About: Autopoiesis

An Entity of Type: HigherCognitiveProcess105770664, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The term autopoiesis (from Greek αὐτo- (auto-) 'self', and ποίησις (poiesis) 'creation, production') refers to a system capable of producing and maintaining itself by creating its own parts.The term was introduced in the 1972 publication Autopoiesis and Cognition: The Realization of the Living by Chilean biologists Humberto Maturana and Francisco Varela to define the self-maintaining chemistry of living cells. Since then the concept has been also applied to the fields of cognition, systems theory, architecture and sociology.

Property Value
dbo:abstract
  • L'autopoesi (del grec αὐτo- (auto-) 'un mateix', i ποίησις (poiesis) 'creació, producció') és la capacitat que té un sistema d'autoreplicar-se i automantenir-se, amb activitats autoconservadores, com a resposta a les condicions externes. S'aplica específicament a la propietat inherent de les cèl·lules, que les fa diferenciar-se dels sistemes moleculars no vius i dels virus, que no són autopoètics. (ca)
  • Autopoiesis nebo autopoiéze (z řec. autos, sám, a poiein, dělat, tvořit) je nový epistemologický pojem, který chce vystihnout povahu systémů, jež nelze vysvětlit z vnějších příčin, nýbrž které vznikají a udržují se díky své vlastní struktuře. Pojem vytvořil chilský molekulární biolog Humberto Maturana se svým žákem F. Varelou v roce 1973 původně na vysvětlení živé buňky jako procesu, který se organizuje a udržuje sám. Maturana tím rozumí, že se 1. * „Operačně uzavírá“ čili odděluje od svého okolí, 2. * zachovává svoji organizaci, dokud nezahyne, 3. * a to díky neustálé výměně látek se svým prostředím. Později se tento koncept ukázal jako plodný i v jiných oblastech a je například základem teorie systémů německého sociologa Niklase Luhmanna. (cs)
  • Ο όρος αυτοποίηση σημαίνει «αυτοδημιουργία» και εκφράζει μία θεμελιώδη διαλεκτική σχέση μεταξύ μορφής και λειτουργίας. Εισήχθη στο επιστημονικό λεξιλόγιο από τους Χιλιανούς βιολόγους και το 1973. Ως αυτοποιητικό σύστημα ορίζεται ένα σφαιρικά δομημένο αυτοοργανούμενο σύστημα, τα μέρη του οποίου δημιουργούν τα θεμελιώδη συστατικά που αποτελούν το ίδιο το σύστημα με σκοπιμότητα να διατηρήσουν την κατάστασή του σε δυναμική ισορροπία, ανάλογα με περιβαλλοντικές μεταβολές. Η διαδικασία αυτή ονομάζεται αυτοποίηση και τα αυτοποιητικά συστήματα ορίζονται κατ' αντιδιαστολή με τις αλλοποιητικές πυραμιδικές ιεραρχίες κεντρικής εξουσίας και δύναμης, που παρασκευάζουν και δίνουν ως έξοδο συστατικά άλλων συστημάτων. Η αυτοποίηση προέκυψε ως εφαρμογή της θεωρίας συστημάτων στη βιολογία με στόχο τον ορισμό της ζωής. Ένα αυτοποιητικό σύστημα, ορίζεται «...σαν ένα δίκτυο δημιουργικών διεργασιών (μετατροπής και καταστροφής) που αυτο-δημιουργεί τα συστατικά τα οποία: (i) μέσα από διαδραστικές σπείρες και μετασχηματισμούς συνεχώς αναδημιουργούν το δίκτυο των διεργασιών (σχέσεων) που τα δημιούργησε και (ii) συγκροτούν (το σύστημα) σαν μια συμπαγή ενότητα στο χώρο που (τα συστατικά) βρίσκονται ορίζοντας το τοπολογικό σύμπαν της υλοποίησής της σαν τέτοιο δίκτυο». Από τον ορισμό της αυτοποίησης, προκύπτουν τα παρακάτω συμπεράσματα: * Οι αυτοποιητικές μηχανές είναι αυτόνομες. Δηλαδή, υποτάσσουν κάθε αλλαγή στη διατήρηση της εσωτερικής τους οργάνωσης, άσχετα από τις άλλες αλλαγές στις οποίες είναι πιθανό να υποβληθούν κατά τη διαδικασία αυτή. Κατά συνέπεια, η αυτοποιητική μηχανή αναδημιουργεί συνεχώς το αυτοποιητικό της δίκτυο, πέρα από τις συνέπειες που αυτό μπορεί να έχει για το σύστημα μέσα στο οποίο λειτουργεί. * Οι αυτοποιητικές μηχανές παρουσιάζουν μοναδικότητα• δηλαδή, διατηρώντας την οργάνωσή τους σε δυναμική ισορροπία μέσω της συνεχούς αναδημιουργίας