| rdfs:comment
| - Yuri Konstantinovich Milonov (Russian: Юрий Константинович Милонов; 20 April [O.S. 8 April] 1895, Nizhny Novgorod – 7 April 1980, Moscow) was a political activist in the Russian Empire who joined the Bolshevik faction of the Russian Social Democratic and Labour Party in 1912. Arrested in 1915, he was only released after the February Revolution in 1917. He was active in Samara during the Russian Civil War. He supported the Workers' Opposition and was advocate of the Proletkult movement. (en)
- Мілонов Юрій Костянтинович (рос. Милонов, Юрий Константинович 8 квітня (20 квітня) 1895 Нижній Новгород, Нижньогородська губернія, Російська імперія-7 квітня 1980, Москва, СРСР) — російський революціонер, радянський державний і політичний діяч, вчений, історик. (uk)
- Ю́рий Константи́нович Мило́нов (20 (8) апреля 1895, Нижний Новгород, Нижегородская губерния, Российская империя — 7 апреля 1980, Москва, СССР) — российский революционер, советский государственный и политический деятель, учёный, историк. (ru)
|
| has abstract
| - Yuri Konstantinovich Milonov (Russian: Юрий Константинович Милонов; 20 April [O.S. 8 April] 1895, Nizhny Novgorod – 7 April 1980, Moscow) was a political activist in the Russian Empire who joined the Bolshevik faction of the Russian Social Democratic and Labour Party in 1912. Arrested in 1915, he was only released after the February Revolution in 1917. He was active in Samara during the Russian Civil War. He supported the Workers' Opposition and was advocate of the Proletkult movement. (en)
- Ю́рий Константи́нович Мило́нов (20 (8) апреля 1895, Нижний Новгород, Нижегородская губерния, Российская империя — 7 апреля 1980, Москва, СССР) — российский революционер, советский государственный и политический деятель, учёный, историк. Родился в 1895 году в Нижнем Новгороде. В связи со службой и ссылкой отца-чиновника жил в Москве, Екатеринодаре, Архангельске, Санкт-Петербурге, Самаре. Увлекался революционной литературой, в 1912 году вступил в РСДРП(б). После окончания в 1915 году поступил на юридический факультет Московского университета, но был исключён по политическим основаниям. Неоднократно арестовывался и ссылался, в том числе в Саратов. В 1917 году был освобождён февральской революцией и вернулся в Самару. Во время октябрьской революции и установления в Самаре советской власти был комиссаром на железнодорожном телеграфе. В 1918 году был комиссаром труда по Самарской и Симбирской губерниям, во время занятия белочехами Самары находился в подполье. Затем последовательно занимал должности председателя (1918—1919, 1919) и секретаря (1920, 1921) Самарского губернского комитета партии, председателя Самарского городского и уездного исполнительного комитета (1919), ректора Самарского рабоче-крестьянского коммунистического университета (1920—1921). Был делегатом VI (1917), VIII (1919), IX (1920), X (1921) съездов партии, VIII Всесоюзного съезда Советов, членом ВЦИК. Примыкал к «левым коммунистам», затем к «рабочей» и «правой оппозиции». В 1921 году был отозван на работу в Москву. Был учёным секретарем и председателем комиссии помощи самообразованию Главполитпросвета при Наркомпросе (1921—1922), заместителем председателя (1922—1930) и председателем (1930—1938) при ВЦСПС, членом совета Истпарта (1926—1927), заместителем директора (1926—1929) и директором (1930—1931) Государственного исторического музея, директором Института красной профессуры техники и технической политики (1931—1932), заведующим научно-исследовательским сектором Всесоюзного совета научных инженерно-технических обществ (1932—1934), профессором и руководителем кафедры истории техники Московского инженерно-строительного института имени В. В. Куйбышева (1932—1937). Специализировался на истории техники, архитектуры, профсоюзного движения, являлся членом Всесоюзного общества старых большевиков и Общества историков-марксистов, преподавал в ряде высших учебных заведений. В 1937 году получил степень кандидата экономических наук, но затем