| dbo:abstract
|
- Bandoneon je druh knoflíkové tahací harmoniky. Byl vynalezen v Německu v roce 1854 pro účely náboženské hudby (pravděpodobně jako levnější náhrada varhan), odkud se rozšířil především do Argentiny a Uruguaye, kde se dodnes používá hlavně v , ale i ve folklóru. (cs)
- الباندونيون (بالإسبانية: bandoneón) هو نوع من الآت الأكورديون الشعبية الخاصة في الأرجنتين, أوروغواي, ليتوانيا. وهي آلة موسيقية ضرورية في معظم فرق التانغو التقليدية والأوركسترا النموذجية منذ 1910 فصاعداً، وهي من ضمن الأطقم الرئيسية في الموسيقى الشعبية في ليتوانيا. (ar)
- El bandoneó és un instrument de vent de teclat, inventat el 1846 per Heinrich Band de Krefeld. En l'actualitat s'utilitza sovint a la música popular de l'Argentina, país el qual ha universalitzat el bandoneó com a instrument destacat del tango, i també a la música popular dels Balcans.
*
*
*
*
* (ca)
- Το μπαντονεόν είναι αερόφωνο πληκτροφόρο μουσικό όργανο, το οποίο ανήκει στις κονσερτίνες και είναι ιδιαίτερα διαδεδομένο στην Αργεντινή. Έχει σημαντικό ρόλο στην ορκέστα τίπικα, την ορχήστρα που χρησιμοποιείται στο τάγκο. Το μπαντονεόν, το οποίο ονομάστηκε bandonion από τον εφευρέτη του, τον Γερμανό , κατασκευάστηκε αρχικά ως όργανο για την εκκλησιαστική μουσική και την καθημερινή λαϊκή μουσική, σε αντίθεση με τη συγγενική του , επίσης γερμανικής προέλευσης, η οποία θεωρείτο παραδοσιακό όργανο. Οι Γερμανοί μετανάστες στην Αργεντινή έφεραν μαζί τους το όργανο στις αρχές του 20ού αιώνα, όπου ενσωματώθηκε στην ντόπια μουσική. Όπως το ακορντεόν και η , το μπαντονεόν παίζεται κρατώντας το όργανο ανάμεσα στα δύο χέρια και τραβώντας ή σπρώχνοντάς το, πατώντας ταυτόχρονα ένα ή περισσότερα κουμπιά με τα δάχτυλα. Σε αντίθεση με το ακορντεόν, το μπαντονεόν δεν έχει πλήκτρα όπως του πιάνου, αλλά κουμπιά και στις δύο πλευρές. Επίσης αντίθετα με το ακορντεόν, τα περισσότερα κουμπιά στο μπαντονεόν παράγουν διαφορετική νότα όταν αυτό ανοίγει από ό,τι όταν κλείνει. Αυτό σημαίνει ότι το κάθε πληκτρολόγιο είναι στην πραγματικότητα δύο: ένα για τις νότες που παράγονται όταν αυτό ανοίγει και ένα για τις νότες που παράγονται όταν αυτό κλείνει. Δεδομένου ότι το αριστερό και το δεξί πληκτρολόγιο διαφέρουν μεταξύ τους, ο οργανοπαίχτης πρέπει να εξοικειωθεί ουσιαστικά με τέσσερα πληκτρολόγια για να μάθει να παίζει. Υπάρχουν επίσης διαφορές μεταξύ του αργεντινού και του γερμανικού πληκτρολογίου. Επιπρόσθετα, σε κανένα από αυτά τα πληκτρολόγια η σειρά των κουμπιών δεν αντιστοιχεί με τη σειρά των φθόγγων στην κλίμακα. Μερικά διαδοχικά κουμπιά σχηματίζουν τριάδες συγχορδίας, π.χ. τρία συνεχόμενα κουμπιά μπορούν να παράγουν τις νότες σολ, σι και ρε όταν το όργανο συμπιέζεται και τις νότες φα δίεση, λα και ντο όταν ο παίχτης το τραβάει - ένα παράδειγμα από το αργεντινό μπαντονεόν. Αυτό καθιστά πιο εύκολη την εκτέλεση απλής μουσικής με αρμονία I-V, αλλά είναι πολύ δύσκολο για κάποιον να παίξει κομμάτια που περιλαμβάνουν περίπλοκες μελωδίες ή μουσικές φράσεις. (el)
- The bandoneon (or bandonion, Spanish: bandoneón) is a type of concertina particularly popular in Argentina and Uruguay. It is a typical instrument in most tango ensembles. As with other members of the concertina family, the bandoneon is held between the hands, and by pulling and pushing actions force air through bellows and then routing air through particular reeds as by pressing the instrument's buttons. Bandoneons have a different sound from accordions, because bandoneons do not usually have the register switches that are common on accordions. Nevertheless, the tone of the bandoneon can be changed a great deal using varied bellows pressure and overblowing, thus creating potential for expressive playing and diverse timbres. (en)
- Bandonio estas muzika instrumento kun balgo, simile al la koncertino. Inventis ĝin la germano Heinrich Band en la 19a jarcento. La plej multaj bandonioj estas dutonaj. Samtonaj butonaroj similas aŭ al tiu de la kromata butona akordeono aŭ malofte al la Wicki-Hayden-sistemo. La bandonio estas populara instrumento por tango en Sud-Ameriko.