της, διατηρούν με ενεργητικό τρόπο μια ταυτότητα που είναι ανεξάρτητη από τις αλληλεπιδράσεις τους με έναν παρατηρητή. * Οι αυτοποιητικές μηχανές είναι ενότητες, μόνο και μόνο εξαιτίας της ειδικής αυτοποιητικής τους οργάνωσης: η αυτοποιητική λειτουργία τους καθορίζει τα ιδιαίτερα όριά τους απέναντι στο περιβάλλον. * Οι αυτοποιητικές μηχανές, δεν έχουν εισόδους ή εξόδους - ως προς την αυτοποιητική λειτουργία τους. Μπορούν να υποβληθούν σε διαταραχές / αλληλεπιδράσεις και να αναδομούνται με βασικό μηχανισμό ελέγχου της αναδόμησης τη διατήρηση της αυτοποιητικής τους διεργασίας. Συνεχόμενες διαταραχές, μπορούν να δημιουργήσουν συνεχόμενες αλλαγές, αλλά η σχέση των εξωτερικών διαταραχών με τις αλλαγές, αποτελεί ερμηνεία του παρατηρητή, αν η αυτοποιητική οργάνωση του εστιακού συστήματος παραμένει διαφανής γι' αυτόν. (el)
  • Autopoiesis oder Autopoiese (altgriechisch αὐτός autos, deutsch ‚selbst‘ und ποιεῖν poiein „schaffen, bauen“) ist der Prozess der Selbsterschaffung und -erhaltung eines Systems. In der Biologie stellt das Konzept der Autopoiesis einen Versuch dar, das charakteristische Organisationsmerkmal von Lebewesen oder lebenden Systemen mit den Mitteln der Systemtheorie zu definieren. Der vom chilenischen Neurobiologen Humberto Maturana geprägte Begriff wurde in der Folge seiner Veröffentlichungen aufgebrochen und für verschiedene andere Gebiete wissenschaftlichen Schaffens abgewandelt und fruchtbar gemacht. Das Konzept der Autopoiesis ist eine Teilmenge des allgemeiner gültigen ontologischen Konzepts der emergenten Selbstorganisation. Das Gegenteil ist Allopoiesis. (de)
  • The term autopoiesis (from Greek αὐτo- (auto-) 'self', and ποίησις (poiesis) 'creation, production') refers to a system capable of producing and maintaining itself by creating its own parts.The term was introduced in the 1972 publication Autopoiesis and Cognition: The Realization of the Living by Chilean biologists Humberto Maturana and Francisco Varela to define the self-maintaining chemistry of living cells. Since then the concept has been also applied to the fields of cognition, systems theory, architecture and sociology. (en)
  • Autopoiesi kontzeptua bere baitan sortzen diren harreman eta aldakuntzen bitartez etengabeko eraketan eta aldaketan dagoen sistema bat da, berez erregulatu eta garatzen dena. Kontzeptua Humberto Maturana eta Francisco Varela zientzialariek sortu zuten eta geroztik psikologian, soziologian, pedagogian eta da. Hezkuntza arloan esaterako, sistema aupoietikoa den ikasleak irakaslearen eta ikasbaliabideen aldetik perturbazioak jaso eta bere baitara egokitzen ditu, sistema bera aldatu gabe, ezagutza berriak eskuratuz. (eu)
  • L'autopoïèse (du grec auto soi-même, et poièsis production, création) est la propriété d'un système de se produire lui-même, en permanence et en interaction avec son environnement, et ainsi de maintenir son organisation (structure) malgré son changement de composants (matériaux) et d'informations (données). Le concept d'autopoïèse est inventé par Humberto Maturana et Francisco Varela dans l'article Autopoietic Systems, présenté dans un séminaire de recherche de l'université de Santiago en 1972. Il vise notamment à définir l'être vivant, et depuis rencontre un succès théorique dans des domaines aussi divers que la technologie, l'intelligence artificielle, les neurosciences, ou la sociologie. Les créations open source sont notamment régies par un phénomène autopoïétique. Dans le domaine des technologies l'autopoïèse est régie par un processus de . (fr)
