pratica o taqlid ou "imitação". Mujtahid (árabe: مُجْتَهِد, aplicado, diligente) é aquele que realiza esse esforço de reflexão do ijtihād. (pt)
  • Иджтиха́д, или аль-иджтиха́д (араб. اجْتِهَاد‎, араб. الاجتهاد‎, «усердствование», «большое старание») — в исламе — деятельность богослова в изучении и решении вопросов богословско-правового комплекса, система принципов, аргументов, методов и приёмов, используемых при этом богословом-муджтахидом, а также степень авторитетности самого учёного (муджтахида) в знании, интерпретировании и комментировании богословско-правовых источников. (ru)
  • 伊智提哈德(阿拉伯语:اجتهاد‎;波斯語:مجتهد‎;iğtihād)是伊斯蘭教法的專有名詞,形容單獨詮釋法源(古蘭經和聖行)來作出法律裁決的進程。有资格通过伊智提哈德来解读教法的伊斯兰学者(乌理玛)则被称为“穆智台希德”。與其相反的是(taqlid),即阿拉伯語裡的「模仿」。 伊智提哈德與什葉派賈法里派緊密相連。諸如(Joseph Schacht)等學者認同「伊智提哈德之門」在10世紀的遜尼派法學(費格赫)裡已被「關閉」,意味著伊智提哈德不在遜尼派當中實行。一些伊斯蘭法律的現代學者(如)表示雖然遜尼派穆斯林更看重塔格利德,但伊智提哈德也成為了遜尼派傳統裡的重要部分。 (zh)
  • L'ijtihad —en àrab: اِجْتِهاد, ijtihād, ‘esforç (de reflexió)’— designa l'esforç de reflexió que els ulemes o muftís i els juristes musulmans fan per interpretar els texts fonamentals de l'islam per tal de deduir-ne la llei islàmica o per informar el musulmà de la natura d'una acció (lícita, il·lícita, reprovable, etc.). El qui produeix aquest esforç de reflexió s'anomena mújtahid (en àrab مُجْتَهِد, mujtahid, ‘aplicat’, ‘diligent’). Aquells que no puguin realitzar aquest esforç, hauran de seguir el taqlid (refiar-se de l'opinió dels erudits) d'acord amb un mújtahid. (ca)
  • الاجتهاد لغة: "بذل الجهد في فعل شاق" فيقال: اجتهد في حمل الرحى، لا في حمل خردلة، وعرفه علماء أصول الفقه بأنه: "بذل الجهد في إدراك الأحكام الشرعية"، أو هو: "بذل الجهد في تعرف الحكم الشرعي" ويقابله: التقليد. هو إما تام أو ناقص، فالتام هو: "استفراغ القوة النظرية حتى يحس الناظر من نفسه العجز عن مزيد طلب"، والناقص هو: "النظر المطلق في تعرف الحكم". ويكون الاجتهاد بمعنى: بذل مجهود علمي، ممن تتوفر فيه شروط الاجتهاد، للبحث والنظر والاستدلال، واستنباط الأحكام الشرعية من أدلتها، وهو إما؛ اجتهاد مطلق كاجتهاد الأئمة الأربعة، وإما؛ اجتهاد مقيد كاجتهاد أصحاب الأئمة الأربعة، الذين نقلوا محتوى المذهب وبحثوا وحققوا فيه، وهذا النوع من الاجتهاد للمتخصص الذي له معرفة واسعة بمقاصد الشريعة، وفهم مداركها، والقدرة على استنباط الأحكام الشرعية، أما الاجتهاد الذي ليس من قبيل التخصص العلمي؛ فلا يشترط فيه كل هذه الشروط (ar)
  • Ιζτιχάντ (αραβικά: اجتهاد‎) είναι ο ισλαμικός νομικός όρος που αναφέρεται στην ανεξάρτητη συλλογιστική ή διεξοδική άσκηση της ψυχικής ικανότητας ενός νομικού για την εξεύρεση λύσης σε μια νομική ερώτηση. Είναι το αντίθετο του τακλίντ (απομίμηση, συμμόρφωση με το νομικό προηγούμενο). Σύμφωνα με την κλασσική σουνιτική θεωρία, το ιζτιχάντ απαιτεί εμπειρογνωμοσύνη στην αραβική γλώσσα, τη θεολογία, τα αποκαλυπτόμενα κείμενα και τις αρχές της νομολογίας (ουσούλ αλ-φικχ) και δεν χρησιμοποιείται όταν υπάρχουν αυθεντικά και έγκυρα κείμενα (Κοράνι και Χαντίθ) θεωρείται σαφής ως προς το ερώτημα ή όταν υπάρχει μια υπάρχουσα ακαδημαϊκή συναίνεση . Το ιζτιχάντ θεωρείται θρησκευτικό καθήκον για εκείνους που έχουν το δικαίωμα να το ασκήσουν. Ένας ισλαμικός μελετητής που έχει τα προσόντα να εκτελεί ιζτιχ (el)
  • Ijtihad (Arabic: اجتهاد‎ ijtihād, [ʔidʒ.tihaːd]; lit. physical or mental effort, expended in a particular activity) is an Islamic legal term referring to independent reasoning or the thorough exertion of a jurist's mental faculty in finding a solution to a legal question. It is contrasted with taqlid (imitation, conformity to legal precedent). According to classical Sunni theory, ijtihad requires expertise in the Arabic language, theology, revealed texts, and principles of jurisprudence (usul al-fiqh), and is not employed where authentic and authoritative texts (Qur'an and Hadith) are considered unambiguous with regard to the question, or where there is an existing scholarly consensus (ijma). Ijtihad is considered to be a religious duty for those qualified to perform it. An Islamic scholar (en)
  • Ijtihad, arabiska اجتهاد, är ett arabiskt ord som inom islam betyder möjlighet att med mänsklig aktivitet, det vill säga förnuft, självständigt tolka Koranen. Termen betyder "ansträngning". Den som utövar ijtihad, eller tolkar den islamiska rätten kallas mujtahid. (sv)
  • Іджтигад або іджтихад (араб. اجتهاد‎‎‎) — старанність, наполегливість. Згідно з шаріатом праця, старанність у винесенні правових вердиктів і рішень різних релігійних проблем чи питань згідно з ісламським вченням. Іджтигадом є або винесення незалежних рішень, що ґрунтуються безпосередньо на першоджерелах, або ж застосування вже вирішених попередниками проблем. Цей термін не трапляється в Корані, але натяки на нього містяться в хадисах. Ісламський вчений, який займається іджтигадом, називається муджтагідом. Він мусить мати глибокі знання та відповідати ісламським моральним засадам. (uk)
rdfs:label
  • اجتهاد (إسلام) (ar)
  • Ijtihad (ca)
  • Idžtihád (cs)
  • Idschtihād (de)
  • Ιζτιχάντ (el)
  • Ijtihad (en)
  • Iĝtihad (eo)
  • Ijtihad (es)
  • Ijtihad (fr)
  • Ijtihad (in)
  • イジュティハード (ja)
  • Ijtihad (it)
  • Idżtihad (pl)
  • Ijtihad (pt)
  • Иджтихад (ru)
  • Ijtihad (sv)
  • Іджтигад (uk)
  • 伊智提哈德 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:education of
is dbo:mainInterest of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:education of
is dbp:jurisprudence of
is dbp:maddhab of
is dbp:mainInterests of
is dbp:post of
is dbp:shipNamesake of
is dbp:title of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License