*
*
*
*
* (eo)
- Das Musikinstrument Bandoneon, ursprünglich Bandonion, ist ein von Heinrich Band konstruiertes Handzuginstrument aus der Gruppe der Harmonikainstrumente, das aus der Konzertina entwickelt worden ist. (de)
- Bandoneona haize instrumentua da, eskusoinuaren antzekoa. Eskuineko eskurako, hogeita zortzi tekla dauzka, eta ezkerreko eskurako, hogeita hiru. Argentinako tangoak jotzeko erabiltzen da batez ere, eta bertako musika tresna garrantzizkoena da. alemanak asmatu zuen 1850ean. (eu)
- Le bandonéon est un instrument de musique à vent, à soufflet et à clavier de la famille des instruments à anches libres, originaire d'Allemagne. Il est traditionnellement identifié comme un instrument proche du concertina, noir et de forme cubique, avec des claviers latéraux, à la différence des accordéons qui ont des claviers frontaux. Son soufflet est divisé en trois parties égales, séparées par des cadres. Il est joué posé sur le genou (debout ou assis). Sa particularité principale est son timbre, dû au jeu simultané de deux voix accordées à une octave de différence. C'est un des symboles de la culture musicale de l'Argentine. (fr)
- El bandoneón es un instrumento musical de viento, libre (o de lengüetas libres) a fuelle de la familia de la concertina (en alemán konzertina), de forma rectangular, sección cuadrada y timbre particular. Su nombre original en alemán es bandonion, pero su castellanización en el Río de la Plata estableció la palabra "bandoneón" para denominar al instrumento en español. Fue diseñado inicialmente en Alemania como evolución de instrumentos de lengüetas sueltas (free-reed) anteriores, como la concertina u otros. Se dice que su uso fue inicialmente como órgano portátil para ejecutar música religiosa; de ahí su sonido sacro y melancólico. Al llegar al Río de la Plata de la mano de marineros e inmigrantes, fue adoptado por músicos de la época y fue así como colaboró en la formación del sonido particular del tango rioplatense, constituyéndose en un verdadero símbolo de este. (es)
- バンドネオン（英: bandoneon、西: bandoneón）はコンサーティーナ族の蛇腹楽器である。 (ja)
- 반도네온(Bandoneón)은 아르헨티나에서 유명한 일종의 아코디언이다. 특히 탱고음악에서 많이 쓰이는 악기이다. 반도네온이란 이름의 유래는 반도네온을 고안한 독일의 하인리히 반트(Heinrich Band)의 이름에서 왔다. 독일 선원이나 아르헨티나로 이주해가던 독일인들이 19세기 후반 전파하였다. 후에 아르헨티나에서는 반도네온을 널리 쓰게 되었다. 콘서티나와 같이 반도네온은 악기를 양 손에 쥐고 손가락으로 하나 이상의 단추를 누른 상태에서 악기를 누르고 폄으로써 연주한다. (ko)
- Il bandoneón (chiamato originariamente bandonion) è un tipo di fisarmonica inventato dal musicista tedesco (1821-1860), da cui deriva il nome. Può essere diatonica o cromatica. Il bandoneon è uno strumento fondamentale nelle orchestre di tango. (it)
- Een bandoneon is een harmonica-achtig muziekinstrument, dat Heinrich Band in 1854 uit de concertina ontwikkelde. De warme en wollige klank maakt het geschikt voor het spelen van melancholisch getinte muziek, zoals de tango. De bandoneon heeft een uitzonderlijk lange balg die door de bespeler als het ware 'gebroken' wordt op de knie om zeer felle accenten te krijgen. De bandoneon verschilt wezenlijk van de accordeon en trekzak omdat elke afzonderlijke toets aan beide kanten van het instrument een afzonderlijke toon geeft, in plaats van een akkoordmogelijkheid onder een knop aan de linkerhand. De bandoneon is wisseltonig; duwen en trekken geeft een verschillende toon, net als bij de trekzak, de mondharmonica en de Anglo-concertina die de bandoneon voorafging. Door de indeling van de knoppen (op het eerste gezicht bijna willekeurig) is het instrument niet makkelijk bespeelbaar. De bandoneon is voornamelijk chromatisch (zie: Chromatische mondharmonica) in tegenstelling tot de Anglo-concertina en de trekzak die in een bepaalde stemming staan, bijvoorbeeld CF voor trekzak en GC voor Anglo-concertina. Er zijn ook