  • La autopoiesis o autopoyesis (en griego: auto, ποίησις [auto, poiesis] ‘a sí mismo; creación, producción’) es un neologismo que designa la cualidad de un sistema molecular capaz de reproducirse y mantenerse por sí mismo. Fue propuesto por los biólogos chilenos Humberto Maturana y Francisco Varela en 1973 para definir la química de automantenimiento de las células vivas. Una descripción breve sería decir que la autopoiesis es la condición de existencia de los seres vivos en la continua producción de sí mismos. (es)
  • Il termine autopoiesi è stato coniato nel 1980 da Humberto Maturana e Francisco Varela a partire dalla parola greca auto, ovvero se stesso, e poiesis, ovverosia creazione. In pratica un sistema autopoietico è un sistema che ridefinisce continuamente se stesso e si sostiene e riproduce dal proprio interno. Come riportano i due autori nel loro testo "L'albero della conoscenza": "La nostra proposta è che gli esseri viventi si caratterizzano perché si riproducono continuamente da soli, il che indichiamo denominando l'organizzazione che li definisce organizzazione autopoietica". Un sistema autopoietico può quindi essere rappresentato come una rete di processi di creazione, trasformazione e distruzione di componenti che, interagendo fra loro, sostengono e rigenerano in continuazione lo stesso sistema. Inoltre il sistema si autodefinisce, di fatto, ovvero il dominio di esistenza di un sistema autopoietico coincide con il delle sue componenti. (it)
  • オートポイエーシス (autopoiesis) は、1970年代初頭、チリの生物学者ウンベルト・マトゥラーナとフランシスコ・バレーラにより、「生命の有機構成 (organization) とは何か」という本質的問いを見定めるものとして提唱された理論生物学上の理論である。 特に細胞の代謝系や神経系に注目した彼らは、物質の種類を越えたシステムそのものとしての本質的な特性を、円環的な構成と自己による境界決定に認めた。 現在では、このような自己言及的で自己決定的なシステムを表現しうるシステム論として、元来の生物学的対象を越えて、さまざまな分野へ応用されている。主観世界すらも説明可能なシステム論であり、生命の自律性に対する言及が不可能な以前のシステム論の限界を突破することに成功している。学術界では現在もオートポイエーシスに関する統一された見解はなく、多様な解釈に基づいて議論が展開されている。 なお、オートポイエーシスという語はギリシャ語で自己製作 (ギリシャ語で auto, αυτό は自己、poiēsis, ποίησις は製作・生産・創作) を意味する造語であり、この用語には定訳がない。日本語ではしばしば自己創出、自己産出、自己生産とも書かれる。 (ja)
  • System autopojetyczny, system autopoietyczny (od gr. auto-, samo, i poiesis, wytwarzanie) – system samowytwarzający się, powstający i odtwarzający się tylko z użyciem własnych elementów. Reprodukuje (na przykład rozmnaża) się on poprzez rekonstrukcję samego siebie w reakcji na bodźce zmieniającego się środowiska. Zatem autopojeza (autopoieza, autopoeza) to zdolność do samotworzenia i samoodtwarzania się (samoodnowy), która umożliwia przetrwanie systemu oraz jego dalsze istnienie i rozwój. Pojęcie to zastosowali na początku lat 70. XX wieku dwaj chilijscy biolodzy, Humberto Maturana i Francisco Varela, do opisania istot żywych jako systemów; rozpropagował je na gruncie nauk społecznych (szczególnie socjologii) Niklas Luhmann. (pl)
  • Autopoëse (Engels: autopoesis, autopoiesis) betekent letterlijk "zelfproductie" (van het Grieks: auto voor zelf- en poiesis voor creatie of productie). De term werd oorspronkelijk geïntroduceerd door de Chileense biologen Francisco Varela en Humberto Maturana in het begin van de zeventiger jaren van de twintigste eeuw. Autopoëse hangt sterk samen met zelforganisatie. De termen autopoëse en zelforganisatie hebben in de biologie onder andere te maken met het feit dat, wanneer onder de juiste omstandigheden alle componenten van een biologisch systeem aanwezig zijn, dat biologisch systeem 'vanzelf' wordt gevormd en zichzelf in stand kan houden. Het is bijvoorbeeld aangetoond dat, wanneer alle componenten van een virus in oplossing worden gebracht, er vanzelf complete en volledig functionele virusdeeltjes ontstaan. (nl)
