| rdfs:comment
| - ゼロ磁場核磁気共鳴（ゼロじばかくじききょうめい）またはゼロ磁場NMRは、磁場の無い環境で分子の構造や運動状態などの性質を調べる核磁気共鳴（NMR）分析方法である。 (ja)
- NMR μηδενικού πεδίου (Zero field NMR) είναι η λήψη φασμάτων NMR σε ένα περιβάλλον προσεκτικά σαρωμένο από μαγνητικά πεδία (Συμπεριλαμβανομένου του γήινου μαγνητικού πεδίου). Είναι χρήσιμο στη μελέτη χημικών ουσιών με μαγνητικά ενεργούς πυρήνες (με σπιν 1/2 και μεγαλύτερα) και για μελέτη της μοριακής δυναμικής (molecular dynamics). Πολύ επιτυχημένη ήταν η υλοποίηση των ατομικών μαγνητομέτρων σε μηδενικό μαγνητικό πεδίο δουλεύοντας με κυψέλες ατμού ρουβιδίου για να ανιχνευθεί NMR μηδενικού πεδίου. (el)
- Die Nullfeld-Magnetresonanz bezeichnet die Erzeugung von Kernspinresonanz in Abwesenheit von signifikanten, konstanten, äußeren Magnetfeldern (einschließlich des Erdmagnetfeldes). Die verbleibenden Magnetfelder sind schwächer als bei der Nieder- und Ultraniederfeld-Magnetresonanz. Nullfeld- und Ultraniedrigfeld-Magnetresonanz lassen sich als ZULF NMR (vom engl.: zero- to ultralow-field nuclear magnetic resonance) oder kurz ZULF zusammenfassen. Manchmal wird es auch fälschlicherweise als Kernquadrupolresonanz (NQR, vom engl. nuclear quadrupole resonace) bezeichnet. (de)
- Zero- to ultralow-field (ZULF) NMR is the acquisition of nuclear magnetic resonance (NMR) spectra of chemicals with magnetically active nuclei (spins 1/2 and greater) in an environment carefully screened from magnetic fields (including from the Earth's field). ZULF NMR experiments typically involve the use of passive or active shielding to attenuate Earth’s magnetic field. This is in contrast to the majority of NMR experiments which are performed in high magnetic fields provided by superconducting magnets. In ZULF experiments the dominant interactions are nuclear spin-spin couplings, and the coupling between spins and the external magnetic field is a perturbation to this. There are a number of advantages to operating in this regime: magnetic-susceptibility-induced line broadening is attenu (en)
- Zero- i niskopolowy magnetyczny rezonans jądrowy (ZULF NMR, z ang. Zero to Ultra-Low Fields Nuclear Magnetic Resonance) – metoda spektroskopii magnetycznego rezonansu jądrowego pozwalająca na badanie widm związków chemicznych o magnetycznie aktywnych jądrach (spin 1/2 i większy) w dobrze ekranowanym od zewnętrznych pól magnetycznych otoczeniu (włącznie z niwelacją ziemskiego pola magnetycznego). Warunki niezbędne do badań w zakresie ZULF osiąga się metodami zarówno pasywnymi (np. ekrany z mumetalu), jak i aktywnymi (wytwarzanie pól kompensujących pola otoczenia). Jest to podejście odmienne od zazwyczaj stosowanego w MRJ, które wymagają silnych pól magnetycznych, wytwarzanych za pomocą magnesów nadprzewodzących. W doświadczeniach ZULF dominującym oddziaływaniem są sprzężenia między spinami (pl)
- ЯМР у нульовому або наднизькому полі (ZULF) — це отримання спектрів ядерного магнітного резонансу хімічних речовин з магнітно-активними ядрами (зі спінами 1/2 і більше) у середовищі, ретельно захищеному від магнітних полів (у тому числі від поля Землі). Експерименти ZULF ЯМР зазвичай включають використання пасивного або активного екранування для послаблення магнітного поля Землі, на відміну від більшості експериментів ЯМР, які проводяться у сильних магнітних полях, створених надпровідними магнітами. У експериментах ZULF домінуючими взаємодіями є ядерні спін-спінові зв'язки, а зв'язок між спінами і зовнішнім магнітним полем є пертурбацією для цього. Робота в цьому режимі має ряд переваг: ослаблене розширення ліній, викликане магнітною сприйнятливістю, що зменшує неоднорідне розширення спект (uk)
|
| has abstract
