In Roman Catholicism, the veneration Holy Name of Jesus (also Most Holy Name of Jesus, Italian: Santissimo Nome di Gesù) developed as a separate type of devotion in the Early Modern period, in parallel to that of the Sacred Heart. The Litany of the Holy Name is a Roman Catholic Prayer, probably of the 15th century (Bernardino of Siena and John of Capistrano). The Feast of the Holy Name of Jesus was introduced in 1530.

Property Value
dbo:abstract
  • In Roman Catholicism, the veneration Holy Name of Jesus (also Most Holy Name of Jesus, Italian: Santissimo Nome di Gesù) developed as a separate type of devotion in the Early Modern period, in parallel to that of the Sacred Heart. The Litany of the Holy Name is a Roman Catholic Prayer, probably of the 15th century (Bernardino of Siena and John of Capistrano). The Feast of the Holy Name of Jesus was introduced in 1530. The veneration of Nomina sacra in the form of variants of the Christogram has a tradition going back to early Christianity.Related practices of devotion exist in Eastern Christianity (c.f. Jesus Prayer). The feast day is celebrated either as the Feast of the Holy Name of Jesus or as that of Circumcision of Jesus, in various Christian churches. (en)
  • Dalam Kekristenan, Nama Yesus Yang Tersuci merujuk pada penggunaan devosional dan teologal terhadap nama Yesus. Referensi dan afeksi yang dengannya umat Kristen memberikan penghormatan kepada Nama Yesus Yang Tersuci dapat ditelusuri kembali ke masa awal Kekristenan. Devosi dan penghormatan tersebut juga meluas hingga kristogram IHS (suatu Nama Suci Yesus), berasal dari kata Yunani ΙΗΣΟΥΣ untuk Yesus (dan terkadang secara keliru ditafsirkan sebagai Iesus Hominum Salvator, Yesus Juruselamat Umat Manusia), yang merepresentasikan Nama Suci Yesus. Devosi kepada Nama Yesus Yang Tersuci terdapat dalam Kekristenan Timur maupun Barat. Hari rayanya diperingati baik sebagai ataupun sebagai peringatan Penyunatan Yesus, di beragam Gereja Kristen. Injil Matius memuat suatu intensi dan arti tertentu akan nama Yesus (sebagai orang yang "menyelamatkan umat-Nya dari dosa" —Mat 1:21), serta mengindikasikan bahwa Ia dipilih atas amanat Surgawi. Selama berabad-abad, umat Kristen telah menyerukan Nama Suci Yesus, dan meyakini bahwa ada kuasa yang terkandung di dalam nama Yesus. (in)
  • Santo Nome de Jesus é a denominação dada ao uso teológico e devocional do nome de Jesus Cristo no cristianismo. A reverência e a afeição com que os cristãos tratam o Santo Nome de Jesus remontam aos primeiros anos do cristianismo. Esta devoção se estende também ao cristograma IHS (um monograma do Santo Nome), derivado da palavra grega IESOUS (ΙΗΣΟΥΣ) para "Jesus" ou à frase latina Iesus Hominum Salvator ("Jesus salvador da humanidade"). A devoção ao Santo Nome existe tanto no cristianismo ocidental quanto no oriental e é festejado ou como a Festa do Santíssimo Nome de Jesus ou como a circuncisão de Jesus nas várias denominações cristãs. O Evangelho de Mateus traz significado e intenção específicos para o nome Jesus (como sendo aquele que "salva seu povo do pecado") e indica que ele foi escolhido com ajuda divina. Por séculos, os cristãos invocam o Santo Nome e acreditam que há um poder intrínseco nele. (pt)