незаконно её лишён. В 1938 году арестован по обвинению в связях с троцкизмом и приговорён к 10 годам лагерей, а из партии был исключён лишь в 1941 году. Отбывал срок на Колыме, где не прекратил заниматься научной работой, но уже в структурах при НКВД. В 1948 году освобождён, после чего остался в Магадане, а в 1956 году реабилитирован и восстановлен в партии, и затем вернулся в Москву. В 1957 году стал персональным пенсионером союзного значения, в 1958 году восстановлен в степени кандидата экономических наук, в 1967 году награждён орденом «Знак Почёта», в 1975 году получил степень доктора экономических наук. Вёл активную партийную и научную работу. Скончался в 1980 году в Москве в возрасте 84 лет, похоронен на Новодевичьем кладбище. (ru)
- Мілонов Юрій Костянтинович (рос. Милонов, Юрий Константинович 8 квітня (20 квітня) 1895 Нижній Новгород, Нижньогородська губернія, Російська імперія-7 квітня 1980, Москва, СРСР) — російський революціонер, радянський державний і політичний діяч, вчений, історик. Народився в 1895 році в Нижньому Новгороді. У зв'язку зі службою і посиланням батька-чиновника жив у Москві, Катеринодарі, Архангельську, Санкт-Петербурзі, Самарі. Захоплювався революційною літературою, в 1912 році вступив в РСДРП(б). Після закінчення 1-ї Самарської чоловічої гімназії в 1915 році вступив на Юридичний факультет Московського університету, але був виключений з політичних підстав. Неодноразово заарештовувався і посилався, в тому числі в Саратов. У 1917 році був звільнений Лютневою революцією і повернувся в Самару. Під час Жовтневої революції і встановлення в Самарі радянської влади був комісаром на залізничному телеграфі. У 1918 році був комісаром праці по Самарській і Симбірській губерніях, під час заняття білочехами Самари перебував у підпіллі. Потім послідовно займав посади голови (1918-1919, 1919) і секретаря (1920, 1921) Самарського губернського комітету партії, голови Самарського Міського і повітового виконавчого комітету (1919), ректора Самарського робітничо-селянського Комуністичного університету (1920-1921). Був делегатом VI (1917), VIII (1919), IX (1920), X (1921) з'їздів партії, VIII Всесоюзного з'їзду рад, членом ВЦВК. Примикав до «лівих комуністів», потім до «робочої» і «правої опозиції». У 1921 році був відкликаний на роботу в Москву. Був ученим секретарем і головою комісії допомоги самоосвіті Головполітосвіті при Наркомосі (1921-1922), заступником голови (1922-1930) і головою (1930-1938) Істпрофа при ВЦРПС, членом ради Істпарта (1926-1927), заступником директора (1926-1929) і директором (1930-1931) Державного історичного музею, директором Інституту червоної професури техніки і технічної політики (1931-1932), завідувачем науково-дослідним сектором Всесоюзної ради наукових інженерно-технічних товариств (1932-1934), професором і керівником кафедри історії техніки Московського інженерно-будівельного інституту імені В.В. Куйбишева (1932-1937). Спеціалізувався на історії техніки, архітектури, профспілкового руху, був членом Всесоюзного товариства старих більшовиків і Товариства істориків-марксистів, викладав у ряді вищих навчальних закладів. У 1937 році отримав ступінь кандидата економічних наук, але потім незаконно її позбавлений. У 1938 році заарештований за звинуваченням у зв'язках з троцькізмом і засуджений до 10 років таборів, а з партії був виключений лише в 1941 році. Відбував термін на Колимі, де не припинив займатися науковою роботою, але вже в структурах при НКВС. У 1948 році звільнений, після чого залишився в Магадані, а в 1956 році реабілітований і відновлений в партії, і потім повернувся до Москви. У 1957 році став персональним пенсіонером союзного значення, в 1958 році відновлений в ступені кандидата економічних наук, в 1967 році нагороджений орденом «Знак Пошани», в 1975 році отримав ступінь доктора економічних наук. Вів активну партійну і наукову роботу. Помер в 1980 році в Москві у віці 84 років, похований на Новодівичому кладовищі. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)