The word erudition came into Middle English from Latin. A scholar is erudite (Latin eruditus) when instruction and reading followed by digestion and contemplation have effaced all rudeness (e- (ex-) + rudis), that is to say smoothed away all raw, untrained incivility. Common usage has blurred the distinction from "learned" but the two terms are quite different.

Property Value
dbo:abstract
  • Erudice znamená širokou vzdělanost, která není omezena na jediný obor a přesahuje běžnou úroveň akademika. Erudovaný člověk si ji musel získat také vlastním zájmem a studiem, zejména četbou. (cs)
  • L'erudició és el coneixement profund basat en la instrucció i la documentació, especialment en diversos àmbits de la història i la literatura. Eixa persona és qualificada d'erudit. (ca)
  • Gelehrsamkeit, oft auch Gelehrtheit, ist das – heute weitgehend ungebräuchliche – Wort des 17. bis 19. Jahrhunderts für * akademische, universitäre, wissenschaftliche Bildung eines Menschen, * für die wissenschaftliche Qualität einer bestimmten Arbeit, * für die Gesamtheit aller, die wissenschaftlich gebildet sind und der res publica literaria angehören. Das meistgebrauchte aus dem Lateinischen abgeleitete Synonym war „Erudition“. Das Wort „Literatur“ legte den Akzent mehr auf die publizierte Wissenschaft. „Learning“ war das gleichbedeutende englische Wort. Das Wort wich im 19. Jahrhundert dem allgemeinen Wort Bildung, das nun die genaueren Unterteilungen findet wie „universitäre Bildung“, „Allgemeinbildung“. (de)
  • The word erudition came into Middle English from Latin. A scholar is erudite (Latin eruditus) when instruction and reading followed by digestion and contemplation have effaced all rudeness (e- (ex-) + rudis), that is to say smoothed away all raw, untrained incivility. Common usage has blurred the distinction from "learned" but the two terms are quite different. (en)
  • Erudizio edo jakituntasuna hitzak, latinetik (eruditionem), jakinduria sakonari egiten dio erreferentzia eta, batez ere, tradizioz, arlo humanistikoko jakinduriari egiten dio erreferentzia. Pertsona bati dela esaten zaio pertsona horrek asko irakurri badu eta asko ulertu eta gogoratzen badu. Pertsona "kultura handiko pertsona" esamoldearekin deskribatzen da. Zientzialariei baino, jakinduria humanistikoko arloetako jakintsuei aplikatu ohi zaie terminoa. Literatura, historia, zuzenbidea, geografia, filosofia eta antzeko alorretan ondo jantzitako pertsonei esan ohi zaie . Zientzialari bat eruditua zela aditzean, beste alor hauetan ere jakintsua zela ulertu ohi da. (eu)
  • Erudición (del latín eruditio, -ōnis) es un saber profundo en un tipo de conocimientos, y especialmente, en los referentes a disciplinas literarias e históricas. Una persona que tiene erudición se denomina erudita. Doctor, ilustrado e instruido son sinónimos de erudito. La expresión erudito a la violeta se refiere a aquellas personas que tienen una cultura superficial. * Estos son los eruditos escritores más importantes a nivel mundial en cuanto se refiere a la retórica y a la literatura. * Jorge Luis Borges, considerado el mayor escritor erudito en la historia de argentina y uno de los más influyentes en el siglo XX y en la Literatura Latinoaméricana. Una de sus grandes frases fue: "Yo no hablo de venganzas ni perdones, el olvido es la única venganza y el único perdón." * Emil Cerda, considerado la Promesa de la literatura Dominicana del siglo XXI. También como el mayor erudito escritor dominicano a nivel mundial, por crear un género literario y añadir aportes a la literatura como ningún otro escritor lo haya hecho. Una de sus magníficas frases, fue: "La única que no pierde su dignidad es la Muerte, por más que la traiciones, ella sabe que al final dormirás con ella". * Franz Kafka, fue un escritor bohemio que escribió en alemán. Su obra, una de las más influyentes de la literatura universal​​, es una de las pioneras en la fusión de elementos realistas con fantásticos. Una de sus frases fue: "El gesto de amargura del hombre es, con frecuencia, sólo el petrificado azoramiento de un niño". * William Kelly, a menudo considerado con sorpresa que fue un hombre tan erudito que haya podido ser tan simple en sus ministraciones públicas, ya sea puramente evangelisticas, expositoras o de un carácter más avanzado. Una de sus frases, fue: "El amor no puede sino ser celoso cuando se descarrían los afectos. No sería amor si no se resintiese de la infidelidad". * Benjamin Franklin, fue uno de los eruditos más prolíficos en Estados Unidos. Considerado uno de los padres fundadores de Estados Unidos, creador del Pararrayo. Franklin, fue una persona polímata y genio. Una de sus frases, fue: "La felicidad humana generalmente no se logra con grandes golpes de suerte, que pueden ocurrir pocas veces, sino con pequeñas cosas que ocurren todos los días". (es)