  • Найсвяті́ше Ім'я́ Ісу́са (італ. Santissimo Nome di Gesù) — у християнстві ім'я Бога і Господа Нашого, Ісуса Христа. Особливий об'єкт вшанування у Католицькій Церкві поряд із Найсвятішим серцем Ісуса. Християни вірять, що іменем Ісуса вони отримують благодаті для душі й тіла, захист від сатани тощо. Традиція преклоніння перед іменем Ісуса виводиться від ранніх християн. Перша відома літанія до найсвятішого імені Ісуса датується XV століттям й походить з Італії. Загальне католицьке свято Найсвятішого імені Ісуса було встановлене 1530 року. Стало популярним у країнах Західної Європи та Америки завдяки діяльності єзуїтів. Його відзначають щорічно 3 січня за григоріанським календарем. У іконографії та живописі зображається у вигляді латинської христограми IHS (лат. Jesus Humanorum Salvator, «Ісус, Спаситель людей»), або грецької монограми ΙΗΣ. Також — Святе (Пресвяте) ім'я Ісуса (італ. Sacro Nome di Gesù). (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 3845414 (xsd:integer)
dbo:wikiPageInterLanguageLink
dbo:wikiPageLength
  • 15693 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 976487120 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdfs:comment
  • In Roman Catholicism, the veneration Holy Name of Jesus (also Most Holy Name of Jesus, Italian: Santissimo Nome di Gesù) developed as a separate type of devotion in the Early Modern period, in parallel to that of the Sacred Heart. The Litany of the Holy Name is a Roman Catholic Prayer, probably of the 15th century (Bernardino of Siena and John of Capistrano). The Feast of the Holy Name of Jesus was introduced in 1530. (en)
  • Dalam Kekristenan, Nama Yesus Yang Tersuci merujuk pada penggunaan devosional dan teologal terhadap nama Yesus. Referensi dan afeksi yang dengannya umat Kristen memberikan penghormatan kepada Nama Yesus Yang Tersuci dapat ditelusuri kembali ke masa awal Kekristenan. Devosi dan penghormatan tersebut juga meluas hingga kristogram IHS (suatu Nama Suci Yesus), berasal dari kata Yunani ΙΗΣΟΥΣ untuk Yesus (dan terkadang secara keliru ditafsirkan sebagai Iesus Hominum Salvator, Yesus Juruselamat Umat Manusia), yang merepresentasikan Nama Suci Yesus. (in)
  • Santo Nome de Jesus é a denominação dada ao uso teológico e devocional do nome de Jesus Cristo no cristianismo. A reverência e a afeição com que os cristãos tratam o Santo Nome de Jesus remontam aos primeiros anos do cristianismo. Esta devoção se estende também ao cristograma IHS (um monograma do Santo Nome), derivado da palavra grega IESOUS (ΙΗΣΟΥΣ) para "Jesus" ou à frase latina Iesus Hominum Salvator ("Jesus salvador da humanidade"). (pt)
  • Найсвяті́ше Ім'я́ Ісу́са (італ. Santissimo Nome di Gesù) — у християнстві ім'я Бога і Господа Нашого, Ісуса Христа. Особливий об'єкт вшанування у Католицькій Церкві поряд із Найсвятішим серцем Ісуса. Християни вірять, що іменем Ісуса вони отримують благодаті для душі й тіла, захист від сатани тощо. Традиція преклоніння перед іменем Ісуса виводиться від ранніх християн. Перша відома літанія до найсвятішого імені Ісуса датується XV століттям й походить з Італії. Загальне католицьке свято Найсвятішого імені Ісуса було встановлене 1530 року. Стало популярним у країнах Західної Європи та Америки завдяки діяльності єзуїтів. Його відзначають щорічно 3 січня за григоріанським календарем. У іконографії та живописі зображається у вигляді латинської христограми IHS (лат. Jesus Humanorum Salvator, «Іс (uk)
rdfs:label
  • Holy Name of Jesus (en)
  • Nama Yesus Yang Tersuci (in)
  • Santo Nome de Jesus (pt)
  • Найсвятіше ім'я Ісуса (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:dedication of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of