The production of silk originates in China in the Neolithic (Yangshao culture, 4th millennium BC). Silk remained confined to China until the Silk Road opened at some point during the later half of the 1st millennium BC. China maintained its virtual monopoly over silk production for another thousand years. Not confined to clothing, silk was also used for a number of other applications, including writing, and the color of silk worn was an important guide of social class during the Tang dynasty.

Property Value
dbo:abstract
  • يعود تاريخ الحرير وفقا لاكتشافات حديثة أجريت في الصين إلى العصر الحجري الحديث ( مابين 3000 و 2000 سنة قبل الميلاد). وتعود أقدم قطعة من الحرير اكتشفت في الصين إلى عام 2570 قبل الميلاد ).وكانت الصين قد عرفت الحرير وقامت بانتاجه؛ وظل محصوراً بها حتى فتح طريق الحرير خلال النصف الأخير من الألفية الأولى قبل الميلاد . ثم انفردت بانتاجه لألف سنة أخرى . ولم يقتصر استخدامه فقط في صناعة الملابس ، بل كان يستخدم أيضا في الكتابة، كما كانت له استخدامات أخرى. امتدت زراعة الحرير إلى اليابان حوالي 300 م ، وازدهرت صناعته؛ ساعد في ذلك وجود التوت البري بكثرة على أراضيها وهو الغذاء الأوحد لدودة القز. ومع حلول عام 552 م ، تمكن البيزنطيون من الحصول على بيض دودة القز واستطاعوا خوض أول تجربة لهم في تربية دود القز. بدأ العرب أيضا في صنع الحرير في نفس الوقت. نتيجة لانتشار تربية دودة القز ، أصبحت صادرات الحرير الصينية أقل أهمية ، على الرغم من أنها كانت لا تزال تحتفظ بالسيطرة على سوق الحرير الفاخر . جلبت الحروب الصليبية إنتاج الحرير إلى أوروبا الغربية ، وخاصة للعديد من الدول الإيطالية ، التي شهدت طفرة اقتصادية في تصدير الحرير إلى بقية أوروبا. كما بدأت التغييرات في أساليب التصنيع تحدث خلال العصور الوسطى ، مع ظهور أجهزة مثل عجلة الغزل أولاً. خلال القرن السادس عشر ، انضمت فرنسا إلى إيطاليا في تطوير تجارة حرير ناجحة ، على الرغم من أن جهود معظم الدول الأخرى لتطوير صناعة الحرير الخاصة بها لم تنجح. لقد غيرت الثورة الصناعية الكثير من صناعة الحرير في أوروبا. بسبب الابتكارات في غزل القطن ، وأصبح القطن أرخص بكثير للتصنيع مما أثر سلبا على إنتاج الحرير الذي كان أغلى كلفة. لكن تقنيات النسيج الجديدة ، ساهمت بشكل واضح في الزيادة من كفاءة الإنتاج.كان أبرزها منسج جاكارد، الذي استخدم لتطريز الحرير. تسبب وباء العديد من أمراض دودة القز في انخفاض الإنتاج ، خاصة في فرنسا ، حيث لم تنتعش هذه الصناعة أبدًا. في القرن العشرين استعادت كل من اليابان والصين دورهما السابق في إنتاج الحرير ، وأصبحت الصين الآن مرة أخرى أكبر منتج للحرير في العالم. قلص ظهور أقمشة جديدة مثل النايلون من انتشار الحرير في جميع أنحاء العالم ، وأصبح الحرير الآن مرة أخرى سلعة فاخرة نادرة ، وأقل أهمية بكثير مما كان عليه في عصره. (ar)
  • Según la tradición china, la historia de la seda empieza en el siglo XVII a. C. Prosigue durante tres milenios de exclusividad durante los que China exporta este tejido precioso sin revelar jamás el secreto de su fabricación. El arte de fabricar seda se transmitió después a otras civilizaciones gracias a mercaderes, ladrones y espías de todo tipo, como monjes o diplomáticos. Una vez llega a Europa occidental a finales de la Edad Media, la producción de seda alcanza la fase de la industrialización a partir del siglo XIX. Luego sufrirá una importante decadencia, relacionada con el rápido desarrollo de la fabricación de este tejido en ciertos países de Asia y con las epidemias que afectaron a los gusanos de seda en Francia. Se ha vuelto a convertir finalmente en una producción esencialmente asiática. (es)
