An Entity of Type: species, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Edward of Westminster (13 October 1453 – 4 May 1471), also known as Edward of Lancaster, was the only son of King Henry VI of England and Margaret of Anjou. He was killed aged seventeen at the Battle of Tewkesbury.

Property Value
dbo:abstract
  • إدوارد وستمنستر (بالإنجليزية: Edward of Westminster)‏ ويعرف أيضاً بدوق لانكاستر، هو الابن الوحيد للملك هنري السادس والملكة مارغريت أنجو. يعتبر إدوارد ولي العهد الوحيد لعرش إنجلترا الذي مات في المعركة، قد قتل في معركة توكسبوري عام 1471 م . (ar)
  • Eduard z Westminsteru, princ z Walesu (13. října 1453 – 4. května 1471) byl jediný syn anglického krále Jindřicha VI. a Markéty z Anjou. Po narození jejich jediného syna Eduarda byl Jindřich zasažen záchvatem duševní nemoci a později byl shledán neschopným vykonávat funkci krále. Jeho otcovství bylo mnohými zpochybňováno, ale vzhledem k útokům proti Eduardovu nástupnictví se dá spíše předpokládat, že byl jeho vlastním potomkem. (cs)
  • Ο Εδουάρδος του Ουεστμίνστερ (Edward of Westminster, 13 Οκτωβρίου 1453 – 4 Μαΐου 1471) από τον Οίκο του Λάνκαστερ ήταν γιος του Ερρίκου ΣΤ΄ της Αγγλίας και της Μαργαρίτας των Βαλουά-Ανζού, κόρης του Ρενέ Α΄ της Νάπολης. Γεννήθηκε στο Ουεστμίνστερ και ήταν πρίγκιπας της Ουαλίας (διάδοχος). Ο θάνατός του στη μάχη του Τιούκσμπουρι κατέστησε τον Εδουάρδο, τον μοναδικό διάδοχο του Αγγλικού θρόνου που σκοτώθηκε σε μάχη. Την εποχή που γεννήθηκε, είχε ξεκινήσει εμφύλια διαμάχη, γνωστή σαν Πόλεμος των Ρόδων, ανάμεσα στους οπαδούς τού Ερρίκου ΣΤ΄ και του Ριχάρδου 3ου δούκα της Υόρκης, που ως εκπρόσωπος τού Οίκου της Υόρκης διεκδικούσε τον θρόνο. Ο Ερρίκος ΣΤ΄ έπασχε από κάποια ψυχική νόσο και υπήρχε διάχυτη η φήμη, ότι δεν ήταν δικό του το παιδί, αλλά ενός από τους συνεργάτες του, με τον Εδμόνδο Μπωφόρ 2ο δούκα του Σόμερσετ και τον Τζέιμς Μπάτλερ 5ο κόμη του Όρμοντ να διεκδικούν την πατρότητα. Δεν υπήρχαν ωστόσο καθόλου αποδείξεις, παρά μονάχα φήμες και ο Ερρίκος ΣΤ΄ δεν αμφισβήτησε ποτέ την πατρότητα τού Εδουάρδου, που χρίστηκε πρίγκιπας της Ουαλίας στο κάστρο τού Ουίνδσορ το 1454. (el)
  • Edward of Westminster, Prince of Wales (* 13. Oktober 1453 im Palast von Westminster; † 4. Mai 1471 in der Schlacht von Tewkesbury) war das einzige Kind des englischen Königs Heinrich VI. und von dessen Frau Margarete von Anjou. Er führte von Geburt an den Titel Duke of Cornwall. Seine Eltern heirateten 1445, als die geistige Umnachtung Heinrichs VI. als Erbe seines Großvaters Karl VI. von Frankreich bereits phasenweise zum Ausbruch gekommen war. Edwards Mutter Margarete arrangierte sich sehr schnell mit der führenden Hofpartei unter Edmund Beaufort, deren größter Gegenspieler – nach Ausschalten einiger innerfamiliärer Verwandten der Lancaster-Linie – Richard Plantagenet, 3. Duke of York, war. Als die Königin 1453 unerwartet schwanger wurde, waren alsbald Gerüchte im Umlauf, dass das Kind einer Liebschaft mit einem Unbekannten entspringe. Heinrich VI. erkannte jedoch Edward als seinen Sohn an, so dass dieser 1454 zum fünften Prince of Wales ernannt werden konnte. Wenig später begannen die Rosenkriege mit der ersten Schlacht von St Albans im Jahre 1455. 