| rdfs:comment
| - Biblia Javeo aŭ Javeo (ankaŭ proksimume Yahweh aŭ Yahveh, estas la nomo de Dio en la hebrea religio, devenanta el la hebrea יהוהTiu dio estas priskribita kiel Dio unika, potenca kaj kreinta (Genezo 1), kaj perpakte ligita al la izraela popolo: justa kaj severa en la puno de kulpoj de la pentintoj, protektanta de unu popolo sed juĝisto kaj sinjoro universala. (eo)
- ヤハウェ（ヘブライ語: יהוה、フェニキア語: 𐤉𐤄𐤅𐤄、: 𐡉𐡄𐡅𐡄、英語: Yahweh）は、モーセに啓示された神の名である。旧約聖書や新約聖書等における唯一神、万物の創造者の名でもある。 この名はヘブライ語の4つの子音文字で構成され、テトラグラマトン（古代ギリシア語で「4つの文字」の意）または聖四文字と呼ばれる。この名前の正確な発音は分かっていない。日本語ではヤーウェ、ヤーヴェ、エホバ等とも表記されるが、エホバについて現在ではしばしば非歴史的な読み、誤りないし不適切な読み等と位置付けられる。 本項に示す通り、神を指す様々な表現が存在するが、特に意図がある場合を除き、本項での表記は努めてヤハウェに統一する。また本項では、ヤハウェを表す他の語についても述べる。 「アッラーフ」および「アブラハムの宗教」も参照 (ja)
- 雅威（英語：Yahweh，/ˈjɑːhweɪ/或/ˈjɑːweɪ/），又譯亞威或亞呼威，猶太教及基督宗教尊崇的最高神名稱，由四字神名（希伯來語：יהוה，YHVH/YHWH）加上母音組成，另一個發音法為耶和華。在以色列王國與猶太王國時期出現。 (zh)
- يهوه هو الإله الوطني في العصر الحديدي لممالك إسرائيل ويهوذا. أصوله متنازع عليها، على الرغم من أنها تصل إلى أوائل العصر الحديدي وحتى البرونزي المتأخر: اسمه قد بدأ على الأغلب ككنية للإله إيل من العصر البرونزي في كنعان، ولكن أقدم ذكر مقبول ليهوه هو في النصوص المصرية التي تشير إلى اسم مكان مماثل مرتبط ببدو الشاسو جنوب الأردن. (ar)
- Ο Γιαχβέ (παλαιό εβραϊκό αλφάβητο: 𐤉𐤄𐤅𐤄, ανακατασκευασμένο ως יַהְוֶה) ήταν ο εθνικός θεός του αρχαίου βασιλείου του Ισραήλ και της Ιουδαίας. Η προέλευση της λατρείας του ανάγεται μεταξύ της πρώιμης εποχή του Σιδήρου και ύστερης εποχής του Χαλκού ή και νωρίτερα. Στα αρχαιότερα βιβλικά κείμενα κατέχει ιδιότητες που αποδίδονται συνήθως σε θεότητες της φύσης και του πολέμου, όπως η καρποφορία της γης και η καθοδήγηση του ουράνιου στρατού εναντίον των εχθρών του Ισραήλ. (el)
- Yahweh es una deidad que fue el dios nacional del antiguo Israel y Judá durante la Edad del Hierro.Se discuten sus orígenes y el desarrollo de su culto, dado que se carece de textos anteriores al siglo IX a. C. Los mismos, en su mayoría parte de la Biblia, han sido modificados y reinterpretados; la arqueología, la crítica textual y la epigrafia procuran dar una imagen de esta deidad según los métodos históricos. (es)
- Yahveh (hebreeraz: יהוה, YHWH), Yahweh, Yahve, Jah, Jahve, Jahveh edo Jehova Biblian erlijio judu-kristauen jainko nagusiak duen izen berezia da. Bibliaren arabera, bere hebreerazko era Jaungoikoak bere buruaz hitz egiteko erabiltzen duen hitza da, bere esanahia Jaungoikoaren izatearen deskribapena izanik: Errespetuaren errespetuz, hebrearrek ez zuten izen sakratua esaten, beraz, bere ahoskera ezezaguna da eta irakurtzean Adonai –hots, Jauna– hitzaz ordezkatzen zuten. (eu)