  • Produksi sutra berasal dari Tiongkok di era Neolitik (kebudayaan Yangshao, milenium ke-4 SM). Awalnya sutra hanya terbatas di Tiongkok saja sampai Jalan Sutra dibuka di beberapa titik selama paruh akhir milenium 1 SM. Tiongkok memonopoli serikultur (budidaya ulat dan pembuatan sutra) selama ribuan tahun. Tidak hanya terbatas pada pakaian saja, sutra juga digunakan untuk sejumlah aplikasi lain, termasuk menulis, dan warna sutra yang dipakai menentukan kelas sosial seseorang selama dinasti Tang. Budidaya sutra mulai menyebar ke Jepang sekitar 300 M, dan pada 552 M, Bizantium berhasil memperoleh telur ulat sutra dan mampu membudidayakan ulat sutra. Orang-orang Arab juga mulai memproduksi sutra pada saat yang sama. Sebagai hasil dari penyebaran serikultur, ekspor sutra Tiongkok menjadi kurang penting, meskipun mereka masih mempertahankan dominasi atas pasar sutra sebagai barang mewah. Perang Salib membawa produksi sutra ke Eropa Barat, khususnya ke banyak negara koloni Italia, yang menyaksikan booming ekonomi dengan mengekspor sutra ke negara lain di seluruh Eropa. Perubahan dalam teknik pembuatan juga mulai terjadi selama Abad Pertengahan, dengan perangkat yang baru ditemukan seperti roda. Selama abad ke-16, Prancis bergabung dengan Italia dalam mengembangkan perdagangan sutra yang sukses, meskipun banyak negara lain mencoba mengembangkan industri sutra mereka sendiri namun tidak berhasil. (in)
  • The production of silk originates in China in the Neolithic (Yangshao culture, 4th millennium BC). Silk remained confined to China until the Silk Road opened at some point during the later half of the 1st millennium BC. China maintained its virtual monopoly over silk production for another thousand years. Not confined to clothing, silk was also used for a number of other applications, including writing, and the color of silk worn was an important guide of social class during the Tang dynasty. Silk cultivation spread to Japan around 300 AD, and, by 552 AD, the Byzantines managed to obtain silkworm eggs and were able to begin silkworm cultivation. The Arabs also began to manufacture silk at the same time. As a result of the spread of sericulture, Chinese silk exports became less important, although they still maintained dominance over the luxury silk market. The Crusades brought silk production to Western Europe, in particular to many Italian states, which saw an economic boom exporting silk to the rest of Europe. Changes in manufacturing techniques also began to take place during the Middle Ages, with devices such as the spinning wheel first appearing. During the 16th century, France joined Italy in developing a successful silk trade, though the efforts of most other nations to develop a silk industry of their own were unsuccessful. The Industrial Revolution changed much of Europe's silk industry. Due to innovations on spinning cotton, cotton became much cheaper to manufacture and therefore caused more expensive silk production to become less mainstream. New weaving technologies, however, increased the efficiency of production. Among these was the Jacquard loom, developed for silk embroidery. An epidemic of several silkworm diseases caused production to fall, especially in France, where the industry never recovered. In the 20th century Japan and China regained their earlier role in silk production, and China is now once again the world's largest producer of silk. The rise of new fabrics such as nylon reduced the prevalence of silk throughout the world, and silk is now once again a rare luxury good, much less important than in its heyday. (en)