diatonische bandoneons (142-Reinische Tonlage). Aan het einde van de 19e en het begin van de 20e eeuw was de bandoneon in Duitsland een populair instrument (meer dan 1000 bandoneonverenigingen), maar door het nazisme, de Tweede Wereldoorlog en de groeiende populariteit van de makkelijker bespeelbare accordeon raakte het instrument daar in onbruik. De bandoneon werd in de 19e eeuw steeds in omvang uitgebreid, zodat hij nu een bereik van bijna 5 octaven heeft. Men zegt dat het instrument rond 1880 door de Ier Thomas Moore werd geïntroduceerd in Argentinië, maar waarschijnlijker is, dat het instrument meekwam met de vele seizoenarbeiders uit Italië, waar de bandoneon ook populair was.In Argentinië werd het een van de populairste volksinstrumenten en het ontwikkelde zich tot het kenmerkende instrument van de Argentijnse tango. Hierbij dient te worden vermeld dat aan de groeiende vraag naar geschikte bandoneons bovenal kon worden voldaan door de Duitse bandoneonfabriek van in (Oost-Duitsland). Tot in 1938 produceerde deze duizenden instrumenten, speciaal voor export naar Argentinië. Vooral de types 'Doble-A' en 'Premier' - laatstgenoemde in een kleinere oplage - vonden gretig aftrek, elk met hun eigen karakteristieke geluid, waarover men beweerde dat alleen Alfred Arnold zelf het geheim kende. Ieder instrument is overigens uniek door het vele handwerk waarmee de bandoneons werden gemaakt. De bekendste bandoneonspeler (tevens componist) wereldwijd is Astor Piazzolla. Deze tango nuevo-bandoneonist maakte met vele kamerorkesten en grotere orkesten tal van bekende nuevo tango's zoals Adiós Nonino, die gespeeld werd op het huwelijk van Prinses Máxima en Koning Willem-Alexander. De bekendste Nederlandse bandoneonspeler is Carel Kraayenhof. In Vlaanderen is onder meer Gwen Cresens bekend als bandoneonist; vroeger was ook Alfredo Marcucci bekend in Vlaanderen. Omdat de bandoneon niet makkelijk te bespelen valt, zijn er pogingen gedaan om makkelijkere versies te bouwen. De Gabla en Atzarin bandoneons zijn daar voorbeelden van. Beide kenden geen groot succes. (nl)
- Bandoneon är en typ av dragspel, som konstruerades av tyska instrumentmakare kring mitten av 1800-talet, men som senare framför allt kom att bli ett mycket populärt instrument i Sydamerika, speciellt i Argentina och Uruguay, och särskilt inom tangomusiken. Bland de tidiga fabrikanterna fanns C.F. Zimmermann, som med ackordeonet som grund satte ihop ett bandoneonliknande dragspel 1846. Instrumentet är uppkallat efter den från Krefeld i Tyskland härstammande Heinrich Band (1821-1860). Han introducerade bandoneonen i Buenos Aires på 1840-talet och hade sådana till salu i sin instrumentbutik. Den mest kände tillverkaren genom tiderna är Alfred Arnold (AA) som i början på 1900-talet hade en omfattande produktion och vars bandoneoner fortfarande används av flertalet professionella bandoneonister. Bandoneonen är en svårspelad dragspelsvariant, eftersom knapparna inte sitter i tonhöjdsordning och dessutom är växeltoniga (ger olika toner beroende på bälgens vidgande resp. slutande). Knapparna sitter uppe i ett av hörnen istället för utbrett på hela knapplattan. (sv)
- Bandoneon – instrument z grupy idiofonów dętych klawiszowych (według innej klasyfikacji należy do grupy aerofonów), rodzaj harmonii ręcznej w typie concertiny, często mylony z akordeonem. Posiada 88 lub więcej guzików i czworokątną obudowę. Zbudowany został w 1854 r. w Niemczech przez i od jego nazwiska pochodzi nazwa instrumentu. Pierwotnie miał służyć do grania muzyki religijnej w kościołach; współcześnie wykorzystywany jest przede wszystkim do grania tanga. Wirtuozem bandoneonu był Astor Piazzolla. W Polsce jako pierwszy na bandoneonie diatonicznym zaczął grać Wiesław Prządka.