| - NMR μηδενικού πεδίου (Zero field NMR) είναι η λήψη φασμάτων NMR σε ένα περιβάλλον προσεκτικά σαρωμένο από μαγνητικά πεδία (Συμπεριλαμβανομένου του γήινου μαγνητικού πεδίου). Είναι χρήσιμο στη μελέτη χημικών ουσιών με μαγνητικά ενεργούς πυρήνες (με σπιν 1/2 και μεγαλύτερα) και για μελέτη της μοριακής δυναμικής (molecular dynamics). Η ανάπτυξη πολύ ευαίσθητων μαγνητικών ανιχνευτών (SQUID (υπεραγώγιμη συσκευή μαγνητικής συμβολής Superconducting quantum interference device), συντονισμός γιγαντιαίου μονοπόλου (Giant Monopole Resonance ή GMR), ατομικό μαγνητόμετρο (atomic magnetometer)) έκανε δυνατή (τη δεκαετία του 2000) την ανίχνευση σημάτων NMR άμεσα σε περιβάλλοντα μηδενικού πεδίου. Τα προηγούμενα πειράματα NMR μηδενικού πεδίου βασίστηκαν σε έμμεση ανίχνευση όπου το δείγμα έπρεπε να πηγαίνει από το θωρακισμένο περιβάλλον μηδενικού πεδίου σε ένα υψηλό μαγνητικό πεδίο για ανίχνευση με ένα συμβατικό επαγωγικό πηνίο. Πολύ επιτυχημένη ήταν η υλοποίηση των ατομικών μαγνητομέτρων σε μηδενικό μαγνητικό πεδίο δουλεύοντας με κυψέλες ατμού ρουβιδίου για να ανιχνευθεί NMR μηδενικού πεδίου. Μερικές φορές έχει αναφερθεί, αλλά ανακριβώς, ως πυρηνικός τετραπολικός συντονισμός (nuclear quadrupole resonance) (NQR). (el)
- Die Nullfeld-Magnetresonanz bezeichnet die Erzeugung von Kernspinresonanz in Abwesenheit von signifikanten, konstanten, äußeren Magnetfeldern (einschließlich des Erdmagnetfeldes). Die verbleibenden Magnetfelder sind schwächer als bei der Nieder- und Ultraniederfeld-Magnetresonanz. Nullfeld- und Ultraniedrigfeld-Magnetresonanz lassen sich als ZULF NMR (vom engl.: zero- to ultralow-field nuclear magnetic resonance) oder kurz ZULF zusammenfassen. ZULF NMR Experimente umfassen meist passive oder aktive Techniken zur magnetischen Abschirmung des Erdmagnetfeldes. Dies stellt einen Unterschied zur Kernspinresonanz da, die häufig in starken, von supraleitenden Spulen erzeugten, Magnetfeldern durchgeführt werden. In ZULF Experimenten stellen Kernspin-Kernspin Kopplungen magnetisch aktiver Kerne (Gesamtspin 1/2 oder größer) die dominante quantenmechanische Wechselwirkung dar. Der Einfluss des externen Magnetfeldes kann als Störung betrachtet werden. Experimente in diesem Regime haben einige Vorteile: Der Einfluss der magnetische Suszeptibilität eines Stoffes auf die Linienbreite der magnetischen Resonanz ist vermindert. Dadurch kann es zu geringerer inhomogener Linienverbreiterung der Resonanzlinie in heterogene Stoffen kommen. Außerdem wird die niederfrequentere Strahlung weniger von leitenden Materialien (wie z. B. Metallen) absorbiert (siehe Skin-Effekt). Im Gegensatz zur konventionellen (Hochfeld-)Kernspinresonanz Experimenten können daher auch Proben in Gefäßen untersucht werden, die nicht aus Glas, Quarz oder Keramik bestehen. Die Detektion von (Hochfeld-)Kernspinresonanz Signalen erfolgt gewöhnlich mittels Kerninduktion. Aufgrund der bei ZULF NMR auftretenden niedrigeren Signalfrequenzen (in der Größenordnung von Hertz bis Kilohertz) ist Induktion kein geeignetes Verfahren für diesen Bereich. Die Entwicklung von präzisen Magnetfeldsensoren in den frühen 2000er Jahren, wie z. B. SQUIDs, magnetoresistive Sensoren und atomare, optisch gepumpte SERF Magnetometer, ermöglichten die direkte Detektion von Kernspinsignalen unter ZULF Bedingungen. Zuvor waren ZULF Experimente auf das mechanische Hin- und Herfahren der Probe zwischen einem magnetische abgeschirmten ZULF-Bereich und einem Hochfeld-Bereich angewiesen. Letzterer ermöglichte die konventionelle Detektion der Kernspinresonanz mittels einer induktiven Pickup-Spule. Eine der erfolgreichen Implementierungen für die Durchführung von ZULF NMR Experimenten verwendet ein optisch gepumptes Magnetometer basierend auf einer heißen aus Rubidiumatomen. Da die thermische Polarisierung ohne ein starkes Magnetfeld nur gering ist, müssen die Kernspins mittels Hyperpolarisation extern polarisiert werden. Dies kann im einfachsten Fall durch temporäres Anlegen eines starken Magnetfeldes oder schnelles Bewegen der Probe realisiert werden. Alternativ können chemisch-basierte Hyperpolarisationstechniken verwendet werden. Manchmal wird es auch fälschlicherweise als Kernquadrupolresonanz (NQR, vom engl. nuclear quadrupole resonace) bezeichnet. (de)