  • История производства шёлка берёт своё начало в Китае во времена неолитической культуры Яншао в 4-м тысячелетии д н. э. Шёлк оставался в границах Китая до тех пор, пока во второй половине первого тысячелетия до н. э. не появился Шёлковый путь. В течение тысячи лет Китай оставался монопольным производителем шёлка. Использование шёлка в Китае не ограничивалось только одеждой, ему находилось также и другое применение, например, в письменности. Во время правления династии Тан цвет шёлка в одежде был важным индикатором социального класса. Около 300 года н. э. шелководство распространилось в Японии, а к 522 году византийцам удалось приобрести яйца тутового шелкопряда и приступить к разведению шелковичных червей. В это же время шёлк начали производить арабы. В результате распространения шелководства экспортный китайский шёлк стал менее значимым, хотя он по-прежнему доминировал на рынке шёлка в высшем классе. Крестовые походы принесли производство шёлка в Западную Европу, в частности, во многие итальянские области, которые пережили экономический бум, экспортируя шёлк остальной Европе. В Средние века начались изменения в технологии производства, впервые появилась прялка. В XVI веке Франции, как и Италии, удалось организовать успешную торговлю шёлком. Усилия же большинства других стран по развитию собственной шёлковой промышленности оказались безуспешными. Промышленная революция во многом изменила шёлковую промышленность Европы. Благодаря инновациям производство хлопка стало намного более дешёвым, что привело к тому, что более дорогое шёлковое производство отдало свои господствующие позиции. Однако новые ткацкие технологии увеличили эффективность и шёлкового производства, в частности этому способствовал жаккардовый ткацкий станок, разработанный для шёлковой вышивки. Несколько эпизоотий тутового шелкопряда привели к падению производства шёлка, особенно во Франции, где промышленность уже не смогла восстановиться. В XX веке Япония и Китай вернули себе былые лидирующие роли в шёлковом производстве, и Китай теперь снова является крупнейшим производителем шёлка в мире. Появление новых тканей, таких как нейлон, уменьшило распространённость шёлка, который стал редким предметом роскоши, гораздо менее значимым, чем во времена своего расцвета. (ru)
  • Історія шовку налічує вже понад 5 тисяч років. Виробництво шовку бере свій початок в Китаї в епоху неоліту (культура Яншао, 4-те тисячоліття до н. е.). Шовк залишався обмежений Китаєм до відкриття Шовкового шляху в якийсь момент у другій половині першого тисячоліття до нашої ери. Китай зберіг свою віртуальну монополію на виробництво шовку ще на тисячу років. Шовк використовувався не тільки для одягу, а для ряду інших речей, у тому числі письма, а колір шовку в одязі був важливою вказівкою на соціальний клас під час династії Тан. Культура вирощування та виробництва шовку проникла в Японію близько 300 н. е. До 522 р. н. е. візантійці зуміли отримати яйця шовкопряда і змогли розпочати вирощування тутового шовкопряда; араби почали виробництво шовку в той же час. В результаті поширення шовківництва, експорт китайського шовку став менш важливим, хоча вони ще зберігали панування над ринком шовку для предметів розкоші. Хрестові походи принесли