*
*
*
*
* (pl)
- Бандонео́н (исп. bandoneón) — язычковый музыкальный инструмент из семейства ручных гармоник. Сконструирован на основе немецкой концертины в 1840 году Генрихом Бандом из Креффельда. Поначалу использовался для исполнения духовной музыки в церквях в Германии. В конце XIX века был завезён в Уругвай и Аргентину, и вошёл в состав танго-оркестров. Именно благодаря бандонеону музыка аргентинского танго получила то пронзительно-щемящее звучание, которое привлекает к ней столько поклонников. Известный исполнитель на бандонеоне и композитор — Астор Пьяццолла.
*
*
*
*
* (ru)
- O bandoneón é um instrumento musical de palhetas livres, semelhante a uma concertina, utilizado principalmente na região do Rio da Prata, Uruguai e Argentina, onde é o principal instrumento da orquestra de tango. O executante do bandoneón é chamado de bandoneonista. O bandoneón foi inventado pelo músico alemão (1821-1860). O nome original alemão bandonion refere-se ao sobrenome de Band. Foi criado para ser usado na música religiosa e na música popular alemã, ao contrário da concertina, que era um instrumento mais utilizado na música folclórica. Imigrantes alemães levaram, no início do século XX, o bandoneón para o Rio da Prata, onde foi incorporado à música local. O bandoneón produz o som a partir da vibração de palhetas de aço rebitadas em chapas de metal que podem ser zinco ou alumínio. Na execução do tango é preferível o instrumento com chapas de zinco pelo peso, que permite versatilidade no staccato típico da marcação do tango, bem como pela doçura tímbrica. Há vários modelos de bandoneón e disposições de escalas. A extensão do instrumento varia, há desde instrumentos menores, com 52 botões (104 tons), até outros com 78 botões (156 tons). Os modelos mais comumente utilizados na Argentina são os de 71 botões (142 sons). Esse modelo tem 38 botões para a mão direita e 33 botões para a esquerda.. O bandoneon pode ser bissonoro ou unissonoro. Não se deve confundir bissonoro e unissonoro com diatônico e cromático. Não existe bandoneón diatônico, uma vez que o instrumento é, desde sua origem, cromático. Há instrumentos diatônicos semelhantes ao bandoneon, como a concertina. Por outro lado, alguns modelos de bandoneóns unissonoros, que são chamados equivocadamente de concertinas, com vários tipos de disposições dos botões. Por exemplo: Péguri, Kusserov, Manoury e outros. Por fim, há dois modelos bissonoros: o Reinische Tonlage de até 76 botões (152 tons) que se usa no tango e o Einheitsbandonion de até 76 botões ( 152 tons) que se usa na música alemã. O bandoneón padrão do tango é o modelo Reinische tonlage de 71 botões (142 tons) com apenas duas chapas de zinco e afinação a 442 Hz.Apesar disso, existem desde badoneões de estudo com apenas uma chapa por nota até bandoneões com quatro chapas. Os modelos diferentes do de duas chapas não são utilizados no tango por não terem o som característico do instrumento, senão que mais bem soam como um acordeão. O Brasil teve sua própria fábrica de bandoneões, a Danielson & Goettems, em Santa Rosa (Rio Grande do Sul), a qual produziu bandoneões de meados da década de 50 até o começo dos anos 80, reabrindo posteriormente apenas trabalhando com afinação e conserto e, mais raramente, venda. Todos os seus modelos são Reinische Tonlage, de 71 ou 76 botões, com chapas de alumínio e revestimento de celuloide (salvo raríssimas exceções). Estes bandoneões não são apropriados para a execução do