1460 erlangte York nach der Schlacht von Northampton und seinem triumphalen Einzug in London die Position des offiziellen Thronfolgers unter Umgehung der legitimen Rechte Edwards. Margarete reagierte mit Hilfe von Lancaster-Getreuen mit der erneuten Aufstellung eines Heeres, das in der Schlacht von Wakefield York schlagen konnte, der zudem in dieser Schlacht fiel. 1461 eroberte Yorks ältester Sohn Edward, Earl of March den Thron und nahm den Titel Eduard IV. an. Margarete floh mit ihrem Sohn nach Schottland, nach Wales und schließlich nach Frankreich, wo sie auf ihre Stunde wartete, Edward zu seinem Recht zu verhelfen. 1470 wechselte Richard Neville, 16. Earl of Warwick, genannt der „Königsmacher“, der maßgeblich zu Eduards Thronbesteigung beigetragen hatte, die Seiten und verhalf Heinrich VI. erneut auf den Thron. Zudem wurde Edward im Dezember 1470 mit Warwicks Tochter Anne Neville verheiratet. Ob diese Ehe vollzogen wurde, ist nicht eindeutig zu klären. Am 14. April 1471 schlug der aus seinem Exil zurückgekehrte Eduard IV. in der Schlacht von Barnet die Truppen Nevilles vernichtend, und der Königsmacher starb im Kampf. Margarete, begleitet von ihrem mittlerweile erwachsenen Sohn, hatte inzwischen eine weitere Armee aufgestellt. Die Nachricht von der Niederlage Warwicks bei Barnet demoralisierte Margaretes und Edwards Truppen so sehr, dass nur ein Rückzug nach Wales in Frage kam, von wo man Truppenunterstützung erhoffte. Bei Tewkesbury holte Eduard IV. die Lancasterarmee ein, die Anhänger Heinrichs VI. mussten sich dem Kampf stellen. Die Schlacht von Tewkesbury am 4. Mai 1471 endete in einem Desaster; Margarete wurde gefangen genommen, praktisch alle Heerführer Lancasters fielen im Kampf oder wurden anschließend exekutiert. Über Edwards Tod gibt es verschiedene Versionen. Zum einen ist es möglich, dass er direkt im Kampfgeschehen der Schlacht starb. Andere Erzählungen führen aus, dass er auf der Flucht von Yorkisten gefangen wurde. Eine Untervariante hierbei ist gemäß der Warkworth-Chronik die Gefangennahme durch Soldaten im Beisein von George Plantagenet, dem jüngeren Bruder Eduards IV., den Edward um Gnade anflehte, doch wurde der Prinz durch die Soldaten erschlagen. Eine zweite und erheblich jüngere Untervariante gemäß der Hall-Chronik spricht von einer Gefangennahme und einem Treffen mit Eduard IV. Während des Treffens habe Edward den König gereizt, der ihn daraufhin geschlagen habe. Clarence sowie der jüngste Bruder des Königs, Richard, Duke of Gloucester, und William Hastings hätten daraufhin den Prinzen getötet. Die zweite Variante wirkt aufgrund ihres zeitlichen Abstandes und aufgrund des Mangels zeitgenössischer Quellen eher fiktiv, hat aber durchaus das in der Tudor-Zeit geprägte Bild Gloucesters als skrupelloser Mörder mitgeprägt. Allerdings wird diese Darstellung, wenn auch nicht bezüglich der Person, teilweise durch eine kürzlich aufgefundene französische Abschrift des Arrival gestützt, die zeitgenössisch sein könnte und nach der Edward dem König mit einer Krone entgegengetreten und sofort niedergeschlagen worden sei. Auf jeden Fall ist Edward der einzige Prince of Wales, der in einer Schlacht fallen sollte. Er wurde in der Abtei von Tewkesbury begraben. Heinrich VI. wurde wenig später im Tower ermordet, womit das Haus Lancaster endgültig erlosch, auch wenn sich die Tudors später dynastisch darauf berufen sollten. Edwards Witwe Anne war ebenfalls gefangen genommen worden und heiratete später Gloucester, womit sie durch dessen Krönung 1483 noch Königin von England wurde. (de)