- Yahweh, aussi écrit dans les publications Yahvé, Iahvé, Jéhovah, YHWH ou JHVH (de l'hébreu יהוה (yhwh)), est une divinité ouest-sémitique du Proche-Orient ancien étroitement associée à l'Israël antique. Yahweh est une divinité nationale ou ethnique vénérée dans les royaumes d'Israël et de Juda. Son sanctuaire principal est le premier Temple de Jérusalem. Dans la Bible hébraïque, Yahweh (YHWH) est présenté comme le Dieu national des enfants d'Israël. En dehors de la Bible, l'archéologie a fourni des exemples du lien entre le théonyme Yahweh et les Israélites. La religion de l'Israël antique ressemble beaucoup à celle des autres peuples sémitiques du Proche-Orient ancien, notamment à celles de la zone syro-palestinienne. Le culte israélite développe cependant avec le temps des caractéristiqu (fr)
- YHVH (/ˈjɑːhweɪ/, atau sering disebut /ˈjɑːweɪ/ dalam bahasa Indonesia; bentuk baku dalam bahasa Indonesia: Yahwe; bahasa Ibrani: יהוה) meskipun Yahweh tidak pernah disembah secara eksklusif oleh bangsa Israel. Namanya mungkin dimulai sebagai julukan kepada El, Dewa tertinggi dalam Panteon Kanaan, Referensi terawal yang menyebut nama Yahweh didapat dari catatan Mesir Kuno yang menempatkannya sebagai sesembahan di antara kaum nomad di kawasan selatan . Dalam literatur alkitab tertua, dia digambarkan sebagai "prajurit ilahi" yang memimpin melawan semua musuh Israel; ia kemudian menjadi pemimpin utama dari kerajaan Samaria dan Yehuda, dan dalam kurun waktu tertentu, kerajaan menyatakan bahwa Yahweh sebagai pencipta seluruh alam semesta dan memiliki keilahian yang tak dapat disangkal. Pada m (in)
- Yahweh is the national god of ancient Israel and Judah. The origins of his worship reach at least to the early Iron Age, and likely to the Late Bronze Age if not somewhat earlier, and in the oldest biblical literature he possesses attributes typically ascribed to weather and war deities, fructifying the land and leading the heavenly army against Israel's enemies. The early Israelites were polytheistic and worshipped Yahweh alongside a variety of Canaanite gods and goddesses, including El, Asherah and Baal. In later centuries, El and Yahweh became conflated and El-linked epithets such as El Shaddai came to be applied to Yahweh alone, and other gods and goddesses such as Baal and Asherah were absorbed into Yahwist religion. (en)
- Yahweh (in ebraico: יַהְוֶה?, anche Yahveh, in italiano anche Jahvè o Iahvè; pronuncia Iavè, /jaˈvɛ/) è il Dio nazionale del popolo ebraico, descritto nella Bibbia ebraica, e anche il Dio Padre della Trinità del Cristianesimo (che si fonda appunto sull'Ebraismo) e il Dio unico della terza religione abramitica, l'Islam. (it)
- ( 이 문서는 유대교 성립 이전의 야훼를 주로 다루는 문서입니다. 유대교 및 기독교의 야훼에 대해서는 또는 기독교의 하나님 문서를 참고해 주시길 바랍니다.)( 여호와 문서를 참고하십시오.)