tango, pois seu timbre é muito estridente em comparação com os bandoneões alemães. Porém, bem servem para outros estilos, como o chamamé ou a música alemã. São instrumentos bastante resistentes e mais novos que os bons instrumentos alemães. Dentre as fábricas de bandoneón alemãs, destacam-se a ELA (Ernest Louis Arnold), Alfred Arnold (AA ou Doble A), Arno Arnold (não confundir com AA), Meinel & Herold e F. Lange. Esta última não chegou a produzir bandoneões de tamanho padrão (71 botões) porém seus bandoneões pequenos são muito apreciados pelos executantes de música alemã. As fábricas ELA e AA fabricaram instrumentos com inúmeras marcas diferentes. A ELA fabricou dentre muitos outros, os modelos Tango, Cardenal, América, Echo, E.L. Arnold. A Alfred Arnold fabricou, dentre outros, os Premier, Campo, Alfa. Ainda hoje produzem-se bandoneões sob encomenda em partes da Europa sendo os mais renomados os dos luthiers Uwe Hartenhauer (Alemanha), Harry Geuns (Bélgica) e Klaus Gutjahr (Alemanha). Algumas fábricas de acordeon na Itália, como a Victoria e a Pigini, também fabricam instrumentos. Os materiais que compõem o bandoneón são basicamente madeira, couro, papelão, alpaca, zinco/alumínio, aço e galatita. O fole é confeccionado em papelão, tendo os cantos recobertos por couro (marroquim) e cantoneiras externas de alpaca. Pode também ser enfeitado com outros adornos em alpaca (que muitos insistem em dizer ser "prata alemã"). O madeiramento dos antigos instrumentos alemães é feito em pinho alemão com lustro a goma-laca (salvo algumas exceções) e pode apresentar incrustações em nácar (madrepérola). Os botões são feitos de galatita com olho de madrepérola. Podem se encontrar também botões de madeira.As chapas com as palhetas são presas aos castelos por pregos e não com cera como no acordeão. Outra diferença é que as chapas são inteiriças, ou seja, trazem várias palhetas rebitadas na mesma chapa enquanto no acordeão há apenas duas palhetas por chapa. Essa característica torna a afinação do instrumento muito trabalhosa e difícil.
*
*
*
*
* (pt)
- Бандонео́н (ісп. bandoneón) — музичний інструмент, різновид гармоніки. Названий так на честь його винахідника Генріха Банда. Спочатку використовувався для виконання духовної музики в церквах Німеччини. У кінці XIX століття був завезений до Аргентини і ввійшов до складу танго-оркестрів. Саме завдяки бандонеону музика аргентинського танго отримала те пронизливо-щемливе звучання, яке привертає до неї стільки шанувальників. Серед видатних виконавців на бандонеоні:
* Астор П'яццола
* Рішар Гальяно
*
*
* Едуардо Аролас (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Bandoneon je druh knoflíkové tahací harmoniky. Byl vynalezen v Německu v roce 1854 pro účely náboženské hudby (pravděpodobně jako levnější náhrada varhan), odkud se rozšířil především do Argentiny a Uruguaye, kde se dodnes používá hlavně v , ale i ve folklóru. (cs)
- الباندونيون (بالإسبانية: bandoneón) هو نوع من الآت الأكورديون الشعبية الخاصة في الأرجنتين, أوروغواي, ليتوانيا. وهي آلة موسيقية ضرورية في معظم فرق التانغو التقليدية والأوركسترا النموذجية منذ 1910 فصاعداً، وهي من ضمن الأطقم الرئيسية في الموسيقى الشعبية في ليتوانيا. (ar)
- El bandoneó és un instrument de vent de teclat, inventat el 1846 per Heinrich Band de Krefeld. En l'actualitat s'utilitza sovint a la música popular de l'Argentina, país el qual ha universalitzat el bandoneó com a instrument destacat del tango, i també a la música popular dels Balcans.