  • Autopoiese ou autopoiesis (do grego auto "próprio", poiesis "criação") é um termo criado na década de 1970 pelos biólogos e filósofos chilenos Francisco Varela e Humberto Maturana para designar a capacidade dos seres vivos de produzirem a si próprios. Segundo esta teoria, um ser vivo é um sistema autopoiético, caracterizado como uma rede fechada de produções moleculares (processos) em que as moléculas produzidas geram com suas interações a mesma rede de moléculas que as produziu. A conservação da autopoiese e da adaptação de um ser vivo ao seu meio são condições sistêmicas para a vida. Portanto, um sistema vivo, como sistema autônomo, está constantemente se autoproduzindo, autorregulando, sempre mantendo interações com o meio, onde este apenas desencadeia mudanças determinadas em sua própria estrutura, e não através de um agente externo. De origem biológica, o termo passou a ser usado em outras áreas por na neurobiologia, por Niklas Luhmann na sociologia, por Gilles Deleuze e Antonio Negri na filosofia, por na arquitetura e por Gunther Teubner no Direito. (pt)
  • Autopoiesis är ett sociologiskt begrepp som avser system som har förmågan till självskapande och självbevarande. Termen skapades 1972 av de chilenska biologerna Humberto Maturana och och kan ses som ett försök att beskriva vad som skiljer liv från icke-liv. En cell är ett exempel på ett autopoietiskt system som kontinuerligt producerar de komponenter det består av. En cirkulär process: ett nätverk av biokemiska processer som skapar ett membran, cellmembranet som innesluter det nätverk av processer som producerar membranet. Detta blir det som skiljer liv från icke-liv. Liv är autonomt, självproducerande och strukturellt kopplat till sin omgivning. Systemen utmärker sig alltså dels genom att de inte är skapade endogent, och även via att de karaktäriseras av s.k . Autopoiesis är ett centralt begrepp i den gren av kognitionsforskning som kallas . Autopoiesis är det som ger autonomi och "agency". Detta kännetecknar liv och ses som den minimala biologiska formen av kognition. Inom enactivism är kontinuiteten mellan liv och medvetande central Autopoiesisbegreppet finns hos robotforskare som försöker skapa biologiskt inspirerade autonoma robotar. T.ex. beskriver Tom Ziemke problemet med att skapa robotar med känslor. Känslor hos människor är starkt kopplade till att upprätthålla kroppens homeostas. Levande organismer är autopoietiska system , de sysslar med att upprätthålla sig själva, detta gör inte robotar, de är inte autopoietiska system. Begreppet plockades senare upp av den tyske sociologen Niklas Luhmann till att gälla sociala system, något Varela inte gillade Därefter har termen kommit att brukas inom andra vetenskapsområden, såsom systemteori och sociologi , juridik och litteratur . (sv)
  • Аутопое́зис, аутопоез (грец. auto — сам, грец. poiesis — створення, виробництво) — термін введений в 1972 року науковцями Умберто Матураною і Франсиско Варелою означає самопобудову, самовідтворювання живих істот, зокрема людини, яке відрізняються тим, що їхня організація породжує як продукт їх самих без розділу на виробника і продукти. Концепція аутопоезису є біологічного храктеру та вміщена у книзі науковців - "Древо пізнання". Вихідна теза їх концепції аутопоезису проголошується ще на початку відомої книги Ф Варели та У. Матурани - "Древо пізнання": «Усяка дія є пізнання, усяке пізнання є дія". Далі автори наводять визначення терміну аутопоезис: "Це замкнене коло, цей взаємозв’язок між дією і досвідом, ця нероздільність конкретного способу існування і того, яким чином світ предстає перед нами, свідчать, що кожен акт пізнання породжує деякий світ. Механізм, що перетворює живі істоти на автономні організми – це автопоезис». Дослідники вважають, що : «..