  • Princo Eduardo de Westminster (ankaŭ konata kiel Eduardo de Lancaster, n. la 13-an de oktobro 1453, m. la 4-an de majo 1471) estis la sola filo de Henriko la 6-a (Anglio). (eo)
  • Edward of Westminster (13 October 1453 – 4 May 1471), also known as Edward of Lancaster, was the only son of King Henry VI of England and Margaret of Anjou. He was killed aged seventeen at the Battle of Tewkesbury. (en)
  • Eduardo de Westminster (Londres; 13 de octubre de 1453 - Tewkesbury; 4 de mayo de 1471), también conocido como Eduardo de Lancaster, era el hijo de Enrique VI y Margarita de Anjou. Fallecido a los 17 años en la batalla de Tewkesbury, es el único príncipe de Gales y heredero al trono británico muerto en combate. (es)
  • Édouard de Westminster (13 octobre 1453, Westminster – 4 mai 1471), duc de Cornouailles et prince de Galles, fut le fils unique d'Henri VI et de Marguerite d'Anjou. Il fut le seul prince de Galles à mourir sur un champ de bataille. (fr)
  • エドワード・オブ・ウェストミンスター(Edward of Westminster, 1453年10月13日 - 1471年5月4日)は、イングランド王ヘンリー6世と王妃マーガレット・オブ・アンジューの王太子(プリンス・オブ・ウェールズ)。史上唯一戦死したプリンス・オブ・ウェールズである。 (ja)
  • Edoardo di Lancaster, Principe di Galles (Edward of Westminster; Palazzo di Westminster, 13 ottobre 1453 – Tewkesbury, 4 maggio 1471) è stato un principe reale inglese, unico figlio di re Enrico VI e della regina Margherita. Era conosciuto anche col nome di "Edoardo di Westminster". Morì nella battaglia di Tewkesbury, l'unico erede legittimo al trono inglese a cadere in battaglia. (it)
  • 웨스트민스터의 에드워드(Edward of Westminster, 1453년 10월 13일 - 1471년 5월 4일)는 영국의 왕족으로, 랭커스터 왕가의 국왕 헨리 6세와 그의 왕비 앙주의 마거릿 사이에서 태어난 외아들이다. 태어난 지 이듬해인 1454년, 윈저 성에서 웨일스 공에 서임되었다. 웨스트민스터의 에드워드의 탄생과 웨일스 공 등극은 모계(母系)의 왕위 계승권이 랭커스터 왕가보다 앞선다는 점을 내세워 그때까지 후사가 없었던 헨리 6세의 추정 상속인 자격을 인정받았던 요크 가문의 요크 공작 리처드 플랜태저넷에게 중대한 정치적 타격을 입혔고, 이듬해인 1455년 장미 전쟁이 발발하는 계기가 되었다. 전황이 불리해지자 어머니와 함께 외가인 프랑스로 망명, 1470년에는 워릭 백작 리처드 네빌의 딸 앤 네빌과 혼인하였다. 이후 1471년 다시 영국으로 돌아가 요크 왕가의 에드워드 4세와 맞서 싸웠으나 에서 전사하였다. 웨스트민스터의 에드워드의 사망으로 랭커스터 왕가의 적통은 끊겼으며, 왕위 계승 권리는 서자 계열인 보퍼트 가문의 상속녀 마거릿 보퍼트를 거쳐 후일 헨리 7세라는 이름으로 튜더 왕가를 건립하는 헨리 튜더에게로 넘어갔다. (ko)
  • Edward Westminster (ur. 13 października 1453 w Westminsterze, zm. 4 maja 1471 pod Tewkesbury) – książę Walii, następca tronu z dynastii Lancasterów, jedyny syn króla Anglii Henryka VI i Małgorzaty Andegaweńskiej. Jedyny w historii książę Walii, który zginął w bitwie. Król Henryk VI cierpiał na zaburzenia psychiczne i na kilka miesięcy przed narodzinami Edwarda popadł w obłęd. Odzyskał zmysły w okolicach Bożego Narodzenia 1454 r. 30 grudnia oznajmiono publicznie, że Henryk uznał swojego syna. Według innego przekazu, kiedy przyniesiono mu dziecko, król miał ze zdumienia podnieść ręce do góry i orzekł, że musi to być syn Ducha Świętego. W kraju również nie wierzono w ojcostwo Henryka. Mówiono, że Edward jest podrzutkiem lub synem