  • L’érudition, du latin eruditio (« instruction, connaissance, science, érudition, enseignement »), désigne une connaissance profonde et étendue d'un sujet large résultant de l’étude et de la lecture des documents consacrés à celui-ci plutôt qu’à des études scolaires. (fr)
  • Erudizione (dalla parola latina eruditio, che vuol dire insegnamento) è il possesso di molte conoscenze e informazioni in uno o più campi del sapere ovvero uno studioso è erudito (dal termine latino eruditus) quando l'istruzione e la lettura seguite dalla comprensione hanno cancellato ogni maleducazione ("e- (ex-) + rudis", da ex + rudere, propr. togliere la rozzezza a). Il termine mette l'accento sull'ampio bagaglio di conoscenze posseduto, ottenuto attraverso intense letture e minuziose ricerche e può avere anche una valenza spregiativa (es. tuttologo) quando l'ampia mole di conoscenze acquisite non sia assistita da un pensiero originale o da una visione critica. (it)
  • Erudição (do termo latino eruditione) é uma instrução vasta e variada, adquirida sobretudo pela leitura e pelo estudo, direcionada a um conhecimento de cunho acadêmico. Pode-se chamar de sábia uma pessoa erudita, embora, a rigor, o conceito de sabedoria deva incluir também competências mais amplas, como prudência, moral e experiência de vida. Uma característica marcante em uma pessoa erudita é que ela costuma dividir seus conhecimentos com a sociedade em geral. O erudito também pode ser chamado de intelectual, porém nunca de autossuficiente. Isso porque uma pessoa só adquire autossuficiência quando ela já não mais precisa da ajuda de outras pessoas, e quando seus conhecimentos já estão completos. Por isso, a autossuficiência não pode ser um aspecto do erudito, pois esse nunca descansa, ou seja, seu desejo por conhecimento nunca é preenchido. Um doutor também é um erudito segundo as definições do dicionário, pelo que o doutor também é um conhecedor duma área vasta do saber na qual encontra tal qualificação. É uma pessoa que sempre tem sede de aprender. Para ela, o mundo é uma grande escola. (pt)
  • Vitterhet (jfr isländska vitr, klok, vettig, kunnig; av vit, vett, förstånd) är ett ålderdomligt ord för humanistisk bildning, poesi, skönlitterär prosa och retorik som idag mest är känt i samband med Vitterhetsakademiens verksamhet. I 1600-talssvenskan betydde vitterhet kunskapsrikedom, vett och lärdom. Under 1700-talet antog det en smalare innebörd av humanistisk bildning i förening med skönhetssinne. Det innefattade då alla de kunskapsgrenar som ansågs ge en sådan bildning, närmast i anslutning till franskans begrepp belles-lettres som stod i motsats till matematiken och naturvetenskaperna, sciences.Mot slutet av 1700-talet gick utvecklingen vidare och innebörden blev än snävare. Det kom då att syfta på skönlitteratur i motsats till facklitteratur av vad slag den vara månde. (sv)
  • Эруди́ция (от лат. ēruditio — учёность, просвещённость) — всесторонняя образованность, широкие познания во многих областях. Слово эрудиция пришло из латинского: учёный считается эрудитом (лат. eruditus), когда занятия и чтение, сопровождаемые осмыслением и выводами, вычеркнули всю его грубость (лат. rudis, e-(ex-)+rudis), то есть «сгладили» его первоначальное невежество. Эрудиция — глубина, блеск и широта, которая возникает в результате образования и систематического чтения и осмысления литературных и не только литературных источников. Человек-эрудит имеет дополнительные знания в более обширной области информации, имеет более глубокие и тесные отношения с литературой по предмету и более широкий интеллектуальный горизонт. Эрудиция имеет отношение к образованному человеку. Однако это не одно и то же. Человек-эрудит обязательно образован, но образованный человек — не обязательно эрудит. Критическое различие в том, что человек-эрудит стремится преодолеть свою грубость и необразованность, в то время как просто образованный человек не видит в этом особенного достоинства. Человек-эрудит вникает в конкретные темы непосредственно через книги и исследование, а не из курсов обучения предмету. Известный итальянский поэт Джакомо Леопарди был эрудитом: он читал и изучил классику самостоятельно, и был под глубоким влиянием многих философов. Среди наибольших древнеримских эрудитов был Марк Теренций Варрон. Среди наибольших английских эрудитов был писатель эссеист сэр Томас Браун. Эрудиция очевидна в литературной работе, когда писатель-эрудит обладает общим знанием, охватывающим несколько различных областей. Примеры эрудитов - это математики и физики, обладающие обширными знаниями в биологии, каковыми являются многие настоящие учёные современности. (ru)