виробництво шовку в Західну Європу, зокрема у багато італійських держав, де в результаті почався економічний бум від експорту шовку в іншу частину Європи. В Середньовіччі також почали відбуватися зміни в технології виробництва, з появою таких пристроїв, як прядка. У 16 столітті Франція приєдналася до Італії в розробці успішної торгівлі шовком; зусилля більшості інших країн для створення власної шовкової промисловості були невдалими. Промислова революція змінила більшу частину шовкової промисловості Європи. Завдяки інноваціям в прядінні бавовни, бавовна стала значно дешевше у виробництві і, як наслідок, більш дороге шовкове виробництво стало менш поширеним. Однак нові ткацькі технології підвищили ефективність виробництва. Серед них був Жакардовий ткацький верстат, розроблений для шовкової вишивки. Епідемія декількох захворювань тутового шовкопряда спричинила падіння виробництва, особливо у Франції, де ця галузь так і не оговталася. У 20 столітті Японія і Китай відновили свою колишню роль в шовковій промисловості, а Китай зараз в черговий раз є найбільшим у світі виробником шовку. Поява нових тканин, таких як нейлон, сприяла зниженню поширеності шовку по всьому світу, і шовк тепер знову став досить рідкісним предметом розкоші, набагато менш важливим для індустрії, ніж у період свого розквіту. (uk)
  • 丝绸的生产起源于中国,可以追溯到史前时代,最早是在新石器时期(仰韶文化,公元前4000多年)。在西漢(公元前一世紀後半葉)開拓絲綢之路之前,絲綢的使用一直局限於東亞地區,之後一千年來絲綢製作都由中國壟斷。絲綢不僅用於衣物,而且還有許多其它用處,包括書寫。在唐朝,人们穿戴的丝绸颜色是区分社會階級的重要象徵。 日本在弥生時代(公元前300年左右)傳入養蠶術。而到522年為止,拜占庭帝國成功獲得桑蠶卵,開始桑蠶的養殖。與此同時,阿拉伯人也開始生產絲綢。由於養蠶業傳播,雖然中國仍然在奢侈品絲綢市場上保持著優勢,但外地已經不那麼依賴中國出口絲綢。十字軍東征把絲綢產品帶到西歐,特別是義大利半島上的城邦國。這些國家把出口絲綢到歐洲其餘地方造成經濟的繁榮。中世纪时期,随着一些诸如纺车之类设备的首创,制造技术的变革也开始发生。十六世紀期間,雖然其它大部分國家發展他們自己絲綢工業的努力並沒有成功,但法国在意大利之后也开始丝绸贸易,并取得成功。 工業革命大大改變歐洲絲綢工業的面貌。由於紡棉技術的創新,棉製品變得越來越便宜,导致昂贵的丝绸产品不再是那么的主流化。然而,這些新的紡織技術提高产品的生產效率。在这些新的纺织技术中,包括用于丝绸绣花技术的作(或稱)。而几种桑蚕流行病导致丝绸产品的下滑,特别是在法国,丝绸工业从此一蹶不振。二十世纪時,日本和中国在丝绸生产方面重获早期的地位,而現在的中國再一次成為世界上最大的絲綢生產國。新織物諸如尼龍的興起削弱絲綢在整个世界的流行,而现在丝绸再一次成某种稀有奢侈物品,但与其鼎盛时期相比,丝绸的地位变得不再那么重要,而是成為多種紡織產品的一部份。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 10783723 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 56264 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 986620191 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:align
  • right (en)
dbp:date
  • October 2020 (en)
dbp:direction
  • horizontal (en)
dbp:footer
  • Woven silk textile from Tomb No. 1 at (en)
  • tombs site, (en)
  • province, China, 2nd century BC, Western Han dynasty (en)
dbp:footerAlign
  • left (en)
dbp:headerAlign
  • left/right/center (en)
dbp:image
  • Silk from Mawangdui 2.jpg (en)
  • Silk from Mawangdui.jpg (en)
dbp:reason
  • AD or BC? (en)
dbp:width
  • 150 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdfs:comment
  • يعود تاريخ الحرير وفقا لاكتشافات حديثة أجريت في الصين إلى العصر الحجري الحديث ( مابين 3000 و 2000 سنة قبل الميلاد). وتعود أقدم قطعة من الحرير اكتشفت في الصين إلى عام 2570 قبل الميلاد ).وكانت الصين قد عرفت الحرير وقامت بانتاجه؛ وظل محصوراً بها حتى فتح طريق الحرير خلال النصف الأخير من الألفية الأولى قبل الميلاد . ثم انفردت بانتاجه لألف سنة أخرى . ولم يقتصر استخدامه فقط في صناعة الملابس ، بل كان يستخدم أيضا في الكتابة، كما كانت له استخدامات أخرى. (ar)