któregoś z zauszników królowej – lub Edmunda Beauforta księcia Somerset. Ten drugi, zgodnie z życzeniem królowej Małgorzaty, został jednym z ojców chrzestnych Edwarda W 1454 r. Edward otrzymał tytuł księcia Walii, zwyczajowy tytuł następcy angielskiego tronu. Wobec postępującej choroby psychicznej Henryka VI królowa próbowała wymóc na nim abdykację, aby tron objął Edward, jednak król nie zamierzał ustępować. Pozycja rodziny królewskiej była jednak zagrożona. Kraj ogarniała wojna między stronnikami królowej a stronnikami królewskiego kuzyna, Ryszarda Plantageneta księcia Yorku. Wprawdzie York jako regent Królestwa złożył w 1453 r. przysięgę na wierność Edwardowi, to jednak z biegiem czasu zaczął walczyć o koronę dla siebie. W 1460 r. pokonał wojska lancasterskie pod i zawarł ugodę z pojmanym królem Henrykiem. W myśl jej postanowień Edward został pozbawiony prawa do tronu, który po śmierci Henryka miał przypaść księciu Yorku. Reakcja matki Edwarda była natychmiastowa. Na czele zebranej w Szkocji armii wkroczyła do Anglii. Yorkiści zostali pokonani pod , a Ryszard książę Yorku stracił życie. Fortuna jednak rychło odwróciła się od Lancasterów. W 1461 r. zostali pobici pod Towton. Królem Anglii został syn Yorka, Edward IV, a Henryk, Małgorzata i Edward uciekli do Szkocji. Następnie schronili się w Walii, by ostatecznie uciec do Francji. Małgorzata wychowywała Edwarda w nienawiści i dążeniu do odwetu. Książę wyrósł na aroganckiego i zarozumiałego młodzieńca. Ambasador Mediolanu pisał o nim w 1466 r.: Ten chłopiec, choć ma zaledwie lat trzynaście, nie mówi o niczym tylko o ścinaniu głów i wojowaniu, jakby wszystko było w jego rękach albo jakby sam był bogiem wojny. Książę wraz z matką przebywali w darowanym im przez króla Ludwika XI Amboise. W 1470 r. postanowiono o małżeństwie Edwarda z córką dotychczasowego wroga jej matki, hrabiego Warwick – Anną. Ślub Edwarda i Anny odbył się 13 grudnia 1470 r. Udzielił go wikariusz generalny Bayeux, po uzyskaniu dyspensy od patriarchy Jerozolimy. Małżeństwo to najprawdopodobniej nie zostało skonsumowane. Nazajutrz po zaślubinach małżonkowie wraz matkami wyjechali do Paryża. Tam przygotowywano się do powrotu do Anglii, gdzie hrabia Warwick pokonał Edwarda IV i przywrócił tron Henrykowi VI. Edward wraz z matką i żoną przybył do Anglii w Niedzielę Wielkanocną 1471 r. Następnego dnia po wylądowaniu nadeszły wieści o zwycięstwie Edwarda IV pod i śmierci Warwicka. Lancasterowie wydali Edwardowi IV bitwę 4 maja 1471 r. pod Tewkesbury. Zakończyła się ona całkowitą klęską Lancasterów. Edward zginął podczas ucieczki z pola bitwy. Został pochowany w opactwie Tewkesbury. Wdowa po nim poślubiła Ryszarda, księcia Gloucester, późniejszego króla Ryszarda III. (pl)
  • Eduard van Westminster (13 oktober 1453 – 4 mei 1471), ook wel Eduard van Lancaster genoemd, was het enige kind van koning Hendrik VI van Engeland en Margaretha van Anjou. Hij was eveneens de enige troonopvolger voor het huis van Lancaster. (nl)
  • Eduardo de Westminster (13 de outubro de 1453 – 4 de maio de 1471), também conhecido como Eduardo de Lencastre, foi Príncipe de Gales e Duque da Cornualha, como o único filho do rei Henrique VI de Inglaterra e de Margarida de Anjou. Nasceu no palácio de Westminster e, de acordo com a tradição da época, passou a ser conhecido com este sobrenome. (pt)