  • Еруди́ція (лат. Eruditio — вченість, пізнання) — глибокі всебічні знання, широка поінформованість. Слово прийшло з латинської: вчений вважається ерудитом (лат. eruditus), коли заняття і читання, супроводжувані осмисленням і висновками, викреслювали всю його грубість (лат. rudis, e-(ex-) + rudis), тобто «згладжували» його первісну силу, ненавчену неввічливість. Ерудиція — глибина, блиск і широта, яка виникає в результаті навчання і систематичного читання й осмислення літературних, і не тільки, літературних джерел. Латинське слово «educare» означає «виводити з незнання»; отже, освічена людина вміє робити критичні висновки, використовуючи дедуктивну логіку. Людина-ерудит має додаткові знання у більшій області предметної інформації, має глибші й тісніші взаємини з літературою питання, ширший інтелектуальний горизонт.Ерудиція зіставна з освіченістю людини, але не тотожна. Людина-ерудит обов'язково освічена, але освічена людина — не обов'язково ерудит. Відмінність криється у тому, що людина-ерудит прагне подолати свою грубість і неосвіченість, в той час як просто освічена людина не вбачає у цьому особливої гідності. Людина-ерудит вникає в конкретні теми безпосередньо через книги і дослідження, а не з курсів навчання предмета. Відомий італійський поет Джакомо Леопарді був ерудитом: він читав і вивчив класику самостійно, і був під глибоким впливом багатьох філософів. Серед найбільших давньоримських ерудитів був Марк Теренцій Варрон. Серед найбільших англійських ерудитів був письменник- есеїст сер . Звичайний юрист — це той, хто вивчав і знає закон глибоко і повністю; а юрист-ерудит, крім того, детально знає історію закону, а також закони інших культур. Ерудиція очевидна в літературній роботі, коли письменник-ерудит має загальне знання, що охоплює багато різних областей. Коли такий універсальний вчений знаходиться також в центрі діяльності кількох галузей, його іноді називають «людиною універсальною (лат. polymath)». Коли ж він не тільки в центрі діяльності кількох індивідуальних галузей, але є лідером думок у них, його іноді називають «людиною історичною (polyhistor)». (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 885067 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 2455 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 935971040 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdfs:comment
  • Erudice znamená širokou vzdělanost, která není omezena na jediný obor a přesahuje běžnou úroveň akademika. Erudovaný člověk si ji musel získat také vlastním zájmem a studiem, zejména četbou. (cs)
  • L'erudició és el coneixement profund basat en la instrucció i la documentació, especialment en diversos àmbits de la història i la literatura. Eixa persona és qualificada d'erudit. (ca)
  • The word erudition came into Middle English from Latin. A scholar is erudite (Latin eruditus) when instruction and reading followed by digestion and contemplation have effaced all rudeness (e- (ex-) + rudis), that is to say smoothed away all raw, untrained incivility. Common usage has blurred the distinction from "learned" but the two terms are quite different. (en)
  • L’érudition, du latin eruditio (« instruction, connaissance, science, érudition, enseignement »), désigne une connaissance profonde et étendue d'un sujet large résultant de l’étude et de la lecture des documents consacrés à celui-ci plutôt qu’à des études scolaires. (fr)
  • Vitterhet (jfr isländska vitr, klok, vettig, kunnig; av vit, vett, förstånd) är ett ålderdomligt ord för humanistisk bildning, poesi, skönlitterär prosa och retorik som idag mest är känt i samband med Vitterhetsakademiens verksamhet. I 1600-talssvenskan betydde vitterhet kunskapsrikedom, vett och lärdom. Under 1700-talet antog det en smalare innebörd av humanistisk bildning i förening med skönhetssinne. Det innefattade då alla de kunskapsgrenar som ansågs ge en sådan bildning, närmast i anslutning till franskans begrepp belles-lettres som stod i motsats till matematiken och naturvetenskaperna, sciences.Mot slutet av 1700-talet gick utvecklingen vidare och innebörden blev än snävare. Det kom då att syfta på skönlitteratur i motsats till facklitteratur av vad slag den vara månde. (sv)