  • Según la tradición china, la historia de la seda empieza en el siglo XVII a. C. Prosigue durante tres milenios de exclusividad durante los que China exporta este tejido precioso sin revelar jamás el secreto de su fabricación. El arte de fabricar seda se transmitió después a otras civilizaciones gracias a mercaderes, ladrones y espías de todo tipo, como monjes o diplomáticos. Una vez llega a Europa occidental a finales de la Edad Media, la producción de seda alcanza la fase de la industrialización a partir del siglo XIX. Luego sufrirá una importante decadencia, relacionada con el rápido desarrollo de la fabricación de este tejido en ciertos países de Asia y con las epidemias que afectaron a los gusanos de seda en Francia. Se ha vuelto a convertir finalmente en una producción esencialmente a (es)
  • The production of silk originates in China in the Neolithic (Yangshao culture, 4th millennium BC). Silk remained confined to China until the Silk Road opened at some point during the later half of the 1st millennium BC. China maintained its virtual monopoly over silk production for another thousand years. Not confined to clothing, silk was also used for a number of other applications, including writing, and the color of silk worn was an important guide of social class during the Tang dynasty. (en)
  • Produksi sutra berasal dari Tiongkok di era Neolitik (kebudayaan Yangshao, milenium ke-4 SM). Awalnya sutra hanya terbatas di Tiongkok saja sampai Jalan Sutra dibuka di beberapa titik selama paruh akhir milenium 1 SM. Tiongkok memonopoli serikultur (budidaya ulat dan pembuatan sutra) selama ribuan tahun. Tidak hanya terbatas pada pakaian saja, sutra juga digunakan untuk sejumlah aplikasi lain, termasuk menulis, dan warna sutra yang dipakai menentukan kelas sosial seseorang selama dinasti Tang. (in)
  • История производства шёлка берёт своё начало в Китае во времена неолитической культуры Яншао в 4-м тысячелетии д н. э. Шёлк оставался в границах Китая до тех пор, пока во второй половине первого тысячелетия до н. э. не появился Шёлковый путь. В течение тысячи лет Китай оставался монопольным производителем шёлка. Использование шёлка в Китае не ограничивалось только одеждой, ему находилось также и другое применение, например, в письменности. Во время правления династии Тан цвет шёлка в одежде был важным индикатором социального класса. (ru)
  • Історія шовку налічує вже понад 5 тисяч років. Виробництво шовку бере свій початок в Китаї в епоху неоліту (культура Яншао, 4-те тисячоліття до н. е.). Шовк залишався обмежений Китаєм до відкриття Шовкового шляху в якийсь момент у другій половині першого тисячоліття до нашої ери. Китай зберіг свою віртуальну монополію на виробництво шовку ще на тисячу років. Шовк використовувався не тільки для одягу, а для ряду інших речей, у тому числі письма, а колір шовку в одязі був важливою вказівкою на соціальний клас під час династії Тан. (uk)
  • 丝绸的生产起源于中国,可以追溯到史前时代,最早是在新石器时期(仰韶文化,公元前4000多年)。在西漢(公元前一世紀後半葉)開拓絲綢之路之前,絲綢的使用一直局限於東亞地區,之後一千年來絲綢製作都由中國壟斷。絲綢不僅用於衣物,而且還有許多其它用處,包括書寫。在唐朝,人们穿戴的丝绸颜色是区分社會階級的重要象徵。 日本在弥生時代(公元前300年左右)傳入養蠶術。而到522年為止,拜占庭帝國成功獲得桑蠶卵,開始桑蠶的養殖。與此同時,阿拉伯人也開始生產絲綢。由於養蠶業傳播,雖然中國仍然在奢侈品絲綢市場上保持著優勢,但外地已經不那麼依賴中國出口絲綢。十字軍東征把絲綢產品帶到西歐,特別是義大利半島上的城邦國。這些國家把出口絲綢到歐洲其餘地方造成經濟的繁榮。中世纪时期,随着一些诸如纺车之类设备的首创,制造技术的变革也开始发生。十六世紀期間,雖然其它大部分國家發展他們自己絲綢工業的努力並沒有成功,但法国在意大利之后也开始丝绸贸易,并取得成功。 (zh)
rdfs:label
  • تاريخ الحرير (ar)
  • History of silk (en)
  • Historia de la seda (es)
  • Sejarah sutra (in)
  • История шёлка (ru)
  • Історія шовку (uk)
  • 丝绸历史 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of