  • Эдуа́рд Вестми́нстерский (англ. Edward of Westminster), также Эдуа́рд Ланка́стерский (англ. Edward of Lancaster) и Эдуа́рд Плантагене́т (англ. Edward Plantagenet; 13 октября 1453, Вестминстер — 4 мая 1471, близ Тьюксбери) — наследник английского трона из Ланкастерской династии, единственный ребёнок короля Генриха VI и его жены Маргариты Анжуйской. Эдуард родился в период политического кризиса, вызванного психической болезнью его отца, из-за чего периодически возникали слухи, что отцом принца на самом деле являлся другой человек. С рождения мальчик носил титул герцога Корнуольского, а с 1454 года — принца Уэльского и графа Честера. Несмотря на это, в 1460 году, после поражения Генриха VI в битве при Нортгемптоне, наследником престола был назван Ричард Плантагенет, 3-й герцог Йоркский, развязавший Войну Роз. Принц вместе с матерью бежал в Уэльс, а затем в Шотландию, откуда, заключив союз с королевой-регентом и получив помощь, начал победоносное наступление на Лондон. Победив в двух сражениях подряд, Ланкастеры, тем не менее, не двинулись на столицу, а повернули на север. 29 марта 1461 года наследник герцога Йоркского, павшего в бою годом ранее, Эдуард Йоркский разбил ланкастерскую армию в битве при Таутоне и провозгласил себя королём под именем Эдуард IV. Принц Эдуард с родителями вновь бежал в Шотландию и последующие десять лет провёл с матерью в изгнании во Франции, Шотландии, Фландрии и Анжу. В 1470 году при посредничестве французского короля Людовика XI мать Эдуарда заключила союз с «делателем королей» Ричардом Невиллом, 16-м графом Уориком, который поклялся вернуть трон Ланкастерам в обмен на брак Эдуарда с его младшей дочерью Анной. В марте 1471 года армия Ланкастеров, которую возглавляла мать Эдуарда, высадилась в Англии, где узнала о гибели Уорика, покинувшего союзников годом ранее. 4 мая 1471 года Ланкастеры выступили против Йорков в решающей битве при Тьюксбери и проиграли. Мать и жена принца были захвачены Йорками, а сам он погиб в бою или был убит сразу после него. Хотя обстоятельства смерти Эдуарда достоверно неизвестны, он считается единственным принцем Уэльским, павшим в бою. Смерть Эдуарда решила судьбу его отца, убитого в Тауэре 21 мая 1471 года, и положила конец притязаниям основной линии Ланкастеров на английский трон. Вдова принца спустя год вышла замуж за младшего из братьев короля Эдуарда IV, Ричарда, герцога Глостерского, и в 1483 году вместе с ним взошла на английский трон. (ru)
  • Edvard av Westminster född 13 oktober 1453 på Westminsterpalatset, död 4 maj 1471, son till Henrik VI av England och hans drottning Margareta av Anjou, han var deras enda barn. Fadern mådde vid tiden för Edvards födelse psykiskt dåligt, och det ryktades om att prinsen var resultatet av en kärleksaffär med någon älskare. Detta finns dock inga riktiga bevis för. Edvard blev prins av Wales på Windsor Castle 1454. Då kung Henrik skrev över sin sons födslorätt och gick med på att göra Rikard, hertig av York till sin efterträdare, samlade drottning Margareta genast ihop en armé för att försöka bekämpa