*
*
*
*
* (ca)
- The bandoneon (or bandonion, Spanish: bandoneón) is a type of concertina particularly popular in Argentina and Uruguay. It is a typical instrument in most tango ensembles. As with other members of the concertina family, the bandoneon is held between the hands, and by pulling and pushing actions force air through bellows and then routing air through particular reeds as by pressing the instrument's buttons. Bandoneons have a different sound from accordions, because bandoneons do not usually have the register switches that are common on accordions. Nevertheless, the tone of the bandoneon can be changed a great deal using varied bellows pressure and overblowing, thus creating potential for expressive playing and diverse timbres. (en)
- Bandonio estas muzika instrumento kun balgo, simile al la koncertino. Inventis ĝin la germano Heinrich Band en la 19a jarcento. La plej multaj bandonioj estas dutonaj. Samtonaj butonaroj similas aŭ al tiu de la kromata butona akordeono aŭ malofte al la Wicki-Hayden-sistemo. La bandonio estas populara instrumento por tango en Sud-Ameriko.
*
*
*
*
* (eo)
- Das Musikinstrument Bandoneon, ursprünglich Bandonion, ist ein von Heinrich Band konstruiertes Handzuginstrument aus der Gruppe der Harmonikainstrumente, das aus der Konzertina entwickelt worden ist. (de)
- Bandoneona haize instrumentua da, eskusoinuaren antzekoa. Eskuineko eskurako, hogeita zortzi tekla dauzka, eta ezkerreko eskurako, hogeita hiru. Argentinako tangoak jotzeko erabiltzen da batez ere, eta bertako musika tresna garrantzizkoena da. alemanak asmatu zuen 1850ean. (eu)
- Le bandonéon est un instrument de musique à vent, à soufflet et à clavier de la famille des instruments à anches libres, originaire d'Allemagne. Il est traditionnellement identifié comme un instrument proche du concertina, noir et de forme cubique, avec des claviers latéraux, à la différence des accordéons qui ont des claviers frontaux. Son soufflet est divisé en trois parties égales, séparées par des cadres. Il est joué posé sur le genou (debout ou assis). Sa particularité principale est son timbre, dû au jeu simultané de deux voix accordées à une octave de différence. C'est un des symboles de la culture musicale de l'Argentine. (fr)
- バンドネオン（英: bandoneon、西: bandoneón）はコンサーティーナ族の蛇腹楽器である。 (ja)
- 반도네온(Bandoneón)은 아르헨티나에서 유명한 일종의 아코디언이다. 특히 탱고음악에서 많이 쓰이는 악기이다. 반도네온이란 이름의 유래는 반도네온을 고안한 독일의 하인리히 반트(Heinrich Band)의 이름에서 왔다. 독일 선원이나 아르헨티나로 이주해가던 독일인들이 19세기 후반 전파하였다. 후에 아르헨티나에서는 반도네온을 널리 쓰게 되었다. 콘서티나와 같이 반도네온은 악기를 양 손에 쥐고 손가락으로 하나 이상의 단추를 누른 상태에서 악기를 누르고 폄으로써 연주한다. (ko)
- Il bandoneón (chiamato originariamente bandonion) è un tipo di fisarmonica inventato dal musicista tedesco (1821-1860), da cui deriva il nome. Può essere diatonica o cromatica. Il bandoneon è uno strumento fondamentale nelle orchestre di tango. (it)
- Бандонео́н (исп. bandoneón) — язычковый музыкальный инструмент из семейства ручных гармоник. Сконструирован на основе немецкой концертины в 1840 году Генрихом Бандом из Креффельда. Поначалу использовался для исполнения духовной музыки в церквях в Германии. В конце XIX века был завезён в Уругвай и Аргентину, и вошёл в состав танго-оркестров. Именно благодаря бандонеону музыка аргентинского танго получила то пронзительно-щемящее звучание, которое привлекает к ней столько поклонников. Известный исполнитель на бандонеоне и композитор — Астор Пьяццолла.
