| rdfs:comment
| - Západní jihoslovanské jazyky jsou jazyky z Jihoslovanské skupiny Slovanských jazyků. Jejich rozšíření je převážně ve státech na západním Balkáně. Mezi Západní jihoslovanské jazyky patří:
* slovinština
*
* srbochorvatština
* chorvatština
* bosenština
* srbština
* černohorština (cs)
- 서부 남슬라브어군은 발칸반도 서쪽의 몬테네그로, 보스니아 헤르체고비나, 세르비아, 슬로베니아, 코소보 일부 지역, 크로아티아의 슬라브어파 언어들의 어군이다. (ko)
- Grupa zachodnia języków południowosłowiańskich lub grupa serbochorwacko-słoweńska – podgrupa języków południowosłowiańskich, którą stanowią język słoweński i język serbsko-chorwacki. Stoi w opozycji do grupy wschodniej, którą tworzą języki bułgarski i macedoński. (pl)
- Sydvästslaviska språk är en av två undergrupper till sydslaviska språk. Den andra gruppen är sydöstslaviska språk. I sydvästslaviska språk ingår:
* Bosniska
* Kroatiska
* Montenegrinska
* Serbiska
* Slovenska Tidigare kallades kroatiska, serbiska, bosniska och montenegrinska språket under det gemensamma namnet serbokroatiska eller kroatoserbiska. Beteckningen används sedan början av 1990-talet mycket sällan. (sv)
- За́падные южнославя́нские языки́ (также юго-западные южнославянские языки) — одна из двух подгрупп южнославянской языковой группы, в которую входят словенский, хорватский, боснийский, сербский и черногорский языки (последние четыре языка активно формируются с 1991 года по этно-территориальному признаку, до 1991 года единым языком хорватов, босняков, сербов и черногорцев считался сербохорватский язык с двумя равноправными нормами — хорватской и сербской). Распространены на части территорий Центральной и Южной Европы — в Словении, Хорватии, Боснии и Герцеговине, Сербии, Черногории. Также носители западных южнославянских языков живут в целом ряде других европейских стран (сопредельных с названными выше: в Италии, Австрии, Венгрии, Румынии, Македонии или не граничащих с ними: в Германии, Франц (ru)
- Західні південнослов'янські мови (також південно-західні південнослов'янські мови) — одна з двох підгруп південнослов'янської мовної групи, до якої входять словенська, хорватська, боснійська, сербська і чорногорська мови (останні чотири мови активно формуються з 1991 року. року єдиною мовою хорватів, босняків, сербів і чорногорців вважалася сербохорватська мова з двома рівноправними нормами — хорватською та сербською). Поширені на частини територій Центральної та Південної Європи — у Словенії, Хорватії, Боснії і Герцеговині, Сербії, Чорногорії. Також носії західних південнослов'янських мов живуть у низці інших європейських країн (сумісних із названими вище: в Італії, Австрії, Угорщини, Румунії, Македонії або тих, що не межують з ними: у Німеччині, Франції та інших країнах). Крім того, на з (uk)
|
| has abstract
| - Západní jihoslovanské jazyky jsou jazyky z Jihoslovanské skupiny Slovanských jazyků. Jejich rozšíření je převážně ve státech na západním Balkáně. Mezi Západní jihoslovanské jazyky patří:
* slovinština
*
* srbochorvatština
* chorvatština
* bosenština
* srbština
* černohorština (cs)
- 서부 남슬라브어군은 발칸반도 서쪽의 몬테네그로, 보스니아 헤르체고비나, 세르비아, 슬로베니아, 코소보 일부 지역, 크로아티아의 슬라브어파 언어들의 어군이다. (ko)
- Grupa zachodnia języków południowosłowiańskich lub grupa serbochorwacko-słoweńska – podgrupa języków południowosłowiańskich, którą stanowią język słoweński i język serbsko-chorwacki. Stoi w opozycji do grupy wschodniej, którą tworzą języki bułgarski i macedoński. (pl)
- Sydvästslaviska språk är en av två undergrupper till sydslaviska språk. Den andra gruppen är sydöstslaviska språk. I sydvästslaviska språk ingår:
* Bosniska
* Kroatiska
* Montenegrinska
* Serbiska
* Slovenska Tidigare kallades kroatiska, serbiska, bosniska och montenegrinska språket under det gemensamma namnet serbokroatiska eller kroatoserbiska. Beteckningen används sedan början av 1990-talet mycket sällan. (sv)
- За́падные южнославя́нские языки́ (также юго-западные южнославянские языки) — одна из двух подгрупп южнославянской языковой группы, в которую входят словенский, хорватский, боснийский, сербский и черногорский языки (последние четыре языка активно формируются с 1991 года по этно-территориальному признаку, до 1991 года единым языком хорватов, босняков, сербов и черногорцев считался сербохорватский язык с двумя равноправными нормами — хорватской и сербской). Распространены на части территорий Центральной и Южной Европы — в Словении, Хорватии, Боснии и Герцеговине, Сербии, Черногории. Также носители западных южнославянских языков живут в целом ряде других европейских стран (сопредельных с названными выше: в Италии, Австрии, Венгрии, Румынии, Македонии или не граничащих с ними: в Германии, Франции и других странах). Кроме того, на западных южнославянских языках говорят потомки переселенцев из Европы в Америке (США, Канада) и в Австралии. Общее число говорящих около 18 млн человек. Для вокализма западных южнославянских языков характерно противопоставление долгих и кратких гласных, в просодии отмечается политоническое, разноместное ударение, в грамматике в отличие от восточных южнославянских языков сохранились именное склонение и инфинитив, отсутствует артикль, исчезают формы простых прошедших времён. Письменность современных западных южнославянских языков основана на кириллице и латинском алфавите, у хорватов вплоть до первой половины XX века функционировала глаголица как региональное церковное письмо. (ru)
- Західні південнослов'янські мови (також південно-західні південнослов'янські мови) — одна з двох підгруп південнослов'янської мовної групи, до якої входять словенська, хорватська, боснійська, сербська і чорногорська мови (останні чотири мови активно формуються з 1991 року. року єдиною мовою хорватів, босняків, сербів і чорногорців вважалася сербохорватська мова з двома рівноправними нормами — хорватською та сербською). Поширені на частини територій Центральної та Південної Європи — у Словенії, Хорватії, Боснії і Герцеговині, Сербії, Чорногорії. Також носії західних південнослов'янських мов живуть у низці інших європейських країн (сумісних із названими вище: в Італії, Австрії, Угорщини, Румунії, Македонії або тих, що не межують з ними: у Німеччині, Франції та інших країнах). Крім того, на західних південнослов'янських мовах говорять нащадки переселенців з Європи в Америці (США, Канада) та в Австралії. Загальна кількість тих, хто говорить близько 18 млн осіб. Для вокалізму західних південнослов'янських мов характерне протиставлення довгих і коротких голосних, у просодії відзначається політонічне, різномісцеве наголос, в граматиці на відміну від східних південнослов'янських мов збереглися іменне відмінювання та інфінітив, відсутня артикль, зникають форми простих. Писемність сучасних західних південнослов'янських мов заснована на кирилиці та латинському алфавіті, у хорватів аж до першої половини XX століття функціонувала глаголиця як регіональний церковний лист. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)