yorkisterna. Hon och den unge sonen tvingades att fly, både till Skottland och Wales innan de sökte sin tilflykt till Frankrike. Margareta allierade sig med Rikard Neville, earl av Warwick, och gifte bort prins Edvard med Anne Neville, Warwicks yngre dotter, i december 1470. Warwick lyckades att återinsätta kung Henrik VI på tronen, men då Margareta, sonen och sonhustrun återvände till England hade lyckan redan vänt. Warwick hade dödats i Slaget vid Barnet, Edvard IV satt åter på tronen och den oerfarne prinsen och han mor ledde de kvarvarande styrkorna vid Slaget vid Tewkesbury med mycket litet hopp om framgång. Prinsen dödades i strid, och är i så fall den ende prinsen av Wales som dött i strid, eller så dödades han under en följande fångmassaker, enligt ett rykte. Han är begraven i . (sv)
  • 威斯敏斯特的爱德华(英語:Edward of Westminster,1453年10月13日-1471年5月4日),又称蘭開斯特的爱德华,是英格兰国王亨利六世和王后安茹的玛格丽特的独生子,17岁时在蒂克斯伯里战役中阵亡,是英国历史上唯一一个死在战场上的英格兰王位法定继承人。 (zh)
  • Едвард Вестмінстерський (англ. Edward of Westminster, або Едуард Ланкастерський (англ. Edward of Lancaster); 13 жовтня 1453, Вестмінстер — 4 травня 1471, поблизу Тьюксбері, Глостершир) — наслідний принц Англії та Ірландії, єдина дитина англійського короля Генріха VI і його дружини Маргарити Анжуйської, принц Уельський (з 1454), герцог Корнуольський і граф Честер (за народженням). (uk)
dbo:parent
dbo:spouse
dbo:thumbnail
dbo:title
  • Prince of Wales (en)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 187435 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 11581 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1097663838 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:birthDate
  • 1453-10-13 (xsd:date)
dbp:birthPlace
  • Palace of Westminster, London, England (en)
dbp:burialPlace
dbp:caption
  • Drawing of Edward from the Beauchamp Pageant, c. 1483–1494 (en)
dbp:deathDate
  • 1471-05-04 (xsd:date)
dbp:deathPlace
  • Tewkesbury, Gloucestershire, England (en)
dbp:father
dbp:house
dbp:mother
dbp:name
  • Edward of Westminster (en)
dbp:next
dbp:religion
dbp:rows
  • 2 (xsd:integer)
dbp:spouse
dbp:title
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbp:years
  • 1454 (xsd:integer)
dct:subject
gold:hypernym
schema:sameAs
rdf:type
rdfs:comment
  • إدوارد وستمنستر (بالإنجليزية: Edward of Westminster)‏ ويعرف أيضاً بدوق لانكاستر، هو الابن الوحيد للملك هنري السادس والملكة مارغريت أنجو. يعتبر إدوارد ولي العهد الوحيد لعرش إنجلترا الذي مات في المعركة، قد قتل في معركة توكسبوري عام 1471 م . (ar)
  • Eduard z Westminsteru, princ z Walesu (13. října 1453 – 4. května 1471) byl jediný syn anglického krále Jindřicha VI. a Markéty z Anjou. Po narození jejich jediného syna Eduarda byl Jindřich zasažen záchvatem duševní nemoci a později byl shledán neschopným vykonávat funkci krále. Jeho otcovství bylo mnohými zpochybňováno, ale vzhledem k útokům proti Eduardovu nástupnictví se dá spíše předpokládat, že byl jeho vlastním potomkem. (cs)
  • Princo Eduardo de Westminster (ankaŭ konata kiel Eduardo de Lancaster, n. la 13-an de oktobro 1453, m. la 4-an de majo 1471) estis la sola filo de Henriko la 6-a (Anglio). (eo)