людське пізнання як ефективна дія належить біологічній царині, але завжди проживається в певній культурній традиції». При цьому автори концепції автопоезису наголошують на неусвідомленості традиційних дій: «Уся сукупність регулярностей, притаманних спряженню тієї чи іншої соціальної групи, є її біологічною та культурною традицією. А традиція – це не тільки спосіб бачити і діяти, але й спосіб приховувати та втаємничувати. Традиція включає в себе всі варіанти соціальної поведінки, які в історії соціальної системи стали очевидними, регулярними і прийнятними. Оскільки всі ці варіанти не потребують роздумів для свого здійснення, вони залишаються невидимими, поки не стають неприйнятними. І саме тоді у гру вступає рефлексія» Німецький соціолог Ніклас Луманн переосмислив термін «аутопоезис» для пояснення функціонування та взаємодії соціальних систем. (uk)
  • 自生系统论(希臘語:Αυτοποίηση) 这个概念表达了结构与功能的互补性。这个概念最先为智利的生物学家弗朗西斯克·瓦雷拉(Francisco Varela)和(Humberto Maturana)于20世纪70年代所提出。更准确地说,这个术语指的是非均衡的动态结构。 自生系统论的思想方法影响了当代许多学科领域,比如说尼克拉斯·卢曼(Nicklas Luhmann)将其引入社会学的研究。这个学说经过德国司法教授(Guenther Teubner)的发展,更趋成熟。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 269190 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 31135 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1071286451 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:author
  • Carlos Gershenson (en)
dbp:text
  • This generalized view of autopoiesis considers systems as self-producing not in terms of their physical components, but in terms of its organization, which can be measured in terms of information and complexity. In other words, we can describe autopoietic systems as those producing more of their own complexity than the one produced by their environment. (en)
dbp:title
  • "Requisite Variety, Autopoiesis, and Self-organization" (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • L'autopoesi (del grec αὐτo- (auto-) 'un mateix', i ποίησις (poiesis) 'creació, producció') és la capacitat que té un sistema d'autoreplicar-se i automantenir-se, amb activitats autoconservadores, com a resposta a les condicions externes. S'aplica específicament a la propietat inherent de les cèl·lules, que les fa diferenciar-se dels sistemes moleculars no vius i dels virus, que no són autopoètics. (ca)
  • The term autopoiesis (from Greek αὐτo- (auto-) 'self', and ποίησις (poiesis) 'creation, production') refers to a system capable of producing and maintaining itself by creating its own parts.The term was introduced in the 1972 publication Autopoiesis and Cognition: The Realization of the Living by Chilean biologists Humberto Maturana and Francisco Varela to define the self-maintaining chemistry of living cells. Since then the concept has been also applied to the fields of cognition, systems theory, architecture and sociology. (en)
  • Autopoiesi kontzeptua bere baitan sortzen diren harreman eta aldakuntzen bitartez etengabeko eraketan eta aldaketan dagoen sistema bat da, berez erregulatu eta garatzen dena. Kontzeptua Humberto Maturana eta Francisco Varela zientzialariek sortu zuten eta geroztik psikologian, soziologian, pedagogian eta da. Hezkuntza arloan esaterako, sistema aupoietikoa den ikasleak irakaslearen eta ikasbaliabideen aldetik perturbazioak jaso eta bere baitara egokitzen ditu, sistema bera aldatu gabe, ezagutza berriak eskuratuz. (eu)
  • La autopoiesis o autopoyesis (en griego: auto, ποίησις [auto, poiesis] ‘a sí mismo; creación, producción’) es un neologismo que designa la cualidad de un sistema molecular capaz de reproducirse y mantenerse por sí mismo. Fue propuesto por los biólogos chilenos Humberto Maturana y Francisco Varela en 1973 para definir la química de automantenimiento de las células vivas. Una descripción breve sería decir que la autopoiesis es la condición de existencia de los seres vivos en la continua producción de sí mismos. (es)