- Zero- to ultralow-field (ZULF) NMR is the acquisition of nuclear magnetic resonance (NMR) spectra of chemicals with magnetically active nuclei (spins 1/2 and greater) in an environment carefully screened from magnetic fields (including from the Earth's field). ZULF NMR experiments typically involve the use of passive or active shielding to attenuate Earth’s magnetic field. This is in contrast to the majority of NMR experiments which are performed in high magnetic fields provided by superconducting magnets. In ZULF experiments the dominant interactions are nuclear spin-spin couplings, and the coupling between spins and the external magnetic field is a perturbation to this. There are a number of advantages to operating in this regime: magnetic-susceptibility-induced line broadening is attenuated which reduces inhomogeneous broadening of the spectral lines for samples in heterogeneous environments. Another advantage is that the low frequency signals readily pass through conductive materials such as metals due to the increased skin depth; this is not the case for high-field NMR for which the sample containers are usually made of glass, quartz or ceramic. High-field NMR employs inductive detectors to pick up the radiofrequency signals, but this would be inefficient in ZULF NMR experiments since the signal frequencies are typically much lower (on the order of hertz to kilohertz). The development of highly sensitive magnetic sensors in the early 2000s including SQUIDs, magnetoresistive sensors, and SERF atomic magnetometers made it possible to detect NMR signals directly in the ZULF regime. Previous ZULF NMR experiments relied on indirect detection where the sample had to be shuttled from the shielded ZULF environment into a high magnetic field for detection with a conventional inductive pick-up coil. One successful implementation was using atomic magnetometers at zero magnetic field working with rubidium vapor cells to detect zero-field NMR. Without a large magnetic field to induce nuclear spin polarization, the nuclear spins must be polarized externally using hyperpolarization techniques. This can be as simple as polarizing the spins in a magnetic field followed by shuttling to the ZULF region for signal acquisition, and alternative chemistry-based hyperpolarization techniques can also be used. It is sometimes but inaccurately referred to as nuclear quadrupole resonance (NQR). (en)
- ゼロ磁場核磁気共鳴（ゼロじばかくじききょうめい）またはゼロ磁場NMRは、磁場の無い環境で分子の構造や運動状態などの性質を調べる核磁気共鳴（NMR）分析方法である。 (ja)
- Zero- i niskopolowy magnetyczny rezonans jądrowy (ZULF NMR, z ang. Zero to Ultra-Low Fields Nuclear Magnetic Resonance) – metoda spektroskopii magnetycznego rezonansu jądrowego pozwalająca na badanie widm związków chemicznych o magnetycznie aktywnych jądrach (spin 1/2 i większy) w dobrze ekranowanym od zewnętrznych pól magnetycznych otoczeniu (włącznie z niwelacją ziemskiego pola magnetycznego). Warunki niezbędne do badań w zakresie ZULF osiąga się metodami zarówno pasywnymi (np. ekrany z mumetalu), jak i aktywnymi (wytwarzanie pól kompensujących pola otoczenia). Jest to podejście odmienne od zazwyczaj stosowanego w MRJ, które wymagają silnych pól magnetycznych, wytwarzanych za pomocą magnesów nadprzewodzących. W doświadczeniach ZULF dominującym oddziaływaniem są sprzężenia między spinami jąder atomów tworzących badane molekuły (sprzężenia spin-spin), podczas gdy oddziaływania spinu z zewnętrznymi polami magnetycznymi mają charakter zaburzenia (perturbacji ewolucji badanych spinów). Badania w zakresie nisko i zeropolowym w pewnych aspektach mają znaczną przewagę nad tradycyjnymi metodami MRJ: niejednorodne poszerzenie linii widmowych spowodowane podatnością magnetyczną jest ograniczone dla próbek w jednorodnym otoczeniu, a sygnały ZULF, będąc