  • Edward of Westminster (13 October 1453 – 4 May 1471), also known as Edward of Lancaster, was the only son of King Henry VI of England and Margaret of Anjou. He was killed aged seventeen at the Battle of Tewkesbury. (en)
  • Eduardo de Westminster (Londres; 13 de octubre de 1453 - Tewkesbury; 4 de mayo de 1471), también conocido como Eduardo de Lancaster, era el hijo de Enrique VI y Margarita de Anjou. Fallecido a los 17 años en la batalla de Tewkesbury, es el único príncipe de Gales y heredero al trono británico muerto en combate. (es)
  • Édouard de Westminster (13 octobre 1453, Westminster – 4 mai 1471), duc de Cornouailles et prince de Galles, fut le fils unique d'Henri VI et de Marguerite d'Anjou. Il fut le seul prince de Galles à mourir sur un champ de bataille. (fr)
  • エドワード・オブ・ウェストミンスター(Edward of Westminster, 1453年10月13日 - 1471年5月4日)は、イングランド王ヘンリー6世と王妃マーガレット・オブ・アンジューの王太子(プリンス・オブ・ウェールズ)。史上唯一戦死したプリンス・オブ・ウェールズである。 (ja)
  • Edoardo di Lancaster, Principe di Galles (Edward of Westminster; Palazzo di Westminster, 13 ottobre 1453 – Tewkesbury, 4 maggio 1471) è stato un principe reale inglese, unico figlio di re Enrico VI e della regina Margherita. Era conosciuto anche col nome di "Edoardo di Westminster". Morì nella battaglia di Tewkesbury, l'unico erede legittimo al trono inglese a cadere in battaglia. (it)
  • 웨스트민스터의 에드워드(Edward of Westminster, 1453년 10월 13일 - 1471년 5월 4일)는 영국의 왕족으로, 랭커스터 왕가의 국왕 헨리 6세와 그의 왕비 앙주의 마거릿 사이에서 태어난 외아들이다. 태어난 지 이듬해인 1454년, 윈저 성에서 웨일스 공에 서임되었다. 웨스트민스터의 에드워드의 탄생과 웨일스 공 등극은 모계(母系)의 왕위 계승권이 랭커스터 왕가보다 앞선다는 점을 내세워 그때까지 후사가 없었던 헨리 6세의 추정 상속인 자격을 인정받았던 요크 가문의 요크 공작 리처드 플랜태저넷에게 중대한 정치적 타격을 입혔고, 이듬해인 1455년 장미 전쟁이 발발하는 계기가 되었다. 전황이 불리해지자 어머니와 함께 외가인 프랑스로 망명, 1470년에는 워릭 백작 리처드 네빌의 딸 앤 네빌과 혼인하였다. 이후 1471년 다시 영국으로 돌아가 요크 왕가의 에드워드 4세와 맞서 싸웠으나 에서 전사하였다. 웨스트민스터의 에드워드의 사망으로 랭커스터 왕가의 적통은 끊겼으며, 왕위 계승 권리는 서자 계열인 보퍼트 가문의 상속녀 마거릿 보퍼트를 거쳐 후일 헨리 7세라는 이름으로 튜더 왕가를 건립하는 헨리 튜더에게로 넘어갔다. (ko)
  • Eduard van Westminster (13 oktober 1453 – 4 mei 1471), ook wel Eduard van Lancaster genoemd, was het enige kind van koning Hendrik VI van Engeland en Margaretha van Anjou. Hij was eveneens de enige troonopvolger voor het huis van Lancaster. (nl)
  • Eduardo de Westminster (13 de outubro de 1453 – 4 de maio de 1471), também conhecido como Eduardo de Lencastre, foi Príncipe de Gales e Duque da Cornualha, como o único filho do rei Henrique VI de Inglaterra e de Margarida de Anjou. Nasceu no palácio de Westminster e, de acordo com a tradição da época, passou a ser conhecido com este sobrenome. (pt)
  • 威斯敏斯特的爱德华(英語:Edward of Westminster,1453年10月13日-1471年5月4日),又称蘭開斯特的爱德华,是英格兰国王亨利六世和王后安茹的玛格丽特的独生子,17岁时在蒂克斯伯里战役中阵亡,是英国历史上唯一一个死在战场上的英格兰王位法定继承人。 (zh)
  • Едвард Вестмінстерський (англ. Edward of Westminster, або Едуард Ланкастерський (англ. Edward of Lancaster); 13 жовтня 1453, Вестмінстер — 4 травня 1471, поблизу Тьюксбері, Глостершир) — наслідний принц Англії та Ірландії, єдина дитина англійського короля Генріха VI і його дружини Маргарити Анжуйської, принц Уельський (з 1454), герцог Корнуольський і граф Честер (за народженням). (uk)