  • オートポイエーシス (autopoiesis) は、1970年代初頭、チリの生物学者ウンベルト・マトゥラーナとフランシスコ・バレーラにより、「生命の有機構成 (organization) とは何か」という本質的問いを見定めるものとして提唱された理論生物学上の理論である。 特に細胞の代謝系や神経系に注目した彼らは、物質の種類を越えたシステムそのものとしての本質的な特性を、円環的な構成と自己による境界決定に認めた。 現在では、このような自己言及的で自己決定的なシステムを表現しうるシステム論として、元来の生物学的対象を越えて、さまざまな分野へ応用されている。主観世界すらも説明可能なシステム論であり、生命の自律性に対する言及が不可能な以前のシステム論の限界を突破することに成功している。学術界では現在もオートポイエーシスに関する統一された見解はなく、多様な解釈に基づいて議論が展開されている。 なお、オートポイエーシスという語はギリシャ語で自己製作 (ギリシャ語で auto, αυτό は自己、poiēsis, ποίησις は製作・生産・創作) を意味する造語であり、この用語には定訳がない。日本語ではしばしば自己創出、自己産出、自己生産とも書かれる。 (ja)
  • 自生系统论(希臘語:Αυτοποίηση) 这个概念表达了结构与功能的互补性。这个概念最先为智利的生物学家弗朗西斯克·瓦雷拉(Francisco Varela)和(Humberto Maturana)于20世纪70年代所提出。更准确地说,这个术语指的是非均衡的动态结构。 自生系统论的思想方法影响了当代许多学科领域,比如说尼克拉斯·卢曼(Nicklas Luhmann)将其引入社会学的研究。这个学说经过德国司法教授(Guenther Teubner)的发展,更趋成熟。 (zh)
  • Autopoiesis nebo autopoiéze (z řec. autos, sám, a poiein, dělat, tvořit) je nový epistemologický pojem, který chce vystihnout povahu systémů, jež nelze vysvětlit z vnějších příčin, nýbrž které vznikají a udržují se díky své vlastní struktuře. Pojem vytvořil chilský molekulární biolog Humberto Maturana se svým žákem F. Varelou v roce 1973 původně na vysvětlení živé buňky jako procesu, který se organizuje a udržuje sám. Maturana tím rozumí, že se Později se tento koncept ukázal jako plodný i v jiných oblastech a je například základem teorie systémů německého sociologa Niklase Luhmanna. (cs)
  • Autopoiesis oder Autopoiese (altgriechisch αὐτός autos, deutsch ‚selbst‘ und ποιεῖν poiein „schaffen, bauen“) ist der Prozess der Selbsterschaffung und -erhaltung eines Systems. In der Biologie stellt das Konzept der Autopoiesis einen Versuch dar, das charakteristische Organisationsmerkmal von Lebewesen oder lebenden Systemen mit den Mitteln der Systemtheorie zu definieren. Der vom chilenischen Neurobiologen Humberto Maturana geprägte Begriff wurde in der Folge seiner Veröffentlichungen aufgebrochen und für verschiedene andere Gebiete wissenschaftlichen Schaffens abgewandelt und fruchtbar gemacht. (de)
  • Ο όρος αυτοποίηση σημαίνει «αυτοδημιουργία» και εκφράζει μία θεμελιώδη διαλεκτική σχέση μεταξύ μορφής και λειτουργίας. Εισήχθη στο επιστημονικό λεξιλόγιο από τους Χιλιανούς βιολόγους και το 1973. Ως αυτοποιητικό σύστημα ορίζεται ένα σφαιρικά δομημένο αυτοοργανούμενο σύστημα, τα μέρη του οποίου δημιουργούν τα θεμελιώδη συστατικά που αποτελούν το ίδιο το σύστημα με σκοπιμότητα να διατηρήσουν την κατάστασή του σε δυναμική ισορροπία, ανάλογα με περιβαλλοντικές μεταβολές. Η διαδικασία αυτή ονομάζεται αυτοποίηση και τα αυτοποιητικά συστήματα ορίζονται κατ' αντιδιαστολή με τις αλλοποιητικές πυραμιδικές ιεραρχίες κεντρικής εξουσίας και δύναμης, που παρασκευάζουν και δίνουν ως έξοδο συστατικά άλλων συστημάτων. Η αυτοποίηση προέκυψε ως εφαρμογή της θεωρίας συστημάτων στη βιολογία με στόχο τον ορισ (el)
  • L'autopoïèse (du grec auto soi-même, et poièsis production, création) est la propriété d'un système de se produire lui-même, en permanence et en interaction avec son environnement, et ainsi de maintenir son organisation (structure) malgré son changement de composants (matériaux) et d'informations (données). (fr)
  • Il termine autopoiesi è stato coniato nel 1980 da Humberto Maturana e Francisco Varela a partire dalla parola greca auto, ovvero se stesso, e poiesis, ovverosia creazione. In pratica un sistema autopoietico è un sistema che ridefinisce continuamente se stesso e si sostiene e riproduce dal proprio interno. Come riportano i due autori nel loro testo "L'albero della conoscenza": "La nostra proposta è che gli esseri viventi si caratterizzano perché si riproducono continuamente da soli, il che indichiamo denominando l'organizzazione che li definisce organizzazione autopoietica". Un sistema autopoietico può quindi essere rappresentato come una rete di processi di creazione, trasformazione e distruzione di componenti che, interagendo fra loro, sostengono e rigenerano in continuazione lo stesso si (it)