  • Gelehrsamkeit, oft auch Gelehrtheit, ist das – heute weitgehend ungebräuchliche – Wort des 17. bis 19. Jahrhunderts für * akademische, universitäre, wissenschaftliche Bildung eines Menschen, * für die wissenschaftliche Qualität einer bestimmten Arbeit, * für die Gesamtheit aller, die wissenschaftlich gebildet sind und der res publica literaria angehören. Das meistgebrauchte aus dem Lateinischen abgeleitete Synonym war „Erudition“. Das Wort „Literatur“ legte den Akzent mehr auf die publizierte Wissenschaft. „Learning“ war das gleichbedeutende englische Wort. (de)
  • Erudizio edo jakituntasuna hitzak, latinetik (eruditionem), jakinduria sakonari egiten dio erreferentzia eta, batez ere, tradizioz, arlo humanistikoko jakinduriari egiten dio erreferentzia. Pertsona bati dela esaten zaio pertsona horrek asko irakurri badu eta asko ulertu eta gogoratzen badu. (eu)
  • Erudición (del latín eruditio, -ōnis) es un saber profundo en un tipo de conocimientos, y especialmente, en los referentes a disciplinas literarias e históricas. Una persona que tiene erudición se denomina erudita. Doctor, ilustrado e instruido son sinónimos de erudito. La expresión erudito a la violeta se refiere a aquellas personas que tienen una cultura superficial. * Estos son los eruditos escritores más importantes a nivel mundial en cuanto se refiere a la retórica y a la literatura. * * * * * (es)
  • Erudizione (dalla parola latina eruditio, che vuol dire insegnamento) è il possesso di molte conoscenze e informazioni in uno o più campi del sapere ovvero uno studioso è erudito (dal termine latino eruditus) quando l'istruzione e la lettura seguite dalla comprensione hanno cancellato ogni maleducazione ("e- (ex-) + rudis", da ex + rudere, propr. togliere la rozzezza a). (it)
  • Erudição (do termo latino eruditione) é uma instrução vasta e variada, adquirida sobretudo pela leitura e pelo estudo, direcionada a um conhecimento de cunho acadêmico. Pode-se chamar de sábia uma pessoa erudita, embora, a rigor, o conceito de sabedoria deva incluir também competências mais amplas, como prudência, moral e experiência de vida. Uma característica marcante em uma pessoa erudita é que ela costuma dividir seus conhecimentos com a sociedade em geral. É uma pessoa que sempre tem sede de aprender. Para ela, o mundo é uma grande escola. (pt)
  • Эруди́ция (от лат. ēruditio — учёность, просвещённость) — всесторонняя образованность, широкие познания во многих областях. Слово эрудиция пришло из латинского: учёный считается эрудитом (лат. eruditus), когда занятия и чтение, сопровождаемые осмыслением и выводами, вычеркнули всю его грубость (лат. rudis, e-(ex-)+rudis), то есть «сгладили» его первоначальное невежество. Эрудиция — глубина, блеск и широта, которая возникает в результате образования и систематического чтения и осмысления литературных и не только литературных источников. Человек-эрудит имеет дополнительные знания в более обширной области информации, имеет более глубокие и тесные отношения с литературой по предмету и более широкий интеллектуальный горизонт. (ru)
  • Еруди́ція (лат. Eruditio — вченість, пізнання) — глибокі всебічні знання, широка поінформованість. Слово прийшло з латинської: вчений вважається ерудитом (лат. eruditus), коли заняття і читання, супроводжувані осмисленням і висновками, викреслювали всю його грубість (лат. rudis, e-(ex-) + rudis), тобто «згладжували» його первісну силу, ненавчену неввічливість. Ерудиція — глибина, блиск і широта, яка виникає в результаті навчання і систематичного читання й осмислення літературних, і не тільки, літературних джерел. Латинське слово «educare» означає «виводити з незнання»; отже, освічена людина вміє робити критичні висновки, використовуючи дедуктивну логіку. Людина-ерудит має додаткові знання у більшій області предметної інформації, має глибші й тісніші взаємини з літературою питання, ширший (uk)
rdfs:label
  • Erudició (ca)
  • Erudice (cs)
  • Gelehrsamkeit (de)
  • Erudition (en)
  • Erudición (es)
  • Erudizio (eu)
  • Érudition (fr)
  • Erudizione (it)
  • Erudição (pt)
  • Эрудиция (ru)
  • Vitterhet (sv)
  • Ерудиція (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of