  • Ο Εδουάρδος του Ουεστμίνστερ (Edward of Westminster, 13 Οκτωβρίου 1453 – 4 Μαΐου 1471) από τον Οίκο του Λάνκαστερ ήταν γιος του Ερρίκου ΣΤ΄ της Αγγλίας και της Μαργαρίτας των Βαλουά-Ανζού, κόρης του Ρενέ Α΄ της Νάπολης. Γεννήθηκε στο Ουεστμίνστερ και ήταν πρίγκιπας της Ουαλίας (διάδοχος). Ο θάνατός του στη μάχη του Τιούκσμπουρι κατέστησε τον Εδουάρδο, τον μοναδικό διάδοχο του Αγγλικού θρόνου που σκοτώθηκε σε μάχη. Την εποχή που γεννήθηκε, είχε ξεκινήσει εμφύλια διαμάχη, γνωστή σαν Πόλεμος των Ρόδων, ανάμεσα στους οπαδούς τού Ερρίκου ΣΤ΄ και του Ριχάρδου 3ου δούκα της Υόρκης, που ως εκπρόσωπος τού Οίκου της Υόρκης διεκδικούσε τον θρόνο. Ο Ερρίκος ΣΤ΄ έπασχε από κάποια ψυχική νόσο και υπήρχε διάχυτη η φήμη, ότι δεν ήταν δικό του το παιδί, αλλά ενός από τους συνεργάτες του, με τον Εδμόνδο Μπω (el)
  • Edward of Westminster, Prince of Wales (* 13. Oktober 1453 im Palast von Westminster; † 4. Mai 1471 in der Schlacht von Tewkesbury) war das einzige Kind des englischen Königs Heinrich VI. und von dessen Frau Margarete von Anjou. Er führte von Geburt an den Titel Duke of Cornwall. Heinrich VI. wurde wenig später im Tower ermordet, womit das Haus Lancaster endgültig erlosch, auch wenn sich die Tudors später dynastisch darauf berufen sollten. (de)
  • Edward Westminster (ur. 13 października 1453 w Westminsterze, zm. 4 maja 1471 pod Tewkesbury) – książę Walii, następca tronu z dynastii Lancasterów, jedyny syn króla Anglii Henryka VI i Małgorzaty Andegaweńskiej. Jedyny w historii książę Walii, który zginął w bitwie. W 1454 r. Edward otrzymał tytuł księcia Walii, zwyczajowy tytuł następcy angielskiego tronu. Wobec postępującej choroby psychicznej Henryka VI królowa próbowała wymóc na nim abdykację, aby tron objął Edward, jednak król nie zamierzał ustępować. (pl)
  • Эдуа́рд Вестми́нстерский (англ. Edward of Westminster), также Эдуа́рд Ланка́стерский (англ. Edward of Lancaster) и Эдуа́рд Плантагене́т (англ. Edward Plantagenet; 13 октября 1453, Вестминстер — 4 мая 1471, близ Тьюксбери) — наследник английского трона из Ланкастерской династии, единственный ребёнок короля Генриха VI и его жены Маргариты Анжуйской. (ru)
  • Edvard av Westminster född 13 oktober 1453 på Westminsterpalatset, död 4 maj 1471, son till Henrik VI av England och hans drottning Margareta av Anjou, han var deras enda barn. Fadern mådde vid tiden för Edvards födelse psykiskt dåligt, och det ryktades om att prinsen var resultatet av en kärleksaffär med någon älskare. Detta finns dock inga riktiga bevis för. Edvard blev prins av Wales på Windsor Castle 1454. (sv)
rdfs:label
  • إدوارد وستمنستر (أمير ويلز) (ar)
  • Eduard z Walesu (cs)
  • Εδουάρδος του Ουεστμίνστερ (el)
  • Edward of Westminster (de)
  • Eduardo de Westminster (princo de Kimrio) (eo)
  • Eduardo de Westminster (es)
  • Edward of Westminster, Prince of Wales (en)
  • Édouard de Westminster (fr)
  • Edoardo di Lancaster (it)
  • 웨스트민스터의 에드워드 (ko)
  • エドワード・オブ・ウェストミンスター (ja)
  • Eduardo de Westminster (pt)
  • Eduard van Westminster (nl)
  • Edward Westminster (pl)
  • Эдуард Вестминстерский (ru)
  • Edvard av Westminster (sv)
  • Едуард Вестмінстерський (uk)
  • 威斯敏斯特的爱德华 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
foaf:name
  • Edward of Westminster (en)
is dbo:child of
is dbo:spouse of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:issue of
is dbp:spouse of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License