야훼(히브리어: יהוה, 영어: Yahweh)는 본래 고대 북이스라엘 왕국과 유다 왕국의 민족신으로, 유대교 및 기독교에서는 유일신을 지칭하는 표현이 되었다. 그의 숭배의 기원은 적어도 초기 철기 시대에 이르며, 다소 빠르지는 않더라도 후기 청동기 시대로 추정된다. 가장 오래된 성서 문헌에서 그는 일반적으로 날씨와 전쟁신, 땅을 비옥하게 하고 이스라엘의 적들에 대항하여 하늘 군대를 이끄는 속성을 가지고 있다. 대부분의 학자들은 당시 이스라엘 민족이 다신교를 믿었고 엘, 아세라, 바알을 비롯한 다양한 가나안 신들과 여신들과 함께 그를 숭배했다는 견해를 갖고 있다. 후기에 엘과 야훼가 융합되어 엘 샤다이와 같은 엘과 관련된 별명이 야훼에게만 적용되게 되었으며, 바알과 아세라와 같은 다른 신들과 여신들이 야훼교에 흡수되었다. 그러나 다른 학자들에 따르면, 야훼에 대한 배타적 숭배는 바빌론 유수 이전에 널리 퍼져 있었고, 이러한 이스라엘의 일신숭배는 이스라엘 왕국 등장 이전에도 존재했을 수 있다. 철기 시대 I에서 야훼의 숭배 중심지는 실로였던 것으로 보인다. 철기 시대 II에 예루살렘은 신이 언약궤가 모셔져 있던 성전이 있는 예루살렘으로 대체되었다. (ko)
- Jahwe (hebr. יהוה, JHWH) – Bóg czczony w judaizmie i chrześcijaństwie, uważany za Istotę Najwyższą, pojmowany na sposób monoteistyczny. Przynajmniej do czasów Mojżesza (ok. XIII wiek p.n.e.), któremu według Biblii imię to miało zostać objawione, Hebrajczycy oddawali mu cześć jedynie na sposób monolatrii – czcząc jedno bóstwo, lecz nie przecząc istnieniu innych bóstw. Według części współczesnych uczonych kult Jahwe został przejęty z wierzeń ugaryckich. Przeczy temu tradycja elohistyczna. Imię JHWH występuje w tekście masoreckim Starego Testamentu 6828 razy. W 25 przypadkach występuje w skróconej, późniejszej formie Jāh. Poza Biblią hebrajską znaleziono je na przykład na steli króla Meszy z IX/VIII wieku p.n.e. oraz w korespondencji z Lakisz z około 589 p.n.e. (pl)
- Javé (em hebraico: יהוה) — YAHWEH) foi o deus nacional dos reinos de Israel e Judá, ambos reinos coexistiram durante a Idade do Ferro no Levante. Suas origens exatas são contestadas, apesar de remontarem à Idade do Ferro primitiva e até à Idade do Bronze tardia: seu nome pode ter começado como um epíteto de El, o principal deus do panteão cananeu da Idade do Bronze, mas as mais antigas menções plausíveis de Javé estão em textos egípcios que se referem a um nome de local de sonoridade semelhante associado aos nômades shasu do sul da Transjordânia. (pt)
- Jahve [jahwé], i svenskan ofta uttalat [javé], är en tentativ vokalisering av hebreiskans JHVH (Tetragrammaton, יהוה), det vill säga den abrahamitiska gudens namn Gud i Gamla testamentet. Denna vokalisering lanserades av Wilhelm Gesenius, och anses trolig av många forskare. Egennamnet kan härledas till det hebreiska verbet hāyāh, "att vara" med subjekt i tredje person maskulinum singularis, vilket är "han är", "han som är" eller "[han,] den som är". Det gör att Guds egennamn på vissa ställen i Bibeln översätts "jag är". (sv)
- Яхве, Йахве, Ягве (дав-євр. «Він живий»), староцерк.-слов. Сущий — одне з численних імен Бога в юдаїзмі і християнстві (не варто плутати з титулами, такими як Ель, Адонай, Елохім, Саваоф, Еліон, Шаддай), яке у сучасному біблієзнавстві прийнято тлумачити як «Той, Хто змушує бути» або «Той, Хто є причиною буття». Відповідно до теорії чотирьох джерел, що лежить в основі П'ятикнижжя, джерела, що умовно позначаються латинськими літерами E (Елохіст) і P (жрецький), які не згадують імені Яхве, поки воно не було відкрито Богом Мойсею (Вих. 3:13-14), в той час як джерело J (так званий Яхвист) користується цим ім'ям, маючи на увазі таким чином, що це ім'я таке ж давнє, як й історія Авраама. Протягом усієї Біблії згадується понад 7000 разів, що набагато частіше, ніж які-небудь інші імена Бога. Ім'я (uk)
- Я́хве, Я́гве, альтернативное прочтение — Иего́ва (др.-евр. יהוה) — одно из имён Бога в иудаизме и христианстве, наиболее принятые толкования имени — «Тот, Кто есть, существует», или «Дающий жизнь, бытие». В течение I тысячелетия до н. э. в иудаизме закрепилась традиция не произносить это имя вслух, транскрипция «Яхве» — это общепринятая научная реконструкция. Другие наименования Бога — Эль; Элохим, , Адонай, Саваоф, Шаддай. В Синодальном переводе тетраграмма YHWH передаётся как «Иегова» (Исх. 15:3) или чаще — «Господь». (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)