  • Autopoëse (Engels: autopoesis, autopoiesis) betekent letterlijk "zelfproductie" (van het Grieks: auto voor zelf- en poiesis voor creatie of productie). De term werd oorspronkelijk geïntroduceerd door de Chileense biologen Francisco Varela en Humberto Maturana in het begin van de zeventiger jaren van de twintigste eeuw. (nl)
  • System autopojetyczny, system autopoietyczny (od gr. auto-, samo, i poiesis, wytwarzanie) – system samowytwarzający się, powstający i odtwarzający się tylko z użyciem własnych elementów. Reprodukuje (na przykład rozmnaża) się on poprzez rekonstrukcję samego siebie w reakcji na bodźce zmieniającego się środowiska. (pl)
  • Autopoiese ou autopoiesis (do grego auto "próprio", poiesis "criação") é um termo criado na década de 1970 pelos biólogos e filósofos chilenos Francisco Varela e Humberto Maturana para designar a capacidade dos seres vivos de produzirem a si próprios. Segundo esta teoria, um ser vivo é um sistema autopoiético, caracterizado como uma rede fechada de produções moleculares (processos) em que as moléculas produzidas geram com suas interações a mesma rede de moléculas que as produziu. A conservação da autopoiese e da adaptação de um ser vivo ao seu meio são condições sistêmicas para a vida. Portanto, um sistema vivo, como sistema autônomo, está constantemente se autoproduzindo, autorregulando, sempre mantendo interações com o meio, onde este apenas desencadeia mudanças determinadas em sua própr (pt)
  • Autopoiesis är ett sociologiskt begrepp som avser system som har förmågan till självskapande och självbevarande. Termen skapades 1972 av de chilenska biologerna Humberto Maturana och och kan ses som ett försök att beskriva vad som skiljer liv från icke-liv. En cell är ett exempel på ett autopoietiskt system som kontinuerligt producerar de komponenter det består av. En cirkulär process: ett nätverk av biokemiska processer som skapar ett membran, cellmembranet som innesluter det nätverk av processer som producerar membranet. Detta blir det som skiljer liv från icke-liv. Liv är autonomt, självproducerande och strukturellt kopplat till sin omgivning. Systemen utmärker sig alltså dels genom att de inte är skapade endogent, och även via att de karaktäriseras av s.k . (sv)
  • Аутопое́зис, аутопоез (грец. auto — сам, грец. poiesis — створення, виробництво) — термін введений в 1972 року науковцями Умберто Матураною і Франсиско Варелою означає самопобудову, самовідтворювання живих істот, зокрема людини, яке відрізняються тим, що їхня організація породжує як продукт їх самих без розділу на виробника і продукти. Концепція аутопоезису є біологічного храктеру та вміщена у книзі науковців - "Древо пізнання". Вихідна теза їх концепції аутопоезису проголошується ще на початку відомої книги Ф Варели та У. Матурани - "Древо пізнання": «Усяка дія є пізнання, усяке пізнання є дія". Далі автори наводять визначення терміну аутопоезис: "Це замкнене коло, цей взаємозв’язок між дією і досвідом, ця нероздільність конкретного способу існування і того, яким чином світ предстає перед (uk)
rdfs:label
  • Autopoiesis (en)
  • Autopoiesis (cs)
  • Autopoesi (ca)
  • Αυτοποίηση (el)
  • Autopoiesis (de)
  • Autopoiesis (es)
  • Autopoiesi (eu)
  • Autopoïèse (fr)
  • Autopoiesi (it)
  • オートポイエーシス (ja)
  • 자기생산 (ko)
  • Autopoëse (nl)
  • Autopoiese (pt)
  • System autopojetyczny (pl)
  • Аутопоэзис (ru)
  • Autopoiesis (sv)
  • Аутопоезис (uk)
  • 自生系统论 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:knownFor of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:knownFor of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License