sygnałami niskich częstotliwości, łatwo przenikają przez przewodniki np. metale. Szczególnie ta ostatnia cecha wyróżnia się korzystnie na tle metod tradycyjnych, gdzie spektroskopia może być wykonywana jedynie w pojemnikach szklanych, kwarcowych i ceramicznych. Do rejestracji sygnałów spinowych w tradycyjnym, wysokopolowym MRJ wykorzystywane są sensory indukcyjne, jednak ich wydajność dla typowych badań w zakresie ZULF jest zbyt mała ze względu na niskie częstotliwości sygnałów wytwarzanych w doświadczeniach ZULF (zwykle w przedziale od ok. 1 Hz do 1 kHz). Dopiero sensory wynalezione z początkiem XXI w., jak SQUID, magnetorezystory i optyczne magnetometry atomowe (np. magnetometry Spin Exchange Relaxation Free), umożliwiły bezpośrednią rejestrację widma rezonansu magnetycznego w tym zakresie. Wcześniejsze badania wykorzystywały metody pośrednie. Próbka przygotowywana była w obszarze dobrze ekranowanym od zewnętrznych pól (zakres ZULF), a następnie, w celu detekcji sygnałów sensorami indukcyjnymi, szybko przenoszona w obszar wysokiego pola, zwykle systemem pneumatycznym. Przykładem udanych badań ZULF MRJ są eksperymenty z wykorzystaniem magnetometru atomowego z komórką z parami rubidu. Problem wytwarzania dużej polaryzacji spinowej w próbce bez użycia silnego pola magnetycznego, która potrzebna jest do uzyskania wyraźnych sygnałów MRJ w zakresie ZULF, rozwiązuje się zwykle stosując metody (ang.). (pl)
- ЯМР у нульовому або наднизькому полі (ZULF) — це отримання спектрів ядерного магнітного резонансу хімічних речовин з магнітно-активними ядрами (зі спінами 1/2 і більше) у середовищі, ретельно захищеному від магнітних полів (у тому числі від поля Землі). Експерименти ZULF ЯМР зазвичай включають використання пасивного або активного екранування для послаблення магнітного поля Землі, на відміну від більшості експериментів ЯМР, які проводяться у сильних магнітних полях, створених надпровідними магнітами. У експериментах ZULF домінуючими взаємодіями є ядерні спін-спінові зв'язки, а зв'язок між спінами і зовнішнім магнітним полем є пертурбацією для цього. Робота в цьому режимі має ряд переваг: ослаблене розширення ліній, викликане магнітною сприйнятливістю, що зменшує неоднорідне розширення спектральних ліній для зразків у гетерогенних середовищах. Ще одна перевага полягає в тому, що низькочастотні сигнали легко проходять через матеріали-провідники, такі як метали, завдяки збільшенню «скін-ефекту»; це не стосується ЯМР високого поля, для якого контейнери для зразків зазвичай виготовляються зі скла, кварцу або кераміки. ЯМР високого поля використовує індуктивні котушки для прийому радіочастотних сигналів, але це було б неефективно в експериментах ZULF ЯМР, оскільки частоти сигналу, як правило, набагато нижчі (порядку від герц до кілогерц). Розробка високочутливих магнітних датчиків на початку 2000-х, включаючи SQUIDs, магніторезистивні сенсори та атомні магнітометри SERF, дозволила виявляти сигнали ЯМР безпосередньо в режимі ZULF. Попередні експерименти ZULF ЯМР покладалися на непряме виявлення, коли зразок повинен був бути переміщений із екранованого середовища ZULF у високе магнітне поле для виявлення за допомогою звичайної індуктивної котушки. Однією з найуспішніших реалізацій стало використання атомних магнітометрів на основі комірок випаровування з атомами рубідію для виявлення ЯМР нульового поля . Для того, щоб викликати поляризацію ядерного спіну без наявності магнітного поля, ядерні спіни повинні бути поляризовані зовні з використанням методів гіперполяризації. Це можна зробити шляхом поляризації спінів у магнітному полі з наступним переміщенням в ZULF інструмент для отримання сигналу, але також можна використати альтернативні хімічно орбгрунтовані методи гіперполяризації. Зверніть увагу, іноді, але помилково, його називають ядерним квадрупольним резонансом (ЯКР). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