*
*
*
*
* (ru)
- Бандонео́н (ісп. bandoneón) — музичний інструмент, різновид гармоніки. Названий так на честь його винахідника Генріха Банда. Спочатку використовувався для виконання духовної музики в церквах Німеччини. У кінці XIX століття був завезений до Аргентини і ввійшов до складу танго-оркестрів. Саме завдяки бандонеону музика аргентинського танго отримала те пронизливо-щемливе звучання, яке привертає до неї стільки шанувальників. Серед видатних виконавців на бандонеоні:
* Астор П'яццола
* Рішар Гальяно
*
*
* Едуардо Аролас (uk)
- Το μπαντονεόν είναι αερόφωνο πληκτροφόρο μουσικό όργανο, το οποίο ανήκει στις κονσερτίνες και είναι ιδιαίτερα διαδεδομένο στην Αργεντινή. Έχει σημαντικό ρόλο στην ορκέστα τίπικα, την ορχήστρα που χρησιμοποιείται στο τάγκο. Το μπαντονεόν, το οποίο ονομάστηκε bandonion από τον εφευρέτη του, τον Γερμανό , κατασκευάστηκε αρχικά ως όργανο για την εκκλησιαστική μουσική και την καθημερινή λαϊκή μουσική, σε αντίθεση με τη συγγενική του , επίσης γερμανικής προέλευσης, η οποία θεωρείτο παραδοσιακό όργανο. Οι Γερμανοί μετανάστες στην Αργεντινή έφεραν μαζί τους το όργανο στις αρχές του 20ού αιώνα, όπου ενσωματώθηκε στην ντόπια μουσική. Όπως το ακορντεόν και η , το μπαντονεόν παίζεται κρατώντας το όργανο ανάμεσα στα δύο χέρια και τραβώντας ή σπρώχνοντάς το, πατώντας ταυτόχρονα ένα ή περισσότερα κουμπιά (el)
- El bandoneón es un instrumento musical de viento, libre (o de lengüetas libres) a fuelle de la familia de la concertina (en alemán konzertina), de forma rectangular, sección cuadrada y timbre particular. Su nombre original en alemán es bandonion, pero su castellanización en el Río de la Plata estableció la palabra "bandoneón" para denominar al instrumento en español. (es)
- Een bandoneon is een harmonica-achtig muziekinstrument, dat Heinrich Band in 1854 uit de concertina ontwikkelde. De warme en wollige klank maakt het geschikt voor het spelen van melancholisch getinte muziek, zoals de tango. De bandoneon heeft een uitzonderlijk lange balg die door de bespeler als het ware 'gebroken' wordt op de knie om zeer felle accenten te krijgen. Omdat de bandoneon niet makkelijk te bespelen valt, zijn er pogingen gedaan om makkelijkere versies te bouwen. De Gabla en Atzarin bandoneons zijn daar voorbeelden van. Beide kenden geen groot succes. (nl)
- Bandoneon – instrument z grupy idiofonów dętych klawiszowych (według innej klasyfikacji należy do grupy aerofonów), rodzaj harmonii ręcznej w typie concertiny, często mylony z akordeonem. Posiada 88 lub więcej guzików i czworokątną obudowę. Zbudowany został w 1854 r. w Niemczech przez i od jego nazwiska pochodzi nazwa instrumentu. Pierwotnie miał służyć do grania muzyki religijnej w kościołach; współcześnie wykorzystywany jest przede wszystkim do grania tanga. Wirtuozem bandoneonu był Astor Piazzolla. W Polsce jako pierwszy na bandoneonie diatonicznym zaczął grać Wiesław Prządka. (pl)
- O bandoneón é um instrumento musical de palhetas livres, semelhante a uma concertina, utilizado principalmente na região do Rio da Prata, Uruguai e Argentina, onde é o principal instrumento da orquestra de tango. O executante do bandoneón é chamado de bandoneonista. O bandoneón produz o som a partir da vibração de palhetas de aço rebitadas em chapas de metal que podem ser zinco ou alumínio. Na execução do tango é preferível o instrumento com chapas de zinco pelo peso, que permite versatilidade no staccato típico da marcação do tango, bem como pela doçura tímbrica. (pt)
- Bandoneon är en typ av dragspel, som konstruerades av tyska instrumentmakare kring mitten av 1800-talet, men som senare framför allt kom att bli ett mycket populärt instrument i Sydamerika, speciellt i Argentina och Uruguay, och särskilt inom tangomusiken. Bandoneonen är en svårspelad dragspelsvariant, eftersom knapparna inte sitter i tonhöjdsordning och dessutom är växeltoniga (ger olika toner beroende på bälgens vidgande resp. slutande). Knapparna sitter uppe i ett av hörnen istället för utbrett på hela knapplattan. (sv)
|
